Легкові автомобілі з бензиновими двигунами забезпечили понад 14,6 млрд грн митних надходжень до держбюджету від імпорту легкових автомобілів, які загалом склали 32,1 млрд грн, повідомила Державна митна служба на сайті.
Водночас дизельні авто забезпечили 8,4 млрд грн надходжень, гібриди – 7,1 млрд грн, електричні авто – 2 млрд грн.
Держмитслужба зазначає, що загалом у січні-червні українці імпортували понад 169 тис. легкових автомобілів загальною вартістю майже 96,6 млрд грн, з яких 70% склали вживані авто, забезпечивши при цьому надходження митних платежів до держбюджету на 17,7 млрд грн, тоді як нові – у сумі 14,4 млрд грн.
Частка бензинових авто, які залишаються найпопулярнішими, становила 54,5% в загальному імпорті. На другому місці – дизельні (20,3%), які не тільки значно обійшли електрокари (13%), а й випередили гібриди (12,1%).
Найдорожчими серед імпортних автівок стали гібриди, середня вартість одного такого авто становить майже $27 тис., вартість дизельного – $16 тис., електричного – понад $10 тис., а бензинового – $9 тис.
За даними Держмитслужби, з початку 2026 року автівки ввозили з понад 50 країн, однак беззаперечними лідерами є: США – 73,2 тис. (43% від загальної кількості імпортованих); Німеччина – 17,3 тис. (10%) та Польща – 14,6 тис. (9%).
Сукупно з цих країн імпортовано майже 105,1 тис. авто, тобто 62% загальної кількості.
Як повідомлялось, за даними ДМС, обсяг імпорту в Україну легкових автомобілів, враховуючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та авто для перегонів (код УКТ ЗЕД 8703), у грошовому вимірі в січні-червні 2026 року становив $2,18 млрд, що на 14,6% менше за показник першого півріччя 2025 року ($2,554 млрд).
ПрАТ “Філіп Морріс Україна” та ТОВ “Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб’юшн” за січень-червень 2026 року загалом сплатили 31,7 млрд грн податків, що перевищує показники аналогічного періоду попереднього року на 10%, йдеться у пресрелізі компанії.
Основну частину відрахувань становлять акцизний податок – 24 млрд грн, і податок на додану вартість (ПДВ) – 7,1млрд грн.
“У першому півріччі нам вдалося на 10% збільшити розмір сплачених податків. Це стало можливим через зростання ставок акцизу на тютюнові вироби, попри падіння обсягів ринку та наслідки ракетної атаки на нашу фабрику і склади”, – цитує пресслужба фінансового директора “Філіп Морріс Україна” Сергія Кальнооченка.
За словами Кальнооченка, з початку повномасштабного вторгнення компанія сплатила до бюджету більше 212 млрд грн, і це один з найвищих показників серед бізнесу в Україні.
“Це реальний внесок нашого бізнесу у фінансування оборони, соціальної сфери та відновлення економіки. Проте ця сума могла би бути більшою, мінімум, на 25-28 млрд грн, якби країна змогла подолати проблему нелегальної торгівлі тютюном. Натомість ринок нелегальних сигарет щокварталу лише зростає”, – наголосив Кальнооченко.
За оцінками Kantar Україна у квітні 2026 року, обсяг нелегального ринку тютюну знову зріс і складає 19,8%. За таких обсягів ринку річні втрати державного бюджету через несплату податків оцінюються у рекордні 33,3 млрд грн, зазначено у повідомленні.
ПрАТ “Філіп Морріс Україна” працює на українському ринку з 1994 року та є одним з найбільших платників податків. У 2024 році компанія відкрила нову фабрику у Львівській області, в яку інвестувала $30 млн, і створила 250 робочих місць. Минулого року компанія інвестувала у просування в Україні свого бренду нікотинових паучів “ZYN” $5 млн, цього року планує інвестувати ще $10 млн у розвиток категорії нікотинових паучів та запуск нової лінії бренду.
Наприкінці січня 2026 року внаслідок нічного ракетного удару було пошкоджено частину харківської фабрики компанії, робота якої була призупинена з 24 лютого 2022 року. Компанія попередньо оцінює збитки в $16 млн.
У ніч на 8 липня через російські обстріли компанія втратила склад готової продукції у Києві.
Компанія також надає гумпідтримку громадам в Харківській, Львівській, Київській областях, а також співпрацює з реабілітаційними фондами Superhumans, U+System, UNBROKEN. З початку повномасштабного вторгнення було реалізовано проєктів на 431 млн грн.
Україна отримала 3,35 млрд доларів у рамках Першої програми розвитку ринку праці та зростання приватного сектору, що реалізується спільно зі Світовим банком; кошти вже надійшли до державного бюджету і будуть спрямовані на підтримку макрофінансової стабільності та фінансування пріоритетних видатків в умовах воєнного стану, повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
За її словами, надходження коштів стало результатом угод, підписаних Україною та Світовим банком 24 червня в рамках Конференції з відновлення України (URC 2026).
«Це фінансування стало можливим завдяки масштабному пакету реформ. Для виконання умов програми уряд і Верховна Рада ухвалили 13 законів та 7 підзаконних нормативно-правових актів», — повідомляє Свириденко у дописі, опублікованому в соціальній мережі Facebook.
Реформи охопили низку напрямків, серед яких вдосконалення системи державних закупівель, розвиток факторингу, інтеграція енергетичних ринків з Європейським Союзом, трансформація аграрного сектору, підтримка підприємництва ветеранів, розвиток житлової політики, модернізація дошкільної та професійної освіти, а також відновлення системи екологічного моніторингу викидів парникових газів.
«Наступний етап програми передбачає залучення ще 1 млрд доларів до кінця 2026 року після виконання певних умов», – зазначила прем’єр-міністр.
Вона також повідомила, що частина фінансування в рамках програми забезпечена гарантіями урядів Великої Британії та Японії.
Джерело: https://www.facebook.com/share/p/18v8tuSZnE/?mibextid=wwXIfr
АТ «НАЕК «Енергоатом» (Київ) 24 червня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО). Як повідомляється в системі електронних державних закупівель Prozorro, загальна очікувана вартість становить 5 982 грн.
Кінцевий термін подання документів на тендер – 6 липня.
Платники податків в Україні у січні-квітні 2026 року сплатили до місцевих бюджетів 73,5 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів, що на 12,3% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року, повідомляється на сайті Державної податкової служби (ДПС) у четвер.
Згідно із повідомленням, за перші чотири місяці минулого року ця сума становила 65,5 млн грн.
У відомстві зазначили, що лідерами за обсягами сплати збору за паркування стали Одеська область – 27,1 млн грн, Львівська – 19,5 млн грн, Дніпропетровська – 16,7 млн грн та Івано-Франківська – 3,8 млн грн.
Податківці пов’язують позитивну динаміку із підвищенням правової свідомості підприємців, ширшим впровадженням безготівкових розрахунків та ефективним контролем з боку ДПС, що забезпечило прозорість цього сектору. Кошти від зазначеного збору повністю залишаються у розпорядженні територіальних громад для фінансування благоустрою та покращення дорожньої інфраструктури.
У ДПС нагадали, що платниками збору за місця для паркування є юридичні особи, їхні філії та фізичні особи-підприємці, які є операторами парковок, тоді як водії цей збір не сплачують. Базою оподаткування виступає площа земельної ділянки, відведена під паркування рішенням місцевої ради, або площа комунальних гаражів та паркінгів, побудованих за рахунок місцевого бюджету. Ставки збору встановлюються місцевою владою у розмірі до 0,075% мінімальної заробітної плати за 1 кв. м площі ділянки, що у 2026 році становить до 6,49 грн за 1 кв. м.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у січні-березні поточного року з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств перерахувала до бюджетів усіх рівнів в Україні 4,3 млрд грн у порівнянні з 4,4 млрд грн за аналогічний період 2025 року.
Згідно із пресрелізом компанії у понеділок, у трійці найбільших за обсягом відрахувань – плата за користування надрами, що становить 1,2 млрд грн, єдиний соціальний внесок у розмірі 823 млн грн і 727 млн грн податку на доходи фізичних осіб.
Крім того, українські підприємства “Метінвесту” в січні-березні 2026 року перерахували 351 млн грн податку на прибуток, 328 млн грн плати за землю, 331 млн грн податку на додану вартість і 207 млн грн військового збору. Водночас екологічний податок зріс на 15% проти показників I кварталу 2025 року – до 190 млн грн.
Як повідомлялось, у 2025 році “Метінвест” перерахував до бюджетів усіх рівнів в Україні 18,7 млрд грн податків і зборів. Загалом за понад чотири роки повномасштабного вторгнення, з урахуванням І кварталу 2026 року, група спрямувала на підтримку економіки країни близько 78 млрд грн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
