Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто і міністр енергетики Сербії Дубравка Джедович-Хандановіч у середу домовилися активізувати інвестиційну політику у сфері енергетичної безпеки і прискорити будівництво першого нафтопроводу між двома країнами, повідомив керівник угорського зовнішньополітичного відомства.
«Ми домовилися розширити спільні інвестиції в енергетику та забезпечення енергетичної безпеки, зокрема йдеться і про будівництво першого сполучного нафтопроводу», – написав Сіярто в соцмережі Facebook (інформаційний ресурс Meta Platforms Inc.).
Крім того, Сіярто і Джедовіч-Ханданович домовилися активізувати фінансування «нової лінії електропередач, що з’єднує мережі двох країн»
«Для нашої країни Сербія є стратегічним партнером, без Сербії не буде енергетичної безпеки Угорщини, і навпаки», – додав глава угорського МЗС.
Як повідомлялося, будівництво нафтопроводу між Угорщиною і Сербією передбачається реалізувати до 2026 року. Нова гілка буде з’єднана з нафтопроводом «Дружба» і дасть змогу Сербії диверсифікувати постачання нафти і не залежати від Хорватії.
Міжнародна фінансова корпорація (IFC) з групи Світового банку 20 грудня 2024 року підписала документи про надання Концерну “Галнафтогаз” кредиту на $53,87 млн для фінансування будівництва ВЕС потужністю 147 МВт у Волинській області та технічну підтримку.
Згідно з інформацією на сайті IFC, загальна вартість проєкту оцінюється в EUR261 млн (з ПДВ), кредит терміном на 16 років надається створеним проєктним компаніям ТОВ “Вінд Павер Джі Ес Ай Волинь” і ТОВ “Вінд Павер Джі Ес Ай Волинь 3”, що контролюються GNG Retail Limited та її “дочкою” “Концерном Галнафтогаз” (разом – GNG Group).
Зазначається, що проєкт передбачає залучення змішаного фінансування, зокрема за рахунок UK-FCDO і EC-UIF, а також Фонду чистих технологій.
Раніше, 4 грудня, участь у проєкті схвалив також Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), який також уже підписав документи про надання вищезазначеним ТОВ довгострокового кредиту на EUR60 млн для будівництва ВЕС 147 МВт у Волинській області.
Очікується, що ВЕС щорічно вироблятиме близько 380 ГВт*год (380 млн кВт*год) відновлюваної електроенергії з нульовим викидом вуглецю.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) в лютому 2024 року дозволив GNG Retail Limited (Кіпр) купити понад 50% у статутних капіталах ТОВ “Вінд Павер Джі Ес Ай Волинь” і ТОВ “Вінд Павер Джі Ес Ай Волинь 3”. Згідно з даними відкритих реєстрів, GNG Retail Limited належить 89,5% у двох ТОВ, АТ “ЗНВКІФ “Ріміні” (у якому 83,19% належить Віталію Антонову) – 10,5%.
СЕО OKKO Василь Даниляк анонсував початок робіт зі спорудження ВЕС у Волинській області восени 2024 року. Він пояснював плани роботи групи в секторі ВДЕ необхідністю диверсифікації бізнесу, оскільки паливний ринок уже не передбачає зростання.
“Галнафтогаз” управляє однією з найбільших мереж АЗК ОККО, яка налічує понад 400 комплексів із мережею закладів харчування. До складу концерну також входять інші бізнеси.
GNG Retail Limited Віталія Антонова належить 90,25% акцій “Концерн Галнафтогаз”. Власником ще 7,35% акцій у жовтні 2024 року стала Avalia Investments Limited (Кіпр) засновника і голови Concorde Capital Ігоря Мазепи.
Україна до 2030 року планує будівництво 16 міжнародних автомобільних пунктів пропуску (МАПП) на кордоні з ЄС, випливає з Операційного плану Стратегії розвитку прикордонної інфраструктури з країнами ЄС і Республікою Молдова до 2030 року на сайті Кабміну. Планом передбачено будівництво пункту пропуску для автомобільного сполучення «Варяж» у Львівській області. Необхідні для цього кошти 35 млн грн буде виділено 2026 року за рахунок державного або місцевого бюджетів.
Фінансування будівництва ПП «Забрідь» у Закарпатській області також розпочнеться 2026 року – з необхідних 456,8 млн грн передбачається виділити 24 млн грн. У 2027 році передбачено фінансування 280 млн грн, у 2028 році – 152,8 млн грн коштом державного або місцевого бюджетів.
Будівництво ПП «Паладь-Комарівці» в Закарпатській області розпочнуть 2027 року – з необхідної для будівництва ПП і його сервісної зони суми 485,6 млн грн буде виділено – 8 млн грн. У 2028 році для реалізації проєкту передбачено фінансування 320 млн грн, у 2029 році – 157,6 млн грн коштом державного або місцевого бюджетів, коштів міжнародної технічної допомоги.
У 2025 році буде виділено фінансування на ПП «Соломоново» в Закарпатській області – з необхідних для будівництва пункту та його сервісної зони 798,3 млн грн, буде виділено 8 млн грн. У 2026 році для проєкту передбачено 180 млн грн, у 2027 році – 410 млн грн, у 2028 році – 200 млн грн за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги та державного бюджету.
Крім того, у Закарпатській області заплановано будівництво автомобільного ПП «Дийда» – у 2024 році вже виділено 1,5 млн грн із необхідних 1,08 млрд грн. У 2026 році заплановано виділення 355 млн грн, 2027 році – 400 млн грн, 2028 році – 333,05 млн грн за рахунок коштів державного бюджету та міжнародної технічної допомоги, зокрема CEF.
Також, заплановано спорудження в Закарпатській області автомобільного ПП «Велика Паладь». Із необхідних для будівництва пункту та його сервісної зони 386,01 млн грн у 2024 році було виділено 1,45 млн грн. У 2025 році передбачається виділення 382,56 млн грн за рахунок коштів державного бюджету та міжнародної технічної допомоги.
Будівництво ПП «Хижа» в Закарпатській області планують розпочати 2026 року – передбачено виділення 2 млн грн із необхідних для будівництва пункту та його сервісної зони 59,02 млн грн. У 2027 році на реалізацію проєкту передбачено 37 млн грн, у 2028 році – 20,02 млн грн із державного або місцевого бюджету, за рахунок коштів міжнародної фінансової допомоги.
У 2026 році розпочнеться і будівництво ПП «Яблунівка» в Закарпатській області – буде виділено 5 млн грн із необхідних для будівництва пункту та його сервісної зони 221,02 млн грн. У 2027 році буде профінансовано 216,02 млн грн за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, міжнародної технічної допомоги.
Будівництво ПП «Біла Церква» було розпочато 2024 року – з необхідних 1,51 млрд грн на будівництво пункту, під’їзних шляхів та автодорожнього прикордонного мосту було виділено 19,5 млн грн. У 2025 році очікується виділення 174,08 млн грн, у 2026 році – 963,42 млн грн, 2028 році – 362,5 млн грн коштом держбюджету та міжнародної технічної допомоги.
У Чернівецькій області планується спорудження ПП «Руська» – для чого з необхідних для будівництва пункту та забезпечення з ним транспортного сполучення 210 млн грн, у 2026 і 2027 роках буде виділено по 105 млн грн коштом державного бюджету.
Будівництво ПП «Шепіт» у Чернівецькій області також заплановано на 2026 рік – буде виділено 92,5 млн грн із необхідних для будівництва пункту та транспортного сполучення з ним 185 млн грн. Аналогічну суму буде виділено з держбюджету і 2027 року.
У 2026 році в Чернівецькій області розпочнеться спорудження ПП «Біла Криниця» – буде виділено 26,5 млн грн із необхідних на реалізацію проєкту 626,54 млн грн. У 2027 і 2028 роках очікується виділення по 300 млн грн за рахунок держбюджету та інших не заборонених законодавством джерел.
Спорудження ПП «Кельменці» в Чернівецькій області вже триває – 2024 року для реалізації проєкту було виділено 750 тис. грн із необхідних 175 млн грн. У 2025 році, як очікується, буде профінансовано 87,12 млн грн, у 2026 році – 87,12 млн грн.
На будівництво ПП «Вашківці» в Чернівецькій області – у 2025 році з держбюджету буде виділено 60 млн грн із необхідних 120 млн грн. Сума, що залишилася, буде профінансована у 2026 році.
Проєкт будівництва ПП «Бронниця-Унгур» на Вінниччині також отримає фінансування у 2025 році – з держбюджету буде виділено 50 млн грн із необхідних 62,1 млн грн. У 2024 році на реалізацію проєкту було виділено – 2,1 млн грн.
Продовжиться спорудження ПП «Виноградівка» в Одеській області – 2025 року з необхідних на реалізацію проєкту 119,4 млн грн буде виділено – 3,1 млн грн, 2026 року – 59,4 млн грн, 2027 року – 55,32 млн грн. У 2024 році проєкт отримав фінансування – 1,5 млн грн.
Як повідомлялося, Україна до 2030 р. збільшить кількість ПП для автомобільного та залізничного транспорту до 74.
Станом на 1 травня 2024 року пропуск осіб і транспортних засобів через державний кордон в/з України здійснюється в 41 пункті пропуску для автомобільного сполучення (Республіка Польща – вісім пунктів, Словацька Республіка – два пункти, Угорщина – п’ять пунктів, Румунія – п’ять пунктів, Республіка Молдова – 21 пункт). Також станом на 31 липня 2024 року функціонують 16 пунктів пропуску для залізничного сполучення (Республіка Польща – п’ять пунктів, Словацька Республіка – два пункти, Угорщина – два пункти, Румунія – два пункти, Республіка Молдова – п’ять пунктів).
Zezman Holding (Одеса) за підсумками 2024 року завершив будівництво 15,2 тис. кв. м житла, наступного року продовжить реалізацію раніше анонсованих житлових містечок в Ужгороді та Одесі.
“Цього року ми зробили сміливий і стратегічно важливий крок – розширили свою присутність із південного регіону на захід України. Ми презентували два масштабні проєкти: Lizrome в Ужгороді – перше житлове містечко в регіоні, що відповідає принципам сталого розвитку, і котеджне містечко Gross Liebental в Одеській агломерації, спроєктоване з акцентом на енергетичну автономність, безпеку і гнучкість житлових рішень”, – розповів агентству “Інтерфакс-Україна” засновник і СЕО Zezman Holding Борис Голденштейн.
За підсумками 2024 року девелопер завершив будівництво двох будинків на 357 квартир у житловому комплексі Artville в Одесі, загальна площа яких становить 15,2 тис. кв. м. Також триває будівництво дев’яти будинків на 1 тис. квартир сумарною площею 43,5 тис. кв. м.
Як зазначили в компанії, близько 40% продажу здійснюються за програмою “єОселя”, що свідчить про високий попит на іпотечні програми.
“Водночас ми спостерігаємо зростання попиту на готове житло, зокрема, на квартири з ремонтом, що відповідають принципам ready to use – готові до заселення. Це відображає зміну пріоритетів споживачів, які шукають комфорт і зручність, не витрачаючи час і гроші на ремонт”, – повідомили в Zezman Holding.
Заснований у 2013 році Zezman Holding здав в експлуатацію 13 будинків, на різних етапах будівництва ще 28 житлових будівель.
Державний Ощадбанк (Київ) уклав кредитну угоду з міською радою Львова терміном на 5 років на суму 840 млн грн, з яких 718 млн грн підуть на завершення будівництва сміттєпереробного заводу.
Згідно з пресрелізом банку, решту коштів спрямують на реалізацію ще чотирьох проєктів: будівництво альтернативного мосту на вул. Ковча, облаштування двох центрів для ветеранів та реконструкцію системи живлення ТЦ “Північна” (ТЕЦ-2).
“Попри те, що частка Ощадбанку у фінансуванні муніципалітетів становить понад 60% ринку, ця кредитна угода – перша в нашій співпраці з Львівською міською радою під час повномасштабної війни. Ми як свідомий банк, що сповідує принципи ESG, раді взяти участь у реалізації такого важливого екологічного проєкту для одного з найєвропейських міст країни”, – наголосив заступник голови правління держбанку, відповідальний за корпоративний бізнес, Юрій Каціон, слова якого наведені в пресрелізі в п’ятницю.
Своєю чергою, на сайті Львівської міськради зазначено, що обсяг виконаних будівельних робіт на об’єкті наразі сягає 70%.
Згідно з релізом, після запуску комплекс із переробки побутових відходів зможе механіко-біологічним способом переробляти понад 250 тис. тонн сміття на рік. Передбачається, що такий обсяг має повністю задовольнити потреби міста в утилізації твердих побутових відходів.
Пресслужба Ощаду додала, що проєкт будівництва Львівського сміттєпереробного заводу реалізують також за фінансової підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), а також Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (Е5Р). Площа ділянки сміттєпереробного заводу займає 9,66 га.
На сайті міськради Львова уточнюють, що 46,2 млн грн із загальної суми схваленого фінансування спрямують на будівництво альтернативного мосту на вулиці Омеляна Ковча, а решту 75,8 млн грн- на облаштування двох центрів для ветеранів і реконструкцію системи живлення ТЦ “Північна” (ТЕЦ-2).
За даними Національного банку України (НБУ), на 1 листопада 2024 року за розміром загальних активів Ощадбанк посідав 2-ге місце (340,77 млрд грн) серед 62 банків у країні. Фінустанова за 10 місяців цього року заробила 12,78 млрд грн чистого прибутку проти 14,58 млрд грн за аналогічний період минулого року.
Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) розглядає можливість надання фінансування в розмірі EUR400 млн для реалізації пілотного проєкту будівництва соціального житла в Україні, повідомила прес-служба Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД).
«Наразі тривають переговори про надання фінансування на EUR400 млн, яке складатиметься з гранту і кредиту на будівництво публічного житла. Це має бути житло в нормально забудованих частинах міста, з доступом до технічної та соціальної інфраструктури», – уточнив старший секторальний економіст ЄІБ Ґжеґож Ґайда, слова якого наведені в прес-релізі.
Він зазначив, що житло має будуватися з використанням найкращих європейських практик, відповідно до енергоефективних стандартів і за принципом build-back-better (будувати краще, ніж було).
Проєкт передбачає будівництво близько 6-6,5 тис. квартир. ЄІБ відбиратиме території для будівництва соцжитла з урахуванням потреб регіонів та їхньої зацікавленості у співпраці.
Поряд із цим обговорюються умови для оренди житла. Зокрема, пропонується виділяти соцжитло працевлаштованим українцям із зарплатою не нижчою за середню, а також надати місцевій владі можливість передавати 20-30% квартир для оренди особам, обраним за їхніми власними критеріями, з огляду на необхідних у регіоні професіоналів.
За словами експерта, проєкт також передбачає пошук можливостей для самостійного фінансування сектором соцжитла своєї операційної діяльності та обслуговування, щоб уникнути необхідності фінансування утримання житла державою.
Як вказує ІЕІ, на початку 2022 року в Україні налічувалося лише 3 тис. соціальних квартир, тоді як кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО) за підсумками року становила понад 5 млн осіб. За даними Міжнародної організації з міграції, на жовтень 2024 року в Україні близько 3,6 млн внутрішньо переміщених осіб.
