В регіоні Південно-східної Азії найбільш позитивне ставлення в українців зберігається до Японії та Південної Кореї. Про це свідчать результати спільного дослідження аналітичного центру Experts Club та дослідницької компанії Active Group, представлене на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у четвер.
“Наше дослідження показало, що у Східній Азії українці найбільше підтримують Японію та Південну Корею. Ставлення до цих країн значною мірою залежить від їхньої підтримки України після початку війни. У кавказькому регіоні зберігається позитивне ставлення до Грузії. Також більше 50% українців позитивно ставляться до Казахстану. Найменший рівень підтримки під час дослідження зафіксовано щодо таких країн, як КНДР, Сирія Ірак”, – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Також, за словами експерта, досить красномовним є, вочевидь, негативне ставлення українців до КНР.
“Позитивно до Китаю ставляться 4% громадян, здебільшого позитивно — 16,7%, негативно — 58,8%, і ще 20% не визначилися. Зараз позиція Китаю є не зовсім однозначною по відношенню до України, що й відображається у ставленні українців”, – підкреслив Позній.
В свою чергу, засновник аналітичного центру Experts Club та заступник директора Інформаційного агентства “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін представив аналіз зовнішньої торгівлі України з рядом азійських країн, сформований на підставі даних Державної митної служби за 2023 рік.
“Найбільшим ринком збуту українських товарів в Азії є Китай — понад 2 мільярди доларів. Друге місце займає Індія, далі Казахстан, Грузія, Ірак та Індонезія. Щодо імпорту, найбільшим імпортером до України є також Китай — понад 10 мільярдів доларів. Далі йдуть Індія, Японія, Корея, В’єтнам. За показником загального обсягу торгівлі між Україною та цими країнами також лідирує Китай — майже 13 мільярдів доларів. Друге місце займає Індія — 2,5 мільярда, далі Японія — майже мільярд”, – розповів Уракін.
За його словами, аналіз економічних даних свідчить про значні торговельні зв’язки України з країнами Близького Сходу та Східної Азії. При цьому Китай залишається одним з найбільших торговельним партнером нашої країни як за експортом, так і за імпортом.
“Залишається проблема дефіциту торгівлі, оскільки Україна витрачає значні кошти на імпорт, при цьому мало заробляючи на експорті. Це реальна проблема. За 2023 рік дефіцит торгівлі України з усіма країнами складає понад 27 мільярдів доларів. Дефіцит з Китаєм — 8 мільярдів доларів. Позитивне сальдо серед представлених сьогодні країн спостерігаємо лише з Іраком — майже 200 мільйонів доларів на користь України, Грузією — 100 мільйонів та Вірменією — 54 мільйони”, – додав Уракін.
Голова Українсько-арабської ділової ради, член Ради національних спільнот України доктор Емад Абу Алруб підкреслив, що важливість відносин України з країнами Азії та арабського світу не можна переоцінити, і наразі Україна робить важливі кроки для розвитку цих відносин.
“Україна має значні можливості на ринках арабських країн, що загалом мають понад 550 мільйонів населення. Арабські країни є постійним ринком для наших товарів. Після 2014 року відкрилися нові ринки для нашої країни, особливо в Азії. Українська арабська ділова рада активно працює для розвитку цих відносин. Нам потрібно створити стратегічний план для покращення відносин на рівні економіки, політики та культури. Ми маємо значні шанси на успіх, але потрібна краща комунікація та маркетинг”, – підкреслив доктор Абу Алруб.
Він також додав, що Саудівська Аравія зацікавлена в співпраці з Україною через інвестування не лише у торгівлю, але й у сільське господарство, технології та інші проекти. Інші цікаві країни — ОАЕ, Катар, Єгипет. Всі вони також мають великий потенціал для інвестицій в Україну.
На завершення, Максим Уракін закликав посольства іноземних країн більш активно налагоджувати комунікацію з українським суспільством.
“Якщо можна, то будь-ласка надавайте інформацію журналістам про те, що ви тут робите, як допомагаєте в гуманітарній сфері. Через ці зв’язки ми будемо поглиблювати нашу співпрацю, адже те як громадяни України відносяться до ваших країн залежить також і від вашої роботи”, – підсумував він.
ACTIVE_GROUP, EXPERTS_CLUB, БЛИЗЬКИЙ_СХІД, МАКСИМ_УРАКІН, ОЛЕКСАНДР_ПОЗНІЙ, ОПИТУВАННЯ, СОЦИОЛОГИЯ, СХІДНА_АЗІЯ, ЭКОНОМИКА
Київський аналітичний центр Experts Club у новому відео на своєму YouTube-каналі представив аналіз економічних тенденцій першого кварталу 2024 року в Україна та світі на підставі офіційних даних Держкомстату України, НБУ, ООН, Світового банку та експертних прогнозів.
Макроекономічні показники України
За словами засновника центру Максима Уракіна, у першому кварталі 2024 року ВВП України зріс на 4,1% до 5,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
“Основними чинниками зростання стали збільшення експорту агропродукції та виробничої активності у певних галузях. Однак, негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами за перший квартал становило майже 6 мільярдів доларів, що на 10% більше порівняно з минулим роком. Це пов’язано з підвищенням імпорту енергоносіїв після ударів по українській енергетиці в березні”, – зазначив Уракін.
Державний борг України, за словами засновника Experts Club, досяг нового історичного максимуму в 151 мільярд доларів, що в гривневому еквіваленті становить майже 6 трильйонів гривень. Інфляція в Україні в першому кварталі склала 1% у річному вимірі, що відповідає цільовому діапазону НБУ.
Глобальна економіка
Максим Уракін зазначив, що за прогнозами аналітиків темпи зростання світової економіки в 2024 році складуть 2%, що нижче очікувань кінця минулого року. Основними причинами сповільнення стали високі процентні ставки в розвинених країнах та глобальна геополітична невизначеність.
“Економіка США в першому кварталі 2024 року зросла на 1,6%, що нижче темпів зростання, спостережуваних у попередніх кварталах, але все ж на прийнятному рівні для розвитку економіки країни. Економіка Китаю зросла на 5% завдяки частковому виходу з кризи та державним вливанням у технологічний кластер”, – підсумував експерт.
Він також нагадав, що Європейська комісія очікує зростання у 2024 році економіки єврозони лише на 0,8%, навіть тобто навіть мент ніж на 1%.
“Висока інфляція та слабкий внутрішній попит залишаються основними проблемами країн ЄС. Однак, британська економіка продемонструвала скромний ріст на 0,6%, що свідчить про слабке відновлення після пандемії та Брекзиту”, – зазначає Уракін.
Економічна ситуація в світі залишається напруженою і залежить від багатьох факторів, включаючи геополітичні ризики та зміни в глобальному економічному та політичному ландшафті. Experts Club продовжить слідкувати за ситуацією і інформувати про актуальні та збалансовані новини.
Більше про макроекономіку України та світу ви можете дізнатись з відео за посиланням:
Підписатись на канал Experts Club:
За результатами дослідження, проведеного компанією Active Group спільно з аналітичним центром Experts Club, виявлено ставлення громадян до різних аспектів суспільно-економічного життя в Україні, серед яких ініціатива повернення частини вартості товарів українського виробництва, вплив влади на бізнес, рівень довіри до правоохоронних органів, фінансова стабільність громадян, а також прогнози щодо курсу гривні.
Значна частина опитаних (44%) чула про ініціативу повернення коштів за покупку українських товарів, при цьому думки розділились щодо її впливу на рівень життя. Більшість респондентів вважають, що для фінансування цієї ініціативи держава збільшить податки.
Як зазначив засновник дослідницької соціологічної компанії Active Group Андрій Єременко це викликає побоювання серед населення, оскільки більшість не готова до збільшення фіскального навантаження.
Дослідження також виявило глибоку недовіру до державних інституцій (на рівні 57% громадян) та правоохоронних органів (62%) в контексті відносин з бізнесом, зокрема через відсутність прозорості та ефективності їхньої роботи. Більшість опитаних вважає, що держава більше заважає, ніж допомагає бізнесу розвиватись, і ця тенденція збільшилась порівняно з попередніми місяцями.
Значна частина українців (до 60%) відчуває фінансові труднощі, зокрема, збільшення рівня боргів та відсутність заощаджень “на чорний день”. Респонденти також висловили занепокоєння щодо майбутнього курсу гривні, де більшість (55%) очікує його падіння.
В контексті комунальних платежів, переважна більшість (67%) учасників опитування вважає рівень тарифів завищеним, що ще більше підкреслює загальне невдоволення фінансовим станом та державною політикою в цій сфері.
За словами директора Active Group Олександра Познія, ці результати свідчать про серйозні виклики, з якими стикається українське суспільство в умовах війни та економічної ситуації, що склалась.
Нагадаємо, що раніше засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін зазначав, що у 2024 році державний борг України може вперше перевищити ВВП, що створює значні ризики для економічної стабільності в державі.
Детальніше дивіться у відео за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=8hkvHhyzGLQ
Підписатись на канал Experts Club можна тут:
ACTIVE_GROUP, EXPERTS_CLUB, URAKIN, АНДРІЙ_ЄРЕМЕНКО, ОЛЕКСАНДР_ПОЗНІЙ, ПОДАТКИ, ПОЛІТИКА, СОЦИОЛОГИЯ, ЭКОНОМИКА
У статті зібрано та проаналізовано основні макроекономічні індикатори України. У зв’язку з набранням чинності Законом України “Про захист інтересів суб’єктів господарювання в період дії воєнного стану або стану війни” Державна служба статистики України призупиняють публікацію статистичної інформації на період дії воєнного стану, а також упродовж трьох місяців з моменту його завершення. Винятком є публікація інформації про індекс цін споживачів, окремої інформації за статистичними показниками 2021 року та за період січень-лютий 2022 року. У статті проаналізовано відкриті дані від Держстату, Нацбанку, аналітичних центрів.
Кандидат економічних наук Максим Уракін представив аналіз макроекономічних тенденцій в Україні та світі, що ґрунтується на офіційних даних Держстату України, НБУ, ООН, МВФ і Світового банку.
Макроекономічні показники України
Максим Уракін навів дані Національного банку України про поліпшення фінансової ситуації у 2023 році порівняно з 2022.
“Минулий рік ознаменувався більш сприятливими макроекономічними умовами для фінансової галузі. Зростання ВВП загалом перевершило прогнози, а темпи інфляції знизилися. Навіть після зниження, облікова ставка залишається досить високою, щоб гривневі вкладення були привабливими. Завдяки зусиллям Національного банку і готовності ринку, перехід до політики керованої гнучкості курсу гривні виявився успішним. При цьому цей успіх забезпечувався насамперед стабільними надходженнями від партнерів у рамках макрофінансової допомоги, а також підвищенням частки експорту агропродукції”, – підкреслив Уракін.
Експерт зазначив, що основними ризиками для економіки залишається тривалість війни та нестабільність міжнародної допомоги.
“У третьому кварталі 2023 року зростання ВВП України сповільнилося до 8,2%. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі збільшилося в 3,2 раза, що є тривожним сигналом. Держборг трохи знизився порівняно із серпневими показниками, проте вже у 2024 році він може вперше перевищити ВВП країни, що створює значні ризики для економічної стабільності”, – зазначив економіст.
Темпи міжнародної допомоги Україні, своєю чергою, значно знизилися в IV кварталі 2023 –
I кварталі 2024 року, що може негативно позначитися на відновленні економіки в поточному році в умовах війни.
Перспективи Глобальної Економіки
Максим Уракін також проаналізував світову економіку, зазначаючи уповільнення зростання у 2024 році до 2,2%.
“Аналіз динаміки світового ВВП показує, що глобальна економіка продовжує відновлюватися після пандемії, але геополітична нестабільність чинить стримувальний вплив на це зростання. За словами Максима Уракіна, важливо стежити за розвитком подій і адаптуватися до мінливих умов для забезпечення стійкого економічного зростання в майбутньому. Україні, в цьому контексті, необхідно зосередитися на зміцненні внутрішньої політичної стабільності, відновленні економічного потенціалу та продовженні реформ для поліпшення своїх післявоєнних перспектив і зміцнення позицій на світовій арені”, – пояснює експерт.
За словами експерта, поточна макроекономічна ситуація в Україні та світі потребує подальшого аналізу. Для України основними викликами в найближчі роки стануть необхідність відновлення України після війни та управління державним боргом.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив ролик про те, як змінювалися ВВП країн останніми роками, докладніше відео аналіз доступний тут –
У своєму аналітичному відео, опублікованому на YouTube-каналі Experts Club, засновник проекту, кандидат економічних наук Максим Уракін зосередився на ключовому показнику світової макроекономіки – валовому внутрішньому продукті (ВВП), який відіграє центральну роль в аналізі економічного добробуту країн. ВВП являє собою загальну вартість усіх товарів і послуг, вироблених у країні за певний період часу. Цей показник допомагає оцінити, наскільки продуктивною є економіка країни, і є важливим індикатором її загального економічного благополуччя.
Аналіз динаміки ВВП у світовому масштабі
На думку Уракіна, аналіз останніх десятиліть показує значні зміни у світовій економіці.
“У 90-ті – 2000-ті роки, перш за все, спостерігалося значне економічне зростання в таких країнах, як США і Китай, а також у країнах, що розвиваються, наприклад, в Індії. Це був час економічного процвітання для розвинених країн і періодом швидкого зростання для деяких ринків, що розвиваються”, – пояснив засновник Experts Club.
Однак далі світову економіку потрясли кризи, включно з глобальною фінансовою кризою 2008 року та подальшою європейською борговою кризою. Ці події, за словами експерта, сповільнили темпи зростання світового ВВП і виявили вразливість багатьох економічних систем, які вважалися раніше перспективними.
“Останніми роками ми зіткнулися з новими викликами, такими як пандемія COVID-19, що призвела до значного спаду у світовій економіці, та геополітичними напруженнями, включно з війною в Україні. Ці події знову підкреслили взаємозв’язок і взаємозалежність у глобальній економіці”, – зазначив Уракін.
ВВП і геополітичні зміни
Уракін зазначає, що в контексті геополітики, ВВП слугує не тільки мірилом економічного розвитку, а й індикатором міжнародного впливу.
“Індія, перевершивши Велику Британію, стала п’ятою за величиною економікою світу, що підкреслює зміщення глобальних економічних сил в Азійський регіон. Це підтверджується також тим, що Китай, обігнавши США за купівельною спроможністю, підтвердив свій статус глобальної економічної держави”, – підкреслив економіст.
Майбутні тенденції
Аналіз динаміки світового ВВП показує, що глобальна економіка продовжує відновлюватися після пандемії, але геополітична нестабільність чинить стримувальний вплив на це зростання. За словами Максима Уракіна, важливо стежити за розвитком подій і адаптуватися до мінливих умов для забезпечення стійкого економічного зростання в майбутньому. Україні, в цьому контексті, необхідно зосередитися на зміцненні внутрішньої політичної стабільності, відновленні економічного потенціалу та продовженні реформ для поліпшення своїх післявоєнних перспектив і зміцнення позицій на світовій арені.
Детально про світовий ВВП можна дізнатися з відео на каналі Experts Club за посиланням:
Підписатися на канал можна тут:
https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ВВП (валовий внутрішній продукт) – це загальна ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених у країні за певний період часу (зазвичай за рік). Він вимірює загальний обсяг виробництва та економічну активність країни, будучи одним із ключових показників її економічного здоров’я.
Номінальний ВВП – це оцінка валового внутрішнього продукту, виражена в поточних ринкових цінах, без урахування інфляції або дефляції. Це означає, що під час вимірювання номінального ВВП враховуються поточні ціни на товари та послуги, що може призводити до підвищення ВВП у разі зростання цін (інфляції), навіть якщо фактичний обсяг виробництва не збільшився.
ВВП за ПКС (паритет купівельної спроможності) – це метод оцінювання ВВП, за якого враховуються відмінності у вартості життя і рівні цін між країнами. Під час розрахунку ВВП за ПКС використовують ціни, скориговані таким чином, щоб відобразити реальну купівельну спроможність у різних країнах. Це дає змогу точніше порівнювати рівень життя та економічну активність між країнами, оскільки враховує відмінності у вартості товарів і послуг у різних місцях.
У суботу, 2 березня у Києві пройде навчальний семінар “Перша домедична допомога при пораненнях та травмах”, спеціально розроблений для журналістів та блогерів. Захід організований Київським аналітичним центром “Experts Club” за підтримки медичного партнера – групи медичних центрів ADONIS та генерального партнера – благодійного фонду “Фонд Громади Приірпіння”.
Тренінг має на меті навчити учасників основам надання першої домедичної допомоги при пораненнях та травмах, що в умовах війни є важливим знанням для кожного.
Семінар проведе лікар-анестезіолог та співавтор 12 наукових публікацій, Мар’яна Болюк, яка є представником групи медичних центрів ADONIS.
EXPERTS_CLUB, URAKIN, БОЛЮК, МЕДИЦИНА, МЕДИЧНА_ДОПОМОГА, ПЕРША_ДОПОМОГА
