Дефіцит державного бюджету України в червні 2023 року зріс до 135,1 млрд грн із 88,3 млрд грн у травні та 32,6 млрд грн у квітні, повідомляється на сайті Міністерства фінансів у вівторок.
Воно уточнило, що за загальним фондом дефіцит збільшився до 130,8 млрд грн із 91,6 млрд грн у травні та 65,6 млрд грн у квітні.
Мінфін із посиланням на оперативні дані Держказначейства уточнив, що касові видатки держбюджету в червні збільшилися незначно – до 376,4 млрд грн із 364,7 млрд грн у травні та 295,8 млрд грн у квітні.
За загальним фондом вони навіть трохи скоротилися – до 264,7 млрд грн із 277,7 млрд грн у травні, що однак більше за 229,7 млрд грн у квітні.
Як зазначив Мінфін, у червні 2023 року надходження до загального фонду держбюджету знизилися до 133,7 млрд грн зі 184 млрд грн у травні та 162,8 млрд грн у квітні.
Водночас грантова міжнародна допомога, надана США, становила 44,4 млрд грн, приблизно, як і в попередні два місяці.
Загалом за січень-червень цього року касові видатки держбюджету сягнули 1 трлн 784,3 млрд грн, зокрема загального фонду – 1 трлн 407,6 млрд грн, або 93,5% розпису проти 95% за підсумками травня, тоді як доходи держбюджету дорівнювали 1302,2 млрд грн, з яких 269,4 млрд грн становила грантова міжнародна допомога.
За ці півроку держбюджет було виконано з дефіцитом 476,3 млрд грн, зокрема загальний фонд – 532,7 млрд грн проти запланованого розписом загального фонду дефіциту 931,8 млрд грн.
Як повідомлялося, Верховна Рада 21 березня 2023 року збільшила видатки держбюджету-2023 на 487 млрд грн, доходи – на 61 млрд грн, що спричинило зростання дефіциту на 419 млрд грн.
Тепер доходи держбюджету визначено в розмірі 1 трлн 390,4 млрд грн, зокрема за загальним фондом – 1 трлн 233,8 млрд грн, тоді як видатки – відповідно 3 трлн 75,9 млрд грн і 2 трлн 783,4 млрд грн.
Граничний раз заходів дефіциту держбюджету встановлено на рівні 1 трлн 719,7 млрд грн, зокрема загального фонду – 1 трлн 543,9 млрд грн. Передбачається, що він буде профінансований майже повністю за рахунок зовнішніх запозичень у розмірі $42 млрд.
Мінфін уточнив, що податок на додану вартість (ПДВ) з вироблених в Україні товарів у червні приніс 17,5 млрд грн порівняно з 17,3 млрд грн у травні, при цьому відшкодування ПДВ збільшилося з 9,9 млрд грн до 10,3 млрд грн.
Імпортний ПДВ додав бюджету ще 28,7 млрд грн (у травні – 28,5 млрд грн), податок на доходи фізичних осіб і військовий збір – 15 млрд грн (14,1 млрд грн), рентна плата за користування надрами – 4,5 млрд грн (4,5 млрд грн); податок на прибуток підприємств – 2,3 млрд грн (28,5 млрд грн). Акцизний податок приніс держбюджету ще 8,8 млрд грн (9,5 млрд грн), ввізне і вивізне мито – 2,6 млрд грн (2,5 млрд грн).
Уточнюється, що податкова перевиконала розпис на 1,1%, або на 8,4 млрд грн, тоді як Держмитслужба – на 6,8%, або 2 млрд грн.
Надходження ЄСВ до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування в червні 2023 року зросли до 42,6 млрд грн із 38,5 млрд грн у травні, додав Мінфін.
Згідно з його даними, фактичні державні запозичення до загального фонду держбюджету в червні 2023 року дещо скоротилися – до 140,2 млрд грн зі 142 млрд грн у травні та 193,4 млрд грн у квітні, а сумарно за пів року вони становили 879,1 млрд грн, або 82,9% плану.
Зокрема, від розміщення ОВДП за шість місяців було отримано 285,7 млрд грн (за червень – 45,4 млрд грн), з яких в іноземній валюті – 97,4 млрд грн (17,1 млрд грн), або $1963,8 млн і EUR640,9 млн (у червні – $319,7 млн і EUR136 млн).
Кредитні надходження із зовнішніх джерел за півроку становили 593,4 млрд грн, зокрема в червні 94,8 млрд грн (у травні – 73,4 млрд грн). Основний обсяг забезпечила макрофінансова допомога ЄС – 357 млрд грн і кредит МВФ – 131,4 млрд грн.
Платежі з погашення держборгу в червні-2023 скоротилися до 48,3 млрд грн із 55,1 млрд грн у травні, тоді як з обслуговування – до 33 млрд грн із 45,7 млрд грн.
Мінфін наголосив, що ролловер за ОВДП за п’ять місяців був повним: залучені за ОВДП кошти дали змогу повністю покрити потреби у виплаті за ними.
Фінансування дефіциту держбюджету, млрд грн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Дефіцит державного бюджету України у квітні 2023 року зріс до 88,3 млрд грн із 32,6 млрд грн у квітні та 59,2 млрд грн у березні, повідомило Міністерство фінансів на сайті в п’ятницю.
Воно уточнило, що за загальним фондом дефіцит збільшився до 91,6 млрд грн із 65,6 млрд грн і 72,6 млрд грн відповідно.
Мінфін із посиланням на оперативні дані Держказначейства уточнив, що касові видатки держбюджету в травні також збільшилися на 364,7 млрд грн із 295,8 млрд грн у квітні та 300,8 млрд грн у березні.
Така сама картина і за загальним фондом: зростання – до 277,7 млрд грн із 229,7 млрд грн у квітні та 225,2 млрд грн у березні.
Як зазначив Мінфін, у травні 2023 року надходження до загального фонду держбюджету знову зросли – до 184 млрд грн зі 162,8 млрд грн у квітні та 152,2 млрд грн у березні.
Водночас грантова міжнародна допомога, надана США, становила ті самі 45,7 млрд грн, що й у попередні два місяці.
Загалом за січень-травень цього року касові видатки держбюджету сягнули 1 трлн 407,9 млрд грн, зокрема загального фонду – 1 трлн 142,9 млрд грн, або 95% розпису проти 93,8% за підсумками квітня, тоді як доходи держбюджету дорівнювали 1060,9 млрд грн, з яких 225 млрд грн становила грантова міжнародна допомога.
За ці п’ять місяців держбюджет було виконано з дефіцитом 341,2 млрд грн, зокрема загальний фонд – 401,9 млрд грн проти запланованого розписом загального фонду дефіциту 713,9 млрд грн.
Як повідомлялося, Верховна Рада 21 березня 2023 року збільшила видатки держбюджету-2023 на 487 млрд грн, доходи – на 61 млрд грн, що спричинило зростання дефіциту на 419 млрд грн.
Тепер доходи держбюджету визначено в розмірі 1 трлн 390,4 млрд грн, зокрема за загальним фондом – 1 трлн 233,8 млрд грн, тоді як видатки – відповідно 3 трлн 75,9 млрд грн і 2 трлн 783,4 млрд грн.
Граничний розмір дефіциту держбюджету встановлено на рівні 1 трлн 719,7 млрд грн, зокрема загального фонду – 1 трлн 543,9 млрд грн. Передбачається, що він буде профінансований майже повністю за рахунок зовнішніх запозичень у розмірі $42 млрд.
Мінфін уточнив, що податок на додану вартість (ПДВ) з вироблених в Україні товарів у травні приніс 17,3 млрд грн порівняно з 16,6 млрд грн у квітні, проте відшкодування ПДВ знову знизилося з 11,4 млрд грн до 9,9 млрд грн.
Імпортний ПДВ додав бюджету ще 28,5 млрд грн (у квітні – 25,1 млрд грн), податок на доходи фізичних осіб та військовий збір – 14,1 млрд грн (13,4 млрд грн), рентна плата за користування надрами – 4,5 млрд грн (4,9 млрд грн); податок на прибуток підприємств – 28,5 млрд грн (2,3 млрд грн).
Акцизний податок приніс держбюджету ще 9,5 млрд грн (9,9 млрд грн), ввізне і вивізне мито – 2,5 млрд грн (2,2 млрд грн), при цьому податкова перевиконала розпис на 9,1%, або на 8,4 млрд грн.
Крім того, якщо у квітні загальний фонд держбюджету отримав ще 35,9 млрд грн від Нацбанку у вигляді перерахування частини прибутку (і ще стільки ж пішло Фонду ліквідації наслідків збройної агресії РФ у спецфонді держбюджету), то в травні загальний фонд підтримав ПриватБанк дивідендами на 24,2 млрд грн.
Надходження ЄСВ до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування в травні 2023 року зросли до 38,5 млрд грн із 37,9 млрд грн у березні, додав Мінфін.
Згідно з його даними, фактичні державні запозичення до загального фонду держбюджету в травні 2023 року скоротилися до 142 млрд грн із 193,4 млрд грн у квітні та 176,7 млрд грн у березні, а сумарно за п’ять місяців вони становили 738,9 млрд грн, або 87,9% плану.
Зокрема, від розміщення ОВДП за п’ять місяців було отримано 240,3 млрд грн (за травень – 68,6 млрд грн), з яких в іноземній валюті – 80,3 млрд грн (40,7 млрд грн), або $1027,7 млн, і EUR86,9 млн ($616,4 млн і EUR418 млн).
Кредитні надходження із зовнішніх джерел за п’ять місяців становили 425,2 млрд грн, зокрема в травні – 73,4 млрд грн.
Водночас платежі з погашення держборгу в травні-2023 зросли до 55,1 млрд грн із 46 млрд грн у квітні, тоді як з обслуговування – до 45,7 млрд грн із 13,9 млрд грн.
Мінфін наголосив, що ролловер за ОВДП за п’ять місяців був повним: залучені за ОВДП кошти дали змогу повністю покрити потреби у виплаті за ними.
Державний ПриватБанк, найбільший на ринку, виплатить за підсумками роботи у 2022 році дивіденди до державного бюджету в розмірі 24 млрд 158,37 млн грн, або 80% від чистого прибутку.
Як ідеться в повідомленні Мінфіну, відповідний розподіл прибутку затвердив Кабінет міністрів на засіданні 28 квітня.
Чистий прибуток ПриватБанку за 2022 рік становив 30,198 млрд грн, скоротившись на 13,7% порівняно з 2021 роком, за підсумками якого банк заплатив до держбюджету 28 млрд грн дивідендів, що також становило 80% від чистого прибутку.
Дефіцит державного бюджету України в грудні у зв’язку з надходженням значного обсягу грантів знизився до 99 млрд грн із рекордного рівня в 170 млрд грн місяцем раніше, зокрема загального фонду – до 101,3 млрд грн зі 163,3 млрд грн, повідомило Міністерство фінансів на сайті.
Згідно з його оперативними даними, загалом держбюджет України 2022 року виконано з дефіцитом 911,1 млрд грн, зокрема загальний фонд – 909,5 млрд грн проти запланованих у кошторисі 1399,5 млрд грн.
Мінфін уточнив, що фактичні державні запозичення до загального фонду держбюджету за 2022 рік становили 1261,1 млрд грн, або 67,3% від запланованих на цей період, зокрема від розміщення ОВДП було залучено 666,9 млрд грн, з яких в іноземній валюті 103,9 млрд грн ($2,1 млрд і EUR980,6 млн), а на 400 млрд грн гривневі папери придбав Нацбанк.
За попередніми даними Мінфіну, із зовнішніх джерел було профінансовано приблизно $31 млрд, зокрема у вигляді грантів, які враховуються як доходи держбюджету, – приблизно $14,3 млрд, або 480,6 млрд грн.
Як повідомлялося, 2021 року дефіцит загального фонду держбюджету України становив 166,8 млрд грн, зокрема в грудні – 108,1 млрд грн.
Держбюджет України на 2023 рік затверджено з граничним дефіцитом 1296,5 млрд грн, зокрема за загальним фондом – 1124,6 млрд грн.
Верховна Рада ухвалила закон “Про Державний бюджет України на 2023 рік”, повідомив народний депутат Ярослав Желєзняк (фракція “Голос”). “Парламент ухвалив Державний бюджет на 2023 рік у другому читанні та в цілому”, – написав він у “Телеграм-каналі” у четвер. За словами Железняка, бюджет наступного року підтримали 295 народних депутатів, утрималися – 35, проти не проголосував ніхто.
Голоси розподілилися в такий спосіб: фракції “Слуга народу” – 211, “Голос” – 10, групи “Платформа “За життя і мир” – 18, “За майбутнє” – 15, “Довіра” – 16, “Відновлення України” – 15 , позафракційні – 10.
Фракції “Європейська солідарність” та “Батьківщина” не дали жодного голосу на підтримку держбюджету.
“Тепер сподіваємося, що міжнародні партнери оцінять нашу пунктуальність і повністю профінансують закладений дефіцит у розмірі $38 млрд”, – написав Железняк.
Як повідомлялося, парламентський бюджетний комітет 2 листопада позитивно оцінив доопрацювання урядом проекту держбюджету України на 2023 рік, відзначив його погодження з Міжнародним валютним фондом та рекомендував Верховній Раді ухвалити його у другому читанні та в цілому.
Комітет пропонував збільшити витрати на висвітлення діяльності Верховної Ради на 120 млн. грн., на парламентський контроль за дотриманням конституційних прав і свобод людини – на 96,56 млн. грн., на фінансування статутної діяльності політичних партій – на 519,39 млн. грн., на заходи, пов’язані. з проведенням приватизації державного майна – на 38,5 млн. грн.
Крім цього, пропонувалося додатково виділити 62,76 млн грн Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі та 16,38 млн грн – Національному агентству із запобігання корупції, все це – за рахунок скорочення Резервного фонду.
Бюджетний комітет нагадав, що у доопрацьованому до другого читання проекті держбюджету доходи збільшено на 50,1 млрд грн (або на 3,9%), у т.ч. за загальним фондом – на 26,5 млрд грн; витрати – на 66,8 млрд грн (або на 2,7%), у т.ч. за загальним фондом – на 43,2 млрд грн.
Крім цього, розширено дефіцит за загальним фондом на 16,7 млрд грн (або на 1,3%) за рахунок такого ж додаткового залучення зовнішнього фінансування – сумарно до 1 трлн 442,9 млрд грн. “Таким чином, граничний обсяг дефіциту державного бюджету пропонується встановити на рівні 20,6% прогнозного ВВП (збільшено на 0,6 процентного пункту порівняно із законопроектом, поданим на І читання)”, – розповів комітет, наголошуючи на суттєвих ризиках недоотримання таких запозичень.
Як зазначили депутати, відповідно збільшено граничний обсяг державного боргу на кінець 2023 року до 6 трлн 422,7 млрд грн, що становить 102,3% прогнозного ВВП (+2,2 в.п. до законопроекту, поданого до першого читання).
Під час підготовки проекту держбюджету на 2023 рік до другого читання було знижено прогнозне зростання ВВП до 3,2% із 4,6% та інфляції – до 28% із 30%. В результаті уточнений прогноз номінального ВВП становить 6 трлн 279,3 млрд грн. замість 6 трлн 399 млрд грн.
“Водночас у пояснювальній записці до доопрацьованого законопроекту зазначено, що більш оптимістичні очікування фінансової підтримки з боку міжнародних партнерів, яка сприятиме підтримці платіжного балансу, зумовили коригування припущень щодо обмінного курсу гривні до долара США на кінець 2023 року – 45,8 грн. $1 (попередній прогноз – 50 грн/$1), причому середньорічне його значення залишається без змін (прогноз – 42,2 грн/$1)”, – зазначив комітет.
Він додав, що збільшено прогноз коштів, що перераховуються НБУ, на 51,6 млрд грн і передбачено зарахування таких коштів по 50% до загального та спеціального фондів, тоді як у законопроекті, поданому на І читання, – у повному обсязі до спеціального фонду. Таке зростання дозволило додатково направити 16,1 млрд грн до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, збільшеного до 35,5 млрд грн.
Серед основних змін до другого читання Комітет виділив збільшення видатків на пенсії на 38,9 млрд грн; виробництво та трансляцію телерадіопрограм для державних потреб – на 1,4 млрд грн; судову владу – на 1,3 млрд грн (у т.ч. Державної судової адміністрації – на 1,1 млрд грн, Верховному суду – на 245,4 млн грн, Вищій раді правосуддя – на 25,5 млн грн), а також збільшення трансфертів до місцевих бюджетів – на 2,519 млрд грн, переважно на соцекономрозвиток.
Загалом доходи у доопрацьованому урядом до другого читання проекті держбюджету-2023 становлять 1 трлн 329,3 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 1 трлн 173,1 млрд грн, витрати – 2 трлн 580,7 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 2 трлн 296,5 млрд грн, граничний обсяг дефіциту – 1 трлн 296,5 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 1 трлн 124,6 млрд грн.
Прожитковий мінімум – 2589 грн., мінімальна заробітна плата – 6700 грн.
