Майже половина українців (44%) зазначають, що, купуючи продукти харчування, частіше намагаються купувати найдешевші продукти, менше з огляду на їхню якість, свідчать результати соціологічного опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова 20-26 вересня та представленого на прес-конференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» в середу.
При цьому стільки ж і тих, хто частіше дозволяє собі купувати якісніші продукти, навіть якщо вони дорожчі (45%). Решта 11% опитаних вагалися з відповіддю.
«Після початку повномасштабної агресії порівняно з червнем 2021 року дещо зросла як частка громадян, які відповідають, що зводять кінці з кінцями, грошей бракує навіть на необхідні продукти (з 9% до 12% у вересні 2024 року), так і частка тих, хто частіше купує якісніші продукти, навіть дорожчі. ), так і частка тих, хто відповідає, що живе забезпечено, але зробити деякі покупки поки що не в змозі (квартиру, автомобіль) (із 6% до 9%), за зменшення частки тих, хто відповідає, що їхній сім’ї загалом на життя вистачає, але придбання речей довготривалого вжитку, як-от меблі, холодильник, телевізор, уже спричиняє труднощі (із 44% до 41%)», – наголошується в результатах дослідження.
Порівняно з 2005 роком із 38% до 54% зросла частка громадян, які основну частину коштів для існування отримують за рахунок заробітної плати, і з 38% до 29% зменшувалася частка тих, хто живе переважно за рахунок пенсії, стипендії, грошової допомоги або аліментів. Із 7% до 2,5% зменшилася частка тих, хто живе за рахунок запасів або доходів, отриманих у підсобному господарстві, на земельній ділянці, із 5% до 3% – за рахунок побічних заробітків, із 3% до 2% – за рахунок доходів від підприємництва.
Опитування методом face-to-face проводилося на всіх територіях, що контролюються урядом України і на яких не ведуться бойові дії, серед 2016 респондентів віком від 18 років. Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення). Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками агресії РФ.
До Міжнародного реєстру збитків прогнозовано надійде до 8 млн заяв від постраждалих унаслідок російської агресії, заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
“Сьогодні в Гаазі має розпочати роботу Міжнародний реєстр збитків, куди зможуть звернутися із заявою всі постраждалі від російської агресії українці. Насамперед запускаємо фіксацію пошкодженого або зруйнованого житла. Заяви подаватимуться через “Дію”, все максимально цифровізовано і зручно”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду у вівторок.
Прем’єр-міністр зазначив, що за прогнозами, тільки в сегменті житла до Реєстру надійде від 300 до 600 тис. заяв від постраждалих.
“Загалом очікуємо до 8 млн заяв від усіх, кого так чи інакше торкнулася війна. Послідовно і цілеспрямовано реалізуємо принцип “росія заплатить” і створюємо прецедент матеріальної відповідальності агресора за завдані ним втрати”, – заявив Шмигаль.
Громадяни України, Денис Шмигаль, Міжнародний реєстр збитків, російська агресія
Республіка Кіпр продовжила до 4 березня 2025 року дію тимчасового захисту для осіб, які вже мають такий статус.
“Міністерство внутрішніх справ інформує всі зацікавлені сторони, що на підставі відповідного рішення Ради міністрів право на тимчасовий захист автоматично подовжується на один рік тим особам, які отримали таке право на Кіпрі, тобто до 4 березня 2025 року”, – констатується в офіційному оголошенні Служби у справах біженців на відповідному сайті.
І уточнюється, що “таким чином, для тих, хто вже отримав тимчасовий захист, немає необхідності подавати нову заяву до Служби у справах біженців або видавати нову біометричну посвідку на проживання в Департаменті обліку населення та імміграції.
Ті особи, які бажають отримати тимчасовий захист уперше, мають подати заяву або в електронному вигляді за посиланням http://www.moi.gov.cy/asylum, або особисто за адресою головного офісу Служби у справах біженців у Нікосії.
Громадяни України, які вимушено переїхали до Польщі, рятуючись від російської військової агресії отримали доступ до медичної допомоги нарівні з польськими громадянами, повідомляє Міністерство охорони здоров’я України.
“Для цього потрібно мати закордонний паспорт громадянина України, в якому є відмітка про перетин кордону після 24 лютого 2022 року. Якщо перетнули кордон без закордонного паспорта – документ, що підтверджує дату перетину польського кордону польськими службами. Надання медичної допомоги для українців – безоплатне”, – вказується повідомленні.
Крім того, українці повинні мати статус біженця або статус тимчасового захисту, а також аналог українського ідентифікаційного номера – PESEL, який надасть доступ до послуг у сфері охорони здоров’я.
Сьогодні Польща надала українцям безкоштовний доступ до медичної допомоги на всіх рівнях: базова медична допомога — візити до сімейних лікарів, виклик “швидкої”; спеціалізована амбулаторна допомога; діагностичні дослідження (за направленням лікаря); лікування у стаціонарі; психіатричне лікування; реабілітація (крім курортів); стоматологічні послуги.
Також громадяни України, діти та молодь до 19 років мають право отримати безоплатні профілактичні щеплення згідно з польською Програмою профілактичних щеплень. Для цього слід звернутися до свого сімейного лікаря та отримати відповідний напрямок. Крім того, кожен повнолітній українець, а також дитина з 5 років, які перебувають у Польщі, можуть також вакцинуватись проти COVID-19.
