Європейський Союз зіткнувся із суттєвими розбіжностями під час погодження багаторічного бюджету на 2028–2034 роки, що створює ризики затримки затвердження фінансової підтримки України обсягом до €100 млрд, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За підсумками саміту Європейської ради 15–16 жовтня 2026 року лідери держав-членів не змогли погодити основні параметри нової фінансової рамки. Досягнення політичного компромісу до кінця року залишається метою переговорів, однак не має статусу юридично обов’язкового терміну.
Початковий проєкт Єврокомісії, представлений у липні 2025 року, передбачав бюджет обсягом €1,763 трлн у постійних цінах 2025 року, або майже €2 трлн у поточних цінах. Проте 10 жовтня 2026 року Ірландія, яка головує в Раді ЄС, запропонувала скоротити фінансову рамку до €1,622 трлн. Таким чином, загальне зменшення становить €141 млрд, або близько 8%.
Найбільше скорочення передбачено для програм конкурентоспроможності, безпеки та інновацій — на €66,6 млрд. Фінансування зовнішньополітичних програм може зменшитися на €33,1 млрд, а регіонального розвитку й сільського господарства — на €32,2 млрд.
Основні суперечності виникли між державами — найбільшими донорами бюджету, зокрема Німеччиною, Нідерландами та Швецією, і країнами, зацікавленими у збереженні аграрних та регіональних субсидій. Додатковий тиск створюють зростання оборонних витрат, необхідність технологічної модернізації та погашення боргів програми NextGenerationEU.
За бюджетними документами, на обслуговування та погашення спільних європейських запозичень у 2028–2034 роках передбачено приблизно €149,3 млрд у цінах 2025 року. Це обмежує ресурси для нових інвестиційних програм.
Європейський парламент виступає проти скорочення бюджету. Його переговорна позиція передбачає фінансові можливості приблизно на €316 млрд більші за ірландський варіант з урахуванням окремого фінансування боргових зобов’язань.
Для України принципове значення має збереження спеціального резерву, який у новому компромісному документі становить €88,869 млрд у цінах 2025 року. У поточних цінах це відповідає приблизно €100 млрд, заявленим Єврокомісією.
Механізм передбачає використання грантів, бюджетних гарантій і кредитних інструментів для підтримки економіки, відновлення інфраструктури та європейської інтеграції України. Однак передбачені кошти поки не є затвердженим фінансуванням, а їхнє фактичне виділення залежатиме від подальших рішень ЄС.
Ситуацію ускладнює виборчий цикл у Європі, зокрема парламентські вибори в Іспанії наприкінці 2026 року та президентські вибори у Франції навесні 2027 року. Це може спонукати окремі уряди відкладати непопулярні рішення щодо збільшення бюджетних внесків.
За оцінкою Experts Club, можливі три сценарії: досягнення компромісу до кінця 2026 року, перенесення домовленостей на першу половину 2027 року або тривале затягування переговорів до завершення наступного року.
«Головний ризик для України полягає не в безпосередньому скороченні запропонованих €100 млрд, а в можливому відтермінуванні юридичного оформлення та практичного запуску фінансової підтримки після 2027 року», — зазначається в аналітичному висновку Experts Club.
Водночас затримка ухвалення бюджету не означатиме автоматичного припинення європейського фінансування, оскільки договори ЄС передбачають тимчасове продовження чинних бюджетних параметрів. Проте це може ускладнити запуск нових програм, зокрема механізмів довгострокової підтримки України.
Довгострокові бюджетні програми Євросоюзу мають враховувати майбутнє членство України в ЄС, наголосив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
Під час дискусії в рамках ХХ зустрічі Ялтинської Європейської стратегії (YES) у Києві міністр зазначив, що Україна потребує макрофінансової допомоги та довгострокових програм підтримки. За його словами, ЄС необхідно вибудовувати свою політику вже зараз «через парадигму, що Україна вже є членом Євросоюзу».
«Відповідно до процедур ЄС із лютого 2025 року розпочинається процес підготовки 7-річного бюджету на 2028-2034 роки. Дуже важливо, щоб цей бюджет уже відображав цю філософію і логіку. Логіку розширення і членства України в ЄС. Це дуже-дуже важливо, і ми сподіваємося, що наші партнери цей проєкт підтримують», – сказав Сибіга.
За словами очільника МЗС, після Другої світової війни однією з ключових цілей заснування ЄС було «подолання війни як мислення і політики, і ця ідея залишається актуальною і сьогодні».
«Має бути чітке усвідомлення того, що тільки перемога України гарантує безпечне майбутнє для Європи. Ми повинні бути більш рішучими, діяти швидше і з більшою впевненістю в ухваленні рішень. Європа повинна також нарощувати свої оборонні можливості», – сказав він.
Також Сибіга запевнив європейських партнерів у відповідальній роботі України на шляху до уніфікації внутрішньої та зовнішньої політики з ЄС і ретельного виконання «домашнього завдання».
«У сфері зовнішньої політики Україна забезпечить повну узгодженість з ЄС і ставить собі за мету приєднуватися до 100 відсотків заяв ЄС», – заявив він.
