Гірничо-металургійна група “Метінвест” у 2024 році з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств наростила перерахування до бюджетів усіх рівнів в Україні на 36% порівняно з 2023 роком – до 19,8 млрд грн.
Згідно з пресрелізом компанії у четвер, уже майже протягом трьох років повномасштабної війни “Метінвест” продовжує підтримувати економіку країни.
Найбільша за обсягом відрахувань – плата за користування надрами, що зросла більше ніж удвічі проти минулого року – до 5 млрд грн. На другому місці – єдиний соціальний внесок у розмірі 3,7 млрд грн, що збільшився на 13%. У трійці найбільших виплат – 3,4 млрд грн податку на доходи фізичних осіб, що на 11% перевищує показники 2023 року.
Крім того, українські підприємства “Метінвесту” торік сплатили 2,6 млрд грн податку на прибуток, що на 20% менше, ніж у попередньому році. Плата за землю зросла на 6% проти показників минулого року, до 1,3 млрд грн, а екологічний податок – на 18%, до 717 млн грн.
“Війна підвищує рівень відповідальності бізнесу – перед армією, економікою та кожним українцем. Попри всі виклики, ми не лише зберегли стабільність, а й змогли досягти рівня сплати податків 2022 року, коли мали певний довоєнний запас міцності. Це свідчить про наше вміння адаптуватися й знаходити нові можливості. “Метінвест” залишається одним із найбільших платників податків і приватних донорів ЗСУ, й ми продовжуємо підтримувати країну в ці скрутні часи”, – зазначив генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков.
Як повідомлялося, “Метінвест” за дев’ять місяців 2024 року наростив сплату податків на 38% – до 15,2 млрд грн. Група у першому півріччі 2024 року збільшила сплату податків в півтора рази – до 10 млрд грн. В цілому в 2023 році компанія перерахувала до держбюджету 14,6 млрд.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, здебільшого, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно ним керують.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Агрохолдинг “Агро-Регіон” у 2025 році збільшить на 15% загальний бюджет витрат на закупівлю товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), повідомила прес-служба агрохолдингу в Facebook.
“Загальний бюджет на ТМЦ у 2025 році зросте на 15%, але це пов’язано зі зміною сівозміни: ми збільшуємо частку кукурудзи, яка є затратнішою культурою. Якщо розглядати витрати на кожну культуру окремо, то ріст становитиме близько 5%, але це пов’язано не з цінами, а з використанням більш дорогої технології (більше добрив і дорожчі ЗЗР)”, – зауважив директор по закупівлям агрохолдингу Дмитро Тарасюк.
За його інформацією, в структурі закупівель добрива завжди займають найбільшу частку витрат. У сезоні-2025 вони приблизно вдвічі дорожчі за насіння, пальне або пестициди. Проте завдяки ранній закупівлі “Агро-Регіон” зміг суттєво заощадити на добривах. Більшість добрив агрохолдинг придбав у червні 2024 року — на “дні ціни”. Це дозволило уникнути дефіциту фосфорних добрив, який виник у липні – серпні, а також запобігти додатковим витратам, оскільки до січня ціни на азотні добрива зросли на 25%. Агрохолдинг також розділив закупівлю азотних добрив на дві частини, щоб уникнути фінансового навантаження і розподілити ризики.
Тарасюк зазначив, що насіння “Агро-Регіон” також закуповує заздалегідь. Ще в листопаді 2024 року було законтрактовано 90% потреби, скориставшись максимальними знижками за раннє контрактування. Решта 10% — це тестові гібриди, які аграрний підрозділ випробовує.
“Засоби захисту рослин (ЗЗР) також закуповуємо якомога раніше, особливо препарати для протруєння насіння, ґрунтові гербіциди та регулятори росту. Крім того, ми створюємо “аварійний” запас гербіцидів та інсектицидів для можливих форс-мажорів, таких як непередбачувана поява шкідників. Це дозволяє нам бути гнучкими у виробничих процесах”, – розповів керівник напрямку.
Він також повідомив, що Агро-Регіон після початку війни збільшив можливості власного зберігання палива, що дало змогу забезпечити сезонні роботи навіть у кризових умовах. Наразі агрохолдинг має близько 20% від потреби пального на весняну посівну.
“На жаль, ціни на нафту тримаються на рівні $80 за барель, тому ми вирішили відтермінувати основні закупівлі. Спостерігаємо за ринком і, можливо, цього року перейдемо на спотові закупівлі невеликими партіями, оскільки є вірогідність, що чим пізніше купувати, тим буде дешевше”, – резюмував директор із закупівель агрохолдингу.
Агрохолдинг “Агро-Регіон” володіє земельним банком 39 тис. га у Київській, Чернігівській, Житомирській та Хмельницькій областях. Спеціалізується на рослинництві. До його складу входять 11 компаній, об’єднаних у чотири рослинницькі кластери. Має два елеватори – Бориспільський потужністю 73 тис. тонн і Миропільський – 52 тис. тонн.
Щорічний урожай зернових та олійних культур “Агро-Регіон” становить до 200 тис. тонн.
Шведська компанія Lobiu Sala AB, що належить ексміністру економіки України Айварасу Абромавичусу, у квітні 2021 року одержала від Антимонопольного комітету України дозвіл на купівлю шведської Agro Region Stockholm Holding, яка управляє в Україні групою компаній “Агро-Регіон”.
АТ “Укргазвидобування” за підсумками 2024 року направило до зведеного бюджету країни 22,28 млрд грн рентних платежів.
Згідно з повідомленням на сайті компанії, з цієї суми 5%, або 1,114 млрд грн, надійшло до бюджетів місцевого та обласного рівнів у регіонах, на території яких компанія здійснює видобуток вуглеводнів.
У частині розподілу коштів Харківська область отримала 580 млн грн, Полтавська – 441,3 млн грн, Львівська – 45 млн грн, Дніпропетровська – 22,5 млн грн, інші – 25,2 млн грн.
Як повідомлялося, у січні-вересні 2024 року “Укргазвидобування” збільшило видобуток товарного газу на 6,5% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 10,4 млрд куб. м, рідких вуглеводнів – на 26%, до 372 тис. тонн.
За підсумками 2023 року виробництво товарного газу компанією склало 13,224 млрд куб. м, що на 0,679 млрд куб. м більше, ніж у 2022-му.
НАК “Нафтогаз України” належить 100% акцій “Укргазвидобування”.
Детінізація ринку лікеро-горілчаної продукції за 2024 рік принесла державному бюджету України додатково на 1,9 млрд грн більше, ніж у 2023 році, повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у телеграм-каналі.
Він зазначив, що сплата акцизного податку з виробленої в країні лікеро-горілчаної продукції зросла на 1,7 млрд грн, або на 24,4%, порівняно з 2021 роком. Позитивна динаміка простежується і в зростанні податкової ефективності з ПДВ: вона становить 6,88%, або на 33,3% більше, ніж у довоєнному 2021 році, коли вона фіксувалася на рівні 5,16%.
Водночас виручка алкогольної продукції в листопаді 2024 року порівняно із січнем збільшилася на 25%.
Гетманцев звернув увагу, що президент України підписав законопроєкт про оподаткування ринку спирту, виходячи з потужності заводів, і висловив упевненість, що це не дасть змоги відновити “чорний” ринок спирту.
Важливим індикатором детінізації 2024 року ринку лікеро-горілчаної продукції голова парламентського комітету назвав зростання завантаженості потужностей спиртзаводів до 87%. Це допомогло за 10 місяців минулого року виробити 23,7 млн дал спирту, що на 189% більше за мирний 2021 рік, коли завантаження спиртзаводу становило 60%.
“Це означало, що вся залишкова потужність була спрямована в пляшку без акцизу”, – додав Гетманцев.
За його словами, ухвалений парламентом закон №4014 спрямований на забезпечення повноти сплати акцизного податку виробниками спирту етилового та біоетанолу.
“Закон робить економічно невигідним умовне «невикористання» потужностей. Надзвичайно важливо, щоб контролери широко не заплющували очі в процесі виконання вимог закону”, – резюмував голова парламентського фінкомітету.
Україна 2024 року отримала $41,7 млрд зовнішнього фінансування для покриття дефіциту бюджету, що давало змогу виділяти необхідні кошти на відбиття повномасштабної російської агресії, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко.
“Це дає змогу повністю профінансувати пенсії, зарплати в освіті та охороні здоров’я, усю систему гуманітарно-соціального спрямування”, – наголосив очільник Мінфіну в ефірі Національного телемарафону в понеділок.
Він зазначив, що Україна цього і наступного року спрямовує на сектор безпеки і оборони 2,2 трлн грн ($52,5 млрд за поточним курсом), або 26% ВВП.
Стосовно бюджетного фінансування 2025 року, яке в держбюджеті заплановано в обсязі $38,4 млрд, Марченко наголосив на важливості реалізації на практиці ініціативи ERA від G7 щодо виділення Україні $50 млрд за рахунок заморожених російських активів.
“Є доступ до $50 млрд, це дозволяє нам з упевненістю дивитися на 2025 рік. Більше того, якщо все буде добре, то 2026 і 2027 рік ми плануємо закривати за допомогою цих активів”, – сказав глава Мінфіну.
Він уточнив, що 2024 року держбюджет уже отримав перший $1 млрд із цих $50 млрд від США.
Загалом оцінюючи залежність України від зовнішнього фінансування, Марченко вважає, що “якщо завершимо війну, така залежність не буде кричущою”. Міністр ще раз зазначив, що величезний дефіцит бюджету пояснюється витратами на війну.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль вважає, що умовах обмежених ресурсів ухвалений Верховною Радою державний бюджет на 2025 рік чітко визначає пріоритети.
«В умовах обмежених ресурсів цей бюджет чітко визначає пріоритети. Оборона, безпека, підтримка людей, розвиток і відновлення країни. Це все, що робить нас сильнішими і веде до перемоги», – написав Шмигаль у телеграм-каналі після ухвалення Верховною Радою бюджету в другому читанні та в цілому.
За словами прем’єра, усі податки громадян і бізнесу наступного року будуть спрямовані на оборону і безпеку країни.
«Загальний ресурс, спрямований на сектор безпеки і оборони, становитиме 2,23 трлн грн. Рекордні кошти будуть спрямовані на виробництво та закупівлю зброї. Передбачено на це 739 млрд грн. Буде більше фінансування на модернізацію нашого оборонно-промислового комплексу, а також на закупівлю дронів», – розповів він.
Шмигаль зазначив, що другим пріоритетом бюджету є підтримка громадян, зокрема, загалом на програми допомоги в соціальній сфері передбачено майже 421 млрд грн.
«Видатки на освіту становитимуть близько 199 млрд грн, а на медицину 217 млрд грн. В обох областях заплановані важливі проєкти модернізації та розвитку. На оновлення медичних закладів, придбання сучасного обладнання та створення реабілітаційних центрів передбачено 10,7 млрд грн. На модернізацію освітніх закладів та облаштування укриттів додатково передбачено 17,5 млрд. грн.», – додав він.
Серед іншого, Шмигаль зазначив, що у 2025 році ресурс місцевих бюджетів зросте на 15%.
