Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України (Мінрегіон) пропонує запровадити щонайменше 10-річну гарантію якості нових об’єктів нерухомості одразу після їх введення в експлуатацію; цю ініціативу вже підтримав уряд, повідомила прес-служба відомства.
Мінрегіон уточнило, що для впровадження цих змін пропонується внести поправки до Цивільного кодексу України та законів «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про захист прав споживачів».
«Людина, яка купує нову нерухомість, має бути захищена не лише в момент її придбання. Ми пропонуємо запровадити щонайменше 10-річну гарантію якості об’єкта. Якщо протягом цього часу власник виявить недоліки, що впливають на експлуатаційну придатність нерухомості, він зможе вимагати від замовника будівництва їх усунення. Якщо власник усуне недоліки самостійно, замовник повинен відшкодувати ці витрати», – зазначила заступниця міністра Наталія Козловська, слова якої наведено у повідомленні.
За якість об’єкта протягом гарантійного терміну відповідатиме замовник будівництва або його правонаступник.
Нові правила стосуватимуться завершених об’єктів, прийнятих в експлуатацію, за винятком об’єктів, побудованих на підставі будівельного паспорта, та окремих об’єктів із незначними наслідками СС1, роботи на яких виконувалися власними силами.
У прес-службі міністерства повідомили, що після прийняття змін власник у разі виявлення недоліків протягом 10-річного гарантійного терміну повинен повідомити про них замовника будівництва. Недоліки, що впливають на можливість нормального користування нерухомістю, підтверджуються звітом сертифікованого фахівця за результатами обстеження. Замовник будівництва протягом 30 днів повинен запропонувати, як і в які терміни усунути недоліки, або надати обґрунтовану відмову. Власник протягом семи днів або погоджується із запропонованим способом, або відмовляється від нього. Після узгодження замовник усуває недоліки у встановлені терміни. Власник також може усунути їх самостійно або залучити інших фахівців. У такому разі замовник будівництва повинен повністю компенсувати витрати на ремонт.
Аналогічна ініціатива була оформлена в урядовому законопроекті № 13607 від 7 серпня 2025 року, але після відставки уряду Юлії Свириденко була відкликана 16 липня 2026 року. Тоді експерти пропонували поширити обов’язкову гарантію також на СС1 (найчастіше приватні будинки) та збільшити гарантію для монолітно-каркасних будинків до 30 років.
Українська інженерно-будівельна компанія «Rauta» включена до переліку платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства України, повідомила компанія з посиланням на наказ Державної податкової служби № 600 від 31 серпня 2026 року.
За інформацією Rauta, компанія своєчасно та в повному обсязі виконує податкові зобов’язання і не має податкової заборгованості.
«Відповідальний бізнес — це не лише виконання зобов’язань, а насамперед цінності, якими компанія керується щодня. Чесність у всіх аспектах нашої роботи та сумлінна сплата податків є нашим внеском у зміцнення економіки України», — зазначив директор Rauta Андрій Озейчук.
Державна податкова служба 7 вересня повідомила, що станом на серпень 2026 року до нового переліку платників податків із високим рівнем добровільного дотримання законодавства увійшли 9 706 суб’єктів господарювання — максимальна кількість за весь час формування переліку. Порівняно з серпнем 2025 року їхня кількість збільшилася майже на 36%.
З загальної кількості 9 132 припадає на юридичних осіб, у тому числі 5 068 компаній на загальній системі оподаткування, 484 резидента «Дія.City», 1 707 юридичних осіб — платників єдиного податку III групи та 1 873 платників IV групи. Ще 574 учасники переліку є фізичними особами-підприємцями.
Компанії, що увійшли до переліку, у січні–червні 2026 року перерахували до зведеного бюджету 192,7 млрд грн податків, або 16,23% усіх податкових надходжень за цей період. Офіційний перелік, затверджений станом на серпень, ДНС має намір опублікувати на своєму порталі 18 вересня. Інформаційні повідомлення включеним платникам податків були надіслані через електронні кабінети 1 вересня.
ДНС формує такий перелік щокварталу. Серед загальних вимог — відсутність податкової заборгованості та порушень термінів подання звітності, відсутність статусу ризикового платника ПДВ, санкцій та процедур банкрутства. Для юридичних осіб на загальній системі також враховуються рівень сплати податку на прибуток та ПДВ порівняно з середньогалузевими показниками, а також рівень заробітної плати співробітників.
Rauta працює на українському будівельному ринку понад 25 років і спеціалізується на проєктуванні, постачанні та монтажі конструкцій для комерційних і промислових будівель, реконструкції об’єктів та генеральному підряді. Компанія є ексклюзивним постачальником в Україну продукції комерційного призначення фінського концерну Ruukki. За даними Rauta, за час роботи компанія реалізувала понад 1 тис. проєктів і поставила понад 2 млн кв. м сендвіч-панелей.
Фінська компанія Happy Nordic Living Oy планує реалізувати в Київській області два проєкти – побудувати завод з виробництва збірних дерев’яних конструкцій та створити пілотний житловий масив для мешканців області, які постраждали від російських атак, та внутрішньо переміщених осіб (ВПО), повідомляє сайт Київської обласної військової адміністрації в середу.
Заступниця голови Київської обласної державної адміністрації Наталія Гаватюк провела зустріч із головою Happy Nordic Living Oy Тімо Мікконеном та його командою, під час якої сторони обговорили перспективи реалізації інвестиційного проєкту та подальші кроки для його запуску.
Згідно з повідомленням, завод орієнтовно зможе забезпечити близько 400 робочих місць: «Наразі для розміщення виробництва розглядаються майданчики індустріальних парків області. Такий формат дозволить швидше підготувати необхідну інфраструктуру та приступити до реалізації проєкту».
Водночас компанія розглядає можливість створення в Київській області пілотного житлового масиву для мешканців області, які постраждали внаслідок російських атак, та ВПО.
Під час зустрічі сторони узгодили механізми подальшої тристоронньої співпраці між Київською обласною державною адміністрацією, Happy Nordic Living Oy та консалтинговим партнером UVT GROUP для підготовки дорожньої карти проєкту.
Будівельні роботи в житловому комплексі Greenville Prostir (Львівська область, с. Лисиничі, вул. Освітня, 2) відновлено після завершення судового спору щодо умов користування земельною ділянкою.
Як повідомили у пресслужбі девелопера, предметом спору був розмір орендної плати за земельну ділянку у Лисиничах. У процесі врегулювання група компаній Greenville та Львівська міська рада погодили новий розмір орендної плати та механізм компенсації відповідної різниці до бюджету громади за попередній період користування земельною ділянкою.
“Ми, як девелопер проєкту, взяли на себе відповідальність за пошук рішення. Для нас було важливо не продовжувати юридичне протистояння, а знайти модель, яка враховує інтереси міста, громади та наших інвесторів. Сьогодні це питання врегульоване, і ми повертаємося до реалізації Greenville Prostir”, – зазначив керівник проєкту Олег Козуб.
Господарський суд Львівської області 11 серпня затвердив досягнуту сторонами угоду та закрив провадження у справі. Після усунення судових обмежень компанія отримала можливість відновити будівельні роботи на об’єкті.
Наступним кроком компанії є відновлення повного темпу будівельних робіт та представлення інвесторам актуалізованого графіка реалізації проєкту.
За даними порталу новобудов ЛУН, заснована у 2007 році група компаній Greenville реалізує проєкти у Львові та Києві, з 2010 року здано в експлуатацію 45 будинків, в процесі будівництва шість будинків.
Кадровий дефіцит, висока собівартість будівництва та повільне впровадження реформ і дозвільних процедур є головними викликами для роботи девелоперів та архітекторів в Україні під час війни, повідомили представники будівельної сфери під час круглого столу «Будувати майбутнє: девелопмент в умовах війни».
«Дуже великий дефіцит будівельників. Ми всі відчули цю проблему навесні цього року. Я, як власник компанії, шукаю людей, щоб добудувати об’єкти», — повідомив засновник і генеральний директор A Development Олексій Баранов на круглому столі в агентстві «Інтерфакс-Україна».
Окрім суто будівельних спеціальностей, на ринку також спостерігається дефіцит архітекторів, розповіла головний архітектор проєкту A Development Юлія Полюхович.
«Під час війни є багато інших викликів. Наприклад, дуже великий дефіцит кадрів – архітекторів зараз дуже мало. Це дуже серйозний виклик, тому що якщо раніше над проєктом працювали три-чотири архітектори, то зараз це може бути лише один», – пояснила вона.
При цьому архітектори повинні оперативно коригувати проєкти з урахуванням змін у будівельних нормах і стандартах, зокрема в частині безпеки, зазначила експертка.
Як зазначив генеральний директор CREDO Development Віталій Боруль, облаштування підземних укриттів з евакуаційними виходами є значною статтею витрат для девелопера, а тому компенсувати вартість їх будівництва має держава.
«Воно виглядає круто, воно безпечне, але дуже дороге. Я вважаю, що підземне укриття має компенсувати держава. За безпеку людей відповідає держава, тому якимось чином ми маємо домовлятися з державою, і вона має це компенсувати», – висловив думку експерт.
Девелопери також відчули істотне зростання собівартості будівництва. Крім того, ринок реагує на кожну ворожу атаку на місто – після «прильотів» продажі житла падають. Страхування ризиків у будівництві також є дуже дорогим, зазначив Баранов.
«До війни розрахунок був простим: вартість матеріалів (бетону або цегляної кладки) дорівнювала вартості робіт. Сьогодні вартість робіт перевищує вартість матеріалів у 2–3 рази», – повідомив засновник A Development.
За словами Баранова, значні перешкоди створюють і незавершені процедури щодо ухвалення урядом та міністерствами підзаконних актів, зокрема у сфері захисту культурної спадщини. Водночас місцева влада Києва вже 1,5 року не розглядає питання відведення земельних ділянок.
«Наприклад, до закону про культурну спадщину було внесено зміни, але нормативні документи Міністерство культури досі не погодило. У травні 2022 року набули чинності зміни, згідно з якими неможливо нічого робити в центральному історичному ареалі без зон і режимів. А порядок було затверджено лише в травні цього року – тобто минуло чотири роки. А ось, наприклад, порядку щодо територій пам’яток досі немає», – зазначив він.
Баранов підкреслив, що будівництво в історичному центрі Києва має бути осмисленим і прозорим, але водночас контролюватися містом.
«Київ має бути прикладом. Будівництво – це дуже дорого, і об’єкт будівництва гумкою не зітреш. Необхідно запровадити такий підхід, щоб усе відбувалося прозоро й швидко, але при цьому будувати те, що буде актуальним через роки», – сказав експерт.
ПрАТ “ХК “Київміськбуд” спрямував до державного та місцевих бюджетів 81 млн 364 тис. грн у період з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2026 року, повідомила пресслужба компанії.
“Київміськбуд” вкотре декларує відкритість та фінансову дисципліну. Навіть у складних антикризових умовах компанія залишається сумлінним платником податків. Ми працюємо прозоро, виконуємо вимоги закону й системно рухаємося далі”, – зазначив т. в. о. голови правління холдингу Юрій Тихонович.
З 8 липня по 18 серпня 2026 року “Київміськбуд” пройшов планову виїзну перевірку Головного управління Державної податкової служби у Києві. Було перевірено дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період із 1 квітня 2023 року по 31 березня 2026 року, а також своєчасність сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) з 1 липня 2021 року по 31 березня 2026 року. За підсумками інспекції складено відповідний акт.
За вказаний період “Київміськбуд” сплатив до державного та місцевого бюджетів 81 млн 364 тис.грн, з них орендна плата за землю становила 28 млн 086 тис. грн; єдиний соціальний внесок (ЄСВ) – 20 млн 830 тис. грн; податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) – 17 млн 764 тис. грн; земельний податок – 6 млн 143 тис. грн; податок на нерухоме майно – 5 млн 199 тис. грн; військовий збір – 3 млн 304 тис. грн; податок на прибуток – 34,85 тис. грн.
При цьому було виявлено несвоєчасну сплату орендної плати за землю за 2023 рік у сумі 647,8 тис. грн, зменшено збитковість компанії за звітний період та донараховано податок на прибуток за третій квартал 2023 року в розмірі 1 млн 833 тис. грн.
Як повідомлялося, на балансі “Київміськбуду” перебувають 24 будівельні майданчики, на яких зведено понад 120 житлових будинків різного ступеня готовності. Загальна площа незавершеного будівництва перевищує 548 тис. кв. м. Забудовник почав відновлювальні роботи з березня 2026 року на ряді майданчиків. У липні ввів в експлуатацію ЖК “Подол Град”. Ще п’ять проєктів мають високу ступінь готовності (ЖК Freedom, ЖК Twin House, ЖК “Оберіг-2” (1-й будинок), ЖК “Райдужний”, ЖК “Гвардійський”). Активні будівельно-монтажні роботи йдуть ще на чотирьох майданчиках.
ХК “Київміськбуд” створено на базі майна державної комунальної будівельної корпорації “Київміськбуд” у 1994 році шляхом об’єднання в її статутному капіталі контрольних пакетів акцій 28 підприємств та інших активів. До її складу входять 40 АТ, у яких компанія володіє акціями, а також шість дочірніх підприємств і 51 підприємство на правах асоційованого члена.
Основним акціонером ПрАТ “ХК “Київміськбуд”, згідно з даними НКЦПФР, є Київська міськрада.
