У Франції 17 жовтня 2026 року відбулися масштабні загальнонаціональні протести проти зростання вартості життя, подорожчання пального та скорочення фінансування державних послуг. За даними Міністерства внутрішніх справ країни, у демонстраціях взяли участь близько 550 тис. осіб, тоді як організатори оцінюють кількість учасників у 800 тис., повідомляють Reuters та французьке видання Le Monde.
Загалом у країні відбулося 110 демонстрацій. Лише в Парижі, за оцінкою міністра внутрішніх справ Лорана Нуньєса, на вулиці вийшли приблизно 110 тис. людей. Протести також охопили Марсель, Ліон, Лілль, Бордо, Тулузу та інші великі міста.
Основними вимогами учасників стали підвищення заробітних плат і пенсій, стримування цін на продовольство та енергоносії, збільшення фінансування освіти й охорони здоров’я, а також збереження соціальних гарантій.
До акцій долучилися профспілки, студентські організації, представники фермерських об’єднань, працівники транспортного сектору та активісти руху «жовтих жилетів», який виник у Франції у 2018 році через підвищення цін на пальне.
Нинішня хвиля протестів розпочалася у вересні зі студентських виступів проти нестачі викладачів, поганого стану навчальних закладів і недостатнього державного фінансування освіти. Згодом вимоги розширилися, охопивши питання купівельної спроможності населення, соціальної нерівності та економічної політики уряду.
Попри переважно мирний характер демонстрацій, у низці міст відбулися зіткнення з поліцією, підпали автомобілів, погроми магазинів та напади на адміністративні будівлі.
У Парижі найбільш напружена ситуація спостерігалася поблизу площі Республіки, де окремі групи учасників заворушень кидали в поліцейських каміння та піротехнічні засоби. Правоохоронці застосовували сльозогінний газ і водомети. Також повідомлялося про пограбування магазинів та пошкодження банківських відділень.
У Марселі група протестувальників проникла до будівлі міської ради, у Ліоні було підпалено туристичний офіс, а в Ліможі пожежа пошкодила будівлю мерії. Інциденти із пошкодженням адміністративних будівель також зафіксовано в інших містах.
За попередніми даними Міністерства внутрішніх справ Франції, поліція затримала близько 400 осіб. Влада повідомила про постраждалих серед правоохоронців і цивільного населення. Окреме розслідування розпочато після тяжкого поранення неповнолітнього учасника протесту в Сент-Етьєні.
Президент Франції Емманюель Макрон засудив насильство та заявив про необхідність притягнення винних до відповідальності. Прем’єр-міністр Себастьєн Лекорню наголосив, що уряд не допустить використання заворушень для тиску на державні інституції.
Водночас організатори протестів підкреслюють, що переважна більшість учасників виступала мирно та вимагала перегляду соціально-економічної політики держави.
Масові виступи відбуваються на тлі складної ситуації з державними фінансами Франції. Згідно з представленим 1 жовтня проєктом державного бюджету на 2027 рік, уряд планує скоротити дефіцит із прогнозованих 5,4% ВВП у 2026 році до 5% ВВП у 2027 році.
Для досягнення цієї мети передбачено загальні заходи бюджетної консолідації на €54 млрд, зокрема €43 млрд у межах законопроєктів про державний бюджет і фінансування системи соціального забезпечення.
При цьому уряд прогнозує уповільнення економічного зростання Франції до 0,5% у 2026 році з можливим прискоренням до 1% у 2027 році. Витрати на обслуговування державного боргу можуть зрости із €79,2 млрд у 2026 році до €91,2 млрд наступного року.
Профспілки побоюються, що заходи з обмеження державних витрат посилять навантаження на домогосподарства, насамперед із низькими та середніми доходами.
Протести вже спричинили перебої в роботі міського транспорту, тимчасове закриття окремих станцій паризького метро та пошкодження торговельних об’єктів. Остаточна оцінка економічних збитків від заворушень наразі не оприлюднена.
Нова хвиля соціального невдоволення посилює політичну напруженість у Франції напередодні президентських виборів 2027 року та ускладнює обговорення бюджетної політики. Подальший розвиток ситуації залежатиме, зокрема, від переговорів уряду з профспілками та представниками студентського руху.
Франція є другою за величиною економікою єврозони після Німеччини та одним із найбільших торговельно-економічних партнерів України в Європейському Союзі.
Як повідомляє Fixygen, Греція планує запровадити податок у розмірі 10% на приріст капіталу від операцій з криптовалютами, повідомляє Reuters.
Відповідний законопроект було винесено на громадське обговорення 8 жовтня. Очікується, що документ надійде на розгляд парламенту в листопаді.
Раніше, у червні, обговорювалася можливість встановити ставку податку на рівні 15%. У новій версії законопроекту передбачено звільнення від оподаткування доходів від операцій з криптовалютами в розмірі менше 500 євро на рік.
Наразі в Греції відсутня комплексна правова база для оподаткування операцій з криптовалютами. При цьому в країнах Євросоюзу також немає єдиної системи оподаткування доходів від криптоактивів.
За даними Reuters, ставки податку на приріст капіталу від операцій з криптовалютами в європейських країнах варіюються приблизно від 8% до 30%.
Грецька влада раніше зазначала, що не може точно оцінити обсяг внутрішнього ринку криптовалют, оскільки значна частина інвесторів користується закордонними платформами.
У зв’язку з цим уряд поки що не має точних оцінок можливих додаткових надходжень до бюджету після запровадження нового податку.
Державна митна служба України у вересні 2026 року перерахувала до державного бюджету 75,2 млрд грн митних платежів, що на 18,1 млрд грн більше, ніж за аналогічний місяць минулого року.
Як повідомляє Open4Business з посиланням на дані Держмитниці, порівняно з вереснем 2025 року надходження збільшилися на 31,7%. Тоді до бюджету було перераховано 57,1 млрд грн.
У відомстві зазначили, що фактичні надходження у вересні виявилися на 4,6 млрд грн вищими за індикативний показник, встановлений Міністерством фінансів.
Одним із основних чинників зростання надходжень стало збільшення обсягів оподатковуваного імпорту. У вересні 2026 року його обсяг становив $7,3 млрд, що на 23,7% більше, ніж роком раніше.
Зокрема, значно зросли надходження від митного оформлення природного газу — на 2,8 млрд грн, легкових автомобілів — на 2,2 млрд грн, нафтопродуктів — на 1,8 млрд грн, вугілля — на 1,3 млрд грн.
Додаткові надходження забезпечили також імпорт телефонних апаратів — на 0,9 млрд грн, електрогенераторних установок — на 0,7 млрд грн та вантажних автомобілів — на 0,6 млрд грн.
При цьому пільги щодо сплати митних платежів, надані під час митного оформлення товарів у вересні, становили 25,3 млрд грн, що на 5,9 млрд грн, або 30,4 %, більше, ніж у вересні минулого року.
Найбільші обсяги пільг припали на товари оборонного призначення — 13,1 млрд грн, товари, що ввозяться в рамках угод про вільну торгівлю, — 5,7 млрд грн, а також енергетичне обладнання — 2,4 млрд грн.
Таким чином, незважаючи на збільшення обсягу наданих пільг, зростання імпорту та платежів за окремими великими товарними групами дозволило Держмитниці суттєво збільшити надходження до держбюджету.
Державна митна служба адмініструє митні платежі під час переміщення товарів через митний кордон України. Митні надходження, насамперед імпортний ПДВ, акциз та мита, є одним із найбільших джерел доходів державного бюджету.
Міністерство фінансів України попри затримку із отриманням зовнішнього фінансування наразі утримуватиметься від суттєвого збільшення обсягів залучення на внутрішньому борговому ринку, щоб не збільшувати вартість його обслуговування, повідомив перший заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев.
“Ми будемо дивитися по стану Єдиного казначейського рахунку. Ми ж повинні розуміти, що це боргові зобов’язання, які ми, в будь-якому випадку, маємо виконувати”, – зазначив перший заступник міністра у організованій Центром економічної стратегії минулого тижня бюджетній дискусії.
“Залучення більших коштів потребуватиме підняття ставок, ми б не хотіли цього робити”, – наголосив Єрмоличев.
Він нагадав, що на останніх первинних аукціонах ОВДП Мінфіну вдалося збільшити обсяги залучення коштів на 5 млрд грн порівняно із стандартним у , ніж стандартна динаміка.
“Наступні залучення можуть бути також більші, в залежності від того, скільки нам треба буде коштів на проплату соціального характеру і тих критичних, які будуть виникати щодня”, – сказав перший заступник міністра.
За його словами, в очікуванні зовнішнього фінансування, прив’язаного до прийняття Верховної Радою ряду законів, Мінфін переніс близько 39 млрд грн незахищених капітальних видатків на грудень.
Як повідомляло агентство “Інтерфакс-Україна”, на перших первинних аукціонах з розміщення ОВДП після підвищення Нацбанком облікової ставки з 15,5% до 16% річних 22 вересня Мінфін зміг не тільки утримати ставки за звичайними облігаціями на попередньому рівні, а навіть знизити ставки за бенчмарк-облігаціями, якими банки можуть частково формувати обов’язкові резерви. Ставки відсікання 12-міс. та 29-міс. ОВДП залишилися на рівні 15,18% та 16,10%, бенчмарк-облігацій знизилася до 12,18%.
Всього на трьох аукціонах Мінфін залучив 7,36 млрд грн порівняно із 2,01 млрд грн тижнем раніше, коли аукціонів було два та пропозиція на кожному з них була по 1 млрд грн.
На найближчі аукціони у вівторок, 29 вересня, Мінфін зменшив пропозицію звичайних ОВДП до 1 млрд грн з 3 млрд грн у минулий вівторок, залишивши більш популярні річні облігації. В той же час він знову запропонує бенчмарк-облігації на 5 млрд грн, тоді як раніше ці інструменти виставлялися на аукціони приблизно раз на місяць.
Урядовий проект закону «Про державний бюджет України» на 2027 рік було зареєстровано у Верховній Раді у вівторок ввечері під № 16000.
Відповідна інформація опублікована на сайті парламенту.
Наразі текст проєкту бюджету та супровідних матеріалів поки що відсутній, як і повідомлення Кабінету міністрів про його ухвалення на засіданні, що відбулося ввечері у вівторок.
Згідно з Бюджетним кодексом, уряд має подавати проєкт державного бюджету на наступний рік до парламенту до 15 вересня включно.
АТ “Укрнафта” спрямувало 656,2 млн грн до державного бюджету за підсумками роботи ПрАТ “ВК “Укрнафтобуріння” у 2025 році, повідомила компанія.
Кошти надійшли в межах договору управління активами, укладеного між “Укрнафтою” та Агентством з розшуку та менеджменту активів (АРМА).
“Загалом із 2023 року завдяки роботі компанії до державного бюджету спрямовано понад 2,5 млрд грн (…) Дякую команді за відповідальність і щоденну роботу, а АРМА – за ефективну взаємодію”, – зазначив голова правління “Укрнафти” Богдан Кукура.
Своєю чергою, як стверджують в АРМА, управління “Укрнафтобурінням” – один із показових прикладів ефективної взаємодії агентства з управителем.
“Укрнафта” належно виконує умови договору, а результат цієї роботи має конкретний вимір – понад 2,5 млрд грн, спрямованих до державного бюджету з 2023 року”, – зазначила т.в.о. голови АРМА Ярослава Максименко.
Кабінет міністрів України у липні 2023 року передав корпоративні права ПрАТ “ВК “Укрнафтобуріння” в управління ПАТ “Укрнафта”. У грудні 2023 року суд зупинив видобуток газу на Сахалінському родовищі, що розташоване на території Богодухівського району Харківської області, однак у серпні 2024 року компанія відновила роботу.
“Укрнафтобуріння” – одна з найбільших приватних газовидобувних компаній в Україні. З 2010 року розробляє Сахалінське нафтогазоконденсатне родовище із запасами 15 млрд куб. м газу.
