Кабінет міністрів України заніс цукор (товарна позиція згідно з УКТЗЕД 1701) до переліку товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, на період з 5 червня по 15 вересня 2023 року.
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram, відповідне рішення ухвалено на засіданні уряду у вівторок.
“Внесено зміни до додатків 1 та 5 до постанови КМУ від 27.12.2022 N 1466 “Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2023 рік”. Включено цукор до додатка 1 “Обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню” постанови N 1466 з обсягом квоти 0 тонн і періодом ліцензування з 5 червня по 15 вересня 2023 року”, – написав він.
Водночас цукор виключено з додатка 5 цієї ж постанови “Перелік товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню”.
Ціни на цукор-сирець у світі залишаються в районі $0,26 за фунт на побоюваннях скорочення поставок, повідомляє Trading Economics.
Це близько до максимуму більш ніж за 11 років (з жовтня 2011 року), що становить $0,27 за фунт, досягнутого наприкінці квітня.
Міжнародна організація з цукру (ISO) у травневому звіті різко погіршила прогноз надлишку цукру в 2022/23 сільгоспроці – до 850 тис. тонн порівняно з 4,12 млн тонн місяцем раніше. Це обумовлено переглядом у бік зменшення очікуваних обсягів поставок з таких ключових регіонів, як Європа, Китай, Таїланд та Індія.
За оцінкою ISO, виробництво цукру цього року становитиме 177,36 млн тонн проти попереднього прогнозу в 180,43 млн тонн. При цьому його споживання у світі збільшиться до 176,51 млн тонн.
“Ми перейшли від очікуваного профіциту цукру цього року до його повної відсутності”, – вважає президент незалежного брокера JSG Commodities Френк Дженкінс.
Лише кілька місяців тому він очікував, що виробництво цукру перевищить попит приблизно на 4-6 млн тонн. “Через втрати врожаю в Індії, Китаї, Європейському союзі, Таїланді та Мексиці ці оцінки знизилися, по суті, до рівня балансу, тому про реальний профіцит говорити не доводиться”, – сказав експерт, слова якого наводить видання Barron’s.
“Несприятлива погода стала набагато значнішою проблемою для всієї сільськогосподарської продукції, включно з цукром”, – вважає аналітик брокерської компанії Marex Робін Шоу. “Справжній ворог цукру – посуха”, а їх у світі стало більше, додав він.
Шоу прогнозує, що попит на цукор, ймовірно, перевищить виробництво на 6-7 млн тонн протягом наступних трьох років. Раніше він очікував, що цього року профіцит становитиме близько 4 млн тонн.
До несприятливої погоди “можна додати потенційне зниження врожайності через високі ціни на добрива в останні кілька років, що не допомагає ринку цукру”, зазначає старший аналітик по цукру консалтингової фірми DNEXT Intelligence Джон Стенсфілд.
За даними ISO, близько 80% світового виробництва цукру припадає на цукрову тростину, а 20% – на буряки. Найбільшими виробниками є Бразилія та Індія, а також ЄС і Таїланд.
Українські виробники цукру звернулися до країн ЄС з проханням переглянути питання щодо заборони експорту цукру на внутрішні ринки ЄС та відновити її з урахуванням дефіциту цукру в Європі, повідомив в. о. голови правління “Укрцукор” Назар Михайловин.
“Не всі країни вводять ембарго на українську продукцію. Нам потрібен шлях, яким можна збувати експортні партії цукру. Про морський шлях ми на певний час змушені забути, а ось транзит через ЄС-країни, зокрема через Польщу і Румунію, потрібен”, – прокоментував він агентству “Інтерфакс-Україна” ситуацію з експортом українського цукру в ЄС.
За інформацією галузевої асоціації, за період з червня 2022 року по березень 2023 року відвантаження українського цукру майже на 99,9% реалізовувалося на внутрішній ринок ЄС.
До топ-країн, які купували український цукор у березні 2023 року, увійшли Румунія, Польща, Угорщина, Італія, Болгарія, Чехія, Хорватія. Польща, яка одна з перших заборонила ввезення українського цукру, придбала в України 8242 тонни цієї продукції, повідомив Михайловін.
“З початку війни Україна втратила морський коридор експорту, який став недоступним для українського цукру. Відповідно, вивезення здійснювалося переважно в європейські країни.
При цьому Михайловін нагадав, що ЄС у зв’язку з початком війни ухвалив рішення, завдяки якому і наявності експортного потенціалу Україна має можливість експортувати цукор на внутрішні ринки ЄС.
У сезоні виробництва цукру з цукрових буряків урожаю 2022 року заводи виробили 1,330 млн тонн продукції, чим повністю забезпечили потреби внутрішнього ринку та експортний потенціал, повідомили в галузевій асоціації.
“У 2022/2023 маркетинговому році експортний потенціал буде залежати від посівних площ під цукровими буряками, погодних умов і врожайності як в Україні, так і в Європі”, – сказав Михайловін.
Україна змогла за 7 місяців поточного маркетингового року (МР, вересень 2022-го – серпень 2023 року) експортувати 265 тис. тонн цукру, що в 4,8 раза більше, ніж за весь 2021-2022 маркетинговий рік, повідомив в. о. голови правління Національної асоціації цукровиків України “Укрцукор” Назар Михайловин.
“За весь період 2021/2022 МР було експортовано 55 тис. тонн цукру. З 1 вересня 2022 року до 28 березня 2023 року Україна наростила експорт у 4,8 раза – до 265 тис. тонн”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
За словами Михайловина, у 2022 році 23 українських цукрових заводи виробили 1,33 млн тонн цукру, тоді як роком раніше 33 підприємства – 1,45 млн тонн. “Скорочення виробництва цукру на 120 тис. тонн за незадіяних 30% виробничих потужностей було некритичним для України. Крім того, у нас був профіцит і значні перехідні залишки з 2021/2022 МР у розмірі 491 тис. тонн”, – зазначив голова асоціації.
Він нагадав, що станом на початок війни експорт цукру з України було призупинено через воєнні дії. 5 червня 2022 року було ухвалено постанову Кабінету Міністрів про дозвіл експорту цукру за виданими Міністерством економіки ліцензіями. Через воєнні дії та відсутність морських портів Україна була змушена змінити географію експорту. Згідно з рішенням Європейського Союзу, Україна має можливість відвантажувати цукор до Європи без тарифних квот і мит.
За словами Михайловина, через посуху і неврожай цукрових буряків, а також вищі, ніж в Україні, ціни на природний газ, Європа виробила менше цукру, і він був дорожчим за український. “Україна змогла гідно продати цукор у Європі”, – констатував він.
Уряд України скасував необхідність отримання узгодження Держрезерву при видачі Міністерством економіки ліцензій на імпорт в Україну цукру-сирцю з тростини в межах тарифної квоти.
Відповідне рішення в рамках дерегуляції економіки уряд ухвалив на засіданні у вівторок, передає Мінекономіки з посиланням на слова віце-прем’єра – голови Мінцифри Михайла Федорова.
Попередньо питання оптимізації видачі цього погодження розглядалося Міжвідомчою робочою групою з прискореного перегляду інструментів держрегулювання господарської діяльності під головуванням його та першого віцепрем’єр-міністра – міністра економіки Юлії Свириденко.
Як повідомлялося, Міжвідомча робоча група з прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності створена рішенням уряду 13 січня 2023 року з метою спрощення регуляторного середовища для бізнесу.
Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, у жовтні-грудні 2022 року скоротив продажі цього продукту на 27,7% порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 62,1 тис. тонн, проте середня ціна його продажу зросла на 43,6% – до 25,62 тис. грн за тонну.
Згідно з повідомленням аграрної групи на Варшавській фондовій біржі у вівторок увечері, продажі молока в четвертому кварталі 2022 року збільшилися на 9% – до 26,5 тис. тонн.
Реалізація соєвої олії підскочила на 75,3% – до 10,7 тис. тонн, пшениці – у 2,9 раза, до 135,2 тис. тонн, а ріпаку – більш ніж у 2,9 раза, до 12,4 тис. тонн,
Водночас продажі соєвого шроту знизилися на 8,2% – до 26,5 тис. тонн, насіння соняшнику – на 8,3%, до 23,3 тис. тонн, а кукурудзи – в 4 рази, до 82 тис. тонн.
Агрохолдинг уточнив, що середня вартість реалізованої в жовтні-грудні 2022 року соєвої олії збільшилася на 28,1% – до 44,67 тис. грн/тонна, соєвого шроту – на 23,5%, до 17,54 тис. грн/тонна, молока – на 8,8%, до 13,73 тис. грн/тонна, кукурудзи – на 66,5%, до 9,6 тис. грн/тонна, пшениці – на 25,3%, до 9,4 тис. грн/тонна.
Подешевшало лише насіння соняшнику – на 7,4%, до 15,94 тис. грн/тонна.
Таким чином, взявши до уваги обсяг реалізованої продукції та її середню ціну, можна орієнтовно оцінити зростання виручки “Астарти” в четвертому кварталі минулого року порівняно з четвертим кварталом позаминулого в 7,4% – до 5 млрд 796,4 млн грн. Зокрема, цукру – на 3,7%, до 1 млрд 589,5 млн грн, пшениці – у 3,6 раза, до 1 млрд 270,3 млн грн, ріпаку – майже у 2,9 раза, до 280,3 млн грн, соєвої олії – у 2,2 раза, до 488,6 млн грн, соєвого шроту – на 13,4%, до 644,7 млн грн та молока – на 18,6%, до 363,2 млн грн.
Водночас продажі кукурудзи знизилися на 58,8% – до 787,7 млн грн, соняшнику – на 15%, до 372,1 млн грн.
Компанія також повідомила, що до теперішнього часу прибрала кукурудзи з 90% площ, її середня врожайність оцінюється в 9 тонн з га.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агропромхолдинг за 9 міс. 2022 року отримав EUR102,2 млн чистого прибутку, що на 39,3% менше порівняно з аналогічним періодом попереднього року, тоді як його виручка зросла на 13% – до EUR341,3 млн.
У гривневому вираженні “Астарта” за 9 міс. 2022 року скоротила чистий прибуток на 38,6% – до 2 млрд 76,15 млн грн, збільшивши виручку на 14,7% – до 11 млрд 268,54 млн грн.
