Мультимодальний термінал підприємства «Фішка-Нов» запустять на території Глибівської громади (Чернівецька обл.), поблизу кордону з Румунією, повідомила прес-служба громади.
“Запуск цього терміналу стане важливим кроком у розвитку транспортної інфраструктури, підвищить транзитний потенціал регіону і сприятиме економічному зростанню як на місцевому, так і на державному рівнях. Крім того, його розташування поблизу кордону з Румунією надає йому стратегічного значення в перевезеннях між Україною та Європейським Союзом”, – стверджують у громаді.
Інфраструктура об’єкта включає шість залізничних колій і спеціальне обладнання, що дозволяє здійснювати перевантаження між вагонами з українською колією шириною 1520 мм і європейською – 1435 мм. Термінал також прийматиме вантажі автомобільним транспортом. Придбані та встановлені тензодатчики покликані забезпечити точний контроль ваги вантажів під час завантаження та розвантаження.
Підприємство «Фішка-Нов» планує створити близько 100 нових робочих місць.
Голова Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Олег Нив’євський у Телеграм-каналі високо оцінив ініціативу громади, яка скористалася розробленим КСЕ у 2023 році техніко-економічним обґрунтуванням будівництва сухого порту на кордоні з Польщею.
«Результат був досить несподіваний, але приємний – такі проєкти економічно доцільні навіть без держпідтримки. Чому це важливо? Тому що поліпшення і підвищення потужності сполучення з ЄС – це свого роду страховка проти »божевільного” сусіда. Тобто це те, що можна підтримувати грошима платників податків, а тут результат – що все добре виглядає без підтримки”, – резюмував вчений.
З початку повномасштабного вторгнення собівартість будівництва житла в Україні зросла на 90-115% залежно від класу житла, тренд триває, повідомив директор з будівництва групи компаній DIM Володимир Жигман агентству «Інтерфакс-Україна».
З початку року собівартість у сегменті «комфорт+» зросла на 17%, до $850-1000/кв. м. Причинами такого істотного зростання є не тільки подорожчання будматеріалів, а й системний дефіцит кадрів і криза поставок ключових позицій.
«Сьогодні на будівництві працює лише 40-50% працівників від довоєнного рівня. Хтось виїхав, хтось у ЗСУ. Не вистачає кваліфікованих зварювальників, кранівників, висотників, операторів спецтехніки, навіть звичайних різноробочих вже не вистачає», – пояснив Жигман.
За його словами, щоб подолати дефіцит робочої сили, компанії підвищують зарплати, залучають підрядників з інших регіонів, а в окремих випадках і з-за кордону.
Що стосується будматеріалів, то орієнтовне середнє зростання цін на них з початку повномасштабної війни (лютий-2022) до травня 2025 року становить від 40% до 60%. Наприклад, бетон подорожчав фактично наполовину через підвищення вартості палива, логістичні труднощі та зниження виробничих потужностей на 30-40% від довоєнного рівня. Вартість гіпсокартону збільшилася на 35-45%, на що вплинули подорожчання сировини, зокрема гіпсу, і зростання енергетичних витрат.
Приблизно в цьому ж діапазоні спостерігається і зростання вартості штукатурки на 30-40%. Це обумовлено підвищенням цін на цемент і наповнювачі, а також збільшенням витрат на енергоносії. Плитка теж підскочила в ціні на 50-60%, в основному через імпортозалежність, подорожчання логістики та енергетичних ресурсів. При цьому, за аналітикою DIM, частка імпортних будматеріалів у середньостатистичному проєкті збільшилася фактично вдвічі: з 12-14% у 2021 році до 23% у 2023-му і майже досягла 25% у 2024-му.
«Більшість ліфтів на ринку — імпортні, системи вентиляції та електрообладнання теж. Додайте до цього логістику, валютний курс і ризики — маємо відповіді на питання про висхідну динаміку», — зазначив Жигман.
У 2024-2025 роках девелопери все більше покладаються на оптимізацію технічних рішень, розумне проектування і прозору комунікацію з покупцем. У галузі, де собівартість вже впритул наближається до ринкової ціни, це стає питанням не тільки прибутковості, але і виживання, пояснив експерт.
«Зростання собівартості стало новою нормою. Питання вже не в тому, чи буде дорожче, а в тому, як залишатися конкурентними, не втрачаючи якості та темпу», – прокоментував молодший партнер групи компаній DIM Арсеній Насіковський, чиї слова цитуються в повідомленні.
За його словами, у 2025 році і надалі ключовими конкурентними перевагами для девелоперів стануть гнучкість у проектуванні, прогнозування логістичних ризиків і системна робота з підрядниками. «Ринок входить у фазу, де виграють не найбільші, а найефективніші», – вважає Насиковський.
Портфель девелоперської компанії DIM складається з нерухомості в Києві та області загальною площею понад 900 тис. кв. м. В експлуатацію введено 3670 квартир, побудовано понад 356 тис. кв. м житлових і комерційних площ. На стадії будівництва перебувають 6 проектів загальною площею понад 346 тис. кв. м.
У Сузацькому районі Джалал-Абадської області Киргизстану офіційно стартувало будівництво великих об’єктів залізниці Китай-Киргизстан-Узбекистан.
В рамках будівництва цієї залізниці планується побудувати 3 тунелі протяжністю понад 10 км, серед яких: Протяжність тунелю No 1 Нарин (Джаман-Даван) – 12,5 км; Протяжність тунелю Коштоба (Казарман) – 13,2 км; Протяжність Ферганського гірського тунелю – 12,2 км. Загальна протяжність цього залізничного проекту становить 532,53 км.
У Хорезмській області Узбекистану планується реалізація масштабних інвестиційних проєктів у хімічній промисловості, які, як очікується, перетворять цю галузь на один із ключових драйверів економічного зростання регіону. Про це повідомив прес-секретар Президента Узбекистану під час наради в Ургенчському районі.
Цього року в Тупраккалінському районі стартує перший етап будівництва газохімічного комплексу вартістю $10 млрд, який використовуватиме технологію МТО (метанол-олефіни). Після завершення проєкту комплекс щорічно випускатиме 14 найменувань базових полімерних виробів з високою доданою вартістю загальною потужністю до 2 мільйонів тонн.
Проєкт уперше був оголошений ще в березні минулого року під час візиту Глави держави до регіону. Тоді Шавкат Мірзійоєв провів робочу нараду за участі керівництва Міністерства енергетики, «Узкимёсаноат» та великої іноземної інвестиційної компанії, назву якої не розголошували.
Очікувалося, що майбутні виробничі потужності зможуть випускати до 2,5 мільйона тонн продукції на рік та створити близько 3000 робочих місць. Реалізація проєкту передбачена на 2024–2028 роки.
Крім того, в Хазараспському районі буде створено хімічний технопарк площею 10 гектарів, де реалізовуватимуться проєкти на суму $100 млн з виробництва полімерної продукції.
Окрема увага була приділена будівельній галузі регіону. Торік 663 підприємства Хорезму виробили будматеріалів на суму близько $86,6 млн. Для подальшого розвитку цього сегменту у 2025 році заплановано реалізацію 40 нових проєктів загальною вартістю $100 млн, що дозволить збільшити обсяг виробництва до близько $118,1 млн.
У 2025 році будівельна галузь України демонструє ознаки відновлення та зростання, незважаючи на триваючі виклики, пов’язані з наслідками воєнних дій та економічною нестабільністю. Нижче представлено ключові аспекти поточного стану галузі та прогнози на найближче майбутнє.
Статистика та поточні показники
ВВП від будівництва: За даними Trading Economics, у четвертому кварталі 2023 року ВВП від будівництва в Україні досяг 42 540 млн грн, що є історичним максимумом. Прогноз на кінець першого кварталу 2025 року становить 44 029 млн грн, з подальшим зростанням до 46 899 млн грн у 2026 році.
Житлове будівництво: 2024 року в Києві було побудовано 1,41 млн кв. м житла, що становить 14,5% від загального обсягу по країні. Київська область лідирує з 1,95 млн кв. м (19,9%). Львівська область також демонструє активність з 1,06 млн кв. м (10,9%).
Основні тенденції
Відновлення інфраструктури: Активне відновлення зруйнованої інфраструктури триває, особливо у східних та південних регіонах. У Запорізькій області у 2025 році відновлено понад 600 житлових будинків, і ще 200 об’єктів заплановано до кінця року.
Зростання цін на будівельні матеріали: У 2024 році ціни на основні будівельні матеріали значно зросли через логістичні труднощі, зростання цін на енергоносії та інфляцію. У 2025 році очікується подальше зростання цін, хоча можлива стабілізація за умови поліпшення логістики та збільшення локального виробництва.
Попит на енергоефективні та модульні будинки: Українці все частіше обирають енергоефективні будинки, які допомагають скоротити витрати на опалення та електроенергію. У 2025 році популярними залишаються будинки із сонячними панелями, утепленими фасадами та системами автономного енергопостачання. Також очікується зростання попиту на модульні будинки, які можна швидко звести за відносно низькою вартістю.
Державна підтримка: Програма «єОселя» продовжує стимулювати попит на житло. У 2024 році через неї було видано іпотечних кредитів на суму 14,6 млрд грн, що на 66% більше, ніж у 2023 році. На 2025 рік заплановано фінансування в розмірі 18 млрд грн.
Цифровізація галузі: У 2025 році будівельні компанії активніше впроваджують BIM-моделювання, дронів для моніторингу об’єктів і цифрові платформи для управління проєктами, що допомагає скоротити витрати і підвищити якість робіт.
Основні виклики
Дефіцит кваліфікованих робітників: Масова міграція призвела до нестачі кваліфікованих фахівців. Компанії шукають шляхи залучення працівників, включно з підвищенням зарплат і навчанням персоналу.
Бюрократичні складнощі: Процес отримання дозволів на будівництво, як і раніше, займає багато часу. Спрощення нормативної бази може позитивно позначитися на ринку.
Фінансові ризики: Висока інфляція і нестабільність гривні можуть уповільнити темпи будівництва. Компанії шукають нові механізми фінансування, включно зі співпрацею з міжнародними інвесторами.
Прогнози на 2025 рік
Зростання цін на житло: За прогнозами, у 2025 році вартість житла в новобудовах може зрости на 15-25%, особливо у великих містах. Це пов’язано зі зростанням собівартості будівництва, інфляцією та високим попитом на новобудови.
Розвиток регіонів: Київ, Київська та Львівська області, ймовірно, залишаться лідерами, але Закарпаття та Івано-Франківська область можуть наростити свою частку завдяки туризму і попиту з боку внутрішньо переміщених осіб.
Інвестиції та конкуренція: Залучення інвестицій і підвищення конкурентоспроможності будівельних компаній стануть ключовими факторами розвитку галузі. Компанії, здатні швидко адаптуватися до змін і оптимізувати процеси, отримають перевагу на ринку.
Волинський окружний адміністративний суд задовольнив позов ГО «Екопарк Осокорки» і вирішив скасувати дозвіл на будівництво, виданий ТОВ «Контактбудсервіс» і ТОВ «Будеволюція» для реалізації житлового комплексу, девелопер Stolitsa Group повідомив про намір оскаржити рішення.
«25 квітня 2025 року Волинський окружний адміністративний суд скасував дозвіл на будівництво ТОВ «Контактбудсервіс» на території екопарку Осокорки. Ми вкотре довели: забудова на території екопарку є незаконною. Рішенням суду дозвіл на будівництво житлового комплексу Н2О скасовано», – повідомила ГО “Екопарк Осокорки” у Facebook у вівторок.
Згідно з опублікованим судовим рішенням, суд дійшов висновку, що відповідач не надав результати оцінки впливу на навколишнє середовище для отримання дозволу на будівництво в зоні охоронюваного ландшафту, не погодив проект будівництва з Державною службою з питань національної культурної спадщини та Міністерством культури України, а також не погодив наміри забудови з чинним Генеральним планом міста.
Таким чином, суд своїм рішенням скасував дозвіл Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ГАСІ) №ІУ113181171313 від 27 квітня 2018 року на комплексну забудову мікрорайонів 1, 2, 2а житлового масиву «Осокорки – Центральні» в Дарницькому районі міста Києва.
У свою чергу, девелопер проекту Stolitsa Group повідомив про намір оскаржити це рішення в апеляційному порядку найближчим часом. На його думку, суд оцінив справу як малозначну, а також не врахував попередні рішення Верховного Суду щодо містобудівних умов і детального плану території в цій справі.
«Компанія вважає рішення Волинського окружного адміністративного суду першої інстанції таким, що винесено з грубим порушенням норм процесуального та матеріального права і не набрало законної сили і найближчим часом буде оскаржено в апеляційному порядку», – наголошується в повідомленні компанії в її Telegram-каналі.
Девелопер підкреслив, що роботи на будівельному майданчику виконуються згідно із затвердженими графіками та взятими на себе зобов’язаннями перед покупцями. Крім того, компанія продовжує виконувати зобов’язання за підписаним меморандумом щодо добудови об’єктів збанкрутілої «Аркади», йдеться в повідомленні.
Як повідомлялося, в листопаді 2018 року Окружний адміністративний суд Києва відмовив у задоволенні позову ГО «Екопарк Осокорки» про скасування дозволу ДАСІ на будівництво житлового комплексу «Патріотика на озерах» у житловому масиві «Осокорки-Центральні» в Дарницькому районі Києва, виданого ТОВ «Контактбудсервіс» і ТОВ «Будеволюція». Це рішення було скасовано в апеляційному порядку в 2019 році, а пізніше в 2020 році Верховний Суд скасував обидва зазначені рішення і направив справу на повторний розгляд.
У 2019 році депутати Київради підтримали рішення створити ландшафтний заказник «Озеро Тягле» для збереження цінних природних комплексів рослинного і тваринного світу заплави Дніпра на лівому березі столиці.
Пізніше в 2021 році було підписано меморандум про добудову ТОВ «Столиця Груп» (Stolitsa Group) проектів збанкрутілої «Аркади»: ЖК «Еврика», «Патріотика» і «Патріотика на озерах».
20 січня 2025 року Stolitsa Group відкрила продаж в ЖК Н2О на столичних Осокорках між озерами Тягле і Небреж (колишній проект «Патріотика на озерах» від «Аркада»). Головним архітектором проекту виступив Олексій Куцало з «КУБ Архітекс».
Джерела: https://reyestr.court.gov.ua/Review/126877273, https://www.facebook. com/ecoparkosokorky/posts/pfbid02HQ1SYBsTGKpcNfUFTqxpupRE2geJcpc7KDGbk29UxxGb688zAikndaggEAwWy5gol, https://t.me/stolitsa_group/2564
