Державний Ощадбанк у рамках держпрограми “Доступні кредити 5-7-9%” у серпні надав відновлювальну кредитну лінію на суму 250 млн грн приватному підприємству (ПП) “Таврія Плюс”, що входить до торговельної мережі “Таврія B”, повідомляється на сайті фінустанови.
“За період повномасштабної війни ми уклали з цією торговельною мережею вже п’ять кредитних договорів на загальну суму 865 млн грн”, – зазначив заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за корпоративний бізнес, Юрій Каціон.
Директор “Таврії Плюс” В’ячеслав Письменюк, зазначив, що, комбінуючи різні види кредитної підтримки, вдалося не тільки збалансувати розрахунки з постачальниками, а й далі розвивати мережу.
Зазначається, що Ощадбанк співпрацює з “Таврією Плюс” із 2014 року. Крім того, протягом 2022-2023 років підприємство додатково отримувало від держбанку підтримку на загальних умовах.
Держбанк уточнив, що кредитна лінія для “Таврія B” стала вже третьою подібною лінією для торговельних мереж у рамках державної програми “Доступні кредити 5-7-9%”. Їхнє цільове призначення – поповнення обігових коштів. Загальна сума фінансування, наданого держпрограмою протягом повномасштабної війни, склала 580 млн грн.
Згідно з даними сайту торговельної мережі, мережа “Таврія В” працює з 1992 року і охоплює 135 супермаркетів і торговельних центрів, цехи з виробництва м’ясних, рибних напівфабрикатів, кондитерські, кулінарні цехи, пекарні, броварню, швейне і трикотажне виробництво, великий логістичний центр. У мережі зайнято 4500 співробітників.
Згідно з даними Opendatabot, кінцевими бенефіціарами ТОВ “Таврія-В” виступають Борис і Михайло Музальов – відповідно 60% і 40%.
Міжнародна фінансова корпорація (IFC) із групи Світового банку планує відновити співпрацю з агрохолдингом МХП, найбільшим виробником курятини в Україні, і надати кредит до $30 млн його “дочці” ТОВ “Вінницька птахофабрика” для фінансування модернізації та розширення потужностей заводу з виробництва біометану із сільськогосподарських відходів.
Як йдеться в інформації на сайті IFC, рада директорів корпорації планує розглянути цей проєкт на засіданні 19 вересня цього року.
Зазначається, що компанія вже управляє двома біогазовими заводами для переробки гною зі своїх ферм у “зелену” енергію. У рамках своєї стратегії декарбонізації МХП планує збільшити виробництво біометану в Україні за рахунок модернізації та розширення потужності своїх біогазових установок у кілька етапів. Перший етап, який фінансуватиметься в рамках проєкту, слугуватиме демонстрації життєздатності виробництва скрапленого біометану.
Загальну вартість проєкту оцінюють у $52 млн, крім кредиту IFC, МХП розраховує в його фінансуванні на власні кошти. Передбачається також, що проєкт буде підтриманий гарантією на $15 млн з боку European Fund for Sustainable Development Plus, Великої Британії та інших донорів.
Уточнюють, що будівництво планують на біогазовому заводі в селі Василівка (Гайсинський р-н, Вінницька обл.), який запустили 2019 року і який є найбільшим подібним заводом в Україні з потужністю 12 МВт.
На першому етапі проєкту планують модернізувати наявні потужності, щоб отримувати 14 тис. тонн скрапленого біометану на рік, а на другому – розширити потужності до 20,5 МВт.
IFC уточнює, що в разі схвалення радою директорів це буде шоста інвестиція корпорації в МХП з 2003 року, останню з яких було відкрито 2014 року і закрито 2019 року.
Корпорація також вказує, що з 2018 року члени місцевих громад за підтримки низки екологічних організацій поскаржилися на інвестиції IFC та Європейського банку реконструкції та розвитку CAO (Compliance advisor ombudsman). Як зазначається в матеріалах CAO, попри зусилля всіх сторін знайти остаточне рішення не вдалося.
У лютому 2022 року CAO опублікувало заключний звіт і передало справу до відділу дотримання вимог. Після призупинення розгляду справи в Україні в березні 2022 року через розв’язану РФ повномасштабну війну проти України САО відновило роботу у цій справі 17 жовтня після консультацій із зацікавленими сторонами.
Агрохолдинг “МХП” – найбільший виробник курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м’ясопереробки. На європейський ринок “МХП” поставляє охолоджені напівтуші курей, які переробляють, зокрема, на його підприємствах у Нідерландах і Словаччині. У лютому 2019 року холдинг завершив операцію з придбання словенської компанії Perutnina Ptuj.
Засновником, мажоритарним акціонером і головою правління МХП є український бізнесмен Юрій Косюк.
Виручка МХП у першому кварталі 2023 року збільшилася на 34,7% до першого кварталу 2022 року – до $745,60 млн, а чистий прибуток становив $49,07 млн проти $108,25 млн чистого збитку (при цьому курсовий прибуток становив $4,18 млн проти курсових збитків $95,32 млн).
Державний Ощадбанк у рамках держпрограми “Доступні кредити 5-7-9%” надав відновлювальну кредитну лінію власнику мережі супермаркетів Varus ТОВ “Омега” на суму 297 млн грн, йдеться в повідомленні банку в п’ятницю.
“Це четверта торговельна мережа, яка отримала фінансування від “Ощаду” в період з лютого 2022 по травень 2023 року”, – зазначається в релізі.
Згідно з ним, загалом від початку повномасштабного вторгнення держбанк уклав договори кредитування для продуктового ритейлу в сегменті корпоративного бізнесу на 1,6 млрд грн, у такий спосіб збільшивши обсяг фінансування цього сектору майже в 3,5 раза.
Зазначається, що Ощадбанк співпрацює з мережею VARUS з 2014 року. Кредитну лінію відкрито для поповнення оборотних коштів строком на 12 місяців.
Як нагадали в держбанку, 2022 року Ощад уклав кредитні угоди з великими корпоративними клієнтами на суму майже 14 млрд грн, водночас відповідний кредитний портфель збільшився на 24% і на початок 2023 року становив 56,6 млрд грн. Зазначається, що з початку поточного року обсяг кредитних угод досяг 14,7 млрд грн.
ТОВ “Омега” створено 2000 року, бенефіціарами виступають Валерій Кіптик і Руслан Шостак. Перший супермаркет Varus відкрито 2003 року в Дніпрі. Згідно з інформацією на сайті, на даний момент мережа налічує 103 супермаркети в п’яти областях України та столиці, а торговельна площа ритейлера становить 89,4 тис. кв. м. У Varus працюють сім тисяч співробітників.
За даними Нацбанку України, на 1 липня 2023 року Ощадбанк за розміром активів посідав 2 місце (324,74 млрд грн) серед 65 банків, що діють у країні, і перше – за кількістю відділень на території країни (1183).
Уряд і ПрАТ “Українська фінансова житлова компанія” (Укрфінжитло) істотно збільшили фінансування програми “еОселя”, завдяки чому щомісячна видача кредитів збільшиться з 0,7-0,8 млрд грн до 2 млрд грн, і пільгову іпотеку до кінця року зможуть отримати щонайменше 10 тисяч сімей.
“Ми побачили, яким великим попитом користується ця програма серед людей. Вони хочуть будувати своє життя в Україні, незважаючи на війну. Тому уряд з Укрфінжитлом знайшли можливості і залучили додаткові кошти на програму – як на відкритому фінансовому ринку, так і кредитні”, – цитуються в релізі Мінекономіки в середу слова першого віце-прем’єра – міністра економіки Юлії Свириденко.
У релізі уточнюється, що “ті, кому відмовили через брак фінансування, можуть повторно подати заявку в “Дію”.
Як повідомлялося, із січня по кінець травня через брак коштів реалізацію програми “еОселя” було призупинено.
“Є кошти, щоб профінансувати 10 тисяч сімей до кінця цього року. Це приблизно 11,9 млрд грн, як і було передбачено фінпланом. З них уже на 2,8 млрд грн видано доступні іпотеки з початку 2023 року”, – уточнили агентству “Інтерфакс-Україна” у пресслужбі Укрфінжитло.
Як повідомлялося, програма доступного іпотечного кредитування “єОселя” запрацювала в Україні з жовтня 2022 року. На пільгову іпотеку під 3% річних терміном до 20 років із початковим внеском від 20% вартості житла можуть претендувати військовослужбовці-контрактники ЗСУ, працівники сектору безпеки й оборони, медпрацівники, педагоги, наукові співробітники. З моменту її запуску 2022 року банки-партнери вже видали понад 3,4 млрд грн кредитів більш ніж 2,4 тис. учасникам.
З 1 серпня подати заявку на участь у програмі “єОселя” під 7% можуть ветерани війни, учасники бойових дій, ВПО та громадяни, які не мають власного житла, більшого за нормативну площу.
Голова правління Укрфінжитло Євген Мецгер акцентував увагу на те, що для іпотеки під 7% позичальники можуть обрати квартиру в будинку, не старшому трьох років на момент укладання договору, або в тому, що будується. “Ми робимо наголос саме на первинний ринок нерухомості. Важливо, щоб “єОселя” змогла дати економіці позитивний мультиплікативний ефект, а це можливо тільки завдяки поштовху будівництва”, – каже Євген Мецгер.
У програмі “єОселя” беруть участь шість банків-партнерів: Ощадбанк, Приватбанк, Укргазбанк, Глобус банк, Sky Bank та Укрексімбанк. Подати заявку на участь у програмі можна в мобільному застосунку “Дія”.
Наприкінці 2022 року уряд докапіталізував Укрфінжитло на 30 млрд грн за рахунок випуску облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП). За словами віцепрем’єрки – міністра економіки Юлії Свириденко, такого фінансування достатньо, щоб у 2023 році видати 12-15 тис. іпотечних кредитів.
Наприкінці квітня Мінекономіки, як єдиний акціонер Укренфінжитла, схвалив операції РЕПО з цими ОВДП на строк до року на суму 15 млрд грн. Пізніше повідомлялося, що ставка за цими операціями може становити до 20% річних, тоді як самі ОВДП були випущені на термін до 5 років за ставкою 19,5% річних.
Крім того, 3 серпня наглядова рада Укрфінжитло схвалила збільшення кредиту ПриватБанку під заставу ОВДП компанії до 1,5 млрд грн.
Націоналізований Сенс Банк (Київ, раніше Альфа-Банк) планує приєднатися до державних кредитних програм, повідомив заступник голови наглядової ради фінустанови Ростислав Дюк на прес-конференції у вівторок.
“Банк минулого року скорочував активи, щоб виконувати певні обмеження НБУ. Але ми маємо потужну базу лояльних клієнтів і розраховуємо на їхнє повернення. Плюс тепер, як державний, Сенс Банк зможе надавати своїм клієнтам доступ до держпрограм кредитування”, – зазначив Дюк.
Тимчасова виконувачка обов’язків голови правління Олена Зубченко додала, що банк планує стати партнерам програми “5-7-9”.
“Щодо “еОселі” ми хотіли б теж приєднатися. Але що стосується іпотечної програми, ми бачимо команду банку, яка раніше займалася трохи іншими речами. Ми проаналізуємо, як її запустити (програму з житлового кредитування), головне, що нам вдалося зберегти спеціалістів”, – повідомила керівник банку.
Зубченко також оцінює як перспективні напрямки розвитку електронну комерцію, геймінг та інші діджитал-напрямки економіки.
“Будемо оцінювати, як і на яких умовах будемо підключатися до цих напрямів розвитку фінансового сектора. Оскільки ми представляємо інтереси і ритейлу, і корпоративного бізнесу, це і залишиться у фокусі нашого розвитку”, – зазначила вона.
Як повідомлялося, голова правління Сенс Банку (Київ, раніше Альфа-Банк) Дмитро Кузьмін, призначений на цю посаду три тижні тому під час націоналізації банку, подав у відставку за взаємною згодою з особистих причин. Наглядова рада 14 серпня прийняла його відставку, т.в.о. голови правління призначено заступника Кузьміна Олену Зубченко, яка до націоналізації банку працювала в Мінфіні.
Голова наглядової ради Сенс Банку Шевкі Аджунер під час прес-конференції уточнив, що Зубченко “виконуватиме обов’язки глави банку не більше шести місяців”. За його словами, главу банку буде обрано на конкурсі, так само, як і ще кілька позицій правління банку, зокрема, фінансовий та операційний директор.
Сенс Банк за розміром активів (близько 3,4% від активів усієї банківської системи – 96,637 млрд грн) посідає 11-те місце серед 65 чинних банків України. Його націоналізували у двадцятих числах липня за спеціально ухваленим законом як системно важливий банк із мажоритарними акціонерами з Альфа-Груп, які потрапили під санкції.
За другий ІІ квартал 2023 року банк відкрив два нових відділення, розширивши свою мережу до 140 підрозділів по всій країні.
Державний бюджет України в четвер отримав через механізм Цільового фонду Світового банку $1,5 млрд пільгову позику під гарантії уряду Японії, повідомило Міністерство фінансів.
“Залучене фінансування буде спрямовано на відновлення економіки та зміцнення соціального захисту населення”, – наведено в релізі слова міністра фінансів Сергія Марченка, який подякував СБ і Японії за виділення коштів.
Мінфін нагадав, що з початку повномасштабного вторгнення Росії Україна отримала понад $581 млн пільгового фінансування від уряду Японії через Японське агентство міжнародного розвитку (JICA).
“У поточному році очікується, що уряд Японії надасть ще $2 млрд прямої бюджетної підтримки через Цільовий фонд Світового банку”, – додало міністерство.
Як раніше вказував Мінфін, станом на 21 липня цього року держбюджет України отримав фінансування від міжнародних партнерів в обсязі $23,6 млрд порівняно з $32,1 млрд торік за потреби на цей рік близько $42 млрд.
Відтоді до бюджету надійшли також EUR1,5 млрд шостого траншу макрофінансової допомоги ЄС.
