Ціни на нафту помітно знижуються в четвер, увага трейдерів після спаду ажіотажу навколо Гренландії знову переключилася на перспективи попиту й пропозиції.
Президент США Дональд Трамп, виступаючи на Всесвітньому економічному форумі в Давосі в середу, заявив, що Штати хочуть негайно розпочати переговори щодо придбання Гренландії в Данії і не мають наміру використовувати військову силу для захоплення острова.
Пізніше Трамп написав у соцмережі Truth Social, що відмовився від плану введення в лютому мит щодо низки країн Європи, оскільки зміг узгодити з генсеком НАТО Марком Рютте базу для подальших переговорів на тему Гренландії.
“Нині ми бачимо зниження премії за ризик, пов’язаний з подіями навколо Гренландії та ситуацією в Ірані”, – зазначає аналітик Saxo Bank Оле Гансен.
Вартість березневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 13:15 кч становить $64,42 за барель, що на $0,82 (1,26%) нижче, ніж на закриття попередніх торгів.
Ф’ючерси на нафту WTI на березень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) зросли в ціні на цей час на $0,76 (1,25%), до $59,86 за барель.
Увага ринку в четвер спрямована на щотижневу доповідь про запаси енергоносіїв у США, яку буде оприлюднено о 19:00 кч.
Оцінки Американського інституту нафти (API), опубліковані в ніч проти четверга, показали збільшення запасів нафти в Штатах минулого тижня на 3,04 млн барелів.
Трейдери також продовжують стежити за ситуацією в Казахстані, де цього тижня було призупинено видобуток нафти на родовищах Тенгіз і Королівське через проблеми з системами розподілу електроенергії.
Президент США Дональд Трамп у виступі на Всесвітньому економічному форумі в Давосі знову заявив про намір домагатися контролю над Гренландією і, коментуючи тему, сказав: «Я просто прошу шматочок льоду».
За даними Reuters і AP, Трамп стверджував, що США не будуть використовувати силу для отримання острова, при цьому наполягав на необхідності переговорів і називав запит Вашингтона «невеликим проханням» в контексті ролі США в забезпеченні безпеки союзників.
Гренландія є автономною територією у складі Королівства Данія. Заяви Трампа про можливу зміну статусу острова раніше викликали різку реакцію в Європі, де підкреслювали неприпустимість силового сценарію і важливість дотримання суверенітету.
Острів цікавий запасами і перспективами видобутку критично важливих мінералів, включаючи рідкоземельні елементи, які важливі для високотехнологічної промисловості та енергопереходу.
Гренландія також асоціюється з найбільшими на планеті запасами прісної води у вигляді льоду – разом з Антарктидою льодові щити містять понад 99% прісного льоду Землі.
Її ключова перевага – географія: положення на арктичних і північноатлантичних маршрутах, включаючи район GIUK (Гренландія – Ісландія – Великобританія), який НАТО розглядає як стратегічний морський «коридор» між Арктикою і Атлантикою.
DAVOS, Гренландія, лід, Трамп
Ціни на золото і срібло оновили рекорди в понеділок на тлі збільшення попиту на активи “тихої гавані” у зв’язку з ситуацією навколо Гренландії.
Трейдери побоюються, що посилення тиску з боку президента США Дональда Трампа, який заявляє претензії на Гренландію, спровокує масштабну торговельну війну між США і Європою.
У суботу Трамп оголосив, що з лютого введе мита в розмірі 10% для низки європейських країн, які виступають на підтримку Данії та Гренландії. З 1 червня 2026 року мита для цих країн становитимуть вже 25% і діятимуть “доти, доки не буде досягнуто угоди про повну купівлю Вашингтоном Гренландії”, повідомив Трамп.
Європейські держави готові до скоординованої відповіді на введення мит США, заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. За даними газети Financial Times, країни ЄС розглядають введення митних зборів на товари з США на суму 93 млрд євро або низку обмежень для американських компаній.
Торговельна напруженість, пов’язана з Гренландією, відрізняється від торішньої ситуації з введенням Штатами масштабних мит, зазначає головний інвестиційний стратег Saxo Markets в Сінгапурі Чару Чанана.
“Використання тарифних загроз всередині НАТО – це свого роду удар по довірі, який може спровокувати більш стійку премію за ризик до вартості активів”, – говорить вона.
Спотова ціна золота до 9:30 кч у понеділок зросла на 1,6%, до $4670,47 за унцію, срібла – на 3,4%, до $93,1755 за унцію. Під час сесії ціна золота піднімалася до рекордних $4690,59 за унцію, срібла – до $94,1213 за унцію.
“Геополітичні ризики загострюються, – зазначає аналітик Capital.com Inc. в Мельбурні Кайл Родда. – Нова торговельна невизначеність затьмарює перспективи зростання, а зовнішня політика США підриває довіру до долара. Це ідеальний набір умов для зростання цін на золото і срібло”.
Ф’ючерси на фондові індекси США втрачають 0,8-1,3% у понеділок. Активність торгів на ф’ючерсному ринку є слабкою, оскільки американські біржі закриті у зв’язку зі святом (День Мартіна Лютера Кінга).
Довідка: аналітичний центр Experts Club раніше випустив відеоаналіз про двадцять найбільших країн – виробників срібла та їх конкуренцію за лідерство в 1971-2024 роках – https://www.youtube.com/shorts/HvKK-YET8vs
Також, раніше Experts Club представив аналіз провідних країн світу – виробників золота — https://youtube.com/shorts/DWbzJ1e2tJc?si=BywddHO-JFWFqUFA
Президент США Дональд Трамп заявив про введення з 1 лютого 10% мит проти Данії, Норвегії, Швеції, Франції, Німеччини, Великої Британії, Нідерландів і Фінляндії, повідомляє Clash Report.
“Починаючи з 1 лютого 2026 року, всі вищезазначені країни (Данія, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Велика Британія, Нідерланди та Фінляндія) будуть обкладатися 10% митом на всі товари, що відправляються до Сполучених Штатів Америки. 1 червня 2026 року мито буде збільшено до 25%”, – написав він у соцмережі Truth Social.
Трамп зазначив, що ці країни безпосередньо протидіють спробам США заволодіти Гренландією.
«Ці мита будуть нараховані і підлягають сплаті до моменту досягнення угоди про повну і абсолютну купівлю Гренландії», – додав він.
Потенційна вартість гіпотетичної угоди з купівлі Гренландії Сполученими Штатами може становити до $700 млрд, повідомила низка ЗМІ з посиланням на NBC News. У публікаціях стверджують, що оцінку підготовлено експертами і колишніми американськими чиновниками, а держсекретареві США Марко Рубіо нібито доручили найближчими тижнями підготувати проєкт пропозиції про купівлю острова.
Водночас підкреслюється, що йдеться не про офіційну цінову позицію уряду США, а про розрахунки в рамках обговорень навколо ініціативи президента Дональда Трампа. За даними переказів матеріалу NBC News, суму $700 млрд можна порівняти з більш ніж половиною річного бюджету Пентагону, що ілюструє масштаб фінансових і політичних бар’єрів для будь-якої подібної «угоди».
Реакція Копенгагена і Нуука залишається негативною. Данія і влада Гренландії публічно заявляють, що острів не продають, а питання статусу автономної території пов’язане із суверенітетом і правом на самовизначення. Reuters цього тижня повідомляв, що після зустрічі у Вашингтоні за участю Рубіо і віцепрезидента США Джей Ді Венса данська і гренландська сторони, не змінивши позиції щодо «непродаваності», погодилися створити робочу групу для обговорення широкого кола питань, пов’язаних із безпекою і співпрацею навколо острова.
Нова оцінка в $700 млрд лягає в низку колишніх «паперових» розрахунків, що вкрай різняться, які з’являлися останніми роками. Так, The Washington Post 2019 року в межах гіпотетичної оцінки називала дуже широкий діапазон можливої ціни – від сотень мільйонів доларів до $1,7 трлн.
Інтерес США до Гренландії зазвичай пояснюється поєднанням чинників безпеки та ресурсів. Острів посідає ключове становище в Арктиці та Північній Атлантиці, а також розглядається як потенційно значуща територія з погляду доступу до корисних копалин і стратегічної інфраструктури.
При цьому навіть за наявності політичної волі у Вашингтоні сценарій «купівлі» впирається в базові юридико-політичні обмеження: Гренландія – автономна територія у складі Королівства Данія, а її статус і майбутнє, за позицією місцевої та данської влади, не можуть бути предметом зовнішнього «торгу». На цьому тлі найреалістичнішим продовженням сюжету аналітики називають не зміну суверенітету, а торг навколо розширення співпраці США з Данією та Гренландією – з оборони, інфраструктури та інвестицій – без формальної зміни статусу острова.
Президент Франції Еммануель Макрон прибув до Гренландії в неділю, де висловив європейську солідарність і підтримку датської автономної території, про наміри встановити контроль над якою раніше заявляв президент США Дональд Трамп, повідомляє France24.
«Важливо показати, що Данія і Європа віддані цій території, яка має дуже високі стратегічні інтереси, і територіальну цілісність якої необхідно поважати», – сказав Макрон.
Президент Франції здійснив візит разом з прем’єр-міністром Данії Метте Фредеріксен по дорозі на саміт «Великої сімки», який пройде в Канаді 15-17 червня. В аеропорту Нуук їх зустрів прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен.
Макрон розкритикував намір Трампа взяти під контроль острів. «Я не думаю, що це те, що можна робити з союзниками», – сказав глава французької держави.
За даними видання, візит також стане можливістю обговорити, як далі зміцнити відносини між ЄС і Гренландією, коли мова йде про економічний розвиток, перехід на низьковуглецеву енергетику і критично важливі корисні копалини.
Пізніше в неділю Макрон, Фредеріксен і Нільсен провели зустріч на датському вертольотоносці, що продемонструвало занепокоєння Франції з питань безпеки в регіоні.
