Прихильники незалежності Гренландії здобули перемогу на виборах до місцевого парламенту, що відбулися напередодні, повідомляє у вівторок Данське радіо.
Згідно з даними підрахунку 100% голосів, найбільшою в 31-місцевому парламенті стала партія «Демокраатит» («Демократи»), яка отримала десять місць. Вона дотримується ліберальної ідеології і виступає за поступове здобуття незалежності. На друге місце вийшла партія «Налерак» («Прагнення»), яка також виступає за незалежність острова. Її в місцевому парламенті представлятимуть вісім депутатів.
Соціалістична партія лівого спрямування «Інуїт атакватігііт» («Об’єднання ескімосів»), що стояла до виборів при владі в Гренландії, зазнала поразки, отримавши лише сім місць. Їхні партнери із соціал-демократичної партії «Сіумут» («Вперед») будуть представлені в новому складі парламенту Гренландії чотирма депутатами.
Ще два місця отримали представники ліберал-консерватори з партії «Атассут» («Солідарність»).
Явка виборців на виборах становила 70,9%.
Тим часом, хоч «Демократи» і отримали найбільше представництво в новому складі парламенту Гренландії, їм не вдалося набрати парламентської більшості в 16 місць, тому їм доведеться почати коаліційні переговори.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз, присвячений найважливішим виборам у світі 2025 року, – https://youtu.be/u1NMbFCCRx0?si=AOtHGDT1kGNdZd2g
Виборчі дільниці відкрилися в Гренландії, де у вівторок відбуваються вибори до місцевого парламенту, повідомляє Associated Press. У виборах можуть узяти участь приблизно 41 тис. жителів острова.
Учасникам голосування належить зробити вибір із кількох партій, фаворитами з яких є дві – соціалістична лівого спрямування «Інуїт атакатігіііт» («Об’єднання ескімосів»), що наразі перебуває при владі, і соціал-демократична «Сіумут» («Вперед»).
Крім них, за місця в місцевому парламенті змагаються представники ліберальної партії «Демокраатіт» («Демократи»), центристська партія «Налерак» («Прагнення»), що підтримує незалежність острова, і ліберал-консерватори з партії «Атассут» («Солідарність»).
Як повідомляє BBC, зараз більшість у парламенті – 21 з 31 місця – контролює коаліція партій «Інуїт Атакатігііт» і «Сіумут». Обидві виступають за незалежність, але найбільша «Інуїт Атакатігіїт» не поспішає з референдумом, а «Сіумут» обіцяє провести його в найближчі чотири роки.
Оголошення початкових результатів виборів розпочнеться одразу після закриття виборчих дільниць, однак ситуація може бути ускладнена погодними умовами, оскільки значна частина острова розташована в арктичному поясі. Від цього ж залежатиме і час оголошення остаточних результатів виборів.
Спостерігачі зазначають, що за підсумками цих виборів також має стати відомо, якому саме шляху надають перевагу жителі острова: залишитися самокерованою територією Данії, обрати напрямок у бік здобуття незалежності або дослухатися до висловлювань президента США Дональда Трампа, який пропонував данській владі викупити Гренландію.
Результати останніх передвиборчих опитувань, проведених дослідницькою компанією Verian і регіональних ЗМІ, показують, що 85% виборців виступають проти включення до складу США, 6% – «за», ще 9% не визначилися з думкою.
Крім того, 60% опитаних виступають за можливий вступ Гренландії до ЄС; 40% дотримуються протилежної думки. Такі самі результати показували опитування 2021 року. Однак, порівняно з 2021 роком, тепер знизився відсоток тих, хто підтримує партії, що виступають за незалежність від Данії, – з 80% до 69%.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відеоаналіз, присвячений найважливішим виборам у світі 2025 року, – https://youtu.be/u1NMbFCCRx0?si=AOtHGDT1kGNdZd2g
Процес незалежності Гренландії від Данії має бути прискорений, а населення Гренландії має бути почуте на референдумі під час наступних виборів, заявив голова гренландської керівної партії Siumut Ерік Йенсен.
«Ми хочемо цього (незалежності) досягти. Це наші амбіції. Але, звісно, це має бути в тісній співпраці з населенням Гренландії. І це дуже важливо. Щоб усі не сумнівалися, за що голосувати», – сказав Єнсен в інтерв’ю Данському радіо.
Повідомляється, що останніми тижнями в партії виникли розбіжності після того, як частина її членів вимагали активувати статтю 21 Закону про самоврядування, яка описує шлях до незалежності Гренландії. Тепер цю ініціативу підтримав Єнсен.
Раніше партія посилалася на те, що комісія досліджує легальний шлях до державності, але Єнсен заявив, що одночасно активує статтю 21 і почне переговори з прем’єр-міністром Данії Метте Фредеріксен. «У нас є робота комісії. Крім того, ми можемо щось робити паралельно, ми можемо активувати статтю 21 і почати переговори з урядом Данії. Це те, на чому ми будемо проводити передвиборчу кампанію», – сказав він.
Голова правлячої партії Гренландії впевнений, що активація статті 21 і переговори з Данією повинні привести до референдуму в Гренландії, і це не займе багато часу.
Серед мотивів проголошення незалежності він назвав деколонізацію і забезпечення рівності. «Ми хочемо, щоб до нас усіх ставилися однаково. Цього в нас не було багато років. У нас багато наших співгромадян у Гренландії, до яких ставилися нерівно. Ми хочемо бути деколонізованими», – сказав Єнсен.
Як повідомлялося, прем’єр-міністр Гренландії – самоврядної території Данії – Муте Егеде закликав провести голосування до гренландського парламенту 11 березня.
Раніше президент США Дональд Трамп неодноразово висловлював територіальні претензії щодо Гренландії. У відповідь на це уряд Данії оголосив про намір посилити військову присутність в Арктиці та Північній Атлантиці шляхом закупівлі трьох нових кораблів для вод навколо Гренландії, безпілотників дальнього радіусу дії та супутників вартістю майже 2 млрд євро. Раніше аналітичний центр Experts Club, Браян Меффорд і Максим Уракін випустили відео аналіз про те, які зміни чекають на внутрішню і зовнішню політику США за Трампа, відео доступне на ютуб каналі Experts Club – https://youtu.be/W2elNY1xczM?si=MM-QjSqGce4Tlq6T
Приблизно 57% жителів Гренландії – самоврядної території Данії – підтримують ідею увійти до складу США, свідчать дані опитування Patriot Polling, які наводить у понеділок видання The Hill. Згідно з опитуванням, близько 37% жителів острова висловилися проти можливого приєднання до США, трохи більше 5% респондентів не змогли відповісти.
В опитуванні взяли участь 416 осіб, при тому що населення Гренландії становить майже 57 тис. осіб.
Центр вивчення громадської думки Patriot Polling уперше провів опитування за межами США. При цьому опитування відбувалося під час візиту до Гренландії минулого тижня Дональда Трампа-молодшого – сина обраного президента США Дональда Трампа.
Раніше Трамп висловив бажання включити Гренландію до складу США, оскільки це відповідало б національним інтересам Вашингтона. При цьому він не став виключати, що може піти на застосування військової сили для досягнення цієї мети. Це викликало занепокоєння в Данії та в інших країнах Європи. Влада Гренландії наголошувала, зі свого боку, що прагне в майбутньому незалежності від Копенгагена, але не для того, щоб увійти до складу США.
У Гренландії вже є військова база США. Острів вважається центральною ланкою в забезпеченні безпеки Арктики, стартовою точкою для морських шляхів через води регіону, територією, де залягають рідкоземельні метали та інші ресурси. Західні ЗМІ зазначають, що на острові є запаси графіту, міді, цинку, золота, алмазів, залізної руди, титану, ванадію, урану, до того ж геологорозвідувальні роботи проведено не повною мірою.
Дональд Трамп заявив, що США абсолютно необхідно встановити контроль над Гренландією. Він уже хотів купити острів під час першого президентського терміну. Він написав про це в соцмережі Truth Social.
«З метою національної безпеки і свободи в усьому світі Сполучені Штати Америки вважають, що володіння і контроль над Гренландією є абсолютною необхідністю», – написав він.
Видання нагадує, що США неодноразово, починаючи з 1867 року, намагалися купити Гренландію – найбільший у світі острів, який не є континентом. Гренландія вважається частиною континенту Північна Америка, але має тісні геополітичні зв’язки з Європою і отримує фінансування від Євросоюзу, оскільки класифікується як заморська територія, пов’язана з блоком через Данію.
Природні ресурси Гренландії включають золото, срібло, мідь і уран, а у водах біля берегів цієї території, як вважають, є значні запаси нафти.
Трамп висунув ідею купівлі Гренландії США 2019 року під час свого першого президентського терміну. Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен тоді відкинула цю пропозицію, назвавши її «абсурдною». Після цього Трамп скасував свою поїздку в Данію.
