Аграрний підрозділ одного з найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” за результатами сезону-2024 отримав показник EBITDA $24,855 млн, повідомила його пресслужба в Facebook.
Зазначається, що це стало можливим завдяки реформі, яка передбачала зміну філософії з фокусом на ефективність і прибутковість через інвестиції та впровадження нових технологій.
“Результати сезону підтверджують ефективність змін у підходах до агровиробництва, впровадження нових технологій та стратегічної реорганізації. Надалі “Нібулон” планує продовжувати розвиток аграрного напрямку, зосереджуючись на підвищенні врожайності та впровадженні інноваційних рішень у виробництво, поступово розширюючи земельний банк”, – підкреслили в агрохолдингу.
Пресслужба нагадала, що “Нібулон” торік зібрав майже 274 тис. тонн зерна з площі 51,28 тис. га, що на 115 тис. тонн більше показників попереднього року.
Основною культурою, яка принесла $16,097 млн, була кукурудза, врожай якої у заліку досяг 190,4 тис. тонн, зібраних із площі 23,7 тис. га.
В агрохолдингу додали, що кластери в Черкаській та Миколаївській областях не змогли отримати високих врожаїв, а мали в середньому 6 тонн/га. Натомість високої врожайності вдалося досягти в “Камʼянець-Подільському” і “Хмільницькому” кластерах за рахунок кукурудзи та сої, що нівелювало недобір урожаю в інших регіонах.
ТОВ “СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів з прийому сільгоспкультур, потужності для одноразового зберігання 2,25 млн тонн агропродукції, флот із 83 суден (з них 23 буксири), володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі у 12 областях України та експортував сільгосппродукцію у понад 70 країн світу. Зернотрейдер у 2021 році експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції та поставив на зовнішні ринки рекордні обсяги у серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн та у другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Наразі він працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і був змушений перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
Metinvest B.V. (Нідерланди), материнська компанія гірничо-металургійної групи “Метінвест”, зменшила заборгованість з 2022 року більш ніж на $620 млн.
Як зазначив генеральний директор компанії Юрій Риженков у річному звіті, незважаючи на тривогу та невизначеність війни, за минулий рік були досягнення, що демонструє стійкість і здатність групи розвиватися в умовах викликів.
“Глобальна команда “Метінвесту” виявила надзвичайну силу та єдність. Ми зберегли свій статус провідного експортера та опори України, ми залишаємося серед найбільших донорів оборонних зусиль країни. У 2024 році “Метінвест” відчув позитивний вплив операційних змін, які стали можливими завдяки відкриттю чорноморської навігації. Ця значна подія підкріпила наші результати за рік. Важливо те, що ми відновили нашу операційну ефективність”, – констатував топ-менеджер.
За його словами, коли у 2022 році почалася повномасштабна війна, компанія спрямувала зусилля з перебудови логістичних ланцюжків і бізнес-процесів. До 2023 року вдалося адаптувалися до нових реалій, і в 2024 році були досягнуті суттєві покращення у операційних показниках, які склали понад $200 млн.
“Навіть у воєнний час “Метінвест” продовжував скорочувати борг. Незважаючи на всю невизначеність, група погасила свої зобов’язання понад $620 млн боргу з початку повномасштабного вторгнення, демонструючи тверду відданість нашим партнерам. Разом із нашими партнерами ми також досягли прогресу в розробці проекту Adria, нашого плану побудови “зеленого” сталеливарного заводу у Пьомбіно, Італія. Він готовий забезпечити значні переваги для всіх зацікавлених сторін через надання пріоритету інноваційним технологіям і стійкій бізнес-практиці”, – підкреслив Риженков.
Разом з тим, СЕО визнав, що незважаючи на ці цілком реальні досягнення, компанія також зіткнулась з численними проблемами, зокрема, дефіцитом електроенергії, недовикористання деяких виробничих активів і тиск на маржу у другій половині року. До того ж, коли безпекова ситуація погіршилася наприкінці 2024 року, “Метінвест” прийняв рішення призупинити виробництво на “Покровськвугіллі”.
“Як і решта світу, ми уважно стежимо за останніми новинами, включаючи очікування щодо потенціалу припинення вогню. Що б не трапилося у найближчі тижні та місяці, ми збережемо нашу непохитну віру у ЗСУ та залишаємося відданими справі відновлення України. Шануємо своїх працівників у обороні, чисельність яких зросла до понад 8000, у тому числі зі спільними підприємствами”, – написав гендиректор у своєму коментарі.
Станом на 31 грудня 2024 року загальний борг становив $1,705 млрд (зменшення на 14% порівняно з 2023 роком – $1,981млрд), в основному в результаті потужної кампанії зменшились боргові зобов’язання за облігаціями, а також зменшилось використання фінансування торгівлі. Чистий борг до EBITDA зменшився до 1,1x (зниження 0,5x р-р-р) і склав $1,048 млрд (на 21%, у 2023-му – $1,335 млрд).
Як повідомлялося, консолідований чистий збиток Metinvest у 2024 році збільшився у шість разів порівняно з 2023 роком – до $1,152 млрд з $194 млн, виручка незначно зросла – до $8,050 млрд з $7,397 млрд, а показник EBITDA збільшився на 12% – до $957 млн з $861 млн. При цьому виручка металургійного сектора склала $4,824 млрд (у 2023-му – $4,846 млрд), гірничодобувного сегмента $3,226 млрд ($2,551 млрд).
Скоригована EBITDA металургійного дивізіону групи зафіксована на рівні $289 млн ($159 млн), гірничодобувного сегмента – $768 млн ($770 млн). Операційний збиток “Метінвесту” за підсумками 2024 року становив $938 млн проти $445 млн операційного прибутку у 2023 році. Крім того, вільні грошові кошти та еквіваленти незначно зросли – до $657 млн з $646 млн на кінець 2023 року.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним. ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Сталеливарна компанія ArcelorMittal скоротила чистий збиток і збільшила виручку в IV кварталі, а її EBITDA перевищила прогнози аналітиків.
Як повідомляють у пресрелізі компанії, у жовтні-грудні 2024 року її чистий збиток становив $390 млн, або $0,51 на акцію, проти збитку в $2,97 млрд, або $3,57 на акцію, у порівнянному періоді попереднього року. Без урахування разових факторів прибуток склав $0,52 на акцію проти $1,18 роком раніше.
Коригування прибутку враховує одноразові податкові витрати, пов’язані зі зміною податкової ставки в Люксембургу (у розмірі $0,4 млрд), а також формування резерву у зв’язку з податковими розглядами ($0,2 млрд).
EBITDA компанії у четвертому кварталі зросла на 13%, до $1,65 млрд з $1,45 млрд роком раніше, тоді як консенсус-прогноз аналітиків, представлений раніше самою компанією, передбачав її збільшення до $1,53 млрд.
Виручка ArcelorMittal у звітному кварталі підвищилася до $14,7 млрд з $14,6 млрд у четвертому кварталі 2023 року.
Виробництво сталі в четвертому кварталі збільшилося до 14 млн тонн з 13,7 млн тонн роком раніше, а постачання сталі – до 13,5 млн тонн проти 13,3 млн тонн.
Компанія очікує, що світове споживання сталі (без урахування Китаю) зросте на 2,5%-3,5% у 2025 році порівняно з 2024 роком.
Котирування акцій ArcelorMittal дорожчають на 3,5% на торгах у четвер.
“Нібулон” наразі увійшов до трійки найбільших експортерів зернових України і два з половиною роки відпрацював із прибутком, зокрема, 2024 року EBITDA становить приблизно $68 млн, повідомив власник одного із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” Андрій Вадатурський в інтерв`ю NV.
Він зауважив, що цей показник є дещо меншим, ніж планував агрохолдинг через складнощі у другій половині року, і додав, що за кілька днів матиме точну цифру фінансових показників за 2024 рік.
Коментуючи інформацію про збільшення частки власного парку “Нібулона” за 2024 рік із 26% до 55%, а обсяги перевезення з 278 тис. тонн до 404 тис. тонн, Вадатурський нагадав, що компанія була побудована на інвестиціях в альтернативні шляхи доставки продукції, зокрема, у водний транспорт. Відповідно було побудувано елеватори на Дніпрі та на річці Південний Буг.
“Тепер усе це стоїть. Херсон під обстрілами, Миколаїв закритий. Флоту працювати ніде. Понад 100 суден заблоковано. Деякі елеватори, навіть на окупованій території, залишилися без води. Каховська дамба розбита у травні 2023-го. У нас відібрали перспективу повернення. Я не уявляю, що річка (перевезення Дніпром) запрацює протягом 5-10 років, навіть після перемоги”, – сказав він.
Для розв’язання цієї проблеми “Нібулон” придбав у компанії Scania (Швеція) автотранспорт у лізинг, було збільшено кількість машин і, звичайно, за рахунок оптимізації, максимально сплановано діяльність, щоб використовувати власний автотранспорт.
“У нас усього 138 нових машин. А так ми придбали десь близько 70 машин, здається, на EUR17 млн. Данія нам також допомогла. Вони піклуються про Миколаївську область. З EIFO, наприклад, ми отримали кредит. Данія нам надала кредит у сільське господарство на 14 років. (…) Десь EUR12,5 млн ми отримали. Ми придбали німецьку техніку”, – повідомив власник агрохолдингу.
Вадатурський додав, що іноземні інвестори вкрай обережно інвестують в Україну, а бюрократична Європа дуже повільно змінює курс і витрачає багато часу на прості речі.
ТОВ “СП “Нібулон” створено в 1991 році. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів з прийому сільгоспкультур, потужності для одноразового зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі у 12 областях України та експортував сільгосппродукцію у більше ніж 70 країн світу. Зернотрейдер у 2021 році експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів поставок на зовнішні ринки у серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн та у другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Збиток “Нібулону” через повномасштабне військове вторгнення РФ у 2022 році перевищив $416 млн.
Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель та змушений був перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
Найбільший у країні оператор фіксованого зв’язку “Укртелеком” за результатами січня-вересня збільшив дохід на 12,7% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 3,6 млрд грн, скоротивши EBITDA на 15%, до 850 млн грн.
Згідно з повідомленням на сайті компанії у вівторок, “Укртелеком” продовжує демонструвати високий рівень операційної ефективності: за результатами роботи за 9 міс.-2024 року компанія отримала загальний дохід у розмірі приблизно 3,6 млрд грн проти 3,14 млрд грн у січні-вересні роком раніше.
Водночас майже на третину (+35%), проти порівнянного показника минулого року, зросли доходи від комерційної оренди нерухомості, вивільненої завдяки модернізації мережі, – вони склали 325 млн грн.
EBITDA margin компанії за результатами 9 міс.-2024 скоротилася на 4%, до 24%. Розмір чистого прибутку не розкривається. За результатами 9 місяців 2023 року “Укртелеком” отримав чистий прибуток 242,39 млн грн проти чистого збитку 755,18 млн грн у 2022 році.
У січні-вересні поточного року “Укртелеком” заплатив 1 млрд грн податків і зборів, як і роком раніше. За весь час повномасштабного вторгнення компанія заплатила до бюджету 3,8 млрд грн.
Капітальні інвестиції становили 725 млн грн.
“Укртелеком” продовжує заміну мідної інфраструктури, розвиває оптичну та інвестує в мережу FTTH/P за технологією GPON (енергоефективний інтернет – ІФ-У).
“Цього року вже прокладено близько 5,5 тис. км оптики по всій території України, зокрема в Сумській, Чернігівській, Донецькій, Запорізькій, Харківській та Херсонській областях. Загалом наразі оптична мережа “Укртелекому” сягає близько 90 тис. км і охоплює 2,7 млн Homepass”, – зазначила компанія.
Зазначається, що розвиток оптичної інфраструктури сприяє зростанню абонентів швидкого інтернету.
“За час повномасштабної війни відсоток користувачів оптики в загальній базі абонентів інтернету суттєво збільшився. Якщо на початок 2022 року абонентів оптики було 34% від загальної бази інтернет-користувачів, то зараз ця цифра становить уже 68%”, – уточнив “Укртелеком”.
Загальна кількість користувачів оптичного інтернету на кінець третього кварталу 2024 року зросла до 360 тис., а дохід від надання послуг оптичного інтернету за 9 міс. збільшився на 17,5%. Оптичний інтернет від “Укртелекому” проведено в 1306 медичних і 1763 навчальних закладах.
Компанія підвищує енерегоефективність, продовжує підготовку до зимового періоду та можливих відключень, оновлює парк акумуляторів і генераторів. Від початку 2023 року вона інвестувала в оновлення енергообладнання, включно із закупівлею акумуляторних батарей і дизель-генераторів, понад 60 млн грн. Також створено стратегічні запаси палива. В “Укртелекомі” нагадали, що витрачали під час масштабних відключень електроенергії в липні 2024 року до 13,5 тис. літрів дизельного палива на добу на 600-650 тис. грн.
Акціонерне товариство (АТ) “Укртелеком” – найбільший оператор фіксованого зв’язку в Україні, надає повний спектр телекомунікаційних послуг у всіх регіонах країни. Національна мережа оператора складається з майже 1,5 млн км ліній зв’язку, що забезпечує її присутність у всіх регіонах України. “Укртелеком” покриває 11 тис. населених пунктів (400 міст і 10,9 тис. сіл і селищ міського типу). Абонентська база фіксованої телефонії компанії налічує 3,9 млн активних телефонних ліній. Абонентська база інтернету від “Укртелекому” налічує майже 1,35 млн користувачів із присутністю в 2230 населених пунктах (з яких 1,5 тис. – селища міського типу).
“Укртелеком” є єдиним учасником і засновником ТОВ “ТриМоб”, яке є постачальником послуг рухомого (мобільного) зв’язку в стандарті UMTS/WCDMA під торговельною маркою “ТриМоб”.
З 2013 року компанія приєдналася до бізнесу SCM.
Виручка найбільшого українського оператора мобільного зв’язку “Київстар” у квітні-червні цього року зросла на 9,5% порівняно з квітнем-червнем 2023 року – до 9,425 млрд грн, а в доларах – на 0,4%, до $236 млн, ідеться у звіті материнської компанії VEON компанії в четвер.
“Показник EBITDA збільшився на 9,8% рік до року в місцевій валюті (+0,8% р/р у доларах), незважаючи на тривалий тиск операційних витрат у другому кварталі 2024 року, включно з витратами на електроенергію і паливо, а також тривалими благодійними пожертвами на додаток до програм підтримки персоналу”, – зазначив VEON.
Уточнюється, що EBITDA становила 5,585 млрд грн або $140 млн. Порівняно з першим кварталом цього року, коли на фінансові показники “Київстару” суттєво вплинула програма компенсації клієнтам після масштабної кібератаки в грудні 2023 року, виторг у гривні виріс на 31,5%, а EBITDA – на 54%, тоді як у доларах зростання цих показників становило відповідно 26,1% і 47,9%.
Згідно зі звітом, операційний прибуток (EBIT) у квітні-червні цього року становив 4,16 млрд грн, що на 10,5% краще за показник квітня-червня-2023 і майже вдвічі – за показник січня-березня-2024.
Загальний операційний дохід від надання послуг мобільного зв’язку “Київстару” у другому кварталі зріс на 8,7% – до 8,77 млрд грн, зокрема від передання даних – на 10,8%, до 5,18 млрд грн, тоді як дохід від послуг фіксованого зв’язку – на 16,4%, до 0,56 млрд грн.
Зазначається, що підвищення рентабельності вдалося домогтися, здебільшого, завдяки зростанню доходів від мобільного передавання даних, підтриманому ретельною реалізацією заходів із контролю витрат.
Клієнтська база 4G “Київстар” зросла на 7,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 14,1 млн, а використання даних на одного користувача збільшилося на 11,1%, до 11,3 Гб на місяць за умови зниження голосового трафіку на 4,5% – до 540 хв.
Загалом кількість абонентів мобільного зв’язку “Київстар” у другому кварталі 2024 року скоротилася на 2,9% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 23,4 млн за зростання ARPU (середній місячний дохід від надання голосових послуг фіксованого зв’язку на одного абонента) на 11,5% – до 122,9 грн.
“Київстар” пояснює скорочення загальної мобільної абонентської бази кількістю українців, які проживають за межами України.
“Протягом 2024 “Київстар” відновився після кібератаки в грудні 2023 року – абонентська база повернулася до рівня до атаки завдяки успішній реалізації спеціальної програми з утримання клієнтів”, – йдеться у звіті.
Також зазначається, що оператор підтримував доступ до ключових послуг, включно з цифровою охороною здоров’я, інформаційними та розважальними сервісами, унаслідок чого кількість багатокористувацьких абонентів “Київстар” збільшилася на 53,0% порівняно з аналогічним періодом минулого року, а доходи від багатокористувацьких послуг зросли на 58,9%.
Зокрема наголошується, що Helsi, найбільша в країні цифрова платформа охорони здоров’я, продовжує розвивати цифрову медицину в Україні: близько 28 млн зареєстрованих пацієнтів (+11,1% порівняно з минулим роком) мають доступ до 1,6 тис. чинних медичних закладів і більш ніж 38 тис. фахівців, активних на платформі (+12,5% порівняно з минулим роком).
Уточнюється, що кількість завантажень мобільного застосунку Helsi на кінець кварталу сягнула 8,2 млн, що дало змогу клієнтам забронювати 2,3 млн записів на прийом до лікаря через платформу за звітний період (+27,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року).
Згідно зі звітом, сервіс потокового мовлення “Київстар ТБ” завершив квартал зі зростанням кількості щомісячних активних користувачів (MAU) на 51,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
У “Київстарі” наголосили, що завдяки зусиллям компанії майже 100% телеком-мережі на підконтрольній Україні території працює у звичайному режимі, цілодобово забезпечує абонентів послугами зв’язку та передавання даних.
Загалом VEON у II кварталі 2024 року отримав виручку в $1,03 млрд, що на 12,1% вище за показник аналогічного періоду 2023 року, зокрема, на сервісну виручку припало $987 млн – показник збільшився на 11,3% у річному вираженні.
EBITDA телекомунікаційного холдингу збільшилася на 10,6% рік до року – до $0,46 млрд.
Уточнюється, що в нацвалютах виручка VEON зросла на 15,1%, EBITDA – на 13,9%. Зростання виручки, крім України, показали ще з шести “дочок” VEON – у Пакистані, Казахстані та Узбекистані.
Абонентська база VEON у II кварталі збільшилася на 1% – до 157,4 млн. Кількість 4G-користувачів за період досягла 98,4 млн (зростання на 11,2%). Частка користувачів 4G у загальній абонбазі збільшилася на 5,7 процентного пункту – до 62,5%.
CAPEX групи збільшився на 5,8% – до $181,4 млн. Залишок грошових коштів та їхніх еквівалентів склав $722 млн проти $632 млн станом на березень 2024 року. Водночас рік до року обсяг коштів скоротився на 70%.
Чистий борг VEON за підсумками II кварталу збільшився на 17,6% – до $3,2 млрд.
VEON зберіг прогноз на весь 2024 рік щодо зростання виручки в нацвалютах на 16-18%, щодо зростання EBITDA в нацвалютах на 18-20%.
