Кабінет міністрів України на засіданні в п’ятницю припинив дію чотирьох угод між урядами України та Білорусі про військове та військово-технічне співробітництво, повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram.
Зокрема, припинено дію угоди між урядом України та урядом Республіки Білорусь: про взаємні поставки в 1995 році озброєння, військової техніки, інших матеріальних засобів і послуг для потреб оборони і безпеки від 16 грудня 1994 року.
Також припинено дію угоди про додаткові заходи довіри та безпеки від 16 квітня 2001 року; про проведення спільних науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт у галузі озброєння та військової техніки від 18 жовтня 2005 року; про взаємну охорону прав на результати інтелектуальної діяльності, що створені та презентовані в ході двостороннього військово-технічного співробітництва від 18 жовтня 2005 року.
Верховна Рада припинила дію міжурядової угоди між Україною і Білоруссю про уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухиленню від сплати податків з податків на доходи і майно.
Згідно з інформацією на сайті Ради, за це рішення проголосувало 304 депутати за необхідного мінімуму в 226 голосів.
Як уточнив заступник голови профільного комітету Ярослав Железняк у Телеграм-каналі, після припинення дії угоди до всіх доходів резидентів Білорусі, отриманих із джерел в Україні, буде застосовано загальну оподатковувану ставку – 15%, встановлену Податковим кодексом України, замість пільгової ставки 10%, встановленої угодою.
“Припинення дії цієї угоди сприятиме прискоренню згортання економічних і фінансових зв’язків із Республікою Білорусь – державою-союзником країни-агресора в повномасштабній війні проти України”, – зазначив зі свого боку Мінфін.
Він додав, що припинення дії угоди передбачає також припинення втрат бюджету України від сплати податків у Білорусі резидентами України, які здійснюють там діяльність, а також звільнення України від зобов’язань щодо обміну інформацією з Білоруссю з податкових питань.
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі України (МКМТ) 2 листопада вирішила застосувати попереднє антидемпінгове мито 31,37% до імпорту в Україну склотари походженням з Білорусі, повідомила юридична фірма “Ілляшев та Партнери” в п’ятницю.
“Застосування подібних заходів є результатом своєчасного реагування урядом України на прояви недобросовісної конкуренції білоруських виробників на ринку склотари в Україні та дасть змогу національним виробникам швидше відновити роботу з усунення наслідків демпінгового імпорту товару”, – наводяться в релізі слова партнера фірми Олени Омельченко.
“Ілляшев та Партнери” уточнили, що представляли інтереси Асоціації підприємств скляної промисловості “Скло України”, а також її членів.
Згідно з повідомленням, мито стягуватиметься з такого товару: скляні ємності (банки для консервування, пляшки) для харчових продуктів і напоїв місткістю 0,15 л або більше, але менш як 2,5 л, що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодами 7010 90 41 00, 7010 90 43 00, 7010 90 45 00; банки з кольорового скла номінальною місткістю більш ніж 0,33 л, але менш як 1 л, що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодом 7010 90 53 00.
Це рішення є першим рішенням Комісії щодо застосування обмежувальних заходів щодо імпорту товарів в Україну після 24 лютого 2022 року, вказала юрфірма. Вона зазначила, що застосування попередніх антидемпінгових заходів є вкрай рідкісним проміжним результатом у практиці проведення антидемпінгових розслідувань в Україні. Востаннє подібні заходи МКМТ застосовувала 2020 року.
Попереднє антидемпінгове мито застосовується строком на чотири місяці та нараховуватиметься з дня опублікування рішення МКМТ у газеті “Урядовий кур’єр”.
Рішення про порушення та проведення антидемпінгового розслідування за результатами розгляду скарги “Скло України”, підготовленої “Ілляшев та Партнери”, МКМТ ухвалила 22 грудня 2021 року.
Асоціація підприємств скляної промисловості “Скло України” – громадська організація, що об’єднує українських виробників склотари, листового скла, скляного посуду, художнього скла, а також постачальників устаткування, матеріалів і послуг для скляної промисловості. Заснована 1997 року. Члени Асоціації виробляють понад 80% склопродукції в країні.
Станом на 1 серпня золотовалютні резерви Білорусії склали $7,56 млрд, скоротившись за січень-липень на 10,2% (на $863 млн), йдеться в повідомленні прес-служби Національного банку країни (НББ).
За липень 2022 року резерви зросли на 0,7% ($55,5 млн) після збільшення у червні на 1,3% ($96,6 млн).
НББ також заявив, що тепер не публікуватиме дані про структуру золотовалютних резервів та причини їх змін. “Починаючи з серпня 2022 року, інформація про обсяг міжнародних резервних активів публікуватиметься на офіційному сайті Національного банку без деталізації їх структури, а також зазначення факторів, що вплинули на їх зміну”, – йдеться у повідомленні.
НББ у червні, як і у квітні-травні, залишався чистим покупцем валюти на біржі.
За підсумками 1-го півріччя НББ направив на погашення зобов’язань Білорусії в інвалюті $1,16 млрд за планової суми зовнішніх зобов’язань на поточний рік на рівні $4 млрд.
2021 року золотовалютні резерви Білорусії зросли на 12,8% – до $8,425 млрд після падіння на 20,5% 2020 року.
Нацбанк планує, що з урахуванням виконання зовнішніх та внутрішніх зобов’язань в інвалюті золотовалютні резерви Білорусії до кінця 2022 року становитимуть щонайменше $7 млрд.
Раніше білоруська влада відмовилася від публікації даних про виконання бюджету та стан зовнішнього держборгу.
Раніше анонсований вихід бренду з білорусі – завершено. Станом на 30 червня бренду Parimatch у білорусі більше немає. Відключення рф відбулося ще у березні.
Відсьогодні будь-яка згадка бренду Parimatch у білорусі є порушенням інтелектуальних прав, адже бренд остаточно залишив рб і заборонив використання бренду Parimatch у жодних форматах.
Раніше Parimatch повністю відключив ринок рф, відкликавши звідти франшизу на бренд і платформу. Безкомпромісне рішення було прийнято в перші дні військової агресії, компанія дотримується його й досі. Для бренду з українським корінням вихід з рф і рб є остаточним та не підлягає перегляду. Ніякого ребрендингу чи рестайлінгу не відбулось: навіть поодинока згадка чи використання бренду Parimatch в росії і рб є порушенням інтелектуальних прав.
Parimatch неодноразово доказував не на словах, а реальними справами власну принципову проукраїнську позицію: одним з перших засудив військове вторгнення, пішов з ринків рф і білорусі та припинив будь-які контакти з країнами-агресорами, розпочав масштабно допомагати країні. Вже 4 місяці головні пріоритети Parimatch – допомога військовим ЗСУ і вимушеним переселенцям, людям які є учасниками й свідками військової агресії росії. Загалом протягом чотирьох місяців війни Parimatch надав допомогу Україні на 180 млн гривень, основна частина – допомога ЗСУ.
Після скасування Канадою імпортних мит на українські товари на рік, канадські калійні добрива можуть стати основними на ринку України і цим замінити білоруські, які не ввозять до України з початку збройної агресії РФ.
Про можливу роль Канади на українському ринку калійних добрив написала асоціація “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ) у фейсбуці у четвер.
У повідомленні уточнюється, що Канада є найбільшим світовим виробником та експортером калійних добрив. Ця країна виробляє майже 12 млн тонн таких добрив, займаючи у такий спосіб 24% світового виробництва. Водночас у 2021 році Україна імпортувала 287,5 тис. тонн калійних добрив, з яких 69% припало на Білорусь, тоді як власне виробництво в країні практично не розвинене.
“Тому українським аграріям необхідно шукати альтернативних постачальників і Канада може стати одним із них. А скасування імпортних мит може стати додатковим фактором, так як підвищить конкурентоздатність української аграрної продукції на канадському ринку. Таким чином Україна зможе закуповувати калійні добрива в Канаді, в свою чергу відправляючи на тому ж транспорті свою аграрну продукцію, яка зараз в надлишку є на українському ринку”, – уточнила асоціація в повідомленні.
За даними УКАБ, Канада в 2021 році імпортувала 2,8 млн тонн кукурудзи, 1,2 млн тонн соняшникового шроту і 0,5 млн тонн соєвих бобів. Саме ці позиції Україна може постачати на канадський ринок через морські порти країн Балтії.
Асоціація нагадала, що до агресії РФ Україна мала незначні обсяги експортних постачань продукції АПК до Канади, що зумовлено не лише значною територіальною віддаленістю цієї країни, а й досить високим розвитком канадського АПК. Так, протягом 2021 року до Канади було поставлено сільгосппродукції на $29,3 млн, з якої 49% експортної виручки сформував яблучний сік, 18% – олія соняшникова та 11% – соєві боби.
Проте з початком військової агресії РФ за сприяння Білорусі та блокади російськими військовими кораблями українських морпортів низка країн скасувала імпортне мито на українські товари для допомоги українській економіці. Ці фактори можуть вплинути на українську зовнішньоекономічну діяльність, зокрема нарощування торгівлі між Україною та Канадою.
Як повідомлялося, Канада слідом за Великою Британією та ЄС скасує всі мита на імпорт товарів з України, оголосив 8 травня прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським у Києві.
