Ціни на будівельно-монтажні роботи в нежитловому та інженерному будівництві України різко зросли у другому кварталі 2026 року: порівняно з першим кварталом вартість робіт збільшилася відповідно на 12% та 12,4%. При цьому у житловому будівництві квартальне зростання було значно помірнішим — на 0,4%, свідчать дані Державної служби статистики України.
У річному вимірі тенденція виглядає ще більш виразно. У другому кварталі ціни на будівельно-монтажні роботи загалом були на 21,6% вищими, ніж у квітні–червні 2025 року. Нежитлове та інженерне будівництво подорожчало на 22,4%, житлове — на 18,2%.
До червня зростання продовжилося. Порівняно з червнем минулого року вартість інженерного будівництва збільшилася вже на 24,3%, нежитлового — на 23,8%, житлового — на 19,2%. Середній показник у будівництві досяг 23,1%.
Таким чином, найсильніше подорожчання зараз спостерігається не в житловому девелопменті, а в нежитлових будівлях та інженерній інфраструктурі.
Це може бути особливо відчутним для будівництва виробничих приміщень, складів, торговельних та офісних об’єктів, а також інфраструктурних проєктів, де зростання вартості робіт безпосередньо впливає на інвестиційні бюджети та потребу в додатковому фінансуванні.
За перше півріччя ціни на будівельно-монтажні роботи в Україні зросли на 15,8% у річному вимірі. Для порівняння: за весь 2025 рік їхнє зростання становило 5,8%, за 2024 рік — 7,9%, за 2023 рік — 15,8%.
Статистика вказує на помітне прискорення цінового тиску в будівельній галузі саме у другому кварталі 2026 року, насамперед у сегментах, що мають безпосереднє значення для інвестицій бізнесу та відновлення інфраструктури.
Вартість будівельно-монтажних робіт під час спорудження інженерних об’єктів в Україні у червні 2026 року зросла на 24,3% порівняно з червнем минулого року — це найвищий показник серед основних сегментів будівництва. Згідно з даними Державної служби статистики, нежитлове будівництво за той самий період подорожчало на 23,8%, житлове — на 19,2%. У середньому по будівельній галузі зростання склало 23,1%.
Інженерне будівництво лідирувало й за місячною динамікою. У червні порівняно з травнем ціни тут зросли ще на 1,8% проти 1,3% у нежитловому будівництві та 0,8% у житловому.
У другому кварталі 2026 року інженерні будівельно-монтажні роботи коштували на 22,4% більше, ніж у квітні-червні минулого року. Аналогічне зростання — на 22,4% — зафіксовано в нежитловому будівництві, тоді як житлове подорожчало на 18,2%.
Особливо показовою є квартальна динаміка. Порівняно з першим кварталом ціни на інженерні роботи у II кварталі зросли на 12,4%, на нежитлові — на 12%, тоді як у житловому секторі зростання становило лише 0,4%.
На думку власника та директора інженерно-будівельної компанії Rauta Андрія Озейчука, одним із ключових факторів тиску на вартість будівництва залишається дефіцит кваліфікованих працівників.
«Зараз на ринку бракує близько 30% фахівців будівельних спеціальностей», — зазначав Озейчук, коментуючи ситуацію в галузі у лютому 2026 року.
За його даними, нестача персоналу вже призвела до помітного прискорення зростання заробітних плат. Якщо у 2022–2024 роках зарплати в будівництві зростали в середньому приблизно на 15–20% щороку, то у 2025 році темпи зростання сягнули 25–30%. Особливо суттєво зросла оплата праці монолітників — на 50%, геодезистів — на 44%, бетонників — на 38%.
Таким чином, нинішнє зростання вартості будівельних робіт формується не лише під впливом цін на будівельні матеріали та обладнання. Все більшу роль відіграє вартість безпосередньо будівельних робіт та людської праці.
Озейчук також звертав увагу на довгостроковий характер кадрової проблеми. За його словами, професійні навчальні заклади стикаються як з недобором студентів на будівельні спеціальності, так і з їхнім відтоком уже в перші роки навчання.
«У перспективі це може призвести до ще більшого кадрового дефіциту та уповільнити відновлення України», — вважає власник компанії Rauta.
За оцінками компанії, кадровий дефіцит уже змушує будівельний бізнес шукати працівників за межами України, зокрема в Індії, Непалі, Бангладеш та Пакистані.
Зростання вартості інженерного будівництва має для України особливе значення через масштабну потребу у відновленні енергетичної, транспортної, комунальної та іншої критичної інфраструктури. За оцінкою Rauta за підсумками 2025 року, сегмент відновлення та захисту об’єктів критичної інфраструктури вже становив близько 20 % українського будівельного ринку.
Тому подальше подорожчання інженерних робіт може безпосередньо впливати на кошториси відновлювальних проєктів. За умови зростання вартості будівельно-монтажних робіт на 20–25 % проєкти, бюджети яких формувалися значно раніше, можуть потребувати додаткового фінансування або перегляду технічних рішень і термінів реалізації.
При цьому саме нежитлове та інфраструктурне будівництво залишаються одними з найактивніших напрямків ринку. У 2025 році основними об’єктами для інвестицій у комерційну нерухомість були складські, виробничі та торговельні будівлі, а найпривабливішими регіонами для нового будівництва — Київська, Львівська та Івано-Франківська області, зазначав Озейчук.
За перше півріччя 2026 року інженерне будівництво подорожчало на 16,1% у річному вираженні, нежитлове — на 16,5%, житлове — на 13,7%.
«Rauta» працює у сфері проектування, будівництва та монтажу будівель і є учасником Європейської асоціації будівельної індустрії. Згідно з даними Єдиного державного реєстру, власником 100% статутного капіталу компанії є Андрій Озейчук.
RAUTA, БУДІВНИЦТВО, ВІДНОВЛЕННЯ, ІНФРАСТРУКТУРА, кадр, ОЗЕЙЧУК, ЦІНА
Як повідомляє Сербський Економіст, Белград продовжує зосереджувати значну частину будівельної та інвестиційної активності Сербії, тоді як розвиток ринку нерухомості в інших регіонах країни залишається помітно менш рівномірним.
Белградський регіон у II кварталі 2026 року став єдиним регіоном Сербії, де будівельна активність зросла в реальному вираженні, причому зростання склало одразу 51% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Про це свідчать дані Республіканського статистичного управління Сербії (RZS), опубліковані 10 серпня.
У всіх інших регіонах країни будівельна активність у II кварталі знизилася. У Воєводині вартість виконаних будівельних робіт у постійних цінах скоротилася на 2%, у Шумадії та Західній Сербії — на 27,5%, а в Південній та Східній Сербії — на 32,3%.
Таким чином, свіжа квартальна статистика свідчить про різке посилення розриву між столицею та рештою Сербії за обсягами будівельних робіт.
Загалом по Сербії вартість будівельних робіт у II кварталі зросла на 20,6% у поточних цінах порівняно з квітнем-червнем 2025 року.
Особливо швидко зростало будівництво будівель. У постійних цінах обсяг робіт у цьому сегменті збільшився на 32,4% у річному вимірі, тоді як на інших об’єктах будівництва, включаючи інфраструктуру, показник знизився на 7,1%.
Засновниця белградського агентства нерухомості VIDOVSTAN Віра Єгорова-Толста вважає, що концентрація капіталу в столиці має стійкий характер і пов’язана не лише з місцевим попитом, а й з інвестиційною привабливістю Белграда.
«Белград залишається окремим ринком у межах Сербії. Тут зосереджені робочі місця, іноземний бізнес, великі інфраструктурні проєкти та значна частина інвестиційного попиту. Тому нові проєкти в престижних районах столиці зазвичай знаходять свого покупця швидше, ніж аналогічні об’єкти в невеликих містах. При цьому в самому Белграді різниця між районами та якістю проєктів стає дедалі помітнішою», — каже Єгорова-Толстая.
На практиці це означає, що загальносербська статистика не завжди повністю відображає ситуацію для покупця квартири в столиці. Зростання пропозиції в країні може поєднуватися зі збереженням високих цін у найпопулярніших районах Белграда.
Єгорова-Толстая раніше також зазначала, що сербський ринок залишається стабільним, але попит стає більш вибірковим, а якість і розташування нерухомості набувають дедалі більшого значення.
Остаточно оцінити, наскільки будівельна активність у II кварталі вплинула на ціни на квартири в Белграді, можна буде після публікації свіжого квартального звіту Реєстру цін на нерухомість RGZ.
https://t.me/relocationrs/3427
ТОВ «Євро Ленд Юей» (Euro Land UA) планує залучити $8 млн на будівництво заводу з виробництва рідких мікродобрив у Тернопільській області, йдеться в інвестиційному каталозі Ukraine Investment Guide 2026, представленому на Конференції з відновлення України (URC2026) у Гданську (Польща), яка відбулася наприкінці червня.
Загальний бюджет проєкту становить $13 млн, з яких $5 млн компанія готова профінансувати за рахунок власних коштів. Передбачається змішана структура фінансування (власний капітал та позикові кошти).
Проєкт передбачає будівництво сучасного підприємства з виробництва рідких мікродобрив на основі EDTA-технології. Його потужність становитиме 10 тис. тонн рідких мікродобрив, 5 тис. тонн спеціальних добрив та 3 тис. тонн хелатованих мікроелементів на рік. Продукція постачатиметься українським агровиробникам, а також на експортні ринки, насамперед до країн ЄС.
Згідно з каталогом, запуск виробництва заплановано через 1,5 року після початку реалізації проєкту. Термін окупності — чотири роки.
Наразі проєкт перебуває на стадії розширеної підготовки: розроблено концепцію продукції, її рецептуру та ринкове позиціонування, ведуться переговори з технологічними партнерами, а також вибір майданчика та проєктування майбутнього заводу. Серед потенційних партнерів зазначені британська компанія OMEX, європейські постачальники обладнання та сировини.
ТОВ «Євро Ленд Юей» зареєстровано у 2017 році в Тернопільській області. Спеціалізується на постачанні засобів захисту рослин, мікродобрив та іншої агрохімічної продукції. Власником, кінцевим бенефіціаром та директором компанії є Богдан Камінський.
ТОВ «Євро Ленд Юей» у 2025 році скоротило виручку на 4,0% — до 89,83 млн грн та чистий прибуток на 33,1% — до 10,88 млн грн.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) розглядає можливість надання кредиту в розмірі до 34 млн євро комунальному підприємству «Рівнеоблводоканал» на будівництво нових очисних споруд потужністю 60 тис. куб. м на добу, реконструкцію трьох каналізаційних насосних станцій та впровадження енергоефективних технологій.
Як зазначається в матеріалах банку, проект планується затвердити 22 липня 2026 року, його загальна вартість оцінюється в 53,1 млн євро.
Кредит передбачається надати двома траншами. Його доповнить інвестиційний грант у розмірі до 10 млн євро від Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та навколишнього середовища (E5P).
Погашення кредиту повністю гарантує Рівненська область, а 25% його суми покриватиме гарантія Європейського Союзу (ЄС) у рамках Програми муніципальної, інфраструктурної та промислової стійкості (MIIR) в рамках Інвестиційної програми для України (UIF).
Кошти також будуть спрямовані на встановлення енергоефективного обладнання та систем автоматизованого диспетчерського управління SCADA на об’єктах «Рівнеоблводоканалу».
Проєкт покликаний покращити водовідведення та очищення стічних вод для приблизно 240 тис. мешканців Рівного та прилеглих територій, зокрема, внутрішньо переміщених осіб.
За оцінкою ЄБРР, нові очисні споруди забезпечать очищення 22 млн куб. м стічних вод на рік відповідно до стандартів ЄС. Реалізація проєкту має скоротити викиди парникових газів на 50%, а чисте споживання енергії – на 45%.
Проєкт є частиною програми ЄБРР «Забезпечення стійкості та джерел засобів до існування» (RLF), спрямованої на відновлення та підвищення стійкості критично важливої інфраструктури України. Він також передбачає навчання співробітників підприємства роботі з новим обладнанням та створення окремої групи з реалізації проєкту.
Як повідомлялося, у лютому 2026 року ЄБРР схвалив надання Рівню кредиту в розмірі 12 млн євро на енергоефективну модернізацію щонайменше 24 об’єктів соціальної інфраструктури. Проєкт загальною вартістю 19 млн євро також передбачає грант E5P у розмірі 6 млн євро та 1 млн євро співфінансування з боку міста.
Як повідомляє Experts.news, будівельна галузь України за попередніми підсумками першого півріччя 2026 року демонструє змішану динаміку: після зростання у 2023-2025 роках сектор зіткнувся зі сповільненням обсягів робіт, подорожчанням будівництва, дефіцитом кадрів і зміщенням попиту у бік відновлення житла та інфраструктури.
Остаточні дані за січень-червень Держстат ще не оприлюднив, тому поточну оцінку можна робити на основі статистики за перші чотири місяці, даних щодо введення житла в експлуатацію у I кварталі, програм «єОселя» та «єВідновлення», а також очікувань будівельних підприємств на II квартал.
За даними Держстату, обсяг виконаних будівельних робіт в Україні у січні-квітні 2026 року зменшився на 2% порівняно з аналогічним періодом 2025 року і становив 59,3 млрд грн. Водночас у квітні до квітня 2025 року будівництво вже показало зростання на 2,8%, зокрема житлове будівництво збільшилося на 5,8%, інженерні споруди – на 9,7%, тоді як нежитлове будівництво скоротилося на 7,4%. Частка нового будівництва у квітні становила 47,8%, ремонтів – 29%, реконструкції та інших робіт – 23,2%.
Для порівняння, у 2025 році обсяг виконаних будівельних робіт в Україні зріс на 11,3% – до 258,2 млрд грн, але темпи зростання вже тоді сповільнювалися після 17,8% у 2024 році та 31,8% у 2023 році. У 2025 році житлове будівництво зросло на 13,5%, нежитлове – на 25,4%, інженерне – лише на 3,1%.
«Будівельний сектор у першому півріччі 2026 року фактично перейшов від фази швидкого післяшокового відновлення до фази вибіркового зростання. Найстійкішими залишаються житло, ремонти, інженерна інфраструктура та проєкти, пов’язані з відбудовою. Водночас комерційне нежитлове будівництво залишається слабшим через воєнні ризики, дорожче фінансування і невизначеність для інвесторів», – зазначив засновник аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін.
Житловий сегмент виглядає стабільнішим за загальну динаміку галузі. У I кварталі 2026 року введення житла в експлуатацію в Україні зменшилося лише на 0,1% рік до року – до 2,289 млн кв. м. За цей період було введено 29,6 тис. квартир, що на 4,3% більше, ніж у I кварталі 2025 року. Найбільші обсяги введеного житла зафіксовані у Львівській, Одеській, Івано-Франківській, Закарпатській і Тернопільській областях, а в Києві введено 289 тис. кв. м житла, або 4,9 тис. квартир.
Одним із ключових джерел попиту на житло залишаються державні програми. За даними Мінекономіки, станом на 22 червня 2026 року від початку року програмою «єОселя» скористалися 4104 українські родини, які отримали пільгові іпотечні кредити майже на 7,7 млрд грн. Лише за один із червневих тижнів було видано 157 кредитів на 313 млн грн, причому більшість нових кредитів припала на житло першого продажу.
Ще важливішу роль для будівельного ринку відіграє «єВідновлення». Станом на червень 2026 року допомогу для ремонту або купівлі нового житла отримали 206 447 українських родин на загальну суму 103,9 млрд грн. Понад 138 тис. родин отримали виплати на ремонт пошкодженого житла, майже 65 тис. родин – житлові сертифікати за знищене майно, а окремий напрям відбудови на власній ділянці вже фінансується через транші.
Водночас галузь стикається з істотним ціновим тиском. За сводною таблицею індексів цін на будівельно-монтажні роботи, у квітні 2026 року індекс цін у будівництві становив 103,1% до березня, після 109,4% у березні, 101,8% у лютому та 101,1% у січні. Накопичений показник за перші чотири місяці 2026 року становив 116,1%, що свідчить про значне подорожчання робіт і матеріальних ресурсів.
Ділові очікування будівельних підприємств залишаються обережними. За опитуванням Держстату на II квартал 2026 року, індикатор ділової впевненості в будівництві покращився порівняно з I кварталом на 1,9 в.п., але залишився глибоко від’ємним – мінус 25,7%. Поточний обсяг замовлень оцінювався на рівні мінус 41,5%, а очікування щодо кількості працівників – мінус 9,9%. Головними стримувальними факторами підприємства назвали нестачу робочої сили, фінансові обмеження та інші чинники, при цьому забезпеченість замовленнями оцінювалася в середньому на шість місяців роботи.
На макрорівні головним довгостроковим драйвером галузі залишається відновлення країни. За оцінкою Світового банку, уряду України, Єврокомісії та ООН, потреби України у відновленні й реконструкції на наступні десять років уже оцінюються майже у $588 млрд. Прямі збитки сягнули $195 млрд, а найбільше постраждали житло, транспорт і енергетика. Лише збитки житлового сектору оцінюються приблизно у $61 млрд, а пошкоджено або зруйновано близько 14% житлового фонду.
За оцінкою Experts Club, у другому півріччі 2026 року будівельна галузь України залишатиметься залежною від трьох ключових факторів: безпекової ситуації, доступу до фінансування і стабільності державних програм відновлення. Найбільший потенціал матимуть житлові проєкти в тилових регіонах, відбудова пошкодженого житла, інженерна інфраструктура, енергетична стійкість громад, соціальне житло та об’єкти критичної інфраструктури.
«Українське будівництво не можна оцінювати лише за поточним індексом виконаних робіт. Це вже не просто сектор економіки, а один із ключових інструментів виживання, повернення людей, відновлення громад і майбутньої інвестиційної привабливості країни. Але для переходу від ремонтів до масштабної модернізації потрібні довгі гроші, страхування воєнних ризиків, прозорі проєктні пайплайни і кадри», – підкреслив Максим Уракін.
Таким чином, перше півріччя 2026 року для будівельної галузі України можна попередньо оцінити як період стабілізації після швидкого зростання попередніх років. Ринок не демонструє рівномірного підйому, але має значний структурний попит, пов’язаний із житлом, відновленням, інфраструктурою та майбутньою повоєнною реконструкцією. Для бізнесу це означає перехід до більш вибіркової конкуренції – виграватимуть компанії з доступом до фінансування, кваліфікованими кадрами, прозорою кошторисною базою та здатністю працювати з державними й міжнародними програмами відбудови.
EXPERTS CLUB, URAKIN, БУДІВНИЦТВО, ВІДНОВЛЕННЯ, ЖИТЛО, ІНФРАСТРУКТУРА
