Група “Нафтогаз” за чотири місяці 2023 року сплатила понад 30 млрд грн податків до державного бюджету України, що становить 15% усіх податкових надходжень до нього за цей час.
Згідно з повідомленням на сайті групи в понеділок, загалом станом на 1 травня 2023 року Група “Нафтогаз” сплатила майже 33 млрд грн до державного та місцевих бюджетів.
“Незважаючи на війну та спричинені нею наслідки, Група “Нафтогаз” залишається одним із найбільших платників податків в Україні та надійною підтримкою для скарбниці. Лише у квітні ми акумулювали 6,2 млрд грн податків, що становить майже 13% усіх податкових надходжень державного бюджету країни”, – цитується в повідомленні голова правління НАК “Нафтогаз України” Олексій Чернишов.
Як повідомлялося, АТ “Укргазвидобування” (УГВ), 100% акцій якого належить НАК “Нафтогаз України”, перерахувало до зведеного бюджету країни 6,32 млрд грн рентних платежів за результатами своєї діяльності за січень-березень 2023 року.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у січні-березні поточного року з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств перерахувала до бюджетів усіх рівнів в Україні понад 2,5 млрд грн податків і зборів.
Згідно з прес-релізом компанії в середу, в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну “Метінвест” Ріната Ахметова залишається опорою економіки країни.
Українські підприємства “Метінвесту” за січень-березень цього року сплатили близько 725 млн грн єдиного соціального внеску, понад 649 млн грн податку з доходів фізичних осіб і близько 442 млн грн податку на прибуток.
Значними джерелами наповнення державного та місцевих бюджетів України стали плата за землю – понад 288 млн грн, плата за користування надрами – близько 174 млн грн та екологічний податок – майже 136 млн грн.
Генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков зазначив, що не в традиціях українців опускати руки.
“Тому підприємства “Метінвесту” продовжують наповнювати скарбницю України в надскладних військових умовах, під постійною загрозою ворожих обстрілів. Ми тримаємо стрій на економічному напрямі, незважаючи на втрату контролю над маріупольськими комбінатами, блокаду портів та інші негативні для галузі чинники. Адже розуміємо, що бізнес має працювати на перемогу, а потім і на відновлення України. Усі як один, бо країна в нас одна”, – наголосив топ-менеджер, якого цитує пресслужба.
Як повідомлялося, з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств у 2022 році “Метінвест” перерахував до бюджетів усіх рівнів в Україні 20,5 млрд грн податків і зборів.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, здебільшого, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Українська промислова компанія “Інтерпайп” за підсумками січня-березня 2023 року перерахувала до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів майже 623 млн грн, що на 3% більше, ніж в аналогічному періоді минулого року.
Згідно з прес-релізом компанії в четвер, відрахування до державного бюджету в I кв.-2023 становили близько 406 млн грн (+24%), до місцевих бюджетів – 107 млн грн (-28%). Ще 110 млн грн (-14%) перераховано як ЄСВ.
Директор з економіки та фінансів “Інтерпайпу” Сергій Кузьменко зазначив, що компанія продовжує міцно тримати економічний фронт України під час війни.
“Формула доволі проста: чим більші обсяги виробництва та експорту готової продукції, тим більший загальний обсяг сплачених податків. Стабільно працюючі підприємства “Інтерпайпу” забезпечують роботу 10 тис. осіб у прифронтовому регіоні та наповнення бюджетів усіх рівнів”, – констатував Кузьменко, якого цитує пресслужба.
Як повідомлялося, “Інтерпайп” у 2022 році перерахував до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів 2,816 млрд грн. При цьому відрахування до держбюджету за рік становили близько 1,74 млрд грн (-7% порівняно з 2021 роком), до місцевих бюджетів – близько 623 млн грн (+1%). Ще близько 454 млн грн (-4%) перераховано як ЄСВ.
Водночас директор з економіки та фінансів “Інтерпайпу” тоді зазначав, що 2022 року кожна тонна виробленої компанією трубної та залізничної продукції принесла бюджету України понад 5909 грн, що більш ніж наполовину перевищує минулорічний показник.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб і залізничних коліс. Продукцію компанії поставляють у понад 80 країн світу через мережу торговельних офісів, розміщених на ключових ринках СНД, Близького Сходу, Північної Америки та Європи. Продажі залізничних продуктів здійснюються під брендом KLW.
В “Інтерпайпі” працюють 10 тис. співробітників.
У структурі компанії п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Інтерпайп Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев вбачає значний потенціал додаткових надходжень до держбюджету України в разі істотного посилення боротьби з тіньовим ринком підакцизних товарів, особливо тютюнових виробів.
“З усіх підакцизних галузей найбільший потенціал ми бачимо в детінізації тютюнової галузі. Це приблизно 15-17 млрд грн”, – сказав він в інтерв’ю на Радіо NV.
За його словами, також великий потенціал на ринку пального.
“Що стосується горілки, то тут потенціал детінізації менший, оскільки загальний обсяг акцизу від алкогольної продукції приблизно в 10 разів нижчий, ніж тютюнової. Хоча і по алкогольній продукції, безумовно, є певний резерв детінізації”, – зазначив Гетманцев.
Голова комітету вказав, що тінізація та ухилення від оподаткування на тютюновому ринку відбуваються не на рівні його лідерів, а на рівні менших компаній і нелегальних виробників.
Він нагадав, що тютюнова галузь складається насамперед із чотирьох великих міжнародних виробників, яких не підозрюють в ухиленні від оподаткування, бо якщо це відбуватиметься, то ризики від такого ухилення для них будуть неспівставними з вигодами.
“І ми бачимо, власне, за їхньою податковою поведінкою, що вона заслуговує на довіру. Це лідери ринку, це білі компанії, це компанії, які сплачують податки в повному обсязі”, – констатував Гетманцев.
Водночас, за його словами, підозри викликають окремі менші українські тютюнові компанії.
“Є деякі легальні виробники, які викликають сумніви щодо дотримання ними правил оподаткування. Зокрема, є тютюнова фабрика в західній Україні, де нещодавно Бюро економічної безпеки (БЕБ) провело обшуки і виявило підакцизного товару без акцизних марок на 80 млн грн”, – зазначив голова комітету.
Він додав, що на ринку також є деякі невеликі легальні виробництва, які суттєво не впливають на нього, але ще є значна частина ринку – нелегальні виробники, навіть ті, що не мають ліцензії. “Приміром, нещодавно Одеська митниця затримала і конфіскувала лінію з виробництва сигарет, яку намагалися нелегально завезти в Україну під виглядом лінії з виробництва мила”, – навів приклад Гетманцев.
При цьому голова профільного парламентського комітету наголосив на неприпустимості ухилення від оподаткування під час війни.
Структура затверджених видатків державного бюджету на 2023 рік
Джерело: open4business.com.ua та experts.news
Структура затверджених доходів державного бюджету на 2023 рік
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
