Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) підписали угоду з ПрАТ “Укргідроенерго” про надання кредиту у розмірі EUR75 млн для фінансування проєкту “Модернізація та відновлення об’єктів генерації гідроелектростанцій”, повідомила компанія.
“Кредитне фінансування підтримується гарантією Європейського Союзу в межах Інвестиційної програми для України (Ukraine Investment Framework) — інструменту для мобілізації фінансування на відновлення України та її довгострокове зростання”, – йдеться в її повідомленні в Телеграм-каналі у четвер.
Згідно з ним, пакет фінансування також передбачає інвестиційні гранти від міжнародних донорів на суму до EUR20 млн.
“Орієнтовна загальна вартість проєкту, включно з власним внеском “Укргідроенерго”, становить приблизно EUR120 млн”, – резюмували в компанії.
За словами голови наглядової ради Валентина Гвоздія, залучення фінансування ЄБРР під гарантію ЄС є важливим підтвердженням довіри міжнародних партнерів до “Укргідроенерго” та якості корпоративного управління компанії.
“Проєкт посилить надійність роботи гідроелектростанцій і, відповідно, стійкість енергосистеми України”, – зазначив він.
Як зазначається у повідомленні, кошти проєкту планується спрямувати, зокрема, на закупівлю критично необхідного обладнання для визначених гідроелектростанцій компанії, як-от гідросилового обладнання, пошкодженого внаслідок військової агресії РФ, гідромеханічного обладнання для модернізації, обладнання для реагування на надзвичайні ситуації в умовах воєнного стану (механізм екстреної допомоги).
Як зазначив т.в.о.генерального директора “Укргідроенерго” Богдан Сухецький, фінансування дає змогу своєчасно закупити та впровадити критично необхідне обладнання, а також сформувати резерв для швидкого реагування на надзвичайні ситуації.
“Доступність цих коштів є важливою для підтримання безперервної роботи підприємства та виконання виробничих завдань у складних умовах”, – наголосив він.
У межах проєкту також передбачені програми підвищення кваліфікації інженерного персоналу, вдосконалення ESG-практик та підготовка плану дій з гендерної рівності. Завершення проєкту планується у 2030 році.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надає компанії “ОТП Лізинг” незабезпечений кредит у нацвалюті на суму до EUR20 млн в еквіваленті для підтримки мікро-, малих та середніх підприємств (ММСП), що постраждали від війни РФ проти України.
“Фінансування допоможе зміцнити конкурентоспроможність, стійкість та інклюзивність українських ММСП шляхом розширення доступу до лізингових продуктів в умовах дефіциту ліквідності та підвищеної економічної невизначеності”, – йдеться в повідомленні банку у середу у зв’язку із підписанням необхідних документів.
Зазначається, що 50% коштів кредиту планується спрямувати ММСП на довгострокові інвестиції у технології, які відповідають стандартам Європейського союзу (ЄС), зокрема “зелені”, а фінансування має дати змогу підприємствам отримувати транспорт, обладнання та техніку без значних початкових капітальних витрат у період, коли ліквідність залишається обмеженою через воєнні чинники.
Після завершення інвестиційних проєктів позичальники, які відповідають критеріям програми, отримають технічну допомогу, профінансовану ЄС, та інвестиційні стимули, профінансовані США, у межах ініціативи EU4Business.
Додаткові гранти передбачено для бізнесів, які зазнали руйнувань, втрати активів або вимушеного переселення, а також для компаній, що сприяють реінтеграції ветеранів, осіб з інвалідністю і ВПО, та для ММСП, релокованих або таких, що працюють у постраждалих регіонах, при цьому підтримка поширюється і на підприємства, очолювані жінками та молоддю.
Кредит підтримуватиметься субсидією відсоткової ставки до 10% з боку США через спеціальний фонд ЄБРР SME.
Згідно з інформацією ЄБРР, компанія є його чинним клієнтом і провідною лізинговою компанією в Україні, що надає послуги фінансового лізингу та управління автопарком корпоративним клієнтам і ММСП по всій країні.
З початку повномасштабної війни РФ проти України ЄБРР залучив для України понад EUR9,1 млрд, зокрема EUR3,3 млрд через партнерські фінансові установи.
“ОТП Лізинг” – дочірня небанківська фінансова установа угорського OTP Bank, яка вже багато років співпрацює з ЄБРР. У третьому кварталі 2025 року виручка компанії збільшилася на 7,3% порівняно із третім кварталом 2024 року – до 1 млрд 242,3 млн грн, тоді як чистий прибуток виріс майже в два рази – до 808,0 млн грн.
ТОВ “Дніпрометиз-ТАС” (Дніпро) українського бізнесмена Сергія Тігіпка має намір укласти з Укрексімбанком (Київ) додатковий кредитний договір про відкриття невідновлювальної кредитної лінії з лімітом EUR2,020 млн (еквівалент 99 млн 934,450 тис. грн) строком 36 місяців.
Згідно із повідомленням компанії у системі розкриття інформації Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКЦПФР), загальні збори учасників ТОВ “Дніпрометиз-ТАС” від 22 грудня 2025 року прийняли рішення про надання згоди на вчинення товариством правочинів, які сукупно відповідають критеріям значного правочину, а саме укладання з АТ “Укрексімбанк” у рамках генерального кредитного договору № 25-63KG0010 від 25 вересня 2025 року – додаткового договору на EUR2,02 млн.
Крім того, збори учасники дали згоду на укладання договору застави рухомого майна товариства (обладнання/устаткування у кількості 47 одиниць ринковою вартістю 58708300 грн) в якості забезпечення виконання зобов’язань за генеральним кредитним договором №25-63KG0010.
При цьому уточняється, що на зборах були присутні учасники товариства, які у сукупності володіють 100% голосів та мають право голосу з усіх питань порядку денного. “За” прийняття рішення проголосували 100% голосів усіх учасників товариства.
Як повідомлялося, загальні збори учасників ТОВ “Дніпрометиз-ТАС” від 4 вересня 2025 року прийняли рішення про надання згоди на укладання з АТ “Укрексімбанк” генерального кредитного договору з лімітом здійснення кредитних операцій в еквіваленті 600 млн грн.
ТОВ “Дніпрометиз-ТАС” за підсумками січня-вересня поточного року зменшило чистий прибуток на 2,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 11,727 млн грн. При цьому нерозподілений прибуток підприємства на кінець вересня становив 274,763 млн грн.
“Дніпрометиз-ТАС” у 2024 році збільшило чистий прибуток на 47,7% порівняно з 2023 роком – до 14,197 млн грн з 9,610 млн грн, чистий дохід збільшився на 22,7% – до 3 млрд 285,688 млн грн. При цьому нерозподілений прибуток підприємства на кінець 2024 року становив 263,048 млн грн.
“Дніпрометиз” за підсумками 2023 року знизив чистий прибуток у 2,6 раза порівняно з 2022 роком – до 9,658 млн грн із 24,733 млн грн. За минулий рік чистий дохід збільшився на 8,2% – до 2 млрд 677,836 млн грн.
“Дніпрометиз” за підсумками 2022 року знизив чистий прибуток ушестеро порівняно з попереднім роком – до 25,572 млн грн, чистий дохід зріс на 1,1% – до 2 млрд 474,397 млн грн.
“Дніпрометиз-ТАС” виробляє метизні вироби з низьковуглецевих сталей. Потужність підприємства становить 120 тис. тонн продукції на рік.
У власності T.A.S. Overseas Investments Limited (Кіпр) перебуває 98,6578-відсоткова частка ТОВ “Дніпрометиз”.
Статутний капітал ТОВ “Дніпрометиз-ТАС” – 83,480 млн грн.
Державний Ощадбанк уклав із підприємствами, що входять до групи компаній “Кернел”, низку кредитних угод на загальну суму $77 млн, що, за даними банку, є найбільшим обсягом кредитування приватного бізнесу серед українських банків у 2025 році.
“Розвиток експортного аграрного потенціалу України є важливим аспектом зміцнення економіки держави, це основний напрям бізнесу “Кернел” і один із пріоритетів для Ощаду”, – наголосив заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за корпоративний бізнес, Юрій Каціон у Facebook.
Як повідомив банк у пресрелізі, майже половина обсягу кредитування може бути спрямована на інвестиційні потреби: це невідновлювані кредитні лінії на $36,7 млн строком на сім років.
Зазначається, що кошти також можуть бути використані на оновлення парку агротехніки та обладнання для забезпечення безперебійної обробки сільськогосподарських земель, а також на фінансування та рефінансування капітальних витрат, пов’язаних із реконструкцією зернового терміналу “Трансбалктермінал” (Чорноморськ), пошкодженого внаслідок російської ракетної атаки у 2023 році.
Ще однією особливістю угоди є право позичальника протягом дії договору здійснювати вибірку всього обсягу кредитного ліміту в сумі $77 млн на поповнення обігових коштів за умови зменшення лімітів, наданих на інвестиційне кредитування, вказав банк.
Уточнюється, що поповнення обігових коштів може здійснюватися компаніями групи, зокрема, для закупівлі зерна, добрив, засобів захисту рослин, пально-мастильних матеріалів, інших товарів, робіт і послуг.
Агрохолдинг “Кернел” до війни займав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%). Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
“Кернел” у 2025 фінансовому році (ФР, липень 2024р – червень 2025 року) отримав $238 млн чистого прибутку, що на 42% більше за 2024ФР. Консолідована виручка “Кернел” у 2025ФР сягнула $4,115 млрд, збільшившись на 15% порівняно з попереднім фінроком.
Боргові зобов’язання компанії на кінець вересня складали $726 млн, у тому числі банківські кредитні лінії – $104,5 млн порівняно із $146,7 млн на початок року.
Як повідомлялося, за жовтень 2025 року кредитний портфель корпоративного сегмента Ощадбанку зріс на 2,6%, або на 26,9 млрд грн – до 970,1 млрд грн. Гривневі кредити бізнесу додали 1,7%, або 11,5 млрд грн, досягнувши 689,7 млрд грн, тим часом валютні збільшилися на 4,2%, або на $267 млн – до $6,68 млрд.
Згідно з даними НБУ, на початок листопада цього року Ощадбанк з загальними активами 456,23 млрд грн був другим за цим показником серед 60 банків.
Банки у листопаді 2025 року наростили обсяг кредитування на 2,6%, або на 33,5 млрд грн – до 1 трлн 347,5 млрд грн і збільшили депозитну базу на 0,9%, або на 27,1 млрд грн – до 2 трлн 982,1 млрд грн, повідомив Національний банк України (НБУ).
Згідно з даними регулятора, основний приріст кредитного портфеля забезпечив корпоративний сегмент, де обсяг кредитів підвищився на 2,6%, або на 25,4 млрд грн — до 995,5 млрд грн.
Гривневі кредити бізнесу збільшилися на 2,5%, або на 17,1 млрд грн — до 706,9 млрд грн, а валютні – на 2,4%, або на $160 млн — до $6,84 млрд.
Домогосподарства також наростили обсяг кредитів на 2,6%, або на 8,6 млрд грн — до 343,5 млрд грн.
Збільшення депозитів у листопаді пов’язано зі збільшенням обсягу депозитів фізичних осіб: гривневі внески зросли на 1,1%, або на 14,9 млрд грн – до 1 трлн 355,5 млрд грн, а валютні – на 0,9%, або на $95 млн – до $10,66 млрд у доларовому еквіваленті.
Щодо юридичних осіб, то їхні гривневі депозити збільшилися у листопаді на 0,7%, або на 11,4 млрд – до 1 трлн 555,8 млрд грн, тоді як обсяг валютних депозитів зменшився на 5,9%, або на $615 млн – до $9,78 млрд.
Нацбанк зазначив, що протягом місяця курс долара зріс до 42,1928 грн/$1 з 41,9701 грн/$1, при цьому 26 листопада було зафіксовано історичний мінімум офіційного курсу гривні – 42,4015 грн/$1.
Від початку року обсяг гривневих кредитів юридичним особам зріс на 21,5%, а кредитів населенню — на 25,3%. Щодо валютних кредитів, то бізнес збільшив їх на 13,7%, тоді як населення зменшило на 11,1% – до $237 млн.
Гривневі депозити юридичних осіб з початку року зросли на 2,7%, а валютні зменшились на 3,0%. Населення наростило гривневі вклади за 11 місяців на 14,0%, валютні — на 7,5%.
Бельгія вимагає від країн ЄС «незалежних» і «автономних» гарантій в обмін на свою підтримку надання Україні позики за рахунок заморожених російських активів, повідомляє Euractiv.
Документи, які зараз обговорюються послами ЄС, з’явилися на тлі шалених зусиль блоку переконати Бельгію підтримати так званий кредит на репарації напередодні вирішального саміту Європейської ради в Брюсселі наступного тижня.
Euroclear, депозитарій цінних паперів зі штаб-квартирою в Брюсселі, зберігає переважну більшість з EUR210 млрд заморожених активів, які будуть використані для підтримки військових зусиль Києва, що робить Бельгію ключовим гравцем у переговорах ЄС.
У ряді поправок до правової пропозиції Комісії, яка була вперше розіслана послам ЄС минулого тижня, Бельгія зазначає, що гарантії повинні бути «незалежними та автономними, щоб вони залишалися в силі навіть у разі визнання позики недійсною».
Інші ключові вимоги Бельгії включають: покриття іншими державами ЄС потенційних судових витрат, які Москва може пред’явити будь-якій державі-члену; відмова столиць ЄС від укладення нових інвестиційних угод з Росією і скасування всіх діючих угод; а також ряд інших заходів для захисту Бельгії від потенційних репресій з боку Москви.
Люксембург і Бельгія уклали двосторонню інвестиційну угоду з тодішнім СРСР у 1989 році, яка до цього дня не була скасована.
Крім того, він вимагає, щоб сама Euroclear «не несла відповідальності» за надання репараційного кредиту, а її «директори несли відповідальність тільки в разі грубої недбалості».
Центральний банк Росії оголосив, що подасть позов проти Euroclear до московського суду в п’ятницю.
Бельгія неодноразово критикувала Комісію за продовження реалізації програми кредитування і закликала інші країни ЄС підтримати замість цього випуск спільних боргових зобов’язань. Однак останній варіант поки блокується Угорщиною, яка також категорично проти програми кредитування.
