Національний банк України заявляє про впровадження найбільшого пакета пом’якшення валютних обмежень для підприємств з початку повномасштабної війни з метою поліпшення умов ведення бізнес-діяльності в Україні та виходу вітчизняного бізнесу на нові ринки, а також підтримка відновлення економіки та сприяння притоку нових інвестицій у країну.
“По-перше, скасовуються всі валютні обмеження для імпорту робіт і послуг. По-друге, забезпечено можливість бізнесу репатріювати “нові” дивіденди. По-третє, надано можливість переказувати кошти за кордон за лізингом/орендою”, – ідеться в прес-релізі НБУ ввечері в п’ятницю.
“По-четверте, пом’якшуються обмеження в частині погашення нових зовнішніх кредитів. По-п’яте, надано можливість погашати відсотки за “старими” зовнішніми кредитами. По-шосте, пом’якшуються обмеження в частині переказу іноземної валюти від представництв на користь своїх материнських компаній”, – додав регулятор.
Уточнюється, що ці та низку інших технічних змін внесено постановою правління НБУ від 3 травня 2024 року №56 до так званої “військової” постанови №18 від 24 лютого 2022 року. Переважна більшість положень документа набуває чинності з 4 травня 2024 року, і тільки в частині репатріації нових дивідендів – з 13 травня 2024 року.
Регулятор вважає, що це підтримає українських виробників і забезпечить їм можливість виходу на зарубіжні ринки, що зі свого боку сприятиме поступовому збільшенню надходжень експортної виручки.
Зазначається, що репатріація бізнесом дивідендів буде дозволена лише за дивідендами, нарахованими за результатами роботи після 1 січня 2024 року.
“Це пом’якшення не стосується виплати дивідендів за рахунок нерозподіленого прибутку за попередні періоди або резервного капіталу”, – підкреслили в Нацбанку.
Крім того регулятор встановив щомісячний ліміт для репатріації “нових” дивідендів на рівні EUR1 млн в еквіваленті з метою мінімізувати ризики для макрофінансової стабільності. Зазначається, що контроль за дотриманням цієї норми забезпечуватиметься завдяки автоматизованій інформаційній системі НБУ “Е-ліміти”.
“Надання можливості репатріювати “нові” дивіденди сприятиме притоку нових інвестицій в Україну, мінімізує ризики згортання діяльності підприємств з іноземним капіталом і підтримає економіку”, – вважають у Нацбанку.
Щодо пом’якшень обмежень з обслуговування та повернення “нових” зовнішніх кредитів і погашення “старих”, то НБУ знизив мінімальний термін користування кредитом, кошти за яким надходять з-за кордону після 20 червня 2023 року на рахунки резидентів, з трьох до одного року, при досягненні якого дозволяється купувати інвалюту для його погашення. Таким чином заборона на купівлю інвалюти для погашення “нових” кредитів діятиме для позик строком до одного року.
Крім цього, НБУ дозволить бізнесу незалежно від терміну користування “новими” кредитами купувати інвалюту для сплати відсотків за ними.
“Усе це сприятиме збільшенню можливостей українського бізнесу залучати нові зовнішні кредити не тільки від офіційних партнерів, а й від приватних інвесторів”, – йдеться в релізі.
Ба більше, згідно з ним, резиденти-позичальники зможуть здійснювати перекази в інвалюті для погашення відсотків за “старими” зовнішніми кредитами, які, відповідно до умов договору, підлягають сплаті в період із 24 лютого 2022 року. Однак у межах одного креддоговору для прострочених станом на 1 травня 2024 року відсоткових платежів позичальники зможуть переказувати не більше 1EUR млн в еквіваленті за один календарний квартал.
Також, згідно з релізом, юрособи та фізособи-підприємці зможуть переказувати кошти за кордон для розрахунків за договорами лізингу або оренди без додаткових обмежень щодо предмета такого договору, а також дати його укладення.
Нацбанк нагадав, що раніше такий дозвіл поширювався тільки на лізинг або ж оренду транспортних засобів.
Щодо дозволу представництвам іноземних компаній переказувати валюту на рахунки материнських, уточнюється, що центробанк надасть можливість міжнародним картковим платіжним системам та іноземним авіакомпаніям купувати і переказувати інвалюту за кордон на рахунок нерезидента-юридичної особи, однак для проведення таких операцій буде встановлено щомісячний ліміт на рівні EUR5 млн в еквіваленті.
На думку регулятора, це сприятиме подальшому розвитку безготівкових розрахунків в Україні.
БИЗНЕС, ВАЛЮТА, діяльність, ІНВЕСТИЦІЇ, Національний банк України, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА
Європейські виробники, які зіткнулися зі стрибком цін на енергоносії, переносять операції до США, розраховуючи скористатися як більшою стабільністю американського енергоринку, так і державними стимулами, пише The Wall Street Journal.
Експерти попереджають про можливість нової хвилі деіндустріалізації в Європі в умовах різких коливань цін на енергоресурси та стійких проблем у ланцюжках постачання. Операційне середовище в Штатах виглядає набагато сприятливішим, особливо для виробників хімічної продукції та компаній інших енергоємних галузей. У серпні президент США Джо Байден підписав закон Inflation Reduction Act (IRA), який передбачає, зокрема, податкові пільги для промислових компаній та представників сфери “зеленої” енергетики.
Раніше цього місяця WSJ повідомляла з посиланням на джерела, що американський виробник електромобілів Tesla Inc. поставив на паузу план випуску акумуляторів у Німеччині у зв’язку з можливістю отримання податкових пільг у США. Джерела газети повідомляли, що Tesla розглядає можливість відправки до Штатів обладнання для виробництва акумуляторів, яке призначалося для її підприємства в Берліні.
Серед європейських компаній, які оголосили про розширення операцій у США цього року, – автовиробник Volkswagen AG, а також, наприклад, голландська хімкомпанія OCI NV, яка володіє підприємством з виробництва аміаку в штаті Техас.
Європейська сталеливарна компанія ArcelorMittal SA раніше цього місяця оголосила про скорочення виробництва на двох заводах у Німеччині. При цьому результати її техаського підприємства виявилися кращими за очікування, що глава компанії Адітья Міттал пояснив низькою вартістю енергоносіїв у регіоні.
Експерти відзначають, що американська економіка досить добре пройшла пандемію і є більш привабливою для бізнесу, ніж Європа і Китай, незважаючи на рекордну інфляцію, проблеми в каналах постачання та ризики рецесії, що зберігаються, внаслідок посилення грошово-кредитної політики Федеральною резервною системою (ФРС). У Китаї, як і раніше, діють карантинні обмеження для стримування поширення COVID-19, а Європа дестабілізована енергетичною кризою через конфлікт в Україні.
Європейським виробникам буде важко зберегти конкурентоспроможність без зниження цін на енергоресурси чи державні субсидії, зазначає головний виконавчий директор норвезької хімкомпанії Yara International ASA Свейн Торе Холсетер.
“Деяким галузям у результаті доведеться релоцювати виробництво на постійній основі”, – вважає він.
