В Україні розпочалося довгоочікуване пожвавлення у будівництві овочесховищ — наразі переважають малі та середні потужності, повідомив в інтерв’ю виданню SEEDS комерційний директор «Ван Дайк Технікс» Андрій Марущак. За його словами, саме цей формат дозволяє фермерським господарствам швидко закривати локальні потреби, однак «сховища — це не все»: без паралельного розвитку переробки ефект буде обмеженим.
За оцінкою експерта, будівництво нині найактивніше йде у Львівській, Хмельницькій, Вінницькій, Черкаській, Одеській, Дніпропетровській та Чернігівській областях. На рішення фермерів вплинула різка дорожнеча логістики: «везти цибулю на 400–800 км вже не так вигідно, як вирощувати і зберігати ближче до збуту», зазначив Марущак.
Найперспективніші напрями для швидкого запуску — картопля фрі, сушене пюре, чищена/готова картопля; для цибулі — чистка, заморозка та сушка. У країнах, де переробка вже працює, фермери поступово масштабували сховища з 3 до 30 тис. т і більше; українському ринку логічно рухатися тією ж траєкторією, підкреслює експерт.
Споживання овочів в Україні — менше 30% від рекомендацій ВООЗ (≈150–200 г на добу проти 600 г), що стримує попит поза «борщовим набором». У типовій структурі споживання частка картоплі — 50–60%, капусти — ~10%, моркви — ~5%, буряку — «зовсім трохи», зауважив Марущак.
Для стабільної роботи сховищ і заводів переробки фермерам важливо формувати товарні партії та виконувати довгострокові контракти через професійно керовані кооперації — модель, яка успішно працює в ЄС, наголошує експерт.
https://www.seeds.org.ua/ovochesxovishh-v-ukraini-stane-bilshe-fermeri-pochali-aktivne-budivnictvo/
ТОВ «Харчові технології Закарпаття» інвестує понад 43 млн грн у будівництво сучасного спортивного комплексу в с. Великі Ком’яти (Виноградівська громада) у Закарпатській області, повідомив керівник обласної військової адміністрації Володимир Микита в Телеграмі. Він зазначив, що проєкт передбачає будівництво футбольного поля, трибун, спеціальних приміщень і бігових доріжок для занять легкою атлетикою. В основу концепції покладено необхідність створення умов для занять спортом дітей, які навчаються та проживають у місцевій громаді, а також сусідніх населених пунктах. Ініціатива дасть змогу охопити понад тисячу дітей різних вікових груп.
“Це перший подібний проєкт на цих територіях, який реалізується за часи незалежності України. Інвестиція підприємства ТОВ «Харчові технології Закарпаття» в будівництво становить понад 43 млн грн. Громада виділила територію для створення інфраструктури та забезпечить функціонування ДЮСШ із відповідним штатом тренерів”, – написав очільник ЗОВА.
ТОВ «Харчові технології Закарпаття» засновано 2010 року в Берегові Закарпатської області. Спеціалізується на виробництві готових кормів для домашніх тварин, які реалізує під ТМ «Пан Пес-Пан Кот», «Miss Kis – Mister Gaff», «Carpatian Pet Food». Бенефіціаром підприємства є бізнесмен Андрій Хрипта, який також є власником ТОВ «Екогрінпарк», ТОВ «ВДЕ Закарпаття», ТОВ «Резидентс Авеню Молл», ТОВ «Транс Логістик Закарпаття».
Єгипет підписав угоду з китайською Sailun Group на будівництво заводу з виробництва автомобільних шин в економічній зоні Суецького каналу (ЕЗСК) із загальним обсягом інвестицій в $1 млрд, повідомляється в заяві кабінету міністрів. Будівництво підприємства триватиме три роки. Завершення першої фази заплановано на 2026 рік.
Зрештою завод вироблятиме 10 млн шин на рік, наводить дані уряду агентство Reuters.
ЕЗСК являє собою комплекс із шести портів і чотирьох промислових зон, розташованих уздовж або поблизу стратегічного водного шляху. Уряд Єгипту надав цій зоні особливі правові та податкові пільги. При цьому країна вкладає значні кошти в інфраструктуру з метою залучення інвесторів в ЕЗСК.
Masdar (ОАЕ) приступила до будівництва найбільшої в Азербайджані сонячної електростанції потужністю 445 МВт.
«В рамках проекту, що реалізується компанією Masdar, з 12 серпня розпочато встановлення першої опори сонячної панелі СЕС “Біласувар” і в цілому будівельних робіт», – йдеться в повідомленні на офіційній сторінці адміністрації Біласуварського району (на півдні країни) в соцмережах. Для будівництва станції виділено територію площею 1,454 тис. га.
«СЕС »Біласувар« зробить важливий внесок у збільшення виробництва відновлюваної енергії в країні, підвищення частки чистої енергії в енергетичному балансі та розвиток політики “зеленої” енергії», – наголошується в повідомленні.
Як повідомлялося, церемонія закладення фундаментів СЕС «Біласувар» потужністю 445 МВт і СЕС «Нефтчала» на 315 МВт відбулася в рамках Бакинського енергетичного тижня в червні 2024 року. Обидві станції планується ввести в експлуатацію в 2027 році.
Очікується, що після завершення будівництва дві СЕС будуть виробляти близько 1,7 млрд кВт.год електроенергії на рік. Їх запуск також дозволить скоротити викиди вуглекислого газу приблизно на 830 млн тонн на рік і призведе до щорічної економії 380 млн кубометрів природного газу. Загальна вартість СЕС оцінюється в $670 млн. Ці проекти реалізуються компанією Masdar у співпраці з SOCAR Green («дочка» Держнафтокомпанії Азербайджану, ГНКАР). Частка SOCAR Green в кожному з проектів становить 25%. На станції «Біласувар» щорічно буде вироблятися 897 млн кВт.год електроенергії, її діяльність забезпечить енергопостачання 179 тис. споживачів (будинків), щорічна економія газу складе 193 млн кубометрів.
Ціни на будівельно-монтажні роботи в Україні у квітні-червні 2025 року зросли на 5,5% порівняно з аналогічним періодом 2024 року, повідомила Державна служба статистики (Держстат). За даними статвідомства, у другому кварталі 2025 року порівняно з другим кварталом 2024-го ціни збільшилися в усіх сегментах будівництва: у житловому будівництві зростання становило 6,6%, у нежитловому – 5,6%, в інженерному – 5%. Порівняно з попереднім кварталом ціни зросли на 1,9%, 1% і 0,7% відповідно.
У червні-2025 до червня-2024 ціни на будівельні роботи зросли на 5,1%, зокрема в житловому секторі – на 5,9%, нежитловому – на 5,1%, інженерному – 4,7%. Порівняно з попереднім місяцем ціни зросли на 0,4%, 0,5% і 0,3% відповідно.
За результатами шести місяців ціни збільшилися на 6,1%: на 6,9% у житловому будівництві, на 6,3% – у нежитловому, на 5,7% – у будівництві інженерних споруд.
Як повідомлялося, 2024 року ціни на будмонтажроботи збільшилися на 7,9% порівняно з попереднім роком, а 2023-го – зросли на 15,8% до 2022 року.
Держстат зазначив, що показники наведено без урахування тимчасово окупованих територій і частини територій, де ведуться (велися) бойові дії.
Північний гірничо-збагачувальний комбінат (Північний ГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи “Метінвест”, на території цеху технічної води та шламового господарства активно веде роботи зі спорудження сучасного гідротехнічного об’єкту згущення відходів збагачення.
Згідно з інформацією компанії, комплекс дозволить комбінату зменшити витрати і знизити навантаження на навколишнє середовище за рахунок зменшення енергоспоживання та води.
При цьому уточнюється, що в рамках закупівлі для комплексу фінського професійного обладнання Metso Finland “Метінвест” отримав позику на EUR23,6 млн. Кредит забезпечуєься фінською експортно-кредитною агенцією Finnvera. Єдиним організатором і кредитором виступає Deutsche Bank, який отримував юридичний супровід від міжнародної юридичної фірми Norton Rose Fulbright.
У пресрелізі пояснюється, що концепцію нарощування існуючого хвостосховища Північного ГЗК з позначки +165 м до рівня +189 м із застосуванням технології згущення хвостів затвердили ще у 2015 році. Після розробки проєктної документації у березні 2021-го “Метінвест” повідомив про старт реалізації одного зі своїх найбільших високотехнологічних проєктів, управління яким взяли на себе фахівці “Метінвест Січсталь”. Через три роки після цього об’єкт планували увести в експлуатацію, але початок повномасштабної війни змусив поставити будівництво на паузу.
Керівник проєктів “Метінвест Січсталь” Володимир Сидоров зазначив, що до вимушеної зупинки вдалося зробити певний обсяг робіт.
“Було виконано проектування, розроблений базовий та детальний інжиніринг, проведені розрахунки. Ми визначилися з місцем будівництва, облаштували там штаб, закупили частину обладнання та розпочали підготовчі роботи. Безпосередньо на місці майбутнього комплексу нам довелося знімати верхній шар ґрунту, який був непридатний для будівництва, і замінювати на інший, що підходив за характеристиками. Саме на цей підготовчий період і припав початок активних бойових дій”, – пояснив Сидоров, слова якого наведено в повідомленні.
Проте рік тому, у липні 2024 року, компанія прийняла рішення про відновлення будівельних робіт, продовживши земляні роботи по укладанню та розрівнюванню завезеного ґрунту, а потім приступивши до етапу будівництва об’єктів комплексу згущення. Натепер, попри ризики воєнного часу, будівельники проводять роботи з улаштування пальової основи та ростверків, які забезпечать стійкість та надійність споруд гідротехнічного об’єкту.
“Найбільший виклик, з яким ми нині маємо справу, це брак кваліфікованих спеціалістів, як інженерів, так і робітників технічних спеціальностей. Ця проблема актуальна як для “Метінвесту”, так і для підрядних організацій, з якими ми співпрацюємо. Адже значна частина професіоналів сьогодні виконує роботу не на мирному будівництві, а на фронті”, – констатував керівник проєктів.
До того ж щодня підприємство стикається з ризиками обстрілів. Для безпеки людей ще на етапі підготовчих робіт встановили на майданчику одне укриття, а з початком будівельних робіт додали ще два. Убезпечити себе від проблем з енергозабезпеченням через можливі атаки на енергооб’єкти компанія вирішила за рахунок використання генераторів.
До кінця поточного року фахівці планують завершити забивку паль, бетонування фундаментів основних об’єктів комплексу. Найближчим часом також розпочнуть монтаж металоконструкцій насосної станції зворотнього водозабезпечення, згущувача №4 та об’єднаної пульпонасосної станції. Уведення в експлуатацію комплексу згущення пульпи проходитиме у три етапи. Завершення робіт по об’єкту наразі прогнозують на кінець 2027 року.
“Передова технологія згущення відходів збагачення із застосуванням безпечних реагентів для відокремлення води від твердих часток дозволить підприємству зменшити витрати на транспортування та не збільшувати площу розміщення хвостів. За рахунок цього у нас з’явиться реальна можливість зменшити собівартість концентрату та окатків, підвищити рентабельність та посилити свої позиції на ринку ЗРС”, – констатував директор з капітального будівництва та інвестицій ГЗК Дмитро Непомнящий, коментуючи відновлення будівництва комплексу згущення пульпи як відкриття нових перспектив для роботи Північного ГЗК.
Як повідомлялося, “Метінвест” на міжнародній конференції Ukraine Recovery Conference (URC) 2025 у Римі презентував, зокрема, проєкт згущення відходів на $189 млн. Новий комплекс зменшить обсяг перекачування шламу до хвостосховища в процесі збагачення залізної руди на 30%. Економія е/енергії – 125 МВт·год на рік.
Термін запуску проєкту – три роки.
ПівнГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
