Румунія може поставити за мету приєднатися до єврозони у 2032 році за умови стабілізації державних фінансів і виконання критеріїв валютного союзу, заявив виконувач обов’язків міністра інвестицій та європейських проєктів країни Драгош Післару.
Заява була оприлюднена в інтерв’ю румунському телеканалу TVR Info. При цьому 2032 рік наразі не є офіційно затвердженою датою переходу Румунії на євро, а розглядається Післару як можливий цільовий орієнтир.
За словами міністра, першочерговим завданням для країни має стати фіскально-бюджетна консолідація та приведення державних фінансів до стабільного стану до 2030 року.
“Мета полягає в тому, щоб до 2030 року навести лад у наших фінансах. Тому я бачу можливість узгодження кількох цілей: фіскально-бюджетної консолідації та прийняття на 2028-2034 роки узгодженого плану розвитку країни”, – заявив Післару.
Він також наголосив на необхідності політичної стабільності, яка дозволила б уряду послідовно виконувати такий план. Після досягнення необхідних макроекономічних показників Румунії необхідно буде пройти етап участі в європейському механізмі валютних курсів ERM II.
“Румунія могла б, скажімо, у 2030 плюс два, тому що два роки потрібно провести в передпокої. Це період моніторингу. 2032 рік міг би бути важливою ціллю для вступу до єврозони”, – зазначив міністр.
Наразі Румунія ще не відповідає ключовим критеріям для запровадження євро. Згідно з опублікованою у червні 2026 року доповіддю Європейського центрального банку про конвергенцію, країна не бере участі в ERM II. Для виконання валютного критерію держава повинна перебувати в цьому механізмі щонайменше два роки без значних коливань або девальвації валюти щодо євро.
Суттєвою проблемою залишається й інфляція. Середній показник гармонізованої інфляції в Румунії за 12 місяців станом на травень 2026 року становив 8,4%, тоді як референтний рівень для вступу до єврозони дорівнював 2,7%. Середня довгострокова процентна ставка становила 6,7% за максимально допустимого для відповідного критерію рівня 5,1%.
Крім того, Румунія продовжує процедуру скорочення надмірного бюджетного дефіциту. ЄС встановив для Бухареста траєкторію, яка має дозволити усунути надмірний дефіцит до 2030 року. Єврокомісія прогнозувала його скорочення до 6,2% ВВП у 2026 році та 5,8% у 2027 році. Державний борг, за прогнозом, навпаки, може зрости до 63,4% ВВП у 2027 році.
Таким чином, сценарій переходу на євро у 2032 році передбачає суттєве скорочення бюджетного дефіциту та інфляції, стабілізацію державного боргу, вступ до ERM II і щонайменше дворічне перебування в цьому механізмі перед остаточним приєднанням до єврозони.
Ціни на житло в Туреччині в липні 2026 року зросли в середньому на 23,3% у національній валюті порівняно з минулим роком, однак висока інфляція повністю нівелювала це зростання: у реальному вираженні нерухомість подешевшала на 6,6%, свідчить липневий огляд ринку платформ Emlakjet та Endeksa. Дані опубліковано 14 серпня.
Середня ціна квадратного метра житла по країні сягнула 41,7 тис. турецьких лір, або приблизно 871 долар, а середня вартість об’єкта, що продається, — 5,21 млн лір, що відповідає приблизно 109 тис. доларів.
При цьому в липні вперше з’явився невеликий позитивний сигнал у короткостроковій динаміці: за місяць ціни зросли на 1,9% номінально та приблизно на 0,5% з урахуванням інфляції. Однак одного місяця поки що недостатньо, щоб говорити про стійке відновлення реальної вартості турецького житла.
Анкара дорожчає швидше за Стамбул та Анталію
Серед 30 найбільших за кількістю угод провінцій найпомітніше зростання зафіксовано в Орду — 32,4% за рік. Це єдина з розглянутих провінцій, де зростання виявилося позитивним і з урахуванням інфляції — близько 0,4%.
На другому місці — Анкара з номінальним зростанням на 28,7%, при цьому в реальному вираженні житло в столиці подешевшало приблизно на 2,5%. Далі йдуть Коджаелі — плюс 28,5%, Денізлі — 27,1% та Елязиг — 26,9%.
У Стамбулі квадратний метр житла в липні коштував у середньому 65,1 тис. лір, а середня вартість об’єкта — близько 7,16 млн лір, або $149,5 тис.
В Анталії, одному з основних ринків для іноземних покупців, середня вартість квадратного метра сягнула 55,5 тис. лір, а об’єкта — близько 6,1 млн лір, або $127,5 тис. В Ізмірі середня вартість становила близько 54 тис. лір за квадратний метр і 6,48 млн лір за об’єкт.
Найдорожчою провінцією Туреччини залишається Мугла, до якої входять такі курортні центри, як Бодрум і Мармарис. Тут середня вартість квадратного метра сягнула 87,2 тис. лір, а об’єкта — 11,34 млн лір, або майже $237 тис. Це більш ніж удвічі перевищує середній показник по країні.
Продажі житла різко знизилися
Зростання цін відбувається на тлі помітного скорочення кількості угод. За даними Турецького статистичного інституту TÜİK, статистика продажів житла та комерційної нерухомості за липень була опублікована 13 серпня 2026 року. Загалом за місяць у країні було продано 123 603 житлові об’єкти, що приблизно на 17% менше, ніж роком раніше.
Найбільшим ринком залишився Стамбул із 22,6 тис. угод, далі йшли Анкара — 9,64 тис., Ізмір — 6,55 тис. та Анталія — 6,3 тис.
При цьому структура продажів дає неоднозначні сигнали. Кількість іпотечних угод зросла на 23,7%, тоді як продажі первинного житла знизилися на 8,6%, а вторинного — одразу на 20,8%. Це може свідчити про поступове повернення на ринок частини покупців, які мають можливість скористатися банківським фінансуванням.
Таким чином, зростання вартості турецької нерухомості в лірах поки що значною мірою залишається наслідком інфляції. Для інвестора важливіше звертати увагу не лише на номінальні 20–30% зростання, а й на реальну динаміку вартості, валютний курс та прибутковість від оренди. За підсумками липня середній об’єкт у Туреччині формально коштує значно дорожче, ніж рік тому, проте його реальна вартість продовжує знижуватися.
Нещодавно Open4Business окремо проаналізував структуру іноземних покупців турецької нерухомості. За підсумками червня 2026 року перше місце посідали громадяни Росії з 381 покупкою, а українці придбали 170 об’єктів і поділили друге місце з громадянами Ірану. Загалом іноземці купили в червні 2 015 житлових об’єктів. За січень-червень іноземний попит становив 9 083 об’єкти й був на 9,2% нижчим за торішній.
Українці залишаються однією з найбільших груп покупців житла в Туреччині й у більш тривалому періоді. У 2025 році громадяни України придбали 1 541 об’єкт і посіли третє місце серед іноземців, поступившись лише росіянам та іранцям. Таким чином, зниження реальних цін на турецьке житло представляє безпосередній інтерес і для українських приватних інвесторів, які продовжують активно бути присутніми на цьому ринку.
Фармацевтична продукція, медичні товари та обладнання в Україні в липні 2026 року коштували в середньому на 2,9% дешевше, ніж роком раніше, тоді як амбулаторні медичні послуги подорожчали на 13,3%, свідчать дані Державної служби статистики.
Загалом категорія охорони здоров’я зросла в ціні за рік лише на 2,2%, значно повільніше за загальну споживчу інфляцію у 7,7%. За липень ціни в цій групі збільшилися на 0,6%.
Фармацевтична продукція, медичні товари та обладнання від початку 2026 року подешевшали на 0,9%. У липні, однак, порівняно з червнем ця категорія подорожчала на 0,6%.
Амбулаторні послуги, навпаки, зросли в ціні на 0,8% за місяць, на 8,3% від початку року та на 13,3% у річному вимірі. У середньому за січень-липень вони коштували на 13,6% дорожче, ніж за аналогічний період 2025 року.
Таким чином, усередині медичного сегмента спостерігається помітний розрив між динамікою вартості медичних товарів і безпосередньо послуг.
Одяг та взуття в Україні в липні 2026 року подешевшали на 4,8% порівняно з червнем і на 5,6% порівняно з липнем минулого року, свідчать дані Державної служби статистики. Одяг за місяць подешевшав на 5,8%, а в річному вимірі — на 5,4%. Взуття подешевшало відповідно на 3,5% та 6,1%.
Порівняно з груднем 2025 року вся група «одяг та взуття» подешевшала на 4,5%, у тому числі одяг — на 6,5%, взуття — на 2%.
У січні–липні 2026 року ціни на одяг та взуття в середньому були на 5,5% нижчими, ніж за аналогічний період 2025 року. При цьому загальний індекс споживчих цін за ці два періоди зріс на 7,8%.
Одяг та взуття, таким чином, залишаються однією з найбільших груп споживчого кошика, де Держстат фіксує зниження цін на тлі загальної інфляції.
Ціни на транспорт в Україні в липні 2026 року були на 18,6% вищими, ніж роком раніше, свідчать дані Державної служби статистики. Лише за місяць транспорт подорожчав на 1,3%. Найбільш помітне зростання зафіксовано в пасажирському автомобільних перевезеннях — на 6% за липень і на 30,8% порівняно з липнем 2025 року.
Загалом транспортні послуги подорожчали за рік на 28,9%, а з початку 2026 року — на 25,7%. Залізничні пасажирські перевезення стали дорожчими на 2,7% за місяць і на 15,5% за рік.
Ще одним суттєвим фактором залишається вартість палива. У липні паливо та мастила подешевшали на 0,1% порівняно з червнем, однак порівняно з липнем минулого року вони були дорожчими на 28%, а з початку року — на 26,5%.
Таким чином, транспорт дорожчає значно швидше, ніж загальний споживчий ринок: річна інфляція в Україні в липні становила 7,7%, тоді як транспорт — 18,6%, а транспортні послуги — 28,9%.
Як повідомляє Fixygen, ринок криптовалют завершив минулий тиждень переважно зростанням: біткойн відновився після зниження на початку серпня і знову протестував позначку $65 тис., тоді як Ethereum і більшість найбільших альткойнів також зміцнилися. Винятком серед провідних криптовалют став XRP, який втратив близько 5% за тиждень.
На ранок 10 серпня біткойн торгувався на рівні близько $65,2 тис. і зріс приблизно на 3,7% за сім днів, свідчать дані CoinDesk. Протягом понеділка ціна знову опустилася нижче $65 тис. — приблизно до $64,5–64,7 тис. Ще 7 серпня BTC демонстрував тижневе зростання на 3,1%, прямуючи до першого тижневого зростання за три тижні.
Ethereum на початку нового тижня перебував у районі $1,9 тис. і також завершив тиждень зростанням. BNB і Solana перебували в плюсі, тоді як XRP відстав від загального відновлення ринку і втратив близько 5%.
Одним із головних факторів підтримки стало повернення інституційного попиту. Американські спотові bitcoin-ETF отримали за минулий тиждень $853,54 млн чистого припливу, що стало найсильнішим тижневим результатом з середини квітня. Значна частина коштів припала на фонд IBIT компанії BlackRock.
Сукупний чистий приплив в американські спотові ETF на біткойн та Ethereum за тиждень оцінюється приблизно в $1,1 млрд. Ще на початку серпня ситуація була протилежною: попередній тиждень біткойн-ETF завершили невеликим чистим відтоком, тому повернення великих покупців стало однією з основних змін ринкової картини.
Додаткову підтримку криптовалютам забезпечила американська макростатистика. Слабкі дані щодо ринку праці США зменшили побоювання щодо можливого подальшого підвищення процентних ставок ФРС і підтримали попит на ризикові активи. Bitcoin після публікації статистики піднявся до $65 тис., водночас американські фондові індекси завершили сильний тиждень.
При цьому говорити про повноцінне повернення стійкого бичачого тренду поки що зарано. Bitcoin залишається неподалік від діапазону $62–65 тис., у якому перебував значну частину останніх тижнів. Аналітики зазначають, що для підтвердження більш стійкого відновлення ринку необхідне закріплення вище рівня $65 тис.
Ще одна ознака обережності — вкрай низька реалізована волатильність. Минулої суботи діапазон коливань BTC становив усього близько $350 — це мінімальний суботній діапазон з листопада 2023 року. Водночас на ринку опціонів зберігається підвищений попит на захист від зниження в районі $62–63 тис., що вказує на триваючі побоювання учасників ринку.
Стримуючим фактором стала й новина про продаж біткойнів найбільшим корпоративним власником Strategy. Компанія повідомила 10 серпня, що за попередній тиждень продала 1 690 BTC приблизно за $108,6 млн, спрямувавши кошти, зокрема, на викуп привілейованих акцій. Її запаси скоротилися до 840 447 BTC.
Регуляторний фактор, навпаки, до кінця серпня, ймовірно, відійде на другий план. Сенату США не вдалося ухвалити CLARITY Act до початку серпневих канікул Конгресу. Повернення законодавців до розгляду комплексних правил регулювання ринку цифрових активів очікується не раніше середини вересня.
Що визначатиме ринок до кінця серпня
Першим серйозним випробуванням стане американська статистика інфляції. 12 серпня має бути опубліковано індекс споживчих цін США за липень, 13 серпня — індекс цін виробників, а 14 серпня — дані щодо роздрібних продажів. Після слабкої статистики зайнятості саме показники інфляції можуть визначити очікування щодо подальшої політики ФРС і, відповідно, напрямок руху біткоїна та інших ризикових активів.
Наступною важливою датою стане 19 серпня, коли Федеральна резервна система опублікує протокол засідання FOMC 28–29 липня. Інвестори шукатимуть у ньому додаткові сигнали щодо того, наскільки регулятор стурбований поєднанням підвищеної інфляції та ослаблення ринку праці.
Ще більш насиченим стане останній тиждень серпня. 26 серпня США одночасно оприлюднять другу оцінку ВВП за II квартал та липневу статистику доходів і витрат населення, включаючи індекс цін PCE — один з основних інфляційних орієнтирів ФРС.
З 27 по 29 серпня відбудеться щорічний симпозіум Федерального резервного банку Канзас-Сіті в Джексон-Холі. У 2026 році його тема безпосередньо пов’язана з фінансовими ринками — «Financial Innovation: Implications for Payments and Policy». Тому заяви керівників центробанків можуть мати особливе значення й для криптовалютного сектору.
До кінця серпня для ринку можна виділити два основні сценарії. За умови подальшого припливу капіталу в ETF, більш помірної інфляції в США та збереження очікувань щодо нейтральної або більш м’якої політики ФРС, біткойн отримає можливість закріпитися вище 65 тис. доларів і спробувати повернутися до липневих рівнів вище 66 тис. доларів. Це висновок, зроблений на основі поточної структури ринку, а не гарантований ціновий прогноз.
Негативний сценарій пов’язаний насамперед з несподіваним прискоренням інфляції в США, зростанням дохідності облігацій та новим посиленням геополітичних ризиків навколо Близького Сходу та Ормузької протоки. У такому разі увага ринку знову зміститься до зони $62–63 тис., де учасники ринку опціонів зараз активно страхуються від падіння.
Таким чином, крипторинок вступає у другу половину серпня в сильнішому стані, ніж на початку місяця: інституційні потоки відновилися, біткойн відіграв значну частину нещодавніх втрат, а більшість найбільших альткойнів перейшли до зростання. Однак низька волатильність і концентрація кількох ключових макроекономічних подій у другій половині місяця створюють передумови для помітного розширення цінових коливань до кінця серпня.
