НАЕК “Енергоатом” планує протягом 2026 року завершити будівництво всіх передбачених захисних споруд другого рівня (бетонні конструкції від ударів дронів та уламків ракет) для важливих елементів діючих АЕС України, повідомив тво голови правління компанії Павло Ковтонюк.
“Перше – це пасивний захист критичних елементів атомних станцій. Він складається з декількох рівнів, і перший рівень (габіони та біг-беги – ЕР) уже готовий. Другий рівень підходить до фінішу. Ці роботи виконуються згідно прийнятих графіків і планів”, – сказав Ковтонюк у розмові з журналістами під час поїздки на одну з атомних станцій, уточнивши, що по всіх АЕС будівництво споруд 2 рівня планується завершити протягом поточного року.
Він зазначив, що другий аспект – це активний захист, який забезпечує ЗСУ, і “Енергоатом” виділяє кошти на придбання необхідних систем для такого захисту неба біля АЕС. Ковтонюк не став уточнювати обсяги фінансування робіт із захисту та виділених військовим коштів, зазначивши, що “плани і проєкти, погоджені з Генштабом, фінансуються без обмежень”.
Відносно третього рівня захисту (в тому числі підземні конструкції, розраховані на пряме влучання ракет), глава “Енергоатома” зазначив, що такі проєкти можна розглядати індивідуально.
“Третій рівень – це дуже великі роботи, вони можуть розглядатися локальними проєктами. Є приклад на одній з АЕС, де третім рівнем захищені певні елементи. Щодо масштабування, то будемо розглядати таку можливість”, – прокоментував Ковтонюк.
Наземний роботизований комплекс «Терміт», який придбала «Укрнафта» спільно з фондом «Повернись живим», вже за місяць після передачі дозволив провести евакуацію двох бійців 5-ї Окремої штурмової бригади на Костянтинівському напрямку.
«Найкраща новина, що можна почути: техніка, яку ми передали на фронт, допомогла врятувати людські життя. Всього «Укрнафта» та «Повернись живим» забезпечили 5 таких роботизованих комплексів та мікроавтобус-майстерню, де їх перевозять та ремонтують», – сказав голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура. – Від імені усього колективу дякую бійцям за захист та можливість працювати задля підтримки енергетичної стійкості України!».
До поранених було важко дістатися, тому було вирішено відправити наземного дрона.
Операція тривала 16 годин. Техніка працювала на межі через мороз. НРК мав проїхати 38 з можливих 40, майже повністю вичерпавши ресурс батареї. Дорогою їх двічі атакував ворог: перший FPV розірвався збоку, другий – попереду, коли вже забрали хлопців. На щастя, і залізо, і люди витримали.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує 663 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
“Метінвест” у межах мілітарної ініціативи “Сталевий фронт” Ріната Ахметова передав 1-му корпусу Національної гвардії України (НГУ) “Азов” партію дронів на 214 млн грн, при цьому загальна допомога за рік сягнула 600 млн.
Згідно з повідомленням групи в середу, мілітарна ініціатива “Сталевий Фронт” Ахметова передала чергову масштабну партію безпілотників 1-му корпусу НГУ “Азов”. Вартість переданого обладнання становить 214 млн грн. Ця поставка стала черговим етапом системної підтримки корпусу з боку групи “Метінвест” у 2025 році.
При цьому уточнюється, що загальний обсяг допомоги корпусу “Азов” протягом року сягнув 600 млн грн. Кошти було спрямовано на забезпечення найбільш критичними технологічними рішеннями для фронту, а також на тилове й технічне забезпечення підрозділів.
“У 2025 році ми продовжили підтримку 1-го корпусу НГУ “Азов” за напрямами, які мають критичне значення для бойової роботи: РЕБ, БПЛА, зв’язок, а також тилове і технічне забезпечення. Загальний обсяг цієї допомоги складає 600 млн грн”, – зазначив керівник офісу генерального директора “Метінвесту” Олександр Водовіз.
У свою чергу у 1-му корпусі НГУ “Азов” наголосили, що ця підтримка є дуже важливою, оскільки сучасна війна вимагає постійного та оперативного оновлення технологічної бази.
“У 2025 році вимоги до оснащення зросли в рази. РЕБи, безпілотники, захищений зв’язок визначають успіх операцій і зберігають життя наших бійців”, – сказав заступник командира корпусу з логістики Іван Ігнатьєв.
Як повідомляється, з початку повномасштабної війни “Метінвест” передав різним підрозділам Сил оборони України понад 1500 БПЛА. Нещодавно чергову партію “пташок” отримала військова частина 27 Сухопутних військ ЗСУ. Серед наданого – 200 FPV-дронів, 30 дронів DJI Mavic FMC та 20 дронів DJI Mavic 3T з тепловізорами. Раніше бригада спеціального призначення “Азов” Нацгвардії України отримала від “Метінвесту” велику партію авто й обладнання на 40 млн грн.
Загалом за півтора року повномасштабної війни “Метінвест” спрямував 2 млрд грн на підтримку української армії в рамках мілітарної ініціативи “Сталевий фронт” Ріната Ахметова.
Масове застосування безпілотних систем у війні Росії проти України означає не просто технологічну еволюцію, а глибоку зміну логіки ведення бойових дій, для якої більшість європейських країн поки що не готові, заявили учасники панелі «The Russia–Ukraine Drone War: Innovation on the Front Line and Beyond. What Can We Learn for Our Own Defense?» на форумі з відбудови України в Бухаресті.
Панель VIa модерував операційний директор New Generation Warfare Centre (США) Ґреґ Мелчер. У дискусії взяли участь експерт з розробки БпЛА для військових застосувань Андрій Сірко-Галущенко, міжнародний директор напрямку літальних апаратів з вертикальним злетом і посадкою Boeing Террі Джемісон, директор з публічних комунікацій GTX Мустафа Найєм, колишній прем’єр-міністр Румунії, генерал у відставці Ніколае Чуке та заступник начальника Генштабу з операцій і підготовки, генерал-лейтенант Юліан Берділа.
За словами доповідачів, те, що донедавна сприймалося як «віддалений технологічний горизонт», уже стало повсякденною операційною реальністю. Розвиток безпілотних систем, відкритих архітектур та швидка інтеграція нових можливостей свідчать, що «майбутнє війни» настало значно раніше, ніж очікували багато західних гравців. Бойовий досвід України показав, що прискорені цикли інновацій призводять до структурної трансформації планування повітряних, наземних та міжвидових операцій.
Учасники наголосили, що комбіноване застосування пілотованих і безпілотних платформ, а також негайна технічна взаємосумісність між ними стають базовою вимогою адаптації сучасних збройних сил. Дрони вже системно використовуються для розвідки, високоточного ураження, логістики, мінування й розмінування, коригування артилерійського вогню та підтримки спеціальних операцій. Масовані скоординовані атаки на критичну інфраструктуру продемонстрували обмеженість суто реактивної оборони й актуалізували потребу нейтралізації загроз «у джерелі».
Паралельно стрімко розвиваються системи протидії безпілотникам, які поєднують наявні засоби спостереження та радіоелектронної боротьби з новими рішеннями для протидії великій кількості малорозмірних низьковисотних цілей. «Це вже не епізодичний інструмент, а повноцінний шар сучасного поля бою, який вимагає окремої доктрини, сил і засобів», – зазначив Берділа.
Окремий акцент у дискусії був зроблений на вразливості Європи до гібридних форм агресії. На думку експертів, традиційні оцінки загроз не відповідають реаліям, у яких противник діє переважно асиметричними, розпорошеними та складними для атрибуції методами. Інциденти з появою невідомих дронів поблизу критичної інфраструктури в різних країнах Європи, за їхніми словами, оголюють розрив між сприйняттям суспільства, рівнем підготовленості інституцій та фактичним характером ризиків.
За підсумками обговорення учасники дійшли висновку, що «дронова» війна є не лише питанням техніки, а й викликом для інституційної спроможності та оборонного планування. Адаптація до нового операційного середовища потребує гнучких інститутів, коротких циклів інновацій, скоординованих інвестицій і доктрини, яка здатна швидко інтегрувати уроки українського досвіду. Сучасна війна, підкреслили вони, перетворилася на простір, де швидкість адаптації, інтеграція систем та одночасна готовність до наступальних і оборонних дій є ключовими елементами стратегічної стійкості.
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.
Страхова компанія ARX (Київ) за січень-вересень 2025 року здійснила виплати на загальну суму 50,831 млн грн у межах страхування від воєнних ризиків, повідомляється в інформації страховика.
Виплати зроблені по 104 страховим випадкам. З яких, 97 – стосувалися автотранспорту, застрахованого від пошкодження або знищення внаслідок пошкодження або повної загибелі авто від ракет та безпілотників, включаючи пошкодження від їхніх уламків, або уламків споруд та дерев, спричиненими падінням даних уламків.
Крім того, сім випадків — це виплати за договорами страхування будівель та споруд з оздобленням та комунікаціями, цілісні майнові комплекси, а також обладнання, оргтехніка, ТМЦ, пошкодженої внаслідок ракетних та/або дронових атак на загальну суму понад 40 млн грн.
ARX є частиною міжнародного страхового холдингу Fairfax Financial Holdings Ltd.
Український стартап Swarmer, що розробляє рішення на основі штучного інтелекту для автономності дронів, оголосив про проведення раунду фінансування серії “A” на суму $15 млн, що, за його даними, є найбільшою інвестицією в українську оборонну технологічну компанію з початку війни.
Згідно з релізом компанії, раунд очолює Broadband Capital Investments за участю R-G.AI, D3 Ventures, Green Flag Ventures, Radius Capital та Network VC.
“Наше програмне забезпечення довело свою ефективність у реальних бойових умовах під час десятків тисяч місій”, — наведені у пресрелізі слова засновника і генерального директора компанії Swarmer Сергія Купрієнка.
“Технології Swarmer уже довели свою ефективність на полі бою. Інвестиції історичного масштабу дадуть змогу компанії надати ройові можливості кожному БпЛА — можна буде розгортати необмежену кількість дронів та роботів, не зважаючи на кількість навчених пілотів “, – написав перший віцепрем’єр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у Телеграм-каналі у вівторок.
У релізі також стверджується, що використовуючи дані з понад 82 000 власних бойових місій та мільйонів інших, система навчена відтворювати результати найкращих пілотів та приймати точні тактичні рішення у режимі реального часу.
У компанії наголошують, що Swarmer успішно продемонструвала роботу роїв з 25 дронів, що працюють разом в умовах відсутності GNSS. У найближчому майбутньому планується продемонструвати операції з використанням різних видів озброєння, в яких братимуть участь понад 100 дронів різних типів, що працюватимуть узгоджено, щоб безперешкодно інтегрувати UAS, USV, UGV та стаціонарні пускові установки в єдиний рій, який функціонуватиме як одна одиниця.
Компанію заснували Сергій Купрієнко та Алекс Фінк у травні 2023-го.
