У Києві підрядні організації, залучені до будівництва двох нових котелень, переходять на цілодобовий режим роботи для прискорення введення енергетичних об’єктів в експлуатацію, повідомило агентство «Інтерфакс-Україна» 12 листопада з посиланням на голову Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Івана Федорова.
За інформацією Агентства відновлення, рішення про посилення темпів будівництва ухвалено після перевірки стану виконання робіт на об’єктах.
Наразі фахівці здійснюють монтаж опалювальних котлів, підключення технологічного обладнання до трубопроводів та інших інженерних систем.
Після завершення монтажних робіт підрядники перейдуть до пусконалагоджувального етапу, який передбачає перевірку працездатності обладнання та підготовку котелень до експлуатації.
Перехід на цілодобовий режим має прискорити завершення будівництва та підготовку нових об’єктів теплової інфраструктури столиці до роботи в умовах опалювального сезону.
Водночас Агентство відновлення поки не уточнило встановлену теплову потужність котелень, їхнє розташування, вартість будівництва та конкретні терміни введення в експлуатацію.
Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямована на реалізацію державної політики у сфері відновлення та розвитку інфраструктури. Агентство бере участь у відбудові пошкоджених об’єктів, зокрема транспортної, комунальної та іншої критичної інфраструктури.
Джерела: «Інтерфакс-Україна», 12 листопада 2026 року, офіційне повідомлення Агентства відновлення.
Обсяг виконаних будівельних робіт в Україні в січні-вересні 2026 року зменшився на 5,1% порівняно із січнем-вереснем 2025 року, свідчать дані Державної служби статистики (Держстат).
Як повідомило статвідомство, обсяг виробленої будівельної продукції в січні-вересні становив 194,5 млрд грн.
За даними Держстату, за дев’ять місяців обсяги будівництва житлових будівель впали на 1,9% порівняно з січнем-вереснем минулого року, нежитлових будівель – на 7,2%, інженерних конструкцій – на 4,7%.
У вересні-2026 до вересня-2025 обсяги будівництва збільшились на 23,2%, з них житлового будівництва – на 5,7%, зведення інженерних споруд – на 51,9%. При цьому обсяги будівництва нежитлових будівель зменшились на 13,2%.
У вересні-2026 до попереднього місяця обсяги будівництва збільшилися на 37,9%, зокрема, в категорії житла – на 14,6%, інженерних конструкцій – на 79,3%. Натомість будівництво нежитлових будівель скоротилося на 8,7%.
За сезонно скоригованими даними відомства, індекси будівельної продукції у вересні 2026 року в житловому будівництві становили 68,8%, нежитловому – 126,3%, інженерному – 167,3%, а з урахуванням ефекту календарних днів показники становлять 74,4%, 139,8% і 208,5% відповідно.
Частка нового будівництва в загальному обсязі виконаних будівельних робіт у липні становила 41,6%, ремонту – 27,3%, реконструкції та інших робіт – 31,1%.
Попит на квартири в новобудовах Києва у жовтні 2026 року скоротився на 33% порівняно з вереснем, водночас медіанна вартість квадратного метра на первинному ринку столиці зросла на 5,8%, до $1504.
Про це свідчать результати дослідження маркетплейсу нерухомості DIM.RIA за жовтень 2026 року.
За даними аналітиків, зниження попиту на новобудови спостерігалося у більшості регіонів України, проте саме Київ продемонстрував найсуттєвіше падіння серед наведених у дослідженні показників.
Водночас у низці областей інтерес до первинного житла збільшився. Найбільше зростання попиту зафіксовано у Закарпатській області – на 15%, Дніпропетровській – на 12% та Миколаївській – на 9%.
Попри послаблення попиту, медіанна вартість квадратного метра у новобудовах більшості регіонів продовжувала зростати.
Найбільше подорожчання у жовтні відбулося у Запорізькій області, де медіанна ціна збільшилася на 10,7%. У Полтавській області зростання становило 6,2%, у Києві – 5,8%, а у Кіровоградській області – 5,2%.
Водночас у Чернівецькій області квадратний метр у новобудовах подешевшав на 8,3%, а в Івано-Франківській – на 5,5%.
У Києві найдорожчим районом для придбання нового житла залишається Печерський, де медіанна вартість квадратного метра становить $2855.
Найдоступніші новобудови представлені у Деснянському районі з медіанною ціною $864 за кв. м.
Таким чином, різниця між вартістю квадратного метра у найдорожчому та найдоступнішому районах столиці перевищує 3,3 раза.
Будівництво житла продовжується попри зниження попиту
За інформацією DIM.RIA, у жовтні 2026 року в Україні продовжували працювати 85% відділів продажу новобудов.
Найвищу частку працюючих відділів продажу зафіксовано у Закарпатській області – 98%, а також у Львівській і Волинській областях – по 97%.
Натомість найскладніша ситуація спостерігалася у Харківській області, де працювали лише 29% відділів продажу.
У Запорізькій області відповідний показник становив 44%, у Сумській – 46%.
Протягом жовтня в Україні ввели в експлуатацію 14 нових житлових будинків, які загалом охоплюють 23 секції.
Найбільша кількість введених в експлуатацію секцій припала на Київ та Київську область – 14, з яких дев’ять розташовані безпосередньо у столиці.
Ще чотири секції ввели в експлуатацію у Дніпропетровській області та по одній – у Львівській, Вінницькій, Івано-Франківській, Волинській і Чернівецькій областях.
Отже, попри скорочення попиту, будівельна активність на первинному ринку України зберігається, хоча її інтенсивність суттєво відрізняється залежно від регіону.
Водночас зростання медіанної ціни пропозиції не обов’язково означає аналогічне збільшення вартості фактично укладених угод. Показники маркетплейсу відображають структуру пропозицій та активність користувачів платформи.
DIM.RIA – український маркетплейс нерухомості, який спеціалізується на розміщенні та перевірці оголошень про продаж і оренду житла, а також регулярно публікує аналітичні дослідження первинного і вторинного ринків.
За січень-вересень 2026 року в Україні відкрито 20 364 виконавчі провадження щодо примусового стягнення податкових боргів із компаній. Найбільша кількість нових проваджень припала на підприємства оптової торгівлі, сільського господарства та будівництва.
Про це свідчать результати дослідження Opendatabot, оприлюдненого 9 листопада 2026 року на основі інформації Єдиного реєстру боржників.
За даними аналітиків, кількість нових проваджень за дев’ять місяців поточного року майже досягла показника всього 2021 року, коли було відкрито 20 687 таких справ.
Для порівняння, протягом 2022 року було відкрито 14 829 проваджень щодо стягнення податкових боргів компаній, у 2023 році – 22 227, у 2024 році – 26 100, а у 2025 році – 26 847.
Таким чином, за дев’ять місяців 2026 року кількість нових проваджень уже становила приблизно 76% від показника за весь попередній рік.
Найбільше нових проваджень зареєстровано щодо компаній, основним напрямом діяльності яких є оптова торгівля. На цей сектор припало 4249 проваджень, або 20,9% загальної кількості.
Друге місце посіло сільське господарство з 1814 провадженнями, що відповідає 8,9% загального показника.
На третьому місці опинилося будівництво будівель – 1521 провадження, або 7,5%.
До п’ятірки галузей із найбільшою кількістю нових проваджень також увійшли роздрібна торгівля з 808 справами та операції з нерухомістю, на які припало 803 провадження.
Крім того, 726 проваджень відкрито щодо підприємств наземного та трубопровідного транспорту, 590 – у сфері громадського харчування, 548 – у будівництві споруд та 522 – у складській діяльності.
Загалом на п’ять найбільших за кількістю проваджень видів економічної діяльності припало 9195 справ, або 45,2% усіх нових проваджень.
Водночас наведена статистика не означає, що підприємства відповідних галузей мають найбільші суми податкового боргу. Дослідження відображає кількість виконавчих проваджень, а не обсяг коштів, які підлягають стягненню.
За інформацією Opendatabot, загалом станом на 19 жовтня 2026 року активними залишалися 36 409 виконавчих проваджень на користь Державної податкової служби.
Це приблизно на 1% більше, ніж на початку грудня 2025 року, коли їх налічувалося 36 063.
При цьому масштаб податкової заборгованості українського бізнесу є значно більшим за кількість підприємств, щодо яких здійснюється примусове стягнення.
За окремим дослідженням Opendatabot, станом на 1 липня 2026 року податкові борги мали 218 731 компанія, а їх сукупна заборгованість становила 263,32 млрд грн.
За перше півріччя кількість компаній із податковими боргами збільшилася на 3%, тоді як загальна сума заборгованості зросла на 4%.
Водночас не всі податкові борги передаються на примусове стягнення. Відкриття виконавчого провадження є окремою стадією процесу стягнення, тому загальна кількість компаній із податковими боргами не може безпосередньо порівнюватися з кількістю виконавчих проваджень.
Перевірити наявність відповідного провадження щодо конкретного підприємства можна через Єдиний реєстр боржників.
Джерела: Opendatabot, дослідження від 9 листопада 2026 року; Opendatabot, дослідження податкових боргів від 7 вересня 2026 року.
Масштабний проєкт з розвитку логістичних потужностей України європейського класу “А” WINHUB, якого реалізує корпорація TERWIN, дозвіл на виконання будівельних робіт логістичного парку класу “А” Winhub Kyiv Airport, розташованого у Бориспільському районі Київської області, повідомляє пресслужба компанії.
“WINHUB послідовно реалізує стратегію розвитку мережі логістичних парків нового покоління та продовжує підготовку до будівництва нових об’єктів. Сьогодні ми зосереджені на необхідних підготовчих процесах: розробленні проєктів, проходженні експертиз, отриманні дозвільної документації. Ми переконані, що в нинішніх умовах це найбільш ефективна операційна модель. Наше завдання – максимально підготувати об’єкти вже сьогодні, що без зволікань розпочати будівельні роботи, як тільки дозволять безпекові умови в країні”, – зазначила Яна Левітан, CEO WINHUB.
Дозвіл отримано 2 листопада 2026 року через Єдину державну електронну систему у сфері будівництва (ЄДЕССБ) у встановлений законодавством десятиденний термін. Дозвіл передбачає будівництво першої будівлі виробничо-складського комплексу загальною площєю 48 тис 167 кв. м, що буде складатися з двох пускових комплексів площею 24 тис 954 кв. м та 23 тис 213 кв. м відповідно. Генеральним проєктувальником об’єкта виступає ТОВ “Проджект Лайн”, генеральним підрядником визначено ТОВ “Бейс Буд”. За даними сайту, загальна площа Winhub Kyiv Airport планується в 160 тис 580 кв.м.
Загальна концепція WINHUB передбачає створення мережі логістичних парків класу “А” площею 1 млн кв. м у стратегічних логістичних локаціях України та мають LEED-сертифікацію. На даний момент, за даними сайту проєкту, у портфелі три ділянки – одна в Одеській та дві у Київській області. Згідно анонсованим планам, до 2032 року завдяки WINHUB в Україні працюватимуть сучасні логістичні парки загальною площею 1 млн кв. м. Обсяг інвестицій орієнтовно $700 млн.
Європейська інтеграція України може стати одним із ключових чинників залучення інвестицій у відновлення інфраструктури та будівельної галузі завдяки доступу до спеціалізованих фондів розвитку Європейського Союзу. Водночас держава вже сьогодні має створювати умови для участі українських виробників будматеріалів і будівельних компаній у міжнародних проєктах відбудови.
Про це заявив директор інженерно-будівельної компанії Rauta Андрій Озейчук під час Інфраструктурного форуму, повідомила пресслужба компанії.
За словами Озейчука, основними потенційними джерелами фінансування масштабних проєктів відновлення України є допомога міжнародних партнерів, приватні інвестиції та можливі майбутні репарації Росії.
«Потужним стимулом фінансування будівництва стане майбутня євроінтеграція України. Вона відкриє доступ до спеціалізованих фондів розвитку ЄС, аналогічних тим, які трансформували інфраструктуру країн Центральної та Східної Європи після їхнього вступу до союзу», – наголосив директор Rauta.
На його думку, інтеграція України до європейського економічного простору створить додаткові можливості для модернізації транспортної, енергетичної, промислової та соціальної інфраструктури. Водночас ефективність використання майбутнього фінансування значною мірою залежатиме від готовності українських підприємств конкурувати з європейськими компаніями.
Озейчук зазначив, що для підвищення конкурентоспроможності вітчизняного будівельного сектору необхідно насамперед забезпечити доступ до довгострокового кредитування інвестиційних проєктів і доступних фінансових ресурсів для модернізації виробничих потужностей.
Не менш важливими завданнями він назвав прискорення впровадження європейських технічних стандартів у будівництві та сприяння доступу українських компаній до міжнародних програм фінансування.
За оцінкою керівника Rauta, такі механізми дадуть можливість українським виробникам будівельних матеріалів і підрядним організаціям на рівних конкурувати з іноземними учасниками під час реалізації проєктів відбудови.
Зокрема, доступне фінансування модернізації виробництва може сприяти оновленню обладнання, підвищенню продуктивності підприємств та розширенню номенклатури продукції, необхідної для відновлення зруйнованої інфраструктури.
Впровадження європейських стандартів, своєю чергою, є важливою передумовою участі українських виробників у міжнародних будівельних проєктах і постачанні продукції на ринок ЄС.
Інфраструктурний форум, що відбувся 14 жовтня, об’єднав представників галузі для обговорення розвитку та модернізації інфраструктури України. Питання фінансування відбудови та залучення українського бізнесу до реалізації великих проєктів розглядалися, зокрема, під час третьої сесії заходу.
Rauta – українська інженерно-будівельна компанія, яка спеціалізується на проєктуванні та будівництві промислових, комерційних і житлових об’єктів, постачанні сендвіч-панелей, металевих каркасів, фасадних систем та швидкомонтованих будівель. Компанія є ексклюзивним постачальником в Україну будівельної продукції комерційного призначення фінського концерну Ruukki. Директор Rauta Андрій Озейчук також очолює раду директорів асоціації «Український центр сталевого будівництва».
