Національний банк України (НБУ), як і очікував ринок, поліпшив прогноз інфляції на 2023 рік до 18,7% (у жовтневому прогнозі – 20,8%), повідомила прес-служба регулятора в четвер.
“НБУ прогнозує уповільнення інфляції до 18,7% у 2023 році. Цьому сприятимуть збереження жорстких монетарних умов, зниження світової інфляції та слабший споживчий попит в умовах вимкнення електроенергії”, – пояснюється в повідомленні.
Зазначається, що отримання анонсованих обсягів міжнародної допомоги та спільні дії НБУ й уряду щодо активізації ринку внутрішніх боргових залучень дасть змогу уникнути емісійного фінансування дефіциту бюджету та балансувати валютний ринок.
Регулятор очікує, що наступними роками інфляція сповільнюватиметься швидше, завдяки зниженню безпекових ризиків, повноцінному відновленню логістики та збільшенню врожаїв.
НБУ, зокрема, прогнозує, що вона знизиться до 10,4% у 2024 році та 6,7% у 2025 році.
“Основний внесок в інфляцію в ці роки матиме адміністративний компонент через необхідність приведення тарифів на житлово-комунальні послуги до ринкових рівнів”, – пояснили в центробанку.
Зазначається, що за останні три місяці показник інфляції в річному вимірі майже не змінювався.
Стабілізації інфляційного тиску сприяли деокупація територій, розширення пропозиції продуктів харчування, заходи, вжиті НБУ, та слабший споживчий попит в умовах енергетичного терору Росії.
Водночас ціновий тиск залишається значним через наслідки війни, зокрема руйнування підприємств та інфраструктури, порушення ланцюгів виробництва та постачання. Інфляційні очікування, попри стабілізацію, залишалися підвищеними.
Зростання споживчих цін в Україні в грудні 2022 року залишилося на рівні листопада – 0,7% порівняно з 2,5% у жовтні, 1,9% – у вересні та 1,1% – у серпні, повернувшись на рівень липня, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у вівторок.
У грудні минулого року було зафіксовано інфляцію 0,6%, тому в річному вимірі загалом за підсумками року вона становила 26,6% порівняно з 26,5% за підсумками листопада.
Базова інфляція минулого місяця знизилася до 0,8% з 1,3% у листопаді та 1,9% у жовтні, 2,4% – у вересні та 2,1% – у серпні.
Загалом за цей рік базова інфляція становила 22,6%, уточнив Держстат.
Нацбанк у середині жовтня зберіг прогноз інфляції за підсумками 2022 року на рівні 30%, тоді як уряд наприкінці жовтня поліпшив його з 30,1% до 29,3%.
На споживчому ринку в грудні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 0,7%. На 2,5-0,9% подорожчали олія, молоко та молочні продукти, хліб, фрукти, овочі, безалкогольні напої, риба та продукти з риби. Водночас, на 2,7-0,1% подешевшали продукти переробки зернових, яйця, цукор, м’ясо птиці, сало, свинина, рис.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 0,7%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,7%.
Одяг та взуття подешевшали на 2,6%, зокрема одяг – на 3,0%, взуття – на 2,4%.
Зростання цін у сфері охорони здоров’я на 0,9% відбулося насамперед за рахунок подорожчання амбулаторних послуг на 1,3% і фармацевтичної продукції – на 1,0%.
Ціни на транспорт зросли на 1,6% здебільшого через подорожчання палива та мастил на 3,1%.
Як повідомлялося, 2021 року інфляція в Україні зросла до 10% із 5% 2020 року і 4,1% 2019 року, а базова – до 7,9% проти 4,5% роком раніше.
Зростання споживчих цін в Україні у жовтні 2022 року прискорилося до 2,5% з 1,9% у вересні, 1,1% – у серпні та 0,7% у липні, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у четвер.
У жовтні минулого року було зафіксовано інфляцію 0,9%, тому у річному вимірі за підсумками жовтня цього року вона зросла до 26,6% з 24,6% за підсумками вересня, 23,8% – за підсумками серпня, 22,2% – за підсумками липня та 21,5% – за підсумками червня.
Базова інфляція минулого місяця знизилася до 1,9% з 2,4% у вересні та 2,1% у серпні.
З початку цього року за десять місяців споживчі ціни в Україні зросли на 24,8%, а базова інфляція склала 20,1%, уточнив Держстат.
Нацбанк у середині жовтня зберіг прогноз інфляції за підсумками 2022 року на рівні 30%, тоді як уряд наприкінці жовтня покращив його з 30,1% до 29,3%.
На споживчому ринку у жовтні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 4,2%. Найбільше (на 60,5%) подорожчали яйця. На 11,3-2,3% зросли ціни на сало, овочі, фрукти, м’ясо та м’ясопродукти, безалкогольні напої, рибу та продукти з риби, сири, олію, молоко. На 4,8% подешевшали продукти переробки зернових.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 0,9%, у т.ч. на тютюнові вироби – на 1%, алкогольні напої – 0,8%.
Одяг та взуття подорожчали на 1,9%, зокрема взуття – на 2,1%, одяг – на 1,7%.
Зростання цін у сфері охорони здоров’я на 1,2% відбулося насамперед за рахунок подорожчання послуг лікарень на 1,8% та амбулаторних послуг – на 1,6%.
Ціни на транспорт зросли на 0,8%, переважно через подорожчання транспортних засобів на 1,5%. Водночас на 5,1% подешевшав проїзд у залізничному пасажирському транспорті.
Як повідомлялося, у 2021 році інфляція в Україні зросла до 10% з 5% у 2020 році та 4,1% у 2019 році, а базова – до 7,9% проти 4,5% роком раніше.
Споживчі ціни в Німеччині, гармонізовані зі стандартами Євросоюзу, у жовтні зросли на 11,6% у річному вираженні, свідчать попередні дані Федерального статистичного управління країни (Destatis).
Темпи інфляції прискорилися порівняно з 10,9% у вересні та знову оновили історичний максимум.
Опитані Trading Economics аналітики в середньому очікували на збереження інфляції на рівні 10,9%.
Зростання споживчих цін у порівнянні з попереднім місяцем сповільнилося до 1,1% з 2,2% у вересні. Експерти у середньому прогнозували підвищення на 0,5%.
Інфляція, розрахована за німецькими стандартами, у жовтні прискорилася до 10,4% у річному вираженні – максимуму з грудня 1951 року, проти 10% місяцем раніше. У помісячному вираженні вона сповільнилася до 0,9% із 1,9%.
Посиленню інфляції у ФРН сприяють ослаблення євро, енергетична криза і проблеми, що зберігаються в ланцюжках поставок.
Ціни на енергоносії у країні зросли у жовтні на 43%, продукти харчування подорожчали на 20,3%, вартість послуг збільшилась на 4%.
Остаточні дані щодо інфляції в Німеччині за жовтень будуть опубліковані 11 листопада.
Курс біткойну впав на 4% у ході торгів у четвер після публікації даних про вищу, ніж очікувалося, інфляцію в США.
Ціна біткойну на 16:11 кск опустилася на 4,4% порівняно з рівнем закриття попередніх торгів і склала $18,312 тис., що є найнижчим рівнем з 18 червня.
Курс ефіру (Ether) упав на 6,6%, до $1,212 тис.
Споживчі ціни (індекс CPI) у США у вересні зросли на 8,2% щодо того ж місяця минулого року, показали опубліковані у четвер дані Мінпраці країни. Таким чином, інфляція сповільнилася до мінімуму за сім місяців порівняно з 8,3% у серпні, але виявилася вищою за 8,1%, які очікувалися аналітиками, опитаними агентством Bloomberg.
У помісячному вирахуванні індекс CPI збільшився на 0,4%, хоча аналітики чекали підйому на 0,2%.
Тим часом зростання споживчих цін без урахування вартості продуктів харчування та енергоносіїв (індекс Core CPI) у вересні прискорилося до 6,6% у річному вираженні з 6,3% у серпні.
“Весь світ дивиться на дані щодо американської інфляції, щоб спробувати передбачити дії Федрезерва”, – зазначив засновник дослідницької компанії Truflation Штефан Раст.
Вища, ніж очікувалося, інфляція підвищує ймовірність чергового зростання ставки на 75 базисних пунктів на наступному засіданні ФРС, яке пройде 1-2 листопада.
Национальный банк Украины (НБУ) отмечает наличие на рынке ряда факторов, способствующих улучшению ценовой ситуации, и может снизить прогноз инфляции на текущий год, который в июле был установлен на уровне 31%, сообщил заместитель главы НБУ Сергей Николайчук.
Наш последний прогноз июльский (инфляции) – около 30%, в следующем году будет около 20%. Риски – в сторону снижения: скорее всего, будет пересмотрен (прогноз инфляции) немного ниже, но несущественно”, – сказал он на конференции Forbes “Без розовых очков. Бизнес и государство во время войны” в четверг.
Николайчук пояснил, что это связано, в частности, с улучшением ситуации с поставкой овощей и фруктов.
Он добавил, что цены на топливо снизились больше, чем ожидал Нацбанк, что также связано с логистикой.
“Ситуация с открытием портов также дает больше оснований, что не будет курсовых колебаний больших”, – указал замглавы Нацбанка.
Он также отметил, что в июльский прогноз Нацбанк закладывал введение дополнительного импортного сбора и большего акциза на топливо, однако эти меры не реализовались, и это тоже дополнительный сдерживающий эффект для цен.
“В следующем году основной дезинфляционный фактор – улучшение способности украинского бизнеса наращивать производство сельхозпродукции, улучшатся логистические возможности”, – сказал Николайчук.
Как сообщалось, рост потребительских цен в Украине в августе 2022 года ускорился до 1,1% с 0,7% в июле, а в годовом измерении по итогам августа этого года инфляция выросла до 23,8% с 22,2% по итогам июля и 21,5% по итогам июня.
Как сообщалось, в 2021 году инфляция в Украине выросла до 10% с 5% в 2020 году и 4,1% в 2019 году, а базовая – до 7,9% против 4,5% годом ранее.
НБУ прогнозировал ускорение инфляции в этом году до 31%, в том числе по итогам третьего квартала – до 25,6%.
