Українська інженерно-будівельна компанія «Rauta» отримала нагороду професійної премії «Український будівельний Олімп» у номінації за лідерські позиції у відновленні України. Інформація про нагородження опублікована на сайті премії.
Організатори відзначили компанію Rauta за проєкти швидкої реконструкції будівель, пошкоджених внаслідок військових дій. За даними компанії, з 2022 року вона взяла участь у відновленні понад 10 об’єктів комерційного та соціального призначення.
Премія «Український будівельний олімп» присуджується компаніям, проєктам та фахівцям будівельної, архітектурної та девелоперської галузей. Серед критеріїв оцінки організатори називають професіоналізм, надійність, якість реалізованих проєктів, інноваційність та внесок у розвиток будівельної галузі.
Rauta здійснює проєктування та реконструкцію будівель, постачає каркаси, сендвіч-панелі та фасадні системи, займається монтажем, генеральним підрядом, вогнезахистом та введенням об’єктів в експлуатацію. Компанія також розробила низку рішень для прискореного будівництва та відновлення, зокрема технологію швидкомонтованого мобільного госпіталю на 72 пацієнти, який, за її даними, можна звести за 14 днів.
Власник Rauta Андрій Озейчук заявив: «Відновлення України вже сьогодні вимагає не тимчасових рішень, а будівель, які служитимуть десятиліттями. Для нас особливо важливо поєднувати швидкість відновлення з енергоефективністю, безпекою та сучасними європейськими стандартами. Досвід останніх чотирьох років показав, що українські будівельні компанії здатні реалізовувати складні проєкти навіть в умовах війни. Після її завершення масштаби відновлення будуть значно більшими, тому вже зараз необхідно розвивати технології, компетенції та виробничі ланцюги, які дозволять будувати швидше та якісніше».
Rauta — українська інженерно-будівельна компанія, що працює з комерційними, промисловими, житловими та інфраструктурними об’єктами. Компанія надає комплекс послуг — від проєктування та постачання конструкцій до генерального підряду та введення будівель в експлуатацію. Rauta є ексклюзивним постачальником в Україну продукції комерційного призначення фінського концерну Ruukki.
Компанія є членом асоціації «Український центр сталевого будівництва», а Андрій Озейчук з 2017 року очолює її раду директорів. Rauta також входить до Finnish Business Group та фінсько-української асоціації UkraineOffice.
«РАУТА ГРУП» зареєстрована в Києві у 2014 році, Андрій Озейчук є засновником, кінцевим бенефіціаром та керівником компанії.
https://rautagroup.com/uk/rauta-viznana-liderom-vidbudovi-ukrayini/
Ціни на будівельно-монтажні роботи в нежитловому та інженерному будівництві України різко зросли у другому кварталі 2026 року: порівняно з першим кварталом вартість робіт збільшилася відповідно на 12% та 12,4%. При цьому у житловому будівництві квартальне зростання було значно помірнішим — на 0,4%, свідчать дані Державної служби статистики України.
У річному вимірі тенденція виглядає ще більш виразно. У другому кварталі ціни на будівельно-монтажні роботи загалом були на 21,6% вищими, ніж у квітні–червні 2025 року. Нежитлове та інженерне будівництво подорожчало на 22,4%, житлове — на 18,2%.
До червня зростання продовжилося. Порівняно з червнем минулого року вартість інженерного будівництва збільшилася вже на 24,3%, нежитлового — на 23,8%, житлового — на 19,2%. Середній показник у будівництві досяг 23,1%.
Таким чином, найсильніше подорожчання зараз спостерігається не в житловому девелопменті, а в нежитлових будівлях та інженерній інфраструктурі.
Це може бути особливо відчутним для будівництва виробничих приміщень, складів, торговельних та офісних об’єктів, а також інфраструктурних проєктів, де зростання вартості робіт безпосередньо впливає на інвестиційні бюджети та потребу в додатковому фінансуванні.
За перше півріччя ціни на будівельно-монтажні роботи в Україні зросли на 15,8% у річному вимірі. Для порівняння: за весь 2025 рік їхнє зростання становило 5,8%, за 2024 рік — 7,9%, за 2023 рік — 15,8%.
Статистика вказує на помітне прискорення цінового тиску в будівельній галузі саме у другому кварталі 2026 року, насамперед у сегментах, що мають безпосереднє значення для інвестицій бізнесу та відновлення інфраструктури.
Вартість будівельно-монтажних робіт під час спорудження інженерних об’єктів в Україні у червні 2026 року зросла на 24,3% порівняно з червнем минулого року — це найвищий показник серед основних сегментів будівництва. Згідно з даними Державної служби статистики, нежитлове будівництво за той самий період подорожчало на 23,8%, житлове — на 19,2%. У середньому по будівельній галузі зростання склало 23,1%.
Інженерне будівництво лідирувало й за місячною динамікою. У червні порівняно з травнем ціни тут зросли ще на 1,8% проти 1,3% у нежитловому будівництві та 0,8% у житловому.
У другому кварталі 2026 року інженерні будівельно-монтажні роботи коштували на 22,4% більше, ніж у квітні-червні минулого року. Аналогічне зростання — на 22,4% — зафіксовано в нежитловому будівництві, тоді як житлове подорожчало на 18,2%.
Особливо показовою є квартальна динаміка. Порівняно з першим кварталом ціни на інженерні роботи у II кварталі зросли на 12,4%, на нежитлові — на 12%, тоді як у житловому секторі зростання становило лише 0,4%.
На думку власника та директора інженерно-будівельної компанії Rauta Андрія Озейчука, одним із ключових факторів тиску на вартість будівництва залишається дефіцит кваліфікованих працівників.
«Зараз на ринку бракує близько 30% фахівців будівельних спеціальностей», — зазначав Озейчук, коментуючи ситуацію в галузі у лютому 2026 року.
За його даними, нестача персоналу вже призвела до помітного прискорення зростання заробітних плат. Якщо у 2022–2024 роках зарплати в будівництві зростали в середньому приблизно на 15–20% щороку, то у 2025 році темпи зростання сягнули 25–30%. Особливо суттєво зросла оплата праці монолітників — на 50%, геодезистів — на 44%, бетонників — на 38%.
Таким чином, нинішнє зростання вартості будівельних робіт формується не лише під впливом цін на будівельні матеріали та обладнання. Все більшу роль відіграє вартість безпосередньо будівельних робіт та людської праці.
Озейчук також звертав увагу на довгостроковий характер кадрової проблеми. За його словами, професійні навчальні заклади стикаються як з недобором студентів на будівельні спеціальності, так і з їхнім відтоком уже в перші роки навчання.
«У перспективі це може призвести до ще більшого кадрового дефіциту та уповільнити відновлення України», — вважає власник компанії Rauta.
За оцінками компанії, кадровий дефіцит уже змушує будівельний бізнес шукати працівників за межами України, зокрема в Індії, Непалі, Бангладеш та Пакистані.
Зростання вартості інженерного будівництва має для України особливе значення через масштабну потребу у відновленні енергетичної, транспортної, комунальної та іншої критичної інфраструктури. За оцінкою Rauta за підсумками 2025 року, сегмент відновлення та захисту об’єктів критичної інфраструктури вже становив близько 20 % українського будівельного ринку.
Тому подальше подорожчання інженерних робіт може безпосередньо впливати на кошториси відновлювальних проєктів. За умови зростання вартості будівельно-монтажних робіт на 20–25 % проєкти, бюджети яких формувалися значно раніше, можуть потребувати додаткового фінансування або перегляду технічних рішень і термінів реалізації.
При цьому саме нежитлове та інфраструктурне будівництво залишаються одними з найактивніших напрямків ринку. У 2025 році основними об’єктами для інвестицій у комерційну нерухомість були складські, виробничі та торговельні будівлі, а найпривабливішими регіонами для нового будівництва — Київська, Львівська та Івано-Франківська області, зазначав Озейчук.
За перше півріччя 2026 року інженерне будівництво подорожчало на 16,1% у річному вираженні, нежитлове — на 16,5%, житлове — на 13,7%.
«Rauta» працює у сфері проектування, будівництва та монтажу будівель і є учасником Європейської асоціації будівельної індустрії. Згідно з даними Єдиного державного реєстру, власником 100% статутного капіталу компанії є Андрій Озейчук.
RAUTA, БУДІВНИЦТВО, ВІДНОВЛЕННЯ, ІНФРАСТРУКТУРА, кадр, ОЗЕЙЧУК, ЦІНА
Як повідомляє Сербський Економіст, Белград продовжує зосереджувати значну частину будівельної та інвестиційної активності Сербії, тоді як розвиток ринку нерухомості в інших регіонах країни залишається помітно менш рівномірним.
Белградський регіон у II кварталі 2026 року став єдиним регіоном Сербії, де будівельна активність зросла в реальному вираженні, причому зростання склало одразу 51% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Про це свідчать дані Республіканського статистичного управління Сербії (RZS), опубліковані 10 серпня.
У всіх інших регіонах країни будівельна активність у II кварталі знизилася. У Воєводині вартість виконаних будівельних робіт у постійних цінах скоротилася на 2%, у Шумадії та Західній Сербії — на 27,5%, а в Південній та Східній Сербії — на 32,3%.
Таким чином, свіжа квартальна статистика свідчить про різке посилення розриву між столицею та рештою Сербії за обсягами будівельних робіт.
Загалом по Сербії вартість будівельних робіт у II кварталі зросла на 20,6% у поточних цінах порівняно з квітнем-червнем 2025 року.
Особливо швидко зростало будівництво будівель. У постійних цінах обсяг робіт у цьому сегменті збільшився на 32,4% у річному вимірі, тоді як на інших об’єктах будівництва, включаючи інфраструктуру, показник знизився на 7,1%.
Засновниця белградського агентства нерухомості VIDOVSTAN Віра Єгорова-Толста вважає, що концентрація капіталу в столиці має стійкий характер і пов’язана не лише з місцевим попитом, а й з інвестиційною привабливістю Белграда.
«Белград залишається окремим ринком у межах Сербії. Тут зосереджені робочі місця, іноземний бізнес, великі інфраструктурні проєкти та значна частина інвестиційного попиту. Тому нові проєкти в престижних районах столиці зазвичай знаходять свого покупця швидше, ніж аналогічні об’єкти в невеликих містах. При цьому в самому Белграді різниця між районами та якістю проєктів стає дедалі помітнішою», — каже Єгорова-Толстая.
На практиці це означає, що загальносербська статистика не завжди повністю відображає ситуацію для покупця квартири в столиці. Зростання пропозиції в країні може поєднуватися зі збереженням високих цін у найпопулярніших районах Белграда.
Єгорова-Толстая раніше також зазначала, що сербський ринок залишається стабільним, але попит стає більш вибірковим, а якість і розташування нерухомості набувають дедалі більшого значення.
Остаточно оцінити, наскільки будівельна активність у II кварталі вплинула на ціни на квартири в Белграді, можна буде після публікації свіжого квартального звіту Реєстру цін на нерухомість RGZ.
https://t.me/relocationrs/3427
ТОВ «Євро Ленд Юей» (Euro Land UA) планує залучити $8 млн на будівництво заводу з виробництва рідких мікродобрив у Тернопільській області, йдеться в інвестиційному каталозі Ukraine Investment Guide 2026, представленому на Конференції з відновлення України (URC2026) у Гданську (Польща), яка відбулася наприкінці червня.
Загальний бюджет проєкту становить $13 млн, з яких $5 млн компанія готова профінансувати за рахунок власних коштів. Передбачається змішана структура фінансування (власний капітал та позикові кошти).
Проєкт передбачає будівництво сучасного підприємства з виробництва рідких мікродобрив на основі EDTA-технології. Його потужність становитиме 10 тис. тонн рідких мікродобрив, 5 тис. тонн спеціальних добрив та 3 тис. тонн хелатованих мікроелементів на рік. Продукція постачатиметься українським агровиробникам, а також на експортні ринки, насамперед до країн ЄС.
Згідно з каталогом, запуск виробництва заплановано через 1,5 року після початку реалізації проєкту. Термін окупності — чотири роки.
Наразі проєкт перебуває на стадії розширеної підготовки: розроблено концепцію продукції, її рецептуру та ринкове позиціонування, ведуться переговори з технологічними партнерами, а також вибір майданчика та проєктування майбутнього заводу. Серед потенційних партнерів зазначені британська компанія OMEX, європейські постачальники обладнання та сировини.
ТОВ «Євро Ленд Юей» зареєстровано у 2017 році в Тернопільській області. Спеціалізується на постачанні засобів захисту рослин, мікродобрив та іншої агрохімічної продукції. Власником, кінцевим бенефіціаром та директором компанії є Богдан Камінський.
ТОВ «Євро Ленд Юей» у 2025 році скоротило виручку на 4,0% — до 89,83 млн грн та чистий прибуток на 33,1% — до 10,88 млн грн.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) розглядає можливість надання кредиту в розмірі до 34 млн євро комунальному підприємству «Рівнеоблводоканал» на будівництво нових очисних споруд потужністю 60 тис. куб. м на добу, реконструкцію трьох каналізаційних насосних станцій та впровадження енергоефективних технологій.
Як зазначається в матеріалах банку, проект планується затвердити 22 липня 2026 року, його загальна вартість оцінюється в 53,1 млн євро.
Кредит передбачається надати двома траншами. Його доповнить інвестиційний грант у розмірі до 10 млн євро від Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та навколишнього середовища (E5P).
Погашення кредиту повністю гарантує Рівненська область, а 25% його суми покриватиме гарантія Європейського Союзу (ЄС) у рамках Програми муніципальної, інфраструктурної та промислової стійкості (MIIR) в рамках Інвестиційної програми для України (UIF).
Кошти також будуть спрямовані на встановлення енергоефективного обладнання та систем автоматизованого диспетчерського управління SCADA на об’єктах «Рівнеоблводоканалу».
Проєкт покликаний покращити водовідведення та очищення стічних вод для приблизно 240 тис. мешканців Рівного та прилеглих територій, зокрема, внутрішньо переміщених осіб.
За оцінкою ЄБРР, нові очисні споруди забезпечать очищення 22 млн куб. м стічних вод на рік відповідно до стандартів ЄС. Реалізація проєкту має скоротити викиди парникових газів на 50%, а чисте споживання енергії – на 45%.
Проєкт є частиною програми ЄБРР «Забезпечення стійкості та джерел засобів до існування» (RLF), спрямованої на відновлення та підвищення стійкості критично важливої інфраструктури України. Він також передбачає навчання співробітників підприємства роботі з новим обладнанням та створення окремої групи з реалізації проєкту.
Як повідомлялося, у лютому 2026 року ЄБРР схвалив надання Рівню кредиту в розмірі 12 млн євро на енергоефективну модернізацію щонайменше 24 об’єктів соціальної інфраструктури. Проєкт загальною вартістю 19 млн євро також передбачає грант E5P у розмірі 6 млн євро та 1 млн євро співфінансування з боку міста.
