Європейська інтеграція України може стати одним із ключових чинників залучення інвестицій у відновлення інфраструктури та будівельної галузі завдяки доступу до спеціалізованих фондів розвитку Європейського Союзу. Водночас держава вже сьогодні має створювати умови для участі українських виробників будматеріалів і будівельних компаній у міжнародних проєктах відбудови.
Про це заявив директор інженерно-будівельної компанії Rauta Андрій Озейчук під час Інфраструктурного форуму, повідомила пресслужба компанії.
За словами Озейчука, основними потенційними джерелами фінансування масштабних проєктів відновлення України є допомога міжнародних партнерів, приватні інвестиції та можливі майбутні репарації Росії.
«Потужним стимулом фінансування будівництва стане майбутня євроінтеграція України. Вона відкриє доступ до спеціалізованих фондів розвитку ЄС, аналогічних тим, які трансформували інфраструктуру країн Центральної та Східної Європи після їхнього вступу до союзу», – наголосив директор Rauta.
На його думку, інтеграція України до європейського економічного простору створить додаткові можливості для модернізації транспортної, енергетичної, промислової та соціальної інфраструктури. Водночас ефективність використання майбутнього фінансування значною мірою залежатиме від готовності українських підприємств конкурувати з європейськими компаніями.
Озейчук зазначив, що для підвищення конкурентоспроможності вітчизняного будівельного сектору необхідно насамперед забезпечити доступ до довгострокового кредитування інвестиційних проєктів і доступних фінансових ресурсів для модернізації виробничих потужностей.
Не менш важливими завданнями він назвав прискорення впровадження європейських технічних стандартів у будівництві та сприяння доступу українських компаній до міжнародних програм фінансування.
За оцінкою керівника Rauta, такі механізми дадуть можливість українським виробникам будівельних матеріалів і підрядним організаціям на рівних конкурувати з іноземними учасниками під час реалізації проєктів відбудови.
Зокрема, доступне фінансування модернізації виробництва може сприяти оновленню обладнання, підвищенню продуктивності підприємств та розширенню номенклатури продукції, необхідної для відновлення зруйнованої інфраструктури.
Впровадження європейських стандартів, своєю чергою, є важливою передумовою участі українських виробників у міжнародних будівельних проєктах і постачанні продукції на ринок ЄС.
Інфраструктурний форум, що відбувся 14 жовтня, об’єднав представників галузі для обговорення розвитку та модернізації інфраструктури України. Питання фінансування відбудови та залучення українського бізнесу до реалізації великих проєктів розглядалися, зокрема, під час третьої сесії заходу.
Rauta – українська інженерно-будівельна компанія, яка спеціалізується на проєктуванні та будівництві промислових, комерційних і житлових об’єктів, постачанні сендвіч-панелей, металевих каркасів, фасадних систем та швидкомонтованих будівель. Компанія є ексклюзивним постачальником в Україну будівельної продукції комерційного призначення фінського концерну Ruukki. Директор Rauta Андрій Озейчук також очолює раду директорів асоціації «Український центр сталевого будівництва».
Інвестиційна компанія S1 REIT, що входить до складу S1 Group, розпочала продаж сертифікатів нового інвестиційного фонду S1 Позняки з мінімальним початковим внеском 1 тис. грн та можливістю подальшого поповнення від 100 грн. Загальний обсяг емісії сертифікатів становить 250 млн грн, повідомила компанія у пресрелізі, оприлюдненому 2 листопада 2026 року.
Згідно з повідомленням, фонд інвестує у 80 апартаментів загальною площею 2,828 тис. кв. м у 24-поверховому прибутковому будинку S1 Позняки, який споруджується поблизу озера Срібний Кіл у Дарницькому районі Києва, приблизно за дві хвилини від станції метро «Позняки».
Загальна площа будинку становитиме 29,5 тис. кв. м. Завершення будівництва та введення об’єкта в експлуатацію заплановано на кінець 2028 року.
Прогнозована дохідність фонду становить 9% річних у доларах США, однак компанія наголошує, що цей показник базується на фінансовій моделі проєкту та не є гарантією майбутнього прибутку.
Інвестиційна модель передбачає два етапи формування доходу. Під час будівництва очікуване зростання вартості нерухомості має відображатися в ціні інвестиційних сертифікатів, тоді як дивідендні виплати на цьому етапі не передбачені.
Після введення будинку в експлуатацію та початку здавання апартаментів в оренду джерелом дивідендів для власників сертифікатів має стати орендний дохід.
Крім того, інвестори зможуть поступово накопичувати сертифікати з можливістю їх подальшого обміну на готові апартаменти відповідно до умов фонду.
«Людині не обов’язково чекати, поки вона накопичить на цілий об’єкт. Можна почати з 1 000 грн і докуповувати сертифікати тоді, коли є можливість. А далі обрати власний сценарій: залишатися інвестором фонду для отримання майбутнього орендного доходу або поступово рухатися до власних апартаментів», – зазначив комерційний директор S1 REIT Віктор Бойчук.
За словами генерального директора S1 REIT Ігоря Гіфеса, запуск фонду дає можливість інвесторам вкладати кошти в нерухомість на етапі будівництва та розраховувати на потенційне зростання її вартості після завершення проєкту.
Будинок S1 Позняки реалізується у форматі Build-to-Rent – нерухомості, спроєктованої для подальшого здавання в оренду.
Проєкт передбачає близько 1,5 тис. кв. м внутрішньої інфраструктури, зокрема коворкінг, тренажерну залу, кінозал, дитячу кімнату, зони відпочинку та облаштоване укриття. Ще близько 7 тис. кв. м на перших поверхах відведено під комерційні приміщення та об’єкти сфери послуг.
Після введення будинку в експлуатацію управління нерухомістю здійснюватиме компанія S1 Property.
Продаж інвестиційних сертифікатів організовано через онлайн-заявки на сайті S1 REIT.
Компанія окремо звертає увагу на ризики інвестування, зокрема пов’язані з воєнними діями, строками будівництва та ринковою кон’юнктурою. Запланована дохідність не гарантує збереження вкладеного капіталу.
S1 REIT входить до складу S1 Group і спеціалізується на колективних інвестиціях у дохідну нерухомість Києва. До групи також належать девелопер Standard One та компанія з управління нерухомістю S1 Property.
Джерело: пресреліз S1 REIT від 2 листопада 2026 року, опублікований агентством «Інтерфакс-Україна».
Кіпрська асоціація забудовників (Cyprus Property Developers Association, CPDA) виступила проти запропонованих обмежень на придбання нерухомості громадянами країн, що не входять до Європейського Союзу, заявивши, що іноземні покупці не є основною причиною зростання вартості житла на острові.
Головними проблемами ринку девелопери вважають недостатню пропозицію доступного житла, дефіцит будівельних робітників та високу вартість будівництва, повідомило кіпрське видання Philenews 27 жовтня 2026 року.
За оцінкою асоціації, іноземні покупці забезпечують близько 20 % продажів житла на Кіпрі, тому покладати на них основну відповідальність за підвищення цін є необґрунтованим.
Представники будівельної галузі також звернули увагу на відсутність єдиної достовірної статистики щодо житла, яке фактично доступне для продажу. За їхніми словами, державні органи використовують дані про видані дозволи на будівництво, які не відображають реальної кількості об’єктів, що залишаються у продажу.
Зокрема, значна частина квартир може бути продана ще на стадії проєктування та отримання дозвільної документації.
Асоціація наводить умовний приклад: якщо дозволи видано на будівництво 10 тис. об’єктів, але 5 тис. із них уже продано, фактична пропозиція для нових покупців становить лише половину зазначеної кількості.
У результаті використання статистики будівельних дозволів без урахування попередніх продажів може створювати завищене уявлення про обсяг пропозиції та призводити до помилкових рішень у житловій політиці.
Додатковою проблемою залишається нестача працівників у будівництві. За оцінками девелоперів, дефіцит кадрів обмежує можливості галузі та збільшує терміни реалізації проєктів, навіть якщо всі необхідні дозволи вже отримано.
Асоціація закликала владу провести комплексний аналіз існуючого житлового фонду, реального обсягу пропозиції та структури попиту, перш ніж вводити додаткові обмеження для покупців із третіх країн.
При цьому дані Департаменту земельних ресурсів та геодезії Кіпру (Department of Lands and Surveys, DLS) свідчать про значну роль іноземного попиту на ринку нерухомості.
За підсумками січня–вересня 2026 року на Кіпрі зареєстровано 14 969 договорів купівлі-продажу нерухомості, що на 13,6 % більше, ніж за аналогічний період 2025 року.
З цієї кількості 6267 договорів, або приблизно 41,9 %, припадало на іноземних покупців. Громадяни держав, що не входять до ЄС, здійснили 4173 покупки, тоді як покупці з країн Євросоюзу уклали 2094 договори.
Таким чином, на громадян третіх країн припадало близько 27,9% усіх зареєстрованих договорів купівлі-продажу нерухомості та приблизно дві третини іноземних покупок.
Розбіжність між оцінкою забудовників у 20% та статистикою зареєстрованих договорів пояснюється, зокрема, використанням різних показників. Договір купівлі-продажу може реєструватися до завершення будівництва, тоді як фактична передача права власності відбувається пізніше.
За даними DLS за січень-липень 2026 року, іноземним покупцям було передано 2683 об’єкти, або близько 20,9% усіх об’єктів, щодо яких завершено реєстрацію переходу права власності.
Тому показники укладених договорів та завершених угод не можна безпосередньо порівнювати як ідентичні статистичні категорії.
Найвища концентрація іноземного попиту спостерігається в прибережних районах. За січень-вересень 2026 року в Пафосі іноземні покупці уклали 2117 договорів, у Лімасолі — 1814, у Ларнаці — 1543.
При цьому частка іноземців у загальній кількості договорів купівлі-продажу в Пафосі сягнула приблизно 71%, у Ларнаці — 47%, тоді як у Нікосії становила близько 16%.
Це свідчить про суттєві регіональні відмінності у структурі попиту та пояснює, чому можливе посилення правил купівлі нерухомості іноземцями може сильніше вплинути на прибережні ринки.
Дискусія навколо іноземного попиту посилилася після внесення до парламенту Кіпру законодавчих ініціатив, спрямованих на обмеження придбання нерухомості громадянами держав, що не входять до ЄС, та компаніями з іноземним контролем.
Зокрема, представники партії AKEL запропонували дозволити таким громадянам купувати не більше одного житлового об’єкта площею до 200 кв. м, а також обмежити купівлю окремих категорій комерційної нерухомості.
Додаткові пропозиції передбачають більш суворий контроль за кінцевими бенефіціарами компаній, що купують нерухомість, та обмеження на придбання об’єктів поблизу стратегічної інфраструктури.
Прихильники змін пов’язують необхідність додаткового регулювання зі зростанням вартості житла та зниженням його доступності для місцевого населення.
Однак асоціація забудовників вважає, що законодавчі пропозиції недостатньо підкріплені статистичними дослідженнями.
За твердженням девелоперів, відсутні дані, які б підтверджували масове придбання одним іноземним покупцем більше двох житлових об’єктів. Тому обмеження кількості покупок можуть мати обмежений вплив на вартість нерухомості.
Водночас зростання іноземного попиту є одним із чинників, що впливають на ринок. Центральний банк Кіпру раніше зазначав, що підвищення вартості житла зумовлене поєднанням стабільного попиту, зокрема іноземного, та збільшенням будівельних витрат.
За даними регулятора, у першому кварталі 2026 року ціни на житлову нерухомість зросли на 7,5% у річному вимірі, зокрема квартири подорожчали на 10,8%, а приватні будинки — на 3%.
Іноземний попит на нерухомість Кіпру традиційно формується кількома великими групами покупців, серед яких громадяни Великої Британії, Росії, Греції, Ізраїлю та Лівану.
Згідно з даними Міністерства внутрішніх справ Кіпру, представленими парламенту в січні 2025 року, за 2021–2024 роки іноземні покупці придбали понад 37 тис. об’єктів нерухомості. За той самий період громадяни Кіпру придбали понад 200 тис. об’єктів.
Найбільша кількість покупок серед іноземців за цей період припала на громадян Великої Британії. За ними слідували великі групи покупців із Росії, Ізраїлю, Греції та Лівану.
Згідно з раніше опублікованими оцінками Open4Business на основі даних кіпрського МВС, британські покупці були пов’язані приблизно з 11,8 тис. об’єктів, росіяни — з 4,9 тис., громадяни Греції — з 4,7 тис., Ізраїлю — з 3,9 тис., Лівану — з 2,1 тис. об’єктів.
При цьому структура іноземного попиту істотно відрізняється залежно від регіонів.
У Лімасолі в 2021–2024 роках лідирували росіяни, які придбали 2561 об’єкт, за ними йшли британці з 1840 об’єктами та ізраїльтяни з 1154.
У Пафосі основними іноземними покупцями стали громадяни Великої Британії з 4483 об’єктами, Росії з 1563 та Ізраїлю з 1291.
У Ларнаці найбільші групи становили британці з 2743 об’єктами, громадяни Лівану з 1744 та Ізраїлю з 1406.
У Нікосії перше місце серед іноземних покупців посідали громадяни Греції, які придбали 1626 об’єктів, далі йшли британці з 1584 та австралійці з 545.
Найсвіжіші дані кіпрського МВС за період з вересня 2024-го по вересень 2025 року свідчать про посилення інтересу ізраїльських покупців до Ларнаки та Пафосу.
Зокрема, за цей період ізраїльтяни придбали 850 об’єктів у Ларнаці та 683 у Пафосі. У Лімасолі найбільшою групою залишалися росіяни з 846 покупками, тоді як у Пафосі лідирували британці з 890 об’єктами.
Українські громадяни також входять до числа помітних учасників кіпрського ринку нерухомості. У опублікованих раніше рейтингах за 2021–2024 роки Україна фігурувала в першій десятці країн походження іноземних покупців, посідаючи дев’яте місце.
За оцінками учасників ринку, українські покупці найактивніше цікавляться нерухомістю Лімасола та Пафоса, зокрема квартирами для постійного проживання та інвестиційними об’єктами.
Водночас актуальна статистика DLS за 2026 рік поділяє іноземних покупців насамперед на громадян ЄС та третіх країн, не надаючи повної загальнодоступної розбивки за окремими громадянствами. Тому достовірно визначити поточну кількість покупок росіян, українців або ізраїльтян за січень-вересень 2026 року на підставі цих даних неможливо.
Республіка Кіпр є членом Євросоюзу з 2004 року. Основними центрами ринку житлової нерухомості країни залишаються Лімасол, Пафос, Ларнака та Нікосія. Іноземний попит особливо помітний у прибережних районах, де значна частина нового будівництва орієнтована на міжнародних покупців та інвесторів.
БУДІВНИЦТВО, ІНВЕСТИЦІЇ, іноземний покупець, КІПР, НЕРУХОМІСТЬ
Ціни на будівельно-монтажні роботи (БМР) в Україні у серпні 2026 року зросли на 25,4% порівняно з серпнем-2025, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, у серпні-2026 до серпня-2025 ціни зросли в усіх сегментах будівництва: у житловому будівництві на 21,5% (на 1,3% порівняно з попереднім місяцем), у нежитловому – на 26,4% (2%), інженерному – на 26,1% (1,6%).
У січні-серпні поточного року до аналогічного періоду минулого ціни на БМР виросли на 18%, зокрема, у житловому секторі – на 15,5%, нежитловому – 18,7%, інженерному – 18,4%.
Як повідомлялося, у 2025 році ціни на БМР виросли на 5,8% порівняно з попереднім роком, у 2024 році – на 7,9%, у 2023 – на 15,8%.
Обсяг виконаних будівельних робіт в Україні у січні-серпні 2026 року скоротився на 9,9% порівняно з січнем-серпнем 2025 року, свідчать дані Державної служби статистики (Держстат).
Як повідомило статистичне відомство, обсяг виробленої будівельної продукції в січні-серпні становив 156,5 млрд грн.
За даними Держстату, за вісім місяців обсяги будівництва житлових будівель скоротилися на 3,8% порівняно з січнем-серпнем минулого року, нежитлових будівель – на 6,3%, інженерних споруд – на 13,7%.
У серпні 2026 року порівняно з серпнем 2025 року обсяги будівництва скоротилися на 3,7%, з них житлового будівництва – на 2,3%, зведення інженерних споруд – на 12,2%. При цьому обсяги будівництва нежитлових будівель зросли на 9,8%.
У серпні 2026 року порівняно з попереднім місяцем обсяги будівництва збільшилися на 12,9%, зокрема, у категорії житла – на 0,2%, нежитлових будівель – на 25,3%, інженерних споруд – на 8,8%.
За сезонно скоригованими даними відомства, індекси будівельної продукції у серпні 2026 року в житловому будівництві становили 62%, у нежитловому – 155%, в інженерному – 112%, а з урахуванням ефекту календарних днів показники становлять 63,1%, 156,5% та 115,4% відповідно.
Частка нового будівництва в загальному обсязі виконаних будівельних робіт у липні становила 44,6%, ремонту – 30,3%, реконструкції та інших робіт – 25,1%.
Засновник компанії Autostrada Максим Шкіль повідомив, що компанія продовжує виконувати всі роботи на об’єктах відповідно до затверджених графіків, написав він у Facebook.
«… Autostrada допомагає у відновленні пошкодженої інфраструктури та захисті об’єктів на тлі посилення російських атак. Робимо все, що в наших силах, для захисту людей та критично важливих об’єктів інфраструктури. Розуміємо складну ситуацію з державними фінансами. «Автострада» продовжує виконувати роботи на всіх об’єктах відповідно до затверджених графіків. Виходимо з того, що держава виконає свої зобов’язання перед галуззю за вже виконані роботи після надходження міжнародної фінансової допомоги», – йдеться у дописі засновника компанії у Facebook.
Раніше група компаній «Автострада» повідомила, що призупиняє роботи на всіх об’єктах в Україні у зв’язку з призупиненням державою капітальних видатків.
Autostrada, БУДІВНИЦТВО, ІНФРАСТРУКТУРА, ФІНАНСУВАННЯ, ШКІЛЬ
