Державний ПриватБанк, найбільший на ринку, виплатить за підсумками роботи у 2022 році дивіденди до державного бюджету в розмірі 24 млрд 158,37 млн грн, або 80% від чистого прибутку.
Як ідеться в повідомленні Мінфіну, відповідний розподіл прибутку затвердив Кабінет міністрів на засіданні 28 квітня.
Чистий прибуток ПриватБанку за 2022 рік становив 30,198 млрд грн, скоротившись на 13,7% порівняно з 2021 роком, за підсумками якого банк заплатив до держбюджету 28 млрд грн дивідендів, що також становило 80% від чистого прибутку.
Дефіцит державного бюджету України в грудні у зв’язку з надходженням значного обсягу грантів знизився до 99 млрд грн із рекордного рівня в 170 млрд грн місяцем раніше, зокрема загального фонду – до 101,3 млрд грн зі 163,3 млрд грн, повідомило Міністерство фінансів на сайті.
Згідно з його оперативними даними, загалом держбюджет України 2022 року виконано з дефіцитом 911,1 млрд грн, зокрема загальний фонд – 909,5 млрд грн проти запланованих у кошторисі 1399,5 млрд грн.
Мінфін уточнив, що фактичні державні запозичення до загального фонду держбюджету за 2022 рік становили 1261,1 млрд грн, або 67,3% від запланованих на цей період, зокрема від розміщення ОВДП було залучено 666,9 млрд грн, з яких в іноземній валюті 103,9 млрд грн ($2,1 млрд і EUR980,6 млн), а на 400 млрд грн гривневі папери придбав Нацбанк.
За попередніми даними Мінфіну, із зовнішніх джерел було профінансовано приблизно $31 млрд, зокрема у вигляді грантів, які враховуються як доходи держбюджету, – приблизно $14,3 млрд, або 480,6 млрд грн.
Як повідомлялося, 2021 року дефіцит загального фонду держбюджету України становив 166,8 млрд грн, зокрема в грудні – 108,1 млрд грн.
Держбюджет України на 2023 рік затверджено з граничним дефіцитом 1296,5 млрд грн, зокрема за загальним фондом – 1124,6 млрд грн.
Верховна Рада ухвалила закон “Про Державний бюджет України на 2023 рік”, повідомив народний депутат Ярослав Желєзняк (фракція “Голос”). “Парламент ухвалив Державний бюджет на 2023 рік у другому читанні та в цілому”, – написав він у “Телеграм-каналі” у четвер. За словами Железняка, бюджет наступного року підтримали 295 народних депутатів, утрималися – 35, проти не проголосував ніхто.
Голоси розподілилися в такий спосіб: фракції “Слуга народу” – 211, “Голос” – 10, групи “Платформа “За життя і мир” – 18, “За майбутнє” – 15, “Довіра” – 16, “Відновлення України” – 15 , позафракційні – 10.
Фракції “Європейська солідарність” та “Батьківщина” не дали жодного голосу на підтримку держбюджету.
“Тепер сподіваємося, що міжнародні партнери оцінять нашу пунктуальність і повністю профінансують закладений дефіцит у розмірі $38 млрд”, – написав Железняк.
Як повідомлялося, парламентський бюджетний комітет 2 листопада позитивно оцінив доопрацювання урядом проекту держбюджету України на 2023 рік, відзначив його погодження з Міжнародним валютним фондом та рекомендував Верховній Раді ухвалити його у другому читанні та в цілому.
Комітет пропонував збільшити витрати на висвітлення діяльності Верховної Ради на 120 млн. грн., на парламентський контроль за дотриманням конституційних прав і свобод людини – на 96,56 млн. грн., на фінансування статутної діяльності політичних партій – на 519,39 млн. грн., на заходи, пов’язані. з проведенням приватизації державного майна – на 38,5 млн. грн.
Крім цього, пропонувалося додатково виділити 62,76 млн грн Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі та 16,38 млн грн – Національному агентству із запобігання корупції, все це – за рахунок скорочення Резервного фонду.
Бюджетний комітет нагадав, що у доопрацьованому до другого читання проекті держбюджету доходи збільшено на 50,1 млрд грн (або на 3,9%), у т.ч. за загальним фондом – на 26,5 млрд грн; витрати – на 66,8 млрд грн (або на 2,7%), у т.ч. за загальним фондом – на 43,2 млрд грн.
Крім цього, розширено дефіцит за загальним фондом на 16,7 млрд грн (або на 1,3%) за рахунок такого ж додаткового залучення зовнішнього фінансування – сумарно до 1 трлн 442,9 млрд грн. “Таким чином, граничний обсяг дефіциту державного бюджету пропонується встановити на рівні 20,6% прогнозного ВВП (збільшено на 0,6 процентного пункту порівняно із законопроектом, поданим на І читання)”, – розповів комітет, наголошуючи на суттєвих ризиках недоотримання таких запозичень.
Як зазначили депутати, відповідно збільшено граничний обсяг державного боргу на кінець 2023 року до 6 трлн 422,7 млрд грн, що становить 102,3% прогнозного ВВП (+2,2 в.п. до законопроекту, поданого до першого читання).
Під час підготовки проекту держбюджету на 2023 рік до другого читання було знижено прогнозне зростання ВВП до 3,2% із 4,6% та інфляції – до 28% із 30%. В результаті уточнений прогноз номінального ВВП становить 6 трлн 279,3 млрд грн. замість 6 трлн 399 млрд грн.
“Водночас у пояснювальній записці до доопрацьованого законопроекту зазначено, що більш оптимістичні очікування фінансової підтримки з боку міжнародних партнерів, яка сприятиме підтримці платіжного балансу, зумовили коригування припущень щодо обмінного курсу гривні до долара США на кінець 2023 року – 45,8 грн. $1 (попередній прогноз – 50 грн/$1), причому середньорічне його значення залишається без змін (прогноз – 42,2 грн/$1)”, – зазначив комітет.
Він додав, що збільшено прогноз коштів, що перераховуються НБУ, на 51,6 млрд грн і передбачено зарахування таких коштів по 50% до загального та спеціального фондів, тоді як у законопроекті, поданому на І читання, – у повному обсязі до спеціального фонду. Таке зростання дозволило додатково направити 16,1 млрд грн до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, збільшеного до 35,5 млрд грн.
Серед основних змін до другого читання Комітет виділив збільшення видатків на пенсії на 38,9 млрд грн; виробництво та трансляцію телерадіопрограм для державних потреб – на 1,4 млрд грн; судову владу – на 1,3 млрд грн (у т.ч. Державної судової адміністрації – на 1,1 млрд грн, Верховному суду – на 245,4 млн грн, Вищій раді правосуддя – на 25,5 млн грн), а також збільшення трансфертів до місцевих бюджетів – на 2,519 млрд грн, переважно на соцекономрозвиток.
Загалом доходи у доопрацьованому урядом до другого читання проекті держбюджету-2023 становлять 1 трлн 329,3 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 1 трлн 173,1 млрд грн, витрати – 2 трлн 580,7 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 2 трлн 296,5 млрд грн, граничний обсяг дефіциту – 1 трлн 296,5 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 1 трлн 124,6 млрд грн.
Прожитковий мінімум – 2589 грн., мінімальна заробітна плата – 6700 грн.
Державний бюджет України за січень-жовтень 2022 року виконано з дефіцитом 638,7 млрд грн, у тому числі загальний фонд – 643,4 млрд грн проти запланованого розписом загального фонду на січень-жовтень 2022 року дефіциту у сумі грн, повідомив Мінфін.
“У жовтні фактичний дефіцит державного бюджету становив 143,4 млрд. грн., зокрема загального фонду – 147,1 млрд. грн”, – йдеться у релізі відомства у вівторок.
За оперативною інформацією Держазначейства, як зазначив Мінфін, за січень-жовтень 2022 року касові видатки держбюджету становили 1978,6 млрд. грн., зокрема загального фонду – 1817,4 млрд. грн., або 86,4% від розпису звітного періоду .
“При цьому у жовтні 2022 року касові видатки державного бюджету було здійснено в обсязі 231,7 млрд грн, зокрема загального фонду – у сумі 222,5 млрд грн”, – уточнив Мінфін.
За його даними, доходи загального фонду у жовтні чи склали 72,8 млрд грн.
Залучити $37,9 млрд на фінансування дефіциту держбюджету та $13,6 млрд на відновлення планує уряд України, найбільший внесок, як очікується – відповідно $18 млрд та $6,5 млрд – зроблять США через USAID, такі дані наведені у презентації проекту держбюджету-2023.
Згідно з інформацією на сайті Мінфіну, передбачається, що допомога від США буде щомісячною: бюджету – $1,5 млрд, а на відновлення – від $0,4 млрд до $0,6 млрд.
Другим найважливішим джерелом фінансування бюджету в презентації вказано МВФ – $15 млрд: по $2 млрд у січні, лютому та вересні, $1,6 млрд у червні, $0,6 млрд – у серпні та від $0,8 до 1,1 млрд – в інші місяці.
Щодо макрофінансової допомоги від ЄС та інших джерел, то на відновлення вона очікується в обсязі $7,1 млрд – щомісяця по $0,6 млрд, крім $0,5 млрд у грудні. Тоді як фінансування держбюджету з цього джерела прогнозується на $4,9 млрд: $1,9 млрд у першому кварталі, $1,3 млрд – у другому, $0,2 млрд – у третьому та $1,3 млрд – у четвертому.
Міністр фінансів Сергій Марченко уточнив, що цього року в рамках переговорів з міжнародними партнерами Україна отримала вже $19 млрд. фінансової підтримки, з яких майже 50% – грантові кошти.
“До кінця року ми плануємо залучити ще близько $17 млрд. додаткового фінансування”, – сказав він, представляючи проект держбюджету в Раді в середу.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляє, що до державного бюджету надійшов грант у розмірі 1,5 млрд. дол. від США з Цільового фонду Світового банку.
“До державного бюджету надійшов грант у розмірі $1,5 млрд. Це останній транш із $4,5 млрд від США з Цільового фонду Світового банку”, – написав Шмигаль у мікроблозі Twitter.
За його словами, кошти будуть направлені для відшкодування бюджетних видатків на пенсійні виплати та програми соцдопомоги.
Прем’єр подякував президенту США Джозефу Байдену за підтримку України.
