Надходження плати за землю до місцевих бюджетів за січень-листопад 2025 року становило 41,4 млрд грн, що на 15% більше порівняно з аналогічним періодом торік, повідомила Державна податкова служба (ДПС).
Згідно з повідомленням, лідерами з плати за землю у регіональному розрізі стали Дніпропетровщина (сплачено 7,3 млрд грн податку), Київ (5,9 млрд грн), Одещина (3,7 млрд грн) та Львівщина (2,9 млрд грн).
ДПС нагадала, що кожен платник має право перевірити правильність нарахування плати за землю та за потреби уточнити свої дані. Для цього він має звернутися до податкового органу письмово або в електронній формі, зокрема для уточнення розміру площі та кількості земельних ділянок або паїв, які перебувають у власності чи користуванні, наявності права на пільгу зі сплати земельного податку.
Відповідне звернення можна подати як за місцем реєстрації платника, так і за місцем розташування однієї із земельних ділянок.
Якщо під час звірки виникнуть розбіжності між даними податкової та документами платника (право власності, користування, пільги тощо) або якщо змінилася ставка земельного податку, ДПС протягом 10 робочих днів проводить перерахунок, формує нове податкове повідомлення-рішення з детальним розрахунком і надсилає його платнику. При цьому попереднє повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
ДПС пропонує перевіряти інформацію про нараховану плату за землю в електронному кабінеті.
Швеція оголосила про надання Україні $200 млн прямої бюджетної підтримки у 2026 році, що допоможе забезпечити щоденні потреби громадян у розпал війни, повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
“Це фінансування забезпечить щоденні потреби людей у розпал війни, включно з критично важливими державними послугами, енергопостачанням, охороною здоров’я, школами, пенсіями та іншими виплатами. Ми глибоко вдячні Швеції за рішучість, підтримку та непохитну солідарність”, – зазначив Сибіга у дописі, оприлюдненому в соцмережі Х у суботу.
За його словами, Швеція демонструє приклад лідерства з самого початку: у серпні вона стала першою країною, яка надала Україні $75 млн прямої бюджетної підтримки, а тепер посилює це лідерство додатковим внеском.
Надходження податків, зборів та обов’язкових платежів до загального та спеціального фондів державного бюджету України за січень-листопад 2025 року склали 3,29 трлн грн, тоді як касові видатки – 4,54 трлн грн, це приблизно на 24,1% та 20,3% перевищує відповідні показники аналогічного періоду 2024 року.
Згідно з оперативними даними Державної казначейської служби, які Міністерство фінансів оприлюднило на сайті, за загальним фондом надходження зросли на 23,5% – до 2,34 трлн грн, тоді як видатки – на 18,1%, до 3,54 трлн грн.
У листопаді цього року доходи держбюджету порівняно із листопадом минулого року збільшилися на 6,6% – до 321,5 млрд грн, в тому числі за загальним фондом – на 4,2%, до 229,3 млрд грн. Це пов’язано з надходженням минулого місяця грантів на 34,3 млрд грн, тоді як у листопаді минулого року такого фінансування було 56,4 млрд грн.
Зазначається, що найбільшим джерелом надходжень за результатами січня-листопада цього року залишається ПДВ з ввезених на митну територію України товарів – 486,6 млрд грн (за 11 місяців 2024 року – 424,0 млрд грн).
Після підняття військового збору з 1,5% до 5% та введення умовою бронювання зарплати в 20 тис. грн у цьому році з четвертого на друге місце по надходженням за 11 місяців цього року вийшли податок на доходи фізичних осіб та військовий збір – 324,6 млрд грн проти 200,7 млрд грн торік.
На третьому місці цього року ПДВ з вироблених в Україні товарів – 278,3 млрд грн за відшкодування 166,2 млрд грн (242,7 млрд грн за відшкодування 139,9 млрд грн), тоді як податок на прибуток підприємств склав 277,3 млрд грн (251,3 млрд грн), а акцизний податок склав 255 млрд грн (189,5 млрд грн).
Окрім того, дивіденди та частини чистого прибутку держкомпаній склали 67,8 млрд грн (69,2 млрд грн), ввізне та вивізне мито – 49,7 млрд грн (43,8 млрд грн), рентна плата за користування надрами – 39,6 млрд грн (42,8 млрд грн).
Мінфін додав, що ще 84,2 млрд грн (38,6 млрд грн) додав до бюджету прибуток Національного банку, а гранти – 381,2 млрд грн (325,6 млрд грн).
Надходження ЄСВ до фондів пенсійного та соціального страхування у січні-листопаді 2025 року зросли на 21,1% – до 593,1 млрд грн, у тому числі у листопаді – на 13,6%, до 55,8 млрд грн.
Мінфін також повідомив, що в рамках фінансування загального фонду держбюджету державні запозичення до нього за січень-листопад 2025 року становили 1,96 трлн грн, або 94,3% від плану, у тому числі на внутрішньому ринку від розміщення ОВДП було отримано 512,7 млрд грн, в тому числі в іноземній валюті 124,6 млрд грн – $2,26 млрд та EUR645 млн. При цьому, за рахунок випуску військових ОВДП залучено 242,1 млрд грн.
Згідно з релізом, із зовнішніх джерел надійшло близько $34,7 млрд або 1,44 трлн грн, у тому числі в рамках ERA – близько $24,0 млрд за загального обсягу цього механізму до $50 млрд.
Окрім того, Україна отримала ще EUR7,95 млрд від ЄС в рамках пільгової довгострокової позики Ukraine Facility, $0,96 млрд від Міжнародного валютного фонду (МВФ) та $0,57 млрд від Світового банку за проєктами “Трансформація охорони здоров’я шляхом реформи та інвестицій в ефективність” (THRIVE), “Створення стійкої інфраструктури у вразливих середовищах в Україні” (DRIVE), “Підтримка відбудови шляхом розумного фіскального управління” (SURGE), “Підтримка внутрішньо переміщених осіб в Україні” (HOME) та “Модернізація системи соціальної підтримки населення України”.
Платежі з погашення державного боргу за січень-листопад 2025 року склали 570,9 млрд грн, або 94,2% плану, платежі з обслуговування – 319,9 млрд грн, або 98,2% плану.
Як повідомлялося, держбюджет-2025 в результаті двох його великих збільшень у липні та жовтні наразі має заплановані доходи (без грантів) в обсязі 2,50 трлн грн, тоді як видатки – 4,65 трлн грн, у тому числі загального фонду – відповідно 2,28 трлн грн та 4,29 трлн грн.
За 2024 рік держбюджет отримав 3,12 трлн грн доходів, що на 0,45 трлн грн, або 16,8% перевищило показник держбюджету-2023. За загальним фондом зростання доходів становило 0,51 трлн грн, або 30,9% – до 2,18 трлн грн, зокрема, міжнародна фінансова допомога у вигляді грантів становила 0,45 трлн грн порівняно з 0,43 трлн грн у 2023 році.
Видатки держбюджету у 2024 році зросли порівняно з 2023 роком на 0,46 трлн грн, або на 11,6% – до 4,48 трлн грн, зокрема, за загальним фондом – на 15%, або на 0,45 трлн грн – до 3,49 трлн грн.
Верховна Рада 3 грудня ухвалила держбюджет України на 2026 рік з доходами 2,90 трлн грн та видатками 4,82 трлн грн.
Місцеві бюджети в січні-жовтні 2025 року отримали 37,7 млрд грн від сплати земельного податку, що на 15,3%, або 5 млрд грн більше проти аналогічного періоду минулого року, повідомила в. о. голови Державної податкової служби (ДПС) Леся Карнаух у Facebook.
За її інформацією, платники Дніпропетровщини та Києва забезпечили понад третину всіх надходжень земельного податку за 10 місяців 2025 року, до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло 6,7 млрд грн, а столиці – 5,3 млрд грн.
Крім того, серед лідерів зі сплати податку на землю Одеська (3,3 млрд грн) і Львівська (2,6 млрд грн) області.
“Земельний податок – одне із найстабільніших джерел наповнення місцевих бюджетів. І ці кошти працюють саме на громади, реалізацію інфраструктурних, соціальних проєктів. Дякую всім платникам, які добросовісно виконують свій обов’язок. Кожен внесок працює на розвиток громад і силу країни”, – резюмувала Карнаух.
Рада ЄС оголосила в суботу, що погодила з Європейським парламентом бюджет Євросоюзу на 2026 рік у розмірі 192,8 млрд євро.
“Сьогоднішня угода демонструє, що Європа здатна діяти навіть у непрості часи. Бюджет ЄС на 2026 рік дасть нам змогу реалізувати наші спільні пріоритети: безпеку, конкурентоспроможність і прикордонний контроль – і при цьому гарантувати можливість швидкого й ефективного реагування на непередбачувані потреби й кризи”, – заявив міністр фінансів Данії, що головує в Раді ЄС, та головний парламентарій ради щодо бюджету на 2026 рік Ніколай Ваммен.
Загальний обсяг бюджетних зобов’язань ЄС на 2026 рік становить 192,8 млрд євро, а загальний обсяг виплат – 190,1 млрд євро. “Зобов’язання є юридично оформленими обіцянками витратити кошти на заходи, реалізація яких розрахована на кілька фінансових років. Виплати покривають витрати, що виникають із зобов’язань, прийнятих у рамках бюджету ЄС у поточному та попередніх фінансових роках”, – пояснює рада в опублікованому комюніке.
Це шостий річний бюджет довгострокового бюджету ЄС на 2021-2027 роки. Бюджет на 2026 рік доповнюється заходами з підтримки відновлення після COVID-19 у рамках спеціальної програми NextGenerationEU, зазначається в документі.
Виплати на оборону і безпеку ЄС у 2026 році заплановано на 2,25 млрд євро. На міграцію та управління кордонами – 3,88 млрд євро. На політику сусідства і зовнішньополітичну діяльність – 16,56 млрд євро. На спільний ринок, інновації та цифровізацію – 23,33 млрд євро.
Тепер Рада ЄС і Європарламент мають офіційно затвердити досягнуту угоду. Очікується, що Рада ЄС схвалить її 24 листопада. Для ухвалення бюджету потрібна кваліфікована більшість голосів, повідомляється в комюніке.
Надходження податків, зборів та обов’язкових платежів до загального та спеціального фондів державного бюджету України за вісім місяців 2025 року склали 2,40 трлн грн, тоді як касові видатки – 3,23 трлн грн, це приблизно на 24,2% та 23,7% перевищує відповідні показники восьми місяців 2024 року.
Згідно з оперативними даними Державної казначейської служби, які опублікувало Міністерство фінансів на своєму сайті, за загальним фондом надходження зросли на 20,4% – до 1,71 трлн грн, тоді як видатки – на 19,4%, до 2,50 трлн грн.
В той же час у серпні цього року доходи держбюджету порівняно із серпнем минулого року скоротилися на 30,1%, до 314,2 млрд грн, в тому числі за загальним фондом – на 37,3%, до 242,9 млрд грн. Це пов’язано зі значно меншими надходженнями грантів – 44 млрд грн у серпні-2025 проти 228,1 млрд грн у серпні-2024.
Зазначається, що після підняття військового збору з 1,5% до 5% та введення умовою бронювання зарплати в 20 тис. грн у цьому році з четвертого на друге місце по надходженням за вісім місяців цього року вийшли податок на доходи фізичних осіб та військовий збір – 230,9 млрд грн проти 134,5 млрд грн торік.
Крім того основні надходження забезпечено за рахунок: ПДВ з ввезених на митну територію України товарів – 340,4 млрд грн (за 8 міс. 2024 року – 302,1 млрд грн), податку на прибуток підприємств – 211,6 млрд грн (195,3 млрд грн), ПДВ з вироблених в Україні товарів – 206,5 млрд грн за відшкодування 116,1 млрд грн (175,0 млрд грн за відшкодування 95,8 млрд грн), акцизного податку – 186,3 млрд грн (129,6 млрд грн).
Окрім того дивіденди та частини чистого прибутку держкомпаній склали 64,2 млрд грн (66,5 млрд грн), ввізне та вивізне мито – 34,7 млрд грн (31,6 млрд грн), рентна плата за користування надрами – 27,4 млрд грн (32,7 млрд грн).
Мінфін додав, що ще 84,2 млрд грн (38,6 млрд грн) додав до бюджету прибуток Національного банку, а гранти – 254,9 млрд грн (268,3 млрд грн).
Надходження ЄСВ до фондів пенсійного та соціального страхування у січні-серпні 2025 року зросли на 22,3% – до 423,5 млрд грн, у тому числі у серпні – на 21,0%, до 54,1 млрд грн.
Мінфін також повідомив, що в рамках фінансування загального фонду держбюджету державні запозичення до нього за січень-серпень 2025 року становили 1,24 трлн грн, або 106,1% від плану, у тому числі на внутрішньому ринку від розміщення ОВДП було отримано 345,5 млрд грн (за 8 міс.-2024 – 318,4 млрд грн), в тому числі в іноземній валюті 78,0 млрд грн – $1,24 млрд та EUR557,7 млн. При цьому, за рахунок випуску військових ОВДП залучено 152,5 млрд грн.
Згідно з релізом, із зовнішніх джерел надійшло близько $21,4 млрд або 889,8 млрд грн, у тому числі в рамках ERA – близько $13,3 млрд за загального обсягу цього механізму до $50 млрд.
Окрім того Україна отримала ще EUR6,14 млрд від ЄС в рамках пільгової довгострокової позики Ukraine Facility, $0,96 млрд від МВФ та $0,26 млрд від Світового банку за проєктами “Трансформація охорони здоров’я шляхом реформи та інвестицій в ефективність” (THRIVE), “Створення стійкої інфраструктури у вразливих середовищах в Україні” (DRIVE) та “Модернізація системи соціальної підтримки населення України”.
Платежі з погашення державного боргу за січень-серпень 2025 року склали 404,0 млрд грн, або 94,8% плану, платежі з обслуговування – 233,3 млрд грн, або 82,3% плану.
Як повідомлялося, держбюджет-2025 було затверджено з доходами 2 трлн 327,1 млрд грн, зокрема загального фонду – 2 трлн 133,3 млрд грн (без урахування грантів і міжнародної допомоги), і видатками 3 трлн 929,1 млрд грн, зокрема загального фонду – 3 трлн 591,6 млрд грн. Наприкінці липня Верховна Рада за пропозицією уряду збільшила видатки бюджету цього року на 400,5 млрд грн, а доходи – на 147,5 млрд грн.
У 2024 році держбюджет отримав 3 трлн 120,5 млрд грн доходів, що на 448 млрд грн, або 16,8% перевищило показник держбюджету-2023. За загальним фондом зростання доходів становило 513,9 млрд грн, або 30,9% – до 2 трлн 177 млрд грн, зокрема, міжнародна фінансова допомога у вигляді грантів становила 453,6 млрд грн порівняно з 433,9 млрд грн у 2023 році.
Видатки держбюджету у 2024 році зросли порівняно з 2023 роком на 464,5 млрд грн, або на 11,6% – до 4 трлн 479,3 млрд грн, зокрема, за загальним фондом – на 15%, або на 454,5 млрд грн – до 3 трлн 488,8 млрд грн.
