Загальна площа житлових будинків, на які видано дозволи на виконання будівельних робіт (нове будівництво), за підсумками січня-березня 2025 року збільшилася на 53,4% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 1 млн 409,8 тис. кв. м, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, в січні-березні 2025 року загальна площа нового будівництва багатоквартирних будинків збільшилася на 54% в порівнянні з минулим роком – до 1 млн 360,2 тис. кв. м.
Кількість заявлених на старті будівництва квартир у першому кварталі 2025 року в цілому досягла 22,7 тис., що на 36% більше в порівнянні з першим кварталом 2024 року. З них у багатоквартирних будинках кількість заявлених квартир зросла на 64,4% і склала 16,2 тис.
Згідно з даними Держстату, лідером за обсягами нового будівництва житла в січні-березні 2025 року стала Київська область – там показник склав 594,6 тис. кв. м, що в 4,3 рази перевищує результат січня-березня минулого року. При цьому заявлено 7,7 тис. квартир у багатоквартирних будинках столиці, 1,5 тис. – в одноквартирних.
Значні обсяги нового будівництва житла також зафіксовані у Львівській області – 248 тис. кв. м (2,2 тис. квартир у багатоквартирних будинках, 848 – в одноквартирних), що на 15,8% вище, ніж минулого року.
У Києві в першому кварталі 2025 року загальна площа нового будівництва житла збільшилася на 17% – до 145,3 тис. кв. м (всього 1,7 тис. квартир).
Держстат нагадує, що показники наведено без урахування тимчасово окупованих РФ територій та частини територій, на яких тривають (велися) бойові дії.
Як повідомлялося, загальна площа нового будівництва житла в Україні в 2024 році скоротилася на 7,2% в порівнянні з 2023 роком – до 3,9 млн кв. м, тоді як в 2023 р. склала 4,2 млн кв. м, 2022 р. – 6,67 млн кв. м, 2021 р. – 12,7 млн кв. м.
В Україні, попри складну ситуацію та загальний тиск на ринок, продовжується зведення нових елеваторів та розширення існуючих потужностей, попит на будівництво не зменшується, повідомила пресслужба KMZ Industries (Карлівський машинобудівний завод, КМЗ, Полтавська обл.).
“Якщо говорити про нас, то порівнюючи початок червня 2024 та 2025 років, то приріст обʼєму замовлень складає близько 15-17%. Досить великий перелік наших потенційних замовників вже мають проєктні рішення, майданчики під будівництво або розширення існуючих потужностей, готові кошториси, але чекають покращення ситуації у безпеці (північні та східні регіони), або хоч прогнозованої стабільності”, — розповів комерційний директор компанії Олександр Небеський.
За його інформацією, наразі компанія має в роботі 173 проєкти малих, середніх і великих об’єктів. Найбільше замовників мають на західній частині України, також є ряд клієнтів із Київської, Черкаської, Кіровоградської областей.
Небеський зауважив, що протягом останніх двох сезонів присутня тенденція інвестування у будівництво елеваторів з боку переробників чи аграріїв, які хочуть зайти в переробку. Зерносховища зводять для сумісної роботи з переробними підприємствами, комбікормовими та біоетанольними заводами.
Водночас фермери продовжують будувати власні елеваторні потужності. Якщо раніше в будівництві домінували великі агрохолдинги, то зараз ця тенденція набуває популярності у середніх і малих агропідприємств.
“Зростає кількість фермерів, які будують власні зерносховища. Це дозволяє їм зберігати врожай до вигіднішої ціни та зменшити залежність від сторонніх елеваторів. Деякі фермери також надають послуги зберігання іншим аграріям, що знаходяться поруч з ними”, — резюмував Небеський.
KMZ Industries є найбільшим виробником елеваторного обладнання в Україні та виготовляє його повний спектр, включно із силосами, зерносушарками, транспортним обладнанням і сепараторами, а також надає послуги з автоматизації та монтажу.
Компанія, за її даними, побудувала понад 5 тис. об’єктів. В експлуатації – силоси KMZ Industries сумарним обсягом понад 12,5 млн кубометрів.
Турецька Onur Group планує побудувати до 2030 року 690 МВт нових генеруючих потужностей в Україні, інвестувавши в українську енергетику $450 млн, повідомив генеральний менеджер Onur Group в Україні Емре Караахметоглу в інтерв’ю Forbes Ukraine.
За його словами, компанія вже має 150 МВт сонячних станцій, які були побудовані ще до війни і зараз успішно працюють за «зеленим» тарифом до 2030 року.
«Триває будівництво 50 МВт сонячних електростанцій (СЕС) у Вінницькій області плюс 164 МВт накопичувачів (батарей). Це понад $60 млн інвестицій, плануємо закінчити до кінця року – тоді буде близько 200 МВт сонця і 164 МВт батарей», – зазначив він.
Як поінформував CEO, Onur Group планує будівництво 120 МВт вітрових електростанцій (ВЕС) в Закарпатській області з бюджетом близько €120 млн.
«У Карпатах з ВЕС вже працюють інші компанії – бачимо перспективи. Всього в розробці 320 МВт від вітру», – додав він.
Зараз компанія також працює над новими проектами у Львівській та Волинській областях і веде переговори з міжнародними фінансовими інститутами про залучення кредитів.
Крім того, Onur Group майже завершила будівництво першої черги ВЕС у Волинській області для компанії OKKO.
«Минулого тижня привезли перші частини турбін і почали монтаж. Далі планується друга черга – близько 190 МВт. Всього на Волині ініційовано проект потужністю 340 МВт, і ми як львівська будівельна компанія активно в цьому працюємо», – зазначив Караахметоглу.
Як зазначається в матеріалі Forbes Ukraine, Onur Group Ukraine – частина міжнародної групи компаній Onur Group. У червні 2025 року бізнес турецької групи в Україні налічує близько 40 компаній у 12 галузях економіки: від енергетики та видобутку корисних копалин до готельно-ресторанного бізнесу.
Консолідована виручка групи скоротилася в 2024 році на 18% – до 8,9 млрд грн, тоді як у довоєнному 2021 році компанія отримала 32,4 млрд грн.
Компанія заявляє про плани інвестицій в Україну до 2030 року $650 млн і оцінює інвестиції за попередні 20 років роботи в близько $570 млн.
Науковці Київського університету будівництва і архітектури (КНУБА) спільно з партнерами почали реалізацію міжнародного проєкту по створенню новітніх бетонних сумішів з використанням відходів, зокрема, зруйнованих конструкцій, для будівництва методом 3D-друку та традиційним способом, повідомляє пресслужба КНУБА.
У релізі повідомляється, що у межах проєкту “Розробка нових підходів і конструкційних матеріалів для відновлення пошкодженої інфраструктури України з урахуванням екологічної стійкості” дослідники розробляють склад бетонної суміші з додаванням матеріалів, які утворюються внаслідок руйнування будівель, та інших промислових і сільськогосподарських відходів.
Відновлення житла в Україні потребує впровадження універсальних технологій швидкого будівництва, які дозволяють зводити стійкі та доступні за ціною будівлі навіть в умовах обмежених ресурсів. Через війну багато будівель в Україні зруйновано. Залишки бетонних конструкцій можна ефективно переробити й використати для зведення нового житла. 3D-друк будівель порівняно з традиційними методами будівництва може забезпечити вищі темпи зведення, значно менше використання людського ресурсу, а також заощадження матеріалів та енергії.
Проєкт співфінансується Управлінням військово-морських досліджень США та Національним науковим фондом США (NSF). Дослідження проводяться у межах реалізації багатосторонньої партнерської ініціативи “Міжнародне багатостороннє партнерство для забезпечення стійкості системи освіти і науки в Україні (IMPRESS-U)”, започатковане Офісом міжнародної науки та інженерії (OISE) Національного наукового фонду США із залученням дослідників американського Університету Стоун-Брука та Бидгоської політехніки імені Яна та Єнджея Снядецьких у Польщі.
Тривалість реалізації проєкту – два роки. У КНУБА реалізацію цього проєкту покладено на викладачів, аспірантів та студентів будівельно-технологічного факультету, зокрема, кафедри будівельних матеріалів та кафедри технології будівельних конструкцій і виробів.
Компанія «Філіп Морріс в Україні» відкрила нове сучасне укриття на території фабрики у Львівській області, в яке інвестувала близько 60 млн грн, повідомляється в прес-релізі компанії.
«У нинішніх умовах безпека наших людей – це не просто вимога часу, а й наша відповідальність. (…) Ми продовжуємо інвестувати в Україну, і ці інвестиції демонструють нашу довгострокову стратегію як інвестиційного амбасадора та підтримку економіки в умовах воєнного стану», – зазначив генеральний директор компанії Максим Барабаш.
Укриття розраховане на 170 осіб і забезпечуватиме захист як працівників фабрики, так і місцевих жителів під час повітряних тривог або надзвичайних ситуацій. Воно повністю відповідає всім чинним вимогам і стандартам безпеки і розраховане на комфортне перебування людей протягом 48 годин.
Простір оснащений системою вентиляції з використанням противибухових клапанів і кондиціонування повітря, системою оповіщення та пожежогасіння з резервним живленням, системою водопостачання та каналізації, системою опалення, радіомовленням, телефонним зв’язком і відеоспостереженням, місцями для відпочинку та сидіння, запасом води та продовольства на випадок тривалого перебування. У сховищі враховані потреби людей з інвалідністю. У приміщенні передбачено медичний куточок, санітарні вузли, душові кімнати та кухонний простір.
Будівництво укриття розпочалося у вересні 2024 року після запуску фабрики, в яку компанія інвестувала $30 млн. До цього працівники користувалися модернізованим укриттям на території Львівської міської територіальної громади, куди компанія вклала близько 1,3 млн грн.
Philip Morris була виділена з Altria в 2008 році і входить до числа найбільших світових виробників тютюнових виробів. Виручка компанії за 2023 рік зросла на 10,7% порівняно з 2022 роком – до $35,2 млрд. У звіті зазначалося, що на частку України припало близько 2% загального продажу в натуральному вираженні та 1% у грошовому.
У 2022 році PMI через війну скоротила відвантаження на українському ринку на 30,1% – до 11,07 млрд сигарет і тютюнових стіків, проте в 2023-му їй вдалося збільшити відвантаження готової продукції на 8,4%, у тому числі в четвертому кварталі – на 14,9%. Компанія в жовтні 2023 року повідомила про відновлення своєї частки на українському ринку до 24%. У 2024 році показники України були виключені з квартальних звітів PMI.
Крім виробництва сигарет, PMI розробляє і виробляє бездимні продукти – тютюнові вироби електричного нагріву (ТІЕН), нікотиновмісні POD-системи, а також продукти з нікотином для перорального прийому. Продажі бездимної продукції забезпечили 39% загального чистого доходу PMI в першому кварталі 2024 року і 38% – в третьому.
Компанія «Філіп Морріс Україна» працює на українському ринку з 1994 року і за цей час інвестувала в економіку України понад $750 млн. З початку повномасштабного вторгнення виділила понад 400 млн грн на гуманітарні проекти.
Мультимодальний термінал підприємства «Фішка-Нов» запустять на території Глибівської громади (Чернівецька обл.), поблизу кордону з Румунією, повідомила прес-служба громади.
“Запуск цього терміналу стане важливим кроком у розвитку транспортної інфраструктури, підвищить транзитний потенціал регіону і сприятиме економічному зростанню як на місцевому, так і на державному рівнях. Крім того, його розташування поблизу кордону з Румунією надає йому стратегічного значення в перевезеннях між Україною та Європейським Союзом”, – стверджують у громаді.
Інфраструктура об’єкта включає шість залізничних колій і спеціальне обладнання, що дозволяє здійснювати перевантаження між вагонами з українською колією шириною 1520 мм і європейською – 1435 мм. Термінал також прийматиме вантажі автомобільним транспортом. Придбані та встановлені тензодатчики покликані забезпечити точний контроль ваги вантажів під час завантаження та розвантаження.
Підприємство «Фішка-Нов» планує створити близько 100 нових робочих місць.
Голова Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Олег Нив’євський у Телеграм-каналі високо оцінив ініціативу громади, яка скористалася розробленим КСЕ у 2023 році техніко-економічним обґрунтуванням будівництва сухого порту на кордоні з Польщею.
«Результат був досить несподіваний, але приємний – такі проєкти економічно доцільні навіть без держпідтримки. Чому це важливо? Тому що поліпшення і підвищення потужності сполучення з ЄС – це свого роду страховка проти »божевільного” сусіда. Тобто це те, що можна підтримувати грошима платників податків, а тут результат – що все добре виглядає без підтримки”, – резюмував вчений.
