Транзит природного газу через газотранспортну систему (ГТС) України у січні-квітні 2021 року становив 14,1 млрд куб. м, що на 9% менше, ніж за аналогічний період 2020 року (15,5 млрд куб. м), йдеться у повідомленні ТОВ “Оператор ГТС України”.
Зокрема, у західному напрямку транзитом поставлено 12,5 млрд куб. м газу (Словаччина – 8,4 млрд куб. м, Угорщина – 2,9 млрд куб. м, Польща – 1,2 млрд куб. м), у південному – 1,7 млрд куб. м (Молдова – 1,3 млрд куб. м, Румунія – 0,4 млрд куб. м).
За словами комерційного директора оператора Євгена Тодорова, ОГТСУ виставляв на аукціон із розподілу потужностей додаткові потужності на міждержавних точках входу з РФ на травень 2021 року, проте учасники ринку, зокрема російська сторона, не проявили інтерес до пропозиції.
“З урахуванням сезонного ринкового попиту на газ в ЄС і обмежених обсягів транспортування, починаючи з 1 квітня 2021 року ціна на газових хабах демонструвала зростання і з початку року до 12 травня збільшилася на 36% – до EUR26,4 за МВт-год на хабі NCG за умови постачання на добу вперед (приблизно EUR279/тис. куб. м)”, – зазначив він.
Крім того, транспортування газу з Європи до України у січні-квітні 2021 року становило 0,55 млрд куб. м, що всемеро менше, ніж за аналогічний період 2020 року (3,87 млрд куб. м). З боку Словаччини надійшло 0,07 млрд куб. м газу, Угорщини – 0,48 млрд куб. м, тоді як з боку Польщі, Румунії та Молдови газ у країну майже не завозився.
Зокрема, у режимі віртуального ревесрсу надходження газу до України становили 0,49 млрд куб. м, або майже 90% від транспортування. Надходження газу в режимі “митний склад” становило 0,08 млрд куб. м проти 1,22 млрд куб. м за аналогічний період 2020 року.
Реекспорт газу з України за чотири місяці становив 0,68 млрд куб. м, тоді як за весь минулий рік трейдери майже не замовляли послуги реекспорту.
Як повідомлялося, транзит природного газу через ГТС України у 2020 році становив 55,8 млрд куб. м, що на 37,7% менше, ніж за 2019 рік (89,6 млрд куб. м). Середньодобовий обсяг транзиту на поточний рік становив 153 млн куб. м при заброньованих 178 млн куб. м.
У 2021-2024 рр. на українському газотранспортному коридорі діє нова обов’язкова “бронь” для “Газпрому”: 40 млрд куб. м (110 млн куб. м на добу) після 65 млрд куб. м (178 млн куб. м на добу) у 2020 році.
Покращити умови вирощування енергетичних рослин як джерела біомаси – ціль законопроєктів, які розробило Держенергоефективності спільно з Міненерго, БАУ та стейкхолдерами.
Водночас підтримку цьому напряму висловили представники Парламенту. Так, У ВРУ зареєстровано два законопроєкти № 5227 та № 5228 від 12.03.2021 за ініціативи народного депутата Івана Шинкаренка.
«Вирощування енергетичних рослин – перспективний напрямок для України. Це шлях до швидшої декарбонізації, скорочення викидів парникових газів та енергетичної незалежності держави», – прокоментував Ярослав Демченков, заступник Міністра енергетики України з питань євроінтеграції під час онлайн-наради.
В Україні плантації енергетичних рослин станом на 2019 рік складали лише 6400 га. Проте в Україні налічується близько 4 млн га малопродуктивних та деградованих земель. Вони не є придатними для сільськогосподарських культур і часто залишаються незадіяними.
Як пояснив Костянтин Гура, в.о. Голови Держенергоефективності, вирощування енергетичних рослин на маргінальних землях є оптимальним рішенням, яке дозволить одночасно:
– отримувати прибуток з малопродуктивних земель та поступово відновлювати їх родючість без додаткових витрат бюджету;
– заміщувати імпортний газ місцевими видами палива;
– створювати нові робочі місця та збільшувати надходження до бюджетів всіх рівнів;
– сприяти декарбонізації процесу виробництва теплової енергії;
За словами Юрія Шафаренка, заступника Голови Держенергоефективності, максимальний потенціал заміщення газу завдяки вирощуванню енергетичних рослин та їх використанню для виробництва енергії становить в еквіваленті до 20 млрд м3 у рік. Зважаючи на той факт, що у 2020 р. Україна імпортувала майже 16 млрд м3 газу, питання використання енергорослин як джерела біомаси – актуальне як ніколи.
Тому розробленими законопроєктами передбачається:
– визначити термін «енергетичні рослини»;
– спростити процедуру та подовжити строк оренди землі;
– зменшити максимальний розмір орендної плати до 5% від нормативної грошової оцінки;
– надавати в оренду малопродуктивні земельні ділянки без аукціону.
“ДТЕК Нафтогаз” у першому кварталі 2021 року видобув 475,6 млн куб. м газу, що на 12,5% більше аналогічного торішнього періоду, повідомила компанія у своєму прес-релізі у понеділок.
“Зростання видобутку компанія досягла завдяки введенню в експлуатацію нових високодебітних свердловин на Мачухському родовищі у другій половині 2020 року, проведенню заходів із інтенсифікації свердловин наявного фонду та впровадженню інноваційних технологій на всьому виробничому ланцюзі”, – уточнюється у прес-релізі.
“ДТЕК Нафтогаз” є найбільшою приватною газодобувною компанією в Україні. До портфеля її активів входять “Нафтогазвидобування” і “Нафтогазрозробка”, що здійснюють розвідку і видобуток вуглеводнів на трьох ліцензійних ділянках у Полтавській і Харківській областях.
“ДТЕК Нафтогаз” за підсумками 2020 року збільшив видобуток природного газу на 10,8% (на 0,18 млрд куб. м) порівняно з 2019 роком – до 1,84 млрд куб. м.
