Сталеливарна компанія ArcelorMittal скоротила чистий збиток і збільшила виручку в IV кварталі, а її EBITDA перевищила прогнози аналітиків.
Як повідомляють у пресрелізі компанії, у жовтні-грудні 2024 року її чистий збиток становив $390 млн, або $0,51 на акцію, проти збитку в $2,97 млрд, або $3,57 на акцію, у порівнянному періоді попереднього року. Без урахування разових факторів прибуток склав $0,52 на акцію проти $1,18 роком раніше.
Коригування прибутку враховує одноразові податкові витрати, пов’язані зі зміною податкової ставки в Люксембургу (у розмірі $0,4 млрд), а також формування резерву у зв’язку з податковими розглядами ($0,2 млрд).
EBITDA компанії у четвертому кварталі зросла на 13%, до $1,65 млрд з $1,45 млрд роком раніше, тоді як консенсус-прогноз аналітиків, представлений раніше самою компанією, передбачав її збільшення до $1,53 млрд.
Виручка ArcelorMittal у звітному кварталі підвищилася до $14,7 млрд з $14,6 млрд у четвертому кварталі 2023 року.
Виробництво сталі в четвертому кварталі збільшилося до 14 млн тонн з 13,7 млн тонн роком раніше, а постачання сталі – до 13,5 млн тонн проти 13,3 млн тонн.
Компанія очікує, що світове споживання сталі (без урахування Китаю) зросте на 2,5%-3,5% у 2025 році порівняно з 2024 роком.
Котирування акцій ArcelorMittal дорожчають на 3,5% на торгах у четвер.
“Нібулон” наразі увійшов до трійки найбільших експортерів зернових України і два з половиною роки відпрацював із прибутком, зокрема, 2024 року EBITDA становить приблизно $68 млн, повідомив власник одного із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” Андрій Вадатурський в інтерв`ю NV.
Він зауважив, що цей показник є дещо меншим, ніж планував агрохолдинг через складнощі у другій половині року, і додав, що за кілька днів матиме точну цифру фінансових показників за 2024 рік.
Коментуючи інформацію про збільшення частки власного парку “Нібулона” за 2024 рік із 26% до 55%, а обсяги перевезення з 278 тис. тонн до 404 тис. тонн, Вадатурський нагадав, що компанія була побудована на інвестиціях в альтернативні шляхи доставки продукції, зокрема, у водний транспорт. Відповідно було побудувано елеватори на Дніпрі та на річці Південний Буг.
“Тепер усе це стоїть. Херсон під обстрілами, Миколаїв закритий. Флоту працювати ніде. Понад 100 суден заблоковано. Деякі елеватори, навіть на окупованій території, залишилися без води. Каховська дамба розбита у травні 2023-го. У нас відібрали перспективу повернення. Я не уявляю, що річка (перевезення Дніпром) запрацює протягом 5-10 років, навіть після перемоги”, – сказав він.
Для розв’язання цієї проблеми “Нібулон” придбав у компанії Scania (Швеція) автотранспорт у лізинг, було збільшено кількість машин і, звичайно, за рахунок оптимізації, максимально сплановано діяльність, щоб використовувати власний автотранспорт.
“У нас усього 138 нових машин. А так ми придбали десь близько 70 машин, здається, на EUR17 млн. Данія нам також допомогла. Вони піклуються про Миколаївську область. З EIFO, наприклад, ми отримали кредит. Данія нам надала кредит у сільське господарство на 14 років. (…) Десь EUR12,5 млн ми отримали. Ми придбали німецьку техніку”, – повідомив власник агрохолдингу.
Вадатурський додав, що іноземні інвестори вкрай обережно інвестують в Україну, а бюрократична Європа дуже повільно змінює курс і витрачає багато часу на прості речі.
ТОВ “СП “Нібулон” створено в 1991 році. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів з прийому сільгоспкультур, потужності для одноразового зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі у 12 областях України та експортував сільгосппродукцію у більше ніж 70 країн світу. Зернотрейдер у 2021 році експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів поставок на зовнішні ринки у серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн та у другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Збиток “Нібулону” через повномасштабне військове вторгнення РФ у 2022 році перевищив $416 млн.
Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель та змушений був перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
Найбільший у країні оператор фіксованого зв’язку “Укртелеком” за результатами січня-вересня збільшив дохід на 12,7% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 3,6 млрд грн, скоротивши EBITDA на 15%, до 850 млн грн.
Згідно з повідомленням на сайті компанії у вівторок, “Укртелеком” продовжує демонструвати високий рівень операційної ефективності: за результатами роботи за 9 міс.-2024 року компанія отримала загальний дохід у розмірі приблизно 3,6 млрд грн проти 3,14 млрд грн у січні-вересні роком раніше.
Водночас майже на третину (+35%), проти порівнянного показника минулого року, зросли доходи від комерційної оренди нерухомості, вивільненої завдяки модернізації мережі, – вони склали 325 млн грн.
EBITDA margin компанії за результатами 9 міс.-2024 скоротилася на 4%, до 24%. Розмір чистого прибутку не розкривається. За результатами 9 місяців 2023 року “Укртелеком” отримав чистий прибуток 242,39 млн грн проти чистого збитку 755,18 млн грн у 2022 році.
У січні-вересні поточного року “Укртелеком” заплатив 1 млрд грн податків і зборів, як і роком раніше. За весь час повномасштабного вторгнення компанія заплатила до бюджету 3,8 млрд грн.
Капітальні інвестиції становили 725 млн грн.
“Укртелеком” продовжує заміну мідної інфраструктури, розвиває оптичну та інвестує в мережу FTTH/P за технологією GPON (енергоефективний інтернет – ІФ-У).
“Цього року вже прокладено близько 5,5 тис. км оптики по всій території України, зокрема в Сумській, Чернігівській, Донецькій, Запорізькій, Харківській та Херсонській областях. Загалом наразі оптична мережа “Укртелекому” сягає близько 90 тис. км і охоплює 2,7 млн Homepass”, – зазначила компанія.
Зазначається, що розвиток оптичної інфраструктури сприяє зростанню абонентів швидкого інтернету.
“За час повномасштабної війни відсоток користувачів оптики в загальній базі абонентів інтернету суттєво збільшився. Якщо на початок 2022 року абонентів оптики було 34% від загальної бази інтернет-користувачів, то зараз ця цифра становить уже 68%”, – уточнив “Укртелеком”.
Загальна кількість користувачів оптичного інтернету на кінець третього кварталу 2024 року зросла до 360 тис., а дохід від надання послуг оптичного інтернету за 9 міс. збільшився на 17,5%. Оптичний інтернет від “Укртелекому” проведено в 1306 медичних і 1763 навчальних закладах.
Компанія підвищує енерегоефективність, продовжує підготовку до зимового періоду та можливих відключень, оновлює парк акумуляторів і генераторів. Від початку 2023 року вона інвестувала в оновлення енергообладнання, включно із закупівлею акумуляторних батарей і дизель-генераторів, понад 60 млн грн. Також створено стратегічні запаси палива. В “Укртелекомі” нагадали, що витрачали під час масштабних відключень електроенергії в липні 2024 року до 13,5 тис. літрів дизельного палива на добу на 600-650 тис. грн.
Акціонерне товариство (АТ) “Укртелеком” – найбільший оператор фіксованого зв’язку в Україні, надає повний спектр телекомунікаційних послуг у всіх регіонах країни. Національна мережа оператора складається з майже 1,5 млн км ліній зв’язку, що забезпечує її присутність у всіх регіонах України. “Укртелеком” покриває 11 тис. населених пунктів (400 міст і 10,9 тис. сіл і селищ міського типу). Абонентська база фіксованої телефонії компанії налічує 3,9 млн активних телефонних ліній. Абонентська база інтернету від “Укртелекому” налічує майже 1,35 млн користувачів із присутністю в 2230 населених пунктах (з яких 1,5 тис. – селища міського типу).
“Укртелеком” є єдиним учасником і засновником ТОВ “ТриМоб”, яке є постачальником послуг рухомого (мобільного) зв’язку в стандарті UMTS/WCDMA під торговельною маркою “ТриМоб”.
З 2013 року компанія приєдналася до бізнесу SCM.
Виручка найбільшого українського оператора мобільного зв’язку “Київстар” у квітні-червні цього року зросла на 9,5% порівняно з квітнем-червнем 2023 року – до 9,425 млрд грн, а в доларах – на 0,4%, до $236 млн, ідеться у звіті материнської компанії VEON компанії в четвер.
“Показник EBITDA збільшився на 9,8% рік до року в місцевій валюті (+0,8% р/р у доларах), незважаючи на тривалий тиск операційних витрат у другому кварталі 2024 року, включно з витратами на електроенергію і паливо, а також тривалими благодійними пожертвами на додаток до програм підтримки персоналу”, – зазначив VEON.
Уточнюється, що EBITDA становила 5,585 млрд грн або $140 млн. Порівняно з першим кварталом цього року, коли на фінансові показники “Київстару” суттєво вплинула програма компенсації клієнтам після масштабної кібератаки в грудні 2023 року, виторг у гривні виріс на 31,5%, а EBITDA – на 54%, тоді як у доларах зростання цих показників становило відповідно 26,1% і 47,9%.
Згідно зі звітом, операційний прибуток (EBIT) у квітні-червні цього року становив 4,16 млрд грн, що на 10,5% краще за показник квітня-червня-2023 і майже вдвічі – за показник січня-березня-2024.
Загальний операційний дохід від надання послуг мобільного зв’язку “Київстару” у другому кварталі зріс на 8,7% – до 8,77 млрд грн, зокрема від передання даних – на 10,8%, до 5,18 млрд грн, тоді як дохід від послуг фіксованого зв’язку – на 16,4%, до 0,56 млрд грн.
Зазначається, що підвищення рентабельності вдалося домогтися, здебільшого, завдяки зростанню доходів від мобільного передавання даних, підтриманому ретельною реалізацією заходів із контролю витрат.
Клієнтська база 4G “Київстар” зросла на 7,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 14,1 млн, а використання даних на одного користувача збільшилося на 11,1%, до 11,3 Гб на місяць за умови зниження голосового трафіку на 4,5% – до 540 хв.
Загалом кількість абонентів мобільного зв’язку “Київстар” у другому кварталі 2024 року скоротилася на 2,9% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 23,4 млн за зростання ARPU (середній місячний дохід від надання голосових послуг фіксованого зв’язку на одного абонента) на 11,5% – до 122,9 грн.
“Київстар” пояснює скорочення загальної мобільної абонентської бази кількістю українців, які проживають за межами України.
“Протягом 2024 “Київстар” відновився після кібератаки в грудні 2023 року – абонентська база повернулася до рівня до атаки завдяки успішній реалізації спеціальної програми з утримання клієнтів”, – йдеться у звіті.
Також зазначається, що оператор підтримував доступ до ключових послуг, включно з цифровою охороною здоров’я, інформаційними та розважальними сервісами, унаслідок чого кількість багатокористувацьких абонентів “Київстар” збільшилася на 53,0% порівняно з аналогічним періодом минулого року, а доходи від багатокористувацьких послуг зросли на 58,9%.
Зокрема наголошується, що Helsi, найбільша в країні цифрова платформа охорони здоров’я, продовжує розвивати цифрову медицину в Україні: близько 28 млн зареєстрованих пацієнтів (+11,1% порівняно з минулим роком) мають доступ до 1,6 тис. чинних медичних закладів і більш ніж 38 тис. фахівців, активних на платформі (+12,5% порівняно з минулим роком).
Уточнюється, що кількість завантажень мобільного застосунку Helsi на кінець кварталу сягнула 8,2 млн, що дало змогу клієнтам забронювати 2,3 млн записів на прийом до лікаря через платформу за звітний період (+27,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року).
Згідно зі звітом, сервіс потокового мовлення “Київстар ТБ” завершив квартал зі зростанням кількості щомісячних активних користувачів (MAU) на 51,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
У “Київстарі” наголосили, що завдяки зусиллям компанії майже 100% телеком-мережі на підконтрольній Україні території працює у звичайному режимі, цілодобово забезпечує абонентів послугами зв’язку та передавання даних.
Загалом VEON у II кварталі 2024 року отримав виручку в $1,03 млрд, що на 12,1% вище за показник аналогічного періоду 2023 року, зокрема, на сервісну виручку припало $987 млн – показник збільшився на 11,3% у річному вираженні.
EBITDA телекомунікаційного холдингу збільшилася на 10,6% рік до року – до $0,46 млрд.
Уточнюється, що в нацвалютах виручка VEON зросла на 15,1%, EBITDA – на 13,9%. Зростання виручки, крім України, показали ще з шести “дочок” VEON – у Пакистані, Казахстані та Узбекистані.
Абонентська база VEON у II кварталі збільшилася на 1% – до 157,4 млн. Кількість 4G-користувачів за період досягла 98,4 млн (зростання на 11,2%). Частка користувачів 4G у загальній абонбазі збільшилася на 5,7 процентного пункту – до 62,5%.
CAPEX групи збільшився на 5,8% – до $181,4 млн. Залишок грошових коштів та їхніх еквівалентів склав $722 млн проти $632 млн станом на березень 2024 року. Водночас рік до року обсяг коштів скоротився на 70%.
Чистий борг VEON за підсумками II кварталу збільшився на 17,6% – до $3,2 млрд.
VEON зберіг прогноз на весь 2024 рік щодо зростання виручки в нацвалютах на 16-18%, щодо зростання EBITDA в нацвалютах на 18-20%.
Агрохолдинг “ІМК” за підсумками січня-березня 2024 року одержав чистий збиток $3,81 млн проти $4,10 млн в аналогічному періоді 2023 року, а його EBITDA зросла в 3,2 раза – до $4,43 млн, повідомляється у звіті компанії на Варшавській фондовій біржі.
“Збільшення нормалізованого показника EBITDA у першому кварталі 2024 року, а також зниження чистого збитку за період зумовлено зростанням обсягів продажів”, – вказала компанія.
Згідно зі звітом, виручка холдингу зросла на 41% – до $59,20 млн, при цьому частка експорту скоротилася до 71,7% з 83,5% роком раніше.
Частка кукурудзи у виручці знизилася до 42,8% з 83,3%, тоді як частка пшениці збільшилася до 34,4% з 15,9%, а насіння соняшнику – до 22,3% з 0,3%.
Валовий прибуток “ІМК” зріс на 48% – до $12,75 млн, а операційний збиток скоротився до $0,17 млн з $2,85 млн у першому кварталі 2023 року.
Водночас через девальвацію гривні в першому кварталі цього року порівняно з фіксованим її курсом на рік було отримано збиток від курсових різниць $4,10 млн, унаслідок чого сукупний збиток “ІМК” за звітний рік зріс до $7,86 млн із $4,08 млн роком раніше.
Загалом активи агрохолдингу за перший квартал 2024 року збільшилися на 0,6% – до $314,14 млн.
Водночас компанія збільшила інвестиції за звітний період до $4,9 млн, тоді як у першому кварталі минулого року їх практично не було ($0,02 млн), тоді як відтік за фінансовою діяльністю скоротився до $0,9 млн із $6,4 млн, а приплив від операційної діяльності становив $16,4 млн проти відтоку $1,9 млн за той самий період минулого року.
У результаті вільні грошові кошти на кінець березня зросли до $26,0 млн з $16,20 млн на початок року, тоді як борг за банківськими кредитами практично не змінився – $45,9 млн.
“ІМК” – інтегрована група компаній, що працює в Сумській, Полтавській і Чернігівській областях (північ і центр України) в сегментах рослинництво, елеватори та склади. Земельний банк – близько 120 тис. га, потужності зберігання – 554 тис. тонн при врожаї 2023 року 1,002 млн тонн.
У 2023 році ІМК отримав чистий збиток $21,03 млн проти $1,12 млн роком раніше, а його EBITDA скоротилася в 11,3 раза – до $3,22 млн. Виручка холдингу зросла на 22,3% – до $139,45 млн, водночас частка експорту скоротилася до 68% із 73% роком раніше.
ArcelorMittal у першому кварталі 2024 року збільшила EBITDA на 35% порівняно з четвертим кварталом 2023 року – до $1,96 млрд, йдеться в повідомленні компанії.
Основний приріст EBITDA забезпечило поліпшення результатів активів у Північній Америці, Бразилії, Європі та Індії.
Операційний прибуток у минулому кварталі становив $1 млрд порівняно зі збитком у $1,98 млрд у попередньому періоді.
Чистий прибуток у січні-березні становив $938 млн проти збитку майже в $3 млрд кварталом раніше.
Виручка збільшилася в минулому кварталі на 12% до четвертого кварталу, склавши $16,28 млрд.
Capex ArcelorMittal у січні-березні в оборотний капітал становив $1,7 млрд. Орієнтир capex на цей рік – $4,5-5 млрд.
У першому кварталі компанія наростила на 5% випуск сталі порівняно з попереднім кварталом, до 14,4 млн тонн. Відвантаження металу в минулому кварталі збільшилося на 1,5%, склавши 13,5 млн тонн. Видобуток компанією жовруди за квартал зріс на 4,8% і залишив 6,5 млн тонн.
Згідно з прогнозами ArcelorMittal, світове споживання сталі за винятком Китаю збільшиться у 2024 році на 3-4%. При цьому попит у США підвищиться на 1,5-3,5%, в Європі – на 2-4%, Бразилії – на 0,5-2,5%, Індії – на 6,5-8,5%.
