Японія 24 лютого проведе онлайн-зустріч G7, до якої приєднається український президент Володимир Зеленський, крім того, Токіо виділить $5,5 млрд допомоги Україні, наводить Associated Press заяву прем’єра цієї країни Фуміо Кісіди.
Під час виступу на форумі в Токіо Кісіда розповів, що його країна прийме перший саміт країн G7, він відбудеться 24 лютого.
Він також оголосив про допомогу, яку виділить Японія, щоб Україна могла “відновити повсякденне життя та інфраструктуру”.
Міністерство оборони Азербайджану повідомило про відправлення до Туреччини групи військових медиків для надання допомоги постраждалим від землетрусу в цій країні.
“За вказівкою президента Азербайджану, Верховного головнокомандувача Збройних сил Ільхама Алієва, група військового медичного персоналу азербайджанської армії вирушила до Туреччини. Група у складі 20 осіб допомагатиме постраждалим від землетрусу в Туреччині”, – йдеться в повідомленні військового відомства.
У МНС республіки повідомили, що літак з азербайджанськими медиками і мобільним польовим госпіталем вилетів із Баку в Адану для надання допомоги постраждалим від землетрусу в Туреччині. Літак доправив до Туреччини мобільний польовий госпіталь і професійний медичний і немедичний персонал, що складається з 41 людини.
Ще один літак доставив намети, постіль, обігрівачі та інше обладнання, призначене для розміщення постраждалих.
Японія вже надала Україні $1,1 млрд фінансової, гуманітарної та військової допомоги, і має намір виділити ще $500 млн, повідомив посол Японії в Україні Кунінорі Мацуда.
“Що стосується допомоги, то ми вже надали $ 1,1 млрд і припускаємо надати ще $ 500 млн. допомоги. Також ми розглядаємо інші пакети допомоги”, – сказав посол в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Посол підкреслив, що з перших днів повномасштабного вторгнення РФ Японія почала надавати Україні фінансову, гуманітарну та військову допомогу.
Щодо військової допомоги, він зазначив, що згідно із законом Японія не може безпосередньо надавати зброю, проте японський уряд вперше вирішив надати нелетальне спорядження, включно з дронамі, касками, бронежилетами, зимовим одягом, а також аптечками та пайками.
“Ми продовжуємо розширювати список. І зараз ми ведемо переговори з українськими колегами про можливість надання технологій подвійного призначення”, – додав посол.
Також Мацуда підкреслив, що Японія підтримує Україну і дипломатичними зусиллями.
“Ми звертаємося до тих країн, які ще не визначилися зі своєю позицією з приводу цієї війни, або до тих країн, які все ще зберігають нейтралітет. Такі цілі нашого дипломатичного підходу. Так ми намагаємося переконати їх підтримати Україну або брати участь у міжнародних санкційних режимах”, – сказав він.
Ексклюзивне інтерв’ю з послом Японії в Україні Кунінорі Мацудою буде опубліковано на сайті агентства “Інтерфакс-Україна”.
Напередодні Нового року стартували дві ініціативи англійських та українських благодійників, які дають змогу підтримати внутрішньо переміщеним особам, які евакуювалися разом із домашніми тваринами, повідомили у прес-службі проектів.
Міжнародна акція Operation paw-pose формує і передає ВПО-власникам тварин святкову коробку, до якої входить миска, нашийник, іграшка, смаколики, ліки, шампунь, вітаміни та інше. У релізі зазначається, що кожен охочий з-за кордону може придбати такі подарункові бокси. Уже придбано понад 100 наборів, 68 із яких отримали власники котів і собак із Харкова.
Акція Operation paw-pose триватиме до середини січня 2023 року і проводиться спільними зусиллями команди ініціативи Save Pets of Ukraine, фонду U-Hearts, британської агенції Spottydog та вітчизняного маркетплейсу Epicentrk.ua.
“Чотирилапий Санта” – українська акція, що надає корм для домашніх тварин, які живуть із пенсіонерами, внутрішньо переміщеними особами, людьми, що втратили роботу, а також у багатодітних сім’ях і сім’ях військових. “Чотирилапий Санта” вже отримав понад 5 тисяч заявок на допомогу. Корм для проєкту частково надає ініціатива Save Pets of Ukraine від Kormotech. Акція триватиме до 19 січня.
Kormotech – глобальна сімейна компанія з українським корінням, яка з 2003 року виробляє високоякісне харчування для домашніх тварин. Компанія має виробничі потужності в Україні та в ЄС, успішно експортує до 33 країн продукцію власних брендів Optimeal, CLUB 4 PAWS, “Гав!”, “Мяу!” та власних торгових марок партнерів. Асортимент налічує понад 650 позицій.
“Кормотех” – лідер в Україні та входить до ТОП-10 найдинамічніших і до ТОП-51 найпотужніших виробників зоогалузі у світі за версією Petfood Industry.
Save Pets of Ukraine – Всеукраїнська ініціатива з комплексної допомоги чотирилапим під час війни. Заснована українським виробником харчування для котів і собак Kormotech. Протягом дев’яти місяців 2022 року вдалося допомогти понад 200 тис. тваринам по всій Україні.
U-Hearts Foundation – некомерційна громадська організація, що працює над поліпшенням умов життя покинутих домашніх тварин у Східній Європі, забезпечуючи їх їжею, медичною допомогою та сприяючи адопції.
Міністри фінансів країн Європейського союзу обговорять пропозицію Європейської комісії надати Україні у 2023 році EUR18 млрд у спеціально створеному для цього форматі “макрофінансова підтримка плюс”. Чи буде ухвалено рішення – поки що не відомо.
Про це журналістам напередодні засідання Ради з економічних і фінансових питань, яке відбудеться у вівторок у Брюсселі, повідомив європейський дипломат на правах анонімності.
Він пояснив, що на обговорення буде винесено три законодавчі пропозиції: макрофінансова допомога плюс (MFA+) і поправка до фінансового регламенту, які мають бути ухвалені кваліфікованою більшістю, і поправка до багаторічної фінансової схеми, яка має бути ухвалена одноголосно. “Міністри обговорять ці пропозиції і потім вирішать, виносити їх на голосування чи ні. Вирішальним буде завтра (6 грудня – ІФ-У). Жодних рішень на сьогодні ще не ухвалено. Ми повинні подивитися завтра вранці і вирішимо, як ми будемо просуватися далі, повинні подивитися, чи є можливість для міністрів вирішити, виносити ці питання на голосування чи ні”, – деталізував співрозмовник журналістів.
Він також нагадав, що кредити, які будуть надані Україні 2023 року на суму EUR18 млрд, матимуть 10-річний пільговий період. Пропонується, що держави-члени покриють основну частину процентних витрат, а гарантії за цими запозиченнями будуть надані з бюджету ЄС.
Відповідні пропозиції Європейська комісія офіційно представила 9 листопада, після чого 24 листопада пропозиції були проголосовані в Європарламенті.
Водночас проти цієї пропозиції виступає Угорщина. Так, 2 грудня прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що “не хоче, щоб Євросоюз став співтовариством держав-боржників замість співтовариства держав, які співпрацюють”. Натомість він запропонував усім членам ЄС використовувати кошти з власного бюджету для надання допомоги Україні за допомогою двосторонніх угод.
Не виключається, що саме за пропозицією Будапешта голосування може бути перенесено на пізнішу дату.
Обсяг фактично виділеного Україні міжнародними партнерами з початку війни фінансування на покриття дефіциту держбюджету на 24 листопада становив $25,731 млрд, і ще $1 млрд – на відновлення, або сумарно 71% заявленої ними допомоги на загальну суму $37,581 млрд, повідомляє Міністерство фінансів України.
Згідно з оприлюдненими на його сайті даними, на частку грантів припало менше половини отриманих коштів – $10,49 млрд, або 39,2%.
Місяцем раніше, на 26 жовтня, фінансування становило $23,123 млрд для покриття дефіциту бюджету і $1 млрд – на відновлення, або сумарно 65% заявленої допомоги на загальну суму $36,959 млрд, а обсяг грантів був таким самим.
Як зазначив Мінфін, найбільшу підтримку Україні оголосили США і Євросоюз – відповідно $12,99 млрд і $11,5 млрд. США з цього обсягу виділили $8,49 млрд, або 65%, і все у вигляді грантів, ЄС – $7,367 млрд, або 64%, з яких у вигляді грантів тільки $626 млн.
Згідно з таблицею, замикають п’ятірку найбільших донорів за обіцяною допомогою Міжнародний валютний фонд (МВФ), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) і Канада – відповідно $2,71 млрд, $2,32 млрд і $2,021 млрд. МВФ виділив усі заявлені кошти, тоді як ЄІБ і Канада – $1,72 млрд і $1,521 млрд відповідно, усі – кредити. При цьому ЄІБ поки що єдиний, хто надав фінансування на відновлення.
Слідом ідуть Світовий банк, Німеччина і Великобританія – відповідно $1,765 млрд, $1,373 млрд і $1,076 млрд, з них Німеччина і Великобританія надали у вигляді грантів відповідно $1,049 млрд і $128 млн. Ці країни вже виділили всі заявлені кошти, тоді як СБ тільки 56%.
Донором бюджету України в розмірі понад $500 млн від початку війни є також Японія – $581 млн: ці кошти вже отримано, і всі у вигляді кредитів.
Франція заявила про підтримку українського бюджету на $432 млн, з яких отримано 77%, тоді як Італія та Нідерланди – відповідно $332 млн і $330 млн (зокрема Італія $125 млн у вигляді гранту). Італія надала вже всі кошти, тоді як Нідерланди поки що виділили третину – $106 млн.
Ще дев’ять країн зобов’язалися надати сумарно $172,5 млн, з яких уже отримано $149,5 млн, зокрема $80,5 млн у вигляді грантів. Найбільше – Швеція і Данія: відповідно $49 млн і $53 млн, однак Данія виділила поки що тільки $53 млн, але все у вигляді грантів.
Мінфін також вказав, що з початку війни фінансування дефіциту бюджету на 355 млрд грн, або на $11,246 млрд в еквіваленті, покрив Національний банк України за рахунок прямого викупу військових облігацій.
Щомісячна потреба у фінансуванні дефіциту держбюджету цього року через війну, за даними Мінфіну та уряду, становить близько $5 млрд. Наступного року уряд планує знизити дефіцит держбюджету на $3-4 млрд на місяць (сумарно $38 млрд на рік), розраховуючи на його фінансування США, МВФ і ЄС, а також має намір залучити $17 млрд на екстрене відновлення.
Емісійне фінансування за рахунок викупу Нацбанком держоблігацій у затверджений держбюджет-2023 поки що не закладено, хоча така опція, як зазначив міністр фінансів Сергій Марченко, залишається. НБУ також припускав, що наступного року емісійне фінансування може ще знадобитися, однак наполягав на тому, що його обсяги не повинні перевищити 200 млрд грн за рік.
