Повоєнна відбудова України сформує масштабний ринок для будівельного сектору, промисловості та суміжних галузей, однак українським компаніям уже зараз потрібно готуватися до конкуренції з міжнародними підрядниками, вважає директор Rauta, голова ради директорів Асоціації “Український Центр Сталевого Будівництва” Андрій Озейчук.
У своїй колонці для The Page він зазначив, що після завершення війни попит на будівництво буде значним як з боку населення, так і з боку держави та бізнесу. За оцінками МЗС, за кордоном перебуває близько 8 млн українців, які виїхали під час повномасштабного вторгнення, а ООН прогнозує повернення 3-3,5 млн людей після настання стійкого миру та гарантій безпеки.
За словами експерта, значна частина тих, хто повернеться, а також внутрішньо переміщені особи потребуватимуть нового житла або відновлення пошкодженого. Водночас відбудова не обмежуватиметься житловим фондом. За оцінками Київської школи економіки, на житлові будівлі припадає лише близько третини прямих збитків від війни, тоді як значних втрат також зазнали транспортна та енергетична інфраструктура, активи підприємств, промисловість і АПК.
Озейчук зазначає, що, за оцінками Світового банку, для відбудови України знадобиться понад EUR500 млрд протягом наступного десятиліття. Це майже втричі перевищує ВВП України у 2025 році та створює значні можливості не лише для будівельної галузі, а й для всієї економіки.
За його оцінкою, кожна гривня, вкладена у будівництво, має мультиплікаційний ефект і стимулює у 1,5-3 рази більший приріст у суміжних галузях. Прикладами можуть бути повоєнна відбудова Німеччини та Південної Кореї, де будівельний сектор став одним із каталізаторів економічного зростання.
Основними джерелами фінансування масштабних проєктів експерт називає пряму фінансову допомогу міжнародних партнерів, зокрема G7, ЄС і США, залучення великих приватних інвестицій під державні гарантії, а також репарації та конфісковані заморожені активи РФ. Додатковим стимулом має стати євроінтеграція України, яка в перспективі відкриє доступ до спеціалізованих фондів розвитку ЄС.
Водночас українські будівельні компанії вже зараз можуть зіткнутися з жорсткою конкуренцією з боку європейських гравців. На думку Озейчука, найбільш реалістичним сценарієм стане консорціумна модель, у якій європейський генпідрядник працюватиме разом з українськими субпідрядниками та використовуватиме локальні матеріали, сертифіковані за європейськими стандартами EN.
За такого сценарію іноземні компанії можуть залучатися до високотехнологічних робіт, тоді як український бізнес виконуватиме локальну логістику, спеціалізовані роботи, будівництво мереж, доріг і об’єктів капітального будівництва.
Головним бар’єром для українських компаній експерт називає умови фінансування. Якщо в Україні будівництво часто ведеться за рахунок значних авансів, то в ЄС поширена модель постаудитної оплати – за фактом виконання етапів. Це потребує значного оборотного капіталу, тоді як українські компанії мають обмежений доступ до дешевих довгострокових кредитів.
Для вирівнювання умов конкуренції, на думку Озейчука, держава має запускати програми доступного довгострокового кредитування під державні гарантії, надавати пільгове фінансування для модернізації українських заводів будматеріалів, спрощувати впровадження стандартів EN і лобіювати участь українського бізнесу в міжнародних грантових програмах.
Окремим викликом стане перехід будівельної галузі на європейські правила проєктування. У 2028 році українська система має повністю завершити інтеграцію у європейський простір і перейти на Єврокоди. Це зніме частину бар’єрів для іноземних інженерів, але водночас вимагатиме швидкого підвищення кваліфікації українських фахівців.
Серед технологічних трендів відбудови експерт називає BIM-моделювання, цифрові двійники будівель, енергоефективні рішення та концепцію будинків із нульовим споживанням енергії. За його оцінкою, ринок зміщуватиметься у бік швидкісного модульного будівництва, екологічних матеріалів та інноваційних рішень.
Ще одним ключовим обмеженням стане кадровий дефіцит. За словами Озейчука, демобілізовані військові та чоловіки, які повернуться з-за кордону, лише частково компенсують нестачу робочої сили. Високий попит може спричинити зростання зарплат у будівництві, особливо для робітничих професій, а також стимулювати перекваліфікацію фахівців з інших секторів, активніше залучення жінок, ветеранів і людей старшого віку.
Крім того, українські компанії вже починають співпрацювати з агентствами, які спеціалізуються на офіційному працевлаштуванні будівельників із країн Південної Азії, зокрема Індії, Непалу, Бангладеш і Пакистану.
Озейчук вважає, що два головні принципи майбутньої відбудови – це швидкість реалізації та підхід Build Back Better, тобто відбудова кращої якості, ніж було до руйнувань. Саме ці критерії визначатимуть попит на сучасні матеріали, технології та виробничі потужності в Україні.
Rauta – українська компанія, що працює у сфері швидкомонтованих будівель, фасадних і покрівельних систем, сендвіч-панелей та сталевого будівництва. Асоціація “Український Центр Сталевого Будівництва” об’єднує компанії, що працюють у сегменті металоконструкцій, будівельних матеріалів, проєктування та промислового будівництва.
ПАТ «Укрнафта», що входить до Групи «Нафтогаз», на URC 2026 у Гданську (Польща) підписала грантову угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) на суму 44,6 млн євро для будівництва 62 МВт розподіленої генерації, повідомив голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький.
«Ці кошти дозволять прискорити реалізацію проєктів розподіленої генерації для підтримки енергосистеми в умовах російських ударів по енергетиці. Грант у розмірі 44,6 млн євро доповнить залучене раніше кредитне фінансування ЄБРР на суму 80 млн євро та дозволить оперативніше виконати заплановані роботи», – написав Корецький у Facebook у п’ятницю.
Він уточнив, що загальна потужність нових об’єктів генерації становить 62 МВт.
«Це, у свою чергу, зміцнить енергосистему в умовах дефіциту генеруючих потужностей, що виник через російські атаки на енергетичну інфраструктуру. Дякую керівництву ЄБРР за підтримку та довіру», – пояснив голова «Нафтогазу».
Він також повідомив, що на URC 2026 «Нафтогаз» та ЄБРР підписали меморандум про розширення співпраці у сфері енергетичної безпеки, відновлення та модернізації інфраструктури.
За його словами, під час зустрічі прем’єр-міністра України Юлії Свириденко з президентом ЄБРР Оділь Рено-Бассо було детально обговорено конкретні параметри взаємодії, зокрема забезпечення фінансових механізмів для закупівлі імпортного газу на наступний опалювальний сезон.
Як повідомлялося, «Нафтогаз» у рамках URC 2026 у Гданську підписав угоду з EXIM Bank США, яка передбачає можливість залучення до 300 млн доларів для закупівлі американського обладнання з метою відновлення зруйнованої Росією нафтогазової інфраструктури.
Як пояснив Корецький, наступний етап — практична робота з американськими компаніями над реалізацією фінансового механізму, який дозволить безпосередньо кредитувати американських постачальників і підрядників для закупівлі обладнання компаніями Групи «Нафтогаз».
Група «Нафтогаз України» на URC 2026 також домовилася з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) про співпрацю у сфері залучення приватних інвестицій в Україну.
Крім того, було підписано угоди з польською компанією ORLEN щодо розвитку поставок СПГ в Україну та обміну досвідом у сфері сталого розвитку, декарбонізації та ESG.
АТ «Укрнафта» — найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК — UKRNAFTA. У 2024 році компанія перейшла під управління Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV щодо купівлі мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки «NAFTAКарта», які реалізуються юридичним та фізичним особам через ТОВ «Укрнафта-Постач».
Найбільшим акціонером «Укрнафти» є НАК «Нафтогаз України» з часткою 50% + 1 акція.
У листопаді 2022 року Рада Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз керує Міноборони.
Інженерно-будівельна компанія «Rauta» опублікувала інструкцію «Кріплення навісних конструкцій до сендвіч-панелей», призначену для проектувальників та фахівців, які працюють з огороджувальними конструкціями будівель.
Як повідомляється на сайті компанії, публікація буде корисною під час розрахунку навантажень на обшивку сендвіч-панелей Ruukki від навісних елементів. Інструкція містить рекомендації щодо рівня використання несучої здатності панелей, вимоги до розрахунку кріплень навісних елементів, а також особливості визначення навантажень від вертикально встановлених U- та Ω-профілів або консольної опори для кабельних сходів.
Окремо в документі розглядаються точкові навантаження від наскрізного кріплення. Це важливо для промислових, складських, логістичних та комерційних об’єктів, де до фасадів або стінових панелей можуть кріпитися інженерні елементи, кабельні траси, додаткові конструкції, облицювання або допоміжне обладнання.
Для будівельного ринку такі інструкції мають практичне значення, оскільки сендвіч-панелі активно застосовуються у швидкомонтованих будівлях, промислових об’єктах, холодильних складах, аграрній інфраструктурі, торговельних та логістичних комплексах. Помилки під час проєктування кріплень можуть призвести до неправильного розподілу навантажень, пошкодження обшивки, порушення герметичності або зниження довговічності огороджувальної конструкції.
Rauta працює в сегменті інженерно-будівельних рішень і пропонує проектування будівель, постачання каркасів, сендвіч-панелей, вентильованих фасадів та швидкомонтованих будівель, а також монтаж конструкцій, генеральний підряд, службу замовника, введення будівель в експлуатацію та сервісне обслуговування.
Компанія позиціонує себе як постачальник надійних будівельних рішень в Україні та країнах Європейського Союзу. Rauta використовує сертифіковану продукцію європейського виробництва та є ексклюзивним постачальником в Україну продукції комерційного призначення фінського концерну Ruukki.
Одним із ключових напрямків діяльності Rauta є сендвіч-панелі Ruukki. За даними компанії, ці панелі виробляються за фінськими технологіями на європейських заводах Ruukki та відповідають європейському стандарту EN 14509. Постачання панелей супроводжується консультаціями щодо вибору, розробкою проєкту огороджувальних конструкцій, технічними рішеннями, вузлами, розкладкою панелей на фасаді та покрівлі, а також розрахунком несучої здатності конструкцій.
Rauta також розробляє власні інженерні рішення. Серед них — запатентована конструкція безкаркасної будівлі з сендвіч-панелей, технологія будівництва багатоповерхових будівель із застосуванням сендвіч-панелей як стін, рішення для підвищення герметичності будівель та технології реконструкції об’єктів із використанням енергоефективних сендвіч-панелей.
У 2024 році компанія отримала патент Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій на технічне рішення безкаркасної будівлі з сендвіч-панелей. Така технологія, за даними Rauta, може застосовуватися для індивідуальних будинків, котеджних містечок, холодильних камер, холодильних складів та інших одноповерхових житлових або комерційних будівель.
Крім того, Rauta є учасником профільних бізнес- та галузевих об’єднань. Компанія входить до складу Українського центру сталевого будівництва, Фінської бізнес-групи, фінсько-української асоціації UkraineOffice та німецько-української промислово-торговельної палати AHK Ukraine.
Випуск нової інструкції свідчить про те, що компанія робить ставку не лише на постачання матеріалів, а й на інженерний супровід проєктів. Для клієнтів це може знижувати ризики на етапі проєктування та експлуатації будівель, а для ринку — підвищувати стандарти роботи з сендвіч-панелями та навісними конструкціями.
Як повідомляє Сербський Економіст, у сусідній Румунії підписано контракт на проектування та будівництво пішохідного підвісного мосту через долину річки Ребра поблизу комуни Парва в повіті Бістріца-Несеуд, регіон Трансільванія.
Довжина майбутнього мосту становитиме близько 620 м. Він пролягатиме над долиною Ребра та з’єднає два схили в гірській зоні біля входу до національного парку Роднянські гори. Висота споруди, за даними румунських видань, становитиме 200–300 м над долиною.
Проєкт може стати одним із найвищих пішохідних підвісних мостів Європи та однією з нових туристичних пам’яток Румунії.
Проєкт фінансується, зокрема, за рахунок європейських коштів у рамках регіональної програми Nord-Vest 2021–2027.
Окрім самого мосту, проєкт передбачає розвиток туристичної інфраструктури, зокрема доступ до об’єкта та благоустрій території. Зокрема, у румунських публікаціях згадується реконструкція вулиці Dealul Tisei.
https://t.me/relocationrs/3055
Міністерство молоді та спорту України опрацьовує проект будівництва льодової арени в Києві на базі Олімпійського професійного коледжу імені Івана Поддубного — відокремленого структурного підрозділу Національного університету фізичного виховання та спорту України.
“Для майбутньої арени вже передано обладнання, врятоване з Херсона, яке раніше було закуплено за рахунок державного бюджету на суму 70 млн грн. Воно збережене, перебуває в робочому стані і може бути використане після створення відповідної інфраструктури. Наступним кроком має стати будівництво каркасного манежу. Відповідний проєкт уже розроблено, зараз він проходить експертизу, яку планують завершити до 1 серпня цього року», – йдеться в повідомленні міністерства за результатами візиту до коледжу представників Мінспорту, ДУ «Укрспортобезпечення».
Зазначається, що запуск льодової арени дозволить відкрити в коледжі два нових відділення з зимових видів спорту – шорт-трек та фігурне катання на ковзанах.
«Такий підхід дозволить удосконалити підготовку атлетів із зимових видів спорту, враховуючи, зокрема, уроки з нинішніх зимових Олімпійських ігор», – зазначили у відомстві.
У міністерстві зазначають, що йдеться не лише про один об’єкт, а про запровадження більш системного підходу до відновлення спортивної інфраструктури в Україні.
Зокрема, для цього опрацьовується механізм залучення додаткового фінансування через Sports Recovery Foundation.
Ціни на будівельно-монтажні роботи (БМР) в Україні у квітні 2026 року зросли на 19,9% порівняно з квітнем-2025, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, у квітні-2026 до квітня-2025 ціни зросли в усіх сегментах будівництва: у житловому будівництві на 16,7% (на 2,1% порівняно з попереднім місяцем), у нежитловому – на 20,8% (2,9%), інженерному – на 20,5% (3,5%).
У січні-квітні поточного року до аналогічного періоду минулого ціни на БМР виросли на 12,4%, зокрема, у житловому секторі – на 11,1%, нежитловому – 13%, інженерному – 12,4%.
Як повідомлялося, у 2025 році ціни на БМР виросли на 5,8% порівняно з попереднім роком, у 2024 році – на 7,9%, у 2023 – на 15,8%.
