Агрохімічна компанія ТОВ “Гроссдорф”, що спеціалізується на виробництві гранульованих і рідких мінеральних добрив, ухвалила рішення розширити свій асортиментний ряд за рахунок розвитку лінійки продуктів для роздрібної торгівлі, повідомило галузеве аналітичне видання “Інфоіндустрія”.
“Вихід у роздрібний ринок відкриває нові можливості зростання і розширення аудиторії споживачів. Компанія вірить у якість своїх продуктів і готова відповідати потребам роздрібних клієнтів із тією самою відданістю, яку виявляє на ринку агрохімічного сектору”, – зазначив директор агрохімкомпанії Андрій Халявка.
За його інформацією, 2023 року “Гроссдорф” виробила близько 20 тис. тонн різних формул NPK-добрив. Крім того, компанія стала другим в Україні постачальником КАС за підсумками 2023 року і виробила понад 106 тис. тонн цього добрива. Крім того, “Гроссдорф” виробляє гранульований калій хлористий, NPK-добрива та гранульований (компактований) сульфат амонію.
“Загалом за рік виробник поставив на ринок понад 150 тис. тонн добрив, ставши другим виробником добрив в Україні”, – резюмували в “Інфоіндустрії”.
ТОВ “Гроссдорф” створено 2001 року. Компанія є виробником мінеральних добрив, одним із лідерів із виробництва КАС в Україні, імпортером, постачальником і кінцевим споживачем мінеральних добрив. Має власний завод в Одеській області з виробництва рідких добрив (РКД, КАС, КСА), сховище для рідких добрив об’ємом понад 10 тис. тонн, потужностями для виробництва сипких гранульованих добрив, розгалуженою мережею агрохімічних складів практично в усіх регіонах України.
Агрохімічна компанія ТОВ “Гроссдорф”, що спеціалізується на виробництві гранульованих і рідких мінеральних добрив, ухвалила рішення розширити свій асортиментний ряд за рахунок розвитку лінійки продуктів для роздрібної торгівлі, повідомило галузеве аналітичне видання “Інфоіндустрія”.
“Вихід у роздрібний ринок відкриває нові можливості зростання і розширення аудиторії споживачів. Компанія вірить у якість своїх продуктів і готова відповідати потребам роздрібних клієнтів із тією самою відданістю, яку виявляє на ринку агрохімічного сектору”, – зазначив директор агрохімкомпанії Андрій Халявка.
За його інформацією, 2023 року “Гроссдорф” виробила близько 20 тис. тонн різних формул NPK-добрив. Крім того, компанія стала другим в Україні постачальником КАС за підсумками 2023 року і виробила понад 106 тис. тонн цього добрива. Крім того, “Гроссдорф” виробляє гранульований калій хлористий, NPK-добрива та гранульований (компактований) сульфат амонію.
“Загалом за рік виробник поставив на ринок понад 150 тис. тонн добрив, ставши другим виробником добрив в Україні”, – резюмували в “Інфоіндустрії”.
ТОВ “Гроссдорф” створено 2001 року. Компанія є виробником мінеральних добрив, одним із лідерів із виробництва КАС в Україні, імпортером, постачальником і кінцевим споживачем мінеральних добрив. Має власний завод в Одеській області з виробництва рідких добрив (РКД, КАС, КСА), сховище для рідких добрив об’ємом понад 10 тис. тонн, потужностями для виробництва сипких гранульованих добрив, розгалуженою мережею агрохімічних складів практично в усіх регіонах України.
Заводи азотного холдингу Ostchem, що об’єднує підприємства азотного бізнесу Group DF, 2023 року виробили 2,1 млн тонн мінеральних добрив, що на 19,51% більше, ніж роком раніше.
Як повідомляється у пресрелізі Group DF, черкаський завод групи – “Азот” – виробив 2023 року 1,56 млн тонн мінеральних добрив, що на 39,63% більше за минулорічні показники, а “Рівнеазот” – 528 тис. тонн. (-10,81%.).
Ключовими добривами, які вироблялися підприємствами Ostchem, стали карбамід, КАС і аміачна селітра, зазначили в Group DF.
За інформацією групи, аміачної селітри 2023 року було вироблено 835,9 тис. тонн, що на 60,47% більше порівняно з попереднім роком, КАС – 572,7 тис. тонн (+130%), карбаміду – 447,1 тис. тонн (+145%). Виробництво традиційно експортного добрива ІАС (випускається на “Рівнеазот”) знизилося вдвічі до 102 тис. тонн.
“Ринок добрив відновлюється, проте імпорт азотних добрив, що зріс у рази, не дає нам змоги завантажити заводи повністю. Всупереч складній ситуації в аграрному секторі, вимушеним зупинкам заводів через воєнні дії, все ще високим цінам на газ і аномально високим обсягам імпорту в Україну за демпінговими цінами, Ostchem у 2023 році почав відновлювати обсяг виробництва. Ми повністю забезпечували попит з боку аграріїв навіть у періоди пікових навантажень”, – розповів директор з виробництва азотного бізнесу Ostchem Сергій Павлючук.
Холдинг Ostchem у 2023 році подвоїв обсяги виробництва КАС – найбільш перспективного в Україні добрива. КАС посів друге місце за обсягами виробництва, а його частка в продуктовому портфелі Ostchem склала 27,3%, повідомили в Group DF.
“Не секрет, що ми ведемо переговори з глобальними гравцями про розвиток кількох промислових майданчиків. У наших стратегічних планах – будівництво нових цехів і підприємств. Йдеться про інвестиції в нові, енергоефективні виробництва добрив і запуск нових продуктів, таких як AdBlue, промислові гази, продукти нафтохімії”, – додав Павлючук.
Коментуючи стан внутрішнього ринку добрив в Україні, в Group DF назвали основною особливістю 2023 року критичне зростання обсягів імпорту, що завозиться за демпінговими цінами. Порівняно з 2022 роком, імпорт мінеральних добрив в Україну зріс у 1,9 раза, досягнувши показника в 1,99 млн тонн. Наприклад, імпорт карбаміду за рік зріс у 3,7 раза, склавши 501 тис. тонн.
“Колосальний потік дешевих білоруських і російських добрив потрапляє в Україну двома каналами: перший – з дружніх агресору країн колишнього СРСР. Другий новий канал – реекспорт білоруських і російських добрив із країн ЄС. За даними Євростату, загальний обсяг імпорту азотних добрив до ЄС у 2022-2023 роках зріс на 34%, водночас на частку РФ припадає близько третини цього імпорту. Значна частина цих добрив всупереч санкціям і наявному ембарго потрапляє і в Україну, повільно “вбиваючи” українського виробника і робочі місця українців”, – акцентував керівник із корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов.
На його думку, за новим трендом стоїть не тільки бажання РФ розширювати ринки збуту, а й стратегічний план: поставити країни ЄС і Україну в певну залежність від своїх добрив.
Не витримуючи конкуренції з дешевим імпортом, багато підприємств ЄС зупиняються, простоюють і підприємства українського хімпрому – такі як Одеський припортовий, “Сумихімпром”.
“У країнах США і ЄС вже розроблено заходи щодо “зниження залежності” від добрив, зерна та іншої продовольчої продукції з РФ. Формально в Україні працює ембарго на ввезення російських і білоруських добрив. Проте добрива з цих країн, а також країн, які купують дешевий газ у РФ, продовжують поставлятися. У результаті, наш ринок завалений дешевим імпортом, Україна зіткнулася з критичним демпінгом. На жаль, у 2023 році ми так і не побачили зрозумілих жорстких економічних дій влади щодо захисту українського ринку і національного виробника. Імпорт добрив у країну зростає набагато швидше, ніж внутрішнє виробництво. Внутрішнє виробництво зросло приблизно на 20%, а імпорт – майже на 100%”, – констатував Арестархов і додав, що Україні потрібно вчитися краще захищати свої інтереси.
Group DF консолідує активи Дмитра Фірташа в газорозподільній, хімічній, титановій і портовій галузях, а також у сфері сільського господарства та медіа.
Ostchem – азотний холдинг Group DF, що об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього входить “Рівнеазот”, Черкаський “Азот”, а також Сєвєродонецький “Азот” і “Стирол”, які не працюють і перебувають на окупованих територіях.
ПрАТ Черкаський “Азот” (Черкаси, Україна) – одне з найбільших українських хімічних підприємств, яке з 2011 року входить до групи підприємств азотного бізнесу Group DF. Проєктна виробнича потужність ПрАТ “Азот” з вироблення аміаку становить 962,7 тис. тонн на рік, аміачної селітри – 970 тис. тонн на рік, карбаміду – 891,6 тис. тонн, КАС – 1 млн тонн на рік.
ПрАТ “Рівнеазот” – одне з найбільших українських хімічних підприємств у Західній Україні, яке з 2011 року входить в азотний холдинг Ostchem бізнесу Group DF. З моменту придбання Фірташем у ПрАТ “Рівнеазот” було інвестовано понад 1,3 млрд грн.
Холдинг “Епіцентр Агро”, що входить до групи компаній “Епіцентр К”, 2023 року розпочав будівництво установки з виробництва карбамідно-аміачної суміші (КАС) і рідких комплексних добрив (РКД) на Вінниччині, повідомляється на офіційному сайті агрохолдингу.
Згідно з повідомленням, добрива планують використовувати під час посівної кампанії 2024 року.
“У нас є дуже амбітні цілі на 2024 рік. Зміна структури посіву, подальше тестування системи No-till, власне виробництво добрив та низка інших проєктів – лише невелика частина викликів, які ми поставили самі собі. Крім того, впевнено йдемо до впровадження переробки вирощеної продукції. А це означає, що ми твердо віримо в себе як команду професіоналів, нашу компанію “Епіцентр Агро” та мирне майбутнє України”, – сказала керівник центрального офісу департаменту аграрних питань компанії “Епіцентр Агро” Світлана Нікітюк.
ТОВ “Епіцентр К” створено 2003 року, відкрило перший гіпермаркет у Києві в грудні того ж року. Має в Україні мережу однойменних торгових центрів. Також розвиває аграрний напрямок бізнесу з 2016 року. Обробляє понад 160 тис. га у Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Житомирській, Черкаській та Київській областях. До складу групи входять 20 тваринницьких ферм і 15 елеваторних комплексів загальним обсягом одночасного зберігання 1,5 млн тонн.
За даними Єдиного держреєстру юридичних осіб та фізосіб-підприємців, учасниками ТОВ “Епіцентр К” є Олександр Герега (51,3%), Галина Герега (47,97%) і Тетяна Суржик (0,73%).
Уряд США через Програму USAID АГРО надасть українським аграріям безоплатно 12 тис. тонн добрив для проведення осінньої посівної, повідомили у пресслужбі Міністерства аграрної політики та продовольства.
“До війни Україна забезпечувала внутрішні потреби в азотних добривах на 75%. Однак у зв’язку з повномасштабним вторгненням виробництво скоротилося через логістичні проблеми, розрив виробничих ланцюгів і зростання вартості сировини. Це обмежило доступ мікро, малих і середніх фермерів до добрив. USAID допоможе агровиробникам забезпечити свої господарства необхідними добривами восени та продовжувати роботу наступного року”, – зазначено в повідомленні.
Узяти участь у програмі зможуть аграрії, які обробляють від 5 до 500 га в будь-якій області України (за винятком тимчасово окупованих територій), вирощують зернові або олійні культури, зареєстровані як юридичні особи або фізичні особи-підприємці, зокрема, сімейні фермерські господарства.
Вони зможуть отримати по 1 тонні нітроамофоски (NPK 16:16:16/15:15:15) для основного та припосівного внесення.
Реєстрація на отримання допомоги вже розпочалася в Державному аграрному реєстрі (ДАР). Заявки приймаються виключно через ДАР, у розділі “Доступні програми” – “Добрива NPK від USAID АГРО, 2023”. Реєстрація триватиме до вичерпання заявленого обсягу добрив.
Програма USAID АГРО 20 липня 2023 року проведе відкритий вебінар про умови та отримання допомоги.
Як повідомлялося, 2022 року USAID розпочав реалізацію низки програм для протидії загальносвітовій продовольчій кризі, що поглиблюється розв’язаною проти України війною. Навесні 2023 року понад 8200 українських аграріїв отримали від USAID понад 6300 тонн добрив, а також насіння для посіву більш як 48,3 тис. гектарів соняшнику та 15 тис. гектарів кукурудзи.
Агропромислова група “Кернел” планує зайнятися постачанням до України нафтопродуктів, добрив та інших товарно-матеріальних цінностей, щоб подолати дефіцит ресурсів для агровиробництва в Україні, розповів керівник комерційного відділу “Кернел” Ігор Стельмащук під час міжнародної конференції Fuel for Ukraine.
“Разом із партнерами ми зможемо налагодити довгострокову системну роботу у процесах виробництва та постачання добрив. А в майбутньому збудуємо потужний диверсифікований механізм забезпечення України нафтопродуктами, планово та циклічно закриватимемо потреби агропідприємств у пальному”, – наведено слова Стельмащука на фейсбук-сторінці аграрної групи.
За його даними, наразі “Кернел” обмінюється досвідом та ідеями з ключовими гравцями світового ринку нафтопродуктів.
“Визначилися з актуальними проблемами ресурсного, логістичного та інфраструктурного характеру. Оцінили ризики та тренди паливного ринку. Річну потребу країни у дизельному паливі оцінюють на рівні 4 млн тонн, тому українським споживачам потрібно вже зараз налагоджувати співпрацю з Європою”, – наголосив Стельмащук.
За його даними, через повномасштабне російське вторгнення Україна змушена замінити 100% довоєнних джерел постачання нафтопродуктів, чим планує зайнятися і “Кернел”.
Також агрохолдинг працює над проєктами із забезпечення агросектора мінеральними добривами, їхньою логістикою та перевалкою в портах. “Кернел” заявив, що вже підписав перші контракти на постачання добрив під посів озимої пшениці та ріпаку восени, що особливо важливо з урахуванням ймовірного світового дефіциту добрив восени 2022 та навесні 2023 року.
“Кернел” до війни займав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%), а також був найбільшим виробником та продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Також холдинг займався вирощуванням та торгівлею іншою агропродукцією.
Найбільшим співвласником “Кернела” через Namsen Ltd. є український бізнесмен Андрій Веревський із часткою 41,3%.
Агрохолдинг у 2021 фінансовому році (ФР, липень-2020 – червень-2021), збільшив чистий прибуток у 4,3 рази порівняно з 2020 ФР – до $513 млн, його EBITDA зросла у 2,1 рази – до $929 млн, виторг– на 38%, до $5,65 млрд.
