Вилов риби та інших водних біоресурсів підприємствами рибної галузі України у 2025 році становив 44,7 тис. тонн, повідомило Державне агентство меліорації та рибного господарства (Держрибагентство).
“Наведені показники підтверджують, що українська рибна галузь зберігає спроможність працювати системно як у національних водоймах, так і в районах промислу Світового океану. Наше завдання – поєднати економічну результативність із безумовним дотриманням принципів сталого використання біоресурсів”, — зазначив голова агентства Ігор Клименок.
Найбільший обсяг вилову було зафіксовано у водах за межами юрисдикції України — 20,16 тис. тонн. Зокрема, в районі Антарктики українські судна виловили 19,5 тис. тонн біоресурсів, з яких понад 18,8 тис. тонн – антарктичний криль. Крім того, вперше з 2006 року український суб’єкт господарювання відновив промисел у північно-західній частині Атлантичного океану (зона НАФО), де було виловлено 637 тонн.
Позитивну динаміку продемонстрував сегмент аквакультури: вилов і реалізація товарної продукції зросли на 17,5% порівняно з 2024 роком — до 10,78 тис. тонн. Фахівці пов’язують це зі зростанням попиту на вітчизняну рибу на внутрішньому ринку. Водночас спеціальні товарні рибні господарства (СТРГ) забезпечили видобуток 2,26 тис. тонн біоресурсів.
У рибогосподарських водних об’єктах України промисловий вилов здійснювали 126 суб’єктів, які загалом добули майже 11,5 тис. тонн. Основний обсяг забезпечили водосховища Дніпра (10,2 тис. тонн), що на 3% перевищило показники попереднього року.
Водогосподарські організації Держрибагентства у 2025 році надали аграріям повний спектр послуг із подачі води на зрошення в Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській та Одеській областях, загальна площа зрошуваних там земель перевищила 40,5 тис. га, повідомила його пресслужба в Телеграм-каналі.
Уточнюється, що для досягнення такого результату насосні станції державних зрошувальних систем подали 130,8 млн куб. м води та використали близько 51,5 млн кВт*год електроенергії.
За даними Держрибагентства, найбільші площі зрошення 2025 року обслуговували в Кілійському міжрайонному управлінні водного господарства (МУВГ), де було подано 78,5 млн куб. м води на майже 10 тис. га сільгоспугідь, Дністровському МУВГ – для поливу 8,6 тис. га полів було подано 24,3 млн куб. м води, Ізмаїльському УВГ – полито 8,3 тис. га полів, уточнює агентство.
Для максимальної ефективності застосовували різні методи зрошення: дощувальні машини, краплинне зрошення і затоплення. Завдяки цьому аграрії крім традиційних злакових і бобових культур, овочів і фруктів виростили “біле золото” півдня – бавовник, який почали культивувати в Україні торік, розповіли у відомстві.
Працівники управлінь водного господарства Держрибагентства вже розпочали підготовку об’єктів водогосподарсько-меліоративного комплексу до зимового періоду і поливного сезону-2026.
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) передала сучасне технічне оснащення Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії (ІРГЕМО), повідомила пресслужба Держрибагентства.
“Розвиток і системне оновлення матеріально-технічної бази наукових установ є ключовою умовою для якісних досліджень у сфері рибного господарства. Сучасне обладнання розширює можливості польового та лабораторного моніторингу водних біоресурсів, підвищує точність збору й аналізу даних та забезпечує їх практичне використання під час ухвалення управлінських рішень. Це формує основу для ефективної та довгострокової державної політики у сфері збереження й раціонального використання водних екосистем”, – наголосив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький, слова якого наведено в повідомленні.
Під час зустрічі голова Держрибагентства Ігор Клименок презентував особливості реформування галузі рибного господарства, стан реалізації спільних проєктів та окреслив напрями подальшої співпраці.
До переліку переданих технічних засобів, які отримала наукова установа для проведення іхтіологічних досліджень та оцінки запасів водних біоресурсів, увійшли два автомобілі, необхідні для виїздів наукових груп на польові роботи, два човни разом із причепом для їх транспортування, шість мікроскопів, комплекти аналізаторів води для гідролого-гідрохімічних та екологічних досліджень, портативний ехолот із різночастотними датчиками, станцією керування й програмним забезпеченням.
“Допомога від міжнародних партнерів є критично важливою для посилення наукового потенціалу галузі в умовах сьогодення”, – зазначив голова Держрибагентства і подякував ФАО за системну підтримку рибного господарства України.
Аукціони на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) у 2026 році відбудуться 8 грудня в державній електронній торговій системі “Прозорро.Продажі”, повідомило Держрибагентство.
“Це дасть змогу підприємцям завчасно підготувати матеріально-технічну базу та спланувати господарську діяльність”, – зауважило відомство.
На аукціони для промислового вилову риби на 2026 рік буде винесено 246 лотів, а саме: Кременчуцьке водосховище – 59 лотів, Дніпровсько-Бузька гирлова система – 35 лотів, Кам’янське водосховище – 32 лоти, Канівське водосховище – 27 лотів, пониззя річки Дністер (з озерами, рукавом Турунчук) та Дністровський лиман – 17 лотів, річка Дунай – 16 лотів, Київське водосховище – 15 лотів, Дніпровське водосховище – 11 лотів, Тилігульський лиман – 10 лотів, Березанський лиман – 8 лотів, річка Дніпро в межах Чернігівської області – 8 лотів, річка Десна з озерами в межах Чернігівської області – 8 лотів.
Держрибагентство запросило суб’єктів господарювання, які планують займатися промисловим виловом риби та задекларували право на це шляхом подання відповідної електронної декларації, до участі в аукціонних торгах.
“Це ваша можливість легально, прозоро та чесно отримати право на промисловий вилов, зробивши свій внесок у продовольчу безпеку держави”, – підкреслили у відомстві і додали, що отримати детальну інформацію про лоти, дати проведення аукціонів, стартові ціни, розміри гарантійних внесків, обсяги та види водних біоресурсів, знаряддя лову тощо можна на інформаційних ресурсах Держрибагентства та в державній системі “Прозорро.Продажі”.
Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Держрибагентство) оголосило тендер на закупівлю 10,741 тис. тонн пшениці (не нижче 3 класу) українського походження для Республіки Судан, повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, зерно необхідно буде поставити на умовах FOB у глибоководні порти Чорного моря або порти річки Дунай. Очікувана вартість предмета закупівлі – 80,498 млн грн.
Термін подання тендерних пропозицій – до 19 вересня 2024 року. Електронний аукціон відбудеться 20 вересня 2024 року.
«Одна з вимог до потенційних учасників тендеру – відсутність зв’язків із РФ, Білоруссю та Іраном», – звернули увагу в міністерстві.
Детальна інформація про тендер розміщена тут https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2024-08-20-008626-a.
