Наглядова рада АТ “НАЕК “Енергоатом” обрала переможцем конкурсного відбору на посаду голови правління (Chief Executive Officer, CEO) компанії генерального директора іншого великого державного підприємства – АТ “Укргазвидобування” Юрія Ткачука.
Як йдеться у пресрелізі “Енергоатома” у неділю ввечері, також переможцем конкурсного відбору на посаду члена правління з ядерної безпеки та експлуатації (Chief Nuclear Officer, CNO) обраний Павло Павлишин, який 10 років очолював Рівненську атомну станцію.
“Ми свідомо обрали двох керівників із різним, але взаємодоповнювальним професійним досвідом. Юрій Ткачук відповідатиме за загальне управління Компанією. Павло Павлишин матиме професійні повноваження у сфері ядерної безпеки – із необхідним статусом та незалежністю для зупинення будь-якої діяльності, якщо вона не відповідає вимогам безпеки”, – наводяться у повідомленні слова голови наглядової ради Руміни Велші.
Вона наголосила, що таке розмежування повноважень відповідає усталеній практиці провідних операторів атомної енергетики у світі.
Зазначається, що у межах міжнародного пошуку CEO було розглянуто 78 потенційних кандидатів з України та міжнародних ринків. Дев’ять з них пройшли до етапу комплексного оцінювання, що включало структуровані інтерв’ю керівників вищої ланки, оцінювання лідерського потенціалу, перевірку професійної репутації та доброчесності, а також оцінювання за визначеним набором професійних і лідерських критеріїв. Фіналісти представили наглядовій раді своє стратегічне бачення розвитку “Енергоатома”, після чого рада провела фінальне оцінювання та ухвалила рішення.
Обидва конкурсні процеси проводилися за підтримки Korn Ferry, яка здійснювала оцінювання кандидатів, а також незалежну перевірку їхньої професійної репутації та доброчесності.
Ткачук до приходу в “Укргазвидобування” з травня по грудень 2025 року виконував обов’язки керівника ПАТ “Укрнафта”, а з листопада 2022 року працював фінансовим директором цієї державної компанії, де відповідав за фінансову стратегію, ризик-менеджмент та інвестиційну політику. З липня 2026 року також є членом правління НАК “Нафтогаз України”. Обіймав керівні фінансові посади у ПрАТ “Запоріжтрансформатор” та Групі “Енергетичний стандарт” Костянтина Григоришина. Має понад 25 років досвіду в енергетичному та промисловому секторах.
Павлишин очолював Рівненську АЕС з червня 2012 року до червня 2022 року з перервою на грудень 2019 року – березень 2020-го, коли він був т.в.о. президента “Енергоатома”. У червні 2022 року він був переведений на посаду директора “Атомремонтсервіс” на період дії воєнного стану. З 25 жовтня 2022 року розпочав роботу на посаді першого заступника міського голови м. Вараша, міста-супутника РАЕС.
Наглядова рада нагадала, що до цього загальне керівництво компанією та відповідальність за ядерну безпеку були зосереджені в межах однієї керівної ролі, тоді як тепер голова правління несе загальну відповідальність за діяльність “Енергоатому”, тоді як CNO наділений незалежними професійними повноваженнями з питань ядерної та радіаційної безпеки, а також експлуатації ядерних об’єктів.
“Однією з ключових проблем “Енергоатома” було корпоративне управління”. Те, що виявила операція (НАБУ з розкриття схеми отримання неправомірної вигоди у сфері закупівель НАЕК – ІФ) “Мідас”, було не технічним збоєм – це була неспроможність систем, які мають забезпечувати належний контроль за тим, як омпанія витрачає кошти та як обирає своїх керівників”, – підкреслила голова ради Велші.
Вона зауважила, що зміни починаються саме зі змін способу відбору керівників: обидві конкурсні процеси проводилися незалежно від уряду, на основі заздалегідь визначених критеріїв, а рішення приймалися на підставі об’єктивних даних і результатів оцінювання.
Згідно із релізом, наглядова рада очікує завершити формальні процедури призначення протягом найближчих тижнів за умови дотримання всіх законодавчих, регуляторних і корпоративних вимог. Для CNO відповідні процедури включають отримання індивідуальної ліцензії Державної інспекції ядерного регулювання України (Держатомрегулювання), бо попередня ліцензія Павлишина була анульована у 2022 році.
До моменту набуття чинності призначеннями діюча тимчасова модель управління залишатиметься без змін, щоб забезпечити безперервність управління компанією та безпечну експлуатацію атомних електростанцій, йдеться у релізі.
Наглядова рада уточнила, що загалом комплексний конкурсний відбір нового складу правління охоплює 7 посад. Наразі конкурси на посади члена правління з фінансових питань (Chief Financial Officer), з правових питань (Chief Legal Officer), з управління персоналом (Chief People Officer) та з комерційних питань (Chief Commercial Officer) перебувають на просунутому етапі.
Наглядова рада також планує найближчим часом розпочати конкурсний відбір на посаду генерального інспектора (General Inspector), який входитиме до складу правління та посилить незалежний внутрішній нагляд у сфері ядерної та радіаційної безпеки, йдеться у релізі.
НАЕК “Енергоатом” є найбільшим виробником електроенергії в Україні та оператором атомних електростанцій країни.
“Енергоатом” у 2025 році збільшив загальний дохід на 23,0% – до 254,7 млрд грн, EBITDA – на 54,6%, до 53,8 млрд грн, чистий прибуток – в 14,4 рази, до 18,7 млрд грн.
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, Прем’єр-міністр України Сергій Корецький провів першу зустріч із Наглядовою радою НАЕК «Енергоатом», наголосив на необхідності якнайшвидшого перезавантаження управління та пообіцяв усю необхідну підтримку.
«Провів першу зустріч із Наглядовою радою «Енергоатома». Уряд очікує від Наглядової ради якісного перезавантаження управління компанією. Це першочергове завдання. Уряд надасть усю необхідну підтримку», — написав він у Telegram-каналі за підсумками зустрічі в середу.
Прем’єр наголосив, що «новий топ-менеджмент має бути сформований якомога швидше за підсумками прозорого конкурсу».
За його словами, він також обговорив із членами Наглядової ради фінансовий стан державної компанії та хід підготовки до осінньо-зимового періоду.
«Подібні зустрічі відбуватимуться систематично», – повідомив він.
Як повідомлялося, за прогнозом першого віце-прем’єр-міністра з питань енергетики Дениса Шмигаля, НАЕК «Енергоатом» отримає нового голову правління та оновлений склад виконавчого органу не пізніше жовтня за результатами конкурсу, термін подання документів на який закінчився 31 липня 2026 року.
Що стосується НАК «Нафтогаз України», головою якої глава держави Володимир Зеленський запропонував призначити екс-прем’єр-міністра України Юлію Свириденко, то координатор сектору «Енергетика та клімат» Ukraine Facility Platform та експерт у сфері корпоративного управління Олександр Візір тиждень тому у коментарі «Енергореформі» зазначав, що, найімовірніше, ще тривають переговори з незалежними членами Наглядової ради (НР) компанії, яка й має повноваження призначати голову правління або особу, яка виконує його обов’язки.
Зі свого боку колишня членкиня Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ) Ольга Бабій у коментарі «Енергореформі» зазначила, що Юлія Свириденко «для „Нафтогазу“ — ідеальне рішення», і не знає, чому її досі не призначають.
Прем’єр Корецький під час Години запитань до уряду у Верховній Раді 21 серпня зазначив, що вважає ідеальним варіантом, якби новим головою правління НАК «Нафтогаз України» було призначено іншу особу після осінньо-зимового періоду 2026/27 (ОЗП).
Джерело: https://t.me/Koretskyi_official/335
Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) у встановлений строк для участі у конкурсі на управителя пов’язаних із російським олігархом Михайлом Фрідманом активів IDS Ukraine – виробника “Моршинської” та “Миргородської” – отримало п’ять конкурсних пропозицій.
“Конкурсний відбір вийшов на фінальний етап. Попереду – оцінка поданих пропозицій та визначення найбільш професійного і спроможного управителя”, – повідомило агентство у Facebook в суботу.
Активи IDS Ukraine передано в управління АРМА на підставі рішення суду. Йдеться про цілісний виробничий комплекс з повним циклом діяльності: від видобутку мінеральної води до виробництва й дистрибуції продукції, зокрема за кордоном. Наприкінці 2024 року Міністерство юстиції подало до ВАКС заяву про вилучення в дохід держави корпоративних прав усіх семи підприємств групи, але справа все ще слухається у суді.
У березні 2023 року для двох компаній групи – ПрАТ “Моршинський завод мінеральних вод “Оскар” і ПрАТ “ІДС” (IDS Ukraine) – обрали управителя – ТОВ “Карпатські мінеральні води”, але угоду не затвердили на рівні Антимонопольного комітету й у 2025-му її розірвали як нереалізовану.
Восени 2025 року тодішня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що АРМА запустило процедуру передання в управління через публічний аукціон всього комплексу активів IDS. 22 червня 2026-го повідомлялося, що АРМА здійснить чергову спробу відібрати управителя.
В IDS Ukraine виступають проти проведення конкурсу. Серед аргументів те, що понад 50% акцій компанії належать підтвердженим міжнародним інвесторам: сім’ї Патаркацишвілі (34,83%), уряду Грузії (7,73%) та міноритарним акціонерам (7,45%). Зазначалося також, що АРМА не має належних повноважень на проведення конкурсу і не провело ідентифікацію активів, як того вимагає закон.
Крім того, в IDS Ukraine заявляли, що всіх акціонерів, а не тільки підсанкційні особи з російським громадянством, повністю відсторонено від управління, вони не мають доступу до доходів компанії.
Конкурс на заміщення вакантних адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) офіційно розпочато, прийом документів від кандидатів триватиме з 19 серпня до 21 вересня 2026 року включно. Про це повідомив член конкурсної комісії, адвокат Олексій Шевчук у Facebook.
“Понад місяць наша конкурсна комісія працювала практично без зупину, щоб сформувати максимально якісні, зрозумілі та рівні умови для всіх кандидатів. Ми напрацювали методологію, порядок проведення конкурсу, правила та критерії оцінювання”, – написав він.
За словами Шевчука, потенційним кандидатам необхідно стежити за офіційними повідомленнями на сайті Офісу генерального прокурора, ознайомитися з установленими вимогами та завчасно підготувати необхідні документи.
Він зазначив, що основними принципами конкурсу мають бути прозорість, відкритість, професійність та рівні умови для всіх кандидатів, а ключовими критеріями оцінювання – професійність, доброчесність і відповідність установленим вимогам.
Шевчук також звернув увагу на участь представника адвокатури в роботі конкурсної комісії та закликав адвокатів, які відповідають установленим критеріям, брати участь у конкурсі.
“Якщо ви відповідаєте встановленим вимогам, готуйтеся, подавайте документи та беріть участь у конкурсі. Адвокатська спільнота має достатньо сильних, незалежних і професійних правників, здатних працювати в системі антикорупційної прокуратури”, – наголосив він.
Як повідомлялося, конкурсна комісія з організації та проведення конкурсу на адміністративні посади в САП розпочала офіційну роботу 6 липня 2026 року. Головою комісії було обрано Лауру Оану Штефан, визначену за пропозиціями міжнародних та іноземних організацій, її заступником – Сергія Шмаленю, делегованого за пропозицією Ради прокурорів України.
Комісія здійснює добір кандидатів на керівні адміністративні посади в САП, зокрема на посади першого заступника та заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Джерело – https://www.facebook.com/share/1LZ3kLSn1y/?mibextid=wwXIfr
АТ “Укрпошта” спільно з Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими оголосили всеукраїнський конкурс ескізів поштової марки “Ми чекаємо!”, яку планують випустити до Дня Незалежності, йдеться у повідомленні компанії.
Згідно з релізом “Укрпошти”, в конкурсі можуть взяти участь усі охочі – художники, ілюстратори, дизайнери. Для участі слід заповнити форму за посиланням. Прийом робіт триватиме з 17 квітня до 8 травня включно.
Зазначається, що ескіз слід завантажити відповідно до вимог, зокрема формат має бути JPEG, роздільна здатність – 300 dpi, максимальний розмір файлу до 10 МБ, робота не повинна порушувати авторські права третіх осіб, також не допускається використання штучного інтелекту.
Конкурс проходитиме у декілька етапів. Для початку всі охочі подають свої ескізи через форму, далі фахівці “Укрпошти” аналізують роботи на відповідність вимогам. Згодом журі у складі представників “Укрпошти”, Координаційного штабу та Громадської ради, зокрема родин військовополонених і зниклих безвісти, обере ескізи для фінального голосування, а кращі роботи будуть представлені в мобільному застосунку “Дія”, де українці визначать переможця під час голосування. “Ескіз, який набере найбільшу кількість голосів, стане поштовою маркою “Ми чекаємо” – символом Дня Незалежності України”, – наголосив національний поштовий оператор.
Як уточнили в “Укрпошті”, учасники конкурсу погоджуються, що в разі перемоги розроблять додаткові ескізи для конверта “Перший день” і картки, а також підпишуть авторський договір про передачу виключних майнових прав.
Національний поштовий оператор водночас залишає за собою право запропонувати авторам інших робіт подальшу співпрацю для створення поштової продукції.
“Іноді маленька поштова марка може сказати більше, ніж тисячі слів. Ми чекаємо на кожного й кожну, чекаємо на перемогу і спокій у наших серцях. Та запрошуємо українців долучитися до конкурсу, щоб увесь світ почув: “Ми чекаємо!”, – наголошують в компанії.
АТ “Укрпошта” – національний оператор поштового зв’язку, який надає поштові, логістичні, фінансові та торговельні послуги приватним і корпоративним клієнтам. Компанія має понад 6 тис. відділень та 26 тис. точок обслуговування по всій Україні.
Програма House of Europe оголосила відкритий конкурс грантів Culture Helps Solidarity для культурних ініціатив, які допомагають українцям інтегруватися в європейські спільноти та підтримують реінтеграцію ветеранів через культуру.
Сума підтримки становить до 20 тис. євро для проекту з одним партнером і до 30 тис. євро для проекту з двома або більше партнерами. Грантові кошти можуть покривати гонорари, поїздки, продакшн, маркетинг, оренду та операційну діяльність.
Брати участь можуть неприбуткові культурні організації, офіційно зареєстровані в Україні та країнах-учасницях, які мають досвід роботи з переселенцями або ветеранами. До переліку допустимих юрисдикцій партнерів, крім ЄС, входять, зокрема, Ісландія, Норвегія, Ліхтенштейн, а також низка країн регіону, включаючи Сербію, що розширює можливості для кооперації українських організацій з партнерами за межами ЄС.
Заявки приймаються до 31 березня 2026 року (14:00 за київським часом), підсумки конкурсу планують оголосити до кінця травня, загалом передбачено фінансування 15 проєктів, термін реалізації – до 31 травня 2027 року. Заявка подається онлайн, мова заявки – англійська. Плата за подання заявки в умовах конкурсу не вказана.
