У міністерстві торгівлі КНР у четвер заявили, що висловлювання прем’єра Японії Санае Такаїті про Тайвань мали негативний вплив на китайсько-японські економічні відносини.
«Помилкові слова прем’єра Такаїті про Тайвань, сказані привселюдно, фундаментально підірвали основи відносин Китаю і Японії, серйозно нашкодили двостороннім економічним і торговельним зв’язкам», – наводять західні ЗМІ слова представника міністерства Хе Юнцянь.
«Якщо японська сторона і надалі дотримуватиметься подібних дій і продовжить рухатися по неправильному шляху, то Китай рішуче вживе необхідних заходів, і всі наслідки їх ляжуть на Японію», – пообіцяла вона.
ЗМІ нагадують, що Китай – другий за значимістю ринок для Японії. У 2024 році, за даними ООН, КНР закупила японських товарів на $125 млрд, в основному промислове обладнання, напівпровідники, автомобілі.
У листопаді Такаїті заявила, що надзвичайна ситуація навколо Тайваню, пов’язана із застосуванням сили, може перерости в «ситуацію, що загрожує виживанню» Японії; агентство «Кіодо» пояснювало, що в такому випадку Токіо міг би вдатися до права на колективну самооборону.
Однак влада КНР вважає питання Тайваню внутрішньою справою Китаю і закликала Такаїті відмовитися від своїх заяв. У підсумку в Пекіні закликали співгромадян уникати поїздок до Японії, рекомендували особам, які бажають навчатися в цій країні, знову обміркувати це рішення у зв’язку з ситуацією з безпекою. Також агентство «Кіодо» поінформувало з посиланням на джерело, що Китай повідомив Японії про призупинення імпорту японських морепродуктів
У четвер посол США в Японії Джордж Гласс засудив такі заходи КНР і назвав їх «економічним примусом». Після зустрічі з главою МЗС Японії Тосіміцу Мотегі він запевнив, що США прихильні забезпеченню оборони Японії, в тому числі контрольованих Токіо островів Дяоюйдао (японська назва – Сенкаку) у Східно-Китайському морі. Острови є предметом територіального спору Японії і Китаю.
64-річна Такаїті, за оцінками «Кіодо», відома «жорсткими поглядами на безпеку». Вона виступає, зокрема, за перегляд дев’ятої статті японської конституції 1947 року, яка проголошує відмову країни від мілітаризму. Її також вважають прихильницею ультраправих і націоналістичних поглядів.
Тайванське питання виникло в 1949 році, коли була проголошена Китайська Народна Республіка, а частина китайської партії Гоміньдан влаштувалася на острові Тайвань, назвавши острів Китайською Республікою на Тайвані. Пекін наполягає на «принципі одного Китаю», згідно з яким не можна одночасно визнавати і КНР, і Китайську Республіку на Тайвані. При цьому деякі держави мають у себе неофіційні культурні та економічні офіси Тайбея.
Посольство Китайської Народної Республіки в Україні організувало в Києві урочистий прийом з нагоди 76-ї річниці утворення КНР. У заході взяли участь представники дипломатичного корпусу, української влади, ділових кіл і китайської діаспори.
Посол Китаю в Україні Ма Шенькунь у своїй вітальній промові підкреслив, що Китай подолав шлях від постконфліктної держави до другої економіки світу, і сьогодні прагне до «високоякісного розвитку» та глобальної співпраці. «Ми побудували суспільство загального добробуту, вивели з бідності 800 млн осіб, створили найбільші в світі системи освіти, охорони здоров’я та соціального захисту», — сказав він.
Дипломат зазначив, що за період з 2021 по 2024 рік китайський ВВП зріс в середньому на 5,5 % на рік, і очікується, що в 2025 році економіка Китаю подолає поріг в 19,5 трлн доларів США. Ма Шенькунь також згадав успіхи в галузі високих технологій: розвиток інфраструктури 5G, електромобілів, космічних і квантових проектів.
Він підкреслив, що Китай і Україна — стратегічні партнери: «Наша співпраця базується на принципах взаємної поваги, взаємовигідності та стабільного розвитку. У 2025 році ми вже підписали два протоколи про експорт українського гороху та водних ресурсів до Китаю».
Крім того, посол висловив розуміння викликів, з якими стикається Україна сьогодні, і запевнив, що Китай продовжуватиме виступати за припинення вогню та просування мирного врегулювання.
Під час прийому були виголошені тости за зміцнення китайсько-української дружби, показані культурні виступи та виставки, що відображають культурну спадщину обох країн.
Ма Шенькунь приступив до виконання обов’язків Надзвичайного і Повноважного Посла КНР в Україні 26 листопада 2024 року.
Дипломатичні відносини між Україною і Китаєм встановлені 4 січня 1992 року. Посольство Китаю в Києві почало працювати в грудні 1992 року.
КИЇВ, КИТАЙ, КНР, ПОСОЛЬСТВО, прийом
Китайська Ініціатива з глобального управління матиме значний економічний вплив, вважає посол КНР в Україні Ма Шенкунь.
«Вона створює нові можливості для розвитку торгівлі, інвестицій і технологічного обміну, а також може допомогти відновленню світової економіки після кризових явищ», – зазначив дипломат в блозі.
Він зазначив, що китайський підхід передбачає «відкритість, інклюзивність і взаємовигідне співробітництво».
Ма Шенкунь працює надзвичайним і повноважним послом КНР в Україні з 2023 року.
Кар’єрний дипломат, раніше обіймав керівні посади у Міністерстві закордонних справ Китаю, працював у представництвах КНР у країнах Європи та брав участь у багатосторонніх переговорах у сфері економічного та безпекового співробітництва.
Джерело: авторська колонка Надзвичайного і Повноважного Посла Китайської Народної Республіки в Україні Ма Шенкуня на сайті інформаційнго агентства “Інтерфакс-Україна”.
ІНІЦІАТИВА З ГЛОБАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ, КИТАЙ, КНР, МІЖНАРОДНЕ ПРАВО, ООН
Президент України призначив Павла Рябікіна Надзвичайним і Повноважним послом України в Китайській Народній Республіці.
Як повідомляється на офіційному порталі президента України, це закріплено указом глави держави №239/2023 від 26 квітня 2023 року
З листопада 2021 по березень 2023 року Рябікін був міністром зі стратегічних галузей промисловості України.
