З технічних причин тимчасово припинено здійснення пропускних операцій у пункті пропуску «Паланка-Маяки-Удобне»,повідомляє Держмитслужба України.
Про відновлення роботи повідомлять додатково.
Проїзд транзитною ділянкою автодороги «Одеса-Рені» здійснюється в штатному режимі.
Починаючи з 23:00 год. 30 липня 2024 року Держмитслужбою заплановано проведення технічних робіт з оновлення серверного програмного забезпечення Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів. Орієнтовно технічні роботи триватимуть близько 6 годин.
Під час їх проведення можливі перебої функціонування програмного забезпечення, яке використовується посадовими особами митниць у пунктах пропуску, із загальним збереженням його працездатності. Тобто можливим буде здійснення пропуску через державний кордон осіб, товарів та транспортних засобів з імовірними затримками.
Водночас, звертаємо увагу, що під час проведення технічних робіт неможливим буде здійснення пропуску у пункті пропуску «Ужгород-автомобільний» Закарпатської митниці. Просимо врахувати зазначену інформацію при плануванні перетину кордону.
Державна митна служба України надала статус авторизованого економічного оператора (АЕО) з правом застосування спрощень 46 компаніям, при цьому було оформлено 50 авторизацій.
“Ще рік тому в Україні статус АЕО мала тільки одна компанія, а вже зараз ми раді повідомити про 50 авторизацій, які отримали 46 підприємств сукупно”, – ідеться в публікації відомства в Телеграм-каналі.
Держмитслужба уточнила, що два з цих підприємств отримали одночасно обидва типи авторизацій: “про надання права на застосування спрощень” (АЕО-С) і “про підтвердження безпеки та надійності” (АЕО-Б), що наближає Україну до можливості укладення угоди про взаємне визнання з іншими країнами, де працює програма АЕО.
У відомстві наголосили, що суттєво розширився перелік ролей, які авторизовані підприємства виконують у міжнародному ланцюжку постачання: надано статус АЕО 31 виробнику (експортеру), 10 імпортерам, трьом утримувачам складу та чотирьом підприємствам, які є перевізниками, експедиторами та митними представниками.
Згідно з інформацією на сайті ДМС, перелік поповнився такими компаніями як Запорізький завод кольорових сплавів (Івано-Франківськ), ТОВ Фірма “Каскад” (Дніпро), АКВ “Українське каолінове товариство” (с. Глухівці, Вінницька обл.), “Клінінгспор” (м. Великі Мости, Львівська обл.), “Оріфлейм Україна” (Київ).
Також статус АЕО отримали Попільнянський комбікормовий завод (Київ), “Таркетт Вінісін” (м. Калуш, Івано-Франківська обл.) і “Агросем” (Київ).
Держмитслужба уточнила, що зараз на розгляді перебуває 28 заяв підприємств на отримання авторизації АЕО. У відомстві вважають, що така цифра свідчить про стабільно високу зацікавленість українських господарюючих суб’єктів в отриманні відповідного статусу.
Крім цього, у відомстві нагадали підприємствам, які планують подати заяву на отримання авторизації АЕО або на застосування спрощень, транзитних спрощень, про необхідність ретельного проведення самооцінки та заповнення відповідної анкети, оскільки такий підхід дасть змогу компаніям успішно пройти оцінку відповідності критеріям та/або умовам надання авторизації і, зокрема, скоротити час її отримання.
“Зі свого боку Держмитслужба спільно з Міністерством фінансів напрацьовує ініціативи, що розширюватимуть перелік можливостей та переваг для бізнесу, який має авторизацію АЕО”, – підсумували в службі.
Як повідомлялося, з 7 листопада 2023 року втратять чинність положення Митного кодексу України в частині можливості митного оформлення товарів без їх пред’явлення митним органам. Щоб продовжувати використовувати можливості оформлення товарів на об’єктах підприємств, Держмитслужба рекомендувала бізнесу отримувати статус авторизованого економічного оператора.
Наявність авторизації АЕО у компанії дасть змогу скористатися всіма перевагами АЕО і полегшить доступ до спрощень, передбачених Митним кодексом і Конвенцією про процедуру спільного транзиту. Зокрема, до спрощень відносяться зниження рівня ризику по відношенню до переміщуваних товарів, першочерговість виконання митних формальностей і випуск товарів за місцезнаходженням підприємства. Раніше реформуванню митниці були присвячені круглі столи, де організатор і модератор івенту Максим Уракін заявляв, що Державна митна служба забезпечує 35-40% надходжень до державного бюджету, причому ці цифри залишаються стабільними протягом останніх років. Тому реформи митниці такі важливі для країни.
Державна митна служба України надала статус авторизованого економічного оператора типу “про підтвердження безпеки та надійності” (АЕО-Б) ПрАТ “СКФ Україна” (Луцьк).
“СКФ Україна” стало другим підприємством в Україні, яке отримало авторизацію АЕО типу “про підтвердження безпеки та надійності”. Кожне підприємство, яке готується та успішно проходить оцінку відповідності авторизації АЕО типу “про підтвердження безпеки та надійності”, – це крок до можливості укладення Україною угод про взаємне визнання, зокрема з Європейським Союзом”, – ідеться в публікації служби в Телеграм-каналі в понеділок.
У Держмитслужбі наголосили, що авторизація АЕО типу “про підтвердження безпеки та надійності” дає підприємствам право користуватися винятковими перевагами. Серед них – попереднє повідомлення про митний огляд у пункті пропуску, першочергове виконання митних формальностей, спеціальна смуга руху в пункті пропуску, зниження автоматизованою системою митного оформлення ступеня ризику, використання національного логотипу АЕО.
На відміну від підприємств, які отримали більш поширену авторизацію АЕО типу “про надання права на застосування спрощень” (АЕО-С), підприємства з авторизацією АЕО-Б зможуть отримувати переваги на підставі міжнародних угод про взаємовизначення в інших країнах.
У відомстві нагадали, що наявність авторизації АЕО-С дає підприємствам право отримувати спрощення, зокрема, транзитні, зокрема, щодо процедури випуску за місцезнаходженням, самостійне накладення пломб спеціального типу, загальну гарантію та “авторизований вантажовідправник”.
Згідно з опублікованою інформацією, на сьогодні 36 підприємств в Україні отримали 38 авторизацій АЕО: 36 АЕО-С і 2 АЕО-Б. Одна компанія за бажанням може отримати обидва статуси.
Завод “СКФ Україна” в Луцьку, підконтрольний шведській SKF, випускає роликові та голчасті підшипники, а також колісні вузли для великовантажних/комерційних автомобілів.
Держмитслужба інформує про можливі проблеми при переміщенні товарів під процедурою спільного транзиту через глобальний збій роботи систем на рівні DG TAXUD
Держмитслужба отримала інформацію від DG TAXUD щодо глобального збою у роботі центральних додатків систем, включаючи NCTS, починаючи з 16:30 год. 28 березня 2024 року.
В результаті збою повідомлення до митниць транзиту та митниць призначення по деклараціях, які оформлялись після зазначеного часу, могли бути не доставлені іншим країнам-учасницям Конвенції про процедуру спільного транзиту.
Станом на ранок 29 березня проблеми з обміном повідомленнями з іншими країнами в рамках NCTS все ще спостерігаються. Орієнтовні терміни повноцінного відновлення обміну повідомленнями з іншими країнами наразі невідомі.
Зважаючи на зазначене, компаніям, у разі відсутності інформації про переміщення товарів під процедурою спільного транзиту у митниці транзиту, по деклараціях, оформлених після 16:30 год. 28 березня 2024 року, рекомендується розглянути питання щодо відкриття нових декларацій в пункті пропуску суміжної сторони з відповідним ініціюванням скасування української Т1.
НОВИНА НА САЙТІ ДЕРЖМИТСЛУЖБИ: https://customs.gov.ua/news/ncts-26/post/informuiemo-pro-mozhlivi-problemi-pri-peremishchenni-tovariv-pid-protseduroiu-spilnogo-tranzitu-cherez-globalnii-zbii-roboti-sistem-na-rivni-dg-taxud-1542#scrollTop=0
Електронна транзитна система NCTS (New Computerized Transit System) Фаза 5 почне застосовуватися з 1 грудня 2023 року, повідомила Державна митна служба України в Телеграм у понеділок.
“Україна продовжує впевнено доводити можливість виконати зобов’язання, взяті під час вступу до Конвенції про процедуру спільного транзиту: з 1 грудня 2023 року ми плануємо перейти на застосування NCTS Фаза 5”, – процитувало відомство заступника голови митниці Владислава Суворова.
Раніше, 17 серпня, Держмитслужба повідомляла про перенесення початку застосування NCTS Фаза 5 на два місяці (до 1 листопада) для надання бізнесу більше часу на підготовку до роботи з новою системою і вимогами до заповнення транзитних декларацій.
Тоді відомство вказало, що перехід на NCTS Фаза 6 заплановано до червня 2025 року.
“Не дивлячись на військові дії, ми не тільки вклалися в терміни, а й допомагатимемо проходити міжнародне тестування (Mode 3) іншим країнам”, – зазначив Суворов.
За словами національного координатора з питань спільного транзиту Аліни Брендак, зараз триває тестування взаємодії нової системи з розробниками брокерського програмного забезпечення. Вона наголосила, що NCTS Фаза 5 буде взаємодіяти з компаніями саме через брокерський софт, а функціонуючий зараз “Портал трейдера” більше не використовуватиметься.
Держмитслужба зазначила, що у Фазі 5 у компаній з’явиться можливість деталізувати інформацію про товари на рівні домашніх накладних (так званий рівень House Consignment), що актуально для консолідованих вантажів.
Крім того, зазначається, що відомство розробить нові методичні рекомендації для компаній щодо внесення відомостей до транзитних декларацій з урахуванням особливостей NCTS Фаза 5. Водночас усі правила та принципи застосування спільного транзиту, транзитні спрощення залишаються актуальними та чинними.
Держмитслужба також працює над можливістю надання для бізнесу альтернативного інструменту для заповнення та подання транзитних декларацій і взаємодії з національною електронною транзитною системою NCTS Фаза 5 – ІТ-рішення, аналогічного до застосовуваного на сьогодні “Порталу трейдера”, зазначається в релізі.
Як повідомлялося, Держмитслужба ще в січні 2023 року опублікувала специфікації для оновлення ПЗ розробниками брокерського програмного забезпечення (bit.ly/3NwC9pk). У серпні національним розробникам було надано доступ до АРI для тестування обміну повідомленнями з NCTS Фаза 5. Держмитслужба заявляє, що активно взаємодіє з відповідними командами для забезпечення готовності брокерських ІТ рішень.
NCTS – одна з 17-ти митних ІТ систем, які має запровадити Україна для вступу до ЄС, і поки що єдина, запроваджена Україною. Впровадження ІТ-системи передбачає не тільки її інсталяцію, а й синхронний її розвиток разом з іншими країнами-учасницями Конвенції. Законопроєкт було розроблено на виконання Україною взятих на себе євроінтеграційних зобов’язань у митній сфері, зазначив Мінфін.
Раніше реформуванню митниці були присвячені круглі столи, де організатор і модератор івенту Максим Уракін заявляв, що Державна митна служба забезпечує 35-40% надходжень до державного бюджету, причому ці цифри залишаються стабільними протягом останніх років. Тому реформи митниці такі важливі для країни.
