Ukrainian Business Award є незалежною премією, яка відзначає найкращі компанії України за їх внесок у економіку та суспільство. Переможців обирають на основі об’єктивних даних і експертних оцінок.
Відзнака стала підтвердженням лідерства Rauta на будівельному ринку та її внеску в розвиток української економіки, адже під час повномасштабного вторгнення компанія продовжує стабільно працювати, впроваджує нові технології та бере активну участь у відновленні зруйнованих будівель. З 2022 року компанія взяла участь у відбудові ТРЦ Retroville, двох супермаркетів та логістичного терміналу Novus, БЦ Forum Park Plaza у Києві, дитячого садочка Піноккіо в Бучі, а також СТО вантажних автомобілів у Одесі.
ТОВ “А.В. Експорт Імпорт” (Чортків Тернопільської обл.), основною спеціалізацією якої наразі є виробництво олії та тваринних жирів, почала будівництво підприємства рафінації рослинної олії в індустріальному парку “Chortkiv-West”, повідомив мер Чорткова Володимир Шматько.
“Нарешті почали будівництво першого промислового підприємства в нашому індустріальному парку Chortkiv-West. Шість років праці команди, ковід, велика війна, але інвестори обрали Чортків! Дякую команді за такий чудовий результат”, – написав він у Facebook у вівторок.
Згідно з доданими до посту матеріалами, “А.В. Експорт Імпорт” на першому етапі в 2025 році планує побудувати цех рафінації та дезодорації соняшникової олії потужністю 50 т/добу із залученням 39 найманих працівників.
Другий етап в 2026 році передбачає будівництво цеху розливу олії потужністю 54 тис. пляшок за добу і залучення 38 робітників, а третій в 2028 році – будівництво цеху приймання та переробки насіння соняшнику потужністю 150 т насіння/добу із залученням 56 працівників.
ІП” Chortkiv-West”, зареєстрований в жовтні 2019 року, створений на земельній ділянці площею 87,7 га, заявлений термін його функціонування – 30 років.
Влітку того ж року Шматько презентував концепцію парку та повідомляв про готовність інвестора (якого він не називав) створити в ньому підприємство з переробки сільгосппродукції, інвестувавши близько $700 млн.
За повідомленням Чортківскої міськради, в листопаді 2024 року було укладено меморандум між міськрадою, керуючою компанією ІП “Chortkiv West” – КП “Агенція місцевого економічного розвитку” та “А.В. Експорт Імпорт” про порозуміння, що стало першим кроком на шляху до будівництва підприємства.
ТОВ “А.В. Експорт Імпорт” створене у 2017 році, і за даними opendatabot, у жовтні 2024 року змінило основний вид діяльності з оптової торгівлі продуктами харчування на виробництво олії та тваринних жирів. Статутний капітал – 20 тис. грн.
Наразі власниками компанії є громадянка Болгарії Дарина Лупашко-Гуревич (50%), та резиденти Андрій Сніжко (25%) і керівник компанії Валерій Юрескул (25%).
Компанія 2024 року збільшила чистий дохід у 4,7 раза порівняно з 2023 роком – до 256,5 млн грн, чистий прибуток склав 4,55 млн грн (0,58 млн грн), а за перше півріччя поточного року дохід перевищив 204 млн грн, чистий прибуток 5 млн грн.
Chortkiv-West, А.В. Експорт Імпорт, БУДІВНИЦТВО, ЗАВОД, рафінація олії
В Україні розпочалося довгоочікуване пожвавлення у будівництві овочесховищ — наразі переважають малі та середні потужності, повідомив в інтерв’ю виданню SEEDS комерційний директор «Ван Дайк Технікс» Андрій Марущак. За його словами, саме цей формат дозволяє фермерським господарствам швидко закривати локальні потреби, однак «сховища — це не все»: без паралельного розвитку переробки ефект буде обмеженим.
За оцінкою експерта, будівництво нині найактивніше йде у Львівській, Хмельницькій, Вінницькій, Черкаській, Одеській, Дніпропетровській та Чернігівській областях. На рішення фермерів вплинула різка дорожнеча логістики: «везти цибулю на 400–800 км вже не так вигідно, як вирощувати і зберігати ближче до збуту», зазначив Марущак.
Найперспективніші напрями для швидкого запуску — картопля фрі, сушене пюре, чищена/готова картопля; для цибулі — чистка, заморозка та сушка. У країнах, де переробка вже працює, фермери поступово масштабували сховища з 3 до 30 тис. т і більше; українському ринку логічно рухатися тією ж траєкторією, підкреслює експерт.
Споживання овочів в Україні — менше 30% від рекомендацій ВООЗ (≈150–200 г на добу проти 600 г), що стримує попит поза «борщовим набором». У типовій структурі споживання частка картоплі — 50–60%, капусти — ~10%, моркви — ~5%, буряку — «зовсім трохи», зауважив Марущак.
Для стабільної роботи сховищ і заводів переробки фермерам важливо формувати товарні партії та виконувати довгострокові контракти через професійно керовані кооперації — модель, яка успішно працює в ЄС, наголошує експерт.
https://www.seeds.org.ua/ovochesxovishh-v-ukraini-stane-bilshe-fermeri-pochali-aktivne-budivnictvo/
ТОВ «Харчові технології Закарпаття» інвестує понад 43 млн грн у будівництво сучасного спортивного комплексу в с. Великі Ком’яти (Виноградівська громада) у Закарпатській області, повідомив керівник обласної військової адміністрації Володимир Микита в Телеграмі. Він зазначив, що проєкт передбачає будівництво футбольного поля, трибун, спеціальних приміщень і бігових доріжок для занять легкою атлетикою. В основу концепції покладено необхідність створення умов для занять спортом дітей, які навчаються та проживають у місцевій громаді, а також сусідніх населених пунктах. Ініціатива дасть змогу охопити понад тисячу дітей різних вікових груп.
“Це перший подібний проєкт на цих територіях, який реалізується за часи незалежності України. Інвестиція підприємства ТОВ «Харчові технології Закарпаття» в будівництво становить понад 43 млн грн. Громада виділила територію для створення інфраструктури та забезпечить функціонування ДЮСШ із відповідним штатом тренерів”, – написав очільник ЗОВА.
ТОВ «Харчові технології Закарпаття» засновано 2010 року в Берегові Закарпатської області. Спеціалізується на виробництві готових кормів для домашніх тварин, які реалізує під ТМ «Пан Пес-Пан Кот», «Miss Kis – Mister Gaff», «Carpatian Pet Food». Бенефіціаром підприємства є бізнесмен Андрій Хрипта, який також є власником ТОВ «Екогрінпарк», ТОВ «ВДЕ Закарпаття», ТОВ «Резидентс Авеню Молл», ТОВ «Транс Логістик Закарпаття».
Єгипет підписав угоду з китайською Sailun Group на будівництво заводу з виробництва автомобільних шин в економічній зоні Суецького каналу (ЕЗСК) із загальним обсягом інвестицій в $1 млрд, повідомляється в заяві кабінету міністрів. Будівництво підприємства триватиме три роки. Завершення першої фази заплановано на 2026 рік.
Зрештою завод вироблятиме 10 млн шин на рік, наводить дані уряду агентство Reuters.
ЕЗСК являє собою комплекс із шести портів і чотирьох промислових зон, розташованих уздовж або поблизу стратегічного водного шляху. Уряд Єгипту надав цій зоні особливі правові та податкові пільги. При цьому країна вкладає значні кошти в інфраструктуру з метою залучення інвесторів в ЕЗСК.
Masdar (ОАЕ) приступила до будівництва найбільшої в Азербайджані сонячної електростанції потужністю 445 МВт.
«В рамках проекту, що реалізується компанією Masdar, з 12 серпня розпочато встановлення першої опори сонячної панелі СЕС “Біласувар” і в цілому будівельних робіт», – йдеться в повідомленні на офіційній сторінці адміністрації Біласуварського району (на півдні країни) в соцмережах. Для будівництва станції виділено територію площею 1,454 тис. га.
«СЕС »Біласувар« зробить важливий внесок у збільшення виробництва відновлюваної енергії в країні, підвищення частки чистої енергії в енергетичному балансі та розвиток політики “зеленої” енергії», – наголошується в повідомленні.
Як повідомлялося, церемонія закладення фундаментів СЕС «Біласувар» потужністю 445 МВт і СЕС «Нефтчала» на 315 МВт відбулася в рамках Бакинського енергетичного тижня в червні 2024 року. Обидві станції планується ввести в експлуатацію в 2027 році.
Очікується, що після завершення будівництва дві СЕС будуть виробляти близько 1,7 млрд кВт.год електроенергії на рік. Їх запуск також дозволить скоротити викиди вуглекислого газу приблизно на 830 млн тонн на рік і призведе до щорічної економії 380 млн кубометрів природного газу. Загальна вартість СЕС оцінюється в $670 млн. Ці проекти реалізуються компанією Masdar у співпраці з SOCAR Green («дочка» Держнафтокомпанії Азербайджану, ГНКАР). Частка SOCAR Green в кожному з проектів становить 25%. На станції «Біласувар» щорічно буде вироблятися 897 млн кВт.год електроенергії, її діяльність забезпечить енергопостачання 179 тис. споживачів (будинків), щорічна економія газу складе 193 млн кубометрів.
