Центральний, Інгулецький і Північний гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) гірничо-металургійної групи “Метінвест”, трансформовані в Об’єднаний ГЗК, за підсумками січня-червня поточного року перерахували до бюджетів всіх рівнів 2,8 млрд грн, шо на 200 млн грн більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Згідно із пресрелізом компанії, криворізькі гірничо-збагачувальні комбінати “Метінвесту” навіть під час війни та економічної кризи залишаються надійним фінансовим фундаментом для України, спрямовуючи мільярди гривень до бюджетів усіх рівнів. Серед основних джерел наповнення, вже традиційно, залишаються плата за користування надрами – 1, 3 млрд грн, єдиний соціальний внесок – майже 400 млн грн та податок на доходи фізичних осіб – 350 млн грн.
“Гірничо-металургійна галузь України проходить надважкий період, однак завдяки нашим професійним та відповідальним фахівцям, ГЗК “Метінвесту” продовжують працювати в умовах обстрілів та жорстких логістичних та експортних обмежень. І навіть попри зменшення виробництва, об’єднаний ГЗК стабільно сплачує усі необхідні відрахування. Бо податки зараз – це підтримка, захист та виживання для країни в цілому та громад зокрема”, – зазначив генеральний директор об’єднаного ГЗК Ігор Тонєв.
Як повідомлялось, з урахуванням асоційованих компаній та спільних підприємств група “Метінвест” в I півріччі 2026 року сплатила 8,5 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні.
Об’єднаний ГЗК у Iкв-2026 перерахував до бюджетів всіх рівнів 1,3 млрд грн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – у Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Надходження до державного бюджету України від активів, що перебувають у сфері управління АРМА, у січні–липні 2026 року склали лише 210 млн грн проти 1,3 млрд грн за аналогічний період 2025 року, заявив експерт антикорупційного комітету Верховної Ради, колишній заступник голови АРМА Павло Великоречанин в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
Таким чином, обсяг надходжень скоротився більш ніж у шість разів.
Для порівняння, за словами Великоречанина, у 2023 році до державного бюджету було перераховано 7,5 млрд грн, зокрема завдяки великим справам щодо спеціальної конфіскації.
Він зазначив, що нинішні 210 млн грн здебільшого є результатом управління активами, переданими АРМА ще у 2024–2025 роках. Значна частина надходжень пов’язана з платежами від «Нафтогазу».
За оцінкою Великоречанина, нових економічно привабливих активів у портфелі агентства зараз практично немає. Крім того, щодо окремих об’єктів результати конкурсів з обрання керуючих скасовуються, після чого суди визнають такі рішення незаконними, а державі доводиться повторно фінансувати оцінку майна.
Окремою проблемою він назвав тривалість процедури передачі активів у управління. Поки майно перебуває без керуючого, держава змушена нести витрати на його охорону та зберігання, водночас актив може фізично руйнуватися або втрачати вартість.
Місцеві бюджети за січень-липень 2026 року отримали 28,8 млрд грн земельного податку, що на 13% перевищує результати аналогічного періоду 2025 (25,5 млрд грн).
Як повідомляє Державна податкова служба (ДПС) на сайті в четвер, лідером за обсягом надходжень до місцевих бюджетів стала Дніпропетровська область, де платники забезпечили 5,3 млрд грн. Також значні обсяги надходжень отримали бюджети Києва – 4 млрд грн, Одеської – 2,5 млрд грн та Львівської областей – 2,1 млрд грн.
Земельний податок є обов’язковим місцевим платежем, який сплачують власники ділянок, паїв та постійні землекористувачі. Фізособам нарахування проводять контролюючі органи, а сплату необхідно здійснити протягом 60 днів після отримання податкового повідомлення-рішення. Юридичні особи розраховують податок самостійно та подають декларації щороку до 20 лютого.
Пільги зі сплати земельного податку передбачені для пенсіонерів за віком, осіб з інвалідністю I та II груп, ветеранів війни, багатодітних сімей та осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Пільга діє в межах установлених норм площі ділянки. У ДПС наголошують, що обов’язок сплати податку зберігається за власником навіть у разі неотримання повідомлення, а перевірити стан розрахунків можна через електронний кабінет платника.
Румунія може поставити за мету приєднатися до єврозони у 2032 році за умови стабілізації державних фінансів і виконання критеріїв валютного союзу, заявив виконувач обов’язків міністра інвестицій та європейських проєктів країни Драгош Післару.
Заява була оприлюднена в інтерв’ю румунському телеканалу TVR Info. При цьому 2032 рік наразі не є офіційно затвердженою датою переходу Румунії на євро, а розглядається Післару як можливий цільовий орієнтир.
За словами міністра, першочерговим завданням для країни має стати фіскально-бюджетна консолідація та приведення державних фінансів до стабільного стану до 2030 року.
“Мета полягає в тому, щоб до 2030 року навести лад у наших фінансах. Тому я бачу можливість узгодження кількох цілей: фіскально-бюджетної консолідації та прийняття на 2028-2034 роки узгодженого плану розвитку країни”, – заявив Післару.
Він також наголосив на необхідності політичної стабільності, яка дозволила б уряду послідовно виконувати такий план. Після досягнення необхідних макроекономічних показників Румунії необхідно буде пройти етап участі в європейському механізмі валютних курсів ERM II.
“Румунія могла б, скажімо, у 2030 плюс два, тому що два роки потрібно провести в передпокої. Це період моніторингу. 2032 рік міг би бути важливою ціллю для вступу до єврозони”, – зазначив міністр.
Наразі Румунія ще не відповідає ключовим критеріям для запровадження євро. Згідно з опублікованою у червні 2026 року доповіддю Європейського центрального банку про конвергенцію, країна не бере участі в ERM II. Для виконання валютного критерію держава повинна перебувати в цьому механізмі щонайменше два роки без значних коливань або девальвації валюти щодо євро.
Суттєвою проблемою залишається й інфляція. Середній показник гармонізованої інфляції в Румунії за 12 місяців станом на травень 2026 року становив 8,4%, тоді як референтний рівень для вступу до єврозони дорівнював 2,7%. Середня довгострокова процентна ставка становила 6,7% за максимально допустимого для відповідного критерію рівня 5,1%.
Крім того, Румунія продовжує процедуру скорочення надмірного бюджетного дефіциту. ЄС встановив для Бухареста траєкторію, яка має дозволити усунути надмірний дефіцит до 2030 року. Єврокомісія прогнозувала його скорочення до 6,2% ВВП у 2026 році та 5,8% у 2027 році. Державний борг, за прогнозом, навпаки, може зрости до 63,4% ВВП у 2027 році.
Таким чином, сценарій переходу на євро у 2032 році передбачає суттєве скорочення бюджетного дефіциту та інфляції, стабілізацію державного боргу, вступ до ERM II і щонайменше дворічне перебування в цьому механізмі перед остаточним приєднанням до єврозони.
Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України у третьому кварталі зросте на 2,1%, у четвертому – на 4,2% і у першому кварталі наступного року – на 5,2%, такий оновлений поквартальний прогноз опублікував Національний банк у квітневому “Інфляційному звіті” на своєму сайті.
“Пом’якшення фіскальної політики та масштабний економічний імпульс завдяки спрямуванню частини зовнішнього фінансування на локалізацію виробництва озброєння, а також більші, ніж торік, урожаї сприятимуть пожвавленню економічної активності в другому півріччі”, – зазначив НБУ, який в цілому покращив прогноз зростання економіки на цей рік до 1,8% з 1,3% у квітневому “Інфляційному звіті”.
Тоді Нацбанк очікував, що у третьому кварталі цього року ВВП збільшиться на 1,9%, у четвертому – на 1,7%, а у першому кварталі наступного року – на 4,7%.
НБУ тепер очікує зростання дефіциту зведеного бюджету (без урахування грантів у доходах) до 35,2% ВВП за підсумками 2026 року порівняно із 24,7% ВВП минулого року, тоді як ще у квітні він навпаки прогнозував зменшення цього показника до 19,2% ВВП.
Як йдеться у звіті, у другому кварталі цього року видатки бюджету зросли на 32,7% порівняно із другим кварталом минулого року – на 0,45 трлн грн, до 1,81 трлн грн, тоді як у першому кварталі вони були на минулорічному рівні у 1,25 трлн грн.
Нацбанк наголосив, що фіскальний імпульс перекриває негативний ефект від обстрілів, який Нацбанк оцінює у 0,9 відсоткового пункту.
За попередньою оцінкою Держстату, після спаду на 0,6% у першому кварталі цього року у другому кварталі 2026 року ВВП збільшився на 0,6%, тоді як Нацбанк у квітневому прогнозі очікував його зростання на 1,7%.
НБУ пояснив, що суттєвішому зростанню економіки перешкоджають наслідки інтенсифікації атак Росії на логістичну інфраструктуру, зокрема блокування портів, а також на енергетику та об’єкти бізнесу. Спад також суттєво поглибився й у будівництві (до 7,5% у другому кварталі) на тлі високої бази порівняння минулого року, нестачі кваліфікованих кадрів та зміни структури попиту в умовах воєнних та енергетичних шоків: активність зміщувалася від великих житлових проєктів у бік приватного житла та відновлення інфраструктури.
Центробанк також підтвердив прогноз зростання на 2027 рік у 2,8%, але змінив очікування поквартальної динаміки: якщо у квітні він очікував у другому кварталі наступного року збільшення ВВП на 2,5%, у третьому – на 2,0% та у четвертому на 2,5%, то тепер ці показники складають відповідно 4,3%, 2,4% та 0,2%.
Пришвидшення темпів відновлення у наступні роки НБУ пов’язує зі збільшенням інвестицій у розбудову виробничих потужностей, зокрема ОПК, подальшого нарощування врожаїв, поступової стабілізації в енергетичному секторі і збереження стійкого споживчого попиту.
“М’яка фіскальна політика зумовлюватиме додатний розрив ВВП у 2026-2027 роках”, – наголошується також у Інфляційному звіті.
Прогноз дефіциту зведеного бюджету на наступний рік підвищено з 17,7% ВВП до 25,6% ВВП, на 2028 рік – з 10,9% ВВП до 14,6% ВВП.
Згідно зі звітом, зниження прогнозу зростання ВВП на 2028 рік з 3,7% до 3,0% пов’язано із суттєвішою фіскальною консолідацією.
Як повідомлялося, за даними Держстату, у 2025 році зростання ВВП України сповільнилося до 1,8% з 2,9% у 2024 році та 5,5% у 2023 році після падіння на 28,8% у 2022 році – першому році повномасштабної російської агресії.
Уряд знову схвалив і направив до Верховної Ради законопроект, який запроваджує податок на додану вартість (ПДВ) на міжнародні поштові відправлення в Україну вартістю до 150 євро, повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький у Telegram увечері в середу.
«Ми маємо створити рівні умови для всіх учасників ринку. Це питання підтримки українських виробників і чесної конкуренції. Очікуємо, що це рішення забезпечить понад 10 млрд грн додаткових надходжень до бюджету щороку», — зазначив він.
Прем’єр підкреслив, що українські виробники та продавці сплачують ПДВ, тоді як частина імпортних товарів користується податковими пільгами.
«Неприпустимо, що українські виробники, наприклад, у легкій промисловості, сплачують податки, тоді як громадяни купують на іноземних маркетплейсах одяг, і такі самі товари взагалі не оподатковуються. Так само неприпустимо, що низка недобросовісних гравців дрібить посилки та ухиляється від сплати податків», – заявив глава уряду.
Корецький також зазначив, що скасування існуючої сьогодні пільги приведе українські правила у відповідність до законодавства Європейського Союзу.
«Важливо: приватні подарунки вартістю до 45 євро, що надсилаються безкоштовно, як і раніше, не оподатковуватимуться», – додав прем’єр.
За його словами, нові правила, якщо депутати підтримають це рішення, почнуть діяти з 2027 року, тому у бізнесу, маркетплейсів та операторів доставки буде час підготуватися.
Окремо Корецький доручив Міністерству фінансів та всім відповідальним органам якісно опрацювати це питання з парламентарями на рівні комітетів та з представниками всіх фракцій і груп, а також детально роз’яснити громадськості норми законопроекту та необхідність його ухвалення.
Як повідомлялося, ухвалення Верховною Радою законопроекту про скасування звільнення від оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро є умовою надання Україні третього траншу за програмою з Міжнародним валютним фондом у розмірі близько 0, 7 млрд та другого траншу макрофінансової допомоги від Європейського Союзу в розмірі 3,7 млрд євро в рамках кредиту на підтримку України на суму 90 млрд євро.
У оновленому меморандумі про фінансову та економічну політику за програмою EFF з МВФ Україна взяла на себе зобов’язання як новий структурний орієнтир ухвалити цей закон до кінця липня, тоді як у первинному варіанті його потрібно було затвердити до кінця березня разом з іншими податковими нормами, але цей структурний орієнтир не було виконано.
