Masdar (ОАЕ) приступила до будівництва найбільшої в Азербайджані сонячної електростанції потужністю 445 МВт.
«В рамках проекту, що реалізується компанією Masdar, з 12 серпня розпочато встановлення першої опори сонячної панелі СЕС “Біласувар” і в цілому будівельних робіт», – йдеться в повідомленні на офіційній сторінці адміністрації Біласуварського району (на півдні країни) в соцмережах. Для будівництва станції виділено територію площею 1,454 тис. га.
«СЕС »Біласувар« зробить важливий внесок у збільшення виробництва відновлюваної енергії в країні, підвищення частки чистої енергії в енергетичному балансі та розвиток політики “зеленої” енергії», – наголошується в повідомленні.
Як повідомлялося, церемонія закладення фундаментів СЕС «Біласувар» потужністю 445 МВт і СЕС «Нефтчала» на 315 МВт відбулася в рамках Бакинського енергетичного тижня в червні 2024 року. Обидві станції планується ввести в експлуатацію в 2027 році.
Очікується, що після завершення будівництва дві СЕС будуть виробляти близько 1,7 млрд кВт.год електроенергії на рік. Їх запуск також дозволить скоротити викиди вуглекислого газу приблизно на 830 млн тонн на рік і призведе до щорічної економії 380 млн кубометрів природного газу. Загальна вартість СЕС оцінюється в $670 млн. Ці проекти реалізуються компанією Masdar у співпраці з SOCAR Green («дочка» Держнафтокомпанії Азербайджану, ГНКАР). Частка SOCAR Green в кожному з проектів становить 25%. На станції «Біласувар» щорічно буде вироблятися 897 млн кВт.год електроенергії, її діяльність забезпечить енергопостачання 179 тис. споживачів (будинків), щорічна економія газу складе 193 млн кубометрів.
Ціни на будівельно-монтажні роботи в Україні у квітні-червні 2025 року зросли на 5,5% порівняно з аналогічним періодом 2024 року, повідомила Державна служба статистики (Держстат). За даними статвідомства, у другому кварталі 2025 року порівняно з другим кварталом 2024-го ціни збільшилися в усіх сегментах будівництва: у житловому будівництві зростання становило 6,6%, у нежитловому – 5,6%, в інженерному – 5%. Порівняно з попереднім кварталом ціни зросли на 1,9%, 1% і 0,7% відповідно.
У червні-2025 до червня-2024 ціни на будівельні роботи зросли на 5,1%, зокрема в житловому секторі – на 5,9%, нежитловому – на 5,1%, інженерному – 4,7%. Порівняно з попереднім місяцем ціни зросли на 0,4%, 0,5% і 0,3% відповідно.
За результатами шести місяців ціни збільшилися на 6,1%: на 6,9% у житловому будівництві, на 6,3% – у нежитловому, на 5,7% – у будівництві інженерних споруд.
Як повідомлялося, 2024 року ціни на будмонтажроботи збільшилися на 7,9% порівняно з попереднім роком, а 2023-го – зросли на 15,8% до 2022 року.
Держстат зазначив, що показники наведено без урахування тимчасово окупованих територій і частини територій, де ведуться (велися) бойові дії.
Північний гірничо-збагачувальний комбінат (Північний ГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи “Метінвест”, на території цеху технічної води та шламового господарства активно веде роботи зі спорудження сучасного гідротехнічного об’єкту згущення відходів збагачення.
Згідно з інформацією компанії, комплекс дозволить комбінату зменшити витрати і знизити навантаження на навколишнє середовище за рахунок зменшення енергоспоживання та води.
При цьому уточнюється, що в рамках закупівлі для комплексу фінського професійного обладнання Metso Finland “Метінвест” отримав позику на EUR23,6 млн. Кредит забезпечуєься фінською експортно-кредитною агенцією Finnvera. Єдиним організатором і кредитором виступає Deutsche Bank, який отримував юридичний супровід від міжнародної юридичної фірми Norton Rose Fulbright.
У пресрелізі пояснюється, що концепцію нарощування існуючого хвостосховища Північного ГЗК з позначки +165 м до рівня +189 м із застосуванням технології згущення хвостів затвердили ще у 2015 році. Після розробки проєктної документації у березні 2021-го “Метінвест” повідомив про старт реалізації одного зі своїх найбільших високотехнологічних проєктів, управління яким взяли на себе фахівці “Метінвест Січсталь”. Через три роки після цього об’єкт планували увести в експлуатацію, але початок повномасштабної війни змусив поставити будівництво на паузу.
Керівник проєктів “Метінвест Січсталь” Володимир Сидоров зазначив, що до вимушеної зупинки вдалося зробити певний обсяг робіт.
“Було виконано проектування, розроблений базовий та детальний інжиніринг, проведені розрахунки. Ми визначилися з місцем будівництва, облаштували там штаб, закупили частину обладнання та розпочали підготовчі роботи. Безпосередньо на місці майбутнього комплексу нам довелося знімати верхній шар ґрунту, який був непридатний для будівництва, і замінювати на інший, що підходив за характеристиками. Саме на цей підготовчий період і припав початок активних бойових дій”, – пояснив Сидоров, слова якого наведено в повідомленні.
Проте рік тому, у липні 2024 року, компанія прийняла рішення про відновлення будівельних робіт, продовживши земляні роботи по укладанню та розрівнюванню завезеного ґрунту, а потім приступивши до етапу будівництва об’єктів комплексу згущення. Натепер, попри ризики воєнного часу, будівельники проводять роботи з улаштування пальової основи та ростверків, які забезпечать стійкість та надійність споруд гідротехнічного об’єкту.
“Найбільший виклик, з яким ми нині маємо справу, це брак кваліфікованих спеціалістів, як інженерів, так і робітників технічних спеціальностей. Ця проблема актуальна як для “Метінвесту”, так і для підрядних організацій, з якими ми співпрацюємо. Адже значна частина професіоналів сьогодні виконує роботу не на мирному будівництві, а на фронті”, – констатував керівник проєктів.
До того ж щодня підприємство стикається з ризиками обстрілів. Для безпеки людей ще на етапі підготовчих робіт встановили на майданчику одне укриття, а з початком будівельних робіт додали ще два. Убезпечити себе від проблем з енергозабезпеченням через можливі атаки на енергооб’єкти компанія вирішила за рахунок використання генераторів.
До кінця поточного року фахівці планують завершити забивку паль, бетонування фундаментів основних об’єктів комплексу. Найближчим часом також розпочнуть монтаж металоконструкцій насосної станції зворотнього водозабезпечення, згущувача №4 та об’єднаної пульпонасосної станції. Уведення в експлуатацію комплексу згущення пульпи проходитиме у три етапи. Завершення робіт по об’єкту наразі прогнозують на кінець 2027 року.
“Передова технологія згущення відходів збагачення із застосуванням безпечних реагентів для відокремлення води від твердих часток дозволить підприємству зменшити витрати на транспортування та не збільшувати площу розміщення хвостів. За рахунок цього у нас з’явиться реальна можливість зменшити собівартість концентрату та окатків, підвищити рентабельність та посилити свої позиції на ринку ЗРС”, – констатував директор з капітального будівництва та інвестицій ГЗК Дмитро Непомнящий, коментуючи відновлення будівництва комплексу згущення пульпи як відкриття нових перспектив для роботи Північного ГЗК.
Як повідомлялося, “Метінвест” на міжнародній конференції Ukraine Recovery Conference (URC) 2025 у Римі презентував, зокрема, проєкт згущення відходів на $189 млн. Новий комплекс зменшить обсяг перекачування шламу до хвостосховища в процесі збагачення залізної руди на 30%. Економія е/енергії – 125 МВт·год на рік.
Термін запуску проєкту – три роки.
ПівнГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
Індикатор ділової впевненості на українському ринку будівництва в третьому кварталі 2025 року підвищився на 2,5 процентних пункти (п.п.) порівняно з другим кварталом – до «мінус» 32,6%, повідомила Державна служба статистики (Дерстат).
Згідно з даними проведеного відомством опитування компаній будівельної галузі, оцінка нестачі поточного обсягу замовлень покращилася на 3,6 п.п. – до «мінус» 47%. Так, 51% опитаних компаній оцінили свій поточний обсяг замовлень як недостатній, 45% – як нормальний для сезону.
Підвищення цін на свої послуги за підсумками третього кварталу поточного року очікують 54% респондентів. Зниження вартості будівельних робіт прогнозують лише 2% респондентів, а 45% не очікують жодних змін у ціновій політиці.
Згідно з даними Держстату, компанії-учасники опитування забезпечені замовленнями в середньому на шість місяців, що відповідає довоєнному показнику на початку 2022 року.
Статведомство зазначає, що в третьому кварталі 2025 року негативний вплив на будівництво чинитимуть нестача робочої сили (55,2%), фінансові обмеження (42,7%), недостатній попит (22,9%), інші фактори (42,8%).
Скорочення кількості працівників у липні-вересні очікують 29% опитаних компаній, тоді як 56% вважають, що їх кількість залишиться незмінною, а 15% прогнозують розширення штату.
За даними Держстату, 37% респондентів відзначили зростання обсягу виконаних будівельних робіт у минулому кварталі, 24% заявили про скорочення обсягів. Опитування показало, що для 99% українських будівельних компаній досить складно передбачити майбутній розвиток бізнес-ситуації.
Статистичні дані наведено без урахування тимчасово окупованих РФ територій та частини територій, де ведуться (велися) бойові дії.
У Львові на вул. Шевченка, 313 розпочато будівництво ТРЦ Kvartal City, відкриття заплановано на четвертий квартал 2027 року, повідомляється на сайті консалтингової компанії Retail&Development Advisor (RDA), яка виступає ексклюзивним брокером об’єкта.
Як повідомила керівник проектів RDA Аліна Абрамцева, ТРЦ Kvartal City стане багатофункціональним простором для задоволення щоденних потреб і дозвілля громади, місцем для шопінгу з міжнародними та національними fashion-операторами, дитячими маркетами, магазинами електроніки, парфумерією, косметикою тощо.
Об’єкт розташований прямо на міжнародній трасі М10, яка з’єднує Львів з Краківцем на польському кордоні. Також неподалік знаходиться кільцева дорога Львова.
ТРЦ Kvartal City матиме три поверхи, загальна площа складе майже 50 тис. кв. м, орендна – 20 тис. кв. м. Всього в комплексі передбачено розміщення 75 магазинів. Передбачена зона розваг для дітей, облаштування кінотеатру, велика зона фуд-корту і ресторанів (2 тис. кв. м.) і, звичайно, місце для шопінгу з міжнародними та національними fashion-операторами, дитячими маркетами, магазинами електроніки, парфумерією, косметикою тощо”, – повідомила Абрамцева.
Заплановано підземний паркінг площею 8,9 тис. кв. м і багаторівневий паркінг площею 14,6 тис. кв. м, їх загальна кількість паркомісць складе 523 авто.
Наразі оформлено всі необхідні документи для будівництва торгово-розважального центру, на ділянці проведено підготовчі роботи, а безпосередньо будівництво комплексу розпочнеться вже у вересні цього року.
Влада КНР минулої суботи розпочала будівництво гігантської гідроелектростанції на Тибетському нагір’ї на річці Ярлунг Цангпо, повідомили західні ЗМІ. Річка Ярлунг Цангпо – одна з найбільших водних артерій Південної Азії – також протікає через Індію і Бангладеш і впадає в річку Ганг. В Індії її називають Брахмапутра, в Бангладеш – Джамуна.
На церемонії запуску проекту був присутній прем’єр Держради КНР Лі Цян. Електроенергію, що виробляє ГЕС, планують постачати за межі регіону; також вона має задовольнити місцеві потреби.
За підрахунками будівельної компанії Power China, гідроелектростанція зможе щорічно виробляти 300 млрд кВт.год електроенергії. Вартість гідротехнічної споруди оцінюють у $167,1 млрд.
ЗМІ зазначають, що після завершення будівництва цей об’єкт за масштабами може перевершити гребельну гідроелектростанцію «Три ущелини» на річці Янцзи в провінції Хубей – найбільшу електростанцію у світі.
У січні влада Індії заявляла, що висловила китайській стороні занепокоєння з приводу цього проєкту і закликала Пекін забезпечити відсутність шкоди для населення, яке живе нижче по річці. У Делі пообіцяли захищати індійські національні інтереси. Зі свого боку в МЗС КНР заявляли, що ГЕС не матиме негативного впливу на регіони, розташовані вниз за течією. У відомстві додали, що підтримуватимуть зв’язок із країнами, через які теж тече Ярлунг Цангпо.
