Північний гірничо-збагачувальний комбінат (Північний ГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи “Метінвест”, на території цеху технічної води та шламового господарства активно веде роботи зі спорудження сучасного гідротехнічного об’єкту згущення відходів збагачення.
Згідно з інформацією компанії, комплекс дозволить комбінату зменшити витрати і знизити навантаження на навколишнє середовище за рахунок зменшення енергоспоживання та води.
При цьому уточнюється, що в рамках закупівлі для комплексу фінського професійного обладнання Metso Finland “Метінвест” отримав позику на EUR23,6 млн. Кредит забезпечуєься фінською експортно-кредитною агенцією Finnvera. Єдиним організатором і кредитором виступає Deutsche Bank, який отримував юридичний супровід від міжнародної юридичної фірми Norton Rose Fulbright.
У пресрелізі пояснюється, що концепцію нарощування існуючого хвостосховища Північного ГЗК з позначки +165 м до рівня +189 м із застосуванням технології згущення хвостів затвердили ще у 2015 році. Після розробки проєктної документації у березні 2021-го “Метінвест” повідомив про старт реалізації одного зі своїх найбільших високотехнологічних проєктів, управління яким взяли на себе фахівці “Метінвест Січсталь”. Через три роки після цього об’єкт планували увести в експлуатацію, але початок повномасштабної війни змусив поставити будівництво на паузу.
Керівник проєктів “Метінвест Січсталь” Володимир Сидоров зазначив, що до вимушеної зупинки вдалося зробити певний обсяг робіт.
“Було виконано проектування, розроблений базовий та детальний інжиніринг, проведені розрахунки. Ми визначилися з місцем будівництва, облаштували там штаб, закупили частину обладнання та розпочали підготовчі роботи. Безпосередньо на місці майбутнього комплексу нам довелося знімати верхній шар ґрунту, який був непридатний для будівництва, і замінювати на інший, що підходив за характеристиками. Саме на цей підготовчий період і припав початок активних бойових дій”, – пояснив Сидоров, слова якого наведено в повідомленні.
Проте рік тому, у липні 2024 року, компанія прийняла рішення про відновлення будівельних робіт, продовживши земляні роботи по укладанню та розрівнюванню завезеного ґрунту, а потім приступивши до етапу будівництва об’єктів комплексу згущення. Натепер, попри ризики воєнного часу, будівельники проводять роботи з улаштування пальової основи та ростверків, які забезпечать стійкість та надійність споруд гідротехнічного об’єкту.
“Найбільший виклик, з яким ми нині маємо справу, це брак кваліфікованих спеціалістів, як інженерів, так і робітників технічних спеціальностей. Ця проблема актуальна як для “Метінвесту”, так і для підрядних організацій, з якими ми співпрацюємо. Адже значна частина професіоналів сьогодні виконує роботу не на мирному будівництві, а на фронті”, – констатував керівник проєктів.
До того ж щодня підприємство стикається з ризиками обстрілів. Для безпеки людей ще на етапі підготовчих робіт встановили на майданчику одне укриття, а з початком будівельних робіт додали ще два. Убезпечити себе від проблем з енергозабезпеченням через можливі атаки на енергооб’єкти компанія вирішила за рахунок використання генераторів.
До кінця поточного року фахівці планують завершити забивку паль, бетонування фундаментів основних об’єктів комплексу. Найближчим часом також розпочнуть монтаж металоконструкцій насосної станції зворотнього водозабезпечення, згущувача №4 та об’єднаної пульпонасосної станції. Уведення в експлуатацію комплексу згущення пульпи проходитиме у три етапи. Завершення робіт по об’єкту наразі прогнозують на кінець 2027 року.
“Передова технологія згущення відходів збагачення із застосуванням безпечних реагентів для відокремлення води від твердих часток дозволить підприємству зменшити витрати на транспортування та не збільшувати площу розміщення хвостів. За рахунок цього у нас з’явиться реальна можливість зменшити собівартість концентрату та окатків, підвищити рентабельність та посилити свої позиції на ринку ЗРС”, – констатував директор з капітального будівництва та інвестицій ГЗК Дмитро Непомнящий, коментуючи відновлення будівництва комплексу згущення пульпи як відкриття нових перспектив для роботи Північного ГЗК.
Як повідомлялося, “Метінвест” на міжнародній конференції Ukraine Recovery Conference (URC) 2025 у Римі презентував, зокрема, проєкт згущення відходів на $189 млн. Новий комплекс зменшить обсяг перекачування шламу до хвостосховища в процесі збагачення залізної руди на 30%. Економія е/енергії – 125 МВт·год на рік.
Термін запуску проєкту – три роки.
ПівнГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
Індикатор ділової впевненості на українському ринку будівництва в третьому кварталі 2025 року підвищився на 2,5 процентних пункти (п.п.) порівняно з другим кварталом – до «мінус» 32,6%, повідомила Державна служба статистики (Дерстат).
Згідно з даними проведеного відомством опитування компаній будівельної галузі, оцінка нестачі поточного обсягу замовлень покращилася на 3,6 п.п. – до «мінус» 47%. Так, 51% опитаних компаній оцінили свій поточний обсяг замовлень як недостатній, 45% – як нормальний для сезону.
Підвищення цін на свої послуги за підсумками третього кварталу поточного року очікують 54% респондентів. Зниження вартості будівельних робіт прогнозують лише 2% респондентів, а 45% не очікують жодних змін у ціновій політиці.
Згідно з даними Держстату, компанії-учасники опитування забезпечені замовленнями в середньому на шість місяців, що відповідає довоєнному показнику на початку 2022 року.
Статведомство зазначає, що в третьому кварталі 2025 року негативний вплив на будівництво чинитимуть нестача робочої сили (55,2%), фінансові обмеження (42,7%), недостатній попит (22,9%), інші фактори (42,8%).
Скорочення кількості працівників у липні-вересні очікують 29% опитаних компаній, тоді як 56% вважають, що їх кількість залишиться незмінною, а 15% прогнозують розширення штату.
За даними Держстату, 37% респондентів відзначили зростання обсягу виконаних будівельних робіт у минулому кварталі, 24% заявили про скорочення обсягів. Опитування показало, що для 99% українських будівельних компаній досить складно передбачити майбутній розвиток бізнес-ситуації.
Статистичні дані наведено без урахування тимчасово окупованих РФ територій та частини територій, де ведуться (велися) бойові дії.
У Львові на вул. Шевченка, 313 розпочато будівництво ТРЦ Kvartal City, відкриття заплановано на четвертий квартал 2027 року, повідомляється на сайті консалтингової компанії Retail&Development Advisor (RDA), яка виступає ексклюзивним брокером об’єкта.
Як повідомила керівник проектів RDA Аліна Абрамцева, ТРЦ Kvartal City стане багатофункціональним простором для задоволення щоденних потреб і дозвілля громади, місцем для шопінгу з міжнародними та національними fashion-операторами, дитячими маркетами, магазинами електроніки, парфумерією, косметикою тощо.
Об’єкт розташований прямо на міжнародній трасі М10, яка з’єднує Львів з Краківцем на польському кордоні. Також неподалік знаходиться кільцева дорога Львова.
ТРЦ Kvartal City матиме три поверхи, загальна площа складе майже 50 тис. кв. м, орендна – 20 тис. кв. м. Всього в комплексі передбачено розміщення 75 магазинів. Передбачена зона розваг для дітей, облаштування кінотеатру, велика зона фуд-корту і ресторанів (2 тис. кв. м.) і, звичайно, місце для шопінгу з міжнародними та національними fashion-операторами, дитячими маркетами, магазинами електроніки, парфумерією, косметикою тощо”, – повідомила Абрамцева.
Заплановано підземний паркінг площею 8,9 тис. кв. м і багаторівневий паркінг площею 14,6 тис. кв. м, їх загальна кількість паркомісць складе 523 авто.
Наразі оформлено всі необхідні документи для будівництва торгово-розважального центру, на ділянці проведено підготовчі роботи, а безпосередньо будівництво комплексу розпочнеться вже у вересні цього року.
Влада КНР минулої суботи розпочала будівництво гігантської гідроелектростанції на Тибетському нагір’ї на річці Ярлунг Цангпо, повідомили західні ЗМІ. Річка Ярлунг Цангпо – одна з найбільших водних артерій Південної Азії – також протікає через Індію і Бангладеш і впадає в річку Ганг. В Індії її називають Брахмапутра, в Бангладеш – Джамуна.
На церемонії запуску проекту був присутній прем’єр Держради КНР Лі Цян. Електроенергію, що виробляє ГЕС, планують постачати за межі регіону; також вона має задовольнити місцеві потреби.
За підрахунками будівельної компанії Power China, гідроелектростанція зможе щорічно виробляти 300 млрд кВт.год електроенергії. Вартість гідротехнічної споруди оцінюють у $167,1 млрд.
ЗМІ зазначають, що після завершення будівництва цей об’єкт за масштабами може перевершити гребельну гідроелектростанцію «Три ущелини» на річці Янцзи в провінції Хубей – найбільшу електростанцію у світі.
У січні влада Індії заявляла, що висловила китайській стороні занепокоєння з приводу цього проєкту і закликала Пекін забезпечити відсутність шкоди для населення, яке живе нижче по річці. У Делі пообіцяли захищати індійські національні інтереси. Зі свого боку в МЗС КНР заявляли, що ГЕС не матиме негативного впливу на регіони, розташовані вниз за течією. У відомстві додали, що підтримуватимуть зв’язок із країнами, через які теж тече Ярлунг Цангпо.
Міністри закордонних справ Узбекистану, Афганістану і Пакистану Бахтієр Саїдов, Амір Хан Муттакі та Ісхак Дар під час зустрічі в четвер у Кабулі підписали тристоронню рамкову угоду про розробку техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) проекту Трансафганської залізниці.
«Підписали тристоронню рамкову угоду про розробку техніко-економічного обґрунтування проекту Трансафганської залізниці Узбекистан-Афганістан-Пакистан, що має стратегічне значення для всієї Євразії», – повідомив глава узбецького МЗС у своєму телеграм-каналі.
Він зазначив, що цей транспортний коридор поліпшить торгівлю, підтримає економічне відновлення Афганістану і відкриє нові шляхи до світових ринків через південні порти.
За словами Саїдова, в ході зустрічі узбецька сторона підтвердила прихильність зміцненню торговельних зв’язків, розширенню співпраці в сільському господарстві, фармацевтиці, текстильній промисловості та будівництві, а також збільшенню можливостей Термезького міжнародного торгового центру (відкритий на території Узбекистану поблизу афганського кордону).
Як повідомлялося, у лютому 2021 року представники Узбекистану, Афганістану і Пакистану за підсумками переговорів у Ташкенті підписали спільний план дій щодо будівництва залізниці Мазарі-Шариф – Кабул – Пешавар протяжністю 573 кілометри і транзитним потенціалом до 20 млн тонн вантажів на рік.
Інтерес до фінансування проекту висловили Світовий банк, Азіатський банк розвитку, Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, Ісламський банк розвитку, Азіатський банк інфраструктурних інвестицій та Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC).
У квітні 2024 року під час візиту президента Узбекистану Шавката Мірзійоєва до Москви було досягнуто попередньої домовленості про участь Росії в проекті. Попередньо обсяг перевезень російських вантажів по проєктованому маршруту можна оцінити в 8-15 млн тонн щорічно.
За оцінками Мінтрансу Узбекистану, будівництво Трансафганської залізничної лінії займе не менше 5 років, попередня вартість може скласти $4,8 млрд.
АФГАНІСТАН, БУДІВНИЦТВО, ПАКИСТАН, Трансафганська залізниця, УЗБЕКИСТАН
Інвестиційна компанія umgi компанії Intech групи СКМ на URC-2025 представила проект будівництва зернового терміналу в порту «Південний» з плановою річною потужністю перевалки в 9 млн тонн і здатністю приймати судна типу Post-Panamax на власних причалах. Згідно з прес-релізом, оціночна вартість реалізації проекту – $200 млн.
«Ми раді приєднатися до процесу відновлення. Одна з ініціатив umgi увійшла до Каталогу інвестиційних проектів, який представили на Ukraine Recovery Conference 2025 в Римі», – констатується в інформації компанії.
При цьому уточнюється, що завдяки стратегічному розташуванню та ефективній інфраструктурі такий термінал відіграватиме ключову роль в експорті української сільськогосподарської продукції. Це унікальна можливість інвестувати в стратегічну інфраструктуру України, розширити потужності з транспортування зерна та зміцнити роль країни у світовій торгівлі.
Загалом інвестиційний потенціал ключових галузей української економіки в найближче десятиліття перевищує $300 млрд. Ця цифра включає відновлення зруйнованих секторів, трансформацію економіки та побудову стабільного та екологічного майбутнього. Реалізація цього потенціалу створить в Україні попит на обладнання на суму EUR33,8 млрд щорічно.
Каталог з 250 актуальними проектами можна знайти за посиланням: https://kse.ua/…/07/Investment-catalog-Ukraine-2025.pdf
umgi – інвесткомпанія з фокусом на розвитку бізнесів у сировинній та переробній сферах. Заснована в 2006 році групою СКМ. Інвестиційний фокус: видобуток корисних копалин; управління побічними продуктами та відходами виробництва; виробництво промислових товарів і послуг. Сумарна вартість портфельних компаній оцінюється в понад $500 млн.
