Основний власник та керівник агрохолдингу “Кернел” Андрій Веревський після проведення додаткової емісії акцій гірничорудної компанії Ferrexpo з основними активами в Україні отримав 230 млн 270,035 тис. її акцій, які дають йому 21,99% голосів, йдеться у повідомлені компанії на біржі.
Згідно із піврічним звітом Ferrexpo, частка голосів найбільшого акціонера – Fevamotinico S.a.r.l., який повністю належить трасту The Minco Trust, бенефіціарами якого є Костянтин Жеваго та двоє інших членів його родини, скоротилася до 45,3% випущеного акціонерного капіталу з правом голосу (за винятком власних акцій) з 49,3% на початок року.
Окрім того BlackRock, Inc. повідомила, що разом із пов’язаними компаніями знову контролює менше 5% голосів, як це було до 14 вересня цього року, коли вона проінформувала, що отримала 5% голосів у Ferrexpo, з яких 1,34% – безпосередньо за акціями, а ще 3,66% – через фінансові інструменти.
Як повідомлялося, збори акціонерів Ferrexpo схвалили 21 вересня додаткову емісію акцій на загальну суму приблизно $100 млн, близько $50 млн з яких дав Веревський та ще приблизно $40 млн – Fevamotinico.
Акції було розміщено за ціною 16,5 пенса за штуку, що на 42,3% дешевше за ціну акції на Лондонській фондовій біржі 30 квітня цього року, тоді як в день зборів торги закрилися за курсом 28,28 пенсів, а зараз акції котируються вже по 34,30 пенса за штуку.
Ferrexpo зазначала, що нові акції становили приблизно 73,1% від існуючих акцій компанії до залучення коштів. Очікувалося, що після завершення залучення коштів власник “Кернелу” матиме 21,44% від збільшеного акціонерного капіталу.
Компанія уточнила, що після допуску до торгів її загальний випущений акціонерний капітал складатиметься з 1 млрд 62 млн 816,44 тис. простих акцій, кожна з яких надає право одного голосу, але 15 млн 830,814 тис. акцій наразі є казначейськими, тож за ними немає права голосу. З урахуванням цієї інформації частка Веревського у статутному капіталі із урахуванням казначейських акцій складає близько 21,67%.
Ferrexpo повідомило про досягнуту угоду про докапіталізацію 3-4 вересня цього року. Станом на 28 серпня грошова позиція компанії зменшилася приблизно до $26,4 млн, а після вирахування зобов’язань за орендою становила приблизно $17,8 млн порівняно із $21 млн на середину цього року та $47 млн на початок року, чого було достатньо для роботи компанії приблизно лише до кінця жовтня.
Рада директорів вважає, що залучених $100 млн буде достатньо для задоволення негайних та короткострокових операційних потреб групи, щоб вона могла працювати на зниженому рівні впродовж наступних 18 місяців. Залучені кошти буде використано переважно для відновлення тимчасово зупинених гірничодобувних та збагачувальних операцій в Україні, відновлення відстрочених витрат у всіх операціях, зокрема ремонтів та техобслуговування, та збереження фінансової гнучкості з огляду на постійну невизначеність роботи в Україні.
Для докапіталізації рада директорів провела переговори з Fevamotinico, на яких остання заперечила проти занадто великого розмивання своїх акцій, нижче за рівень 45,2% статутного капіталу, хоча це й зменшило б ризики для Ferrexpo від її пов’язаності із Жеваго, який знаходиться під українськими санкціями. Найбільший акціонер також поставив умову, що в результаті докапіталізації ніхто, крім Веревського, не матиме частку понад 15%.
Щодо Веревського, то його вимогою як якірного інвестора була відмова Ferrexpo від будь-якого альтернативного залучення коштів за рахунок акцій або іншої транзакції.
Розміщення було проведено через прискорений процес формування книги акцій, спільними глобальними координаторами та букраннерами виступили Panmure Liberum Limited та Peel Hunt LLP.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9% – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Ferrexpo завершила перше півріччя 2026 року з чистим збитком $14,9 млн, що в 13,2 раза менше за показник першого півріччя 2025 року. Виручка компанії знизилася у 2,3 раза – до $196 млн.
Лондонська фондова біржа (LSE) з початку травня призупинила торги акціями Ferrexpo через неможливість компанії вчасно опублікувати річну звітність, які відновила 7 вересня.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) зареєструвала звіт про результати емісії акцій «Київміськбуду» без здійснення публічної пропозиції, відповідна постанова набрала чинності з дня прийняття, 20 травня 2026 року, повідомляє прес-служба забудовника.
«Це фінальний етап докапіталізації компанії, яка відбулася завдяки підтримці міської влади. Ми вдячні Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку за це рішення, адже ми отримали дієвий інструмент для відновлення активної діяльності «Київміськбуду» та безумовного виконання всіх зобов’язань перед інвесторами та громадою в повному обсязі», – зазначив голова правління товариства Валерій Засуцький.
Нагадаємо, що 31 жовтня 2024 року Київрада проголосувала за докапіталізацію «Київміськбуду» на суму 2,56 млрд грн шляхом випуску та викупу додаткових акцій. 23 червня 2025 року акціонери компанії підтримали рішення про збільшення статутного капіталу на 2,56 млрд грн шляхом випуску додаткових простих іменних акцій. Цю докапіталізацію компанія отримала в грудні 2025 року. Єдиним учасником розміщення акцій виступила територіальна громада Києва.
Як повідомлялося, на балансі «Київміськбуду» знаходяться 24 будівельні майданчики, на яких зведено понад 120 житлових будинків різного ступеня готовності. Загальна площа незавершеного будівництва перевищує 548 тис. кв. м. Забудовник розпочав відновлення робіт з березня 2026 р. на низці майданчиків, зокрема «Поділ Град», «Гвардійський», «Райдужний», Freedom, «Оберег-2», Twin House, «Урловський-1», на червень анонсовано відновлення робіт на ЖК «Абрикосовий», продовжилося також виконання технічних умов щодо забезпечення інженерними мережами в ЖК «Mirax» та «Медовий».
ХК «Київміськбуд» створена на базі майна державної комунальної будівельної корпорації «Київміськбуд» у 1994 році шляхом об’єднання в її статутному капіталі контрольних пакетів акцій 28 підприємств та інших активів.
До її складу входять 40 АТ, в яких компанія володіє акціями, а також шість дочірніх підприємств і 51 підприємство на правах асоційованого члена.
Основним акціонером ПрАТ «ХК «Київміськбуд», згідно з даними НКЦБФР, є Київська міська рада.
ПрАТ ХК “Київміськбуд” отримало докапіталізацію в розмірі 2,56 млрд грн та оновило керівний склад, повідомляє пресслужба компанії.
Як зазначається в релізі, завдяки підтримці Київської міської ради, КМДА та київського міського голови, підприємство ПрАТ ХК “Київміськбуд” отримало докапіталізацію у розмірі 2,56 млрд грн та переходить до наступного етапу антикризового плану. Зокрема посилено наглядову раду, її новим головою призначений виконуючий обов’язки першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв.
Також наглядова рада ухвалила рішення щодо зміни правління компанії. Новим головою правління призначено фахового будівельника, члена НСАУ Валерія Засуцького.
“Ці кроки необхідні для подальшої реалізації антикризового плану компанії у 2026 році, зокрема стабілізації фінансового стану компанії; встановлення більш прозорої комунікації та продуктивної співпраці з інвесторами; поетапного відновлення будівництва на об’єктах компанії.
Також посилено комунікацію з урядом щодо вирішення питання компенсації ПрАТ ХК “Київміськбуд” грошових коштів у сумі 2,28 млрд грн за передані компанії об’єкти Укрбуду”, – повідомляється у релізі.
Національний оператор зв’язку АТ “Укрпошта ” має намір до 1 січня 2026 року виконати вимоги Національного банку України (НБУ) щодо капіталу власними ресурсами, без докапіталізації з бюджету , повідомив генеральний директор компанії Ігор Смілянський.
“Чи приведе “Укрпошта” свій капітал у відповідність до нових вимог до 1 січня 2026 року, як це вимагає постанова НБУ? Приведе. Чи потребує “Укрпошта” для цього докапіталізації з боку держави? Ні, не потребує. Це буде зроблено власними ресурсами”, – написав він у Facebook в п’ятницю ввечері.
За його словами, станом на 1 червня 2025 року капітал “Укрпошти ” становив понад 4 млрд грн. Водночас із цієї ж дати НБУ змінив порядок розрахунку капіталу, що, на думку гендиректора, “стосується усіх, але на практиці – передусім “Укрпошти”. У результаті після перегляду підходів до оцінки капіталу, показник для компанії вийшов від’ємним – мінус 600 млн грн.
Смілянський також пояснив, що документи на отримання можливості відкрити банк “Укрпошта” ще не подавала, бо вже мала негативний досвід таких спроб при спробах купити Альпарі Банк, якого потім було ліквідовано. Гендиректор зазначив, що акціонер компанії – Міністерство розвитку громад та територій (Мінрозвитку), перший віцепрем’єр та Міністерство економіки намагалися знайти спільну мову з регулятором щодо того, як краще вирішити це питання.
“Більш того, ця тема минулого тижня обговорювалася під час місії МВФ, тому, звісно, що ми не робили нічого, що могло викликати питання партнерів “, – додав Смілянський.
За його словами, на зустрічах за участю Мінекономіки, Мінрозвитку та представників НБУ було погоджено, що “Укрпошта” подає спільний з акціонером план дій, який має бути погоджений з НБУ, а лише після – пакет документів відповідно до затвердженого плану.
“Чи подала “Укрпошта” спільно з акціонером проєкт? Подала. Чи відбулася фінальна зустріч? Не відбулася. Більше того — вона вже тричі переносилася НБУ. Чи має сенс подавати документи на банк, не маючи погодженого плану? Ні, не має. Чому? Бо регулятор має настільки широкі повноваження, що може завернути будь-які документи з будь-якої причини”, – додав Смілянський.
Як повідомлялося, цього тижня голова Нацбанку Андрій Пишний повідомив, що центробанк звертався до уряду у відповідь на запит щодо фіскальних ризиків, які бачить у зв’язку зі спробами “Укрпошти” отримати банк.
“Ми ідентифікували можливість потреби докапіталізації “Укрпошти”… Власник істотної участі повинен відповідати вимогам, які визначені законодавством: бути фінансово спроможним, мати розбудовану систему корпоративного управління, чітке розуміння і стратегію банку. Ми чекаємо від наглядової ради, від власника “Укрпошти”, функції якого виконує Міністерство розвитку громад і територій відповідних документів”, – сказав він 11 вересня.
Раніше Смілянський заявляв, що, незважаючи на протидію Нацбанку, запуск банку фінансової інклюзії залишається пріоритетною метою та завданням національного оператору зв’язку АТ “Укрпошта”.
“Укрпошта” в першому півріччі 2025 року збільшила виручку на 5,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 6 млрд 505,0 млн грн, скоротивши чистий збиток на 27,2% – до 311,8 млн грн. Але компанія зустріла середину цього року з від’ємним капіталом 101,6 млн грн порівняно із 210,2 млн грн на початок року.
