Будівельні роботи в житловому комплексі Greenville Prostir (Львівська область, с. Лисиничі, вул. Освітня, 2) відновлено після завершення судового спору щодо умов користування земельною ділянкою.
Як повідомили у пресслужбі девелопера, предметом спору був розмір орендної плати за земельну ділянку у Лисиничах. У процесі врегулювання група компаній Greenville та Львівська міська рада погодили новий розмір орендної плати та механізм компенсації відповідної різниці до бюджету громади за попередній період користування земельною ділянкою.
“Ми, як девелопер проєкту, взяли на себе відповідальність за пошук рішення. Для нас було важливо не продовжувати юридичне протистояння, а знайти модель, яка враховує інтереси міста, громади та наших інвесторів. Сьогодні це питання врегульоване, і ми повертаємося до реалізації Greenville Prostir”, – зазначив керівник проєкту Олег Козуб.
Господарський суд Львівської області 11 серпня затвердив досягнуту сторонами угоду та закрив провадження у справі. Після усунення судових обмежень компанія отримала можливість відновити будівельні роботи на об’єкті.
Наступним кроком компанії є відновлення повного темпу будівельних робіт та представлення інвесторам актуалізованого графіка реалізації проєкту.
За даними порталу новобудов ЛУН, заснована у 2007 році група компаній Greenville реалізує проєкти у Львові та Києві, з 2010 року здано в експлуатацію 45 будинків, в процесі будівництва шість будинків.
Кадровий дефіцит, висока собівартість будівництва та повільне впровадження реформ і дозвільних процедур є головними викликами для роботи девелоперів та архітекторів в Україні під час війни, повідомили представники будівельної сфери під час круглого столу «Будувати майбутнє: девелопмент в умовах війни».
«Дуже великий дефіцит будівельників. Ми всі відчули цю проблему навесні цього року. Я, як власник компанії, шукаю людей, щоб добудувати об’єкти», — повідомив засновник і генеральний директор A Development Олексій Баранов на круглому столі в агентстві «Інтерфакс-Україна».
Окрім суто будівельних спеціальностей, на ринку також спостерігається дефіцит архітекторів, розповіла головний архітектор проєкту A Development Юлія Полюхович.
«Під час війни є багато інших викликів. Наприклад, дуже великий дефіцит кадрів – архітекторів зараз дуже мало. Це дуже серйозний виклик, тому що якщо раніше над проєктом працювали три-чотири архітектори, то зараз це може бути лише один», – пояснила вона.
При цьому архітектори повинні оперативно коригувати проєкти з урахуванням змін у будівельних нормах і стандартах, зокрема в частині безпеки, зазначила експертка.
Як зазначив генеральний директор CREDO Development Віталій Боруль, облаштування підземних укриттів з евакуаційними виходами є значною статтею витрат для девелопера, а тому компенсувати вартість їх будівництва має держава.
«Воно виглядає круто, воно безпечне, але дуже дороге. Я вважаю, що підземне укриття має компенсувати держава. За безпеку людей відповідає держава, тому якимось чином ми маємо домовлятися з державою, і вона має це компенсувати», – висловив думку експерт.
Девелопери також відчули істотне зростання собівартості будівництва. Крім того, ринок реагує на кожну ворожу атаку на місто – після «прильотів» продажі житла падають. Страхування ризиків у будівництві також є дуже дорогим, зазначив Баранов.
«До війни розрахунок був простим: вартість матеріалів (бетону або цегляної кладки) дорівнювала вартості робіт. Сьогодні вартість робіт перевищує вартість матеріалів у 2–3 рази», – повідомив засновник A Development.
За словами Баранова, значні перешкоди створюють і незавершені процедури щодо ухвалення урядом та міністерствами підзаконних актів, зокрема у сфері захисту культурної спадщини. Водночас місцева влада Києва вже 1,5 року не розглядає питання відведення земельних ділянок.
«Наприклад, до закону про культурну спадщину було внесено зміни, але нормативні документи Міністерство культури досі не погодило. У травні 2022 року набули чинності зміни, згідно з якими неможливо нічого робити в центральному історичному ареалі без зон і режимів. А порядок було затверджено лише в травні цього року – тобто минуло чотири роки. А ось, наприклад, порядку щодо територій пам’яток досі немає», – зазначив він.
Баранов підкреслив, що будівництво в історичному центрі Києва має бути осмисленим і прозорим, але водночас контролюватися містом.
«Київ має бути прикладом. Будівництво – це дуже дорого, і об’єкт будівництва гумкою не зітреш. Необхідно запровадити такий підхід, щоб усе відбувалося прозоро й швидко, але при цьому будувати те, що буде актуальним через роки», – сказав експерт.
ПрАТ “ХК “Київміськбуд” спрямував до державного та місцевих бюджетів 81 млн 364 тис. грн у період з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2026 року, повідомила пресслужба компанії.
“Київміськбуд” вкотре декларує відкритість та фінансову дисципліну. Навіть у складних антикризових умовах компанія залишається сумлінним платником податків. Ми працюємо прозоро, виконуємо вимоги закону й системно рухаємося далі”, – зазначив т. в. о. голови правління холдингу Юрій Тихонович.
З 8 липня по 18 серпня 2026 року “Київміськбуд” пройшов планову виїзну перевірку Головного управління Державної податкової служби у Києві. Було перевірено дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період із 1 квітня 2023 року по 31 березня 2026 року, а також своєчасність сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) з 1 липня 2021 року по 31 березня 2026 року. За підсумками інспекції складено відповідний акт.
За вказаний період “Київміськбуд” сплатив до державного та місцевого бюджетів 81 млн 364 тис.грн, з них орендна плата за землю становила 28 млн 086 тис. грн; єдиний соціальний внесок (ЄСВ) – 20 млн 830 тис. грн; податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) – 17 млн 764 тис. грн; земельний податок – 6 млн 143 тис. грн; податок на нерухоме майно – 5 млн 199 тис. грн; військовий збір – 3 млн 304 тис. грн; податок на прибуток – 34,85 тис. грн.
При цьому було виявлено несвоєчасну сплату орендної плати за землю за 2023 рік у сумі 647,8 тис. грн, зменшено збитковість компанії за звітний період та донараховано податок на прибуток за третій квартал 2023 року в розмірі 1 млн 833 тис. грн.
Як повідомлялося, на балансі “Київміськбуду” перебувають 24 будівельні майданчики, на яких зведено понад 120 житлових будинків різного ступеня готовності. Загальна площа незавершеного будівництва перевищує 548 тис. кв. м. Забудовник почав відновлювальні роботи з березня 2026 року на ряді майданчиків. У липні ввів в експлуатацію ЖК “Подол Град”. Ще п’ять проєктів мають високу ступінь готовності (ЖК Freedom, ЖК Twin House, ЖК “Оберіг-2” (1-й будинок), ЖК “Райдужний”, ЖК “Гвардійський”). Активні будівельно-монтажні роботи йдуть ще на чотирьох майданчиках.
ХК “Київміськбуд” створено на базі майна державної комунальної будівельної корпорації “Київміськбуд” у 1994 році шляхом об’єднання в її статутному капіталі контрольних пакетів акцій 28 підприємств та інших активів. До її складу входять 40 АТ, у яких компанія володіє акціями, а також шість дочірніх підприємств і 51 підприємство на правах асоційованого члена.
Основним акціонером ПрАТ “ХК “Київміськбуд”, згідно з даними НКЦПФР, є Київська міськрада.
Уряд Єгипту схвалив створення спеціальної приватної інвестиційної зони The Spine у районі Мадінаті в Новому Каїрі. Проєкт вартістю близько $27,4 млрд передбачає будівництво 165 житлових, офісних та готельних веж і позиціонується девелопером як перше в Єгипті та на Близькому Сході велике «когнітивне місто», в управлінні інфраструктурою якого широко використовуватиметься штучний інтелект.
Під забудову виділяється близько 2,1 млн кв. м території в межах існуючого проєкту Madinaty. Окрім житла, офісів та готелів, тут передбачено торговельну, розважальну, туристичну, медичну та іншу інфраструктуру.
Право на створення та розвиток інвестиційної зони отримує Orion Urban Development, дочірня структура одного з найбільших єгипетських девелоперів Talaat Moustafa Group Holding (TMG). Ще у квітні Генеральне управління з інвестицій та вільних зон Єгипту (GAFI) погодило створення для проєкту першої в країні приватної інвестиційної зони такого типу.
Інвестиції в The Spine оцінюються в понад $27,4 млрд, а сплачений капітал проєкту становить близько $1,35 млрд. Партнером TMG виступає National Bank of Egypt. Девелопер розраховує, що реалізація проєкту створить 55 тис. прямих і близько 100 тис. непрямих робочих місць.
Голова TMG Хішам Талаат Мустафа оцінює потенційний внесок The Spine приблизно в 1% ВВП Єгипту, а сукупні податкові надходження від проєкту за весь період експлуатації — приблизно в $16 млрд. Компанія також розраховує залучати до району міжнародні корпорації, туристів та ділових відвідувачів. Ці показники є прогнозами самого девелопера.
Однією з особливостей The Spine має стати глибока цифровізація міської інфраструктури. TMG заявляє про застосування систем штучного інтелекту та самонавчальних технологій для управління міськими сервісами. Проєкт також передбачає підземну логістичну та дорожню мережу, що має дозволити звільнити значну частину поверхні від автомобільного руху.
Близько 70% наземної території, або понад 1,5 млн кв. м, планується відвести під зелені та відкриті простори. У проєкт також інтегрується медична інфраструктура, зокрема співпраця з американською лікарнею Houston Methodist Hospital.
Спеціальний статус інвестиційної зони має спростити для компаній, що там працюють, процедури реєстрації, ліцензування, імпорту та експорту. Передбачається власна митна інфраструктура та спеціальний режим супроводу інвесторів, що є важливою частиною спроби перетворити The Spine не лише на житловий район, а й на міжнародний діловий кластер.
The Spine було офіційно представлено TMG 18–19 квітня 2026 року в присутності прем’єр-міністра Єгипту Мустафи Мадбулі після приблизно п’яти років підготовки та досліджень із залученням міжнародних консультантів.
Проєкт перебуває на початковій стадії реалізації, при цьому окремі елементи інфраструктури Madinaty вже будуються: медичний комплекс за участю Houston Methodist планується відкрити у квітні 2027 року. Загальні терміни завершення будівництва всіх 165 веж The Spine публічно поки що не оголошені.
Українська інженерно-будівельна компанія «Rauta» отримала нагороду професійної премії «Український будівельний Олімп» у номінації за лідерські позиції у відновленні України. Інформація про нагородження опублікована на сайті премії.
Організатори відзначили компанію Rauta за проєкти швидкої реконструкції будівель, пошкоджених внаслідок військових дій. За даними компанії, з 2022 року вона взяла участь у відновленні понад 10 об’єктів комерційного та соціального призначення.
Премія «Український будівельний олімп» присуджується компаніям, проєктам та фахівцям будівельної, архітектурної та девелоперської галузей. Серед критеріїв оцінки організатори називають професіоналізм, надійність, якість реалізованих проєктів, інноваційність та внесок у розвиток будівельної галузі.
Rauta здійснює проєктування та реконструкцію будівель, постачає каркаси, сендвіч-панелі та фасадні системи, займається монтажем, генеральним підрядом, вогнезахистом та введенням об’єктів в експлуатацію. Компанія також розробила низку рішень для прискореного будівництва та відновлення, зокрема технологію швидкомонтованого мобільного госпіталю на 72 пацієнти, який, за її даними, можна звести за 14 днів.
Власник Rauta Андрій Озейчук заявив: «Відновлення України вже сьогодні вимагає не тимчасових рішень, а будівель, які служитимуть десятиліттями. Для нас особливо важливо поєднувати швидкість відновлення з енергоефективністю, безпекою та сучасними європейськими стандартами. Досвід останніх чотирьох років показав, що українські будівельні компанії здатні реалізовувати складні проєкти навіть в умовах війни. Після її завершення масштаби відновлення будуть значно більшими, тому вже зараз необхідно розвивати технології, компетенції та виробничі ланцюги, які дозволять будувати швидше та якісніше».
Rauta — українська інженерно-будівельна компанія, що працює з комерційними, промисловими, житловими та інфраструктурними об’єктами. Компанія надає комплекс послуг — від проєктування та постачання конструкцій до генерального підряду та введення будівель в експлуатацію. Rauta є ексклюзивним постачальником в Україну продукції комерційного призначення фінського концерну Ruukki.
Компанія є членом асоціації «Український центр сталевого будівництва», а Андрій Озейчук з 2017 року очолює її раду директорів. Rauta також входить до Finnish Business Group та фінсько-української асоціації UkraineOffice.
«РАУТА ГРУП» зареєстрована в Києві у 2014 році, Андрій Озейчук є засновником, кінцевим бенефіціаром та керівником компанії.
https://rautagroup.com/uk/rauta-viznana-liderom-vidbudovi-ukrayini/
Ціни на будівельно-монтажні роботи в нежитловому та інженерному будівництві України різко зросли у другому кварталі 2026 року: порівняно з першим кварталом вартість робіт збільшилася відповідно на 12% та 12,4%. При цьому у житловому будівництві квартальне зростання було значно помірнішим — на 0,4%, свідчать дані Державної служби статистики України.
У річному вимірі тенденція виглядає ще більш виразно. У другому кварталі ціни на будівельно-монтажні роботи загалом були на 21,6% вищими, ніж у квітні–червні 2025 року. Нежитлове та інженерне будівництво подорожчало на 22,4%, житлове — на 18,2%.
До червня зростання продовжилося. Порівняно з червнем минулого року вартість інженерного будівництва збільшилася вже на 24,3%, нежитлового — на 23,8%, житлового — на 19,2%. Середній показник у будівництві досяг 23,1%.
Таким чином, найсильніше подорожчання зараз спостерігається не в житловому девелопменті, а в нежитлових будівлях та інженерній інфраструктурі.
Це може бути особливо відчутним для будівництва виробничих приміщень, складів, торговельних та офісних об’єктів, а також інфраструктурних проєктів, де зростання вартості робіт безпосередньо впливає на інвестиційні бюджети та потребу в додатковому фінансуванні.
За перше півріччя ціни на будівельно-монтажні роботи в Україні зросли на 15,8% у річному вимірі. Для порівняння: за весь 2025 рік їхнє зростання становило 5,8%, за 2024 рік — 7,9%, за 2023 рік — 15,8%.
Статистика вказує на помітне прискорення цінового тиску в будівельній галузі саме у другому кварталі 2026 року, насамперед у сегментах, що мають безпосереднє значення для інвестицій бізнесу та відновлення інфраструктури.
