Міністерство молоді та спорту України опрацьовує проект будівництва льодової арени в Києві на базі Олімпійського професійного коледжу імені Івана Поддубного — відокремленого структурного підрозділу Національного університету фізичного виховання та спорту України.
“Для майбутньої арени вже передано обладнання, врятоване з Херсона, яке раніше було закуплено за рахунок державного бюджету на суму 70 млн грн. Воно збережене, перебуває в робочому стані і може бути використане після створення відповідної інфраструктури. Наступним кроком має стати будівництво каркасного манежу. Відповідний проєкт уже розроблено, зараз він проходить експертизу, яку планують завершити до 1 серпня цього року», – йдеться в повідомленні міністерства за результатами візиту до коледжу представників Мінспорту, ДУ «Укрспортобезпечення».
Зазначається, що запуск льодової арени дозволить відкрити в коледжі два нових відділення з зимових видів спорту – шорт-трек та фігурне катання на ковзанах.
«Такий підхід дозволить удосконалити підготовку атлетів із зимових видів спорту, враховуючи, зокрема, уроки з нинішніх зимових Олімпійських ігор», – зазначили у відомстві.
У міністерстві зазначають, що йдеться не лише про один об’єкт, а про запровадження більш системного підходу до відновлення спортивної інфраструктури в Україні.
Зокрема, для цього опрацьовується механізм залучення додаткового фінансування через Sports Recovery Foundation.
Ціни на будівельно-монтажні роботи (БМР) в Україні у квітні 2026 року зросли на 19,9% порівняно з квітнем-2025, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, у квітні-2026 до квітня-2025 ціни зросли в усіх сегментах будівництва: у житловому будівництві на 16,7% (на 2,1% порівняно з попереднім місяцем), у нежитловому – на 20,8% (2,9%), інженерному – на 20,5% (3,5%).
У січні-квітні поточного року до аналогічного періоду минулого ціни на БМР виросли на 12,4%, зокрема, у житловому секторі – на 11,1%, нежитловому – 13%, інженерному – 12,4%.
Як повідомлялося, у 2025 році ціни на БМР виросли на 5,8% порівняно з попереднім роком, у 2024 році – на 7,9%, у 2023 – на 15,8%.
Як повідомляє Сербський Економіст, проект будівництва великого курорту на албанському узбережжі, пов’язаний з Джаредом Кушнером та Іванкою Трамп, зіткнувся з протестами та екологічною критикою через близькість до природоохоронних територій, де мешкають фламінго, морські черепахи та інші види.
Йдеться про туристичний девелоперський проект на Адріатичному узбережжі Албанії, в районі Вльори, острова Сазан та зони Вьоса-Нарта. Тисячі жителів Албанії вийшли на протести в Тирані проти курортного комплексу вартістю близько 1,4 млрд євро, пов’язаного з інвестиційною фірмою Джареда Кушнера Affinity Partners. Проект передбачає створення люксового туристичного комплексу на одній з найцінніших ділянок албанського узбережжя.
Головні претензії екологів пов’язані з тим, що будівництво може зачепити природні зони поруч із лагуною Нарта та територією Вьоса-Нарта, яка вважається важливим місцем проживання перелітних птахів та інших видів. Активісти вказують, що в регіоні зустрічаються рожеві фламінго, тюлені та морські черепахи, а масштабна забудова може завдати шкоди прибережним екосистемам.
BirdLife International заявила, що роботи, пов’язані з курортом, загрожують одному з важливих прибережних місць проживання Європи. Організація стверджує, що будівництво та підготовчі роботи можуть пошкодити території, що мають значення для біорізноманіття та перелітних птахів.
Протести отримали в албанських та міжнародних ЗМІ назву «фламінго-революції». Учасники акцій використовують фламінго як символ захисту природної зони. За даними ЗМІ, протести посилилися після появи огорож та будівельної техніки на частині території, а також після повідомлень про сутички активістів з охороною.
Прем’єр-міністр Албанії Еді Рама захищає проєкт, заявляючи, що він важливий для розвитку висококласного туризму та залучення іноземних інвестицій. За даними Reuters та AP, влада розглядає девелопмент як частину стратегії перетворення Албанії на більш помітний напрямок для преміального туризму на Адріатиці.
Критики, у свою чергу, вказують на необхідність більшої прозорості, екологічної експертизи та громадського обговорення. У центрі суперечки перебувають не тільки фламінго та морські черепахи, а й ширше питання — чи може Албанія розвивати елітний туризм без втрати природних територій, які самі є частиною туристичної привабливості країни.
Проект також набув політичного виміру через зв’язок із родиною президента США Дональда Трампа. Джаред Кушнер є його зятем, а Іванка Трамп публічно підтримувала ідею розвитку туристичного проекту в Албанії. При цьому міжнародні ЗМІ підкреслюють, що йдеться про приватний девелоперський проєкт, пов’язаний з інвестиційною фірмою Кушнера, а не про державний проєкт США.
Для Албанії конфлікт навколо курорту став випробуванням для всієї моделі туристичного розвитку. Країна активно просуває Адріатичне та Іонічне узбережжя як альтернативу дорожчим ринкам Середземномор’я, однак зростання інвестицій посилює тиск на природні території, інфраструктуру та місцеві громади.
Саудівська Аравія призупинила масштабні роботи з будівництва The Line — ключового проекту футуристичного міста NEOM — щонайменше до 2030 року.
The Line задумувався як один з найамбітніших містобудівних проєктів у світі: лінійне місто довжиною 170 км, висотою до 500 м, без автомобілів і традиційних вулиць, розраховане на мільйони мешканців. Проєкт мав стати символом програми Saudi Vision 2030 і переходу економіки Саудівської Аравії від нафтової залежності до технологій, туризму, логістики та інноваційної інфраструктури.
За даними Semafor, NEOM відклав подальші великі роботи над The Line до періоду після 2030 року. Також були перенесені або заморожені інвестиції в низку інших напрямків проєкту, включаючи частину туристичних об’єктів на узбережжі Червоного моря та гірський курорт Trojena, який раніше планувався як майданчик для зимових Азіатських ігор 2029 року.
Причиною перегляду стали зростаючі витрати, необхідність перерозподілу ресурсів і більш прагматичний підхід до реалізації проектів Saudi Vision 2030. Замість найбільш складних і дорогих футуристичних об’єктів пріоритет може зміститися до портів, логістики, промислової інфраструктури, дата-центрів та об’єктів, які швидше дають економічний ефект.
The Line і весь проєкт NEOM з самого початку викликали суперечки через масштаб, вартість, технічну складність та екологічні ризики. Спочатку заявлялося, що місто зможе прийняти до 9 млн мешканців, однак пізніше плани кілька разів переглядалися. У 2024 році The Guardian повідомляв, що до 2030 року фактично планується побудувати лише невелику ділянку замість спочатку заявлених 170 км.
Призупинення The Line стало частиною більш широкого перегляду саудівських мегапроектів. Reuters раніше повідомляв про замороження робіт по Mukaab — гігантському кубічному хмарочосу в Ер-Ріяді вартістю близько $50 млрд, який також входить до портфеля Vision 2030.
Для ринку нерухомості та будівництва рішення щодо The Line є важливим сигналом: навіть найбільші державні проєкти в країнах Перської затоки стикаються з обмеженнями фінансування, нестачею інвесторів, зростанням вартості робіт і необхідністю доводити економічну ефективність.
При цьому Саудівська Аравія не відмовляється від NEOM повністю. Проєкт, ймовірно, розвиватиметься в більш реалістичному форматі, з акцентом на окремі функціональні зони, промисловість, логістику, морську інфраструктуру, цифрові сервіси та енергетичні проєкти.
NEOM — мегапроєкт на північному заході Саудівської Аравії, оголошений у 2017 році.
Він включає The Line, промисловий кластер Oxagon, гірський курорт Trojena, острівний туристичний проект Sindalah та інші зони. Проект фінансується за участю суверенного фонду Саудівської Аравії Public Investment Fund і є частиною стратегії Saudi Vision 2030.
Як повідомляє «Сербський економіст», компанія Джареда Кушнера може вимагати від Сербії компенсацію в розмірі до 50 млн євро через невиконання умов договору щодо проекту будівництва готельно-житлового комплексу на місці будівлі колишнього Генерального штабу в центрі Белграда, заявила віце-голова опозиційної Партії свободи і справедливості Марініка Тепіч.
За її словами, контракт між сербською державою та компанією Кушнера передбачав зобов’язання з боку Сербії, пов’язані з підготовкою майданчика для проекту, однак вони не були виконані. Тепіч стверджує, що через це компанія Кушнера може вимагати компенсацію в розмірі 50 млн євро.
Поки що йдеться саме про заяву опозиційного політика, а не про публічно підтверджений позов або офіційну вимогу з боку компанії Кушнера.
Проект стосувався території колишнього комплексу Генштабу в Белграді, пошкодженого під час бомбардувань НАТО в 1999 році. Комплекс тривалий час мав статус культурної спадщини, однак у 2024 році уряд Сербії зняв з нього охоронний статус, що відкрило шлях для девелоперського проекту.
За даними ЗМІ, сербська сторона погодилася передати ділянку компанії, пов’язаній з Кушнером, у довгострокову оренду на 99 років. Проект передбачав будівництво готелю, апартаментів, офісних і комерційних площ в одній з найпомітніших локацій Белграда.
Ініціатива викликала сильний опір сербської опозиції, архітекторів та активістів. Для багатьох мешканців Белграда будівля Генштабу залишається не просто зруйнованим об’єктом у центрі міста, а символом бомбардувань НАТО 1999 року та пам’яттю про сучасну історію Сербії. Противники проекту вимагали зберегти меморіальний та культурний статус комплексу, а не перетворювати його на комерційну нерухомість.
Ситуація ускладнилася після розслідування щодо документів, на підставі яких комплекс було позбавлено статусу культурної пам’ятки. Сербські прокурори раніше висували звинувачення чинним і колишнім чиновникам у справі про можливу фальсифікацію документів, використаних для зняття охоронного статусу з Генштабу. Після цього західні ЗМІ повідомляли, що Кушнер відмовився від проєкту на тлі протестів і юридичних проблем навколо майданчика.
Джаред Кушнер — американський підприємець, засновник інвестиційної компанії Affinity Partners, зять президента США Дональда Трампа та колишній старший радник Білого дому під час першого президентського терміну Трампа.
Президент Сербії Олександр Вучич різко розкритикував зрив проєкту та заявив, що країна втратила велику інвестицію.
За його словами, йшлося щонайменше про 750 млн євро інвестицій та тисячі робочих місць. Вучич пообіцяв особисто подати кримінальні заяви проти тих, хто, за його словами, брав участь у «кампанії» зі знищення проекту.
Для Сербії можлива вимога компенсації стає новим етапом політично чутливої справи. З одного боку, влада представляла проект як велику інвестицію, яка могла б оживити одну з найпомітніших локацій у центрі Белграда. З іншого боку, противники проекту вважають, що держава не мала передавати символічно важливий об’єкт приватному іноземному інвестору під готель та комерційну забудову.
Ключове питання тепер полягає в тому, чи пред’явить компанія Кушнера офіційну вимогу до Сербії і на якій підставі. Офіційного повідомлення компанії Кушнера про подання позову або вимогу 50 млн євро у відкритих джерелах на даний момент не опубліковано.
НАЕК “Енергоатом” завершила зведення ключового безпекового об’єкта на Рівненській АЕС і наразі він проходить процедуру паспортизації, повідомила компанія у понеділок.
“Ми діємо на випередження, створюючи надійний щит для нашої критичної інфраструктури. Кожен такий об’єкт – це додатковий рівень безпеки для всієї енергосистеми України”, – зазначив очільник “Енергоатому” Павло Ковтонюк.
Будівництво здійснювалося у межах комплексної програми посилення безпеки українських енергоблоків в умовах воєнного стану. Йдеться про захист критичної інфраструктури атомної генерації від потенційних зовнішніх загроз.
На майданчику РАЕС також відбулася виробнича нарада за участю керівництва станції, профільних підрозділів і підрядних організацій. Учасники обговорили перебіг будівництва інших захисних споруд та впровадження нових інженерних рішень для підвищення стійкості інфраструктури.
