Центральний, Інгулецький і Північний гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) гірничо-металургійної групи “Метінвест” у 2023 році реалізовували інвестиційні проєкти, спрямовані на забезпечення стабільності виробничих процесів і капітальні ремонти техніки та обладнання, освоївши сумарно 2,3 млрд грн.
Згідно з прес-релізом компанії, торік криворізькі видобувні підприємства “Метінвесту” спрямовували інвестиції в проєкти підвищення продуктивності, якості продукції, забезпечення чіткої роботи ключового обладнання, зменшення витрат на виробництво залізорудної сировини.
Серед основних проєктів, реалізованих торік на ПівнГЗК, – модернізація секцій і встановлення нового економічного двигуна на тепловозі 2ТЕ10М, який задіяний на транспортуванні руди з Першотравневого кар’єру на першу дробильну фабрику. Також це монтаж роликових грохотів сирих окатишів на випалювальній машині ЛУРГИ-552A для утримання конкурентних позицій на європейському ринку залізорудної сировини.
Для забезпечення виконання показників вмісту вологи в концентраті на рудо-збагачувальній фабриці №1 встановили новий вакуум-фільтр, на рудо-збагачувальній фабриці №2 замінили вакуум-насос.
На Центральному ГЗК минулого року завершили важливий проєкт з енергоефективності. На об’єктах цехів шламового господарства і технічного енергозабезпечення з метою зниження витрат на електроенергію замінили насосне обладнання. Також було розпочато реалізацію проєкту будівництва комплексу очисного обладнання для забезпечення об’єктів комбінату питною водою.
У повідомленні наголошується, що навіть в умовах війни на ЦГЗК продовжують програму поліпшення робочого побуту. Ремонти було виконано в кімнатах приймання їжі Петровського кар’єру, дробильної та збагачувальної фабрик. В адміністративно-побутовому корпусі дробарки капітально оновили душові.
Основний обсяг капіталовкладень торік в Інгулецькому гірничо-збагачувальному комбінаті було спрямовано в проєкти підтримки виробничих потужностей, а саме в реконструкцію хвостосховища. Для злагодженої роботи технологічного ланцюга з видобутку та виготовлення концентрату комбінат готує додаткові ємності для складування залишків виробництва.
Ще один великий проєкт року, який забезпечить розвиток гірничих робіт на ІнГЗК, стосувався перебудови залізничних колій на горизонтах кар’єра і подовження залізничних тупиків кар’єра і відвалу.
Вагома частина інвестицій ГЗК спрямована на проведення капремонтів техніки та обладнання. Для забезпечення безперебійної роботи з видобутку і транспортування гірничої маси на підприємствах проводилися ремонти автосамоскидів, бульдозерів, думпкарів, моторно-колісних пар, залізничних колій і стрілочних переводів. На дробильних і збагачувальних фабриках капітально ремонтували секції, дробарки, земснаряди, грейферні крани, перекриття та огороджувальні конструкції.
Для підтримки на необхідному рівні виробництва окатишів на ремонти зупиняли випалювальні машини ЛУРГІ 552 А і ЛУРГІ 552 В на ПівнГЗК і ОК-324 на фабриці огрудкування ЦГЗК. При цьому на підприємствах реалізували низку проєктів з енергозбереження, організації безпечного робочого простору, утримання інфраструктурних об’єктів тощо.
“Загалом у 2023 році криворізькі ГЗК сумарно освоїли 2,3 млрд грн інвестицій для підтримки виробничих потужностей. Під час війни у 2022-2023 роках групу “Метінвест” за версією Forbes Ukraine визнано одним із найбільших українських інвесторів. Капінвестиції компанії за цей час становили 22,7 млрд грн. Наразі інвестиційна стратегія “Метінвесту” сфокусована на збереженні працездатності активів”, – констатують у прес-релізі.
Як повідомлялося, “Метінвест” впроваджує нову модель роботи криворізьких видобувних підприємств, об’єднуючи під єдиним керівництвом гірничо-збагачувальні комбінати в Кривому Розі.
“В умовах нинішніх викликів, не маючи об’єктивної можливості вивести завантаженість ГЗК на оптимальний рівень, ми шукаємо ефект від об’єднання їхніх можливостей і бізнес-процесів. Для цього компанія розглядає ГЗК не як окремі потужності з окремими командами, а як один великий виробничий майданчик і одну велику команду і намагається використовувати переваги кожного ГЗК у єдиному технологічному ланцюжку. Створення єдиного адміністративно-управлінського центру, так би мовити, консолідованого ГЗК, значно спростить, прискорить і збільшить ефективність цих процесів, а також посприяє створенню нових синергічних зв’язків між підприємствами”, – пояснював раніше генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США. Його основними акціонерами є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” “Метінвесту” Ріната Ахметова і Вадима Новинського після часткового відновлення виробництва працює на 40-50% своєї потужності, повідомив генеральний директор “Запоріжсталі” Олександр Мироненко.
За його словами, через війну виробництво на комбінаті довелося консервувати на 33 дні, потім заново відновлювати. Виникли також проблеми з логістикою-постачанням сировини і відвантаженням готової продукції.
“Ми були змушені призупинити виробництво і майже 33 дні перебували в стані гарячої консервації. Після того як лінія фронту була відсунута від Запоріжжя, у нас з’явилася можливість відновити наше виробництво. Спочатку були запущені ливарно-механічний завод і коксохімічний. Після цього відновили виробництво і на “Запоріжсталі”, – сказав Мироненко під час відвідування комбінату CEO “Метінвесту” з Юрієм Риженковим.
Водночас він уточнив, що передусім запустили аглофабрику, дві доменні печі. Після цього запрацював повний цикл – мартенівські та прокатні цехи комбінату.
“Виробничий ланцюжок ми відновили, зараз він працює на 40-50% від своєї потужності”, – додав гендиректор.
У свою чергу Риженков зазначив, що гірничо-металургійна група “Метінвест” вносить свій вклад у наближення перемоги України, займається новою логістикою і освоєнням нових продуктів.
“Запоріжсталь” і в мирний час – це одне з ключових підприємств, яке вносить вагомий внесок в економіку України. У воєнний час, коли війна змусила замовкнути величезні і найважливіші для національної економіки підприємства по всій Україні, будь-яке працююче виробництво -особливо важливе для країни. Ми робимо все можливе для того, щоб сьогодні закласти фундамент надійного майбутнього: працюємо над новою логістикою і освоєнням нових продуктів, забезпечуємо зайнятість евакуйованих фахівців “Метінвесту”, щоб зберегти команду”, – сказав Риженков, якого цитує прес-служба.
“Мотивація України та українців у цій страшній війні чітка і сильна: ми захищаємо свою землю, свої домівки, рідних і близьких, своє право на життя у світі на своїй землі. Ми не забираємо, не руйнуємо чуже – ми відстоюємо своє, рідне. І це додає сили і світлу віру в перемогу України в ці темні дні. І кожен в команді “Метінвест” – в кар’єрі, біля доменної печі, прокатного стану, в гуманітарному хабі – робить свій неоціненний внесок у День Перемоги України, що наближається. Ця єдність і є наша непереможна зброя”, – наголосив Риженков.
В іншій інформації повідомляється, що гендиректор “Метінвесту” відвідав підприємства групи в Кривому Розі.
“Наші криворізькі підприємства працюють приблизно на 40%. Основний стримувальний фактор – логістика і ринки збуту. Те, що можемо доставляти нашим споживачам в Європу, ми, звісно, виробляємо і поставляємо. Однак для нас сьогодні дуже важливо, щоб були розблоковані чорноморські порти України – Южний, ТИС. Зараз вирішуємо питання з постачання морськими шляхами. Є перші спроби побудувати логістику через порти Балтики та Румунії. У квітні вже завантажуємо корабель в Констанці і Свіноуйсьце і будемо намагатися це розвивати. Сподіваюся, нам вдасться вирішити ці питання, тоді компанія зможе завантажити криворізькі підприємства на 100% роботи”, – повідомив Риженков.
Також керівник компанії розповів, що зараз працює “Каметсталь” в Кам’янському, а в Запоріжжі запустили дві доменні печі, які сьогодні працюють на 50%, і вирішують питання, як найближчим часом запустити ще одну.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні: в Донецькій, Луганській, Запорізькій та Дніпропетровській областях, в країнах Європи.
“Запоріжсталь”- одне із найбільших промислових підприємств України, перебуває в процесі інтеграції в групу” Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
Мобільний оператор компанія “Vodafone Україна” побудував першу в Україні Privat Network за технологією LTE на частоті 5,7 ГГц на території Єристівського ГЗК, що входить до групи Ferrexpo.
Як повідомляється на сайті “Vodafone Україна”, у рамках проекту на кар’єрах групи Ferrexpo побудовано Private Networks e-LTE, яка дає змогу впроваджувати рішення з автоматизації виробництва, що зменшить операційні витрати, забезпечить безпечний видобуток та відсутність персоналу на небезпечних ділянках роботи.
Проект реалізовано на базі 19 базових станцій, також Ferrexpo, маючи статус регіонального оператора зв’язку, отримала ліцензії на володіння частотою 5,7 ГГц.
За словами директора з інформаційних технологій та автоматизації Ferrexpo Юрія Арсеньєва, вартість локальної ліцензії для роботи з LTE частотами вимірюється “сотнями, може, тисячами гривень”.
“На Єристівському ГЗК ми випробували кілька технологій, перш ніж зупинитися на цьому рішенні”, – наголосив він.
За словами Арсеньєва, вартість проекту розгортання Private LTR Network на підприємстві –трохи більше ніж $1 млн.
Тільки LTE забезпечує всі задані вимоги.
Середня затримка близько 50-80 мілісекунд, середня швидкість – близько 3,5-4 МБіт від кожної одиниці техніки, оскільки найбільший потік даних йде від техніки на сервери.
“На цій мережі у нас працюють не окремі датчики, а цілі машини. У цьому випадку у нас управляються кілька бурових верстатів, і ми проводимо випробування кількох одиниць безпілотних самоскидів. У найближчому майбутньому – ми зараз оновлюємо парк наявних машин – на цю мережу підключимо ще кілька десятків додаткових одиниць техніки. Загалом на Єристівському кар’єрі ця мережа розрахована на 100-120 одиниць техніки”, – наголосив Арсеньєв.
За його словами, на сьогодні технології 4G цілком достатньо для роботи на підприємстві, але технологія 5G дасть набагато більше можливостей для реалізації нових технологій у рамках роботи підприємства.
“Ми чекаємо на появу технології 5G, і щойно вона стане доступною для приватного ринку, ми із задоволенням цю технологію випробуємо для себе… Ми сподіваємося, що 5G зможе забезпечити вищу швидкість передавання даних”, – наголосив Арсеньєв.
На підприємстві, зокрема, запущено найбільший млин для подрібнення залізної руди в Україні – один із найбільших млинів такого типу у світі. Уперше у вітчизняній історії виробничу лінію такого типу і потужності запускали та налаштовували за допомогою дистанційного управління. В умовах жорсткого карантину фахівці підрядника – шведсько-швейцарської компанії АВВ – не мали змоги підключити та налаштувати обладнання безпосередньо на виробництві. Тому, використовуючи мережу LTE “Vodafone Україна”, фахівці, які були в Україні, налаштовували обладнання під віддаленим керівництвом колег зі Швеції з використанням спеціальних мобільних терміналів.
Private Networks e-LTE “Vodafone Україна” також охопила Полтавський та Єристівський кар’єри групи Ferrexpo, де працюють безпілотні бурові установки. На кожній встановлено по шість камер, що дають змогу дистанційно керувати роботою з Центрального диспетчерського центру Єристівського ГЗК.
“Наше завдання на сьогодні – почати формувати екосистему рішень для промисловості, зокрема на основі Private Networks, зробити мейнстримом індустріальні рішення, які сприятимуть конкурентоспроможності не лише окремих підприємств, компаній, а й економіки країни загалом. Важливо, що в Україні є такі компанії, як Ferrexpo, що просувають інновації і партнерство з якими дає змогу на практиці розкрити потенціал Private Networks для промислового сектору”, – коментує керівник департаменту бізнес-ринку “Vodafone Україна” Андрій Федоров.
Ferrexpo – залізорудна компанія з активами в Україні.
Ferrеxpo належить 100% акцій Полтавського ГЗК, 100% Єристівського ГЗК та 99,9% Біланівського ГЗК.
“Vodafone Україна” – другий за величиною оператор мобільного зв’язку в Україні.
У серпні 2021 року Антимонопольний комітет України дозволив ПрАТ “ВФ Україна” сконцентрувати понад 50% телеком-оператора Vega (“Фарлеп-Інвест”).
У 2019 році NEQSOL Holding через ТОВ “Telco Solutions and Investments”, підконтрольну Bakcell, підписало угоду з ПАТ “МТС” про купівлю її телекомунікаційного бізнесу в Україні. Операцію з купівлі “Vodafone Україна” було закрито наприкінці грудня 2019 року із залученням фінансування J.P. Morgan і RBI, ціна становила $734 млн, включно з відкладеним платежем на суму близько $84 млн.
ПрАТ “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” (ПівнГЗК), ПрАТ “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” (ЦГЗК) та ПрАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” (ІнГЗК), єдиним акціонером яких є Metinvest – материнська компанія української групи “Метінвест”, у січні-вересні 2021 року збільшила чистий прибуток порівняно з показниками січня-вересня 2020 року, йдеться у звітах підприємств.
ПівнГЗК у січні-вересні 2021 року збільшив чистий прибуток у 8,3 раза – до 24,386 млрд гривень, доподатковий прибуток – також у 8,3 раза, до 29,74 млрд грн., чистий дохід – у 2,5 раза, до 44,013 млрд. грн. Нерозподілений прибуток ПівнГЗК на кінець вересня склав 19,849 млрд грн.
ЦГЗК у січні-вересні 2021 року збільшив чистий прибуток у 10,7 раза – до 8,467 млрд грн., доподатковий прибуток – також у 10,7 раза, до 10,326 млрд грн., чистий дохід – у 2,1 раза, до 18,667 млрд грн. Нерозподілений прибуток ЦГЗК на кінець вересня дорівнював 6,193 млрд грн.
ІнГЗК у січні-вересні 2021 року збільшив чистий прибуток у 22,9 раза – до 20,436 млрд грн., доподатковий прибуток – також у 22,9 раза, до 24,922 млрд грн., чистий дохід – у 2,6 раза, до 35,856 млрд грн. грн. Нерозподілений прибуток ІнГЗК на кінець вересня склав 12,299 млрд грн.
Повідомляється також, що на підставі рішення єдиного акціонера від 13 вересня 2021 року про виплату дивідендів наглядова рада підприємств визначила датою складання переліку осіб, які мають право на їх отримання, – 29 вересня 2021 року. Термін виплати дивідендів – з 29 вересня 2021 року до 13 березня 2022 року включно.
Відповідно до рішення єдиного акціонера ПівнГЗК на виплату дивідендів із прибутку за 2016 рік спрямує 1,813 млрд грн. (0,7819039346 грн. на одну звичайну акцію), із нерозподіленого прибутку за 2017 рік – 6,442 млрд грн. (2,77805260106 грн. на папір), з нерозподіленого прибутку за 2018 рік – 8,211 млрд грн. (3,541028300344 грн. на акцію), із чистого прибутку за січень-червень 2021 року – 15,062 млрд грн. (6,495401058996 грн. на акцію).
ЦГЗК направить на виплату дивідендів із нерозподіленого прибутку за підсумками 2016 року 553,888 млн грн. (0,4668093296 грн. на одну звичайну акцію), із чистого прибутку за січень-червень 2021 року – 5,644 млрд грн. (за 4,756309238795 грн. на папір).
ІнГЗК направить на виплату дивідендів із нерозподіленого прибутку за підсумками 2017 року 3,551 млрд грн. (1,2868629815 грн. на одну звичайну акцію), із чистого прибутку за підсумками січня-червня 2021 року – 13,895 млрд грн. (5,035215863344 грн. на папір).
Таким чином, “Метінвест” отримає 55,1 млрд. грн. дивідендів ($2,1 млрд за поточним курсом).
Статутний капітал ПівнГЗК складає 579,707 млн грн., ЦГЗК – 296,635 млн грн. (поділений на акції номіналом 0,25 грн.), ІнГЗК – 689,906 млн грн. (поділений на акції номіналом 0,25 грн.).
Як повідомлялося раніше, “Метінвест” отримає від п’яти своїх заводів 26,8 млрд. грн. ($1 млрд за поточним курсом) дивідендів, виплати здійснюватимуться з нерозподіленого прибутку цих підприємств. Зокрема ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” (ММК ім. Ілліча) направить на виплату дивідендів 11 млрд грн., ПрАТ “Азовсталь” – 7,7 млрд грн., ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” – 1,8 млрд грн., ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод” – 2,4 млрд грн., ПрАТ “Запоріжкокс” – 3,9 млрд грн.
