Як повідомляє «Сербський економіст», у хорватській Далмації зафіксовано кілька великих пожеж — на острові Хвар, у районі Шибеника, у природному парку Телашчиця, у Платі та біля кордону з Чорногорією, повідомляють регіональні ЗМІ.
Один із вогнищ поблизу кордону з Чорногорією частково перекинувся на територію Хорватії. У районі Плата загорівся ліс поруч із лінією електропередачі, на місце були направлені місцеві пожежні підрозділи та чергові служби.
На острові Хвар пожежа виникла в районі Св. Неділі. За повідомленнями хорватських ЗМІ, вогонь охопив близько 10 га соснового лісу та наблизився до околиць виноградників. У гасінні брали участь місцеві пожежники та додаткові підрозділи з острова.
У районі Шибеника, за попередніми даними, вогонь охопив близько 100 га трави, низької рослинності та соснового лісу. У природному парку Телашчиця активними залишалися два вогнища — у районі бухти Jaz та біля Mala Proversa, на східній стороні парку в напрямку Корнатів.
У гасінні пожеж задіяні пожежники, канадери, air tractor та інші чергові служби. У ряді районів ситуацію ускладнюють суха рослинність, вітер і важкодоступний рельєф.
Для регіону це початок складного літнього періоду: Далмація традиційно залишається однією з найбільш вразливих зон Хорватії з точки зору лісових пожеж. Ризики особливо високі на островах, у прибережних соснових лісах та в районах із великим туристичним навантаженням.
Поки що не йдеться про масштабну евакуацію туристів, однак влада та пожежні служби закликають мешканців і гостей регіону стежити за офіційними попередженнями.
Третє засідання Спільної українсько-хорватської комісії з питань економічного співробітництва відбулося 9 червня 2026 року в Загребі, повідомило посольство України в Республіці Хорватія.
Українську делегацію, до якої увійшли представники низки міністерств, очолила міністр у справах ветеранів України Наталія Калмикова. Хорватську сторону представляв міністр економіки Хорватії Анте Шушняр.
За підсумками засідання сторони підписали підсумковий протокол. Також у рамках роботи комісії було підписано Меморандум про взаєморозуміння у сфері фізичної активності та спорту.
Під час візиту Калмикова провела робочі зустрічі з міністром економіки Хорватії Анте Шушняром, віце-прем’єр-міністром і міністром у справах хорватських ветеранів Томо Медведом, а також вшанувала пам’ять загиблих захисників Хорватії у війні 1991–1995 років.
Сторони обговорили реалізацію спільних проєктів у сфері ветеранської політики, енергетики, освіти та науки, туризму та спорту, а також збереження культурних цінностей в умовах зовнішньої агресії.
Для України хорватський досвід має особливе значення в контексті ветеранської політики, відновлення після війни та реінтеграції захисників у цивільне життя. Хорватія після війни 1991–1995 років сформувала власну систему підтримки ветеранів, і цей досвід може бути корисним для українських державних програм.
Українсько-хорватське економічне співробітництво також має потенціал в енергетиці, інфраструктурі, туризмі, гуманітарних проєктах та відновленні.
Як повідомляє видання Parametar, Хорватія стала найпопулярнішою країною Європейського Союзу для переїзду громадян Сербії, як свідчать дані Eurostat. У 2024 році громадянам Сербії в країнах ЄС було вперше видано близько 46 тис. дозволів на проживання, з них близько 14,5 тис. — у Німеччині та близько 10 тис. — у Хорватії.
За Хорватією слідували Австрія та Словенія, де сербські громадяни отримали приблизно по 4 тис. перших дозволів, а також Словаччина — близько 2,5 тис.
У ширшому розрізі з 2013 по 2024 рік до країн ЄС виїхали 494 048 громадян Сербії. Темпи еміграції за цей період прискорилися: якщо у 2013 році до ЄС виїхало близько 0,33% населення Сербії, то у 2024 році — вже близько 0,70%.
За даними Eurostat, загалом у 2024 році країни ЄС видали 3,5 млн перших дозволів на проживання громадянам країн поза межами ЄС, що на 8,3% менше, ніж роком раніше. На цьому тлі сербський напрямок залишається помітним насамперед у сегменті трудової міграції, що й пояснює високі показники Хорватії та Німеччини як ринків зі стійким попитом на робочу силу.
Хорватський напрямок виглядає особливо примітним не тільки через географічну близькість і членство країни в ЄС, а й через порівняно низький мовний бар’єр. Сербська та хорватська мови практично повністю взаємозрозумілі, і це, ймовірно, теж є одним із факторів, що полегшують переїзд, пошук роботи та побутову адаптацію сербських громадян у Хорватії.
Як повідомляє Сербський Економіст, поліція Хорватії на прикордонному переході Карасовичі (кордон з Чорногорією) виявила 500 тис. євро готівкою в автомобілі з чеськими номерними знаками, яким керував 24-річний громадянин України, повідомила Поліція Дубровницько-Неретванської жупанії.
За даними поліції, інцидент стався під час спроби виїзду з Хорватії до Чорногорії. Під час огляду правоохоронці та митниця помітили зміни в салоні, за допомогою спеціальних засобів виявили приховані пакети і запросили ордер на обшук. Після обшуку за рішенням Жупанійського суду в Дубровнику в бічних панелях задньої частини авто знайшли 13 пакетів з готівкою на загальну суму 500 тис. євро.
Гроші та автомобіль вилучено, водія затримано. Після завершення розслідування йому пред’явлено звинувачення у справі про відмивання грошей, після чого його перевели до слідчого ізолятора. Поліція також заявила, що за результатами перевірки встановлено: гроші переміщалися з країн Західної Європи, а кінцевим пунктом призначення була одна з країн Південно-Східної Європи.
https://t.me/relocationrs/2287
Як повідомляє Сербський Економіст, у Хорватії обговорюють проект газового інтерконектора із Сербією, який може надати сербському ринку доступ до скрапленого природного газу (LNG) через термінал на острові Крк. Міністр економіки Хорватії Анте Шушняр заявив, що для з’єднання двох газових систем «потрібно всього близько 15 км трубопроводу», а Белград, за його словами, виявляє інтерес до такого маршруту.
Міністр гірничодобувної промисловості та енергетики Сербії Дубравка Джедович-Ханданович підтвердила, що варіант поставок через Хорватію розглядається, але зазначила обережність через минулі епізоди з перебоями поставок нафти по трубопроводу JANAF.
Сербський економіст трактує можливий інтерконектор насамперед як інструмент зміни структури ринку: при річному споживанні газу в Сербії близько 2,7-3,0 млрд куб. м і високій залежності від одного коридору імпорту через TurkStream, навіть відносно невеликі обсяги LNG можуть посилити переговорні позиції і створити реальну «опціональність» при закупівлях. Стартові поставки по LNG-маршруту могли б скласти 0,5-1,0 млрд куб. м на рік (15-35% попиту), а реалістичне вікно введення інфраструктури – 2028-2031 роки.
Поява альтернативної точки входу поступово «прив’яже» дискусію про ціни всередині Сербії до європейських бенчмарків, хоча це одночасно означає і більшу чутливість до глобальної волатильності LNG-ринку.
Контекстом обговорення виступає триваючий пошук країнами регіону альтернативних маршрутів поставок і посилення ролі TurkStream як ключового трубопровідного каналу російського газу в Європу після припинення транзиту через Україну.
Як повідомляє Сербський Економіст, українська мережа рибних ресторанів «Чорноморка» повідомила про запуск ферми з вирощування мідій, сибаса і дорадо в акваторії Адріатичного моря поблизу міста Стон (Хорватія).
Згідно з повідомленням мережі, проект реалізований у форматі марикультури спільно з хорватською командою. Він передбачає постійний контроль якості води та умов утримання, а також дотримання європейських стандартів безпеки харчових продуктів.
Перші комерційні поставки мідій, сибаса і дорадо плануються в березні 2026 року. Основним каналом збуту стануть ресторани мережі, при цьому допускається розширення продажів на партнерський ринок в ресторанному сегменті.
«Чорноморка» заснована в Києві в 2013 році. Засновницею і співвласницею проекту є Ольга Копилова. За даними сайту мережі, в грудні 2025 року «Чорноморка» керувала 40 закладами в Україні, Молдові, Словаччині, Чехії та Польщі.
https://t.me/relocationrs/2174
