Регулярне вживання морозива, як показали результати низки великих досліджень, несподівано виявилося пов’язаним із меншим ризиком розвитку діабету 2-го типу, проте вчені застерігають, що йдеться про статистичну асоціацію, а не про доведений захисний ефект продукту, пише SciTechDaily з посиланням на наукові роботи щодо молочних продуктів та метаболічного здоров’я.
Морозиво зазвичай не розглядається як засіб профілактики захворювань через вміст цукру, насичених жирів і калорій. Проте в кількох великих обсерваційних дослідженнях молочних продуктів дослідники виявили несподіваний сигнал: в окремих групах люди, які частіше їли морозиво, рідше стикалися з діабетом 2-го типу.
Один із перших сигналів з’явився в дослідженні Health Professionals Follow-up Study, в якому брали участь понад 41 тис. чоловіків. В опублікованій роботі основний акцент було зроблено на зв’язку низькожирних молочних продуктів із ризиком діабету, проте в даних щодо окремих продуктів морозиво також показало несподівану зворотну асоціацію із захворюванням.
Пізніше в дослідженні BMC Medicine 2014 року вчені проаналізували три великі американські когорти: 41 436 чоловіків із Health Professionals Follow-up Study, 67 138 жінок із Nurses’ Health Study та 85 884 жінок із Nurses’ Health Study II. За майже 4 млн людино-років спостереження було зафіксовано 15 156 випадків діабету 2-го типу.
Основний висновок цієї роботи був більш консервативним: загальне споживання молочних продуктів не було істотно пов’язане з ризиком діабету, тоді як йогурт показав стійкий зворотний зв’язок. У метааналізі 14 проспективних когорт із 459 790 учасниками та 35 863 випадками діабету щоденна порція йогурту була пов’язана зі зниженням ризику діабету приблизно на 18%.
При цьому в рамках аналізу окремих молочних продуктів морозиво також демонструвало статистично значущу обернену залежність від ризику діабету.
Вчені наголошують, що такі дані не можна трактувати як рекомендацію вживати морозиво для профілактики діабету. Найбільш ймовірне пояснення — зворотна причинність: люди з ранніми ознаками метаболічних проблем, зайвою вагою або підвищеним рівнем холестерину можуть за порадою лікарів обмежувати вживання солодощів, зокрема морозива. У результаті серед тих, хто продовжує їсти морозиво, може бути більше відносно здорових людей.
Ще одне можливе пояснення — помилки в харчових анкетах. Спостережні дослідження часто ґрунтуються на самозвітах, а люди можуть неточно вказувати споживання продуктів, які вважаються «шкідливими». Це може спотворювати статистичний зв’язок між раціоном і захворюваннями.
Окремі дослідники також припускають, що частина ефекту може бути пов’язана з особливостями молочних жирів і білків, нижчим глікемічним індексом морозива порівняно з деякими іншими вуглеводними продуктами, а також структурою молочного жиру. Однак ці гіпотези поки що не дають підстав вважати морозиво захисним продуктом.
Для харчової промисловості та ринку молочних продуктів такі дослідження важливі не як реклама морозива, а як нагадування про складність оцінки харчових продуктів. Один і той самий продукт може мати різні ефекти залежно від складу, порції, частоти вживання, загального раціону, ваги, рівня фізичної активності та стану здоров’я людини.
Експерти з харчування, як і раніше, рекомендують обмежувати споживання продуктів із високим вмістом доданого цукру та насичених жирів. Морозиво може залишатися частиною раціону як десерт у помірних кількостях, але наявні дані не доводять, що його споживання знижує ризик діабету або серцево-судинних захворювань.
Таким чином, наукова інтрига навколо морозива залишається невирішеною.
Взимку 2025 року компанія Vertex Pharmaceuticals представила результати першого великого дослідження (фаза I/II) препарату zimislecel (раніше VX-880), заснованого на стовбурових клітинах. Це експериментальне лікування спрямоване на відновлення клітин острівців Лангерганса в печінці пацієнтів.
У випробуванні взяли участь 14 пацієнтів з важкою формою діабету 1-го типу і порушеннями виявлення гіпоглікемії. Всі учасники отримали одну інфузію zimislecel в печінкову вену і стартову імуносупресивну терапію без глюкокортикоїдів. За даними за один рік 10 з 12 повністю припинили ін’єкції інсуліну, ставши інсулінонезалежними, решта двоє пацієнтів знизили дозу інсуліну на 92% в середньому. У всіх учасників нормалізувався рівень HbA1c (<7%) і вони провели більше 70% часу в глікемічному діапазоні 70-180 мг/дл.
Побічні ефекти:
• Нейтропенія спостерігалася у 3 пацієнтів;
• Зафіксовано два летальних випадки: один від криптококового менінгіту (поза протоколом), інший — внаслідок важкої когнітивної патології, не пов’язаної з лікуванням.
Припинення інсулінової терапії у 83 % учасників — це дуже серйозне досягнення, що означає можливість відновлення ендогенної секреції інсуліну. Американська діабетологічна асоціація (ADA) назвала дані «безпрецедентними» після трьох етапів подачі на конференції ADA-2025 в Чикаго.
Однак слід врахувати, що дослідження було невеликим (12–14 учасників) і коротким (12 місяців); потрібен масштабний контрольний досвід. Дані про довгострокову ефективність, безпеку та комерційну цінову доступність поки що невідомі.
Зараз розпочато фазу III, в ході якої планується участь близько 50 пацієнтів. Очікується, що наступні результати з’являться в кінці року, після чого почнеться подача документів до FDA.
Препарат позиціонується як проривна «функціональна ремісія» для групи хворих з важким діабетом і схильністю до гіпоглікемічних подій. Якщо повністю підтвердиться ефективність, це стане глобальною революцією в терапії діабету 1-го типу.
В Україні відсутня система надання паліативної допомоги літнім пацієнтам із діабетом, вважає виконавчий директор Української діабетичної федерації Наталія Кожан.
“У нас, на жаль, нині практично не звертають уваги на надання паліативної допомоги цій категорії пацієнтів. Я дуже часто стикаюся з такими пацієнтами, працюючи на кафедрі паліативної та хоспісної медицини в університеті ім. Шупика. Шупика, і чую від пацієнтів, що медичні працівники та лікарі навіть за тяжкого перебігу діабету і з високим рівнем болю не пропонують заходів паліативної допомоги”, – сказала вона під час круглого столу в Києві.
Водночас Кожан наголосила, що, “на жаль, на сьогодні не існує рекомендацій від ВООЗ щодо надання такої допомоги”.
“У нас немає клінічних протоколів з надання цієї допомоги, але цим треба займатися”, – сказала вона.
Дата: 14 травня 2021 року
Час: 09-30
Місце: вул. вулиця Леха Качинського, 10, Decameron
Жертвами COVID – 19 найчастіше стають люди, які хворіють на цукровий діабет, – це факт, підтверджений сумною статистикою.
В Україні понад 1 млн людей не знають, що живуть із діабетом. Вчасна діагностика цього небезпечного захворювання допоможе врятувати життя.
ГО «Асоціація лідерів сталого розвитку», що ставить метою об’єднати бізнес, владу, громадянське суспільство та ЗМІ для вирішення важливих соціальних проблем, запрошує вас на прес-конференцію, присвячену старту всеукраїнської програми «Врятуй собі життя – перевірся на діабет». Програма спрямована на популяризацію профілактики захворювання і організацію масового проведення скринінгу для його виявлення на ранніх стадіях.
Запрошені учасники прес-конференції:
Сергій Гриневецький, Голова Одеськой обласної державної адміністрації
Геннадій Труханов, міський голова Одеси
Ірина Кедик, лікар-ендокринолог вищої категорії, Директор КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №14» Одеської міської ради (tbd)
Дмитро Казавчінскій, голова Одеського ділового клубу
Олена Зубарєва, глава ГО «Асоціація лідерів сталого розвитку»
Акредитація: Віталий, 0952941320
Після прес-конференції всі присутні зможуть пройти тест на цукровий діабет і отримати консультацію ендокринолога.
Увага, до проведення скринінгу важливо 2 години не приймати їжу і солодкі напої. На передодні не вживати алкоголь і жирну їжу.