Інженерно-будівельна компанія «Rauta» опублікувала інструкцію «Кріплення навісних конструкцій до сендвіч-панелей», призначену для проектувальників та фахівців, які працюють з огороджувальними конструкціями будівель.
Як повідомляється на сайті компанії, публікація буде корисною під час розрахунку навантажень на обшивку сендвіч-панелей Ruukki від навісних елементів. Інструкція містить рекомендації щодо рівня використання несучої здатності панелей, вимоги до розрахунку кріплень навісних елементів, а також особливості визначення навантажень від вертикально встановлених U- та Ω-профілів або консольної опори для кабельних сходів.
Окремо в документі розглядаються точкові навантаження від наскрізного кріплення. Це важливо для промислових, складських, логістичних та комерційних об’єктів, де до фасадів або стінових панелей можуть кріпитися інженерні елементи, кабельні траси, додаткові конструкції, облицювання або допоміжне обладнання.
Для будівельного ринку такі інструкції мають практичне значення, оскільки сендвіч-панелі активно застосовуються у швидкомонтованих будівлях, промислових об’єктах, холодильних складах, аграрній інфраструктурі, торговельних та логістичних комплексах. Помилки під час проєктування кріплень можуть призвести до неправильного розподілу навантажень, пошкодження обшивки, порушення герметичності або зниження довговічності огороджувальної конструкції.
Rauta працює в сегменті інженерно-будівельних рішень і пропонує проектування будівель, постачання каркасів, сендвіч-панелей, вентильованих фасадів та швидкомонтованих будівель, а також монтаж конструкцій, генеральний підряд, службу замовника, введення будівель в експлуатацію та сервісне обслуговування.
Компанія позиціонує себе як постачальник надійних будівельних рішень в Україні та країнах Європейського Союзу. Rauta використовує сертифіковану продукцію європейського виробництва та є ексклюзивним постачальником в Україну продукції комерційного призначення фінського концерну Ruukki.
Одним із ключових напрямків діяльності Rauta є сендвіч-панелі Ruukki. За даними компанії, ці панелі виробляються за фінськими технологіями на європейських заводах Ruukki та відповідають європейському стандарту EN 14509. Постачання панелей супроводжується консультаціями щодо вибору, розробкою проєкту огороджувальних конструкцій, технічними рішеннями, вузлами, розкладкою панелей на фасаді та покрівлі, а також розрахунком несучої здатності конструкцій.
Rauta також розробляє власні інженерні рішення. Серед них — запатентована конструкція безкаркасної будівлі з сендвіч-панелей, технологія будівництва багатоповерхових будівель із застосуванням сендвіч-панелей як стін, рішення для підвищення герметичності будівель та технології реконструкції об’єктів із використанням енергоефективних сендвіч-панелей.
У 2024 році компанія отримала патент Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій на технічне рішення безкаркасної будівлі з сендвіч-панелей. Така технологія, за даними Rauta, може застосовуватися для індивідуальних будинків, котеджних містечок, холодильних камер, холодильних складів та інших одноповерхових житлових або комерційних будівель.
Крім того, Rauta є учасником профільних бізнес- та галузевих об’єднань. Компанія входить до складу Українського центру сталевого будівництва, Фінської бізнес-групи, фінсько-української асоціації UkraineOffice та німецько-української промислово-торговельної палати AHK Ukraine.
Випуск нової інструкції свідчить про те, що компанія робить ставку не лише на постачання матеріалів, а й на інженерний супровід проєктів. Для клієнтів це може знижувати ризики на етапі проєктування та експлуатації будівель, а для ринку — підвищувати стандарти роботи з сендвіч-панелями та навісними конструкціями.
Як повідомляє Сербський Економіст, у сусідній Румунії підписано контракт на проектування та будівництво пішохідного підвісного мосту через долину річки Ребра поблизу комуни Парва в повіті Бістріца-Несеуд, регіон Трансільванія.
Довжина майбутнього мосту становитиме близько 620 м. Він пролягатиме над долиною Ребра та з’єднає два схили в гірській зоні біля входу до національного парку Роднянські гори. Висота споруди, за даними румунських видань, становитиме 200–300 м над долиною.
Проєкт може стати одним із найвищих пішохідних підвісних мостів Європи та однією з нових туристичних пам’яток Румунії.
Проєкт фінансується, зокрема, за рахунок європейських коштів у рамках регіональної програми Nord-Vest 2021–2027.
Окрім самого мосту, проєкт передбачає розвиток туристичної інфраструктури, зокрема доступ до об’єкта та благоустрій території. Зокрема, у румунських публікаціях згадується реконструкція вулиці Dealul Tisei.
https://t.me/relocationrs/3055
Міністерство молоді та спорту України опрацьовує проект будівництва льодової арени в Києві на базі Олімпійського професійного коледжу імені Івана Поддубного — відокремленого структурного підрозділу Національного університету фізичного виховання та спорту України.
“Для майбутньої арени вже передано обладнання, врятоване з Херсона, яке раніше було закуплено за рахунок державного бюджету на суму 70 млн грн. Воно збережене, перебуває в робочому стані і може бути використане після створення відповідної інфраструктури. Наступним кроком має стати будівництво каркасного манежу. Відповідний проєкт уже розроблено, зараз він проходить експертизу, яку планують завершити до 1 серпня цього року», – йдеться в повідомленні міністерства за результатами візиту до коледжу представників Мінспорту, ДУ «Укрспортобезпечення».
Зазначається, що запуск льодової арени дозволить відкрити в коледжі два нових відділення з зимових видів спорту – шорт-трек та фігурне катання на ковзанах.
«Такий підхід дозволить удосконалити підготовку атлетів із зимових видів спорту, враховуючи, зокрема, уроки з нинішніх зимових Олімпійських ігор», – зазначили у відомстві.
У міністерстві зазначають, що йдеться не лише про один об’єкт, а про запровадження більш системного підходу до відновлення спортивної інфраструктури в Україні.
Зокрема, для цього опрацьовується механізм залучення додаткового фінансування через Sports Recovery Foundation.
Як повідомляє Сербський Економіст, проект будівництва великого курорту на албанському узбережжі, пов’язаний з Джаредом Кушнером та Іванкою Трамп, зіткнувся з протестами та екологічною критикою через близькість до природоохоронних територій, де мешкають фламінго, морські черепахи та інші види.
Йдеться про туристичний девелоперський проект на Адріатичному узбережжі Албанії, в районі Вльори, острова Сазан та зони Вьоса-Нарта. Тисячі жителів Албанії вийшли на протести в Тирані проти курортного комплексу вартістю близько 1,4 млрд євро, пов’язаного з інвестиційною фірмою Джареда Кушнера Affinity Partners. Проект передбачає створення люксового туристичного комплексу на одній з найцінніших ділянок албанського узбережжя.
Головні претензії екологів пов’язані з тим, що будівництво може зачепити природні зони поруч із лагуною Нарта та територією Вьоса-Нарта, яка вважається важливим місцем проживання перелітних птахів та інших видів. Активісти вказують, що в регіоні зустрічаються рожеві фламінго, тюлені та морські черепахи, а масштабна забудова може завдати шкоди прибережним екосистемам.
BirdLife International заявила, що роботи, пов’язані з курортом, загрожують одному з важливих прибережних місць проживання Європи. Організація стверджує, що будівництво та підготовчі роботи можуть пошкодити території, що мають значення для біорізноманіття та перелітних птахів.
Протести отримали в албанських та міжнародних ЗМІ назву «фламінго-революції». Учасники акцій використовують фламінго як символ захисту природної зони. За даними ЗМІ, протести посилилися після появи огорож та будівельної техніки на частині території, а також після повідомлень про сутички активістів з охороною.
Прем’єр-міністр Албанії Еді Рама захищає проєкт, заявляючи, що він важливий для розвитку висококласного туризму та залучення іноземних інвестицій. За даними Reuters та AP, влада розглядає девелопмент як частину стратегії перетворення Албанії на більш помітний напрямок для преміального туризму на Адріатиці.
Критики, у свою чергу, вказують на необхідність більшої прозорості, екологічної експертизи та громадського обговорення. У центрі суперечки перебувають не тільки фламінго та морські черепахи, а й ширше питання — чи може Албанія розвивати елітний туризм без втрати природних територій, які самі є частиною туристичної привабливості країни.
Проект також набув політичного виміру через зв’язок із родиною президента США Дональда Трампа. Джаред Кушнер є його зятем, а Іванка Трамп публічно підтримувала ідею розвитку туристичного проекту в Албанії. При цьому міжнародні ЗМІ підкреслюють, що йдеться про приватний девелоперський проєкт, пов’язаний з інвестиційною фірмою Кушнера, а не про державний проєкт США.
Для Албанії конфлікт навколо курорту став випробуванням для всієї моделі туристичного розвитку. Країна активно просуває Адріатичне та Іонічне узбережжя як альтернативу дорожчим ринкам Середземномор’я, однак зростання інвестицій посилює тиск на природні території, інфраструктуру та місцеві громади.
Саудівська Аравія призупинила масштабні роботи з будівництва The Line — ключового проекту футуристичного міста NEOM — щонайменше до 2030 року.
The Line задумувався як один з найамбітніших містобудівних проєктів у світі: лінійне місто довжиною 170 км, висотою до 500 м, без автомобілів і традиційних вулиць, розраховане на мільйони мешканців. Проєкт мав стати символом програми Saudi Vision 2030 і переходу економіки Саудівської Аравії від нафтової залежності до технологій, туризму, логістики та інноваційної інфраструктури.
За даними Semafor, NEOM відклав подальші великі роботи над The Line до періоду після 2030 року. Також були перенесені або заморожені інвестиції в низку інших напрямків проєкту, включаючи частину туристичних об’єктів на узбережжі Червоного моря та гірський курорт Trojena, який раніше планувався як майданчик для зимових Азіатських ігор 2029 року.
Причиною перегляду стали зростаючі витрати, необхідність перерозподілу ресурсів і більш прагматичний підхід до реалізації проектів Saudi Vision 2030. Замість найбільш складних і дорогих футуристичних об’єктів пріоритет може зміститися до портів, логістики, промислової інфраструктури, дата-центрів та об’єктів, які швидше дають економічний ефект.
The Line і весь проєкт NEOM з самого початку викликали суперечки через масштаб, вартість, технічну складність та екологічні ризики. Спочатку заявлялося, що місто зможе прийняти до 9 млн мешканців, однак пізніше плани кілька разів переглядалися. У 2024 році The Guardian повідомляв, що до 2030 року фактично планується побудувати лише невелику ділянку замість спочатку заявлених 170 км.
Призупинення The Line стало частиною більш широкого перегляду саудівських мегапроектів. Reuters раніше повідомляв про замороження робіт по Mukaab — гігантському кубічному хмарочосу в Ер-Ріяді вартістю близько $50 млрд, який також входить до портфеля Vision 2030.
Для ринку нерухомості та будівництва рішення щодо The Line є важливим сигналом: навіть найбільші державні проєкти в країнах Перської затоки стикаються з обмеженнями фінансування, нестачею інвесторів, зростанням вартості робіт і необхідністю доводити економічну ефективність.
При цьому Саудівська Аравія не відмовляється від NEOM повністю. Проєкт, ймовірно, розвиватиметься в більш реалістичному форматі, з акцентом на окремі функціональні зони, промисловість, логістику, морську інфраструктуру, цифрові сервіси та енергетичні проєкти.
NEOM — мегапроєкт на північному заході Саудівської Аравії, оголошений у 2017 році.
Він включає The Line, промисловий кластер Oxagon, гірський курорт Trojena, острівний туристичний проект Sindalah та інші зони. Проект фінансується за участю суверенного фонду Саудівської Аравії Public Investment Fund і є частиною стратегії Saudi Vision 2030.