Платники податків в Україні у січні-квітні 2026 року сплатили до місцевих бюджетів 73,5 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів, що на 12,3% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року, повідомляється на сайті Державної податкової служби (ДПС) у четвер.
Згідно із повідомленням, за перші чотири місяці минулого року ця сума становила 65,5 млн грн.
У відомстві зазначили, що лідерами за обсягами сплати збору за паркування стали Одеська область – 27,1 млн грн, Львівська – 19,5 млн грн, Дніпропетровська – 16,7 млн грн та Івано-Франківська – 3,8 млн грн.
Податківці пов’язують позитивну динаміку із підвищенням правової свідомості підприємців, ширшим впровадженням безготівкових розрахунків та ефективним контролем з боку ДПС, що забезпечило прозорість цього сектору. Кошти від зазначеного збору повністю залишаються у розпорядженні територіальних громад для фінансування благоустрою та покращення дорожньої інфраструктури.
У ДПС нагадали, що платниками збору за місця для паркування є юридичні особи, їхні філії та фізичні особи-підприємці, які є операторами парковок, тоді як водії цей збір не сплачують. Базою оподаткування виступає площа земельної ділянки, відведена під паркування рішенням місцевої ради, або площа комунальних гаражів та паркінгів, побудованих за рахунок місцевого бюджету. Ставки збору встановлюються місцевою владою у розмірі до 0,075% мінімальної заробітної плати за 1 кв. м площі ділянки, що у 2026 році становить до 6,49 грн за 1 кв. м.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у січні-березні поточного року з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств перерахувала до бюджетів усіх рівнів в Україні 4,3 млрд грн у порівнянні з 4,4 млрд грн за аналогічний період 2025 року.
Згідно із пресрелізом компанії у понеділок, у трійці найбільших за обсягом відрахувань – плата за користування надрами, що становить 1,2 млрд грн, єдиний соціальний внесок у розмірі 823 млн грн і 727 млн грн податку на доходи фізичних осіб.
Крім того, українські підприємства “Метінвесту” в січні-березні 2026 року перерахували 351 млн грн податку на прибуток, 328 млн грн плати за землю, 331 млн грн податку на додану вартість і 207 млн грн військового збору. Водночас екологічний податок зріс на 15% проти показників I кварталу 2025 року – до 190 млн грн.
Як повідомлялось, у 2025 році “Метінвест” перерахував до бюджетів усіх рівнів в Україні 18,7 млрд грн податків і зборів. Загалом за понад чотири роки повномасштабного вторгнення, з урахуванням І кварталу 2026 року, група спрямувала на підтримку економіки країни близько 78 млрд грн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
«Укрнафта» сплатила 8,86 млрд грн податків, зборів та митних платежів до державного бюджету у І кварталі 2026 року.
«Загалом з моменту переходу компанії під державне управління обсяг сплачених податків, зборів та митних платежів за 2023–2026 роки перевищив 106 млрд грн, – зазначив голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура. – Це системний внесок компанії у підтримку економіки та фінансування потреб держави, зокрема Сил оборони. Дякую команді за стабільну роботу і результат».
За підсумками 2025 року «Укрнафта», як частина Групи Нафтогаз, сплатила 28,8 млрд грн податків і зборів до державного бюджету.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
ПАТ «Черкасиобленерго» 9 квітня оголосило тендер на страхування тролейбусів за програмою обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, повідомляється в системі електронних державних закупівель «Прозорро» .
Як зазначається, очікувана вартість закупівлі послуг страхування становить 3,364 млн грн.
Кінцевий термін подання тендерних пропозицій – 17 квітня.
Переможцем аналогічного тендеру роком раніше була «УПСК».
Значна частина приросту доходів загального фонду державного бюджету в січні – березні 2026 року пов’язана з міжнародною допомогою у вигляді грантів на суму 173,1 млрд грн, повідомило Міністерство фінансів.
При цьому в березні обсяг грантів знизився до 8,8 млрд грн після 62,9 млрд грн у лютому та 101,4 млрд грн у січні, тоді як у березні минулого року гранти становили 97,8 млрд грн. На тлі менших грантів доходи загального фонду в березні скоротилися на 16,6% — до 267,7 млрд грн, хоча сукупні доходи бюджету за місяць зросли на 0,9% — до 392,6 млрд грн.
Впровадження цифровізації в галузі рибного господарства, зокрема системи “еРибальство”, забезпечило близько 170 млн грн додаткових надходжень до державного бюджету України, повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду.
“З 2022 року в галузі реалізується системна реформа, спрямована на створення прозорого та конкурентного ринку рибного господарства”, – наголосив він під час галузевого форуму “Рибне господарство України: на шляху до європейської інтеграції”, організованого Держрибагентством.
За словами очільника комітету, реформа передбачає впровадження європейських стандартів, цифровізацію управління ресурсами та запровадження електронних аукціонів на право промислового вилову риби. Такі кроки дозволяють мінімізувати корупційні ризики та підвищити інвестиційну привабливість сектору.
Учасники форуму також обговорили реалізацію експериментального проєкту “еІнспектор”. Ця ініціатива спрямована на модернізацію роботи рибоохоронних патрулів та посилення контролю за використанням водних біоресурсів. Окрему увагу було приділено законодавчим ініціативам щодо розвитку аквакультури та адаптації українського права до норм ЄС.
Система “еРибальство” є частиною ширшої цифрової трансформації агропромислового комплексу України, що має на меті переведення всіх адміністративних послуг у галузі в електронний формат.
