Надходження до державного бюджету України від активів, що перебувають у сфері управління АРМА, у січні–липні 2026 року склали лише 210 млн грн проти 1,3 млрд грн за аналогічний період 2025 року, заявив експерт антикорупційного комітету Верховної Ради, колишній заступник голови АРМА Павло Великоречанин в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
Таким чином, обсяг надходжень скоротився більш ніж у шість разів.
Для порівняння, за словами Великоречанина, у 2023 році до державного бюджету було перераховано 7,5 млрд грн, зокрема завдяки великим справам щодо спеціальної конфіскації.
Він зазначив, що нинішні 210 млн грн здебільшого є результатом управління активами, переданими АРМА ще у 2024–2025 роках. Значна частина надходжень пов’язана з платежами від «Нафтогазу».
За оцінкою Великоречанина, нових економічно привабливих активів у портфелі агентства зараз практично немає. Крім того, щодо окремих об’єктів результати конкурсів з обрання керуючих скасовуються, після чого суди визнають такі рішення незаконними, а державі доводиться повторно фінансувати оцінку майна.
Окремою проблемою він назвав тривалість процедури передачі активів у управління. Поки майно перебуває без керуючого, держава змушена нести витрати на його охорону та зберігання, водночас актив може фізично руйнуватися або втрачати вартість.
Місцеві бюджети за січень-липень 2026 року отримали 28,8 млрд грн земельного податку, що на 13% перевищує результати аналогічного періоду 2025 (25,5 млрд грн).
Як повідомляє Державна податкова служба (ДПС) на сайті в четвер, лідером за обсягом надходжень до місцевих бюджетів стала Дніпропетровська область, де платники забезпечили 5,3 млрд грн. Також значні обсяги надходжень отримали бюджети Києва – 4 млрд грн, Одеської – 2,5 млрд грн та Львівської областей – 2,1 млрд грн.
Земельний податок є обов’язковим місцевим платежем, який сплачують власники ділянок, паїв та постійні землекористувачі. Фізособам нарахування проводять контролюючі органи, а сплату необхідно здійснити протягом 60 днів після отримання податкового повідомлення-рішення. Юридичні особи розраховують податок самостійно та подають декларації щороку до 20 лютого.
Пільги зі сплати земельного податку передбачені для пенсіонерів за віком, осіб з інвалідністю I та II груп, ветеранів війни, багатодітних сімей та осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Пільга діє в межах установлених норм площі ділянки. У ДПС наголошують, що обов’язок сплати податку зберігається за власником навіть у разі неотримання повідомлення, а перевірити стан розрахунків можна через електронний кабінет платника.
Румунія може поставити за мету приєднатися до єврозони у 2032 році за умови стабілізації державних фінансів і виконання критеріїв валютного союзу, заявив виконувач обов’язків міністра інвестицій та європейських проєктів країни Драгош Післару.
Заява була оприлюднена в інтерв’ю румунському телеканалу TVR Info. При цьому 2032 рік наразі не є офіційно затвердженою датою переходу Румунії на євро, а розглядається Післару як можливий цільовий орієнтир.
За словами міністра, першочерговим завданням для країни має стати фіскально-бюджетна консолідація та приведення державних фінансів до стабільного стану до 2030 року.
“Мета полягає в тому, щоб до 2030 року навести лад у наших фінансах. Тому я бачу можливість узгодження кількох цілей: фіскально-бюджетної консолідації та прийняття на 2028-2034 роки узгодженого плану розвитку країни”, – заявив Післару.
Він також наголосив на необхідності політичної стабільності, яка дозволила б уряду послідовно виконувати такий план. Після досягнення необхідних макроекономічних показників Румунії необхідно буде пройти етап участі в європейському механізмі валютних курсів ERM II.
“Румунія могла б, скажімо, у 2030 плюс два, тому що два роки потрібно провести в передпокої. Це період моніторингу. 2032 рік міг би бути важливою ціллю для вступу до єврозони”, – зазначив міністр.
Наразі Румунія ще не відповідає ключовим критеріям для запровадження євро. Згідно з опублікованою у червні 2026 року доповіддю Європейського центрального банку про конвергенцію, країна не бере участі в ERM II. Для виконання валютного критерію держава повинна перебувати в цьому механізмі щонайменше два роки без значних коливань або девальвації валюти щодо євро.
Суттєвою проблемою залишається й інфляція. Середній показник гармонізованої інфляції в Румунії за 12 місяців станом на травень 2026 року становив 8,4%, тоді як референтний рівень для вступу до єврозони дорівнював 2,7%. Середня довгострокова процентна ставка становила 6,7% за максимально допустимого для відповідного критерію рівня 5,1%.
Крім того, Румунія продовжує процедуру скорочення надмірного бюджетного дефіциту. ЄС встановив для Бухареста траєкторію, яка має дозволити усунути надмірний дефіцит до 2030 року. Єврокомісія прогнозувала його скорочення до 6,2% ВВП у 2026 році та 5,8% у 2027 році. Державний борг, за прогнозом, навпаки, може зрости до 63,4% ВВП у 2027 році.
Таким чином, сценарій переходу на євро у 2032 році передбачає суттєве скорочення бюджетного дефіциту та інфляції, стабілізацію державного боргу, вступ до ERM II і щонайменше дворічне перебування в цьому механізмі перед остаточним приєднанням до єврозони.
Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України у третьому кварталі зросте на 2,1%, у четвертому – на 4,2% і у першому кварталі наступного року – на 5,2%, такий оновлений поквартальний прогноз опублікував Національний банк у квітневому “Інфляційному звіті” на своєму сайті.
“Пом’якшення фіскальної політики та масштабний економічний імпульс завдяки спрямуванню частини зовнішнього фінансування на локалізацію виробництва озброєння, а також більші, ніж торік, урожаї сприятимуть пожвавленню економічної активності в другому півріччі”, – зазначив НБУ, який в цілому покращив прогноз зростання економіки на цей рік до 1,8% з 1,3% у квітневому “Інфляційному звіті”.
Тоді Нацбанк очікував, що у третьому кварталі цього року ВВП збільшиться на 1,9%, у четвертому – на 1,7%, а у першому кварталі наступного року – на 4,7%.
НБУ тепер очікує зростання дефіциту зведеного бюджету (без урахування грантів у доходах) до 35,2% ВВП за підсумками 2026 року порівняно із 24,7% ВВП минулого року, тоді як ще у квітні він навпаки прогнозував зменшення цього показника до 19,2% ВВП.
Як йдеться у звіті, у другому кварталі цього року видатки бюджету зросли на 32,7% порівняно із другим кварталом минулого року – на 0,45 трлн грн, до 1,81 трлн грн, тоді як у першому кварталі вони були на минулорічному рівні у 1,25 трлн грн.
Нацбанк наголосив, що фіскальний імпульс перекриває негативний ефект від обстрілів, який Нацбанк оцінює у 0,9 відсоткового пункту.
За попередньою оцінкою Держстату, після спаду на 0,6% у першому кварталі цього року у другому кварталі 2026 року ВВП збільшився на 0,6%, тоді як Нацбанк у квітневому прогнозі очікував його зростання на 1,7%.
НБУ пояснив, що суттєвішому зростанню економіки перешкоджають наслідки інтенсифікації атак Росії на логістичну інфраструктуру, зокрема блокування портів, а також на енергетику та об’єкти бізнесу. Спад також суттєво поглибився й у будівництві (до 7,5% у другому кварталі) на тлі високої бази порівняння минулого року, нестачі кваліфікованих кадрів та зміни структури попиту в умовах воєнних та енергетичних шоків: активність зміщувалася від великих житлових проєктів у бік приватного житла та відновлення інфраструктури.
Центробанк також підтвердив прогноз зростання на 2027 рік у 2,8%, але змінив очікування поквартальної динаміки: якщо у квітні він очікував у другому кварталі наступного року збільшення ВВП на 2,5%, у третьому – на 2,0% та у четвертому на 2,5%, то тепер ці показники складають відповідно 4,3%, 2,4% та 0,2%.
Пришвидшення темпів відновлення у наступні роки НБУ пов’язує зі збільшенням інвестицій у розбудову виробничих потужностей, зокрема ОПК, подальшого нарощування врожаїв, поступової стабілізації в енергетичному секторі і збереження стійкого споживчого попиту.
“М’яка фіскальна політика зумовлюватиме додатний розрив ВВП у 2026-2027 роках”, – наголошується також у Інфляційному звіті.
Прогноз дефіциту зведеного бюджету на наступний рік підвищено з 17,7% ВВП до 25,6% ВВП, на 2028 рік – з 10,9% ВВП до 14,6% ВВП.
Згідно зі звітом, зниження прогнозу зростання ВВП на 2028 рік з 3,7% до 3,0% пов’язано із суттєвішою фіскальною консолідацією.
Як повідомлялося, за даними Держстату, у 2025 році зростання ВВП України сповільнилося до 1,8% з 2,9% у 2024 році та 5,5% у 2023 році після падіння на 28,8% у 2022 році – першому році повномасштабної російської агресії.
Уряд знову схвалив і направив до Верховної Ради законопроект, який запроваджує податок на додану вартість (ПДВ) на міжнародні поштові відправлення в Україну вартістю до 150 євро, повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький у Telegram увечері в середу.
«Ми маємо створити рівні умови для всіх учасників ринку. Це питання підтримки українських виробників і чесної конкуренції. Очікуємо, що це рішення забезпечить понад 10 млрд грн додаткових надходжень до бюджету щороку», — зазначив він.
Прем’єр підкреслив, що українські виробники та продавці сплачують ПДВ, тоді як частина імпортних товарів користується податковими пільгами.
«Неприпустимо, що українські виробники, наприклад, у легкій промисловості, сплачують податки, тоді як громадяни купують на іноземних маркетплейсах одяг, і такі самі товари взагалі не оподатковуються. Так само неприпустимо, що низка недобросовісних гравців дрібить посилки та ухиляється від сплати податків», – заявив глава уряду.
Корецький також зазначив, що скасування існуючої сьогодні пільги приведе українські правила у відповідність до законодавства Європейського Союзу.
«Важливо: приватні подарунки вартістю до 45 євро, що надсилаються безкоштовно, як і раніше, не оподатковуватимуться», – додав прем’єр.
За його словами, нові правила, якщо депутати підтримають це рішення, почнуть діяти з 2027 року, тому у бізнесу, маркетплейсів та операторів доставки буде час підготуватися.
Окремо Корецький доручив Міністерству фінансів та всім відповідальним органам якісно опрацювати це питання з парламентарями на рівні комітетів та з представниками всіх фракцій і груп, а також детально роз’яснити громадськості норми законопроекту та необхідність його ухвалення.
Як повідомлялося, ухвалення Верховною Радою законопроекту про скасування звільнення від оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро є умовою надання Україні третього траншу за програмою з Міжнародним валютним фондом у розмірі близько 0, 7 млрд та другого траншу макрофінансової допомоги від Європейського Союзу в розмірі 3,7 млрд євро в рамках кредиту на підтримку України на суму 90 млрд євро.
У оновленому меморандумі про фінансову та економічну політику за програмою EFF з МВФ Україна взяла на себе зобов’язання як новий структурний орієнтир ухвалити цей закон до кінця липня, тоді як у первинному варіанті його потрібно було затвердити до кінця березня разом з іншими податковими нормами, але цей структурний орієнтир не було виконано.
Державна митна служба України в першому півріччі 2026 року перерахувала до державного бюджету 420,1 млрд грн митних платежів, що на 31,9% більше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
У січні-червні 2025 року надходження становили 318,5 млрд грн. Таким чином, за рік бюджет отримав додатково близько 101,6 млрд грн. Офіційні дані були оприлюднені Держмитслужбою 13 липня 2026 року.
Аналітичний центр Experts Club зіставив дані Держмитслужби з оперативним звітом Міністерства фінансів про виконання державного бюджету за січень-червень 2026 року.
Рейтинг митних надходжень за основними статтями
Податок на додану вартість із товарів, ввезених на митну територію України, залишається головним джерелом митних доходів.
На нього припало близько 75,7% усіх платежів, перерахованих Держмитслужбою в першому півріччі. Іншими словами, приблизно три з кожних чотирьох гривень митних надходжень забезпечив імпортний ПДВ.
Висока частка ПДВ пояснюється тим, що податок нараховується практично на весь оподатковуваний імпорт, включно з обладнанням, сировиною, паливом, автомобілями, споживчими товарами та продукцією виробничого призначення.
Після вирахування із загального обсягу імпортного ПДВ і митних зборів залишається близько 70,9 млрд грн, або 16,9% надходжень.
Основну частину цієї суми має становити акцизний податок із ввезених підакцизних товарів, насамперед нафтопродуктів, автомобілів, алкогольної та тютюнової продукції.
Однак Мінфін в оперативному звіті вказав лише сукупні надходження акцизного податку з вітчизняних та імпортних товарів — 152,4 млрд грн. Окрему суму імпортного акцизу в повідомленні не розкрито. Тому показник 70,9 млрд грн є розрахунковим і також може включати невеликі суми інших платежів, які адмініструються митницею.
Надходження від ввізного та вивізного мита за перше півріччя становили 31 млрд грн, або близько 7,4% загального обсягу митних платежів.
Частка мита значно поступається імпортному ПДВ, оскільки для багатьох товарів діють нульові або знижені ставки в межах угод України про вільну торгівлю. Крім того, окремі групи обладнання, енергетичної продукції та товарів оборонного призначення користуються податковими й митними пільгами.
Структура митних надходжень України
Таким чином, приблизна структура 420,1 млрд грн має такий вигляд:
ПДВ із ввезених товарів — 318,2 млрд грн, або 75,7%.
Імпортний акциз та інші платежі — близько 70,9 млрд грн, або 16,9%.
Ввізне та вивізне мито — 31 млрд грн, або 7,4%.
Розрахунок Experts Club показує, що українська митниця виконує насамперед функцію адміністрування імпортного ПДВ. Власне митне мито формує менш ніж одну десяту частину загального обсягу надходжень.
Автомобілі забезпечили понад 7% усіх платежів
Імпорт легкових автомобілів у першому півріччі приніс державному бюджету 32,1 млрд грн. Це відповідає приблизно 7,6% усіх надходжень, перерахованих Держмитслужбою.
При цьому лише автомобілі з бензиновими двигунами забезпечили 14,6 млрд грн, або близько 3,5% усіх митних доходів України за півріччя.
Таким чином, платежі від імпорту легкових автомобілів перевищили сукупні надходження від ввізного та вивізного мита за всіма товарними категоріями.
Великі імпортери забезпечили 85% надходжень
Митні платежі в першому півріччі внесли 28,3 тис. учасників зовнішньоекономічної діяльності. Їхня кількість збільшилася на 2,5% порівняно із січнем-червнем 2025 року.
При цьому лише 2,35 тис. компаній, або близько 8% усіх платників, забезпечили 85% надходжень. Їхній сукупний внесок можна оцінити приблизно в 357 млрд грн.
Ще 10,6 тис. підприємств, кожне з яких перерахувало від 1 млн до 20 млн грн, забезпечили 53,5 млрд грн.
Близько 15,3 тис. представників малого та середнього бізнесу сплатили до 1 млн грн кожен. Їхній сукупний внесок становив майже 4,8 млрд грн.
Це свідчить про високу концентрацію митних доходів: основна частина надходжень залежить від порівняно невеликої групи великих імпортерів палива, автомобілів, техніки, сировини, фармацевтичної та споживчої продукції.
Митниця забезпечила понад п’яту частину доходів загального фонду
За січень-червень 2026 року до загального фонду державного бюджету України надійшло 1,898 трлн грн. Митні платежі в розмірі 420,1 млрд грн еквівалентні приблизно 22,1% цієї суми.
Разом із загальним і спеціальним фондами доходи державного бюджету за півріччя становили 2,52 трлн грн.
Зростання митних надходжень на 31,9% значно випередило збільшення кількості платників, яке становило лише 2,5%. Це вказує на те, що основними чинниками зростання стали збільшення вартості оподатковуваного імпорту, зміна валютного курсу, зростання податкового навантаження на окремі категорії та підвищення платежів найбільших компаній.
Найповнішим офіційним джерелом детальної інформації за кодами бюджетної класифікації є державний портал Open Budget. Держмитслужба публікує загальний обсяг платежів і структуру платників, а Мінфін — основні податкові статті. На момент підготовки матеріалу окрему повну таблицю Держмитслужби з розподілом 420,1 млрд грн за всіма видами платежів в одному документі оприлюднено не було.
