Як повідомляє Сербський Економіст, Хорватія офіційно повертає обов’язкову строкову військову службу з 1 січня 2026 року після 17-річної перерви.
Як випливає зі змін до закону про оборону, схвалених парламентом Хорватії в жовтні 2025 року, країна запроваджує двомісячне базове військове навчання для призовників в умовах зростання напруженості в Європі та на Балканах.
Згідно з роз’ясненнями Міністерства оборони та урядовими повідомленнями, обов’язкова служба стосуватиметься чоловіків, насамперед юнаків, народжених 2007 року і далі, тоді як жінки зможуть брати участь на добровільній основі. Перші виклики на медкомісію планується розіслати наприкінці грудня, а перші призовники зайдуть у військові частини в березні 2026 року.
Базова служба (temeljno vojno osposobljavanje) розрахована на два місяці та передбачає поводження з особистою зброєю, використання сучасної техніки, першої допомоги та базові навички самооборони.
Призовники отримуватимуть близько 1,1 тис. євро на місяць (2,2 тис. євро за весь термін служби) з оплатою харчування, проживання та проїзду; час служби зараховуватиметься до трудового стажу. Для осіб з відмовою за переконаннями передбачено цивільну службу в системі цивільного захисту терміном до трьох-чотирьох місяців із нижчою виплатою (близько 250 євро на місяць).
Раніше обов’язковий призов у Хорватії було скасовано 2008 року на тлі переходу до професійної армії і вступу до НАТО. Рішення про повернення військової служби влада пояснює необхідністю посилення обороноздатності та підготовки населення до дій у кризових ситуаціях на тлі війни РФ проти України і загального зростання нестабільності в регіоні.
https://t.me/relocationrs/2005
Як повідомляє Сербський Економіст, парламент Хорватії затвердив закон, що відкриває шлях до будівництва центру з поводження з радіоактивними відходами на майданчику Черкізовац (Čerkezovac) на горі Трговска-гора в Сісаксько-Мославинській жупанії, менш ніж за кілометр від кордону з Боснією і Герцеговиною.
Згідно із законом, майданчик Черкізовац стане центральним об’єктом для зберігання низько- та середньоактивних відходів від словенсько-хорватської АЕС «Кршко», а також так званих «інституційних» радіоактивних відходів з хорватських лікарень та промисловості. Локація розташована приблизно в 800 м по прямій від кордону БіГ і близько 1 км від водозабору громади Нові-Град, звідки отримують питну воду близько 15 тис. осіб.
Прийнятий акт створює нормативну базу для проектування та будівництва об’єкта і закріплює Черкізовац як пріоритетну локацію центру з поводження з відходами. Раніше на майданчику вже проводилися геологічні дослідження, оцінка сейсмічних ризиків і вимірювання «нульового» радіаційного фону, про що хорватська сторона звітувала в документах, направлених до міжнародних структур.
Передбачається поверхневе сховище з експлуатацією до 2090-х років, після чого відходи повинні бути переведені в глибинне захоронення.
Різка реакція Боснії і Герцеговини
Рішення Загреба викликало різку критику політиків і екологічних активістів в Боснії і Герцеговині. Влада країни раніше створювала міжвідомчі експертні та юридичні групи для супроводу питання на міжнародних майданчиках і наполягає, що об’єкт становить ризик для річки Уна, прикордонних громад і питного водопостачання.
Політичні партії та органи влади БіГ розцінюють закон як порушення принципів добросусідства і вимагають від Хорватії переглянути рішення або шукати альтернативний майданчик, посилаючись, зокрема, на Конвенцію Еспо про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті.
Хорватська сторона, у свою чергу, заявляє, що процедура оцінки впливу на навколишнє середовище включатиме участь громадськості та компетентних органів БіГ.
https://t.me/relocationrs/1977
Як повідомляє Сербський Економіст, ринок короткострокової туристичної оренди в Хорватії з червня 2026 року працюватиме за новими правилами ЄС, що передбачають повне виведення «сірої» оренди з тіні та жорсткий контроль за податковими надходженнями.
Згідно з опублікованими роз’ясненнями, кожному об’єкту, що здається туристам (квартири, будинки, апартаменти), присвоюватимуть унікальний реєстраційний номер. Він стане обов’язковим ідентифікатором під час розміщення оголошень на онлайн-платформах оренди. Розміщення об’єктів без такого номера на сервісах на кшталт Airbnb і Booking.com буде заборонено – відсутність коду автоматично означатиме, що об’єкт працює поза правовим полем.
Процедура отримання реєстраційного номера для власників буде безоплатною і, за задумом влади, має спростити контроль за дотриманням законодавства, а також скоротити частку незареєстрованих об’єктів, що здаються без сплати податків.
Додатково частину повноважень з контролю передають на місцевий рівень: туристичні ради громад безпосередньо стежитимуть за сплатою обов’язкового туристичного податку і зможуть оперативно реагувати на порушення з боку орендодавців, які працюють нелегально або занижують реальні доходи.
Очікується, що посилення правил зробить ринок оренди в Хорватії прозорішим і передбачуванішим для туристів, а також вирівняє умови конкуренції для легальних власників житла, одночасно збільшивши податкові надходження до бюджетів різних рівнів.
Як наслідок, експерти прогнозують подорожчання відпочинку в Хорватії на 10-12%.
https://t.me/relocationrs/1950
У січні-листопаді 2025 року хорватський ринок житлової нерухомості закріпив статус одного з найдорожчих і динамічно зростаючих в ЄС. Офіційна статистика і приватні дослідження фіксують двозначне зростання цін при уповільненні кількості угод і посиленні ролі держави у вирішенні проблеми доступності житла.
За даними Державного управління статистики (DZS), середня ціна 1 кв. м нового житла в Хорватії в першому півріччі 2025 року склала 2 754 євро. Це приблизно на 15,9% більше, ніж у першому півріччі 2024 року, і на 5,3% вище, ніж у другій половині 2024 року.
У розрізі територій. – Загреб: близько 2 958 євро за кв. м (+4,5% рік до року), решта Хорватії: близько 2 511 євро за кв. м, при цьому зростання в цих містах і селищах досягло 22% за рік, що відображає швидке подорожчання житла в приморських і туристичних регіонах.
Індекс цін на житло (House Price Index) показує, що в другому кварталі 2025 року ціни на житлові об’єкти зросли на 4,4% до попереднього кварталу і на 13,2% до аналогічного періоду 2024 року. За даними Eurostat, це один з найвищих показників в ЄС за квартальним і річним зростанням.
За оцінками ринкових аналітиків, середня ціна житла (з урахуванням вторинного фонду) восени 2025 року наблизилася до 2 800–2 900 євро за кв. м по країні, що приблизно на 70–80% вище, ніж у 2020 році. При цьому середня ціна квартир оцінюється понад 3 800–4 100 євро за кв. м, а будинки дещо дешевші.
Ринкові дані показують, що розшарування між узбережжям і внутрішніми регіонами посилюється:
У Спліті середня запитувана ціна в жовтні 2025 року досягла близько 5 315 євро за кв. м, майже на 15% більше, ніж роком раніше.
У Дубровнику квартира в середньому коштує понад 4 100 євро за кв. м, а в престижних локаціях діапазон 5 000–7 000 євро і вище.
В Істрії та популярних локаціях Середньої та Південної Далмації типові рівні 3 500–7 000 євро за кв. м залежно від класу об’єкта та близькості до моря.
Внутрішні регіони (наприклад, Славонія) залишаються помітно дешевшими, часто в діапазоні 1 000–2 000 євро за кв. м.
У Загребі середній рівень для квартир оцінюється близько 3 400–3 500 євро за кв. м, проте всередині міста розрив між районами значний. Аналіз приватних оголошень показує, що центральні та «трамвайні» зони столиці сильно відриваються за цінами від околиць.
Окремий тренд 2025 року — стагнація і навіть легке зниження цін на будинки в деяких сегментах. За даними одного з найбільших порталів оголошень, середня ціна будинків у Загребі в середині року була близько 1 200 євро за кв. м, при цьому зростання цін там сповільнилося сильніше, ніж по квартирах.
Незважаючи на високі ціни, ринок поки не демонструє повноцінної корекції. Частина аналітичних оглядів фіксує зниження кількості угод у першій половині 2025 року, однак це практично не вплинуло на рівень цін, особливо в прибережних регіонах, де пропозиція залишається обмеженою.
Водночас зростання ставок за кредитами та жорсткість умов іпотечного кредитування, що почалися ще в 2023–2024 роках, обмежують можливості частини домогосподарств, особливо молодих сімей. Центральний банк Хорватії в 2025 році посилив макропруденційні вимоги до банків та іпотечних позик, прагнучи стримати перегрів на ринку житла та ризики для фінансової стабільності.
За даними звіту Arvio за перший квартал 2025 року, на іноземців припадало близько 7,19% всіх угод з нерухомістю в Хорватії. Лідирують за активністю:
громадяни Словенії – приблизно 30,2% угод іноземців,
Німеччини – близько 21,1%,
Австрії – близько 10,4%.
Загальна кількість угод за участю іноземців знижується вже третій рік поспіль: за оцінками, близько 13,3 тис. у 2022 році, 12,3 тис. у 2023 році і 11,6 тис. у 2024 році.
Іноземці традиційно концентруються на Адріатичному узбережжі (Істрія, Кварнер, Далмація) і островах, де користуються попитом нові квартири і будинки, готові до негайного проживання або здачі в оренду. Саме зовнішній попит у поєднанні з обмеженою пропозицією значною мірою підтримує високий і зростаючий ціновий рівень.
Різке зростання цін і зниження доступності житла спонукали уряд у 2025 році прийняти перший комплексний Національний план житлової політики до 2030 року.
Ключові факти, на які спирається документ:
в країні близько 2,39 млн житлових одиниць, при цьому близько 40% не використовуються для постійного проживання,
за останні п’ять років ціна нових квартир зросла приблизно на 54%,
молоді сім’ї стикаються з труднощами доступу до іпотеки та дефіцитом доступного житла.
Фактично держава намагається одночасно охолодити перегріті сегменти ринку і розширити пропозицію щодо недорогих квартир, особливо в середньо- і довгостроковій оренді.
Виходячи зі статистики за перші три квартали і очікувань учасників ринку, базовий сценарій на кінець 2025 року і 2026 рік виглядає наступним чином:
Зростання цін продовжиться, але більш низькими темпами, ніж двозначні показники 2023-2024 років. Уже в другій половині 2025 року частина аналітиків фіксує уповільнення динаміки, особливо в сегменті будинків і в регіонах далеко від моря.
Розрив між узбережжям і внутрішніми регіонами збережеться: туристичні та преміальні локації дорожчатимуть швидше, тоді як «континентальна» Хорватія залишиться відносно доступною, що може підтримати внутрішню міграцію та локальний попит.
Частка іноземних покупців, за оцінками аналітиків, до кінця 2025 року залишиться на рівні близько 8% від усіх угод або трохи знизиться під впливом високих цін і проблем доступності.
Важливу роль відіграє реалізація Національного плану житла до 2030 року, включаючи запуск програм доступної оренди, активацію порожнього фонду і коригування субсидованих програм купівлі житла.
Для Хорватії, де нерухомість стала ключовим інструментом заощаджень домогосподарств і об’єктом інтересу іноземного капіталу, найближчі роки стануть тестом на здатність поєднати цілі економічного зростання, розвитку туризму та забезпечення базової доступності житла для власних громадян.
Джерело: http://relocation.com.ua/analysis-of-the-croatian-housing-market-by-relocation/
Як повідомляє Сербський Економіст, Хорватія висловила готовність розглянути можливість купівлі сербської нафтогазової компанії Naftna Industrija Srbije (NIS), якщо це допоможе врегулювати наслідки американських санкцій проти компанії, заявив міністр економіки Хорватії Анте Шушняр.
«Наша рука простягнута – якщо це рішення, ми готові і до такого варіанту», – сказав міністр, коментуючи ситуацію після набуття чинності санкцій США проти NIS.
За словами Шушняра, у разі реалізації такого сценарію Хорватія гарантує стабільність роботи нафтопроводу Jadranski naftovod (JANAF), який уже понад 40 років співпрацює з NIS, водночас без втручання в роздрібний ринок палива Сербії.
«Це спростило б ситуацію і для нас, і для Сербії», – наголосив міністр, який представляє партію Domovinski pokret, що входить до коаліції з правлячою партією HDZ прем’єр-міністра Андрея Пленковича.
Міністр зазначив, що панчевський нафтопереробний завод NIS забезпечує до 20% ринку нафтопродуктів Боснії і Герцеговини, а нинішня ситуація із санкціями створює додаткові виклики для всього регіону.
«До кінця місяця ми завершимо модернізацію НПЗ у Рієці, що дасть нам змогу збільшити переробні потужності й у такий спосіб допомогти Боснії і Герцеговині, а частково й Сербії», – заявив Шушняр.
Він також наголосив, що санкції проти NIS не вплинуть на позицію Хорватії в переговорах з угорською MOL про постачання нафти. За його словами, країна готова забезпечити достатні обсяги палива для Угорщини, Словаччини та Сербії, коли це буде можливо з точки зору геополітичних умов.
Експерти зазначають, що можлива участь Хорватії в долі NIS може стати компромісним варіантом для стабілізації енергетичного ринку Балкан і забезпечення безперебійної роботи нафтопроводу JANAF, який є ключовою ланкою постачання нафти в регіон.
За даними звіту Arvio за 1-й квартал 2025 року, 7,19 % всіх угод з нерухомістю в Хорватії укладені іноземцями. З них найбільш активні:
· Словенія — близько 30,2 % від угод з іноземцями
· Німеччина — приблизно 21,1 %
· Австрія — близько 10,4 %
Покупці з України не увійшли до списку ТОП-10 найбільш активних покупців нерухомості в Хорватії, угоди з купівлі українцями нерухомості в Хорватії, але вони обчислюються десятками.
При цьому, в цілому на Балканах українські покупці досить помітні, – в Чорногорії вони опинилися на 11-му місці серед іноземних покупців нерухомості, а в Болгарії стабільно входять в ТОП-10 найактивніших інвесторів.
За останні роки кількість угод, що укладаються іноземцями в Хорватії, скорочується:
· 2022 рік — ~ 13 344 угоди
· 2023 рік — ~ 12 278
· 2024 рік — ~ 11 623 угоди
Іноземні покупці особливо активні в приморських регіонах, таких як Істрія, Кварнер, а також в районах, популярних для відпочинку і вторинного житла. Особливо затребувані нові апартаменти і будинки, що вимагають мінімального ремонту або відразу готові до проживання або здачі в оренду.
Ціни на нерухомість в деяких регіонах Хорватії демонструють стійке зростання — близько 10 % на рік. У прибережних і туристичних зонах середні ціни на нові проекти та апартаменти помітно вищі за середньоринкові.
З урахуванням поточних тенденцій прогнозується, що частка іноземних покупців у загальному обсязі угод за підсумками 2025 року залишиться в межах 8 %, можливо, трохи знизиться через зростання цін і проблеми з доступністю житла. Ціни на узбережжі, як очікується, будуть рости швидше середнього — під впливом дефіциту пропозиції, високого попиту туристів і орієнтації на нові об’єкти.
Ймовірне також посилення попиту з боку європейців із сусідніх країн (Словенія, Австрія, Німеччина) і «діаспори-поверненців». Що стосується покупок із країн за межами ЄС, тут ситуація менш визначена, і значущі потоки поки не зафіксовані в публічних джерелах.
