Стаття представляє ключові макроекономічні показники України та світової економіки станом на кінець грудня 2025 року. Аналіз підготовлено на основі актуальних даних Державної служби статистики України (ДССУ), Національного банку України (НБУ), Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку, а також провідних національних статистичних відомств (Eurostat, BEA, NBS, ONS, TurkStat, IBGE). Максим Уракін, директор з розвитку та маркетингу Інтерфакс-Україна, кандидат економічних наук, доктор філософії в гадлузі історії та засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, представив огляд поточних макроекономічних трендів, які визначали ситуацію в Україні та світі на початку 2026 року.
Макроекономічні показники України
На кінець січня 2026 року українська економіка увійшла в новий рік із поєднанням двох протилежних тенденцій: з одного боку – поступове зниження інфляційного тиску, рекордний рівень міжнародних резервів та збереження контрольованої ситуації на валютному ринку; з іншого — воєнні ризики, висока залежність бюджету від зовнішнього фінансування, слабкість експорту та структурний дефіцит валюти в приватному секторі.
За оцінкою НБУ, реальний ВВП України у 2025 році зріс на 1,8%. Це означало, що економіка зберегла позитивну динаміку третій рік поспіль, але темпи відновлення залишалися помірними. НБУ пояснював таку динаміку стійким внутрішнім попитом, м’якою фіскальною політикою, адаптивністю бізнесу та заходами з підтримання макрофінансової стабільності. Водночас фізичні обсяги експорту скорочувалися через низькі запаси аграрної продукції, слабкий зовнішній попит на продукцію ГМК і обмеження, пов’язані з дефіцитом електроенергії наприкінці року.
У січні 2026 року дезінфляційний тренд продовжився. За даними ДССУ, які прокоментував НБУ, споживча інфляція сповільнилася до 7,4% у річному вимірі, тоді як у місячному вимірі ціни зросли на 0,7%. Базова інфляція також знижувалася – до 7,0% р/р. НБУ пов’язував цю динаміку зі зменшенням дисбалансів на ринку праці, вторинними ефектами високих урожаїв 2025 року, конкуренцією з боку окремої імпортної продукції та контрольованою ситуацією на валютному ринку. Водночас регулятор відзначав перші ознаки посилення тиску з боку сирих продуктів харчування.
На думку Максима Уракіна, січень 2026 року став важливим тестом для української економіки після завершення складного 2025 року. Зниження інфляції до 7,4% показало, що жорсткі монетарні умови, стабілізація валютного ринку та поліпшення пропозиції продовольчих товарів дали результат. Але, за його оцінкою, цей результат не варто трактувати як повну нормалізацію.
«На початку 2026 року Україна отримала рідкісне для воєнної економіки поєднання – інфляція знижувалася, валютний ринок залишався контрольованим, резерви оновлювали історичний максимум, а економіка не втратила позитивної динаміки. Проте це не означає, що країна перейшла до класичної фази відновлення. Ми маємо радше стабілізаційний режим, у якому багато показників виглядають краще завдяки зовнішньому фінансуванню, бюджетним видаткам, адаптації бізнесу та політиці НБУ. Якщо з цієї конструкції прибрати міжнародну допомогу або допустити новий сильний енергетичний чи валютний шок, стійкість системи знову буде під великим питанням», – зазначив Уракін.
Січневе рішення НБУ щодо облікової ставки стало одним із ключових сигналів початку року. 29 січня 2026 року Національний банк оголосив про початок циклу пом’якшення процентної політики та зниження облікової ставки з 15,5% до 15,0% із 30 січня. Регулятор пояснив це стійким зниженням інфляційного тиску та зменшенням ризиків, пов’язаних із зовнішнім фінансуванням. Водночас НБУ наголосив, що інфляційні очікування залишалися відносно високими, а повернення інфляції до цілі 5% очікується лише на горизонті політики.
Це рішення не означало переходу до м’якої монетарної політики в повному сенсі. Реальна дохідність гривневих інструментів залишалася додатною, а збереження інтересу до гривневих активів було одним із важливих чинників стримування попиту на валюту. НБУ у січневому Інфляційному звіті зазначав, що утримання високої ставки в попередні місяці підтримувало попит на гривневі активи, а вкладення фізичних осіб в ОВДП і депозити в національній валюті продовжували зростати.
«Зниження облікової ставки до 15% було обережним і логічним кроком, але його не можна сприймати як сигнал швидкого здешевлення грошей. Україна залишається в умовах війни, високих бюджетних потреб і значного валютного дефіциту приватного сектору. Тому НБУ фактично намагається пройти дуже вузьким коридором: з одного боку, не задушити економічну активність надто дорогими грошима, а з іншого – не втратити контроль над інфляційними очікуваннями та валютним ринком. У такій ситуації кожне зниження ставки має бути не політичним жестом, а результатом реального послаблення ризиків», – підкреслив Уракін.
Зовнішній сектор залишався головною опорою української макрофінансової стійкості. За підсумками січня 2026 року міжнародні резерви України зросли до $57,7 млрд, оновивши історичний максимум. НБУ пояснив збільшення резервів надходженням зовнішнього фінансування, яке переважно компенсувало чистий продаж валюти Національним банком та боргові виплати країни в іноземній валюті.
У січневому Інфляційному звіті НБУ також зафіксував, що у 2025 році Україна отримала $52,4 млрд міжнародної фінансової підтримки, зокрема $32,7 млрд від ЄС, $12,0 млрд від США та $3,4 млрд від Канади. На початку 2026 року резерви становили $57,3 млрд, що відповідало 5,8 місяця майбутнього імпорту, а прогноз НБУ передбачав збільшення міжнародних резервів до $65 млрд на кінець 2026 року та до $71 млрд на кінець 2028 року.
Водночас зовнішня торгівля залишалася слабким місцем. За митними даними, товарообіг України у січні 2026 року становив $9,9 млрд: імпорт – $6,7 млрд, експорт – $3,2 млрд. Це означало, що товарний дефіцит зберігався на високому рівні, а внутрішній попит на імпорт і далі суттєво перевищував валютну виручку від експорту.
«Рекордні резерви – це сильний стабілізаційний фактор, але вони не повинні створювати ілюзію самодостатності. Український платіжний баланс і надалі значною мірою тримається на зовнішній допомозі, а не на експортній спроможності економіки. Коли імпорт більш ніж удвічі перевищує експорт у товарній торгівлі, це означає, що країна фінансує значну частину поточного споживання та воєнних потреб зовнішніми ресурсами. Це виправдано в умовах війни, але стратегічно така модель не може бути постійною. У 2026 році ключовим завданням має бути розширення власної валютної бази через експорт, переробку, енергетичну стійкість та інвестиції у виробництво», — наголосив Уракін.
Бюджетна ситуація на початку 2026 року також залишалася відносно контрольованою, але структурно напруженою. За агрегованими даними про виконання бюджету, у січні 2026 року доходи державного бюджету становили близько 303,8 млрд грн, а видатки – близько 286,2 млрд грн. Така помісячна картина не скасовувала загальної проблеми року: державні фінанси залишалися залежними від ритмічності зовнішнього фінансування, внутрішніх запозичень і здатності уряду утримувати довіру до гривневих інструментів.
Глобальна економіка
Світова економіка на кінець січня 2026 року виглядала стійкішою, ніж очікувалося наприкінці 2025-го, але ця стійкість була нерівномірною. У січневому оновленні World Economic Outlook МВФ прогнозував зростання глобальної економіки на 3,3% у 2026 році та на 3,2% у 2027 році. Фонд пояснював це інвестиціями в технології, бюджетною та монетарною підтримкою, сприятливішими фінансовими умовами та адаптивністю приватного сектору. Водночас МВФ попереджав про ризики, пов’язані з переоцінкою очікувань щодо технологічного сектору та можливою ескалацією геополітичної напруженості.
У США економіка зберігала позитивну динаміку, але темп наприкінці 2025 року сповільнився. За попередньою оцінкою BEA, реальний ВВП США у IV кварталі 2025 року зріс на 1,4% у річному вимірі після сильнішого третього кварталу, а за підсумками 2025 року — на 2,2%. Зростання забезпечували споживчі витрати та інвестиції, тоді як експорт і державні витрати стримували результат. Інфляція в США залишалася помірно вищою за ціль: індекс споживчих цін зріс на 2,7% з грудня 2024 року до грудня 2025 року, а базовий CPI — на 2,6%. Федеральна резервна система 28 січня 2026 року зберегла цільовий діапазон ставки федеральних фондів на рівні 3,5–3,75%.
Єврозона підійшла до початку 2026 року з майже цільовою інфляцією, але зі слабким економічним імпульсом. За оцінкою Eurostat, річна інфляція в єврозоні у грудні 2025 року становила 2,0%, знизившись із 2,1% у листопаді. Найвищим компонентом залишалася інфляція послуг — 3,4%, тоді як енергетичний компонент був у мінусі. Ставки ЄЦБ на початку 2026 року залишалися на рівнях, встановлених у 2025 році: депозитна ставка — 2,0%, ставка основних операцій рефінансування — 2,15%, ставка граничного кредитування — 2,40%.
Велика Британія залишалася однією з найбільш суперечливих великих економік Європи. За даними ONS, ВВП Великої Британії у 2025 році зріс на 1,3%, зокрема завдяки сектору послуг. Однак інфляція у грудні 2025 року прискорилася до 3,4% у річному вимірі, що залишалося помітно вище цілі Банку Англії. У грудні 2025 року Bank of England знизив базову ставку до 3,75%, але рішення було ухвалене вузькою більшістю 5–4, що свідчило про збереження розбіжностей усередині регулятора щодо темпів подальшого пом’якшення.
«Світова економіка на початку 2026 року не виглядала кризовою, але її не можна назвати однорідно сильною. США зберігали позитивну динаміку, хоча вже без перегрітого темпу; єврозона фактично балансувала між низькою інфляцією і слабким зростанням; Велика Британія мала повільне зростання, але все ще підвищений інфляційний фон. Для України це означає, що зовнішній попит навряд чи стане потужним самостійним драйвером відновлення. Глобальне середовище радше створює помірно сприятливі фінансові умови, але не гарантує автоматичного зростання українського експорту», — зазначив Максим Уракін.
Китай завершив 2025 рік із формально сильним результатом. За даними Національного бюро статистики КНР, ВВП країни у 2025 році зріс на 5,0%, до 140,1879 трлн юанів. Первинний сектор зріс на 3,9%, вторинний — на 4,5%, третинний — на 5,4%. Водночас інфляційна картина залишалася слабкою: у грудні 2025 року CPI зріс лише на 0,8% у річному вимірі, а базова інфляція — на 1,2%. Це свідчило про те, що китайська економіка зберігала виробничу й експортну силу, але внутрішній споживчий попит залишався недостатньо потужним.
Індія, навпаки, залишалася головним драйвером зростання серед великих економік. За першою авансовою оцінкою уряду, реальний ВВП Індії у 2025/26 фінансовому році мав зрости на 7,4% після 6,5% у 2024/25 фінансовому році. Номінальний ВВП оцінювався зі зростанням на 8,0%, а основним драйвером реального GVA був сектор послуг. Водночас інфляція залишалася дуже низькою: у грудні 2025 року CPI становив 1,33% у річному вимірі, а продовольча інфляція була від’ємною.
Туреччина на початку 2026 року залишалася прикладом економіки з відносно високим зростанням, але складною інфляційною спадщиною. За даними TurkStat, інфляція у грудні 2025 року становила 30,89% у річному вимірі, а у січні 2026 року — 30,65%. Пізніші офіційні матеріали Міністерства торгівлі Туреччини засвідчили, що економіка країни у 2025 році зросла на 3,6%, а у IV кварталі — на 3,4% р/р.
Бразилія завершила 2025 рік стримано позитивно. За даними IBGE, інфляція IPCA у 2025 році становила 4,26%, а грудневий місячний показник — 0,33%. ВВП Бразилії у 2025 році зріс на 2,3%, до 12,7 трлн реалів у поточних цінах. Зростання спостерігалося в усіх трьох основних секторах: аграрному, промисловому та секторі послуг.
«Китай, Індія, Туреччина і Бразилія дуже добре показують, наскільки різною стала динаміка великих економік, що розвиваються. Китай має великий масштаб і сильну виробничу базу, але все ще слабкий ціновий імпульс. Індія демонструє найпереконливіше поєднання високого зростання та низької інфляції. Туреччина зберігає динаміку, але ціна цього зростання — дуже високий інфляційний фон. Бразилія рухається помірніше, але більш збалансовано. Для України важливо дивитися на ці приклади не абстрактно, а практично: у глобальній конкуренції виграють ті економіки, які здатні одночасно підтримувати макростабільність, виробничу базу, експорт і внутрішній інвестиційний попит», — вважає Уракін.
Висновки
Станом на кінець січня 2026 року Україна перебувала в режимі керованої макрофінансової стабілізації. Інфляція знижувалася, облікова ставка була обережно зменшена до 15%, міжнародні резерви оновили історичний максимум, а економіка зберігала позитивне зростання після завершення 2025 року. Водночас ця стабільність залишалася залежною від трьох ключових умов: регулярного зовнішнього фінансування, контрольованої ситуації на валютному ринку та здатності держави утримувати внутрішній попит без розкручування нової інфляційної хвилі.
Головними ризиками для України на початку 2026 року залишалися воєнні втрати, дефіцит енергетичної інфраструктури, слабкість експорту, високі бюджетні потреби, залежність від міжнародної допомоги та структурний дефіцит робочої сили. Позитивним фактором було те, що НБУ мав рекордний запас резервів і простір для обережного пом’якшення політики. Негативним — те, що реальна виробнича та експортна база ще не створювала достатнього внутрішнього ресурсу для самостійного відновлення.
Світова економіка на той самий момент не перебувала у фазі глибокої кризи. МВФ прогнозував глобальне зростання на рівні 3,3% у 2026 році, США зберігали стійкість, єврозона утримувалася біля інфляційної цілі, Індія демонструвала високі темпи зростання, а Китай залишався великим, але структурно неоднозначним джерелом глобального попиту. Водночас жоден із цих зовнішніх факторів не гарантував Україні швидкого відновлення без внутрішніх рішень.
«Січень 2026 року показав, що Україна входить у новий рік не з позиції економічного прориву, але з позиції збереженої керованості. Це важливо, бо в умовах війни сама здатність контролювати інфляцію, курс, бюджетні потреби та резерви вже є значним результатом. Але наступний етап буде складнішим: країні потрібно перейти від моделі виживання і стабілізації до моделі продуктивного відновлення. Це означає інвестиції в енергетику, оборонно-промисловий комплекс, переробку, логістику, експортні виробництва, людський капітал і технології. Без цього навіть рекордні резерви та зовнішня допомога залишатимуться лише фінансовою подушкою, а не джерелом довгострокового зростання», — підсумував Максим Уракін.
Щомісячний аналітично-статистичний продукт “Економічний Моніторинг” доступний для клієнтів Інтерфакс-Україна.
Керівник проекту “Економічний Моніторинг”, директор з розвитку та маркетингу Інтерфакс-Україна, кандидат економічних наук, доктор філософії в гадлузі історії та засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін
EXPERTS_CLUB, URAKIN, ЕКОНОМІКА_УКРАЇНИ, МАКРОЭКОНОМИКА, моніторинг, ЭКОНОМИКА
Український ринок цементу вийшов на рівень стабілізації після різких коливань у 2021–2023 роках, проте обсяги виробництва залишаються майже вдвічі нижчими за довоєнні. Про це йдеться в аналізі Experts Club, підготовленому спільно з асоціацією «Укрцемент».
У 2021 році випуск цементу досяг 11 млн т, у 2022 році скоротився до 5,4 млн т, у 2023-му відновився до 7,43 млн т, а в 2024-му — до 7,93 млн т. За оцінками виробників, у 2025 році «стеля» становить близько 8 млн т.
Споживання: 10,6 млн т у 2021 році, 4,5 млн т у 2022-му, 6,2 млн т у 2023-му і 6,3 млн т у 2024-му. Таким чином, ринок стабілізувався на рівні 6–6,5 млн т — приблизно вдвічі менше довоєнного попиту.
Структура попиту змінилася: замість житлового та комерційного будівництва домінують інфраструктурні та оборонні проєкти — фортифікації, укриття, терміновий ремонт доріг і мостів. Додатково попит підтримують держпрограми, включаючи «єОселя».
У 2025 році експерти очікують збереження стабільного «військового» попиту, чутливого до бюджетного фінансування та допомоги донорів.
Experts Club — український аналітичний центр, що спеціалізується на дослідженнях економіки, енергетики, макроекономіки, інфраструктури, експортно-імпортних відносин.
Дослідження цементного ринку від Experts Club доступне в скороченому вигляді за посиланням – https://expertsclub.eu/rynok-czementu-ukrayiny-doslidzhennya-experts-club/
Асоціація «Укрцемент» об’єднує провідних виробників цементу України.
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club представляє добірку значущих відкриттів в області астрономії та космосу за останній тиждень. У збірці присутні значущі світові джерела.
Загадковий об’єкт 3I/ATLAS наближається до Марса
3I/ATLAS — третій відомий міжзоряний об’єкт, що увійшов до Сонячної системи — був виявлений 1 липня 2025 року телескопом ATLAS в Чилі. Орбіта 3I/ATLAS гіперболічна — об’єкт не прив’язаний гравітацією Сонця і не буде обертатися навколо нього, а лише пройде Сонячну систему наскрізь. За розрахунками, 3 жовтня 2025 року він пройде на відстані приблизно 0,19 астрономічних одиниць (≈ 28 млн км) від Марса.
У науковій статті «3I/ATLAS (C/2025 N1): Direct Spacecraft Exploration of a Possible Relic of Planetary Formation at ‘Cosmic Noon’» автори обговорюють, що в момент проходження всередині орбіти Марса комета може бути спостережувана з борту марсіанських космічних апаратів.
Крім того, висока ймовірність, що зонд JUICE (місія ESA до супутників Юпітера) теж зафіксує 3I/ATLAS в листопаді 2025 року. Недавні оцінки маси цього об’єкта ставлять її вище попередніх оцінок — він може бути більш масивним, ніж вважалося раніше.
Локалізація найяскравішого FRB (Fast Radio Burst)
Міжнародна команда астрономів змогла точно визначити джерело найяскравішого зареєстрованого сигналу FRB і пов’язати його з конкретною галактикою.
Це досягнення допомагає краще зрозуміти природу цих потужних радіоімпульсів і їх можливий зв’язок з нейтронними зірками або магнітарами.
Нова теорія вибухів Ia-типу (Type Ia supernovae)
У статті в The Astrophysical Journal запропоновано механізм, згідно з яким деякі наднові типу Ia можуть бути спровоковані первинними чорними дірами без компаньйонів.
Це може вплинути на використання цих вибухів як «стандартних свічок» в космології.
Нові дані від Trace Gas Orbiter про Марс
Аналіз зображень і спектрів з місії ExoMars/Trace Gas Orbiter показав, що Recurring Slope Lineae на Марсі можуть формуватися без участі рідкої води — ймовірно, через пилові зсуви. Також відзначено виявлення оксиду і сезонного озонового прошарку в атмосфері Марса.
Виявлення потенційного нового супутника Урана
За допомогою телескопа James Webb (JWST) відкрито потенційний новий супутник Урана — умовно названий S/2025 U1, діаметром близько 10 км, що знаходиться поза кільцевою системою планети.
Порівнюємо якість навчання, методику, платформу, супровід та підтримку дитини, щоб допомогти батькам зробити зважений вибір.
Аналітичний центр Experts Club провів дослідження та порівняв провідні онлайн-школи України за найважливішими критеріями — від якості навчання до рівня соціалізації, щоб показати їхні сильні сторони та відмінності.
Вибір школи — це завжди про майбутнє дитини. І дедалі частіше батьки обирають не парти й дзвоники, а ноутбук і власний темп навчання. Онлайн-освіта в Україні перестала бути вимушеним кроком — тепер це свідомий вибір вчитися по-новому: з інтерактивними платформами, підтримкою менторів і живими зустрічами, навіть якщо діти навчаються з різних міст чи країн.
Щоб допомогти зорієнтуватися, ми проаналізували найпопулярніші онлайн-школи України за ключовими критеріями:
Середній бал:
Деталізація критеріїв
Платформа та UX
Якість навчання: структура уроків і методика
Профілювання та підбір університетів
Менторська підтримка
Психологічний комфорт і соціалізація
Висновок
Онлайн-освіта в Україні стрімко розвивається, пропонуючи батькам і дітям формати від класичних програм до інноваційних моделей з міжнародними дипломами.
Атмосферна школа утримує лідерство завдяки сучасній платформі, гнучким методикам, продуманому профілюванню та сильній менторській підтримці.
Кожна школа має власні сильні сторони: одні пропонують STEM-напрям, інші — міжнародні сертифікації чи творчі спільноти. Наш рейтинг допоможе обрати школу, де навчання буде і результативним, і комфортним.
https://expertsclub.eu/yak-obraty-onlajn-shkolu-dlya-dytyny-rejtyng-5-najpopulyarnishyh-variantiv/
EXPERTS_CLUB, атмосферна_школа, вибір_школи, онлайн_освіта, онлайн_школа, якість_навчання
Упродовж останніх трьох десятиліть галузь свинарства залишалася однією з найважливіших складових світового аграрного виробництва. Вона відігравала ключову роль у забезпеченні населення тваринним білком, формувала експортні потоки в Азії та Європі й водночас залишалася вразливою до глобальних епідеміологічних ризиків. Аналітики Experts Club дослідили зміни у світовому поголів’ї свиней за період із 1990 по 2023 рік.
“Свинарство — це галузь, де економіка тісно переплетена з біологічними ризиками. Воно надзвичайно прибуткове в умовах стабільності, але миттєво страждає від будь-яких порушень у ветеринарному чи логістичному ланцюгу”, — зазначив Максим Уракін, кандидат економічних наук та засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
На початку 1990-х років загальне поголів’я свиней у світі впевнено зростало, особливо в Китаї, який став найбільшим виробником і споживачем свинини. Масове індустріальне виробництво, урбанізація та високий попит на м’ясо в Азійсько-Тихоокеанському регіоні стимулювали розширення потужностей. До середини 2010-х років галузь перебувала на своєму піку: в окремі роки кількість свиней у світі перевищувала мільярд голів. Така динаміка відображала успішну комерціалізацію галузі в Китаї, В’єтнамі, Бразилії, США, Німеччині та Іспанії.
Проте після 2018 року світове свинарство зіткнулося з одним із наймасштабніших викликів за останні десятиліття — пандемією африканської чуми свиней (АЧС). Епізоотія, що почалася у Китаї, поширилася на десятки країн і призвела до масового скорочення поголів’я. Лише у Китаї за оцінками було знищено понад 100 мільйонів свиней. Це спричинило дефіцит м’яса на глобальному ринку, зростання цін, кризу кормових ланцюгів і переорієнтацію міжнародної торгівлі.
“Після удару АЧС Китай почав активно реформувати структуру свинарства, переходячи від дрібних фермерських господарств до великих біозахищених комплексів. Це вплинуло і на глобальний ринок, оскільки попит на безпечне та контрольоване м’ясо різко зріс”, — пояснив Уракін.
Європа у свою чергу опинилася під тиском екологічного законодавства та зростаючих вимог до утримання тварин. У Нідерландах, Данії, Німеччині спостерігалося скорочення галузі не лише через хвороби, а й через політичне рішення зменшити викиди метану та нітратів. У Північній Америці ситуація залишалася стабільною, хоча й під впливом тарифних війн, особливо у відносинах США з Китаєм.
На сьогодні світове свинарство частково оговталося, однак залишилося у фазі перебудови. Китай поступово відновлює поголів’я, проте на нових засадах — із суворим контролем біозахисту, генетики та інвестицій у інновації. Водночас дедалі більше країн інвестують у альтернативні білки — культивоване м’ясо, рослинні аналоги свинини, що формує довгострокові ризики для традиційної галузі.
“Майбутнє свинарства — це симбіоз біотехнологій, сталого менеджменту та ветеринарної надійності. Хто не зможе адаптуватися — втратить ринок”, — підсумував Максим Уракін.
Детальний аналіз ситуації на ринку свинини та візуалізація світових трендів — у спеціальному відеоогляді на YouTube-каналі Experts Club.
Кандидат від партії «Право і справедливість» Кароль Навроцький став переможцем другого туру президентських виборів у Польщі, повідомляє Gazeta Wyborcza.
За даними національної виборчої комісії Польщі, після підрахунку 100% голосів він отримав 50,89%.
Відзначається, що його опонент мер Варшави Рафал Тшасковський отримав 49,1% голосів виборців.
За тиждень до виборів прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск назвав державною зрадою слова кандидата в президенти Навроцького про те, що Польща ніколи не підтримає вступ України до НАТО.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз, присвячений найважливішим виборам у світі в 2025 році, детальніше дивіться тут — https://youtu.be/u1NMbFCCRx0?si=6L76qeuNamxg6py1
EXPERTS_CLUB, URAKIN, Кароль Навроцький, ПОЛІТИКА, президент Польщі, ЭКОНОМИКА
