Оцінка життєвого циклу будівель, або Life Cycle Assessment (LCA), поступово переходить у Європі від добровільного інструменту до елементу обов’язкового регулювання та змінює підхід до проєктування, вибору матеріалів і розрахунку реальної вартості будівлі протягом усього періоду її експлуатації.
Про це йдеться в аналітичному матеріалі української інженерно-будівельної компанії Rauta, опублікованому 20 вересня 2026 року.
За наведеними компанією даними звіту Програми ООН з навколишнього середовища Global Status Report for Buildings and Construction 2025-2026, на будівництво та експлуатацію будівель припадає майже 50% глобального видобутку матеріалів і близько 37% світових викидів вуглекислого газу. Це посилює увагу інвесторів і проєктувальників не лише до початкової вартості будівництва, а й до екологічного впливу об’єкта протягом десятиліть експлуатації.
LCA оцінює вплив будівлі або окремого матеріалу на довкілля від моменту видобутку сировини до виробництва, транспортування, будівництва, експлуатації, ремонту, демонтажу та остаточної переробки або утилізації.
Методика передбачає аналіз потенціалу глобального потепління, споживання енергії та води, викидів у повітря, воду і ґрунт, а також утворення відходів. В Україні підхід базується, зокрема, на міжнародних стандартах ISO 14040 та ISO 14044 і європейському стандарті EN 15978.
За оцінкою Rauta, застосування LCA вже на стадії проєктування дозволяє архітекторам та конструкторам порівнювати альтернативні рішення не лише за ціною або теплоізоляційними характеристиками, а й за сумарним вуглецевим слідом.
Це дає можливість змінювати матеріали або конструктивні рішення ще до початку будівництва, коли коригування проєкту коштує значно дешевше. LCA також може підвищувати оцінку будівель під час сертифікації за міжнародними системами LEED, BREEAM та DGNB.
Важливим елементом такого аналізу стають екологічні декларації продукції EPD, які містять підтверджені дані про вплив конкретного матеріалу на довкілля. Інтеграція цієї інформації з BIM-моделлю дозволяє автоматично перераховувати екологічні показники всього об’єкта після внесення змін до проєкту.
За даними Rauta, для розрахунку LCA використовуються як універсальні програмні рішення SimaPro, Sphera LCA та openLCA, так і спеціалізовані будівельні системи Athena Impact Estimator і Preoptima, а також доповнення до Revit, зокрема One Click LCA, Tally і Beacon.
Застосування методики також змінює критерії вибору будівельних матеріалів. Перевагу отримують рішення з нижчим показником embodied carbon, тривалим терміном експлуатації, можливістю ремонту і заміни без зупинки роботи будівлі, а також повторного використання або переробки.
У Rauta зазначають, що за такими критеріями сталеві несні та огороджувальні конструкції можуть мати низку переваг завдяки меншій масі, нижчим витратам на фундаменти і транспортування, а також можливості переробки сталі та повторного використання металоконструкцій, профнастилу, сендвіч-панелей і фасадних елементів.
Особливо важливим фактором для українського будівельного ринку стає зміна європейського регулювання.
Директива ЄС про енергоефективність будівель EPBD (EU) 2024/1275 передбачає поступове запровадження обліку сукупного вуглецевого сліду нових будівель протягом усього життєвого циклу. З 2028 року показник Global Warming Potential має включатися до сертифікатів енергоефективності великих нових будівель площею понад 1 тис. кв. м, а з 2030 року – всіх новобудов.
В Україні обов’язкової вимоги проводити LCA-розрахунки поки немає, тому методика переважно використовується в проєктах із міжнародними замовниками або фінансуванням.
Водночас наказ Міністерства розвитку громад та територій №168 від 6 лютого 2025 року, який встановлює вимоги до будівель із близьким до нульового рівнем споживання енергії, створює основу для поступового переходу від оцінки лише енергоефективності до ширшої оцінки життєвого циклу.
У Rauta вважають, що додатковим стимулом для поширення LCA в Україні можуть стати євроінтеграція та повоєнна відбудова, оскільки міжнародні фінансові організації та донори дедалі більше орієнтуються на проєкти, які відповідають європейським стандартам енергоефективності та сталого будівництва.
Компанії, які почнуть використовувати LCA ще до введення обов’язкових нормативних вимог, можуть отримати переваги у вигляді нижчих експлуатаційних витрат, кращої готовності до залучення міжнародного фінансування та швидшої адаптації до майбутнього європейського регулювання.
Окремим інструментом є Life Cycle Costing (LCC), який оцінює не екологічний вплив, а повну вартість володіння будівлею протягом її життєвого циклу. Поєднання LCA та LCC дозволяє інвестору одночасно оцінити екологічні наслідки і довгострокові фінансові витрати різних проєктних рішень.
Таким чином, підхід до оцінки будівлі поступово зміщується від мінімізації початкової вартості будівництва до аналізу повної вартості та екологічного впливу протягом десятиліть експлуатації.
Першоджерело: матеріал Rauta «Як оцінка життєвого циклу будівель змінює підхід до проєктування та вибору матеріалів», опублікований 20 вересня 2026 року. Rauta – оцінка життєвого циклу будівель
АТ «Укрзалізниця» на саміті «Карпатської вісімки» у Буковелі запропонувала проект будівництва нової ділянки колії європейського стандарту від Чернівців до Вадул-Сірета на кордоні з Румунією протяжністю 47 км.
Згідно з проєктом, опублікованим на сайті саміту, потреба в інвестиціях у цей проєкт оцінюється в $186 млн, бажаним є грантове фінансування.
«Укрзалізниця» зазначає, що йдеться про інтеграцію ділянки в новий транспортний коридор TEN-T «Балтійське море — Чорне море — Егейське море», який забезпечить пряме сполучення української мережі з інфраструктурою ЄС.
Проєкт перебуває на стадії завершення техніко-економічного обґрунтування, а реалізувати його планується за чотири роки.
Крім того, «Укрзалізниця» запропонувала на саміті проєкт інтеграції Львівського центрального вокзалу з майбутньою лінією європейської колії з Польщі до станції «Скнилів». Йдеться про будівництво 5-кілометрової обхідної ділянки європейської колії навколо Львова у поєднанні з будівництвом багатофункціонального пасажирського терміналу на станції «Скнилів».
Потреба у фінансуванні цього проєкту, до участі в якому запрошено Польщу, становить 100 млн доларів, також бажаним є грантове фінансування.
Наразі триває розробка попереднього техніко-економічного обґрунтування за підтримки JASPERS, а термін реалізації проєкту оцінюється в п’ять років.
Як повідомлялося, «Укрзалізниця» також запропонувала створити спільно з інвесторами бюджетного пасажирського перевізника на маршрутах між Україною та ЄС за колією європейського стандарту з інвестиціями в акціонерний капітал близько $441 млн. Згідно з проєктом, маршрути перевізника пролягатимуть від західних українських залізничних вузлів, зокрема Ужгорода, Львова та Ковеля, до ринків Центральної та Східної Європи, зокрема до Будапешта, Братислави, Варшави, Відня та Берліна.
Перший установчий саміт «Карпатської вісімки» (Carpathian 8 Summit) відбувається на гірськолижному курорті Буковель в Івано-Франківській області з 18 по 20 вересня.
Київська область стала найбільшим серед зазначених Держстатом регіональних ринків нового житлового будівництва у січні-червні 2026 року з показником 599,3 тис. кв. м, тоді як у Києві було заявлено 437,9 тис. кв. м. – повідомляє Еxperts.news.
У Київській області на етапі початку будівництва заявлено близько 9,1 тис. квартир. У річному вимірі площа нового будівництва практично не змінилася, скоротившись лише на 0,3%.
У Києві площа заявленого нового житла знизилася на 10,7% — до 437,9 тис. кв. м.
При цьому статистика щодо кількості квартир у столиці виглядає нетипово: Держстат вказує близько 1,4 тис. заявлених квартир при значному обсязі загальної площі. Це може бути пов’язано зі структурою конкретних проєктів та особливостями опублікованих даних.
Третім великим ринком стала Львівська область, де в першому півріччі було заявлено 501,5 тис. кв. м житла та близько 7,2 тис. квартир.
В Івано-Франківській області площа нового будівництва становила 248,4 тис. кв. м, знизившись на 20,5% у річному вимірі. При цьому було заявлено близько 5,8 тис. квартир.
В Одеській області показник сягнув 328,7 тис. кв. м і близько 1,1 тис. квартир, однак порівнянні показники за минулий рік Держстат не розкриває.
Таким чином, за обсягом заявленого нового будівництва найбільші ринки продовжують зосереджуватися навколо Києва та західних регіонів країни.
Попри різке відновлення у 2025 році та зростання показників у другому кварталі 2026-го, ринок нового житлового будівництва України залишається значно нижчим за довоєнний рівень.
Як повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club на підставі даних Держстату, загальна площа нового житлового будівництва у 2025 році становила 5,8 млн кв. м, збільшившись одразу на 49,4% порівняно з 2024 роком.
Однак відносно 2021 року, коли показник сягав 12,7 млн кв. м, обсяг залишався нижчим приблизно на 54%, тобто більш ніж удвічі.
У 2022 році площа нового будівництва становила 6,6 млн кв. м, у 2023 році — 4,2 млн кв. м, у 2024-му — 3,9 млн кв. м.
Таким чином, мінімальний показник за розглянутий період було зафіксовано у 2024 році, після чого у 2025-му ринок почав помітно відновлюватися.
У другому кварталі 2026 року цей процес продовжився: площа житлових будинків, заявлених до початку будівництва, зросла на 6,1% рік до року — до 1,65 млн кв. м.
При цьому стійкість відновлення поки що залишається неоднозначною. За все перше півріччя площа нового багатоквартирного будівництва була на 2,3% нижчою за минулорічну, а кількість заявлених квартир скоротилася на 6%.
Одночасно вартість будівництва продовжує швидко зростати. У липні 2026 року будівельні ціни були на 23,7% вищими за рівень липня минулого року.
Ціни на саме житло також зростають: у другому кварталі 2026 року вони збільшилися на 19,6% рік до року та на 3,8% порівняно з першим кварталом.
Таким чином, український ринок одночасно стикається з відновленням будівельної активності, високою інфляцією будівельних витрат і суттєвим відставанням від обсягів пропозиції, характерних для періоду до повномасштабної війни.
Вартість будівельних робіт і матеріалів в Україні з початку 2026 року зросла приблизно на 30%, причому головним чинником подорожчання залишається дефіцит робочої сили, повідомив генеральний директор Perfect Group Олексій Коваль.
За його словами, найшвидше зростає вартість праці, на другому місці за темпами подорожчання перебувають будівельні матеріали. При цьому оцінка зростання приблизно на 30% не враховує додатковий вплив валютних коливань та індексації.
Змінилася й структура витрат на ремонт квартир. До повномасштабної війни приблизно 70% вартості ремонту могли становити матеріали, а 30% — роботи. Тепер співвідношення наблизилося до 50/50, а в деяких випадках вартість робіт уже перевищує вартість самих матеріалів.
Кадровий дефіцит зачіпає не лише оздоблювальні роботи. Девелопери зазнають труднощів із пошуком монолітницьких робітників, кранівників та інших кваліфікованих фахівців.
Ще одним чинником зростання собівартості в осінньо-зимовий період можуть стати витрати на автономне енергопостачання будівельних майданчиків. Під час відключень електроенергії внутрішні будівельні роботи вимагають використання дизельних генераторів, відповідно, витрати залежать від вартості палива.
Perfect Group уже включає генератори та системи безперебійного живлення до бюджетів нових проєктів. У перспективі компанія також розглядає можливість використання сонячних панелей та газових генераторів.
За оцінкою Коваля, ознак уповільнення зростання будівельних витрат поки що немає.
Perfect Group займається житловою та комерційною нерухомістю в Україні з 1991 року.
БУДІВНИЦТВО, НЕРУХОМІСТЬ, робоча сила, Собівартість, УКРАЇНА
Українським девелоперам необхідний доступ до проєктного фінансування, а залучення банківських або міжнародних кредитів у розмірі 20–30 % вартості проєкту може бути достатнім для початку будівництва, вважає генеральний директор групи компаній Perfect Group Олексій Коваль.
Як повідомив Коваль в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна», опублікованому 1 вересня 2026 року, модель фінансування житлового будівництва в Україні після початку повномасштабної війни істотно змінилася. Якщо до 2022 року девелопер міг вкладати близько 10% власних коштів, отримуючи до 90% ресурсів від покупців, то зараз власне фінансування на початковому етапі може сягати 60%.
За його словами, Perfect Group через своїх представників веде переговори з Європейським банком реконструкції та розвитку. Європейські фінансові структури готові розглядати кредитування українського приватного сектору за ставками від 6–8 % у євро, однак для проєктів доступного житла більш прийнятним рівнем могли б стати 3–4 %.
Компанія вважає, що кредитне фінансування в обсязі 20–30 % кошторису може дати можливість розпочати будівництво, після чого до фінансування проєкту можуть долучитися іпотечні програми, зокрема «єОселя».
Коваль також звернув увагу, що впровадження ескроу-рахунків для покупців житла без одночасного створення системи проектного фінансування девелоперів може призвести до дефіциту ресурсів для започаткування нових проєктів.
За його оцінкою, рентабельність девелоперських проєктів в Україні за нормальних умов порівнянна з європейською і становить близько 18–20%.
Perfect Group заснована в 1991 році. За даними компанії, за час роботи група ввела в експлуатацію понад 110 будинків на понад 20 тис. квартир загальною площею понад 1,5 млн кв. м.
