Найбільший український оператор зв’язку “Київстар” у 2025 році сплатив понад 13,67 млрд грн податків та зборів до державного бюджету, що на 12% більше за показник попереднього року, йдеться у пресрелізі компанії у середу.
Згідно з ним, загалом за чотири роки повномасштабної війни сумарний податковий внесок компанії перевищив 46,5 млрд грн, що закріпило за “Київстар” статус найбільшого платника податків телеком індустрії України.
Раніше компанія повідомляла про сплату за 2024 рік 12,3 млрд грн податків та зборів та за 2023 рік – 10,8 млрд грн.
Відповідно до інформації в системі YouControl, “Київстар” минулого року збільшив виручку на 19,6% – до 43,81 млрд грн, тоді як його чистий прибуток зріс на 8,6% – до 12,31 млрд грн.
В річній консолідованій звітності групи “Київстар”, яка була опублікована днями, також зазначалося, що у 2025 році податки на прибуток зросли на $10 млн, або на 15,6% – до $74 млн.
“Це збільшення було зумовлене вищим оподатковуваним прибутком за рік, що закінчився 31 грудня 2025 року, включаючи приблизно $18 млн оподатковуваного прибутку, пов’язаного з придбанням Uklon”, – йшлося у звіті.
“Для нас важливо залишатися надійним партнером держави: значні податкові надходження, інвестиції в мережу та посилення її енергонезалежності — це наш внесок у стійкість економіки та безперервність зв’язку для мільйонів людей”, – наводяться в релізі слова президента “Київстар” Олександра Комарова.
Компанія також нагадала, що з 2022 року інвестувала понад 4,6 млрд грн у закупівлю та обслуговування обладнання для резервного живлення, а загалом спрямувала за цей час у відновлення, модернізацію інфраструктури та розвиток цифрових потужностей 40,1 млрд грн капітальних інвестицій.
Окрім того, “Київстар” повідомив про виділення минулого року 1,7 млрд грн на підтримку Сил оборони, абонентів та реалізацію соціальних проєктів, що збільшило загальну суму на ці цілі з початку війни до понад 4,4 млрд грн.
Зазначається, що у 2025 році компанія відкрила новий напрям благодійності — підтримку дитячих реанімацій для відділень інтенсивної терапії Центру UNBROKEN на базі Першого медоб’єднання Львова, куди спрямувала 15 млн грн.
Як повідомлялося, “Київстар” станом на кінець 2025 року обслуговував близько 22,4 млн абонентів мобільного та понад 1,2 млн абонентів фіксованого зв’язку. Компанія повністю належить Kyivstar Group Ltd, акції якої торгуються на американській фондовій біржі Nasdaq та мажоритарним власником якої, у свою чергу, є телекомхолдинг VEON із часткою 83,6%.
Група “Київстар” у 2025 році збільшила прибуток EBITDA на 30% – до 27 млрд грн за зростання виручки на 30,3% – до 48,2 млрд грн, у тому числі у четвертому кварталі минулого року EBITDA збільшилася на 23,1% – до 7,2 млрд грн за зростання виручки на 30,1% – до 13,5 млрд грн.
Всі три атомні електростанції НАЕК “Енергоатом”, що знаходяться на контрольованій Україною території, за результатами 2025 року виконали планові показники і виробили 54,1 млрд кВт*год електроенергії, що становить 100,8% від плану, повідомили в компанії у середу.
“Плановий показник перевищено на 418 млн кВт*год. Зафіксовано зростання виробництва е/е порівняно з 2024 р. та скорочення термінів ремонтної кампанії. Ремонтні роботи необхідно й надалі оптимізовувати, впроваджуючи нові технології”, – зазначив т.в.о. голови правління “Енергоатому” Павло Ковтонюк.
“Енергоатом” у 2025 році також оплатив спеціальні обов’язки із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (ПСО) на 168,5 млрд грн, і перерахував до державного бюджету понад 44,5 млрд грн.
Як додали в компанії, товариство підтримує працівників, зокрема фахівців Запорізької АЕС, які були вимушені залишити рідне місто та станцію через російську окупацію. Наразі в інших філіях та в Дирекції НАЕК працює понад 2 600 атомників ЗАЕС.
Наразі “Енергоатом” експлуатує дев’ять енергоблоків Південноукраїнської, Рівненської та Хмельницької АЕС загальною потужністю 7880 МВт, які розташовані на підконтрольній Україні території.
Запорізька АЕС з шістьома енергоблоками ВВЕР-1000 загальною потужністю 6000 МВт після її окупації 3-4 березня 2022 року не виробляє електроенергію з 11 вересня того ж року.
Податкові надходження від туристичної галузі у 2025 році становили 4 млрд 426,2 млн грн, що на 50,6% більше показника 2024 року, йдеться у річному звіті Державного агентства розвитку туризму України (ДАРТ).
Як повідомила голова ДАРТ Наталя Табака під час презентації звіту, без врахування підприємств за КВЕД 79.90 (надання послуг із бронювання) зростання податкових надходжень минулого року становило 35,7% – до 3 млрд 987,8 млн грн.
За даними ДАРТ, загальна кількість платників податків на кінець року становила 20,7 тис., серед них 3,7 тис. юридичних осіб (+5,3%) та 16,9 тис. фізичних осіб-підприємців (+20,7%). Загальне зростання кількості платників податків у туризмі в 2025 році проти 2024-го становило 17,6% (без врахування КВЕД 79.90 – 7%).
Згідно зі звітом, місцеві бюджети у 2025 році отримали 359 млн грн туристичного збору, що на 31,5% перевищує показник 2024 року. Серед лідерів за сумою надходжень: Київ (70 млн грн), Львівська область (63 млн грн), а також Івано-Франківська (46 млн грн), Закарпатська (31,9 млн грн), Черкаська (28,5 млн грн), Одеська (20,3 млн грн) області.
Зазначається, що на 2025 рік ДАРТ було передбачено фінансування із державного бюджету в розмірі 22,8 млн грн. За підсумками року касові видатки становили 15,6 млн грн, повернення до бюджету – 7,1 млн грн. Агентство перевиконало план за показниками проведення міжнародних заходів (проведено 15 при запланованих 8) та видачі ліцензій (видано 24 із запланованих 15).
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у 2025 році з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств перерахувала до бюджетів усіх рівнів в Україні 18,7 млрд грн, тоді як у 2024 році – 19,8 млрд грн.
Згідно із пресрелізом компанії у понеділок, найбільша за обсягом відрахувань – плата за користування надрами в розмірі 4,6 млрд грн, на другому місці – 3,5 млрд грн єдиного соціального внеску, на третій позиції – 3,2 млрд грн податку на доходи фізичних осіб.
Крім того українські підприємства “Метінвесту” торік перерахували 1,9 млрд грн податку на прибуток та 690 млн грн екологічного податку. Водночас податок на додану вартість зріс на 18% проти показників минулого року, до майже 2 млрд грн, плата за землю – на 10%, до 1,4 млрд грн, а військовий збір – майже втричі, до 916 млн грн.
“Війна та глобальні виклики змінили бізнес-реальність і змусили нас працювати по-новому. Але роль металургії залишається стратегічною: вона й далі тримає економіку, забезпечує валютний виторг і наповнює бюджет. Як найбільша компанія галузі, Метінвест продовжує працювати, підтримувати регіони й допомагати армії”, – зазначив генеральний директор групи Юрій Риженков.
Як повідомлялося, 2024 року “Метінвест” перерахував до бюджетів усіх рівнів в Україні 19,8 млрд грн податків і зборів. Загалом за майже чотири роки повномасштабного вторгнення група підтримала економіку країни на суму близько 74 млрд грн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Міністерство економіки, екології та сільського господарства України з 2 лютого 2026 року відновить прийом заявок на отримання грантів для розвитку садівництва, ягідництва, виноградарства та тепличного господарства, подача документів буде здійснюватися через портал «Дія», загальний бюджет програми на 2026 рік становить $465 млн, повідомила прес-служба міністерства.
“Ми відновлюємо одну з важливих програм підтримки аграріїв — гранти на сади і теплиці. Це не короткострокова допомога, а інвестиція в розвиток агросектора, створення робочих місць в громадах і підвищення стійкості виробництва. (…) Наша мета – підтримати виробників, стимулювати створення продукції з доданою вартістю та забезпечити сталий розвиток сільських територій, особливо в умовах війни та післявоєнного відновлення”, – наголосив заступник міністра економіки, навколишнього середовища та сільського господарства Тарас Висоцький.
Мінекономіки уточнило, що гранти на сади можна буде отримати для висадки та облаштування насаджень площею від 1 до 25 гектарів. Максимальний розмір підтримки – до 10 млн грн на одного одержувача, але не більше 400 тис. грн/га. Гранти на теплиці надаються для будівництва модульних теплиць площею від 0,4 до 2,4 га. Розмір гранту буде залежати від площі: 0,4-0,6 га – до 2 млн грн, 0,8-1,2 га – до 3,5 млн грн, 1,6-2,4 га – до 7 млн грн.
Для проектів на прифронтових і деокупованих територіях держава може покривати до 80% вартості проекту. Реалізація проекту повинна здійснюватися на землях, право власності або користування якими підтверджено не менше, ніж на сім років.
Обсяг задекларованого податку на додану вартість (ПДВ) нерезидентами, що постачають електронні послуги фізичним особам на митній території України та зареєстровані платниками ПДВ, сягнув 14,4 млрд грн за результатами 2025 року, тоді як у 2024 році до бюджету надійшло на 29% менше – 11,2 млрд грн.
“Податок на Google” у 2025 році приніс до бюджету понад 14,4 млрд грн. Це кошти, які сплатили нерезиденти, які постачають електронні послуги фізичним особам на митній території України та зареєстровані платниками ПДВ”, – написала на своїй сторінці у Facebook т.в.о. голови Державної податкової служби України (ДПС) Леся Карнаух.
За її словами, такий податок сплачують вже 150 нерезидентів: у 2025 році платниками ПДВ зареєструвалися 12 нових нерезидентів, а початку 2026 року – ще 5 компаній.
Серед лідерів сплати “податку на Google” залишаються провідні світові цифрові компанії: Apple, Google, Valve, Meta, Sony, Etsy, Netflix.
“Всі електронні послуги, якими ми користуємося щодня, працюють на бюджет держави. Це кошти на захист країни, соціальні програми, відновлення”, – зауважила Карнаух.
