У КВЦ “Парковий” 26 березня відбувся Інвестиційно-будівельний конгрес 2026, а також церемонії REM Awards і “Інтер’єр року. Нерухомість 2026”, які об’єднали 4033 учасників – девелоперів, інвесторів, архітекторів, представників влади та бізнесу.
Як повідомили організатори, цьогорічний конгрес був присвячений ролі нерухомості та девелопменту як інструментів економічного зростання, відновлення України та трансформації міського середовища.
У межах заходу відбулося офіційне відкриття за участю представників державної та міської влади, а також пресконференція “Стратегія розвитку міського середовища: я, ти, суспільство”, яка задала тон події. У програмі також були панельна дискусія “Ринок нерухомості 2026”, обговорення взаємодії девелопера та брокера, блок про фактори зростання вартості нерухомості та дискусія щодо містобудівної реформи.

За оцінкою організаторів, ключовими висновками конгресу стали перехід ринку від фази адаптації до формування нової моделі, зростання ролі девелопменту у відбудові країни, зміщення акценту з квадратних метрів на якість середовища, а також посилення значення довіри, репутації та людського капіталу для компаній галузі.
Вечірня частина заходу включала нагородження переможців REM Awards і конкурсу “Інтер’єр року 2026”, а також благодійний аукціон і спеціальний виступ фронтмена гурту “Друга Ріка” Валерія Харчишина.
Генеральним партнером заходу виступив “Креатор-Буд”, преміум-партнером – Europzol, генеральними медіапартнерами – “Інтерфакс-Україна” та “Фокус”. Організатором події стала медіагрупа DMNTR.
Деталі про конгрес та фотозвіт опубліковані на офіційному сайті заходу.
Інтерфакс-Україна – офіційний інформаційний партнер події.
Виробник бетонних заводів компанія Karmel (Хмельницький) планує інвестувати 10 млн доларів у будівництво в Хмельницькому ще одного заводу з виробництва обладнання для виготовлення бетону, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“У рамках планів щодо розширення компанія Karmel придбала земельну ділянку на околиці Хмельницького для будівництва нового заводу з виробництва обладнання для виготовлення бетону. Площа майбутнього заводу становитиме 18 тис. кв. м — удвічі більше, ніж у нинішнього заводу компанії, який працює в Хмельницькому. На придбаній ділянці вже розпочалися земляні роботи», — написав він на своїй сторінці у Facebook у понеділок.
Кисилевський додав, що рішення про розширення виробництва прийнято у зв’язку зі зростанням попиту на внутрішньому та експортному ринках, зокрема у США.
«Новий виробничий майданчик компанії дозволить збільшити потужності з випуску бетонних заводів утричі. Крім того, планується освоїти виробництво нового обладнання — самохідних бетонних заводів, а також ліній з переробки сміття», — зазначив нардеп.
Наразі, за його даними, обсяги виробництва підприємства становлять 40 бетонних заводів на рік. На експорт постачається 30% виробленого обладнання.
Окрім стаціонарних і мобільних бетонозмішувачів, завод випускає силоси, цементні дозатори, бункери інертних матеріалів, водонапірні вежі, портальні крани власної розробки підприємства.
Кисилевський зазначив, що середній рівень локалізації обладнання, що виробляється заводом Karmel, становить 70%, і продукція на внутрішньому ринку реалізується, зокрема, за допомогою інструментів політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні».
Зокрема, на обладнання бетонних заводів поширюється державна програма компенсації 15% вартості техніки українського виробництва, також значна частина продукції заводу придбавається із залученням державних грантів на переробку до 8 млн грн.
«Наразі компанія розглядає можливість включення своїх силосів до програми компенсації 25% вартості продукції аграрного машинобудування», — повідомив нардеп.
Компанія Karmel, за інформацією на її сайті, заснована в 1997 році. Спеціалізація — виготовлення установок для виробництва бетону, бетонозмішувачів, а також широкого спектру супутнього обладнання. Виробничі цехи компанії загальною площею понад 40 тис. кв.м. розташовані в Україні та за її межами. Представництва KARMEL працюють у країнах Європи, Азії та Африки, а географія експорту охоплює понад 20 країн.
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія планує розпочати будівництво першої атомної електростанції до 2035 року і в рамках підготовки співпрацює з французькою енергетичною компанією EDF, заявила міністр гірничодобувної промисловості та енергетики Дубравка Джедович Ханданович в інтерв’ю РТС.
Міністр підкреслила, що EDF може допомогти Сербії досвідом і знаннями при підготовці проекту. При цьому, за її словами, рішення про конкретну технологію майбутньої АЕС поки не прийнято.
Підготовчий процес до будівництва АЕС оцінюється приблизно в чотири роки: до середини 2027 року влада має намір завершити першу фазу, пов’язану з аналізом нормативної бази і потреб, після чого почнеться друга фаза, що включає підготовку до будівництва. У міністерстві зазначали, що перші додаткові дослідження планується виконувати спільно з EDF за підтримки Французького агентства розвитку (AFD) на основі міждержавної угоди Сербії та Франції.
На тлі запуску ядерного порядку денного Сербія паралельно веде контакти з іншими потенційними партнерами та постачальниками технологій.
Потенційні партнери та компанії, які фігурували в підготовці та переговорах:
Франція – EDF (а також Egis Industries у складі виконавців попереднього технічного дослідження).
Сербія також підписувала меморандум з Korea Hydro & Nuclear Power (KHNP, Південна Корея) про співпрацю в сфері ядерної енергетики та підготовки кадрів.
В якості можливого партнера для обміну досвідом Сербія розглядала Rosatom (Росія).
Окремо повідомлялося про готовність Emirates Nuclear Energy Company (ENEC, ОАЕ) ділитися «дорожньою картою» побудови ядерної програми.
У контурі контактів також згадувалися США (угоди/обмін інформацією між регуляторами та готовність підтримати підготовку програми) і Китай (меморандум з China Institute of Atomic Energy).
https://t.me/relocationrs/2404
ТОВ KAZGELATIN має намір побудувати в Алма-Атинській області завод з виробництва желатину потужністю 10 тис. тонн на рік, повідомила прес-служба міністерства сільського господарства Казахстану.
«Проєкт передбачає будівництво в Алма-Атинській області заводу з виробництва харчового желатину та продукції глибокої переробки побічних продуктів тваринництва – шкур, кісток та іншої колагеновмісної сировини», – ідеться в повідомленні за підсумками зустрічі заступника міністра сільського господарства Єрмека Кенжеханули з представниками компанії.
Крім основної продукції, на заводі планується налагодити випуск колагенових компонентів, кормових білків і технічних жирів. Загальний обсяг інвестицій у проект оцінюють у 58 млрд тенге ($117,9 млн за поточним курсом).
“Наразі потреби внутрішнього ринку в харчовому желатині повністю покриваються за рахунок імпорту, незважаючи на наявність у країні достатньої сировинної бази. Казахстан має у своєму розпорядженні значні обсяги побічних продуктів тваринництва, які за належної переробки можуть стати джерелом продукції з високою доданою вартістю. Запуск виробництва дасть змогу скоротити імпортозалежність, підвищити рівень переробки сільгоспсировини і зміцнити продовольчу безпеку”, – зазначають у відомстві.
Окрему увагу було приділено створенню мережі заготівельних організацій у регіонах для приймання шкур і кісток сільськогосподарських тварин.
Як повідомлялося, у січні «дочка» турецького Iskefe Holding почала будувати в Алма-Аті завод із виробництва харчового желатину потужністю 7 тис. тонн на рік. Продукція цього підприємства буде використовуватися в харчовій, фармацевтичній і косметичній галузях.
За даними Мінсільгоспу Казахстану, у сфері переробки шкіряної сировини в країні працюють 11 підприємств, здатні щорічно переробляти 3,3 млн шкур ВРХ і 3,1 млн шкур дрібної рогатої худоби. Однак фактичний рівень переробки залишається низьким: 2024 року лише 5,9% сировини було спрямовано на переробку, 7,7% – експортовано, 86,4% залишилося незатребуваним.
У рамках комплексного плану з розвитку переробки сільгосппродукції на 2024-2028 роки передбачено створення понад 70 пунктів збору вовни та близько 200 пунктів збору шкур для формування стабільної сировинної бази для переробних підприємств, зазначають у відомстві.