Міністри закордонних справ Узбекистану, Афганістану і Пакистану Бахтієр Саїдов, Амір Хан Муттакі та Ісхак Дар під час зустрічі в четвер у Кабулі підписали тристоронню рамкову угоду про розробку техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) проекту Трансафганської залізниці.
«Підписали тристоронню рамкову угоду про розробку техніко-економічного обґрунтування проекту Трансафганської залізниці Узбекистан-Афганістан-Пакистан, що має стратегічне значення для всієї Євразії», – повідомив глава узбецького МЗС у своєму телеграм-каналі.
Він зазначив, що цей транспортний коридор поліпшить торгівлю, підтримає економічне відновлення Афганістану і відкриє нові шляхи до світових ринків через південні порти.
За словами Саїдова, в ході зустрічі узбецька сторона підтвердила прихильність зміцненню торговельних зв’язків, розширенню співпраці в сільському господарстві, фармацевтиці, текстильній промисловості та будівництві, а також збільшенню можливостей Термезького міжнародного торгового центру (відкритий на території Узбекистану поблизу афганського кордону).
Як повідомлялося, у лютому 2021 року представники Узбекистану, Афганістану і Пакистану за підсумками переговорів у Ташкенті підписали спільний план дій щодо будівництва залізниці Мазарі-Шариф – Кабул – Пешавар протяжністю 573 кілометри і транзитним потенціалом до 20 млн тонн вантажів на рік.
Інтерес до фінансування проекту висловили Світовий банк, Азіатський банк розвитку, Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, Ісламський банк розвитку, Азіатський банк інфраструктурних інвестицій та Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC).
У квітні 2024 року під час візиту президента Узбекистану Шавката Мірзійоєва до Москви було досягнуто попередньої домовленості про участь Росії в проекті. Попередньо обсяг перевезень російських вантажів по проєктованому маршруту можна оцінити в 8-15 млн тонн щорічно.
За оцінками Мінтрансу Узбекистану, будівництво Трансафганської залізничної лінії займе не менше 5 років, попередня вартість може скласти $4,8 млрд.
АФГАНІСТАН, БУДІВНИЦТВО, ПАКИСТАН, Трансафганська залізниця, УЗБЕКИСТАН
Інвестиційна компанія umgi компанії Intech групи СКМ на URC-2025 представила проект будівництва зернового терміналу в порту «Південний» з плановою річною потужністю перевалки в 9 млн тонн і здатністю приймати судна типу Post-Panamax на власних причалах. Згідно з прес-релізом, оціночна вартість реалізації проекту – $200 млн.
«Ми раді приєднатися до процесу відновлення. Одна з ініціатив umgi увійшла до Каталогу інвестиційних проектів, який представили на Ukraine Recovery Conference 2025 в Римі», – констатується в інформації компанії.
При цьому уточнюється, що завдяки стратегічному розташуванню та ефективній інфраструктурі такий термінал відіграватиме ключову роль в експорті української сільськогосподарської продукції. Це унікальна можливість інвестувати в стратегічну інфраструктуру України, розширити потужності з транспортування зерна та зміцнити роль країни у світовій торгівлі.
Загалом інвестиційний потенціал ключових галузей української економіки в найближче десятиліття перевищує $300 млрд. Ця цифра включає відновлення зруйнованих секторів, трансформацію економіки та побудову стабільного та екологічного майбутнього. Реалізація цього потенціалу створить в Україні попит на обладнання на суму EUR33,8 млрд щорічно.
Каталог з 250 актуальними проектами можна знайти за посиланням: https://kse.ua/…/07/Investment-catalog-Ukraine-2025.pdf
umgi – інвесткомпанія з фокусом на розвитку бізнесів у сировинній та переробній сферах. Заснована в 2006 році групою СКМ. Інвестиційний фокус: видобуток корисних копалин; управління побічними продуктами та відходами виробництва; виробництво промислових товарів і послуг. Сумарна вартість портфельних компаній оцінюється в понад $500 млн.
NovaSklo планує розпочати будівництво заводу з виробництва флоат-скла в Київській області в березні 2026 року.
Як повідомив агентству Інтерфакс-Україна CEO NovaSklo, засновник інвестиційної компанії EFI Group Ігор Ліскі на полях конференції з відновлення URC-2025, інвестиції в проект становлять понад 240 млн євро.
Проект реалізується за підтримки UkraineInvest та Міністерства економіки України.
Проект передбачає, зокрема, будівництво заводу потужністю 24,8 млн м2 скла на рік. Підприємство дозволить скоротити залежність від імпорту листового скла і буде виробляти продукцію на експорт.
Ліскі зазначив, що проект може окупитися за 6-7 років.
Він повідомив, що для реалізації проекту на полях конференції підписано меморандум між NovaSklo і трьома провідними європейськими виробниками обладнання – Horn Glass Industries AG (Німеччина), Zippe Industrieanlagen GmbH (Німеччина) і Bottero S.p.A. (Італія), які, зокрема, виступатимуть основними постачальниками технології та обладнання.
За словами Ліски, NovaSklo вже оформила земельну ділянку для виробництва, купила ліцензію на видобуток піску.
Коментуючи ризики, пов’язані з будівництвом промислового об’єкта в Україні, Ліски зазначив, що «це важливий символічний проект, тому що він якраз є символом відновлення України».
“Розбите скло, розбиті вікна – це завжди символ занепаду і війни. Новий завод, який виробляє скло високого рівня, – це символ того, що ми, українці, маємо майбутнє, і ми будемо відновлювати Україну з кращим склом, за кращою технологією. Ми повинні робити все, що від нас залежить, щоб Україна мала інше майбутнє”, – сказав він.
Ліскі зазначив, що проект фіналізує підписання контрактів з фінансовими інститутами щодо кредитування.
«Це хороший маржинальний проект, тому що зараз все скло імпортується, великі витрати на транспортування. Цей проект ефективний і маржинальний. Ми думаємо, що окупність буде 6-7 років», – сказав він.
НАЕК «Енергоатом» і Holtec International на полях URC-2025 у Римі підписали угоду, що передбачає будівництво заводу з виробництва малих модульних реакторів (SMR) і контейнерів для відпрацьованого ядерного палива (ВЯП) за технологією Holtec, повідомив глава «Енергоатому» Петро Котін.
“Угода з Holtec – це також перспективна угода. Вона фіксує те, що ми плануємо з ними робити. Це завод із виробництва в Україні SMR за їхньою технологією. Також вони передають нам технологію виробництва контейнерів для ВЯП«, – сказав Котін у коментарі агентству »Інтерфакс-Україна” після підписання документа.
Він нагадав, що за технологією Holtec побудовано Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП), яке постійно потребує нових контейнерів для нього.
“Контейнери потрібні постійно під відпрацьоване паливо. Вони зараз виробляються у Сполучених Штатах, а згодом ми будемо виробляти їх в Україні. Це буде дешевше«, – пояснив очільник »Енергоатому”.
Як повідомлялося, «Енергоатом» і Westinghouse на полях URC-2025 у Римі фіналізували домовленості про виробництво в Україні ядерного палива за технологією американської компанії.
“Ми підписали меморандум, який закріплює все, що вже зроблено з Westinghouse (…). І це якраз була резюмувальна частина документів«, – сказав Котін у коментарі агентству »Інтерфакс-Україна” після підписання меморандуму.
Україна не закуповує ядерне паливо в Росії з 2020 року, також відмовилася від запчастин для ядерних реакторів.
У червні 2022 року «Енергоатом» і Westinghouse підписали угоду про постачання ядерного палива для всіх АЕС України.
ЦСВЯП є автономною ядерною установкою, призначеною для тривалого зберігання ВЯП із Південно-Української, Хмельницької та Рівненської АЕС, яке до 2021 року вивозили на зберігання й переробку в Росію, що обходилося Україні приблизно у $200 млн щорічно. Приймати паливо з цих АЕС ЦСВЯП мав із квітня 2022 року, але війна скоригувала ці плани, і паливо до 2023 року, коли почалася його дослідна експлуатація, зберігалося на самих станціях.
Із 2023 року в Україні діє закон, що адаптує Регламент ЄС 305 і підвищує вимоги до якості будматеріалів. Як зазначив Андрій Озейчук, директор компанії Rauta, у статті для Інтерфакс-Україна, перехід на нові стандарти триватиме до 2026 року.
Документ також вимагає запровадження енергоефективності, сертифікації і підвищеної відповідальності за декларовані характеристики продукції.
Rauta – лідер українського ринку сталевого будівництва, учасник Європейської асоціації будівельної індустрії. Компанія надає проєктні, виробничі та монтажні рішення відповідно до актуальних норм ЄС. Компанія має ліцензію на виконання будівельних робіт із середнім і значним класом наслідків (СС2, СС3). Згідно з даними Єдиного держреєстру, власником 100% статутного капіталу компанії є Андрій Озейчук.
Українські будівельні компанії відчувають стійкий кадровий дефіцит, деякі вакансії залишаються відкритими до пів року, повідомив директор компанії Rauta Андрій Озейчук в колонці для Інтерфакс-Україна.
За його словами, у 2022–2024 роках заробітні плати у галузі зростали приблизно на 20% щороку.
Компанії все активніше залучають жінок, людей старшого віку, а також розглядають можливість найму працівників з Азії.
Rauta – лідер українського ринку сталевого будівництва, учасник Європейської асоціації будівельної індустрії. Компанія надає проєктні, виробничі та монтажні рішення відповідно до актуальних норм ЄС. Компанія має ліцензію на виконання будівельних робіт із середнім і значним класом наслідків (СС2, СС3). Згідно з даними Єдиного держреєстру, власником 100% статутного капіталу компанії є Андрій Озейчук.
