З 24 по 26 травня 2023 року відбуватиметься щорічна міжнародна науково-практична конференція “Філатовські читання – 2023”, яку внесено до Державного некомерційного підприємства “Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямів підготовки “Медицина” та “Фармація” при Міністерстві охорони здоров’я України” та акредитовано EACME. Окрім фахівців з областей України, у ній також візьмуть участь провідні офтальмологи з Бельгії, Болгарії, Великої Британії, Вірменії, Греції, Єгипту, Ізраїлю, Іспанії, Китаю, Молдови, Нідерландів, Німеччини, ОАЕ, Польщі, Португалії, Румунії, США, Туреччини, Угорщини, Франції, Швейцарії та Єгипту.
У доповідях буде обговорено сучасні підходи і методи діагностики та лікування очних захворювань за новітніми технологіями. Організаторами науково-практичної конференції з міжнародною участю “Філатовські читання-2023” є Громадська організація “Товариство офтальмологів України” та Державна установа “Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. О.О. Богомольця”. Програма науково-практичної конференції присвячена пріоритетним напрямам офтальмології: захворюванням рогівки та переднього відділу ока, посттравматичній патології ока, зокрема за бойової травми, хірургії катаракти, нейроофтальмології, офтальмоонкології, вітреоретинальній патології, офтальмопатології дитячого віку, порушенням рефракції та акомодації, глаукомі та реконструктивній хірургії.
Таким чином, науково-практична конференція з міжнародною участю “Філатовські читання-2023” надає можливість об’єднатися відомим вченим, дослідникам, лікарям-практикам і фахівцям суміжних напрямів для обміну досвідом, розширення професійних зв’язків і ділових відносин, що сприятиме підвищенню головного результату медичної науки – поліпшенню стану здоров’я населення і профілактики очних захворювань.
Відкриє конференцію доповідач Герріт Меллес, MD, PhD (Роттердам, Нідерланди) з лекцією, яка присвячена академіку В.П. Філатову “Як би природа побачила перемогу нашої рогівки”.
На конференції “Філатовські читання – 2023” відбудуться засідання професійних товариств: ГО “Товариство офтальмологів України”, ГО “Українське глаукомне товариство”, ГО “Спілка Українських офтальмохірургів”, Рада молодих вчених України, Європейське товариство контактних лінз офтальмологів (ECLSO), Польське офтальмологічне товариство “Офтальмологія в 21 столітті” (POS), Німецьке офтальмологічне товариство DOG, Асоціація офтальмологів Молдови.
На пленарних і секційних засіданнях українські та зарубіжні фахівці представлять свої інноваційні рішення, винаходи, удосконалення в галузі офтальмології. Усі учасники конференції отримають сертифікати.
Місце проведення: м. Одеса, Французький бульвар, 49/51, ДУ “Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України”. В.П. Філатова НАМН України”.
Контакти:
Телефони для довідок (048) 746-52-08
E-mail: filatovinstitut@ukr.net
Державна установа “Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України”. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України”
Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова Національної академії медичних наук України (Одеса) отримав як гуманітарну допомогу препарат мелфалан. В.П.Філатова для лікування ретинобластоми – внутрішньоочних злоякісних пухлин у дітей.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в клініці, препарат застосовують для лікування захворювання за власною розробленою медиками інституту методикою комбінованої поліхіміотерапії, що передбачає введення ліків безпосередньо в пухлину в поєднанні із загальною поліхіміотерапією. Застосування такого методу дає змогу зберегти уражене пухлиною око і навіть зір у 80% випадків, зокрема за 3-4 стадії ретинобластоми.
Як препарат для внутрішньоочних ін’єкцій застосовується препарат мелфалан, який випускає фармкомпанія Aspen Pharmacare Holdings Limited.
“На жаль, останнім часом закупити мелфалан для ін’єкцій в Україні було неможливо. Інститут вжив активних дій для того, щоб отримати ліки”, – повідомили в інституті.
Отримання ліків стало можливим завдяки зусиллям керівника служби патронату МЗС України Ольги Нікітченко, посла України в ПАР Любові Абравітової, а також старшого виконавчого директора Aspen Group Ставроса Ніколау за підтримки БФ We stand with Ukraine.
“Препарат доставили в Інститут Філатова. І буквально наступного дня перший пацієнт отримав лікування, що дає змогу зберегти йому зір і життя”, – повідомили в клініці.
Ретинобластома – внутрішньоочна високо злоякісна пухлина сітківки, що розвивається здебільшого у дітей перших двох років життя і становить 89,3-98,2% усіх внутрішньоочних новоутворень у дітей. Рівень захворюваності на ретинобластому у світі становить нині 1 випадок на 10-15 тисяч новонароджених.
У зв’язку з безсимптомним перебігом захворювання, більшість (85-86% дітей) потрапляють до клінік із стадією ретинобластоми, яка вже далеко зайшла, раніше і дотепер у багатьох клініках єдиним способом збереження життя дитині вважали видалення пухлини разом з оком.
Лікування ретинобластоми в Україні проводиться у відділі офтальмопатології дитячого віку ДУ “Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова НАМН України”. В.П.Філатова НАМН України”. За останні роки в клініці проліковано близько 300 дітей з ретинобластомою віком від трьох місяців до восьми років. Одній дитині роблять від трьох до 20 ін’єкцій залежно від стадії захворювання.
Французька Quantel medical за сприяння посольства України у Франції передала Інституту очних хвороб та тканинної терапії ім. В.П. Філатова (Одеса) як гуманітарна допомога новий зонд (датчик) для апарату Aviso для ультразвукової біомікроскопії переднього відділу ока.
Як повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» у клініці, обстеження на апараті Aviso щорічно потребують до 5000 пацієнтів, зокрема, для виявлення та моніторингу, стану внутрішньоочних пухлин та новоутворень кон’юнктиви ока.
Крім того, потреба в дослідженні з використанням датчика зростає під час війни для пацієнтів з травмами, сторонніми тілами, що потрапили до переднього відділу ока, хімічними та термічними опіками.
Навесні поточного року в інституту виникла гостра потреба в новому датчику, оскільки наявний фактично вийшов з ладу. Датчик кожного апарата виготовляється індивідуально.
Самостійно оновити обладнання під час війни клініка була не в змозі, зокрема через обмеження фінансування, відсутність датчика в Україні, порушення логістичних ланцюжків і складність з доставкою.
«Адміністрація, лікарі та пацієнти клініки Інституту очних хвороб та тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України від щирого серця висловлюють подяку генеральному директору компанії Quantel medical пану Жан-Марку ЖАНДРЕ/ Jean-Marc GENDRE та співробітникам компанії за надану гуманітарну допомогу та посольству України у Франції за неоціненну допомогу та підтримку», – наголосили у клініці.
Більшість медичних фахівців, які виїхали за кордон, повернулася і продовжує працювати, повідомили практики та експерти у сфері медицини під час круглого столу в агентстві “Інтерфакс-Україна” у четвер.
“Наразі у нас 98% персоналу на місці. У перші місяці війни була частина тих, хто виїхав на захід України або за кордон, проте на сьогодні майже всі повернулися та працюють”, – сказав завідувач відділення кардіометаболічних захворювань клініки для дорослих ГУ “Центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України” Євген Марушко.
“Щодо колективу Інституту Філатова, у нас майже ніхто не поїхав. 99% співробітників штату залишилися. Дефіцит є у дуже вузьких спеціальностях, яких і так мало на всю країну. Якщо ті фахівці, яких і так було мало їдуть, то це негативно позначається на рівні надання допомоги”, – сказала завідувачка відділення запальних патологій очей та мікрохірургічного лікування їх наслідків ДУ “Інститут очних хвороб та тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України” Олександра Зборовська.
У свою чергу директор з розвитку бізнесу медичної групи компаній ADONIS Світлана Лонська повідомила, що в приватному секторі надання медичних послуг більша частина персоналу повернулася, а ті, хто залишився за кордоном, планують повернутися найближчим часом.
Вона також зазначила, що під час широкомасштабних бойових дій у Київській області було зруйновано пологовий будинок, при цьому лікарі не зупиняли своєї роботи, приймаючи пологи в екстрених умовах.
Водночас завідувач кафедри нефрології та нирково-замісної терапії Національного університету охорони здоров’я Дмитро Іванов вважає, що повернувшись до України, лікарі та керівний персонал показали рівень своєї надійності.
“У Києві ми втратили в перші два місяці більше ніж 60% лікарів та майже 75% середнього медперсоналу. У тих районах України, де були воєнні дії, майже не залишилося медперсоналу. На сьогодні повернулися орієнтовно 90% медперсоналу. Я вважаю, що це може бути критерієм надійності лікарів, а також керівного персоналу, наприклад завідувачів відділень та головлікарів”, – зазначив Іванов.
Андрій Безносенко зазначив, що у перший місяць війни у Національному інституті раку (НІР) суттєво скоротився потік пацієнтів.
“За перший місяць війни було прийнято 150 пацієнтів, тоді як за той самий період минулого року – 2 700”, – зазначив Безносенко.
Він також повідомив, що фахівці НІР намагаються відслідковувати ситуацію з онкоцентрами на окупованих територіях.
“На сьогодні Херсонський, Мелітопольський, Маріупольський онкоцентри та онконцентр у місті Хрустальному під окупацією. Там дуже мало персоналу, залишилися пацієнти, але немає ліків для лікування, і ми жодним чином не можемо їх туди доставити”, – сказав Безносенко.
ZBOROVSKA, АДОНИС, БЕЗНОСЕНКО, ИВАНОВ, ІНСТИТУТ ФІЛАТОВА, ЛОНСЬКА, МАРУШКО, МЕДСПЕЦИАЛИСТ
Офтальмологи у воєнний час відзначають збільшення кількості і військових, і побутових травм очей у дітей, повідомила старший науковий співробітник відділу офтальмопатології дитячого віку ДУ “Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова НАМН України” Світлана Троніна.
“Сьогодні ми і наші колеги бачимо в Україні збільшення частоти виникнення у дітей травм як пов’язаних безпосередньо з військовими обставинами, наприклад із розривом снарядів, так і збільшення кількості побутових травм”, – сказала вона агентству “Інтерфакс-Україна”.
Експерт зазначила, що військові травми очей у дітей виникають у регіонах, наближених до зони бойових дій.
“Це переважно мінно-вибухові травми, якісь осколкові поранення, пов’язані з вибухами боєприпасів. Найчастіше це поєднання важкого ураження не лише очей, а й обличчя, інших органів”, – сказала вона, узагальнюючи досвід дитячих офтальмологів в Україні.
Водночас Троніна звернула увагу на збільшення у воєнний час кількості побутових травм очей у дітей, яку вона пов’язує, зокрема, з міграцією, втратою житла, погіршенням побутових умов та іншими обставинами, спричиненими воєнними діями.
“Багато сімей змушені переміщатися з дітьми, вони не завжди перебувають у комфортних умовах. Батьки змушені займатися питаннями проживання, працевлаштування, і діти полишені на самих себе більше, ніж у мирний час. Доступ до небезпечних предметів більший, ніж зазвичай”.
За її словами, дитячі ігри в цей час агресивніші, часто пов’язані “з якимись дротиками, луками”.
“Ми бачимо загальну знервованість і бажання грати в якісь агресивні ігри, у дітей більше доступу до небезпечних речей. Навіть дівчатка зазнають травм гострими предметами, що зазвичай у них рідко трапляється. Ми відзначаємо зростання частоти очних травм у дітей”, – сказала Троніна.
За її словами, від початку війни до інституту ім. Філатова госпіталізували дітей і з військовими, і з побутовими травмами. Зокрема, до відділення доправили дитину дев’яти років, яка внаслідок падіння стіни від вибуху отримала травму правої скроневої ділянки голови, обличчя, правого ока – контузію очного яблука тяжкого ступеня.
Серед побутових травм, з якими до клініки надходили діти, експерт назвала травми через недогляд батьків. Як приклад вона навела випадок, коли пацієнт 16 років отримав травму правого ока цвяхом під час гри з молодшим братом, який прив’язав цей цвях на кінець стріли. Ще випадки: підліток отримав травму лівого ока металевим уламком, забиваючи молотком металевий кіл; пацієнт трьох років засунув собі під нижню повіку батарейку типу “таблетка” й отримав великий лужний хімічний опік ока; пацієнт шести років отримав вибухову травму ока під час гри з іншою дитиною, яка вистрілила вогнепальною зброєю.
У списку прикладів таких травм – 16-річний підліток рубав дрова, і в око відскочила дерев’яна скалка; 7-річний хлопчик вистрілив собі в око з пістолета зі стисненим повітрям під час гри на СТО, пацієнт восьми років отримав травму ока цвяхом.
Водночас Троніна нагадала, що дитяче відділення інституту ім. В.П. Філатова має широкий спектр методик лікування та реабілітації дитячих очних травм. В інституті чимало власних науково-дослідних розробок із цієї тематики, зокрема присвячених удосконаленню хірургічної техніки, тактики лікування та реабілітації.
“Діти – це не зменшена копія дорослих. У них відрізняються методики проведення операцій, більший обсяг післяопераційного лікування, тому недостатньо лише провести операцію на високому технологічному рівні, ще потрібно правильно провести післяопераційний період”, – наголосила вона.
