ArcelorMittal збільшила в II кварталі 2023 року EBITDA на 44% порівняно з I кварталом, до $2,6 млрд, йдеться в повідомленні компанії.
Сталевиробник звертає увагу на поліпшення ринкових умов, а також позитивний ефект від M&A угод (придбання Pecem у Бразилії та консолідація ArcelorMittal Texas HBI). За шість місяців EBITDA зросла до $4,4 млрд з $3,9 млрд роком раніше.
Операційний прибуток минулого кварталу підвищився на 62% до I кварталу, до $1,9 млрд. У січні-червні операційний прибуток становив $3,1 млрд порівняно з $8,9 за шість місяців 2022 року.
Чистий прибуток у квітні-червні становив $1,86 млрд (зростання на 70%), за перше півріччя показник знизився на 63%, до $2,96 млрд.
Виручка збільшилася минулого кварталу на 0,6% до I кварталу, становивши $18,6 млрд. За січень-червень виручка ArcelorMittal зменшилася на 16%, до $37,1 млрд, здебільшого через зниження обсягу постачань металу і падіння середньої ціни реалізації на 14,7%.
Capex ArcelorMittal у квітні-червні становив $1,06 млрд (9$938 млн кварталом раніше), орієнтир щодо capex у 2023 році становить $4,5-5 млрд.
У другому кварталі компанія наростила на 1,4% випуск сталі порівняно з попереднім кварталом, до 14,7 млн тонн, за півроку – скоротила на 5,5%, до 29,2 млн тонн.
Відвантаження металу в минулому кварталі впало на 2%, склавши 14,2 млн тонн, у січні-червні зниження склало 3,4% (до 28,7 млн тонн).
Видобуток компанією жовруди за квартал скоротився на 4,5% і залишив 6,4 млн тонн, за шість місяців було вироблено 13,1 млн тонн проти 14,2 млн тонн жовруди роком раніше.
Міжнародна вертикально інтегрована трубно-колісна компанія (ТКК) “Інтерпайп” у січні-березні поточного року наростила EBITDA в 5,2 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $79 млн, але скоротила виручку від реалізації продукції на 4% – до $229 млн.
Згідно з прес-релізом компанії за підсумками першого кварталу, виробництво сталі зросло на 13% – до 184 тис. тонн, труб – на 12%, до 105 тис. тонн, але скоротилося залізничної продукції – на 13%, до 20 тис. тонн. При цьому продажі продукції скоротилися на 23%, до 108 тис. тонн, зокрема труб – на 20%, до 82 тис. тонн, залізничної продукції – на 27%, до 19 тис. тонн, сталевої заготовки – на 50%, до 6 тис. тонн.
Показник чистого левереджа зміцнився до 0,7х.
У пресрелізі зазначається, що на початку 2023 року на виробництво на всіх підприємствах “Інтерпайпу” негативно впливали жорсткі ліміти на споживання електроенергії для промислових споживачів. Однак уже в березні ситуація покращилася через зняття цих обмежень. У результаті цього, а також завдяки ефекту низької бази порівняння через торішній простій, виробництво сталі збільшилося на 13%, труб – на 12%.
Водночас продажі “Інтерпайпу” продовжили знижуватися, оскільки кон’юнктура зовнішніх ринків уже почала демонструвати перші ознаки охолодження. Зокрема, продажі OCTG-труб (нафтогазового сортаменту – ІФ-У) зменшилися на 37%, лінійних труб – на 12%. Триває падіння і в залізничному дивізіоні, компанія намагається компенсувати це за рахунок збільшення продажів на перспективні ринки Північної та Південної Америки, країн Близького Сходу та Азіатсько-Тихоокеанського регіону.
Зниження операційних показників, своєю чергою, призвело до зменшення фінансових результатів. Зокрема, дохід від реалізації продукції зменшився на 4%, до $229 млн, тоді як показник EBITDA зріс у 5,2 раза, до $79 млн. За рахунок цього показник чистого левереджа значно зміцнився до 0,7х.
Генеральний директор “Інтерпайпу” Андрій Коротков констатує, що починаючи з середини кварталу заводи компанії повернулися до стабільної роботи, без “рваних” графіків. Це дало змогу за підсумками кварталу збільшити виробництво, а в деяких сегментах, наприклад, у трубному дивізіоні, дещо наблизитися до довоєнного рівня.
“Навіть у складних воєнних умовах “Інтерпайп” продовжує виконувати всі замовлення, швидко і своєчасно поставляє продукцію клієнтам. Суттєву підтримку надає продовження скасування всіх квот і митних тарифів на українські товари з боку США та ЄС”, – зазначає топ-менеджер, якого цитує пресслужба.
Як повідомлялося, “Інтерпайп” у 2022 році отримав $204,441 млн чистого прибутку, що в 2,2 раза перевищує показник попереднього року ($91,316 млн). Доподатковий прибуток за минулий рік становив $220,579 млн проти $110,907 млн за 2021 рік. Виручка у 2022 році знизилася на 13,4% – до $981,330 млн з $1 млрд 132,9 млн роком раніше. Водночас “Інтерпайп” за рік наростив вільні грошові кошти з $109,627 млн до $153,777 млн.
“Інтерпайп” у 2022 році через війну скоротив показник EBITDA на 11% порівняно з попереднім роком – до $204 млн. Виробництво сталі у 2022 році знизилося на 39% – до 595 тис. тонн, труб – на 36%, до 393 тис. тонн, залізничної продукції – на 51%, до 84 тис. тонн.
Продажі продукції за звітний період знизилися на 37%, до 524 тис. тонн, зокрема труб – на 36%, до 384 тис. тонн, залізничної продукції – на 50%, до 87 тис. тонн. Дохід від реалізації продукції зменшився на 13%, до $981 млн, показник чистого левереджа залишився на сильному і стійкому рівні – 1.1х.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб і залізничних коліс. Продукцію компанії поставляють у понад 80 країн світу через мережу торговельних офісів, розміщених на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи. У 2022 році “Інтерпайп” реалізував 384 тис. тонн трубної продукції та 87 тис. тонн залізничної продукції. Продаж залізничних продуктів здійснюється під брендом KLW.
В “Інтерпайпі” працюють 10 тис. співробітників. У 2022 році компанія перерахувала до бюджетів усіх рівнів 2,8 млрд грн.
У структурі компанії п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
Агрохолдинг KSG Agro через розпочату Росією повномасштабну війну завершив 2022 рік із чистим збитком $1,68 млн порівняно з $17,71 млн чистого прибутку 2021 року, його EBITDA скоротилася в 5,5 раза – до $1,79 млн, повідомляють у річному звіті компанії на Варшавській фондовій біржі.
“Порушення традиційної логістики, обмеження експорту рамками зернового коридору, зростання витрат на утримання персоналу, безпеку та енергоавтономність – перераховувати негативні фактори нових реалій можна довго. Тож, звісно, результати-2022 не можна порівнювати з попереднім роком, який до того ж був рекордно результативним з погляду врожаю”, – прокоментував результати голова ради директорів і мажоритарій агрохолдингу Сергій Касьянов.
Згідно зі звітом, його виручка минулого року скоротилася на 47,3% – до $16,2 млн, валовий прибуток – у 3,3 раза, до $3,18 млн, а операційний – у 18,8 раза, до $0,44 млн.
Уточнюється також, що курсові збитки зросли в 4,6 раза – до $2,63 млн, чистий борг – тільки на 1,9%, до $47,46 млн, а вільні грошові кошти на кінець року становили $0,27 млн.
У грудні минулого року було також відчужено недіюче дочірнє ТОВ “Хлібна Ліга”, а збиток від його вибуття склав $10,27 млн.
“Незважаючи на формальні збитки, наш агрохолдинг у 2022 році забезпечив стабільну діяльність. Завдяки вертикальній інтеграції побудови бізнесу ми не збільшили кредитне навантаження, розширили частку збуту свинини, забезпечивши 80% у рідному Дніпропетровському регіоні та вийшовши на ринки Запоріжжя та Харкова, де виробники свинини внаслідок агресії Росії згорнули свою діяльність”, – зазначив Касьянов.
“Наразі Рада директорів розробляє нову стратегію розвитку для розширення діяльності групи в Європейському Союзі з чіткою метою мати більшу частину активів і доходів групи в ЄС протягом наступних 3-5 років”, – знову йдеться у звіті.
Вказується, що це може бути досягнуто за рахунок серії злиттів і поглинань, а також фінансування за рахунок власних і позикових коштів, включаючи додаткові випуски акцій.
“Рада директорів не планує продавати наявні активи групи в Україні. Навпаки, в центрі уваги нової стратегії є розширення та інвестування, тим самим знижуючи потенційні ризики інвестування тільки в Україну і пом’якшуючи негативний вплив на бізнес групи поточної макроекономічної ситуації в Україні”, – наголошується в документі.
Згідно з ним, загальне поголів’я свиней і поросят аграрної групи за минулий рік скоротилося тільки на 3,3% – до 42,26 тис. за приходу протягом року 106,04 тис. проти 108,16 тис. роком раніше.
У звіті вказується, що виручка від рослинництва впала більш ніж учетверо – до $4,5 млн з $8,3 млн.
Згідно з документом, у грудні 2022 року KSG Agro погодила зі своїм основним банківським кредитором ТАСкомбанком нові умови кредиту з першого кварталу 2023 року, які краще відображають потреби групи у фінансуванні у воєнний час. Згідно з ними, встановлений загальний кредитний ліміт за кредитами ТАСкомбанку залишається на рівні 450 млн грн, відсоткові ставки за траншами в гривні становлять 25% річних і передбачають часткову компенсацію ставки за держпрограмами, а відсоткові ставки за траншами в доларах США та євро встановлені на рівні 9% річних.
Згідно з новими умовами, основна частина основного боргу має бути виплачена в грудні 2025 року, тоді як відповідно до попередніх умов до кінця 2023 року вже мала бути виплачена сума в розмірі $9,57 млн.
Уточнюється, що в першому кварталі 2023 року компанія погасила загалом $7,08 млн наявних кредитів ТАСкомбанку і отримала нові транші за новими умовами на загальну суму $6,03 млн.
Крім того, термін погашення $15,5 млн кредиту компанії Касьянова OLBIS Investments S.A., якій належить 57,96% акцій KSG Agro, подовжено до 2036 року, зазначено у звіті.
“Ґрунтуючись на п’ятирічних фінансових прогнозах керівництва, очікується, що група генеруватиме достатній прибуток у майбутньому, щоб забезпечити збільшення загального капіталу до позитивного значення в довгостроковій перспективі. Крім того, коли війна Росії в Україні зрештою закінчиться, і економіка почне відновлюватися, очікується, що справедлива вартість активів групи також природним чином збільшиться. Доти група залежить від постійного зовнішнього фінансування”, – сказано в документі.
Вертикально інтегрований холдинг KSG Аgro займається свинарством, а також виробництвом, зберіганням, переробкою та продажем зернових і олійних культур. Його земельний банк становить близько 21 тис. га в Дніпропетровській і Херсонській областях.
За даними агрохолдингу, він входить до топ-5 виробників свинини в Україні.
Найбільший український мобільний оператор “Київстар” у першому кварталі 2023 року збільшив гривневу виручку на 6% (у доларах зменшилася на 17,2%) порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 8,346 млрд грн, ідеться у звіті материнської компанії VEON.
Згідно з ним, за звітний період “Київстар” збільшив показник EBITDA на 1% у гривні (у доларах показник зменшився на 21,2%) до аналогічного торішнього періоду – до 4,921 млрд грн, а його рентабельність за EBITDA скоротилася на 2,9 відсоткових пунктів (в.п.) – до 59%.
Компанія уточнила, що доходи від послуг мобільного зв’язку збільшилися на 6,7% – до 7,830 млрд грн.
Крім того, оператор зазначив, що в першому кварталі 2023 року споживання хвилин на абонента (MoU) скоротилося на 11,7% – до 551 з 624 за аналогічний період минулого року. Водночас використання мобільного інтернету за той самий період зросло на 23,4% – до 9,5 гігабайт на абонента, тоді як середній дохід від абонента (ARPU) збільшився на 13,3% – до 106 грн.
Абонентська база в першому кварталі 2023 року становила 24,3 млн, на 6,7% менше, ніж роком раніше, водночас кількість користувачів 4G за рік збільшилася на 4,2%, або 600 тис. – до 13,3 млн, і зараз проникнення 4G в абонентській базі становить 54,6%.
Що стосується фіксованої мережі “Київстару”, то доходи в ній скоротилися на 4,2% – до 463 млн грн, а кількість користувачів – на 7%, до 1,1 млн.
Водночас компанія відзначила зростання на 27,7% – до 1 млн – кількості користувачів стримінгового бізнесу Kyivstar TV і запуск у ньому нещодавно “Дитячого профілю”.
Згідно зі звітом, капітальні витрати “Київстару” збільшилися за вказаний звітний період на 18,4% – до 780 млн грн.
За даними компанії, капітальні витрати “Київстару” були спрямовані на підтримку основних мереж у країні, а також стійкості бізнесу. Команда “Київстару” змогла зберегти майже 90% радіомережі станом на кінець березня 2023 року.
За квартал до 4G-мережі було підключено 81 населений пункт, додано 215 нових базових станцій і ще 460 переобладнано під 4G.
Зазначається також, що в першому кварталі цього року VEON не реєстрував значних збитків від знецінення, пов’язаних з операціями в Україні, і жодних збитків від знецінення, пов’язаних з операціями в Росії.
Водночас через пов’язані з війною труднощі компанія не змогла вчасно подати річну звітність у Нідерландах і США до 1 травня 2023 року, і в разі затягування затримки це несе ризик вжиття заходів регуляторами та організаторами торгів проти компанії.
Загалом виручка VEON у першому кварталі 2023 року скоротилася в доларах на 8,7% – до $884 млн, а EBITDA – на 13,5%, до $385 млн, проте в національних валютах їхнє зростання становило відповідно 15,3% і 11,2%.
Ці дані не враховують Росію, де компанія зараз завершує продаж своєї “дочки”.
“Київстар” – найбільший український оператор телекомунікацій. Надає послуги зв’язку та передачі даних на основі широкого спектра мобільних і фіксованих технологій. “Київстар” обслуговує 24,8 млн абонентів, з яких 3,3 млн – внутрішньо переміщені. З 2,2 млн абонентів, які виїхали за кордон, 1,4 млн залишаються абонентами компанії, зокрема 95% використовують послугу “роумінг як вдома”, що надається в 27 країнах.
Акціонером “Київстару” є міжнародна група VEON (раніше – VimpelCom Ltd.). Акції групи котируються на фондовій біржі NASDAQ (Нью-Йорк).
Показник EBITDA АТ “Укртелеком” у січні-вересні 2022 року порівняно з аналогічним періодом 2021 року скоротився на 39% – до 975 млн грн, повідомила агентство “Інтерфакс-Україна” прес-служба компанії.
Згідно з прес-релізом, через втрату контролю над частиною телекомінфраструктури та припинення надання послуг на тимчасово окупованих територіях загальний дохід за дев’ять місяців компанії зменшився майже на 17% порівняно з аналогічним періодом минулого року та становив майже 4,2 млрд грн.
“Падіння EBITDA відбулося внаслідок значного впливу списання активів (втрат) на тимчасово окупованих територіях, формування резерву, а також дебіторської заборгованості, що виникає через збільшення кількості прострочених платежів з боку клієнтів. Крім того, частина абонентів компанії виїхала з країни. Також значні кошти були спрямовані на допомогу ЗСУ та гуманітарну допомогу”, – прокоментував оператор отримані результати за січень-вересень.
При цьому компанія продовжує сплачувати податки на землю та нерухомість, у тому числі на тимчасово окупованих територіях.
В “Укртелекомі” також зазначили, що до 24 лютого усі показники компанії показували впевнене зростання, проте розв’язана РФ повномасштабна війна проти України все змінила.
“З початку повномасштабної війни України з російським агресором “Укртелеком” працює над відновленням послуг у режимі 24/7, забезпечуючи їх доступність на рівні 87% населених пунктів, охоплених мережею оператора. Допомога ЗСУ та облаштування Wi-Fi у шкільних укриттях – основні напрямки системної програми соціальної відповідальності компанії під час війни”, – наголошують у прес-службі “Укртелекому”.
За даними компанії, одним із стратегічних напрямів модернізації мережі “Укртелекому” була, як і раніше, оптимізація використання технологічних енергоресурсів. Так, за останні три роки витрати електроенергії скоротилися на 41%: зі 155 млн кВт-годин у 2018 році до 92 млн кВт-годин у 2021-му. При цьому компанія продовжує і у воєнний час реалізовувати довгострокову програму з енергоефективності, яка сприятиме міцності енергетичної системи України, наголошується у прес-релізі.
“В останні місяці держава-терорист масово атакує енергетичну інфраструктуру України, що завдає прямих збитків і системам зв’язку. Запас міцності мережі “Укртелекому” наразі забезпечують генератори автономного електроживлення, якими укомплектовані найважливіші інтернет-вузли оператора, а також достатній (не менш добовий) норми) запас палива. Добова інвестиція компанії у стабільність послуг зв’язку складає до 14 тис. літрів дизпалива при критичному навантаженні на електромережу та аварійних відключеннях”, – зазначено в повідомленні.
Незважаючи на повномасштабну війну, “Укртелеком” продовжує реалізовувати проекти щодо підключення користувачів до оптики – у 2022 році вже збудовано близько 5 тис. км волоконно-оптичних ліній, а база користувачів оптичного інтернету зросла на 33% порівняно з вереснем минулого року та склала більше 300 тис. абонентів у масовому та бізнес сегментах.
До швидкісного оптичного інтернету було підключено близько 200 медичних та освітніх закладів, з них понад 60 – у третьому кварталі. Загалом станом на початок жовтня оптика від “Укртелекому” використовується у більш ніж 1,7 тис. освітніх та майже 1,3 тис. медичних закладах.
Крім того, “Укртелеком” повністю модернізував телекомунікаційну інфраструктуру в Дніпрі, замінивши мідні кабелі на оптичні, і всі послуги оператора зараз надаються виключно з використанням мультисервісної телекоммережі нового покоління NGN (next generation network). Абоненти у Дніпрі, переключені на оптичну архітектуру FTTx, мають швидкість Інтернету до 1 Гбіт/с.
Також завершується реалізація аналогічного масштабного проекту щодо переведення абонентів у сучасну NGN телекомунікаційну інфраструктуру в Одесі.
“Укртелеком” наголошує, що, як і раніше, ефективно розпоряджається майном, вивільненим завдяки модернізації технологічної інфраструктури. Доходи від комерційної оренди за три квартали цього року перевищили 273 млн грн, при цьому вони майже на 15% менші, ніж рік тому, що зумовлено, зокрема, втратою низки об’єктів нерухомості у тимчасово окупованих населених пунктах та руйнуваннями внаслідок ракетного обстрілу.
Оператор зазначає, що за час повномасштабної війни зазнав чималих втрат. Попередня оцінка вартості зруйнованих та пошкоджених будівель, втраченого обладнання, телекоммереж та інших активів на тимчасово окупованих територіях становить майже 650 млн. грн.
За дев’ять місяців. 2022 року “Укртелеком” сплатив 1,12 млрд грн податків до бюджетів усіх рівнів, направив на потреби ЗСУ близько 50 млн грн фінансової допомоги, а також передав армії понад 170 корпоративних автомобілів.
З початку повномасштабної війни “Укртелеком” придбав і передав уже майже 3 тис. тактичних аптечок, 4 тис. медичних турнікетів, 2 тис. кровоспинних бандажів та пов’язок, сотні рацій, десятки нош, генераторів та багато інших необхідних речей та обладнання для потреб наших захисників . У лавах ЗСУ захищають Україну близько 350 співробітників компанії, зазначено у прес-релізі.
Як повідомлялося, “Укртелеком” замовив виробництво значної кількості безпілотних авіаційних комплексів (БпАК) “Валькірія” та вже передав українським військовим перші три з них. Згідно з відкритими даними, вартість одного такого комплексу становить близько $18,1 тис.
Мобільний оператор “Київстар” у третьому кварталі 2021 року збільшив загальний прибуток на 11,9% порівняно з аналогічним періодом 2020 року – до 7,275 млрд грн; загалом за дев’ять місяців загальний дохід компанії становить 21,211 млрд грн, що на 14,9% більше, ніж за дев’ять місяців 2020 року, повідомила прес-служба компанії у четвер.
За оприлюдненими даними, за третій квартал “Київстар” збільшив показник EBITDA на 11,4% до аналогічного торішнього періоду – до 4,915 млрд грн. При цьому маржа EBITDА скоротилася на 0,3 процентних пункти (п. п.) – до 67,6%.
За дев’ять місяців показник EBITDA збільшився на 14,6% і становить 14,357 млрд грн.
Доходи від послуг мобільного зв’язку в третьому кварталі збільшилися на 11,5% – до 6,766 млрд грн, за дев’ять місяців – на 14,7% – до 19,720 млрд грн.
Крім того, оператор зазначив, що в третьому кварталі 2021 року використання мобільного інтернету на одного абонента збільшилося в середньому на 19,8% порівняно з третім кварталом 2020 року, до 7 Гб. Збільшилося також використання послуг міжнародного роумінгу, зокрема передачі даних. Кількість абонентів, які використовують послуги 4G, збільшилась на 31,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 11,6 млн.
Абонентська база у третьому кварталі 2021 року зросла на 1,8% і становить 26,3 млн. Абонентська база послуги “Домашній інтернет” збільшилася на 9,5%, до 1,18 млн користувачів.
Капітальні витрати “Київстару” збільшилися за зазначений звітний період на 10,7% порівняно з третім кварталом 2020 року і становлять 1,190 млрд грн. Кошти були спрямовані на будівництво мереж 4G у віддалених та малонаселених районах та на покриття зв’язком 4G основних автомобільних трас міжнародного значення. За даними компанії, загалом за дев’ять місяців капітальні витрати “Київстару” становлять 3,729 млрд грн (+3,6%).
Для покращення якості послуг оператор запровадив технологію SON (self-organizing network) – технологічне рішення, яке в автоматичному режимі оптимізує роботу базових станцій мобільного зв’язку.
У третьому кварталі 2021 року “Київстар” перерахував до держбюджету 2,5 млрд грн податків та інших платежів і залишається найбільшим платником податків у галузі зв’язку, зазначається у повідомленні компанії.
“Київстар” – найбільший український оператор телекомунікацій. Надає послуги зв’язку і передачі даних на основі широкого спектра мобільних і фіксованих технологій, зокрема 3G. Його послугами до кінця 2020 року користувалися майже 25,9 млн абонентів мобільного зв’язку і приблизно 1,1 млн клієнтів фіксованого інтернету.
Акціонером “Київстару” є міжнародна група VEON (раніше – VimpelCom Ltd.). Акції групи котируються на фондовій біржі NASDAQ (Нью-Йорк).
