Як повідомляє Fixygen, Греція планує запровадити податок у розмірі 10% на приріст капіталу від операцій з криптовалютами, повідомляє Reuters.
Відповідний законопроект було винесено на громадське обговорення 8 жовтня. Очікується, що документ надійде на розгляд парламенту в листопаді.
Раніше, у червні, обговорювалася можливість встановити ставку податку на рівні 15%. У новій версії законопроекту передбачено звільнення від оподаткування доходів від операцій з криптовалютами в розмірі менше 500 євро на рік.
Наразі в Греції відсутня комплексна правова база для оподаткування операцій з криптовалютами. При цьому в країнах Євросоюзу також немає єдиної системи оподаткування доходів від криптоактивів.
За даними Reuters, ставки податку на приріст капіталу від операцій з криптовалютами в європейських країнах варіюються приблизно від 8% до 30%.
Грецька влада раніше зазначала, що не може точно оцінити обсяг внутрішнього ринку криптовалют, оскільки значна частина інвесторів користується закордонними платформами.
У зв’язку з цим уряд поки що не має точних оцінок можливих додаткових надходжень до бюджету після запровадження нового податку.
Державна митна служба України у вересні 2026 року перерахувала до державного бюджету 75,2 млрд грн митних платежів, що на 18,1 млрд грн більше, ніж за аналогічний місяць минулого року.
Як повідомляє Open4Business з посиланням на дані Держмитниці, порівняно з вереснем 2025 року надходження збільшилися на 31,7%. Тоді до бюджету було перераховано 57,1 млрд грн.
У відомстві зазначили, що фактичні надходження у вересні виявилися на 4,6 млрд грн вищими за індикативний показник, встановлений Міністерством фінансів.
Одним із основних чинників зростання надходжень стало збільшення обсягів оподатковуваного імпорту. У вересні 2026 року його обсяг становив $7,3 млрд, що на 23,7% більше, ніж роком раніше.
Зокрема, значно зросли надходження від митного оформлення природного газу — на 2,8 млрд грн, легкових автомобілів — на 2,2 млрд грн, нафтопродуктів — на 1,8 млрд грн, вугілля — на 1,3 млрд грн.
Додаткові надходження забезпечили також імпорт телефонних апаратів — на 0,9 млрд грн, електрогенераторних установок — на 0,7 млрд грн та вантажних автомобілів — на 0,6 млрд грн.
При цьому пільги щодо сплати митних платежів, надані під час митного оформлення товарів у вересні, становили 25,3 млрд грн, що на 5,9 млрд грн, або 30,4 %, більше, ніж у вересні минулого року.
Найбільші обсяги пільг припали на товари оборонного призначення — 13,1 млрд грн, товари, що ввозяться в рамках угод про вільну торгівлю, — 5,7 млрд грн, а також енергетичне обладнання — 2,4 млрд грн.
Таким чином, незважаючи на збільшення обсягу наданих пільг, зростання імпорту та платежів за окремими великими товарними групами дозволило Держмитниці суттєво збільшити надходження до держбюджету.
Державна митна служба адмініструє митні платежі під час переміщення товарів через митний кордон України. Митні надходження, насамперед імпортний ПДВ, акциз та мита, є одним із найбільших джерел доходів державного бюджету.
Міністерство фінансів України попри затримку із отриманням зовнішнього фінансування наразі утримуватиметься від суттєвого збільшення обсягів залучення на внутрішньому борговому ринку, щоб не збільшувати вартість його обслуговування, повідомив перший заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев.
“Ми будемо дивитися по стану Єдиного казначейського рахунку. Ми ж повинні розуміти, що це боргові зобов’язання, які ми, в будь-якому випадку, маємо виконувати”, – зазначив перший заступник міністра у організованій Центром економічної стратегії минулого тижня бюджетній дискусії.
“Залучення більших коштів потребуватиме підняття ставок, ми б не хотіли цього робити”, – наголосив Єрмоличев.
Він нагадав, що на останніх первинних аукціонах ОВДП Мінфіну вдалося збільшити обсяги залучення коштів на 5 млрд грн порівняно із стандартним у , ніж стандартна динаміка.
“Наступні залучення можуть бути також більші, в залежності від того, скільки нам треба буде коштів на проплату соціального характеру і тих критичних, які будуть виникати щодня”, – сказав перший заступник міністра.
За його словами, в очікуванні зовнішнього фінансування, прив’язаного до прийняття Верховної Радою ряду законів, Мінфін переніс близько 39 млрд грн незахищених капітальних видатків на грудень.
Як повідомляло агентство “Інтерфакс-Україна”, на перших первинних аукціонах з розміщення ОВДП після підвищення Нацбанком облікової ставки з 15,5% до 16% річних 22 вересня Мінфін зміг не тільки утримати ставки за звичайними облігаціями на попередньому рівні, а навіть знизити ставки за бенчмарк-облігаціями, якими банки можуть частково формувати обов’язкові резерви. Ставки відсікання 12-міс. та 29-міс. ОВДП залишилися на рівні 15,18% та 16,10%, бенчмарк-облігацій знизилася до 12,18%.
Всього на трьох аукціонах Мінфін залучив 7,36 млрд грн порівняно із 2,01 млрд грн тижнем раніше, коли аукціонів було два та пропозиція на кожному з них була по 1 млрд грн.
На найближчі аукціони у вівторок, 29 вересня, Мінфін зменшив пропозицію звичайних ОВДП до 1 млрд грн з 3 млрд грн у минулий вівторок, залишивши більш популярні річні облігації. В той же час він знову запропонує бенчмарк-облігації на 5 млрд грн, тоді як раніше ці інструменти виставлялися на аукціони приблизно раз на місяць.
Урядовий проект закону «Про державний бюджет України» на 2027 рік було зареєстровано у Верховній Раді у вівторок ввечері під № 16000.
Відповідна інформація опублікована на сайті парламенту.
Наразі текст проєкту бюджету та супровідних матеріалів поки що відсутній, як і повідомлення Кабінету міністрів про його ухвалення на засіданні, що відбулося ввечері у вівторок.
Згідно з Бюджетним кодексом, уряд має подавати проєкт державного бюджету на наступний рік до парламенту до 15 вересня включно.
АТ “Укрнафта” спрямувало 656,2 млн грн до державного бюджету за підсумками роботи ПрАТ “ВК “Укрнафтобуріння” у 2025 році, повідомила компанія.
Кошти надійшли в межах договору управління активами, укладеного між “Укрнафтою” та Агентством з розшуку та менеджменту активів (АРМА).
“Загалом із 2023 року завдяки роботі компанії до державного бюджету спрямовано понад 2,5 млрд грн (…) Дякую команді за відповідальність і щоденну роботу, а АРМА – за ефективну взаємодію”, – зазначив голова правління “Укрнафти” Богдан Кукура.
Своєю чергою, як стверджують в АРМА, управління “Укрнафтобурінням” – один із показових прикладів ефективної взаємодії агентства з управителем.
“Укрнафта” належно виконує умови договору, а результат цієї роботи має конкретний вимір – понад 2,5 млрд грн, спрямованих до державного бюджету з 2023 року”, – зазначила т.в.о. голови АРМА Ярослава Максименко.
Кабінет міністрів України у липні 2023 року передав корпоративні права ПрАТ “ВК “Укрнафтобуріння” в управління ПАТ “Укрнафта”. У грудні 2023 року суд зупинив видобуток газу на Сахалінському родовищі, що розташоване на території Богодухівського району Харківської області, однак у серпні 2024 року компанія відновила роботу.
“Укрнафтобуріння” – одна з найбільших приватних газовидобувних компаній в Україні. З 2010 року розробляє Сахалінське нафтогазоконденсатне родовище із запасами 15 млрд куб. м газу.
Центральний, Інгулецький і Північний гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) гірничо-металургійної групи “Метінвест”, трансформовані в Об’єднаний ГЗК, за підсумками січня-червня поточного року перерахували до бюджетів всіх рівнів 2,8 млрд грн, шо на 200 млн грн більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Згідно із пресрелізом компанії, криворізькі гірничо-збагачувальні комбінати “Метінвесту” навіть під час війни та економічної кризи залишаються надійним фінансовим фундаментом для України, спрямовуючи мільярди гривень до бюджетів усіх рівнів. Серед основних джерел наповнення, вже традиційно, залишаються плата за користування надрами – 1, 3 млрд грн, єдиний соціальний внесок – майже 400 млн грн та податок на доходи фізичних осіб – 350 млн грн.
“Гірничо-металургійна галузь України проходить надважкий період, однак завдяки нашим професійним та відповідальним фахівцям, ГЗК “Метінвесту” продовжують працювати в умовах обстрілів та жорстких логістичних та експортних обмежень. І навіть попри зменшення виробництва, об’єднаний ГЗК стабільно сплачує усі необхідні відрахування. Бо податки зараз – це підтримка, захист та виживання для країни в цілому та громад зокрема”, – зазначив генеральний директор об’єднаного ГЗК Ігор Тонєв.
Як повідомлялось, з урахуванням асоційованих компаній та спільних підприємств група “Метінвест” в I півріччі 2026 року сплатила 8,5 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні.
Об’єднаний ГЗК у Iкв-2026 перерахував до бюджетів всіх рівнів 1,3 млрд грн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – у Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
