Центральний, Інгулецький і Північний гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) гірничо-металургійної групи “Метінвест”, трансформовані в Об’єднаний ГЗК, за підсумками 2025 року сплатили 5,2 млрд грн податків, що на 8,8% нижче за 2024 рік (5,7 млрд грн).
Згідно із пресрелізом компанії у четвер, основним джерелом наповнення бюджетів у 2025 році стала плата за користування надрами, яка склала 2,4 млрд грн.
Вагома доля відрахувань об’єднаного ГЗК припадає на єдиний соціальний внесок, який склав майже 756 млн грн. Податок на доходи фізичних осіб становить 646 млн грн за рік. Також джерелом наповнення державної та місцевої скарбниці стали екологічний податок та плата за землю.
“Продовжуємо бути опорю для економіки України попри всі виклики для гірничодобувної галузі. Сьогодні ГЗК “Метінвесту” залишаються одними з найбільших платників податків. Ці кошти допомагають обороноздатності країни та соціальній сфері, підтримка якої стає надзвичайно важливою під час збройної агресії. Ми міняємо підходи, вчимося працювати у надскладних умовах та незмінно вкладаємо всі сили для мирного майбутнього України”, – зазначив генеральний директор ОГЗК Ігор Тонєв.
Як повідомлялося, ГЗК групи за підсумками 2024 року наростили сплату податків у 2,6 раза, до 5,7 млрд грн.
Раніше фінансова директорка “Метінвесту” Юлія Данкова, пояснюючи фінансові показники групи, констатувала, що динаміка не позитивна головним чином внаслідок зупинення роботи виробничих потужностей, зокрема, у Покровську. Також простоює Інгулецький ГЗК.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у 2025 році інвестує у розвиток криворізьких гірничо-збагачувальних комбінатів – Центральний, Інгулецький і Північний гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК), трансформованих в Об’єднаний ГЗК, майже 5,7 млрд грн.
У пресрелізі повідомляється, що “Метінвест” у 2025 році інвестує у розвиток криворізьких гірничо-збагачувальних комбінатів. Основні капіталовкладення будуть спрямовані на підтримку ключового обладнання, створення альтернативних джерел електроенергії та облаштування безпечних й комфортних робочих місць. Порівняно з минулим роком компанія більше ніж вдвічі збільшила обсяги інвестицій в залізорудні активи.
Найбільшу частину інвестицій скерують на капітальні ремонти обладнання та споруд комбінатів – понад 1 млрд грн. Тут реалізують інвестиційні проєкти, які забезпечать стабільність виробничих процесів, надійну роботу транспорту та ключового обладнання, виконання якісних показників продукції для утримання конкурентних позицій та зменшать витрати на виробництво залізорудної сировини. Кошти заплановані й на капітальні ремонти обладнання гірничотранспортних, переробних комплексів, енергетичного обладнання.
Один із пріоритетів року також – енергетична незалежність, для того, щоб мінімізувати технологічні ризики для підприємств під час ймовірних відключень електроенергії. Для цього на Північному та Центральному ГЗК планується будівництво газопоршневих електростанцій загальною потужністю близько 20 МВт і сонячної генерації потужністю 23 МВт. На ці проєкти сумарно буде спрямовано 1,3 млрд грн.
“У 2025-му обсяг капіталовкладень у криворізькі ГЗК збільшений, і як і торік, інвестиційна стратегія компанії сфокусована передусім на збереженні працездатності підприємств. Поки триває війна, реалізація в Україні масштабних інвестпроєктів з модернізації та створення нових потужностей виробництва дуже обмежена. Але попри складну ситуацію компанія не припиняє інвестувати в розвиток, коригуючи статті витрат відповідно до потреб і завдань сьогодення. Так, на ГЗК ключовий інвестиційний фокус року спрямований не тільки на підтримку споруд та парку працюючого обладнання, а також на створення енергетичної автономії видобувних підприємств”, – зазначив директор з капітального будівництва та інвестицій ГЗК “Метінвесту” Дмитро Непомнящий.
Окрім того, у 2025 році починається активна фаза реалізації стратегічного проєкту згущення відходів збагачення на ПівнГЗК – цей масштабний проєкт направлений на забезпечення транспортування згущених хвостів збагачення на більш високі відмітки хвостосховища після 2026 року. Додатково він дозволить зменшити енергозатрати. У 2025 році планується освоїти 1,4 млрд грн.
Також актуальною залишається програма поліпшення робочого побуту. Цього року 70 млн грн буде скеровано на створення умов на робочих місцях, зокрема це капітальні ремонти побутових приміщень в адміністративно-побутових комплексах структурних підрозділів комбінатів.
Як повідомлялося, “Метінвест” впровадила нову модель роботи криворізьких видобувних підприємств, об’єднуючи під єдиним керівництвом гірничо-збагачувальні комбінати в Кривому Розі.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США. Його основними акціонерами є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Центральний, Інгулецький і Північний гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) гірничо-металургійної групи “Метінвест”, трансформовані в Об’єднаний ГЗК, за підсумками січня-вересня 2024 року сплатили 4,7 млрд грн податків, що вдвічі вище за аналогічний період минулого року.
Згідно з пресрелізом компанії в четвер, за аналогічний період минулого року ГЗК сплатили 2,3 млрд грн.
Генеральний директор ГЗК Ігор Тонєв зазначив, що, незважаючи на воєнний час, ГЗК “Метінвесту” залишаються не лише економічною підтримкою для регіону, а й найбільшим роботодавцем.
“Ми продовжуємо впроваджувати ветеранську політику для захисників, які поступово повертаються з фронту на робочі місця, перенавчаємо наших фахівців і навчаємо нових членів команди, адаптуємося та створюємо найефективнішу модель роботи гірничих підприємств нині. Також гірничо-збагачувальні комбінати системно підтримують Кривий Ріг і громади, реалізуючи спільні гуманітарні, освітні та інфраструктурні проєкти”, – наголосив Тонєв.
Як повідомлялося, “Метінвест” впроваджує нову модель роботи криворізьких видобувних підприємств, об’єднуючи під єдиним керівництвом гірничо-збагачувальні комбінати в Кривому Розі.
“В умовах нинішніх викликів, не маючи об’єктивної можливості вивести завантаженість ГЗК на оптимальний рівень, ми шукаємо ефект від об’єднання їхніх можливостей і бізнес-процесів. Для цього компанія розглядає ГЗК не як окремі потужності з окремими командами, а як один великий виробничий майданчик і одну велику команду і намагається використовувати переваги кожного ГЗК у єдиному технологічному ланцюжку. Створення єдиного адміністративно-управлінського центру, так би мовити, консолідованого ГЗК, значно спростить, прискорить і збільшить ефективність цих процесів, а також посприяє створенню нових синергічних зв’язків між підприємствами”, – пояснював раніше генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США. Його основними акціонерами є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Центральний, Інгулецький і Північний гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) гірничо-металургійної групи “Метінвест” у 2023 році реалізовували інвестиційні проєкти, спрямовані на забезпечення стабільності виробничих процесів і капітальні ремонти техніки та обладнання, освоївши сумарно 2,3 млрд грн.
Згідно з прес-релізом компанії, торік криворізькі видобувні підприємства “Метінвесту” спрямовували інвестиції в проєкти підвищення продуктивності, якості продукції, забезпечення чіткої роботи ключового обладнання, зменшення витрат на виробництво залізорудної сировини.
Серед основних проєктів, реалізованих торік на ПівнГЗК, – модернізація секцій і встановлення нового економічного двигуна на тепловозі 2ТЕ10М, який задіяний на транспортуванні руди з Першотравневого кар’єру на першу дробильну фабрику. Також це монтаж роликових грохотів сирих окатишів на випалювальній машині ЛУРГИ-552A для утримання конкурентних позицій на європейському ринку залізорудної сировини.
Для забезпечення виконання показників вмісту вологи в концентраті на рудо-збагачувальній фабриці №1 встановили новий вакуум-фільтр, на рудо-збагачувальній фабриці №2 замінили вакуум-насос.
На Центральному ГЗК минулого року завершили важливий проєкт з енергоефективності. На об’єктах цехів шламового господарства і технічного енергозабезпечення з метою зниження витрат на електроенергію замінили насосне обладнання. Також було розпочато реалізацію проєкту будівництва комплексу очисного обладнання для забезпечення об’єктів комбінату питною водою.
У повідомленні наголошується, що навіть в умовах війни на ЦГЗК продовжують програму поліпшення робочого побуту. Ремонти було виконано в кімнатах приймання їжі Петровського кар’єру, дробильної та збагачувальної фабрик. В адміністративно-побутовому корпусі дробарки капітально оновили душові.
Основний обсяг капіталовкладень торік в Інгулецькому гірничо-збагачувальному комбінаті було спрямовано в проєкти підтримки виробничих потужностей, а саме в реконструкцію хвостосховища. Для злагодженої роботи технологічного ланцюга з видобутку та виготовлення концентрату комбінат готує додаткові ємності для складування залишків виробництва.
Ще один великий проєкт року, який забезпечить розвиток гірничих робіт на ІнГЗК, стосувався перебудови залізничних колій на горизонтах кар’єра і подовження залізничних тупиків кар’єра і відвалу.
Вагома частина інвестицій ГЗК спрямована на проведення капремонтів техніки та обладнання. Для забезпечення безперебійної роботи з видобутку і транспортування гірничої маси на підприємствах проводилися ремонти автосамоскидів, бульдозерів, думпкарів, моторно-колісних пар, залізничних колій і стрілочних переводів. На дробильних і збагачувальних фабриках капітально ремонтували секції, дробарки, земснаряди, грейферні крани, перекриття та огороджувальні конструкції.
Для підтримки на необхідному рівні виробництва окатишів на ремонти зупиняли випалювальні машини ЛУРГІ 552 А і ЛУРГІ 552 В на ПівнГЗК і ОК-324 на фабриці огрудкування ЦГЗК. При цьому на підприємствах реалізували низку проєктів з енергозбереження, організації безпечного робочого простору, утримання інфраструктурних об’єктів тощо.
“Загалом у 2023 році криворізькі ГЗК сумарно освоїли 2,3 млрд грн інвестицій для підтримки виробничих потужностей. Під час війни у 2022-2023 роках групу “Метінвест” за версією Forbes Ukraine визнано одним із найбільших українських інвесторів. Капінвестиції компанії за цей час становили 22,7 млрд грн. Наразі інвестиційна стратегія “Метінвесту” сфокусована на збереженні працездатності активів”, – констатують у прес-релізі.
Як повідомлялося, “Метінвест” впроваджує нову модель роботи криворізьких видобувних підприємств, об’єднуючи під єдиним керівництвом гірничо-збагачувальні комбінати в Кривому Розі.
“В умовах нинішніх викликів, не маючи об’єктивної можливості вивести завантаженість ГЗК на оптимальний рівень, ми шукаємо ефект від об’єднання їхніх можливостей і бізнес-процесів. Для цього компанія розглядає ГЗК не як окремі потужності з окремими командами, а як один великий виробничий майданчик і одну велику команду і намагається використовувати переваги кожного ГЗК у єдиному технологічному ланцюжку. Створення єдиного адміністративно-управлінського центру, так би мовити, консолідованого ГЗК, значно спростить, прискорить і збільшить ефективність цих процесів, а також посприяє створенню нових синергічних зв’язків між підприємствами”, – пояснював раніше генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США. Його основними акціонерами є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” “Метінвесту” Ріната Ахметова і Вадима Новинського після часткового відновлення виробництва працює на 40-50% своєї потужності, повідомив генеральний директор “Запоріжсталі” Олександр Мироненко.
За його словами, через війну виробництво на комбінаті довелося консервувати на 33 дні, потім заново відновлювати. Виникли також проблеми з логістикою-постачанням сировини і відвантаженням готової продукції.
“Ми були змушені призупинити виробництво і майже 33 дні перебували в стані гарячої консервації. Після того як лінія фронту була відсунута від Запоріжжя, у нас з’явилася можливість відновити наше виробництво. Спочатку були запущені ливарно-механічний завод і коксохімічний. Після цього відновили виробництво і на “Запоріжсталі”, – сказав Мироненко під час відвідування комбінату CEO “Метінвесту” з Юрієм Риженковим.
Водночас він уточнив, що передусім запустили аглофабрику, дві доменні печі. Після цього запрацював повний цикл – мартенівські та прокатні цехи комбінату.
“Виробничий ланцюжок ми відновили, зараз він працює на 40-50% від своєї потужності”, – додав гендиректор.
У свою чергу Риженков зазначив, що гірничо-металургійна група “Метінвест” вносить свій вклад у наближення перемоги України, займається новою логістикою і освоєнням нових продуктів.
“Запоріжсталь” і в мирний час – це одне з ключових підприємств, яке вносить вагомий внесок в економіку України. У воєнний час, коли війна змусила замовкнути величезні і найважливіші для національної економіки підприємства по всій Україні, будь-яке працююче виробництво -особливо важливе для країни. Ми робимо все можливе для того, щоб сьогодні закласти фундамент надійного майбутнього: працюємо над новою логістикою і освоєнням нових продуктів, забезпечуємо зайнятість евакуйованих фахівців “Метінвесту”, щоб зберегти команду”, – сказав Риженков, якого цитує прес-служба.
“Мотивація України та українців у цій страшній війні чітка і сильна: ми захищаємо свою землю, свої домівки, рідних і близьких, своє право на життя у світі на своїй землі. Ми не забираємо, не руйнуємо чуже – ми відстоюємо своє, рідне. І це додає сили і світлу віру в перемогу України в ці темні дні. І кожен в команді “Метінвест” – в кар’єрі, біля доменної печі, прокатного стану, в гуманітарному хабі – робить свій неоціненний внесок у День Перемоги України, що наближається. Ця єдність і є наша непереможна зброя”, – наголосив Риженков.
В іншій інформації повідомляється, що гендиректор “Метінвесту” відвідав підприємства групи в Кривому Розі.
“Наші криворізькі підприємства працюють приблизно на 40%. Основний стримувальний фактор – логістика і ринки збуту. Те, що можемо доставляти нашим споживачам в Європу, ми, звісно, виробляємо і поставляємо. Однак для нас сьогодні дуже важливо, щоб були розблоковані чорноморські порти України – Южний, ТИС. Зараз вирішуємо питання з постачання морськими шляхами. Є перші спроби побудувати логістику через порти Балтики та Румунії. У квітні вже завантажуємо корабель в Констанці і Свіноуйсьце і будемо намагатися це розвивати. Сподіваюся, нам вдасться вирішити ці питання, тоді компанія зможе завантажити криворізькі підприємства на 100% роботи”, – повідомив Риженков.
Також керівник компанії розповів, що зараз працює “Каметсталь” в Кам’янському, а в Запоріжжі запустили дві доменні печі, які сьогодні працюють на 50%, і вирішують питання, як найближчим часом запустити ще одну.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні: в Донецькій, Луганській, Запорізькій та Дніпропетровській областях, в країнах Європи.
“Запоріжсталь”- одне із найбільших промислових підприємств України, перебуває в процесі інтеграції в групу” Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
Мобільний оператор компанія “Vodafone Україна” побудував першу в Україні Privat Network за технологією LTE на частоті 5,7 ГГц на території Єристівського ГЗК, що входить до групи Ferrexpo.
Як повідомляється на сайті “Vodafone Україна”, у рамках проекту на кар’єрах групи Ferrexpo побудовано Private Networks e-LTE, яка дає змогу впроваджувати рішення з автоматизації виробництва, що зменшить операційні витрати, забезпечить безпечний видобуток та відсутність персоналу на небезпечних ділянках роботи.
Проект реалізовано на базі 19 базових станцій, також Ferrexpo, маючи статус регіонального оператора зв’язку, отримала ліцензії на володіння частотою 5,7 ГГц.
За словами директора з інформаційних технологій та автоматизації Ferrexpo Юрія Арсеньєва, вартість локальної ліцензії для роботи з LTE частотами вимірюється “сотнями, може, тисячами гривень”.
“На Єристівському ГЗК ми випробували кілька технологій, перш ніж зупинитися на цьому рішенні”, – наголосив він.
За словами Арсеньєва, вартість проекту розгортання Private LTR Network на підприємстві –трохи більше ніж $1 млн.
Тільки LTE забезпечує всі задані вимоги.
Середня затримка близько 50-80 мілісекунд, середня швидкість – близько 3,5-4 МБіт від кожної одиниці техніки, оскільки найбільший потік даних йде від техніки на сервери.
“На цій мережі у нас працюють не окремі датчики, а цілі машини. У цьому випадку у нас управляються кілька бурових верстатів, і ми проводимо випробування кількох одиниць безпілотних самоскидів. У найближчому майбутньому – ми зараз оновлюємо парк наявних машин – на цю мережу підключимо ще кілька десятків додаткових одиниць техніки. Загалом на Єристівському кар’єрі ця мережа розрахована на 100-120 одиниць техніки”, – наголосив Арсеньєв.
За його словами, на сьогодні технології 4G цілком достатньо для роботи на підприємстві, але технологія 5G дасть набагато більше можливостей для реалізації нових технологій у рамках роботи підприємства.
“Ми чекаємо на появу технології 5G, і щойно вона стане доступною для приватного ринку, ми із задоволенням цю технологію випробуємо для себе… Ми сподіваємося, що 5G зможе забезпечити вищу швидкість передавання даних”, – наголосив Арсеньєв.
На підприємстві, зокрема, запущено найбільший млин для подрібнення залізної руди в Україні – один із найбільших млинів такого типу у світі. Уперше у вітчизняній історії виробничу лінію такого типу і потужності запускали та налаштовували за допомогою дистанційного управління. В умовах жорсткого карантину фахівці підрядника – шведсько-швейцарської компанії АВВ – не мали змоги підключити та налаштувати обладнання безпосередньо на виробництві. Тому, використовуючи мережу LTE “Vodafone Україна”, фахівці, які були в Україні, налаштовували обладнання під віддаленим керівництвом колег зі Швеції з використанням спеціальних мобільних терміналів.
Private Networks e-LTE “Vodafone Україна” також охопила Полтавський та Єристівський кар’єри групи Ferrexpo, де працюють безпілотні бурові установки. На кожній встановлено по шість камер, що дають змогу дистанційно керувати роботою з Центрального диспетчерського центру Єристівського ГЗК.
“Наше завдання на сьогодні – почати формувати екосистему рішень для промисловості, зокрема на основі Private Networks, зробити мейнстримом індустріальні рішення, які сприятимуть конкурентоспроможності не лише окремих підприємств, компаній, а й економіки країни загалом. Важливо, що в Україні є такі компанії, як Ferrexpo, що просувають інновації і партнерство з якими дає змогу на практиці розкрити потенціал Private Networks для промислового сектору”, – коментує керівник департаменту бізнес-ринку “Vodafone Україна” Андрій Федоров.
Ferrexpo – залізорудна компанія з активами в Україні.
Ferrеxpo належить 100% акцій Полтавського ГЗК, 100% Єристівського ГЗК та 99,9% Біланівського ГЗК.
“Vodafone Україна” – другий за величиною оператор мобільного зв’язку в Україні.
У серпні 2021 року Антимонопольний комітет України дозволив ПрАТ “ВФ Україна” сконцентрувати понад 50% телеком-оператора Vega (“Фарлеп-Інвест”).
У 2019 році NEQSOL Holding через ТОВ “Telco Solutions and Investments”, підконтрольну Bakcell, підписало угоду з ПАТ “МТС” про купівлю її телекомунікаційного бізнесу в Україні. Операцію з купівлі “Vodafone Україна” було закрито наприкінці грудня 2019 року із залученням фінансування J.P. Morgan і RBI, ціна становила $734 млн, включно з відкладеним платежем на суму близько $84 млн.
