Виробники будівельної продукції України активно готуються, а деякі вже готові до роботи згідно з Регламентом ЄС 305/2011 щодо якості будівельних продуктів, повідомила заступник голови агентству “Інтерфакс-Україна” Державної інспекції архітектури та містобудування Наталія Дюжилова.
“Одним із головних питань, які потребують вирішення (для роботи за європейськими нормами), є відсутність повноцінної інфраструктури якості, зокрема мережі випробувальних лабораторій, укомплектованих необхідним обладнанням, що унеможливлює здійснення оцінки відповідності будівельної продукції. Наразі в Україні отримали відповідну акредитацію вісім випробувальних лабораторій, які можуть надавати послуги з випробувань за 305-м регламентом для 16 із 35 категорій будівельної продукції”, – сказала вона.
Заступник голови ДІАГ навела приклад цементної галузі, повністю готової до впровадження З05 Регламенту навіть з 1 січня 2024 року. Ця фундаментальна галузь є лідером впровадження європейського законодавства, виробники повністю готові до роботи за європейськими нормами. Зокрема, перекладено стандарти, працюють лабораторії, також уже налагоджені електронні кабінети виробника в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССС), куди виробники завантажують декларації відповідності на цементну продукцію.
Що стосується інших галузей будматеріалів, то більшість стандартів уже перекладено, але в нинішній економічній ситуації виробникам складно забезпечити придбання нового випробувального обладнання для лабораторій.
“Деякі галузі теж активно заздалегідь готувалися до промислового безвізу. Наприклад, галузь виробників кабельної продукції мала дві повністю укомплектовані для акредитації лабораторії. Але одна з них повністю зруйнована ворогом, інша перебуває на тимчасово окупованій території”, – навела приклад Дюжилова.
Інвестиції в обладнання лабораторій, яке аналізує якість будматеріалів і відповідність стандартам, це значні кошти ($0,5-2 млн). На кожен із видів продукції має бути щонайменше дві лабораторії: одна має випробовувати продукцію, інша проводити контроль за потреби.
“Ми зараз звертаємося до донорів по допомогу. Реципієнтом гранту відповідно до законодавства може бути державна установа або приватна, або навчальний заклад, теж як варіант. У багатьох європейських країнах такі лабораторії створюють на базі навчальних закладів, університетів, де є досліджувані центри”, – зазначила Дюжилова.
Серед галузей, які вже активно працюють з цього питання з донорами, вона назвала Асоціацію віконної промисловості. “Асоціація віконної промисловості успішно провела переговори з UNIDO, отримала фінансування обладнання лабораторій. У Кривому Розі вже отримано акредитацію на лабораторію. Другу лабораторію буде найближчим часом відкрито в Рівному”, – сказала Дюжилова.
Як повідомлялося, закон “Про надання будівельної продукції на ринку”, що забезпечує імплементацію в законодавство України положень Регламенту ЄС 305/2011 щодо якості будівельних продуктів, ухвалили 2020 року, він набув чинності з 2023 року. З 1 січня 2023 року в Україні вся будівельна продукція може вводитися в обіг і надаватися на ринку згідно з вимогами, встановленими 305 Регламентом і відповідними регламентними технічними специфікаціями. Зважаючи на воєнний стан і наявні адміністративні та фінансові бар’єри, було продовжено термін дії попереднього регламенту (постанова КМУ від 20.12.2006 № 1764), до 2025 року цей регламент діє в Україні паралельно з 305-м.
Запрошуємо представників ЗМІ на Круглий стіл «Цемент: можливості та виклики для виробників і споживачів».
Коли?
19 грудня 2023 року
Формат?
Офлайн
Де?
coworking Generator (м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 3)
Важливо Для участі у Круглому столі обов’язкова реєстрація за посиланням: https://forms.gle/QmJVnyXkWvaosycc8
В публічному просторі шириться багато ненадійної інформації щодо майбутньої відбудови України – її вартість, привабливість інвестицій в будівельну галузь, можливість взагалі відбудувати швидко і прозоро. Тому необхідно вже зараз означити проблеми і виклики для галузі, які будуть враховані в основі державної політики, інвестиційних стратегій.
Масштабна відбудова базуватиметься на довгому списку необхідних будівельних матеріалів, ресурсів, інженерних продуктів. Нещодавно Віце-прем’єр-міністр з відновлення України — Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков зазначив, що потенційно перспективним для інвестицій галузі стануть прямо повʼязане з відновленням та модернізацією – виробництво будівельних матеріалів, серед яких цемент.
Під час Круглого столу 19 грудня 2023 року запрошені учасники, зокрема, представники влади, профільні стейкхолдери державного й приватного сектору, медіа та інші ознайомляться з методологією дослідження та презентацією результатів першої фази дослідження ринку будматеріалів – цементу.
За підсумками презентації відбудеться обговорення перспектив розвитку й подолання можливих викликів у будівельній галузі в частині цементів.
Зокрема, будуть обговорені такі питання:
– Які є поточні тенденції на ринку цементу? Як війна вплинула на ринок цементу?
– Які є поточні можливості і виклики для виробників та споживачів цементу? Які є стратегії адаптації до роботи за умов війни?
– Які є потреби у цементі для відбудови України? Наскільки українські виробники можуть задовольнити цю потребу?
– Які є сценарії розвитку попиту на цемент та його виробництва у перспективі наступних 5 років? Які фактори будуть впливати на споживання й виробництво цементу у наступні 5 років? Які є головні виклики для споживачів та виробників цементу?
– Яким буде вплив євроінтеграції на ринок цементу в Україні?
– Які є завдання та інструменти державної політики щодо відбудови загалом та цементного ринку?
ПЕРЕМОЖЕМО І ВСЕ ВІДБУДУЄМО! РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ! СЛАВА УКРАЇНІ!
Цемент українського виробництва має стати ключовим матеріалом для відновлення, на піку реконструкції ринок може сягнути 15 млн тонн продукції, або понад $1 млрд на рік, вважають в асоціації “Укрцемент”.
“У виробництві будівельних матеріалів ми можемо скласти реальну конкуренцію іноземним виробникам, користуючись перевагами логістики. Крім того, середня ціна на цемент в Україні більш ніж на 30% нижча, ніж в інших країнах Центральної та Східної Європи. Казки про “дешевий імпорт” – це всього лише приватний інтерес”, – повідомили в асоціації.
Водночас собівартість цементу за останні три роки істотно зросла. За даними “Укрцементу”, з 2020 року зростання вартості енергоносіїв становило понад 200%, вугілля – 280%, перевезень – 317%. При цьому енергоносії та логістика становлять 72% у структурі собівартості виробництва цементу.
В асоціації вважають, що в управлінні відновленням перед державою стоїть два головні завдання: максимальна прозорість при виборі підрядників, а також локалізація.
Потенціал цементної промисловості України становить 13,6 млн тонн цементу щорічно, повідомила виконавчий директор асоціації “Укрцемент” Людмила Крипка. При цьому підприємства готуються до зростання споживання і планують розширення потужностей.
“Цементна промисловість, напевно, єдина важка галузь в Україні, де гравці модернізували свої виробничі потужності, щоб відповідати якості та забезпечувати необхідні обсяги продукції. Ми готуємося до можливого збільшення споживання цементу. Щонайменше дві компанії вже мають готові плани будівництва додаткових печей для випалу клінкеру”, – розповіла експертка агентству “Інтерфакс-Україна”.
Асоціацію “Укрцемент” створено в січні 2004 року шляхом реорганізації Українського концерну підприємств і організацій цементної промисловості “Укрцемент”.
Міністерство економічного розвитку і цифровізації Молдови повідомило, що Україна до кінця 2023 р. скасує антидемпінгове мито на імпорт молдовського цементу, повідомляє агентство InfoMarket.
Зазначається, що про таку можливість українська сторона заявила за підсумками конструктивних обговорень, що відбулися в рамках зустрічі співголів молдовсько-української міжурядової комісії з торговельно-економічного співробітництва, що відбулася в Одесі, в якій також узяв участь держсекретар Міністерства економічного розвитку і цифровізації Вадим Гумене.
Однією з основних тем, що обговорювалися на зустрічі, було застосування Україною антидемпінгового мита на імпорт цементу з Молдови, що впливає на діяльність підприємств з виробництва цементу в Молдові та має негативні наслідки для двосторонньої торгівлі між країнами.
У зв’язку з цим Вадим Гумене наполіг на проханні скасувати в найближчому майбутньому антидемпінгове мито на імпорт в Україну цементу молдовського походження, щоб уникнути ініціювання Молдовою процесів торговельного захисту в секторах, які постраждали від масового імпорту з України.
Як повідомляє молдовська сторона, Україна висловила готовність до кінця 2023 р. скасувати антидемпінгове мито на імпорт цементу з Молдови. Крім того, сторони висловили свою відкритість і готовність сприяти усуненню бар’єрів у торгівлі, зокрема, спростити прикордонний контроль для оптимізації потоку товарів, переглянути екологічні мита та забезпечити прозоре одноманітне застосування законодавства обома країнами.
Як повідомлялося, 2019 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі – МКМТ) застосувала антидемпінгові мита щодо імпорту в Україну цементу, на рівні: 57,03% до цементу з Республіки Білорусь; 94,46% до цементу з Республіки Молдова; 114,95% до цементу з Російської Федерації. Застосування таких високих ставок мита свідчило про наявність порушення конкуренції з боку цих трьох країн і необхідність захисту українських товаровиробників. Заходи вжито строком на п’ять років і діють до червня 2024 року. Вони можуть бути продовжені за умови ініціювання національним виробником процедури перегляду, під час якої Мінекономіки та МКМТ мають з’ясувати доцільність або недоцільність їх продовження.
Влітку 2023 року МКМТ припинила проміжний перегляд антидемпінгових заходів щодо імпорту цементу виробництва Рибницького цементного комбінату походженням з Республіки Молдова, аргументуючи це тим, що продовження дії остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну цементу походженням із Росії, Білорусі та Молдови, зокрема виробництва ЗАТ “Рибницький цементний комбінат”, необхідне для вирівнювання конкуренції.
У першому півріччі 2023 року Україна посіла друге місце серед основних торговельних партнерів Молдови, на її частку припало близько 14,6% від загального обсягу торгівлі Молдови. Товарообіг Молдови та України в січні-червні 2023 року становив приблизно $929,5 млн. Водночас експорт молдовської продукції на український ринок зріс на 44% – до $359,3 млн, а імпорт української продукції збільшився на 42,6% – до $570,2 млн.
Італійський виробник цементу Buzzi через дочірню компанію Dyckerhoff GmbH досягла угоди про продаж частини свого бізнесу в Східній Європі CRH, провідному постачальнику рішень для будівельних матеріалів, за EUR0,1 млрд, повідомляється на офіційному сайті у вівторок.
Як уточнюється в релізі, угоди охоплюють бізнес в Україні та активи з виробництва товарного бетону в Східній Словаччині. Завершення угоди в Україні залежить від отримання необхідних дозволів регулюючих органів і очікується у 2024 році.
Buzzi Unicem SpA (Італія) об’єднує підприємства з виробництва цементу, бетону, піску, щебеню тощо. Основним видом діяльності групи є випуск цементу, який виробляється на власних підприємствах у Німеччині, США, Люксембурзі, Чехії, Польщі, Росії та Україні. Український підрозділ Buzzi – ПрАТ “Дікергофф Цемент Україна” – має у своєму розпорядженні філії, створені на базі заводів “Волинь-цемент” (Здолбунів Рівненської обл.) і “ЮГцемент” (смт Ольшанське Миколаївської обл.). Група також працює в секторі товарного бетону в Києві, Одесі та Миколаєві.
У Східній Словаччині активи Buzzi складаються з шести заводів товарного бетону.
Як повідомлялося, у березні 2023 року Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) внесло італійського виробника цементу Buzzi Unicem до переліку міжнародних спонсорів війни. У Росії Buzzi працює через ТОВ “СЛК Цемент”, яке володіє двома цементними заводами “Сухоложскцемент” і “Коркіно”, терміналом в Омську і транспортною компанією “Цемтранс”. За даними НАЗК, компанія входять до п’ятірки лідерів цементної промисловості РФ.
Ірландська CRH Plc, найбільший виробник будівельних матеріалів у світі, який у РФ володів шістьма заводами будівельних сумішей, заявив про вихід із ринку РФ.
На ринок України компанія CRH вийшла 1999 року, придбавши Кам’янець-Подільський цементний завод у Хмельницькій області. Наразі в CRH також входять Одеський цементний завод і Миколаївцемент (Львівська обл.).
Окремий напрямок бізнесу CRH в Україні – виробництво бетону та залізобетонних виробів. Білоцерківський завод ЗБК “PoliBeton Energo” є спеціалізованим підприємством, що виробляє опори для ліній електропередачі. Бетонний вузол PoliBeton на півночі Одеси увійшов до CRH у 2020 році.
Виробництво цементу в Україні 2022 року скоротилося на 51% порівняно з 2021 роком – до 5,4 млн тонн, водночас його споживання становило 35% від показника попереднього року, свідчать дані асоціації “Укрцемент”.
“Вісім підприємств Асоціації у 2022 році випускали стратегічно важливий для країни цемент, який насамперед використовувався на важливих будівельних об’єктах оборонного значення. Зниження обсягів споживання цементу призвело, відповідно, і до зниження виробництва. При цьому січень 2022 року був рекордним із виробництва цементу за спостереженнями останніх шести років”, – розповіла агентству “Інтерфакс-Україна” виконавча директорка-керівниця департаменту науково-технічної інформації асоціації “Укрцемент” Людмила Крипка.
За її словами, експорт продукції до країн Європейського союзу дав змогу сповільнити падіння виробництва. Так, обсяг експорту цементу за підсумками року скоротився лише на 3,7% і становив 935 тис. тонн, тоді як обсяг імпорту зменшився в 14,8 раза – до 39 тис. тонн.
У структурі імпорту минулого року 46,5% зайняли цементи звичайні, 41,6% – білі цементи, 10,9% – інші гідравлічні, 1% – глиноземисті.
“Динаміка експорту цементу 2022 року свідчить, що українські виробники повністю забезпечили внутрішній ринок і продовжили підтримувати своє виробництво поставками в інші країни, переважно в ЄС”, – зазначила експертка.
Своєю чергою українські підприємства 2022 року випускали 16 типів цементів, серед яких найпопулярнішими були цементи зі шлаком. Водночас виробники продовжують шукати шляхи збільшення ефективності композиційних портландцементів за умови зниження частки клінкеру, що є одним із головних чинників зниження викидів СО2, наголошує Крипка.
В асоціації також розглядають можливість використання подрібнених будівельних відходів зі зруйнованих будівель (лінолеуму, килимових покриттів, поліетилену, гуми, дерева, пластику, руберойду та ін.) для спалювання в цементних печах як альтернативне паливо, що може скоротити необхідність в енергоносіях.
Минулого року “Укрцемент” у співпраці з ДП “ДерждорНДІ” випустив “Альбом типових конструкцій жорсткого дорожнього одягу”, який містить інформацію про варіанти дорожнього одягу з урахуванням категорії автомобільних доріг, регіону, ґрунту, технологій.
“Дорожнє будівництво – матеріаломістке виробництво з високою часткою витрат на сировину та основні матеріали. Відсутність бітуму змушує переходити на кращі практики і вітчизняні будматеріали. В альбомі зібрані детальні характеристики кожної конструкції, а також технологій відновлення або посилення дорожнього одягу із застосуванням цементобетону”, – зазначає виконавчий директор асоціації.
Асоціацію “Укрцемент” створено в січні 2004 року шляхом реорганізації Українського концерну підприємств і організацій цементної та азбестоцементної промисловості “Укрцемент”.
