Президент України Володимир Зеленський заявив, що ситуація з блокуванням польськими фермерами кордону лежить у політичній площині, проте сторонам потрібні спільні рішення і пошук справедливого виходу.
“Те, що відбувається на нашому західному кордоні – кордоні з Польщею, – не можна сприймати як щось нормальне або буденне. Через польський кордон проходить лише 5% нашого агроекспорту. Тому насправді ситуація не в зерні, а, скоріше, в політиці”, – заявив він у вечірньому відеозверненні.
Так, за його словами, “порівняно з новинами з-під Куп’янська, де не вщухає ворожа артилерія, новини з кордону з Польщею виглядають просто знущально”.
Глава держави заявив про необхідність пошуку вирішення цієї ситуації.
“Потрібна проста і зрозуміла справедливість. Потрібні спільні рішення, раціональні рішення, щоб вийти з цієї ситуації. Рішення наші з поляками, насамперед, і всіх у Європі, кого турбує доля Європи”, – сказав він.
Як повідомлялося, польські фермери заявили про початок повної блокади кордону з 20 лютого, включно з блокуванням автомобільних пунктів пропуску, під’їздів до залізничних шляхів і виїздів до портів.
За 2023 рік за кордоном сталося 15,122 тис. дорожньо-транспортних пригод за участю українських водіїв, повідомило Моторне (транспортне) страхове бюро України.
Водночас зазначають, що 31%, або 15,122 тис. ДТП сталися в Польщі, 19%, або 2,033 тис. ДТП – у Німеччині, 7%, або 753 – у Чехії, 4%, або 463, – в Італії.
Як повідомлялося, 2023 року було укладено 1,625 млн договорів “Зелена картка”, що на 0,7% менше, ніж 2022 року. Сума зібраних платежів склала 5,207 млрд грн (+27,3%).
Водночас сума відшкодувань, сплачених за вимогами, збільшилася в 2,4 раза – до EUR46,7 млн, тоді як кількість оплачених вимог – на 96,6%, до EUR15,122 тис.
Чверть українських школярів песимістично дивляться на майбутнє України і хочуть виїхати за кордон. Про це свідчать результати опитування, проведеного соціологічним агентством Vox Populi на замовлення благодійного фонду savED у рамках проекту “Надання освітніх послуг в умовах війни в Україні” за підтримки Програми “U-LEAD з Європою”.
“На запитання про те, як вони загалом налаштовані на майбутнє України, найнижчий оптимізм простежується саме серед учнівства. Чверть учнів та учениць (24%) мають песимістичні погляди, ще 25% – ані оптимістичні, ані песимістичні, а серед 52% оптимістично налаштованих учнів 31% – скоріше оптимістично дивляться на майбутнє держави”, – вказується у звіті за підсумками дослідження.
При цьому серед учнів 53% хочуть після школи залишатися в Україні (хоча з них 23% хочуть жити в іншому населеному пункті, ніж де мешкають зараз). Чверть опитаних учнів (26%) хочуть переїхати жити за кордон.
Продовження навчання – бажаний сценарій для 77% учнівства. Зокрема, 35% учнів хотіли б вступити до провідного університету України, 25% – до іншого університету чи технікуму/коледжу України, 18% – вступити за кордон. Останніх більше серед міського учнівства – 22% проти 9% у селах. І лише 6% планують одразу піти працювати, 4% – на військову службу, взяти “gap year” – 7%.
Дослідження проводилося у два етапи: репрезентативне загальнонаціональне опитування та вивчення практичних кейсів громад з налагодження доступу до освіти в громадах, розташованих відносно близько до лінії фронту. У репрезентативному дослідженні взяли участь учні та учениці (віком 14+), батьки, педагоги та освітяни, представники та представниці адміністрацій закладів освіти та органів місцевого самоврядування, які компетентні відповісти на запитання щодо стану освіти в громаді. Загалом було опитано 1397 учнів та учениць, 1288 батьків, 1141 педагог, 146 представників шкільних адміністрацій, 64 представники та представниці органів місцевого самоврядування в усіх областях України.
У межах вивчення кейсів (практик) організації доступу до освіти дітей у громадах дослідники та дослідниці обрали 15 громад із Дніпропетровської, Запорізької, Київської, Миколаївської, Сумської, Харківської та Чернігівської області. У кожній громаді було проведено по 7-9 глибинних інтерв’ю з місцевою владою, батьками та учнями, а також з педагогами та освітянами. Усі громади, досвід яких вивчався під час дослідження, мали або мають руйнування освітньої інфраструктури, зазнали або зазнають систематичних обстрілів.
Кількість перетинів кордону України з 30 грудня до 5 січня скоротилася на 18,4% порівняно з попереднім тижнем – до 475 тис., а пропущених транспортних засобів – на 18,2%, до 90 тис., свідчать дані Держприкордонслужби у Facebook.
Згідно з ними, якщо до цього два тижні потік людей на в’їзд в Україну на 22-24 тис. щотижня перевищував потік на виїзд, то в новорічний тиждень ситуація змінилася на протилежну: перетинання на виїзд знизилися з 302 тис. до 224 тис., тоді як на в’їзд – тільки з 280 тис. до 250 тис.
Кількість оформлених транспортних засобів з гуманітарними вантажами скоротилася до 340 з 576 тижнем раніше.
Порівняно з ситуацією рік тому, приплив в Україну зрушився на тиждень вперед, що може бути пов’язано з перенесенням святкування Різдва.
Статистика прикордонної служби Польщі в новорічний тиждень також показує зміну динаміки після двох тижнів чистого припливу в Україну: у новорічний тиждень сумарно зафіксовано на 23,5 тис. більше тих, хто виїжджає з України, порівняно з тими, хто в’їжджає, за скорочення загального пасажиропотоку на 18,3% – до 311,5 тис. Рік тому чистий приплив в Україну через польський кордон фіксувався до 6 січня включно.
Загалом від початку війни до 5 січня 2024 року до Польщі з України прибуло 18,27 млн осіб, тоді як у зворотному напрямку прослідувало 16,48 млн осіб.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб.
Однак із кінця вересня, можливо, під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксували перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Воно тимчасово припинилося в другій половині грудня – на початку січня на період свят, проте потім знову відновилося і сумарно з кінця вересня до річниці повномасштабної війни досягло 223 тис. осіб.
Відтоді і до сьогодні кількість перетинів кордону на в’їзд в Україну перевищила кількість перетинів на виїзд на 64 тис. осіб.
Як зазначив на початку березня цього року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Згідно з даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 3 січня оцінювали в 5,937 млн, а загалом у світі – у 6,340 млн, що всього на 1-2 тис. більше, ніж тижнем раніше.
У самій Україні, за даними ООН на 6 листопада, було 3,674 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно з колишньою оцінкою 5,088 млн. “Це (таке значне скорочення) пов’язане не зі значним поверненням ВПО, а, скоріше, насамперед, зі зміною методики розрахунку чисельності ВПО. Нова базова цифра чисельності населення, яка використовується для екстраполяції оцінок ВПО, тепер враховує відсутність близько 6,2 млн біженців з України, які більше не перебувають у країні”, – пояснює УВКБ ООН.
Польські фермери, які блокували українсько-польський кордон, готові відновити свій протест 2-3 січня, якщо не отримають письмових запевнень польського уряду про задоволення їхніх вимог, повідомляє з посиланням на заяву голови Національної ради аграрних палат Віктор Шмулевич польському телеканалу TVP Info.
“Міністр сільського господарства Польщі після консультацій з урядом має задовольнити вимоги фермерів, які призупинили протест на польсько-українському кордоні напередодні Різдва. Відновлення їхньої діяльності залежить від письмової заяви про виконання їхніх основних вимог”, – сказав польський політик.
Видання нагадало, що пікетувальники, пов’язані, зокрема, з Підкарпатським Oszukanej Wsi (Ошукана Весь), вимагають скасування підвищення сільськогосподарського податку, полегшення доступу до пільгових кредитів для підтримки ліквідності своїх господарств, а також субсидій на кукурудзу в розмірі 1000 злотих на гектар.
Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський у вівторок в інтерв’ю TVP Info повідомив, що робота в цій сфері триває.
“Я був на кордоні, де спілкувався з протестувальниками. Але для підготовки рішень потрібні законодавчі рішення. Чекаємо згоди #UE на дотації кукурудзи. Ми хочемо зберегти кредити під низькі відсотки. Ми також хочемо, щоб органи місцевого самоврядування могли звільняти фермерів від підвищення сільськогосподарського податку, не втрачаючи при цьому самих себе”, – навів Мінсільгосп Польщі цитату з інтерв’ю Секерського у Twitter.
Коментуючи вимогу фермерів-протестувальників, які наполягають на регулюванні умов ввезення продуктів харчування з України, Секерський пояснив, що необхідна тристороння угода між Варшавою, Києвом і Брюсселем.
“Поки воно не буде знято, ембарго на імпорт зерна буде зберігатися. Ми повинні зберігати ембарго доти, доки не будуть визначені умови, які замінили б цю ситуацію, тобто обмеження обсягів можливого припливу конкретних сільськогосподарських товарів. Є певний досвід, який Україна вже випробувала у відносинах із Румунією та Болгарією, коли справа стосується обмежень. Це дозволить нам контролювати ці процеси”, – процитувало міністра polskieradio24.pl.
Голова Національної ради аграрних палат Шмулевич в ефірі TVP Info, коментуючи інтерв’ю Секерського, наголосив, що міністр є членом уряду і відповідає за ту галузь, що входить до його компетенції.
“Тому, якщо міністр робить такі заяви, його слова священні, і я думаю, що він має схвалення уряду і проблем у цьому питанні бути не повинно”, – оцінив ситуацію Шмулевич.
Польське видання наголосило, що група польських фермерів готова до відновлення акції протесту 2 або 3 січня в разі відсутності письмової заяви польського уряду про задоволення їхніх вимог.
Уряд Польщі докладає зусиль до ефективного представлення інтересів польських перевізників і водіїв, що призведе до послаблення і, як наслідок, припинення блокади на польсько-українському кордоні, заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у середу на прес-конференції після засідання уряду.
“Не думаю, що ми доб’ємося максимуму, якого вимагають польські перевізники-протестувальники, але, схоже, те, чого можна домогтися, дасть нам змогу розрядити емоції і, можливо, швидко зняти блокаду на кордоні. Я думаю, ми близькі до того, щоб повірити в те, що наші дії можуть принести результат – і дії в Києві, і переговори в Брюсселі”, – процитувало його слова polskieradio24.pl.
Туск також повідомив, що після засідання уряду відбулося засідання Комітету безпеки Ради міністрів, під час якого глава МЗС Радослав Сікорський відзвітував про свій візит до Києва.
“Це підтвердило те, що ми всі знаємо і відчуваємо, що ситуація на фронті складна”, – сказав прем’єр-міністр.
Він зазначив, що “загалом ситуація в Україні досить драматична з різних причин. Це вимагає від нас великої активності, як у плані дипломатичної, так і політичної підтримки, а також міцної співпраці в плані матеріальної допомоги Україні”, – наголосив Туск.
Як повідомлялося, польські перевізники розпочали блокаду ПП “Ягодин – Дорогуськ”, “Краковець – Корчова” та “Рава-Руська – Хребенне” 6 листопада, а 22 листопада до протесту приєдналася організація Oszukana Wieś, яка заблокувала ПП “Шегині – Медика”. Поза блокадою залишилися тільки пункти для пропуску порожнього транспорту і пункти для малотоннажних автомобілів.
Голова гміни Дорогуска розпустив акцію протесту польських перевізників 11 грудня о 14:00 за Києвом, а пізніше відмовився задовольнити нову заяву про протест. Однак 15 грудня місцевий польський суд скасував це рішення, що дозволило протестувальникам відновити блокаду 18 грудня.
Організатори блокади, які вимагають скасування запровадженого з війною “транспортного безвізу” для України, повідомляли, що, згідно з офіційним дозволом місцевої влади, вона триватиме до 3 січня 2024 року. Однак на окремих пунктах уже є дозволи про її продовження до лютого, а нова блокада ПП “Дорогуськ – Ягодин”, за даними польських ЗМІ, анонсована до березня включно. Українська сторона сподівалася на розблокування кордону після приходу в Польщі до влади в середині грудня нового уряду під керівництвом Дональда Туска, однак поки що таку блокаду знято з 25 грудня тільки на ПП “Шегині – Медика”.
