Собівартість будівництва житла з початку 2025 року зросла в середньому на 10-25% залежно від класу житла, основними факторами зростання стали подорожчання будівельних матеріалів і логістики, а також збільшення зарплат у галузі, повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» українські забудовники.
“Собівартість будівництва у 2025 році продовжує зростати, і це вже стало системним явищем, а не тимчасовим викликом. З початку року витрати зросли в середньому на 10-15%, залежно від класу житла. Серед ключових чинників – подорожчання будівельних матеріалів, збільшення витрат на логістику, валютні коливання, дефіцит кваліфікованих кадрів і підвищення заробітних плат”, – розповіли агентству у пресслужбі компанії City One Development.
За даними компанії, ціни на будівельні матеріали з початку 2025 року демонструють помірне зростання в середньому на 10%. Так, ціна на бетон зросла на 6%, метал – понад 2%, цемент – понад 10%, штукатурку – понад 13%, а цегла піднялася в ціні більш ніж на 9%. Водночас фаза різкого цінового стрибка на ринку будівельних матеріалів уже минула, вважає девелопер.
“Найсуттєвіше подорожчання порівняно з довоєнним періодом ми фіксували 2024 року. Тоді ціна на метал зросла на 21%, бетону – на 47%, цегли – на 10%. Така динаміка свідчить про те, що ринок уже пройшов фазу різкого цінового стрибка, і поточне зростання – це скоріше поступова корекція, ніж новий шок”, – зазначили в компанії.
Як повідомили у пресслужбі Alliance Novobud, бетон і арматура зросли в ціні орієнтовно на 5-7% з початку року, гідроізоляційні матеріали – на 7-10%, кабельна продукція на 10-15%. Крім того, істотно подорожчали утеплювач і залізобетонні вироби – до 25%, ПВХ вікна – майже на 20%, радіатори опалення – на 23,5%.
«Можемо відзначити зростання вартості будівельних матеріалів у проміжку 7-25%, що спричинено курсовими коливаннями на імпортну складову, логістичними витратами через війну та зміну маршрутів і девальвацією гривні», – пояснив девелопер.
Крім того, збільшилися ціни майже на всі види будівельно-монтажних робіт: з початку року зростання становило 15-25%, зазначили в Alliance Novobud.
За інформацією СЕО компанії Enso Раміля Мехтієва, найбільше подорожчали інженерні системи та оздоблювальні матеріали. Водночас експерт зазначив, що ціни на певні будматеріали локального виробництва залишаються стабільними.
Своєю чергою директор з будівництва компанії DIM Володимир Жигман зазначив, що найбільше здорожчали будівельні матеріали, які залежать від імпорту складових, енерговитрат у виробництві або логістики.
“Подорожчання бетонних сумішей, арматури, утеплювачів та інженерних рішень – це результат зламаних ланцюгів, а не тільки інфляції. Найбільше подорожчали матеріали, які залежать від імпорту, від енерговитрат у виробництві або доставки. Наприклад, базові матеріали все частіше імпортуються, а логістика подовжилася – час на замовлення матеріалів збільшився в півтора-два рази”, – пояснив він.
За даними експерта, якщо в довоєнному 2021 році частка імпортних будматеріалів на будівельному ринку України становила 14%, то на середину 2025 року вона зросла приблизно до 30%. Ціни на іноземні матеріали здебільшого не змінилися, тоді як українські виробники змушені підвищувати ціни на свою продукцію через релокацію, призупинення та обмеження виробництва через війну.
Зараз Україна повністю залежить від імпортного скла, яке зросло в ціні на 10-20%, повідомив комерційний директор Avalon Олександр Барилюк. За його словами, передумов для зниження вартості будматеріалів немає, хоча через рецесію в Європі певна імпортна продукція може подешевшати.
“Найбільше в ціні зросло скло. Україна повністю залежить від імпортної сировини з Європи. Додатково виробники часто штучно створюють дефіцит у сезон пікового попиту, що ще більше піднімає вартість. У результаті скло подорожчало на 10-20% і залишається одним із найбільш нестабільних матеріалів для будівництва”, – пояснив він.
Зростання цін на будівельні матеріали та будмонтажні роботи є однією з основних складових подорожчання собівартості будівництва житла, підтвердив девелопер «РІЕЛ».
“Для реалізації проектів сьогодні потрібен більший ресурс. Це пов’язано зі зростанням вартості матеріалів і будівельно-монтажних робіт. Собівартість квадратного метра в новобудові у Львові та Києві 2025 року зросла на 25% порівняно з 2021”, – повідомили його експерти.
Крім того, на собівартість будівництва вплинули й збільшення заробітних плат у будівельній сфері.
“Саме у 2025 році цифри змінилися не суттєво – на 5-7% від початку року, але порівняно з початком 2024 року зростання складає 15-18%. На це впливає збільшення фонду заробітних плат, вартість матеріалів та експлуатації техніки – загалом здорожчало все«, – додав директор із розвитку одеської будівельної компанії »Два Академіки” Максим Одинцов.
У першій половині 2025 року в Україні ввели в експлуатацію 51,5 тис. квартир, що на 6,7% менше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомляє Держстат. Загальна площа нового житла склала 4,27 млн кв. м (-6,4%).
Лідерами будівництва залишаються Київська область (9 853 квартири), Київ (7 380) і Львівщина (5 646, +8,9%). Разом вони забезпечили майже половину всіх новобудов.
Головним проривом стала Одеська область, де здано 6 570 квартир, що на 56% більше, ніж роком раніше. Зростання також показали Черкаська (+51,6%), Миколаївська (+35,8%), Чернігівська (+24,4%) і Тернопільська (+23,7%) області.
У той же час серйозне падіння зафіксовано в Харківській (–40,4%), Житомирській (–37,7%), Запорізькій (–30,6%), Сумській (–29,1%) і Волинській (–27,2%) областях. Причини — близькість до фронту, міграція населення і падіння попиту.
Експерти відзначають, що загальне зниження обсягів не означає кризи: ринок стає більш багатополярним. Київ поступово втрачає монополію, а нові центри будівництва формуються в Одесі та Львові.
Біофармацевтична компанія “Біофарма” (Biopharma, Київ) завершила будівництво приміщень нового фармацевтичного заводу в Ужгороді.
Про це повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“Компанія “Біофарма Плазма” на 80% завершила будівництво заводу з виробництва лікарських препаратів із плазми крові в Ужгороді. Вже повністю збудовані промислові приміщення, завершено будівництво та приєднання енергетичної інфраструктури, у жовтні почнеться монтаж виробничого обладнання”, – написав він на своїй сторінці в соцмереж “Фейсбук”.
Кисилевський уточнив, що пусконалагоджувальні роботи на заводі заплановані на кінець 2025-початок 2026 року, запуск першої черги виробництва заплановано на першу половину 2026 року.
Обсяги виробництва лікарських препаратів із плазми крові в Ужгороді, згідно з планом, будуть удвічі перевищувати виробництво у Білій Церкві і становитимуть до 1,5 млн літрів плазми крові на рік.
Будівництво заводу “Біофарма Плазма” в Ужгороді почалося восени 2024 року. Обсяг запланованих інвестицій у нове виробництво – близько 80 млн. євро. Ужгородський завод компанії орієнтуватиметься на експорт.
Китай представив новий план дій для сталеливарної промисловості, що включає комплекс заходів щодо вирішення хронічної проблеми надлишку пропозиції. Це відбувається на тлі активізації зусиль Пекіна щодо припинення низки цінових воєн, що вирують в економіці, пише South China Morning Post.
План, що включає сувору заборону на введення в дію додаткових потужностей і заходи щодо прискорення виведення з експлуатації застарілого обладнання, може стати прикладом для інших галузей, які страждають від перевиробництва і надмірної конкуренції.
Документ, опублікований міністерством промисловості та інформаційних технологій спільно з низкою інших відомств у понеділок, закликає до суворого контролю за потужностями і обсягами виробництва сталі. У ньому підкреслюється, що для стабілізації галузі необхідні «скоординовані зусилля як з питань пропозиції, так і попиту».
Метою плану є «прискорення переходу від старих до нових драйверів зростання, розвиток нових продуктивних сил і подальше підвищення стійкості та безпеки промислових ланцюжків і ланцюжків поставок». Сталеливарна промисловість повинна прагнути до щорічного нарощування доданої вартості приблизно на 4% в наступні два роки і завершення модернізації понад 80% сталеливарних потужностей для досягнення наднизьких викидів шкідливих речовин до кінця цього року.
Хоча на частку сталеливарних компаній КНР припадає більше половини світового виробництва, середня рентабельність у компаній з лістингом у 2024 році склала мінус 0,26% через структурні проблеми в галузі, йдеться в звіті.
За даними CINDA Securities, за першу половину вересня в країні було випущено 7,44 млн тонн п’яти основних видів сталевої продукції, що приблизно на 5,8% більше, ніж за той же період роком раніше. Запаси сталі збільшилися на 12,1% – до 11,01 млн тонн, в той час як споживання знизилося приблизно на 4,6% і склало 8,5 млн тонн.
Зведений індекс цін на сталь зараз знаходиться на рівні 3507 юанів ($493) за тонну, що приблизно на 2,6% вище торішнього показника, але приблизно на 14% менше, ніж у 2023 році.
Китай у 2024 році знизив виплавку сталі на 1,7% – до 1,005 млрд тонн.
Загальна площа житлових будинків, на які видано дозволи на виконання будівельних робіт (нове будівництво), за підсумками січня-червня 2025 року збільшилася на 45% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 2 млн 965,2 тис. кв. м, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, у січні-червні 2025 року загальна площа нового будівництва багатоквартирних будинків зросла на 45,8% до минулого року – до 2,86 млн кв. м. Кількість заявлених на старті будівництва квартир у багатоквартирних будинках збільшилася на 51,5% і становила 33 тис.
Найбільше нового житла в першому півріччі заявлено в Київській області: загальна площа нового будівництва житла становила 904,9 тис. кв. м (15,5 тис. квартир), що у 2,3 раза перевищує показник першої половини минулого року.
Суттєві обсяги нового житла в зазначений звітний період задекларовано також у Львівській області – 540,7 тис. кв. м (6,9 тис. квартир), що на 65% більше за показники першого півріччя 2024 року, а також в Івано-Франківській – 234,6 тис. кв. м (+8%, 3,8 тис. квартир), Закарпатській – 159,3 тис. кв. м (+11%, 2,4 тис. квартир), Полтавській – 146,9 тис. кв. м (1,8 тис. квартир), Вінницькій – 130,9 тис. кв. м (“мінус” 38,7%, 2,9 тис. квартир) і Волинській – 115,2 тис. кв. м (+17,7%, 2,5 тис. квартир).
У Києві в січні-червні 2025 року загальна площа нового будівництва житла становила 367,2 тис. кв. м (4,2 тис. квартир), що в 1,9 раза більше за показник минулого року.
Держстат нагадує, що показники наведено без урахування тимчасово окупованих РФ територій і частини територій, на яких тривають (велися) бойові дії.
Як повідомлялося, загальна площа нового будівництва житла в Україні у 2024 році скоротилася на 7,2% порівняно із 2023 роком – до 3,9 млн кв. м, тоді як 2023 року становила 4,2 млн кв. м, 2022-го – 6,67 млн кв. м, 2021-го – 12,7 млн кв. м.
Міністерство енергетики Молдови підготувало енергетичну стратегію до 2050 року, яка передбачає двократне зниження імпорту електроенергії та кратне зростання місцевої генерації, повідомив міністр енергетики країни Дорін Джунгієту.
“Ми прагнемо до того, щоб до 2050 року понад 80% електроенергії вироблялося на місцевому рівні з відновлюваних джерел (наразі близько 30%). Стратегія передбачає нові зв’язки з Румунією та Євросоюзом, обмінну потужність у 2 тис. МВт і наявність запасів газу та електроенергії«, – сказав він на презентації стратегії. Його цитує держагентство »Молдпрес”.
За словами Джунгієту, пріоритетним напрямком стане модернізація теплоенергетичної системи Кишинева і Бєльц. Влада також пропонує підтримати найбільш вразливих громадян компенсаціями, розвинути інфраструктуру для електромобілів, запустити електрифіковані поїзди і встановити 100 тис. «розумних» лічильників у домогосподарствах країни до 2027 року.
За даними видання mold-street.com, вартість запланованих у стратегії заходів перевищує 41 млрд євро, або понад 1,5 млрд євро на рік на період її реалізації. Основний обсяг інвестицій – 17,5 млрд – буде потрібно на перехід від вуглеводнів до відновлюваних і альтернативних джерел енергії, а також на розширення і модернізацію системи транспортування електроенергії. Більше 9 млрд євро планується направити на реконструкцію і відновлення будівель та інші заходи з підвищення енергоефективності. Ще 8,5 млрд євро передбачено на збільшення потужності джерел електроенергії.
В цілому стратегія передбачає скорочення частки імпорту енергоресурсів у структурі енергобалансу з 77% до 40% у 2050 році за рахунок зниження споживання вуглеводнів і повної відмови від вугілля до 2030 року.
Планується, що до 2050 року потужність власної генерації в Молдові перевищить 5 тис. МВт, збільшившись удвічі порівняно з наявними на даний час енергоджерелами (з урахуванням Молдавської ГРЕС у Придністров’ї). Також передбачено збільшення потужності вітроелектростанцій в 12 разів, до 2,6 тис. МВт.
При цьому автори стратегії не виключають будівництва на території Молдови до 2050 року малого модульного реактора потужністю 300 МВт.
