Єгипетська девелоперська компанія Ora Developers, пов’язана з мільярдером Нагібом Савірісом, розширює проект нового багатофункціонального міста Bayn у районі Гантута між Дубаєм та Абу-Дабі. Як повідомляє The Economic Times, компанія збільшила інвестиції в ОАЕ з $15 млрд до $30 млрд.
За даними видання, проект Bayn розвивається як повноцінне «місто майбутнього». Після придбання додаткових 4,8 млн кв. м землі загальний земельний банк Ora Developers в ОАЕ зріс до 9,6 млн кв. м. Сам проєкт розрахований приблизно на 16 тис. житлових об’єктів.
У складі Bayn передбачені бізнес-парки, школи, лікарні, торгові центри, офіси та готелі, тобто йдеться не просто про житловий комплекс, а про формування автономного міського середовища. Ключова ідея проєкту — створити спільноту, мешканці якої зможуть жити між двома найбільшими діловими центрами Еміратів і працювати як у Дубаї, так і в Абу-Дабі.
Розширення проєкту відбувається на тлі інтересу до ринку нерухомості ОАЕ, що зберігається, незважаючи на геополітичну напруженість у регіоні. Єгипет через приватний капітал фактично посилює свою присутність на одному з найбільших девелоперських ринків Близького Сходу. Проект Bayn показує, що ставка робиться не на точкову забудову, а на великомасштабне створення нового урбаністичного кластера між Дубаєм та Абу-Дабі.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) розглядає надання до EUR50 млн довгострокового кредиту компаніям ТОВ “Волинь Вест Вінд-2” та ТОВ “Волинь Вест Вінд-3”, мажоритарно підконтрольним VI.AN Holding, що входить до групи OKKO, для фінансування будівництва та експлуатації вітроелектростанції (ВЕС) потужністю 189 МВт в Україні.
Як зазначається в матеріалах банку, кредит ЄБРР буде частиною забезпеченого боргового фінансування проєкту за участю Міжнародної фінансової корпорації (IFC) та Чорноморського банку торгівлі та розвитку (ЧБТР).
Проєкт також отримає гарантійну підтримку та грантові кошти на технічну допомогу від Європейського союзу в межах програми Ukraine Investment Framework через програму HI-BAR, яка знижує ризики для інвесторів і допомагає залучати кошти у проєкти відновлюваної енергетики та кліматичних технологій.
На тлі значних втрат енергогенеруючих потужностей через війну ця інвестиція має допомогти скоротити дефіцит електроенергії, підтримати декарбонізацію та посилити роль приватного сектору в розвитку відновлюваної енергетики.
За оцінкою банку, нова ВЕС вироблятиме близько 467 ГВт-год електроенергії щороку та дасть змогу скоротити викиди CO2 приблизно на 300 тис. тонн на рік. Загальна вартість проєкту оцінюється в EUR262 млн.
Проєкт перебуває на стадії опрацювання, його затвердження очікується 28 травня 2026 року.
OKKO Group об’єднує понад 10 різнопрофільних бізнесів у сфері виробництва, торгівлі, будівництва, страхових, сервісних та інших послуг. Флагманською компанією групи є концерн “Галнафтогаз”, який керує однією з найбільших автозаправних мереж в Україні під брендом “ОККО”, що налічує близько 400 автозаправних комплексів.
Засновником та кінцевим бенефіціаром групи є Віталій Антонов.
Як повідомлялося, у квітні 2025 року ЄБРР, IFC та ЧБТР оголосили про надання групі “Галнафтогаз” EUR157 млн кредиту на ВЕС потужністю 147 МВт у Волинській області.
Складнощі з отриманням містобудівних умов та обмежень (МУО) назвали ключовим проблемним етапом для запуску проєктів 35% респондентів, повідомили в Українській асоціації девелоперів (УАД) за результатами щорічного дослідження «Адміністративні бар’єри в житловому будівництві».
Містобудівні умови та обмеження (МУО) – документ з базовими параметрами майбутнього будівництва: допустимою висотою, щільністю забудови, відступами від червоних ліній, меж ділянки, вимогами до благоустрою, озеленення та іншими планувальними обмеженнями. Фактично ГУО визначають, що саме і в яких межах можна проектувати на конкретній земельній ділянці.
За результатами дослідження, серед понад десяти факторів, що стримують реалізацію девелоперських проєктів, саме складнощі з отриманням ГУО посіли перше місце (35% респондентів). Також у топі адміністративних бар’єрів – складнощі у земельних та майнових відносинах (30%), нестабільність дозвільних документів/скасування третіми особами (24%), складнощі з отриманням технічних умов (22%).
“ГУО залишаються одним із найчутливіших етапів будівництва. Формально це має бути зрозумілий документ – цифрова виписка з генерального плану з параметрами майбутнього об’єкта. Втім, на практиці саме на цьому етапі девелопери часто стикаються з ручним режимом управління, через що терміни затягуються, з’являються необґрунтовані положення та відмови, а одні й ті ж норми трактуються по-різному. Для ринку критично важливо мати зрозумілий механізм оскарження», – зазначив голова Української асоціації девелоперів Євген Фаворов.
Проблемність процедури ГУО підтверджують не тільки дані галузі, а й висновки Національного агентства з питань запобігання корупції. У проєкті Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки НАПК зазначало, що існуючий порядок отримання вихідних даних для проєктування створює умови для корупційних зловживань та незаконної забудови, а законодавчі підходи до видачі ГУО мають бути системно переглянуті.
Крім того, у своєму звіті НАПК також вказувало, що ГУО, які формально повинні повторювати вимоги містобудівної документації на місцевому рівні щодо конкретної земельної ділянки, на практиці надаються місцевими чиновниками «в ручному режимі», що створює можливості для затягування процедур, необґрунтованих відмов або маніпуляцій із змістом обмежень.
В УАД зазначають, що результати дослідження також фіксують дефіцит довіри до місцевого рівня прийняття рішень. За даними опитування, рівень довіри до державної влади серед респондентів відносно вищий, ніж до місцевої – 5 з 10 можливих балів у державної проти 3 балів у місцевої. Загалом девелопери скоріше позитивно оцінюють зміни в регулюванні за останні чотири роки: 16% вважають, що ситуація безумовно покращилася, 51% – скоріше покращилася, 11% – не змінилася, 13% бачать, що скоріше погіршилася, і лише 9% – безумовно погіршилася. Водночас реформа ДАСІ в ГІАГ отримала одну з найвищих оцінок серед показників, що вимірюються в дослідженні, – 7,04 бала з 10.
«ГІАГ уже підтвердила свою ефективність як реформований орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Для ринку важливо, щоб там, де є протиправна відмова або блокування процесу на місцях, існував зрозумілий і незалежний механізм апеляції, перегляду. Це питання справедливих правил гри», – додав Фаворов.
В Асоціації підкреслюють, що місцева влада повинна зберігати свою роль у формуванні містобудівної політики, затвердженні документації та визначенні розвитку територій. Водночас у випадках, коли уповноважений орган безпідставно відмовляє у видачі ГУО або не приймає рішення у встановлений термін, бізнесу необхідний інструмент захисту законного проекту.
“Галузь вимагає створити механізм оскарження у випадках протиправних відмов. Про те, щоб забирати повноваження у громад, тут не йдеться. Повинен бути запобіжник від бездіяльності або зловживань. Якщо проект відповідає законодавству та містобудівній документації, він не повинен блокуватися місяцями. Для таких випадків потрібен незалежний і зрозумілий механізм оскарження», – підкреслив Фаворов.
Стратегічним рішенням для сфери називають повну цифровізацію та автоматизацію формування ГУО. НАПК у своїх рекомендаціях також визначало автоматизацію управлінських рішень та трансформацію аналогової процедури надання ГУО в цифрову як один із ключових інструментів мінімізації корупційних ризиків. В Асоціації підкреслюють, що оскільки девелоперський ринок більше потребує реформованого державного нагляду, то механізм оскарження через ГІАГ може бути хорошим проміжним рішенням до повної автоматизації ГУО. В УАД вважають, що зменшення корупційних ризиків у процедурі ГУО, створення зрозумілого механізму апеляції та подальша цифровізація процедур сприятимуть запуску нових житлових проєктів і, відповідно, збільшенню пропозиції житла для тих, хто його потребує, тобто військових, осіб з інвалідністю та інших категорій, яким надаються пільги на його придбання.
БУДІВНИЦТВО, девелоперы, житлова галузь, корупційні ризики, МУО
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) вперше з початку повномасштабної війни надав агрохолдингу «Кернел» фінансування у розмірі 45 млн доларів для реалізації проєкту у сфері відновлюваної енергетики, рішення про що було затверджено Радою директорів банку та підписано в рамках бізнес-саміту Україна-ЄС у Брюсселі.
Згідно з повідомленням департаменту комунікацій, PR та GR «Кернел», загальна вартість проєкту становить орієнтовно $86 млн. Окрім ЄБРР, тривають переговори з іншими міжнародними кредиторами, а решту інвестицій профінансує «Кернел». Часткове покриття ризику перших збитків забезпечуватиме Європейський Союз у рамках інвестиційної програми для України (UIF).
Проєкт передбачає будівництво на півдні України сонячної електростанції (СЕС) потужністю 106 МВт та встановлення накопичувачів енергії. Очікується, що об’єкт щорічно вироблятиме близько 141 ГВт-год електроенергії з відновлюваних джерел і дозволить зменшити викиди вуглекислого газу на 82,5 тис. тонн. Після зведення лінії електропередачі станція буде інтегрована в Об’єднану енергосистему України (ОЕС) і постачатиме «зелену» електроенергію на внутрішній ринок.
«Розвиток «зеленої» енергетики – один із ключових інвестиційних пріоритетів «Кернел». Сьогодні Україна гостро відчуває дефіцит генерації, оскільки великі об’єкти залишаються вразливими до атак. Наша відповідь на ці виклики – розвиток розподіленої генерації, зокрема сонячної та вітрової, а також впровадження систем накопичення енергії. Підключення нових потужностей до енергосистеми – це внесок «Кернел» у стабільність та енергетичну безпеку всієї країни», – зазначив СЕО «Кернел» Євген Осипов.
Загалом стратегія «Кернел» передбачає формування портфеля проєктів у сфері зеленої енергетики загальною потужністю до 600 МВт. Очікуваний обсяг інвестицій у цей напрям становить близько $400 млн.
Ukraine Investment Framework (UIF) – це інвестиційний механізм у рамках програми ЄС Ukraine Facility обсягом 50 млрд євро, спрямований на відновлення та модернізацію економіки України. У рамках UIF фінансування ЄБРР підкріплюється гарантіями ЄС через програму HI-BAR, яка знижує ризики для інвесторів і допомагає залучати кошти в проєкти відновлюваної енергетики та кліматичних технологій.
Агрохолдинг «Кернел» – найбільший світовий виробник і експортер соняшникової олії, найбільший експортер зерна з України, оператор розгалуженої мережі логістичних активів і провідний виробник зернових та олійних культур в Україні. Є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Група компаній “Автострада” розпочала перевлаштування каналізаційного колектора діаметром 1,2 м із зони будівництва метро на Виноградар, для виконання цих робіт придбано дистанційно керований щитовий комплекс Herrenknecht AG, орієнтовна вартість обладнання EUR1 млн.
Як повідомляє пресслужба “Автострада”, в межах проєкту буде прокладено нову дощову каналізацію загальною протяжністю 400 м з використанням понад 200 труб. Роботи виконуються методом мікротунелювання (високоточною безтраншейною технологією прокладання підземних комунікацій без розкриття поверхні), що дозволяє працювати в умовах щільної міської забудови без впливу на транспорт і навколишню інфраструктуру.
Наразі триває підготовчий етап — влаштовуються два шахтні стовбури (стартові і приймальні камери), з яких вже за кілька місяців здійснюватиметься проходка.
Для виконання робіт Autostrada придбала дистанційно керований щитовий комплекс німецького виробника Herrenknecht AG. Вартість обладнання становить близько 1 млн євро. Максимальна довжина однієї проходки може сягати до 150 м, що забезпечує ефективність і безперервність робіт.
На ділянці між станціями “Мостицька” та “Варшавська” вже зведено понад 1 тис. м двоярусних монолітних тунелів (по 500 м кожного ярусу). Роботи з їхнього облаштування ведуться паралельно на двох дільницях, що дозволяє суттєво пришвидшити темпи будівництва. Також завершено зведення монолітних конструкцій на ділянці вилочного відгалуження у напрямку майбутньої станції “Виноградар”.
На станції “Мостицька” виконано будівництво збірної суцільно-секційної оправи тунелів довжиною близько 200 м кожен. Наступний етап — монтаж кабельних конструкцій у готових тунелях, що є підготовчим етапом для подальшого прокладання інженерних мереж та систем електроживлення станції.
У шахтному стовбурі над тунелем глибокого закладання між станціями “Сирець” та “Мостицька” завершено монтаж блокоукладальника, який виконає перебірку кілець оправи лівого перегінного тунелю із заміною на кільця більшого діаметра. Правий перегінний тунель на цій ділянці вже побудовано.
На фінальному етапі будівництво оборотних тупиків на станції “Варшавська”. Наразі тут монтується щитовий герметичний затвор – масивна сталева конструкція, призначена для ізоляції тунелів і станцій. Він забезпечує захист метрополітену від можливих надзвичайних ситуацій, зокрема ударної хвилі, підтоплення та небезпечних речовин, і є важливим елементом системи цивільного захисту, що дозволяє розділяти підземні споруди на герметичні відсіки.
На всіх будівельних майданчиках метро на Виноградар триває комплекс робіт з перенесення інженерних мереж за межі зони будівництва. Поетапно виконується переукладання систем водопостачання та водовідведення, а також перенесення кабельних ліній електропостачання. Такі роботи дозволяють зберегти безперебійну роботу міської інфраструктури та створюють необхідні умови для подальшого виконання будівельно-монтажних процесів без обмежень.
Як повідомлялося, в серпні 2024 року комунальне підприємство “Київський метрополітен” уклало договір на продовження робіт із будівництва Сирецько-Печерської лінії в напрямку житлового масиву Виноградар. Переможцем тендеру стало ТОВ “Група компаній Автострада”. Термін виконання робіт встановлено в 30 місяців, їхня вартість – 13 млрд 785 млн грн. Закупівлю проведено на електронній платформі публічних закупівель Prozorro. “Автострада” відновила будівництво метро у листопаді 2024.
У грудні 2023 року КП “Київський метрополітен” у судовому порядку розірвало договір з АТ “Київметробуд” через зрив термінів виконання будівельних робіт. У судовому порядку вирішується питання стягнення частини попередньої оплати, використання якої не підтверджено відповідними актами виконаних робіт, а також штрафних санкцій.
Українська промислова компанія «Інтерпайп» долучилася до ще одного проекту в галузі альтернативної енергетики, поставивши труби для вітроелектростанції у Північному морі біля берегів Великої Британії.
Згідно з інформацією компанії, будівництво станції за 69 км від берегів англійського Саффолка перебуває на фінальній стадії – встановленні турбін.
Як уточнюється, труби «Інтерпайпу» вже були використані при складанні опор для майбутніх «вітряків». Продукція компанії служить як система причалів біля опор вітрових турбін, де зможуть швартуватися човни обслуговуючого персоналу. Всього для цього проекту було виготовлено та відвантажено майже 2500 тонн труб різних розмірів.
«Особливість труб для цього замовлення – у товщині стінок і необхідності дотримання геометричних параметрів, а також у вимогах до стійкості металу до корозії в морському середовищі. Для нас дуже важливо відповідати очікуванням клієнтів і кінцевих користувачів», – пояснив менеджер з продажу труб на ринки Європи Хорхе Руїс.
Запуск проєкту заплановано на кінець 2026 – початок 2027 року. Станція вироблятиме не менше 1,4 ГВт·год електроенергії та зможе забезпечувати нею понад 1,3 млн домогосподарств.
«Інтерпайп» – українська промислова компанія, виробник сталевих труб та залізничної продукції. Продукція компанії поставляється в 70 країн світу через мережу торгових офісів, розташованих на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи. У 2025 році компанія перерахувала до бюджетів усіх рівнів 5,556 млрд грн.
