Бельгія вимагає від країн ЄС «незалежних» і «автономних» гарантій в обмін на свою підтримку надання Україні позики за рахунок заморожених російських активів, повідомляє Euractiv.
Документи, які зараз обговорюються послами ЄС, з’явилися на тлі шалених зусиль блоку переконати Бельгію підтримати так званий кредит на репарації напередодні вирішального саміту Європейської ради в Брюсселі наступного тижня.
Euroclear, депозитарій цінних паперів зі штаб-квартирою в Брюсселі, зберігає переважну більшість з EUR210 млрд заморожених активів, які будуть використані для підтримки військових зусиль Києва, що робить Бельгію ключовим гравцем у переговорах ЄС.
У ряді поправок до правової пропозиції Комісії, яка була вперше розіслана послам ЄС минулого тижня, Бельгія зазначає, що гарантії повинні бути «незалежними та автономними, щоб вони залишалися в силі навіть у разі визнання позики недійсною».
Інші ключові вимоги Бельгії включають: покриття іншими державами ЄС потенційних судових витрат, які Москва може пред’явити будь-якій державі-члену; відмова столиць ЄС від укладення нових інвестиційних угод з Росією і скасування всіх діючих угод; а також ряд інших заходів для захисту Бельгії від потенційних репресій з боку Москви.
Люксембург і Бельгія уклали двосторонню інвестиційну угоду з тодішнім СРСР у 1989 році, яка до цього дня не була скасована.
Крім того, він вимагає, щоб сама Euroclear «не несла відповідальності» за надання репараційного кредиту, а її «директори несли відповідальність тільки в разі грубої недбалості».
Центральний банк Росії оголосив, що подасть позов проти Euroclear до московського суду в п’ятницю.
Бельгія неодноразово критикувала Комісію за продовження реалізації програми кредитування і закликала інші країни ЄС підтримати замість цього випуск спільних боргових зобов’язань. Однак останній варіант поки блокується Угорщиною, яка також категорично проти програми кредитування.
Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) схвалив проєкт, за яким надасть ПроКредит Банку (Київ) часткову портфельну гарантію на EUR7 млн, що дасть фінустанові змогу видати до EUR35 млн кредитів мікро-, малому та середньому бізнесу (ММСП).
Як зазначено на сайті ЄІБ, гарантія діє в межах програми EU4Business Guarantee Facility II, її механізм спрямований на покращення умов кредитування для бізнесу, зокрема зниження вимог до застави та зменшення ставки, що має розширити доступ до фінансування для ММСП в Україні.
Як повідомлялося, EU4Business Guarantee Facility II — це програма, у межах якої ЄІБ надає українським банкам часткові портфельні гарантії для розширення кредитування ММСП. Її метою є спрощення доступу цих підприємств до фінансування за рахунок покращення умов позик. Загальний обсяг програми оцінюється у EUR300 млн, з яких EUR40 млн становлять гарантії ЄІБ. Проєкт було схвалено 5 травня 2025 року.
ПроКредит Банк входить до банківської групи ProCredit Holding AG (Німеччина), яка володіє 100% його акцій. Згідно з даними Нацбанку, на 1 жовтня цього року за загальними активами він посідав 16-е місце (44,68 млрд грн) серед 60 банків України.
Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) має намір залучити у Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) кредит до $200 млн.
Згідно з інформацією компанії, наглядова рада АМКР 26 листопада 2025 року ухвалила надати згоду на вчинення значного правочину – залучення кредиту від ЄБРР.
Ринкову вартість майна або послуг, котрі є предметом правочину, визначено відповідно до законодавства: не більше як $200 млн (8480300 тис. грн за курсом НБУ станом на 26.11.2025). Вартість активів емітента, за даними останньої річної фінансової звітності – 51725655 тис. грн. Співвідношення ринкової вартості майна або послуг, котрі є предметом правочину, до вартості активів емітента, за даними останньої річної фінансової звітності (у відсотках) – 16,3947658082%.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник стального прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки. Підприємство має повний виробничий цикл, його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, більш ніж 5 млн тонн прокату і понад 5,5 млн тонн чавуну.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
Ощадбанк у жовтні 2025 року наростив портфель кредитів юридичним особам на 4,2 млрд грн, за його даними це найбільший приріст серед українських банків, йдеться у релізі на сайті фінустанови.
Ощадбанк нагадав, що загальний обсяг його портфеля кредитів юридичним особам на 1 жовтня цього року становив 99 млрд грн, з них 30 млрд грн — кредити мікро-, малому та середньому бізнесу, решта – корпоративному бізнесу.
Як зазначається у релізі із посиланням на дані Нацбанку, net-портфель Ощадбанку на початок жовтня становив 13,6% ринку кредитування юридичних осіб, що забезпечувало першу позицію на ньому.
“За час повномасштабного вторгнення Ощадбанк спрямовує вільну ліквідність на підтримку реального сектору економіки, і за цей період кредитний портфель корпоративного бізнесу зріс більш ніж у півтора разу, або на 23,5 млрд грн, при частці цього сегмента у 70% портфеля юридичних осіб”, – наводяться в релізі слова заступника голови правління банку Юрія Каціона, який відповідає за цей напрямок.
Як повідомлялося, за жовтень 2025 року кредитний портфель корпоративного сегмента зріс на 2,6%, або на 26,9 млрд грн – до 970,1 млрд грн. Гривневі кредити бізнесу додали 1,7%, або 11,5 млрд грн, досягнувши 689,7 млрд грн, тим часом валютні збільшилися на 4,2%, або на $267 млн – до $6,68 млрд.
Згідно з даними НБУ, на початок жовтня цього року Ощадбанк з загальними активами 485,69 млрд грн (12,3% від загального обсягу) був другим за цим показником серед 60 банків.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надає гарантію розподілу ризиків без фінансування на суму 150 млн грн (EUR3,1 млн) для покриття половини кредиту Укрсиббанку, виданого ритейлеру EVA для розвитку його логістичних хабів, повідомила пресслужба компанії.
“Ця угода – важливий етап для EVA та наш перший досвід співпраці, в якій однією зі сторін став Європейський банк реконструкції та розвитку. Ми пройшли ґрунтовний аналіз з боку ЄБРР – це підтвердження фінансової стійкості EVA, відповідності нашої діяльності критеріям Укрсиббанку та ЄБРР до позичальників, а також визнання нашої компанії як надійного партнера, здатного розвивати бізнес навіть в умовах війни”, – цитується у пресрелізі фінансова директорка ТОВ “Руш” (мережа EVA та eva.ua) Лілія Воленко.
Зазначається, що така угода стала першою, коли банк використав програму розподілу ризиків ЄБРР (гарантія на індивідуальний інвестиційний кредит), щоб надати інвестиційний кредит корпоративному клієнту. Раніше правила участі в ризику дозволяли банку розділяти ризики лише за операціями з фінансування оборотного капіталу.
За словами Воленко, така угода є сигналом для ринку про можливість залучення довгострокового фінансування за підтримки міжнародних інституцій в умовах війни.
ТОВ “Руш”, що керує мережею EVA, засновано 2002 року. Мережа налічує понад 1100 магазинів.
За даними YouControl, власником ТОВ “Руш” вказано кіпрську “Інсетера Холдінгс Лімітед” (Incetera Holdings Limited, 100%), кінцевими бенефіціарами – Руслана Шостака і Валерія Кіптика.
За підсумками третього кварталу 2025 року чистий дохід “Руш” збільшився на 18,6% порівняно з аналогічним періодом попереднього року – до 22,9 млрд грн. Чистий прибуток знизився на 14,7% – до 1,7 млрд грн.
10 листопада ц.р. Президент Узбекистану провів зустріч з працівниками медицини та фармацевтики, привітавши їх із професійним святом — Днем працівників медицини.
За останні 5 років спеціалізованим медичним центрам виділено близько $624 тис., придбано тисячі одиниць сучасного обладнання. Водночас ефективність його використання становить лише 25%. Президент наголосив на необхідності пріоритетного розвитку цифровізації, модернізації клінічних протоколів, упровадження передової діагностики й профілактики, а також формування професійних команд у регіонах.
Тепер директори 26 спеціалізованих центрів, керівники обласної та районної системи охорони здоров’я й завідувачі сімейних поліклінік працюватимуть за щомісячними планами, виїжджатимуть у проблемні райони та махаллі, аналізуватимуть причини захворюваності, пропонуватимуть рішення та навчатимуть місцевих лікарів. Щоденний прийом керівників охорони здоров’я проводитиметься на рівні махаллі, а кожен керівник зобов’язаний забезпечити уважне й оперативне ставлення до пацієнтів.
З нового року буде змінено порядок призначення керівників медичних установ: посади директора та головного лікаря будуть розділені, а на керівні посади зможуть призначатися підприємці з менеджерською підготовкою й підтвердженими результатами.
Система стимулювання також модернізується: найкращим керівникам присвоюватимуться звання, ордени, медалі, грошові премії до $2 497, а для покращення інфраструктури установ виділятиметься по $41 тис. Найкращих фахівців направлятимуть на навчання за кордон.
Триває розвиток медичної освіти: відкриваються факультети загальної медицини, запускаються резидентура та магістратура зі сімейної медицини. Студенти навчатимуться безкоштовно і паралельно працюватимуть лікарями, отримуючи після завершення навчання 150-відсоткову надбавку до заробітної плати. Підтримку медсестер посилено: створюється Вища академія професійної медицини, подвоюються квоти на вищу сестринську освіту, з 2027 року щорічний приріст становитиме щонайменше 20%, а медсестрам із вищою освітою встановлюється 100-відсоткова надбавка до зарплати.
Створюється нова система безперервного підвищення кваліфікації, включно з дистанційним навчанням, тренуванням на симуляторах на основі ШІ та самостійним навчанням на робочому місці. Для цього буде створено Центр безперервної професійної медичної освіти.
Президент зазначив, що приватний сектор уже надає близько 30% медичних послуг, і держава готова розширювати державно-приватне партнерство. Пільги на ввезення обладнання та машин швидкої допомоги продовжуються на три роки, частина ПДВ повертатиметься приватним медичним організаціям, а підприємцям надається пільгова кредитна лінія у розмірі $200 млн для створення сучасних багатопрофільних клінік.
На завершення Глава держави наголосив на важливості професіоналізму й відданості медичних працівників, доручив продовжити реформи, підвищувати якість послуг та впроваджувати сучасні технології, зазначивши, що це дозволить зробити систему охорони здоров’я Узбекистану доступною й ефективною для всіх громадян.
