Бізнес-асоціації під егідою Української ради бізнесу просять доопрацювати оновлений урядом законопроєкт про Бюро економічної безпеки (№10439), оскільки в ньому залишилися неврахованими важливі пропозиції, які ставлять під загрозу перезавантаження БЕБ.
“Найбільш критичною з неврахованих пропозицій є склад конкурсних комісій для переатестації кадрів і механізм проведення переатестацій”, – зазначається в поширеному в четвер зверненні 17 асоціацій.
На їхню думку, детальний механізм проведення переатестацій має бути викладений у законопроєкті, у самих комісіях має бути переважний голос міжнародних експертів, які мають бездоганну репутацію і добре розуміються на проблематиці роботи правоохоронних органів.
Серед інших проігнорованих пропозицій бізнес вказав посилення аналітичної функції Бюро шляхом надання безоплатного доступу для БЕБ до наявних державних інформаційних систем та встановлення критеріїв ефективності роботи оновленого БЕБ і їх постійного контролю.
Крім того, наголошується у зверненні, важливим є обмеження доступу до посад у БЕБ осіб, які мають сумнівну репутацію, виходячи з принципу обґрунтованого сумніву, з огляду на незначну кількість корупційних справ, що закінчилися обвинувальними вироками.
Також вкрай важливо зберегти у фінальній редакції проєкту право переважного голосу міжнародних експертів під час обрання голови БЕБ, ідеться в документі.
Крім того, з метою встановлення запобіжників щодо незаконного тиску на бізнес з боку правоохоронних органів, одночасно з перезавантаженням БЕБ бізнес вимагає внести зміни до Кримінального процесуального Кодексу щодо запровадження стандартів прокурорської діяльності, обмеження повноважень Національної поліції та БЕБ у частині надання доручень оперуповноваженим СБУ, забезпечення можливості оскарження до слідчого судді будь-яких дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора.
Крім того, бізнес пропонує запровадити заборону на повторне відкриття провадження за тими самими підставами та вилучення матеріальних цінностей, не зазначених в ухвалі слідчого судді, налагодити відповідальне зберігання і негайне повернення власникам заарештованого майна після ухвалення рішення, обирати обґрунтований рівень застави та забезпечувальних заходів.
Серед інших вимог – покладення на слідчих суддів обов’язку перевірки дотримання вимог підслідності та повернення строків досудового розслідування і процедури їхнього продовження у фактичних кримінальних провадженнях, за винятком тяжких та особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності НАБУ.
Водночас асоціації зазначили, що в оновленому урядовому законопроєкті про БЕБ було враховано низку пропозицій бізнес-спільноти, зокрема, обрання претендентів на посаду керівника Бюро комісією з переважаючим голосом міжнародних експертів, негайну переатестацію всіх працівників Бюро та аудит через рік і три роки після призначення нового керівника.
Згідно з прогнозом першого заступника профільного комітету ради Ярослава Железняка, законопроєкт №10439 буде винесено на голосування в першому читанні вже в четвер.
БЕБ, бізнес-асоціація, Бюро економічної безпеки, законопроєкт, УКРАЇНА
З початку повномасштабної війни Бюро економічної безпеки України ініціювало арешт активів росії та білорусі (фізичних та юридичних осіб) на 44 млрд грн. Детективи БЕБ здійснюють досудове розслідування у 22 кримінальних провадженнях щодо правопорушень в економічній сфері, найчастіше це ухилення від сплати податків.
Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає єдиний порядок поводження з майном: арешт – рішення суду – передача в управління або у власність держави.
Серед найвагоміших арештованих активів:
вагони та ТМЦ в вагонах вартістю близько 19 млрд грн.,
активи фінансової установи – 12,8 млрд грн.,
активи мережі АЗС орієнтовно оцінюються в 2 млрд грн.,
декілька торгівельних центрів вартістю 1,3 млрд грн. та інші.
Наразі, майно орієнтовною вартістю 1 млрд грн. передано до АРМА, з яких на 238 млн грн. вже реалізовано в дохід держави.
Нагадаємо, нещодавно Бюро економічної безпеки України визначило та погодило з відповідними державними органами 23 юридичні особи, пов’язані з рф та рб, які рекомендує включити до санкційного списку. Ще два списки із 25 та 54 суб’єктами господарської діяльності, до яких БЕБ рекомендує застосувати санкції, погоджуються з відповідними органами.
Детальніше https://esbu.gov.ua/news/spysok-beb-vyznacheno-iurosib-iaki-zasluhovuiut-na-sanktsii
Співробітники Бюро економічної безпеки України викрили підприємство, яке є одним з найбільших виробників напівфабрикатів на території України, в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. У ході досудового розслідування встановлено, що бенефіціарним власником суб’єкта господарської діяльності є громадянин російської федерації.
Слідством встановлено, що службові особи компанії, що є великим платником податків, упродовж 2019-2021 років, здійснювали перерахування грошових коштів на транзитно-конвертаційну групу з метою переведення їх у готівку та без фактичного проведення вказаних операцій. Внаслідок таких дій, компанія ухилилася від сплати податків на суму 150 млн грн.
Наразі, на корпоративні права та нерухомість підприємства, загальною орієнтовною вартістю понад 350 млн грн. накладено арешт. Вирішується питання про передачу арештованого майна в управління АРМА.
Досудове розслідування кримінального провадження за фактами ухилення від сплати податків здійснюється детективами Головного підрозділу детективів БЕБ за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генеральної прокуратури та оперативного супроводження Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.
