Як повідомляє видання Parametar, Хорватія стала найпопулярнішою країною Європейського Союзу для переїзду громадян Сербії, як свідчать дані Eurostat. У 2024 році громадянам Сербії в країнах ЄС було вперше видано близько 46 тис. дозволів на проживання, з них близько 14,5 тис. — у Німеччині та близько 10 тис. — у Хорватії.
За Хорватією слідували Австрія та Словенія, де сербські громадяни отримали приблизно по 4 тис. перших дозволів, а також Словаччина — близько 2,5 тис.
У ширшому розрізі з 2013 по 2024 рік до країн ЄС виїхали 494 048 громадян Сербії. Темпи еміграції за цей період прискорилися: якщо у 2013 році до ЄС виїхало близько 0,33% населення Сербії, то у 2024 році — вже близько 0,70%.
За даними Eurostat, загалом у 2024 році країни ЄС видали 3,5 млн перших дозволів на проживання громадянам країн поза межами ЄС, що на 8,3% менше, ніж роком раніше. На цьому тлі сербський напрямок залишається помітним насамперед у сегменті трудової міграції, що й пояснює високі показники Хорватії та Німеччини як ринків зі стійким попитом на робочу силу.
Хорватський напрямок виглядає особливо примітним не тільки через географічну близькість і членство країни в ЄС, а й через порівняно низький мовний бар’єр. Сербська та хорватська мови практично повністю взаємозрозумілі, і це, ймовірно, теж є одним із факторів, що полегшують переїзд, пошук роботи та побутову адаптацію сербських громадян у Хорватії.
Як повідомляє Сербський Економіст, поліція Хорватії на прикордонному переході Карасовичі (кордон з Чорногорією) виявила 500 тис. євро готівкою в автомобілі з чеськими номерними знаками, яким керував 24-річний громадянин України, повідомила Поліція Дубровницько-Неретванської жупанії.
За даними поліції, інцидент стався під час спроби виїзду з Хорватії до Чорногорії. Під час огляду правоохоронці та митниця помітили зміни в салоні, за допомогою спеціальних засобів виявили приховані пакети і запросили ордер на обшук. Після обшуку за рішенням Жупанійського суду в Дубровнику в бічних панелях задньої частини авто знайшли 13 пакетів з готівкою на загальну суму 500 тис. євро.
Гроші та автомобіль вилучено, водія затримано. Після завершення розслідування йому пред’явлено звинувачення у справі про відмивання грошей, після чого його перевели до слідчого ізолятора. Поліція також заявила, що за результатами перевірки встановлено: гроші переміщалися з країн Західної Європи, а кінцевим пунктом призначення була одна з країн Південно-Східної Європи.
https://t.me/relocationrs/2287
Як повідомляє Сербський Економіст, у Хорватії обговорюють проект газового інтерконектора із Сербією, який може надати сербському ринку доступ до скрапленого природного газу (LNG) через термінал на острові Крк. Міністр економіки Хорватії Анте Шушняр заявив, що для з’єднання двох газових систем «потрібно всього близько 15 км трубопроводу», а Белград, за його словами, виявляє інтерес до такого маршруту.
Міністр гірничодобувної промисловості та енергетики Сербії Дубравка Джедович-Ханданович підтвердила, що варіант поставок через Хорватію розглядається, але зазначила обережність через минулі епізоди з перебоями поставок нафти по трубопроводу JANAF.
Сербський економіст трактує можливий інтерконектор насамперед як інструмент зміни структури ринку: при річному споживанні газу в Сербії близько 2,7-3,0 млрд куб. м і високій залежності від одного коридору імпорту через TurkStream, навіть відносно невеликі обсяги LNG можуть посилити переговорні позиції і створити реальну «опціональність» при закупівлях. Стартові поставки по LNG-маршруту могли б скласти 0,5-1,0 млрд куб. м на рік (15-35% попиту), а реалістичне вікно введення інфраструктури – 2028-2031 роки.
Поява альтернативної точки входу поступово «прив’яже» дискусію про ціни всередині Сербії до європейських бенчмарків, хоча це одночасно означає і більшу чутливість до глобальної волатильності LNG-ринку.
Контекстом обговорення виступає триваючий пошук країнами регіону альтернативних маршрутів поставок і посилення ролі TurkStream як ключового трубопровідного каналу російського газу в Європу після припинення транзиту через Україну.
Як повідомляє Сербський Економіст, українська мережа рибних ресторанів «Чорноморка» повідомила про запуск ферми з вирощування мідій, сибаса і дорадо в акваторії Адріатичного моря поблизу міста Стон (Хорватія).
Згідно з повідомленням мережі, проект реалізований у форматі марикультури спільно з хорватською командою. Він передбачає постійний контроль якості води та умов утримання, а також дотримання європейських стандартів безпеки харчових продуктів.
Перші комерційні поставки мідій, сибаса і дорадо плануються в березні 2026 року. Основним каналом збуту стануть ресторани мережі, при цьому допускається розширення продажів на партнерський ринок в ресторанному сегменті.
«Чорноморка» заснована в Києві в 2013 році. Засновницею і співвласницею проекту є Ольга Копилова. За даними сайту мережі, в грудні 2025 року «Чорноморка» керувала 40 закладами в Україні, Молдові, Словаччині, Чехії та Польщі.
https://t.me/relocationrs/2174
Як повідомляє Сербський Економіст, Хорватія офіційно повертає обов’язкову строкову військову службу з 1 січня 2026 року після 17-річної перерви.
Як випливає зі змін до закону про оборону, схвалених парламентом Хорватії в жовтні 2025 року, країна запроваджує двомісячне базове військове навчання для призовників в умовах зростання напруженості в Європі та на Балканах.
Згідно з роз’ясненнями Міністерства оборони та урядовими повідомленнями, обов’язкова служба стосуватиметься чоловіків, насамперед юнаків, народжених 2007 року і далі, тоді як жінки зможуть брати участь на добровільній основі. Перші виклики на медкомісію планується розіслати наприкінці грудня, а перші призовники зайдуть у військові частини в березні 2026 року.
Базова служба (temeljno vojno osposobljavanje) розрахована на два місяці та передбачає поводження з особистою зброєю, використання сучасної техніки, першої допомоги та базові навички самооборони.
Призовники отримуватимуть близько 1,1 тис. євро на місяць (2,2 тис. євро за весь термін служби) з оплатою харчування, проживання та проїзду; час служби зараховуватиметься до трудового стажу. Для осіб з відмовою за переконаннями передбачено цивільну службу в системі цивільного захисту терміном до трьох-чотирьох місяців із нижчою виплатою (близько 250 євро на місяць).
Раніше обов’язковий призов у Хорватії було скасовано 2008 року на тлі переходу до професійної армії і вступу до НАТО. Рішення про повернення військової служби влада пояснює необхідністю посилення обороноздатності та підготовки населення до дій у кризових ситуаціях на тлі війни РФ проти України і загального зростання нестабільності в регіоні.
https://t.me/relocationrs/2005
Як повідомляє Сербський Економіст, парламент Хорватії затвердив закон, що відкриває шлях до будівництва центру з поводження з радіоактивними відходами на майданчику Черкізовац (Čerkezovac) на горі Трговска-гора в Сісаксько-Мославинській жупанії, менш ніж за кілометр від кордону з Боснією і Герцеговиною.
Згідно із законом, майданчик Черкізовац стане центральним об’єктом для зберігання низько- та середньоактивних відходів від словенсько-хорватської АЕС «Кршко», а також так званих «інституційних» радіоактивних відходів з хорватських лікарень та промисловості. Локація розташована приблизно в 800 м по прямій від кордону БіГ і близько 1 км від водозабору громади Нові-Град, звідки отримують питну воду близько 15 тис. осіб.
Прийнятий акт створює нормативну базу для проектування та будівництва об’єкта і закріплює Черкізовац як пріоритетну локацію центру з поводження з відходами. Раніше на майданчику вже проводилися геологічні дослідження, оцінка сейсмічних ризиків і вимірювання «нульового» радіаційного фону, про що хорватська сторона звітувала в документах, направлених до міжнародних структур.
Передбачається поверхневе сховище з експлуатацією до 2090-х років, після чого відходи повинні бути переведені в глибинне захоронення.
Різка реакція Боснії і Герцеговини
Рішення Загреба викликало різку критику політиків і екологічних активістів в Боснії і Герцеговині. Влада країни раніше створювала міжвідомчі експертні та юридичні групи для супроводу питання на міжнародних майданчиках і наполягає, що об’єкт становить ризик для річки Уна, прикордонних громад і питного водопостачання.
Політичні партії та органи влади БіГ розцінюють закон як порушення принципів добросусідства і вимагають від Хорватії переглянути рішення або шукати альтернативний майданчик, посилаючись, зокрема, на Конвенцію Еспо про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті.
Хорватська сторона, у свою чергу, заявляє, що процедура оцінки впливу на навколишнє середовище включатиме участь громадськості та компетентних органів БіГ.
https://t.me/relocationrs/1977
