Уряд знову схвалив і направив до Верховної Ради законопроект, який запроваджує податок на додану вартість (ПДВ) на міжнародні поштові відправлення в Україну вартістю до 150 євро, повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький у Telegram увечері в середу.
«Ми маємо створити рівні умови для всіх учасників ринку. Це питання підтримки українських виробників і чесної конкуренції. Очікуємо, що це рішення забезпечить понад 10 млрд грн додаткових надходжень до бюджету щороку», — зазначив він.
Прем’єр підкреслив, що українські виробники та продавці сплачують ПДВ, тоді як частина імпортних товарів користується податковими пільгами.
«Неприпустимо, що українські виробники, наприклад, у легкій промисловості, сплачують податки, тоді як громадяни купують на іноземних маркетплейсах одяг, і такі самі товари взагалі не оподатковуються. Так само неприпустимо, що низка недобросовісних гравців дрібить посилки та ухиляється від сплати податків», – заявив глава уряду.
Корецький також зазначив, що скасування існуючої сьогодні пільги приведе українські правила у відповідність до законодавства Європейського Союзу.
«Важливо: приватні подарунки вартістю до 45 євро, що надсилаються безкоштовно, як і раніше, не оподатковуватимуться», – додав прем’єр.
За його словами, нові правила, якщо депутати підтримають це рішення, почнуть діяти з 2027 року, тому у бізнесу, маркетплейсів та операторів доставки буде час підготуватися.
Окремо Корецький доручив Міністерству фінансів та всім відповідальним органам якісно опрацювати це питання з парламентарями на рівні комітетів та з представниками всіх фракцій і груп, а також детально роз’яснити громадськості норми законопроекту та необхідність його ухвалення.
Як повідомлялося, ухвалення Верховною Радою законопроекту про скасування звільнення від оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро є умовою надання Україні третього траншу за програмою з Міжнародним валютним фондом у розмірі близько 0, 7 млрд та другого траншу макрофінансової допомоги від Європейського Союзу в розмірі 3,7 млрд євро в рамках кредиту на підтримку України на суму 90 млрд євро.
У оновленому меморандумі про фінансову та економічну політику за програмою EFF з МВФ Україна взяла на себе зобов’язання як новий структурний орієнтир ухвалити цей закон до кінця липня, тоді як у первинному варіанті його потрібно було затвердити до кінця березня разом з іншими податковими нормами, але цей структурний орієнтир не було виконано.
Державна митна служба України в першому півріччі 2026 року перерахувала до державного бюджету 420,1 млрд грн митних платежів, що на 31,9% більше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
У січні-червні 2025 року надходження становили 318,5 млрд грн. Таким чином, за рік бюджет отримав додатково близько 101,6 млрд грн. Офіційні дані були оприлюднені Держмитслужбою 13 липня 2026 року.
Аналітичний центр Experts Club зіставив дані Держмитслужби з оперативним звітом Міністерства фінансів про виконання державного бюджету за січень-червень 2026 року.
Рейтинг митних надходжень за основними статтями
Податок на додану вартість із товарів, ввезених на митну територію України, залишається головним джерелом митних доходів.
На нього припало близько 75,7% усіх платежів, перерахованих Держмитслужбою в першому півріччі. Іншими словами, приблизно три з кожних чотирьох гривень митних надходжень забезпечив імпортний ПДВ.
Висока частка ПДВ пояснюється тим, що податок нараховується практично на весь оподатковуваний імпорт, включно з обладнанням, сировиною, паливом, автомобілями, споживчими товарами та продукцією виробничого призначення.
Після вирахування із загального обсягу імпортного ПДВ і митних зборів залишається близько 70,9 млрд грн, або 16,9% надходжень.
Основну частину цієї суми має становити акцизний податок із ввезених підакцизних товарів, насамперед нафтопродуктів, автомобілів, алкогольної та тютюнової продукції.
Однак Мінфін в оперативному звіті вказав лише сукупні надходження акцизного податку з вітчизняних та імпортних товарів — 152,4 млрд грн. Окрему суму імпортного акцизу в повідомленні не розкрито. Тому показник 70,9 млрд грн є розрахунковим і також може включати невеликі суми інших платежів, які адмініструються митницею.
Надходження від ввізного та вивізного мита за перше півріччя становили 31 млрд грн, або близько 7,4% загального обсягу митних платежів.
Частка мита значно поступається імпортному ПДВ, оскільки для багатьох товарів діють нульові або знижені ставки в межах угод України про вільну торгівлю. Крім того, окремі групи обладнання, енергетичної продукції та товарів оборонного призначення користуються податковими й митними пільгами.
Структура митних надходжень України
Таким чином, приблизна структура 420,1 млрд грн має такий вигляд:
ПДВ із ввезених товарів — 318,2 млрд грн, або 75,7%.
Імпортний акциз та інші платежі — близько 70,9 млрд грн, або 16,9%.
Ввізне та вивізне мито — 31 млрд грн, або 7,4%.
Розрахунок Experts Club показує, що українська митниця виконує насамперед функцію адміністрування імпортного ПДВ. Власне митне мито формує менш ніж одну десяту частину загального обсягу надходжень.
Автомобілі забезпечили понад 7% усіх платежів
Імпорт легкових автомобілів у першому півріччі приніс державному бюджету 32,1 млрд грн. Це відповідає приблизно 7,6% усіх надходжень, перерахованих Держмитслужбою.
При цьому лише автомобілі з бензиновими двигунами забезпечили 14,6 млрд грн, або близько 3,5% усіх митних доходів України за півріччя.
Таким чином, платежі від імпорту легкових автомобілів перевищили сукупні надходження від ввізного та вивізного мита за всіма товарними категоріями.
Великі імпортери забезпечили 85% надходжень
Митні платежі в першому півріччі внесли 28,3 тис. учасників зовнішньоекономічної діяльності. Їхня кількість збільшилася на 2,5% порівняно із січнем-червнем 2025 року.
При цьому лише 2,35 тис. компаній, або близько 8% усіх платників, забезпечили 85% надходжень. Їхній сукупний внесок можна оцінити приблизно в 357 млрд грн.
Ще 10,6 тис. підприємств, кожне з яких перерахувало від 1 млн до 20 млн грн, забезпечили 53,5 млрд грн.
Близько 15,3 тис. представників малого та середнього бізнесу сплатили до 1 млн грн кожен. Їхній сукупний внесок становив майже 4,8 млрд грн.
Це свідчить про високу концентрацію митних доходів: основна частина надходжень залежить від порівняно невеликої групи великих імпортерів палива, автомобілів, техніки, сировини, фармацевтичної та споживчої продукції.
Митниця забезпечила понад п’яту частину доходів загального фонду
За січень-червень 2026 року до загального фонду державного бюджету України надійшло 1,898 трлн грн. Митні платежі в розмірі 420,1 млрд грн еквівалентні приблизно 22,1% цієї суми.
Разом із загальним і спеціальним фондами доходи державного бюджету за півріччя становили 2,52 трлн грн.
Зростання митних надходжень на 31,9% значно випередило збільшення кількості платників, яке становило лише 2,5%. Це вказує на те, що основними чинниками зростання стали збільшення вартості оподатковуваного імпорту, зміна валютного курсу, зростання податкового навантаження на окремі категорії та підвищення платежів найбільших компаній.
Найповнішим офіційним джерелом детальної інформації за кодами бюджетної класифікації є державний портал Open Budget. Держмитслужба публікує загальний обсяг платежів і структуру платників, а Мінфін — основні податкові статті. На момент підготовки матеріалу окрему повну таблицю Держмитслужби з розподілом 420,1 млрд грн за всіма видами платежів в одному документі оприлюднено не було.
Легкові автомобілі з бензиновими двигунами забезпечили понад 14,6 млрд грн митних надходжень до держбюджету від імпорту легкових автомобілів, які загалом склали 32,1 млрд грн, повідомила Державна митна служба на сайті.
Водночас дизельні авто забезпечили 8,4 млрд грн надходжень, гібриди – 7,1 млрд грн, електричні авто – 2 млрд грн.
Держмитслужба зазначає, що загалом у січні-червні українці імпортували понад 169 тис. легкових автомобілів загальною вартістю майже 96,6 млрд грн, з яких 70% склали вживані авто, забезпечивши при цьому надходження митних платежів до держбюджету на 17,7 млрд грн, тоді як нові – у сумі 14,4 млрд грн.
Частка бензинових авто, які залишаються найпопулярнішими, становила 54,5% в загальному імпорті. На другому місці – дизельні (20,3%), які не тільки значно обійшли електрокари (13%), а й випередили гібриди (12,1%).
Найдорожчими серед імпортних автівок стали гібриди, середня вартість одного такого авто становить майже $27 тис., вартість дизельного – $16 тис., електричного – понад $10 тис., а бензинового – $9 тис.
За даними Держмитслужби, з початку 2026 року автівки ввозили з понад 50 країн, однак беззаперечними лідерами є: США – 73,2 тис. (43% від загальної кількості імпортованих); Німеччина – 17,3 тис. (10%) та Польща – 14,6 тис. (9%).
Сукупно з цих країн імпортовано майже 105,1 тис. авто, тобто 62% загальної кількості.
Як повідомлялось, за даними ДМС, обсяг імпорту в Україну легкових автомобілів, враховуючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та авто для перегонів (код УКТ ЗЕД 8703), у грошовому вимірі в січні-червні 2026 року становив $2,18 млрд, що на 14,6% менше за показник першого півріччя 2025 року ($2,554 млрд).
ПрАТ “Філіп Морріс Україна” та ТОВ “Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб’юшн” за січень-червень 2026 року загалом сплатили 31,7 млрд грн податків, що перевищує показники аналогічного періоду попереднього року на 10%, йдеться у пресрелізі компанії.
Основну частину відрахувань становлять акцизний податок – 24 млрд грн, і податок на додану вартість (ПДВ) – 7,1млрд грн.
“У першому півріччі нам вдалося на 10% збільшити розмір сплачених податків. Це стало можливим через зростання ставок акцизу на тютюнові вироби, попри падіння обсягів ринку та наслідки ракетної атаки на нашу фабрику і склади”, – цитує пресслужба фінансового директора “Філіп Морріс Україна” Сергія Кальнооченка.
За словами Кальнооченка, з початку повномасштабного вторгнення компанія сплатила до бюджету більше 212 млрд грн, і це один з найвищих показників серед бізнесу в Україні.
“Це реальний внесок нашого бізнесу у фінансування оборони, соціальної сфери та відновлення економіки. Проте ця сума могла би бути більшою, мінімум, на 25-28 млрд грн, якби країна змогла подолати проблему нелегальної торгівлі тютюном. Натомість ринок нелегальних сигарет щокварталу лише зростає”, – наголосив Кальнооченко.
За оцінками Kantar Україна у квітні 2026 року, обсяг нелегального ринку тютюну знову зріс і складає 19,8%. За таких обсягів ринку річні втрати державного бюджету через несплату податків оцінюються у рекордні 33,3 млрд грн, зазначено у повідомленні.
ПрАТ “Філіп Морріс Україна” працює на українському ринку з 1994 року та є одним з найбільших платників податків. У 2024 році компанія відкрила нову фабрику у Львівській області, в яку інвестувала $30 млн, і створила 250 робочих місць. Минулого року компанія інвестувала у просування в Україні свого бренду нікотинових паучів “ZYN” $5 млн, цього року планує інвестувати ще $10 млн у розвиток категорії нікотинових паучів та запуск нової лінії бренду.
Наприкінці січня 2026 року внаслідок нічного ракетного удару було пошкоджено частину харківської фабрики компанії, робота якої була призупинена з 24 лютого 2022 року. Компанія попередньо оцінює збитки в $16 млн.
У ніч на 8 липня через російські обстріли компанія втратила склад готової продукції у Києві.
Компанія також надає гумпідтримку громадам в Харківській, Львівській, Київській областях, а також співпрацює з реабілітаційними фондами Superhumans, U+System, UNBROKEN. З початку повномасштабного вторгнення було реалізовано проєктів на 431 млн грн.
Україна отримала 3,35 млрд доларів у рамках Першої програми розвитку ринку праці та зростання приватного сектору, що реалізується спільно зі Світовим банком; кошти вже надійшли до державного бюджету і будуть спрямовані на підтримку макрофінансової стабільності та фінансування пріоритетних видатків в умовах воєнного стану, повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
За її словами, надходження коштів стало результатом угод, підписаних Україною та Світовим банком 24 червня в рамках Конференції з відновлення України (URC 2026).
«Це фінансування стало можливим завдяки масштабному пакету реформ. Для виконання умов програми уряд і Верховна Рада ухвалили 13 законів та 7 підзаконних нормативно-правових актів», — повідомляє Свириденко у дописі, опублікованому в соціальній мережі Facebook.
Реформи охопили низку напрямків, серед яких вдосконалення системи державних закупівель, розвиток факторингу, інтеграція енергетичних ринків з Європейським Союзом, трансформація аграрного сектору, підтримка підприємництва ветеранів, розвиток житлової політики, модернізація дошкільної та професійної освіти, а також відновлення системи екологічного моніторингу викидів парникових газів.
«Наступний етап програми передбачає залучення ще 1 млрд доларів до кінця 2026 року після виконання певних умов», – зазначила прем’єр-міністр.
Вона також повідомила, що частина фінансування в рамках програми забезпечена гарантіями урядів Великої Британії та Японії.
Джерело: https://www.facebook.com/share/p/18v8tuSZnE/?mibextid=wwXIfr
АТ «НАЕК «Енергоатом» (Київ) 24 червня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО). Як повідомляється в системі електронних державних закупівель Prozorro, загальна очікувана вартість становить 5 982 грн.
Кінцевий термін подання документів на тендер – 6 липня.
