ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн” (Centravis Production Ukraine), що входить до холдингу Centravis Ltd., за підсумками роботи в січні-жовтні поточного року перерахувало до бюджетів усіх рівнів понад 230 млн грн.
Згідно з прес-релізом компанії в п’ятницю, найбільше коштів надійшло на рахунок позабюджетних фондів – майже 172 млн грн. На 41,7 млн грн було поповнено місцевий бюджет і 16,8 млн грн – державний бюджет.
Водночас нагадується, що за підсумками 2021 року “Сентравіс” сплатив майже 283 млн грн до бюджетів усіх рівнів. Таким чином, незважаючи на широкомасштабну війну, компанія продовжує працювати і виконувати свої зобов’язання перед державою та місцевою громадою.
Крім сплати податків, “Сентравіс” надає допомогу силам сектору безпеки і оборони та постраждалому від військових дій населенню. Загалом компанія надала допомогу на суму понад 3,3 млн грн і закупила амуніцію та засоби захисту для мобілізованих працівників підприємства.
“Кажуть, на фасаді міністерства юстиції США є напис: податки – це ціна цивілізованості суспільства. У нашому випадку податки – це ціна захисту незалежності та державності, цього року їх особливо приємно сплачувати. Віримо, що кожна додаткова гривня допоможе відбити агресію і відбудувати Україну”, – зазначив генеральний директор “Сентравіс” Юрій Атанасов, якого цитує пресслужба.
“Сентравіс” входить до десятки найбільших виробників безшовних нержавіючих труб у світі. Виробництво компанії зосереджене в Нікополі, який з липня поточного року майже щодня зазнає обстрілів з боку російських військ.
Минулого року компанія реалізувала низку масштабних замовлень для таких світових компаній, як Benteler Automotive, LINSTER Edelstahlhandel, Rohr Mertel, Buhlmann Group, Webco, MRC. “Сентравіс” працює з такими відомими автомобільними брендами, як BMW, Volkswagen, General Motors. Постачає труби для будівництва атомних електростанцій, сховища прісної води, міжнародного експериментального термоядерного реактора (ITER) та інших знакових проєктів.
“Сентравіс” – один з найбільших світових виробників безшовних нержавіючих труб, заснований 2000 року. Його виробничі потужності розташовані в Нікополі (Дніпропетровська обл.).
Холдинг Centravis Ltd. створено на базі ЗАТ “Нікопольський завод нержавіючих труб”, сервісних і торгових компаній ТОВ “Виробничо-комерційне підприємство “ЮВІС”. Його акціонерами є члени сім’ї Атанасових.
У власності Centravis Ltd. перебуває 100% акцій ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн”.
Україна з початку повномасштабного військового вторгнення Росії отримала $27 млрд зовнішнього фінансування, до кінця року очікується зростання цієї суми до $30 млрд, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко в ефірі національного телемарафону.
“Необхідність за 10 місяців війни – $50 млрд. Частково нам допомогли партнери, частково ми профінансували завдяки внутрішнім запозиченням, зокрема завдяки монетизації фінансування Нацбанком України”, – зазначив він.
Згідно з даними Мінфіну, на 7 грудня загальна сума зовнішнього фінансування становила $28,26 млрд, з яких на фінансування дефіциту бюджету – $27,26 млрд, а ще $1 млрд – на відновлення. Ще $11,66 млрд, або 370 млрд грн надав Нацбанк через купівлю ОВДП.
Марченко зазначив, що наступного року потреби держбюджету у фінансуванні оцінюють у $38 млрд. “Менше порівняно з цим роком, але все залежить від того, як розвиватимуться події на воєнному фронті… Власних доходів не вистачає навіть на задоволення базових потреб безпеки та оборони”, – зазначив міністр.
За його словами, крім EUR18 млрд від ЄС, Україна очікує від США $9,9 млрд на 9 місяців, а також про двосторонню підтримку від інших членів G7, зокрема Великої Британії, Канади, Японії, з якими вже тривають перемовини, і Світового банку та МВФ.
У зв’язку з цим Марченко наголосив на важливості створення “фінансового Рамштайна” – не тільки як політичного майданчика, а й як майданчика для розв’язання робочих питань – ритмічності, прогнозованості та можливих затримок фінансування.
“Не можу сказати про точні дати, але переговори тривають, досить активно, на робочому рівні зустрічі (відбуваються) раз на два тижні”, – описав він поточну ситуацію зі створення такого формату.
Коментуючи блокування Угорщиною рішення про виділення Євросоюзом Україні EUR18 млрд наступного року, Марченко назвав цю новину “неприємною, але не більше”.
“Думаю, що в ЄС знайдуть способи вирішити це питання. Уже отримували сигнали, що є кілька кроків, як це можна зробити, тому в нас особливих переживань із цього приводу немає. Думаю, все має бути гаразд”, – сказав глава Мінфіну України.
Як повідомлялося, Нацбанк України в четвер спрогнозував загальне зовнішнє фінансування країни цього року в $31 млрд.
Структура Затверджених доходів державного бюджету на 2023 рік
Дані: КМУ
Взяті партнерами України зобов’язання щодо фінансової підтримки та реальне виділення коштів поки що сильно відрізняються, що створює проблему з ліквідністю та загрозу подальшого монетарного фінансування дефіциту держбюджету Нацбанком з усіма негативними наслідками для інфляції, курсової та макростабільності, заявив міністр фінансів Сергій Марченко.
“Ви чудово знаєте, що існує величезна різниця між зобов’язаннями та виплатами… Перший квартал 2023 року зараз для нас найпроблемніший… Навіть величезна кількість зобов’язань не допоможе нам у першому кварталі 2023 року (якщо ці кошти не будуть надані)”, – сказав він у середу на дискусії “Війна в Україні: Фінансування перемоги”, яку організував аналітичний центр Bruegel.
Напередодні у Берліні на Міжнародній експертній конференції з відновлення України міністр повідомив, що фіскальні та квазіфіскальні потреби України у фінансуванні у першому кварталі 2023 року оцінюються у $11,4 млрд. З них $4,2 млрд на закупівлю газу: січень – $1,9 млрд, лютий – $1,4 млрд і березень – $0,9 млрд.
Усього ж потреби у фінансуванні становлять: січень – $4 млрд, лютий – $4,1 млрд і березень – $3,3 млрд, йшлося у презентації глави Мінфіну. Згідно з нею в решту місяців 2023 року вони оцінюються від $2,1 млрд у серпні до $3,9 млрд у червні, а сумарно – у $37,9 млрд.
Марченко нагадав, що у квітні 2022 року було домовлено з міжнародними партнерами, що щомісячний розрив України цього року оцінюється у $5 млрд щомісяця, проте реальна виплата коштів далека від цієї цифри. “Наприклад, у квітні було лише $1,7 млрд, у травні – всього $1,5 млрд, у червні $4,4 млрд, у липні $1,7 млрд, у серпні – $4,7 млрд, у вересні – близько $2 млрд” , – констатував голова Мінфіну.
За його словами, якщо до кінця цього року буде виділено макрофінансову допомогу Євросоюзу (близько EUR3 млрд – ІФ) та заявлені США кошти ($7,5 млрд – ІФ), то Мінфін почуватиметься комфортно.
“Але знову ж таки, це не означає, що ми зможемо покрити всі наші витрати до кінця року. Це означає тільки те, що ми можемо керувати розривом ліквідності… ми можемо виконати критичні витрати, а інші витрати можна відкласти”, – зазначив Марченко.
Він нагадав, що на 2023 рік Мінфін оцінює потребу у додатковому зовнішньому фінансуванні соціально необхідних бюджетних видатків у розмірі $3-3,5 млрд без урахування витрат на екстрене відновлення, ймовірність збільшення яких зростає на тлі останніх рекордних російських ударів по цивільній інфраструктурі.
За словами міністра, зобов’язання про виділення у 2023 році Євросоюзом щомісяця EUR1,5 млрд і EUR18 млрд загалом за рік, які були взяті напередодні президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйєн, дають можливість передбачати вирішення цієї проблеми.
“Але знову ж таки, для нас важливо заздалегідь планувати. Поки не ясно, чи зможемо ми використати ці гроші у першому кварталі 2023 року”, – зазначив Марченко.
Він повідомив, що обговорював це питання на зустрічі із міністром фінансів Німеччини, з міністрами інших країн.
“Якщо ви готові підтримати Україну, будь ласка, робіть це швидше, тому що поки ви витрачаєте деякий час на те, щоб створити рішення, у нас немає часу. Січень не за горами, і січень не вкритий”, – наголосив глава Мінфіну.
Він додав, що очікує на підключення до фінансування США. “Але знову ж таки, для мене неясно, коли гроші можуть бути виплачені, а якщо ні, ми повинні знайти інші варіанти, ми розглянемо іншу перспективу, можливо, з двосторонніми кредиторами тощо. Ось чому така важлива передбачуваність”, – додав Марченко.
Студенти-переселенці та студентів із тимчасово окупованих територій України переведуть на бюджетну форму навчання у вишах, повідомляє Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
“Сьогодні урядом ухвалено відповідну постанову. Вона розроблена за дорученням президента України Володимира Зеленського”, – йдеться у повідомленні прес-служби міністерства у середу.
Документ дозволить перевести на навчання за державні кошти осіб, які мешкають на тимчасово окупованій території, території проведення військових (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні); внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з таких територій.
Таку ж можливість отримали діти загиблих захисників України, а також учасники бойових дій, які отримали інвалідність внаслідок війни та їхні діти.
Крім того, документ визначить механізм переведення на навчання за державні кошти вищевказаних категорій, які здобувають професійну перед вищою або вищу освіту та зараховані до установ професійної перед вищою та вищою освітою державної та приватної форми власності у минулих роках на контрактних умовах.
Проект України, воюючої країни, на 2023 рік розроблено Міністерством фінансів та підтримано Кабінетом міністрів, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко.
“Держбюджет-2023 – це бюджет країни, яка стане сильнішою, зміцнить свою обороноздатність, зможе відновлюватися після завданих збитків через російську збройну агресію, а також піклуватися про громадян, які потребують”, – написав він у Facebook у вівторок.
Згідно з Бюджетним кодексом, уряд має внести проект держбюджету до Верховної Ради до 15 вересня.
