Міжнародна фінансова корпорація (IFC) з групи Світового банку планує 10 грудня 2024 року розглянути надання Концерну “Галнафтогаз” кредиту на EUR55 млн для фінансування будівництва ВЕС потужністю 147 МВт у Волинській області та технічну підтримку.
Згідно з інформацією на сайті IFC, загальна вартість проєкту оцінюється в EUR235 млн. Кредит строком на 16 років буде надано ТОВ “Вінд Павер Джі Ес Ай Волинь” і ТОВ “Вінд Павер Джі Ес Ай Волинь 3”.
Як повідомлялося, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) планує 4 грудня 2024 року затвердити надання вищезазначеному ТОВ довгострокового кредиту на EUR62 млн для будівництва ВЕС 147 МВт у Волинській області.
Очікується, що ВЕС щорічно вироблятиме близько 380 ГВт*год (380 млн кВт*год) відновлюваної електроенергії з нульовим викидом вуглецю.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) у лютому 2024 року дозволив GNG Retail Limited (Кіпр) придбати понад 50% у статутних капіталах ТОВ “Вінд Павер Джі Ес Ай Волинь” і ТОВ “Вінд Павер Джі Ес Ай Волинь 3”.
Згідно з даними відкритих реєстрів, GNG Retail Limited належить 89,5% у двох ТОВ, АТ “ЗНВКІФ «Ріміні» (у якому 83,19% належить Віталію Антонову) – 10,5%.
СЕО “OKKO” Василь Даниляк анонсував початок робіт зі спорудження ВЕС у Волинській області восени 2024 року. Він пояснював плани роботи групи в секторі ВДЕ необхідністю диверсифікації бізнесу, оскільки паливний ринок уже не передбачає зростання.
“Галнафтогаз” управляє однією з найбільших мереж АЗК ОККО, яка налічує понад 400 комплексів із мережею закладів харчування. До складу концерну також входять інші бізнеси.
GNG Retail Limited Віталія Антонова належить 90,25% акцій “Концерн Галнафтогаз”. Власником ще 7,35% акцій у жовтні 2024 року стала Avalia Investments Limited (Кіпр) засновника і голови Concorde Capital Ігоря Мазепи.
IFC, БУДІВНИЦТВО, ВЕС, ЄБРР
Міжнародна фінансова корпорація (IFC) з Групи Світового банку розглядає можливість надання найбільшому українському виробнику цукру “Астарта” кредиту $40 млн і паралельного кредиту $40 млн на будівництво заводу з виробництва концентрату соєвого білка в Полтавській області.
“Пропоновані інвестиції становлять собою кредит IFC A у розмірі до $40 млн і залучення паралельного кредиту в розмірі до $40 млн для ТОВ “Астарта Агро Протеїн” в Україні, дочірньої компанії Astarta Holding PLС, для фінансування капітальних витрат на перспективний завод із виробництва концентрату соєвого білка (КСБ) у Центральній Україні”, – наголошується в повідомленні IFC на її сайті.
Зазначається, що IFC для взаємодії з потенційними інвесторами вже надала агрохолдингу допомогу в проведенні маркетингового дослідження, підготовці бізнес-плану проєкту та оцінці його комерційної привабливості.
Уточнено, що рада директорів IFC планує розглянути цей проєкт 20 грудня цього року.
Як повідомлялося, “Астарта” 2024 року почала інвестувати в будівництво заводу з переробки соєвого шроту на соєвий протеїновий концентрат продуктивністю 500 тонн/добу (близько 100 тис. тонн на рік) у Глобинському промисловому комплексі (Полтавська обл.). Агрохолдинг інвестує понад EUR76 млн у придбання обладнання та технологій і створить 110 нових робочих місць.
“Астарта” та його структурний підрозділ “Астарта Агро Протеїн” підписали з урядом України перший інвестиційний договір для отримання компенсації від держави за вкладення значних інвестицій. У рамках договору держава надасть агрохолдингу низку стимулів, зокрема, звільнить від сплати ввізного мита на нове обладнання, від імпортного ПДВ на нове обладнання та від оподаткування податком на прибуток терміном до 5 років.
IFC нагадала, що “Астарта” в грудні 2013 року ввела в експлуатацію завод із переробки сої в Глобиному. У 2023 році він переробив 232 тис. тонн соєвих бобів, 73% яких виростив агрохолдинг, виробив 172 тис. тонн соєвого шроту. У першій половині 2024 року частка власної сировини для заводу зросла до 90%.
Соєвий концентрат отримують у результаті переробки соєвого шроту з більш високою доданою вартістю. Він слугує сировиною для виробництва кормів для тварин.
У разі схвалення це буде п’ятою інвестицією IFC в “Астарту” з 2012 року.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн за зростання виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
“Астарта” за січень-вересень 2024 року збільшила чистий прибуток на 35,1% – до EUR75,60 млн, EBITDA – на 12,8%, до $131,56 млн за зростання виручки на 12,6% – до EUR441,46 млн.
IFC групи Світового банку планує мобілізувати близько $345 млн для будівництва в Україні нової вітроенергетичної потужності 350 МВт, повідомила корпорація на своєму сайті в середу.
У повідомленні наголошується, що ця ініціатива була представлена серед інших ініціатив, спрямованих на підтримку України, на конференції з відновлення URC-2024 у Берліні.
Наразі ці проєкти, які планується реалізувати з метою підвищення енергетичної безпеки та підтримки подальшого розвитку відновлюваної енергетики в Україні, проходять комплексну перевірку та очікують затвердження керівництвом і Радою директорів IFC, уточнила корпорація.
Як повідомлялося, на URC-2024 комерційний директор німецької компанії Notus Energy Кнуд Ріссел заявив, що вона займається реалізацією в Одеській області проєкту ВЕС 300 МВт, перша черга якої становитиме 120 МВт.
“У нас уже є всі дозволи, зокрема, пов’язані із землею. Банки нас підтримують, хоча вони ризикують, підтримуючи нас. Але ми всі готові працювати навіть в умовах воєнного стану”, – сказав він.
За словами Ріссела, деякі домовленості щодо реалізації проєкту компанія підписала і на цій конференції.
Український Креді Агріколь Банк 15 грудня підписав угоду про розподіл ризиків на EUR40 млн у гривневому еквіваленті з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) у рамках Програми гарантування малих позик IFC для розширення можливостей українського бізнесу, йдеться в релізі банку в четвер.
“Це дасть змогу банку підтримувати інвестиції мікро-, малих і середніх підприємств (МСБ), зокрема, у сфері сільського господарства, що мають вирішальне значення для стійкості економіки країни”, – йдеться в повідомленні.
Уточнюється, що угоду підписано в рамках Програми гарантування малих позик IFC, яка підтримується Європейською комісією через Європейський фонд сталого розвитку. Проєкт є частиною Програми заходів з підвищення економічної стійкості (ERA) IFC на $2 млрд для підтримки приватного сектора України.
За даними Нацбанку України на 1 жовтня 2023 року, Креді Агріколь Банк посідав 11-те місце за загальними активами (100,36 млрд грн) серед 63 діючих банків країни, має 141 відділення. Банк повністю належить французькому Credit Agricole SA.
Міжнародна фінансова корпорація (IFC) запускає механізм розподілу ризиків на суму EUR20 млн для українських “дочок” угорського OTP Bank: ОТП Банк та “ОТП Лізинг”, щоб підтримати малі та середні підприємства (МСП), особливо ті, що працюють у секторі агробізнесу або власниками яких є жінки.
“IFC бере на себе половину ризику за сукупним портфелем у EUR40 млн, який охоплює ключові сегменти української економіки”, – йдеться в прес-релізі корпорації в п’ятницю.
Уточнюється, що це будуть перші механізми розподілу ризиків в Україні в рамках Програми гарантування малих позик IFC, що підтримується Єврокомісією та яка допоможе зберегти робочі місця, надавати товари й послуги першої необхідності, відновити ланцюжки поставок, а також отримувати експортні доходи й бюджетні надходження.
IFC нагадує, що 2021 року МСП становили 99,97% усіх підприємств в Україні, генерували близько 60% валового внутрішнього продукту (ВВП) і забезпечували роботою понад 7 млн осіб. У другій половині 2022 року МСП зазнали значних збитків, і наразі лише 6% із них ведуть господарську діяльність у таких самих обсягах, як і до повномасштабного вторгнення Росії.
“Сильний приватний сектор є ключовим для економічного відродження України. Розширення доступу до фінансування для бізнесу має вирішальне значення для протидії макроекономічній нестабільності та перебоям у ланцюжках постачань, які наразі серйозно перешкоджають економічній діяльності в країні”, – наводяться в релізі слова віцепрезидента IFC у Європі, Латинській Америці та Карибському басейні Альфонсо Гарсіа Мори.
Він додав, що IFC прагне забезпечити доступ до кредитів і стимулювати інновації як ключову передумову для відновлення України.
Як повідомлялося, спочатку IFC з групи Світового банку розглядала проєкт надання часткового покриття за ризиками нового фінансування для українських ОТП Банку та “ОТП Лізинг” на EUR60 млн – по EUR30 млн для кожної фінустанови, оцінюючи свою можливу участь у покритті ризиків до EUR30 млн.
ОТП Банк за розмірами загальних активів (103,33 млрд грн) на початок червня цього року був восьмим серед 65 українських банків. Банк має 75 відділень в Україні.
“ОТП Лізинг” є найбільшою лізинговою компанією в Україні з часткою близько 45% за підсумками першого кварталу цього року. Гендиректор “ОТП Лізинг” Андрій Павлушин раніше повідомив, що в першому півріччі 2023 року компанія профінансувала українських клієнтів на 2,2 млрд грн, що на 3-4% більше за показник першого півріччя 2022 року.
Міжнародна фінансова корпорація (IFC) із групи Світового банку увійде до капіталу нового фонду під управлінням компанії Horizon Capital – Horizon Capital Growth Fund IV (HCGF IV) із вкладом у $30 млн, а Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) – із вкладом $50 млн.
Як йдеться в інформації на сайті корпорації, проект схвалений і на відповідні документи очікують підписання, це будуть перші інвестиції IFC в Україну з початку повномасштабної війни, що почалася в лютому 2022 року.
ЄБРР уточнив, що його рада директорів схвалила входження до HCGF IV 6 вересня.
Цільовий розмір нового фонду – $250 млн. IFC уточнює, що фонд інвестуватиме в основному в технологічні та експортно-орієнтовані компанії, що швидко ростуть, із середньою капіталізацією, що працюють в Україні та Молдові і конкурентоспроможними на глобальному ринку.
Передбачається, що фонд інвестуватиме $10-30 млн. для придбання міноритарних пакетів акцій 10-15 компаній із середньою капіталізацією та вартістю $50-150 млн.
Згідно з матеріалами, HCGF IV є наступником Emerging Europe Growth Fund III (EEGF III, 2017 рік) і наслідуватиме аналогічну інвестиційну стратегію, орієнтовану на ІТ-послуги та продукти, а також на електронну комерцію, інноваційні споживчі товари та фінтех.
IFC нагадує, що інвестував у EEGF III та EEGF II (2008), тоді як ЄБРР був інвестором EEGF III та EEGF II, а також HCGF II.
Участь IFC у фонді власним капіталом в умовах, коли після початку війни фонд не зможе залучити ці гроші на ринку, матиме вирішальне значення для досягнення мінімального розміру першого закриття $100 млн, а подальша участь IFC дозволить досягти остаточного розміру $250 млн, зазначається у повідомленні.
“Ця знакова подія – незважаючи на війну, IFC приймає рішення виділити гроші для інвестицій в Україну. Це має стати позитивним сигналом і для інших потенційних інвесторів: в українську економіку можна і потрібно починати вкладати гроші вже зараз”, – прокоментувала рішення IFC перший віце- прем’єр – міністр економіки України Юлія Свириденко.
За даними Мінекономіки, до фонду HCGF IV планують також увійти німецька корпорація з інвестицій та розвитку (DEG), Швейцарський інвестиційний фонд для ринків, країни, що розвиваються (SIFEM), Голландська фінансова компанія для країн, що розвиваються (FMO), Western NIS Enterprise Fund, Фонд Рокфеллера та інші.
Horizon Capital – велика інвестиційна компанія, що управляє п’ятьма фондами прямих інвестицій (понад 40 інституційних інвесторів) з активами $1,1 млрд, серед яких WNISEF (з капіталом $150 млн), Emerging Europe Growth Fund (EEGF, $132 млн), EEGF II ($370 млн) та EEGF III ($200 млн), а також HCGF II ($258,3 млн). Кошти зазначених фондів інвестуються у проекти в Україні та Молдові.
В даний час у компанії два партнери-засновники – CEO Ленна Кошарна і голова інвесткомітету Джеффрі Ніл. Офіси компанії розташовані у Києві та Чикаго.
