Банк розвитку Ради Європи (БРРЕ) надав Україні додаткові кредити: 100 млн євро на програму HOME для виплати компенсацій громадянам за зруйноване війною житло, а також 20 млн євро на підтримку мікропідприємств та малих фермерських господарств в Україні.
Як повідомило Міністерство фінансів у середу, відповідне рішення ухвалила Адміністративна рада БРРЕ 16-17 березня, у спільному засіданні якої разом із Керівною радою взяла участь заступниця міністра Ольга Зикова.
Програма HOME реалізується через державний механізм житлових сертифікатів, який дозволяє громадянам, житло яких було знищено в результаті російської агресії, отримати компенсацію для придбання нового житла. За рахунок наданих раніше та повністю використаних 200 млн євро було придбано 3 774 житлових об’єкти для понад 13 тис. українців, які отримали нове житло.
«Станом на початок 2026 року подано понад 98 тисяч заявок на компенсацію за зруйноване житло, що свідчить про масштабну потребу у відновленні житлового фонду. Додаткове фінансування дозволить підтримати ще близько 3 тис. сімей, а також продовжити реалізацію програми до 30 червня 2028 року», – зазначив Мінфін.
Що стосується 20 млн євро, то ця програма реалізовуватиметься через Національне агентство розвитку (раніше – Фонд розвитку підприємництва), яке надаватиме фінансування через банки-партнери та кредитні спілки. Загальне фінансування програми включає також 4,6 млн євро інвестиційного гранту ЄС у рамках Ukraine Investment Framework, 0,23 млн євро технічної допомоги та 3 млн євро гранту БРРЕ для покриття валютних ризиків.
Програма орієнтована на підтримку підприємців, які постраждали від війни, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів, жінок-підприємців, молоді, людей з інвалідністю, малих фермерських господарств, уточнив Мінфін.
Очікується, що з 20 млн євро не менше 50% фінансування буде спрямовано на вразливі групи, а 30% інвестицій — на енергоефективні та сталі проекти.
Банки України у 2025 році видали 8,282 тис. іпотечних кредитів на суму 15,69 млрд грн, що на 4,3% більше, ніж у 2024 році, коли було видано 8,807 тис. кредитів на 15,05 млрд грн, тоді як кількість виданих кредитів зменшилася на 6,0%, свідчать результати опитування Національного банку України (НБУ).
“Якість іпотечного портфеля залишається високою: частка непрацюючих кредитів становить лише 13%”, – прокоментував результати регулятор.
Згідно з даними Нацбанку, у грудні 2025 року в Україні було видано 952 іпотечні кредити на 1,96 млрд грн, що на 28,3% більше, ніж у листопаді, коли було видано 743 кредити на 1,52 млрд грн.
Як уточнює НБУ, із 38 опитаних банків іпотечні кредити в грудні минулого року видавали 14 фінустанов. Більшість угод укладали на первинному ринку житла: 539 у грудні на суму 1,13 млрд грн проти 434 у листопаді на суму 0,91 млрд грн.
На вторинному ринку житла було укладено 413 угод на 0,83 млрд грн, тоді як у листопаді – 309 на 0,61 млрд грн.
Середньозважена ефективна ставка на первинному ринку житла у грудні 2025 року зменшилася до 8,11% річних (8,14% у листопаді), на вторинному ринку – до 8,66% (9,42%).
Дані опитування свідчать, що найбільше кредитів у грудні 2025 року видано в Києві та Київській області – 538 на 1,18 млрд грн (60,1% загального обсягу), далі йдуть Львівська – 47 на 103 млн грн, Одеська – 40 на 78 млн та Волинська – 38 на 69 млн грн – області.
Як повідомлялося, банки-партнери державної програми доступної іпотеки “єОселя” у 2025 році видали сумарно 7 769 кредитів на суму майже 15 млрд грн, зокрема 4 881 кредит – на житло “першого продажу”, в тому числі на 1,499 тис. квартир у будинках на стадії будівництва.
Угорщина вирішила блокувати виділення Україні кредиту ЄС у розмірі 90 млрд євро, поки не відновиться транзит нафти до Угорщини трубопроводом «Дружба», заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто.
У соцмережі X у п’ятницю ввечері він знову звинуватив Україну в нібито шантажі Угорщини у вигляді зупинки транзиту нафти в координації з Брюсселем і угорською опозицією, щоб створити перебої з поставками в Угорщині і підвищити ціни на паливо перед виборами.
На думку Сійярто, Україна порушує Угоду про асоціацію з ЄС.
Як повідомлялося з посиланням на «Укртранснафту», в результаті цілеспрямованої російської атаки 27 січня було завдано значної шкоди технологічному та допоміжному обладнанню нафтопроводу «Дружба».
«В даний час на різних етапах тривають роботи з дефектації, стабілізації технічного стану системи та усунення наслідків ворожого удару. Аварійно-відновлювальні роботи проводяться із залученням профільних технічних підрозділів і спеціалізованого обладнання», – йшлося в офіційному коментарі компанії на запит агентства «Інтерфакс-Україна» 19 лютого.
Угорщина і Словаччина з 18 лютого припинили постачання дизельного палива в Україну до відновлення транзиту російської нафти нафтопроводом «Дружба».
Єврокомісія, у свою чергу, скликала на 25 лютого нараду координаційної групи з нафти у зв’язку з припиненням поставок до Угорщини та Словаччини через пошкодження Росією нафтопроводу «Дружба».
Виробник курятини “Куріяр” залучив від Першого українського міжнародного банку (ПУМБ, Київ) кредитне фінансування обсягом 1 млрд грн для трансформації бізнесу з виробника курятини у системного інтегратора галузі, повідомила Асоціація ритейлерів України.
Згідно з повідомленням, залучені кошти будуть спрямовані на модернізацію логістики, автоматизацію процесів, розвиток глибокої переробки продукції та впровадження нових стандартів якості для виходу в національні торговельні мережі та на ринки ЄС.
“Ми інвестуємо у стандарти, які дозволять нам сертифікуватися і виходити на європейський ринок. Це логічний крок для компанії, яка планує лідерство”, — зауважив засновник компанії Андрій Кіндифора.
Стратегія розвитку підприємства, за даними асоціації, передбачає перехід до моделі зростання через кооперацію з малими та середніми виробниками. За словами СЕО “Куріяр” Івана Семена, інвестиції спрямовані не лише у власний бренд, а у створення системи, що дозволяє галузі зростати прогнозовано, попри складну демографічну ситуацію та зміщення виробничих потужностей у західні регіони країни через війну.
Співпраця з ПУМБ розпочалася з факторингового ліміту і переросла у стратегічне партнерство. Як зазначив керівник продажу середнім корпоративним клієнтам банку Ігор Копцюх, для фінустанови ця угода є інвестицією в модель бізнесу з високим потенціалом масштабування.
“Для нас ПУМБ виступає не просто кредитором, а партнером, який супроводжує компанію в усьому спектрі фінансових рішень”, — підкреслили в “Куріяр”.
ТОВ “К-Агроінвест Трейд” (ТМ “Куріяр”) засноване у 2014 році у Золочівському районі Львівської обл. на базі потужностей, що розвиваються з 2005 року. Вертикально інтегрований виробник курятини повного циклу має чотири птахофабрики, комбікормовий завод, забійний цех і логістичний центр. Спеціалізується на імпорті курчат та реалізації понад 100 найменувань м’ясної продукції. Бенефіціар підприємства — Андрій Кіндифора.
За даними Нацбанку України, станом на 1 вересня 2025 року ПУМБ із активами 193,14 млрд грн посідав 5-те місце серед 60 банків країни. Кінцевим бенефіціаром банку є Рінат Ахметов.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) виділив Криворізькому гірничо-металургійному комбінату ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) ще один кредит у розмірі до $200 млн на поповнення обігових коштів для функціонування підприємства.
Згідно з інформацією ЄБРР, виділено старший кредит (senior loan) на суму до $200 млн українському акціонерному товариству АМКР, контрольний пакет акцій якого належить групі ArcelorMittal.
При цьому уточнюється, що виділення кредиту затверджено 3 грудня 2025 року.
Зазначаєтсья, що позика буде використана для фінансування потреб компанії в оборотному капіталі для забезпечення безперервності діяльності в Україні, коли на діяльність впливає війна. Проєкт розширить доступ до ринково-релевантного навчання та можливостей працевлаштування для ветеранів та інвалідів відповідно до пріоритетів компанії щодо відновлення людського капіталу.
Також додається, що Банк надає фінансування за надзвичайних обставин, спричинених війною в Україні, з унікальним набором умов, атрибутів та положень. Проєкт також є гендерно додатковим відповідно до нових зобов’язань щодо розширення доступу до навчання для молодих жінок через флагманську ініціативу АМКР “Нова фабрика”, яка стосується інклюзії молоді.
Як повідомлялося, наглядова рада АМКР 26 листопада 2025 року ухвалила надати згоду на вчинення значного правочину – залучення кредиту від ЄБРР.
При цьому ринкову вартість майна або послуг, котрі є предметом правочину, визначено відповідно до законодавства – не більше як $200 млн (8480300 тис. грн за курсом НБУ станом на 26.11.2025); вартість активів емітента, за даними останньої річної фінансової звітності, – 51725655 тис. грн; співвідношення ринкової вартості майна або послуг, котрі є предметом правочину, до вартості активів емітента, за даними останньої річної фінансової звітності (у відсотках) – 16,3947658082%.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник стального прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки. Підприємство має повний виробничий цикл, його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, більш ніж 5 млн тонн прокату і понад 5,5 млн тонн чавуну.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) підписали угоду з ПрАТ “Укргідроенерго” про надання кредиту у розмірі EUR75 млн для фінансування проєкту “Модернізація та відновлення об’єктів генерації гідроелектростанцій”, повідомила компанія.
“Кредитне фінансування підтримується гарантією Європейського Союзу в межах Інвестиційної програми для України (Ukraine Investment Framework) — інструменту для мобілізації фінансування на відновлення України та її довгострокове зростання”, – йдеться в її повідомленні в Телеграм-каналі у четвер.
Згідно з ним, пакет фінансування також передбачає інвестиційні гранти від міжнародних донорів на суму до EUR20 млн.
“Орієнтовна загальна вартість проєкту, включно з власним внеском “Укргідроенерго”, становить приблизно EUR120 млн”, – резюмували в компанії.
За словами голови наглядової ради Валентина Гвоздія, залучення фінансування ЄБРР під гарантію ЄС є важливим підтвердженням довіри міжнародних партнерів до “Укргідроенерго” та якості корпоративного управління компанії.
“Проєкт посилить надійність роботи гідроелектростанцій і, відповідно, стійкість енергосистеми України”, – зазначив він.
Як зазначається у повідомленні, кошти проєкту планується спрямувати, зокрема, на закупівлю критично необхідного обладнання для визначених гідроелектростанцій компанії, як-от гідросилового обладнання, пошкодженого внаслідок військової агресії РФ, гідромеханічного обладнання для модернізації, обладнання для реагування на надзвичайні ситуації в умовах воєнного стану (механізм екстреної допомоги).
Як зазначив т.в.о.генерального директора “Укргідроенерго” Богдан Сухецький, фінансування дає змогу своєчасно закупити та впровадити критично необхідне обладнання, а також сформувати резерв для швидкого реагування на надзвичайні ситуації.
“Доступність цих коштів є важливою для підтримання безперервної роботи підприємства та виконання виробничих завдань у складних умовах”, – наголосив він.
У межах проєкту також передбачені програми підвищення кваліфікації інженерного персоналу, вдосконалення ESG-практик та підготовка плану дій з гендерної рівності. Завершення проєкту планується у 2030 році.
