Міжнародна корпорація з фінансування розвитку США (DFC) схвалила кредитну угоду на суму $40 млн терміном на 10 років для однієї з дочірніх компаній найбільшого виробника цукру в Україні агропромислового холдингу “Астарта”.
“DFC співфінансуватиме з Міжнародною фінансовою корпорацією капітальні інвестиції та операційні витрати, пов’язані з будівництвом заводу з виробництва соєвого білкового концентрату (SPC)”, – проінформував агрохолдинг.
Як повідомив директор з комерційної діяльності та стратегічного маркетингу агрохолдингу Вячеслав Чук у вересні 2025 року, “Астарта” має намір у 2026 році продовжити інвестувати в будівництво свого заводу з виробництва соєвого протеїнового концентрату, ці інвестиції становитимуть близько EUR40 млн.
“Астарта” 2024 року почала інвестувати в будівництво заводу з переробки соєвого шроту на соєвий протеїновий концентрат продуктивністю 500 тонн/добу (близько 100 тис. тонн на рік) у Глобинському промисловому комплексі (Полтавська обл.). Агрохолдинг інвестує понад EUR76 млн у придбання обладнання та технологій і створить 110 нових робочих місць.
“Астарта” та його структурний підрозділ “Астарта Агро Протеїн” підписали з урядом України перший інвестиційний договір для отримання компенсації від держави за вкладення значних інвестицій. У рамках договору держава надасть агрохолдингу низку стимулів, зокрема звільнить від сплати ввізного мита на нове обладнання, імпортного ПДВ на нове обладнання та оподаткування податком на прибуток терміном до п’ять років.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України, найбільший виробник цукру в Україні. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
“Астарта” у першому півріччі 2025 року скоротила чистий прибуток на 10,3% – до EUR47,11 млн, а її консолідована виручка скоротилася на 29,3% – до EUR320,71 млн.
Загальна площа житлових будинків, на які видано дозволи на виконання будівельних робіт (нове будівництво), за підсумками січня-вересня 2025 року збільшилася на 48,4% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 4 млн 396,7 тис. кв. м, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, в січні-вересні 2025 року загальна площа нового будівництва багатоквартирних будинків зросла на 51,1% до минулого року – до 4,23 млн кв. м. Кількість заявлених на старті будівництва квартир у багатоквартирних будинках збільшилася на 54,1% і склала 47,6 тис.
Найбільше нового житла за дев’ять місяців заявлено в Київській області: загальна площа нового будівництва житла склала 2 млн 305,1 тис. кв. м (21,2 тис. квартир), що на 142% перевищує показник першої половини минулого року.
Істотні обсяги нового житла в зазначений період задекларовані також у Львівській області – 816,5 тис. кв. м (10,9 тис. квартир), що на 63,6% більше показників січня-вересня 2024 року, а також в Івано-Франківській – 344,2 тис. кв. м (+8,2%, 5,5 тис. квартир), Закарпатській – 368,7 тис. кв. м (+26,1%, 4,7 тис. квартир), Полтавській – 160,3 тис. кв. м (2,1 тис. квартир), Вінницькій – 167,1 тис. кв. м («мінус» 29,2%, 3,9 тис. квартир) і Волинській – 176,3 тис. кв. м (+25,3%, 4 тис. квартир).
У Києві в січні-вересні 2025 року загальна площа нового будівництва житла склала 449,6 тис. кв. м (5,2 тис. квартир), що на 36% більше показника минулого року.
Держстат нагадує, що показники наведено без урахування тимчасово окупованих РФ територій та частини територій, на яких тривають (велися) бойові дії.
Як повідомлялося, загальна площа нового будівництва житла в Україні в 2024 році скоротилася на 7,2% порівняно з 2023 роком – до 3,9 млн кв. м, тоді як у 2023 році становила 4,2 млн кв. м, у 2022-му – 6,67 млн кв. м, у 2021-му – 12,7 млн кв. м.
Як повідомляє Сербський Економіст, інвестиційна компанія зятя президента США Дональда Трампа Джареда Кушнера Affinity Partners відмовилася від проекту будівництва готельно-ділового комплексу на місці колишньої будівлі Генерального штабу югославської армії в центрі Белграда.
Як повідомляє Радіо Свобода (балканська служба), компанія відкликала свою заявку на реалізацію проєкту, який передбачав будівництво люксового комплексу на місці будівель Генштабу, зруйнованих під час бомбардувань НАТО 1999 року.
За словами представника Affinity Partners, рішення ухвалено «з поваги до громадян Сербії та Белграда», оскільки великі проєкти «мають об’єднувати, а не розділяти» суспільство.
Повідомлення про вихід компанії з проєкту з’явилося на тлі того, що того самого дня прокуратура по боротьбі з організованою злочинністю Сербії скерувала до суду обвинувальний акт проти міністра культури Ніколи Селаковича і низки чиновників. Їм інкримінують зловживання повноваженнями і фальсифікацію документації під час позбавлення комплексу Генштабу статусу охоронюваної культурної спадщини, що відкривало шлях до комерційної забудови ділянки.
Проєкт Кушнера протягом року спричиняв масові протести опозиції, студентських і містозахисних ініціатив, які наполягали на збереженні та реставрації комплексу як важливого пам’ятника модерністської архітектури та меморіального об’єкта, пов’язаного з жертвами бомбардувань 1999 року. Активісти назвали відмову інвестора «важливою перемогою», але попередили, що Генштабу, як і раніше, загрожують зміни статусу і можливе знесення на користь інших девелоперських проєктів.
Уряд і адміністрація президента Сербії на момент публікації матеріалу Радіо Свобода не прокоментували інформацію про відмову Affinity Partners від участі в проєкті.
Affinity Partners – приватна інвестиційна компанія Джареда Кушнера, створена після його звільнення з адміністрації Дональда Трампа, яка працює з капіталом близькосхідних та інших інституційних інвесторів. У Сербії проєкт редевелопменту комплексу Генштабу реалізовували через афілійовані структури (зокрема Atlantic Incubation Partners / Affinity Global Development), він передбачав інвестиції приблизно $500 млн, 99-річну оренду ділянки і частку в прибутку для держави Сербія на рівні приблизно 22 %, повідомляли раніше New York Times та інші медіа.
https://t.me/relocationrs/1947
Будівництво з показником 31,5% зробило найбільший внесок у зростання ВВП України в третьому кварталі 2025 року, яке за попередніми даними склало 2,1%, повідомила Державна служба статистики в четвер.
Згідно з її оцінками ВВП за виробничим методом, у державному управлінні зростання склало 15,1%, у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиціонованого повітря – 6,7%, в оптовій і роздрібній торгівлі, ремонті автотранспортних засобів – 2,6%, в освіті – 2,2%.
У розрахунку ВВП методом кінцевого використання (або за витратами), який показує, на що були спрямовані ресурси в економіці – на споживання, інвестиції або державні послуги, основне зростання ВВП у третьому кварталі 2025 року сформували витрати сектора загального державного управління – 12,2% і валове накопичення основного капіталу (або простіше – інвестиції) – 11,5%.
Крім того, кінцеві споживчі витрати домогосподарств зросли на 6,7%, зазначив Держстат.
“У третьому кварталі в структурі відбулися істотні зрушення: помітно посилилися державні фінанси, інвестиції в основний капітал і споживчі витрати домогосподарств. У виробничому розрізі головними драйверами стали будівництво, сектор державного управління, енергетика, торгівля та освіта. Саме вони і сформували позитивну динаміку кварталу”, – зазначив заступник голови Держстату Ігор Гончар.
Напередодні Держстат повідомив, що реальний ВВП України в третьому кварталі 2025 року зріс на 2,1% порівняно з третім кварталом 2024 року, тоді як у другому кварталі цього року аналогічний показник становив 0,8%, а в першому – 0,9%.
Як повідомлялося, Нацбанк наприкінці жовтня також оцінив зростання реального ВВП України в третьому кварталі 2025 року проти аналогічного періоду минулого року в 2,1%, тоді як раніше прогнозував його на рівні 2,4%.
Згідно з оновленим прогнозом, оцінка зростання реального ВВП у четвертому кварталі цього року погіршилася до 3,4% з 3,5% у липні.
В цілому Нацбанк погіршив прогноз зростання ВВП у 2025 році до 1,9% з 2,1% через енергодефіцит, руйнування газовидобувних потужностей і дефіцит робочої сили, а на 2026 рік – з 2,3% до 2%. Прогноз інфляції на цей рік покращено з 9,7% до 9,2%, а на наступний збережено на рівні 6,6%.
26 листопада Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про посилення підтримки тваринницької галузі на прифронтових територіях. Відповідну постанову «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції» було прийнято на черговому засіданні. Мета – посилення державної підтримки агровиробників на прифронтовий територіях та розвиток переробки сільгосппродукції й тваринництва.
Внесені зміни передбачають збільшення розміру часткового відшкодування вартості будівництва тваринницьких ферм для утримання великої рогатої худоби на прифронтових територіях з 25% до 50% вартості.
«Збільшення відшкодування до 50% – це вагома фінансова підтримка для бізнесу, який продовжує інвестувати у відновлення тваринництва. Це рішення не лише здешевить будівництво нових об’єктів, а й сприятиме зростанню виробництва молока та продукції з доданою вартістю. У підсумку громади прифронтових регіонів отримають нові робочі місця, стабільніші доходи та більше можливостей для розвитку навіть у складних умовах війни», – наголосив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.
Урядове рішення є важливим кроком для підтримки агровиробників, які будують або оновлюють тваринницькі ферми та об’єкти з переробки. Збільшена частка відшкодування стимулюватиме інвестиції у скотарство та пришвидшить відновлення виробництва в регіонах, що працюють поруч із зоною бойових дій.
Документ підготовлено Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України.
Новий високотехнологічний млин потужністю 120 т/добу борошна запустили в Черкасах, повідомив голова наглядової ради ПрАТ «Черкаський хлібокомбінат» і генеральний директор ТОВ «Молочна компанія »Волошкове поле” Андрій Табалов на фейсбук-сторінці.
«У будівництво нового млина і його повне технічне оснащення ми інвестували понад 83 млн грн. Це важливий внесок у продовольчу безпеку країни», – написав він.
Табалов зазначив, що сучасні технології дозволили перейти на виробництво борошна вищого сорту і знизити споживання електроенергії.
Млин вже працює і забезпечує борошном Черкаську, Кіровоградську, Чернігівську, Одеську та Дніпропетровську області.
ПрАТ «Черкаський хлібокомбінат» зареєстровано в 1996 році. Спеціалізується на виробництві хліба та хлібобулочних виробів, борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання. Продукція ПАТ «Черкаський хлібокомбінат» продається як на внутрішньому ринку, так і експортується до ЄС, США, країн Азії та Африки. Розмір статутного капіталу — 29,02 млн грн.
