Як повідомляє Сербський Економіст, управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) продовжило хорватській компанії JANAF спеціальну ліцензію, яка дозволяє продовжувати транспортування сирої нафти для сербської компанії NIS до 30 вересня 2026 року.
Компанія повідомила, що отримала продовження ліцензії за сприяння уряду Хорватії та американських юридичних консультантів. Дозвіл дозволяє продовжувати виконання чинного договору з NIS у рамках американського режиму санкцій.
Таким чином, постачання сирої нафти через Адріатичний нафтопровід можуть тривати щонайменше ще місяць. Нафта надходить морським шляхом на термінал JANAF в Омішалі на острові Крк, після чого транспортується трубопровідною системою у напрямку Сербії та використовується НПЗ NIS у Панчево.
Для Сербії це рішення має критичне значення. НПЗ у Панчево є єдиним великим нафтопереробним заводом країни і забезпечує близько 80 % потреб сербського ринку в нафтопродуктах. Проектна потужність підприємства становить до 4,8 млн тонн переробки на рік.
Окрему спеціальну ліцензію 28 серпня отримав і сам NIS. Вона також діє до 30 вересня і дозволяє компанії продовжувати нафтопереробку, імпорт сирої нафти, фінансові розрахунки, технічне обслуговування та інші операції, необхідні для стабільного постачання ринку.
Продовження дії ліцензії є особливо важливим на тлі проблем з альтернативними каналами поставок. Через низький рівень води в Дунаї можливості ввезення палива баржами влітку значно скоротилися. У липні імпорт палива цим маршрутом становив лише близько чверті запланованого обсягу, що посилило залежність Сербії від роботи Панчевського НПЗ та поставок через JANAF.
NIS і JANAF пов’язує трирічний договір на транспортування до 10 млн тонн сирої нафти, який діє до грудня 2026 року. Фактичні обсяги поставок залежать від кількості нафти, яку NIS закуповує та доставляє на термінал Омішаль.
Головне питання тепер полягає у зміні структури власності NIS. Угорська MOL веде переговори з «Газпром нафтою» щодо купівлі російського пакета акцій у розмірі 56,15%. Можлива угода розглядається як довгостроковий спосіб вивести NIS з-під американських санкційних обмежень. Для переговорів OFAC також видавав окремі тимчасові дозволи.
Американські санкції проти NIS почали повною мірою застосовуватися в жовтні 2025 року через російський контроль над компанією. Після цього OFAC неодноразово видавав тимчасові ліцензії, дозволяючи Сербії підтримувати роботу НПЗ і постачання нафти через Хорватію на період переговорів щодо продажу російської частки.
https://t.me/relocationrs/3564
Продаж арештованої яхти «Royal Romance», яку пов’язують із Віктором Медведчуком, фактично заблоковано через зміну порядку реалізації українських активів, що знаходяться за кордоном, заявив експерт антикорупційного комітету Верховної Ради, колишній заступник голови АРМА Павло Великоречанин в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, розроблений у 2023 році механізм дозволяв продавати арештовані активи через систему «Прозорро.Продажі», включаючи активи, що фізично перебувають за межами України.
Однак новий урядовий порядок передбачає, що реалізація арештованого майна за кордоном має відбуватися на підставі угоди про розподіл активів між державами.
Згідно з міжнародною практикою такий розподіл, як правило, стає можливим лише після остаточного обвинувального вироку суду.
У результаті, за оцінкою Великоречанина, Royal Romance може залишатися замороженою за кордоном протягом кількох років, доки тривають судові процеси за основними кримінальними справами.
«Реалізація тієї самої яхти Медведчука зайшла в глухий кут — ці активи просто будуть заморожені за кордоном на довгі роки», — заявив він.
Royal Romance раніше була арештована в Хорватії. Україна робила спроби організувати її продаж із подальшим перерахуванням отриманих коштів державі.
Як повідомляє Сербський Економіст, у Хорватії тривають пожежі. Основні пожежні операції наразі зосереджені в районі Оміша на південний схід від Спліта та на півострові Пелешац.
Найбільша пожежа почалася ввечері 13 серпня поблизу населеного пункту Локва-Рогозниця і через сильний вітер швидко поширилася в напрямку Оміша. Вогонь пройшов через соснові ліси та прибережну рослинність, пошкодив будинки, автомобілі та плавзасоби. За останніми оцінками хорватських служб, площа, охоплена вогнем, становить близько 900–1000 га.
Ситуація виявилася особливо складною через сильний вітер, який постійно змінював напрямок. Головний пожежний командир Хорватії Славко Туцакович охарактеризував те, що відбувалося вночі, як «вогняний шторм». У гасінні брали участь понад 150 пожежників, були залучені літаки Canadair та підрозділи з інших регіонів країни.
З найнебезпечніших районів евакуювали мешканців та численних туристів. У приймальному центрі в Оміші в певний момент перебувало близько 1,5 тис. евакуйованих. Деякі люди, рятуючись від вогню, що швидко наближався, прямували до моря.
Станом на середину дня 14 серпня медична допомога знадобилася 40 постраждалим. У лікарні Спліта залишаються 14 осіб, семеро з них перебувають у стані, що загрожує життю. У найбільш тяжко постраждалих діагностовано опіки значної площі тіла.
До середини дня ситуація поблизу Оміша помітно покращилася. Відкритого полум’я на основній пожежі вже не спостерігалося, пожежники перейшли до поливання та ліквідації окремих вогнищ. Однак служби продовжують працювати на території пожежі через небезпеку повторного загоряння.
Одночасно вранці 14 серпня виникла нова велика лісова пожежа на півострові Пелешац, у районі Куна Пелешка неподалік від Оребіча. Там горить сосновий ліс, через сильний вітер вогонь поширювався в бік населених пунктів і загрожував будинкам.
Через пожежі виникли й транспортні проблеми. У районі Оміша закривали дороги на узбережжі, а на Пелешаці було припинено рух на ділянці дороги Приздрина — Потом’є.
Таким чином, станом на 13:00–14:00 14 серпня найскладніша ситуація на узбережжі Хорватії зберігається в південній Далмації.
Посольство України в Хорватії рекомендувало українським громадянам тимчасово утриматися від поїздок до міста Оміш та прилеглих курортних районів Далмації через масштабні лісові пожежі.
Пожежа виникла ввечері 13 серпня в районі Локва-Рогозниця і швидко поширилася в напрямку Оміша. Станом на 14 серпня в регіоні зафіксовано пошкодження інфраструктури, часткові відключення електроенергії та перекриття ділянок головної прибережної траси. Тривають гасіння пожеж та евакуація населення.
Українцям, які вже перебувають у зоні надзвичайної ситуації, рекомендують уникати лісових масивів та районів загоряння, виконувати вказівки місцевої влади та рятувальних служб, а в разі оголошення евакуації негайно прямувати до визначених пунктів збору.
У разі загрози життю або здоров’ю громадянам України слід звертатися на гарячу лінію посольства: +385 91 605 10 10.
https://t.me/relocationrs/3456
Як повідомляє Сербський Економіст,італійська компанія Beretta Holding, уряд Хорватії та хорватський інвестор Іван Капетанович підписали меморандум про реалізацію проєкту першого в країні підприємства з виробництва боєприпасів малого калібру.
Документ було підписано 30 липня в урядовому комплексі «Банскі-Дворі» в Загребі в присутності прем’єр-міністра Хорватії Андрія Пленковича. Підписи поставили міністр оборони Іван Анушич, президент і генеральний директор Beretta Holding П’єтро Гуссаллі Беретта та Капетанович.
Підприємство планується побудувати в районі міста Обровац у Задарській жупанії. Точне розташування ділянки офіційно поки що не розкрито.
Загальний обсяг спільних інвестицій оцінюється в 125 млн євро. Beretta має отримати 50% капіталу майбутнього спільного підприємства плюс одну акцію, що забезпечить італійській групі контроль. Решта частки буде розподілена між хорватською державою та приватним інвестором Іваном Капетановичем.
Beretta також візьме на себе передачу технологій, управління ланцюгами поставок та створення виробничих ліній. Завод планується ввести в експлуатацію до середини 2029 року.
За даними італійських ЗМІ, після виходу на проектну потужність підприємство зможе забезпечити близько 250 робочих місць і отримувати 70–80 млн євро виручки на рік.
На підприємстві передбачається випускати боєприпаси малого калібру, зокрема патрони для кулеметів, що встановлюються на бронетехніці, а також капсули-запалювачі. За словами П’єтро Гуссаллі Беретти, частина відповідних боєприпасів зараз виробляється на швейцарському підприємстві групи, тоді як завод Beretta в Німеччині повністю завантажений випуском капсулів.
Голова Beretta Holding назвав проєкт довгостроковою інвестицією, що не пов’язана лише з поточним зростанням попиту на боєприпаси. Передбачається, що продукція нового підприємства постачатиметься не лише хорватській армії, а й на європейський та світовий ринки.
При цьому підписаний меморандум поки що є рамковим документом. Він передбачає подальшу підготовку остаточної угоди та створення в Хорватії спеціальної проектної компанії.
Beretta Holding об’єднує виробників стрілецької зброї, боєприпасів, оптики та супутнього обладнання. Історія сімейної компанії сягає XVI століття. Група має підприємства в Італії, Німеччині, Швейцарії, Швеції, Угорщині, США та інших країнах.
https://t.me/relocationrs/3371
Як повідомляє «Сербський економіст», у хорватській Далмації зафіксовано кілька великих пожеж — на острові Хвар, у районі Шибеника, у природному парку Телашчиця, у Платі та біля кордону з Чорногорією, повідомляють регіональні ЗМІ.
Один із вогнищ поблизу кордону з Чорногорією частково перекинувся на територію Хорватії. У районі Плата загорівся ліс поруч із лінією електропередачі, на місце були направлені місцеві пожежні підрозділи та чергові служби.
На острові Хвар пожежа виникла в районі Св. Неділі. За повідомленнями хорватських ЗМІ, вогонь охопив близько 10 га соснового лісу та наблизився до околиць виноградників. У гасінні брали участь місцеві пожежники та додаткові підрозділи з острова.
У районі Шибеника, за попередніми даними, вогонь охопив близько 100 га трави, низької рослинності та соснового лісу. У природному парку Телашчиця активними залишалися два вогнища — у районі бухти Jaz та біля Mala Proversa, на східній стороні парку в напрямку Корнатів.
У гасінні пожеж задіяні пожежники, канадери, air tractor та інші чергові служби. У ряді районів ситуацію ускладнюють суха рослинність, вітер і важкодоступний рельєф.
Для регіону це початок складного літнього періоду: Далмація традиційно залишається однією з найбільш вразливих зон Хорватії з точки зору лісових пожеж. Ризики особливо високі на островах, у прибережних соснових лісах та в районах із великим туристичним навантаженням.
Поки що не йдеться про масштабну евакуацію туристів, однак влада та пожежні служби закликають мешканців і гостей регіону стежити за офіційними попередженнями.
Третє засідання Спільної українсько-хорватської комісії з питань економічного співробітництва відбулося 9 червня 2026 року в Загребі, повідомило посольство України в Республіці Хорватія.
Українську делегацію, до якої увійшли представники низки міністерств, очолила міністр у справах ветеранів України Наталія Калмикова. Хорватську сторону представляв міністр економіки Хорватії Анте Шушняр.
За підсумками засідання сторони підписали підсумковий протокол. Також у рамках роботи комісії було підписано Меморандум про взаєморозуміння у сфері фізичної активності та спорту.
Під час візиту Калмикова провела робочі зустрічі з міністром економіки Хорватії Анте Шушняром, віце-прем’єр-міністром і міністром у справах хорватських ветеранів Томо Медведом, а також вшанувала пам’ять загиблих захисників Хорватії у війні 1991–1995 років.
Сторони обговорили реалізацію спільних проєктів у сфері ветеранської політики, енергетики, освіти та науки, туризму та спорту, а також збереження культурних цінностей в умовах зовнішньої агресії.
Для України хорватський досвід має особливе значення в контексті ветеранської політики, відновлення після війни та реінтеграції захисників у цивільне життя. Хорватія після війни 1991–1995 років сформувала власну систему підтримки ветеранів, і цей досвід може бути корисним для українських державних програм.
Українсько-хорватське економічне співробітництво також має потенціал в енергетиці, інфраструктурі, туризмі, гуманітарних проєктах та відновленні.
