Державний бюджет України в четвер отримав через механізм Цільового фонду Світового банку $1,5 млрд пільгову позику під гарантії уряду Японії, повідомило Міністерство фінансів.
“Залучене фінансування буде спрямовано на відновлення економіки та зміцнення соціального захисту населення”, – наведено в релізі слова міністра фінансів Сергія Марченка, який подякував СБ і Японії за виділення коштів.
Мінфін нагадав, що з початку повномасштабного вторгнення Росії Україна отримала понад $581 млн пільгового фінансування від уряду Японії через Японське агентство міжнародного розвитку (JICA).
“У поточному році очікується, що уряд Японії надасть ще $2 млрд прямої бюджетної підтримки через Цільовий фонд Світового банку”, – додало міністерство.
Як раніше вказував Мінфін, станом на 21 липня цього року держбюджет України отримав фінансування від міжнародних партнерів в обсязі $23,6 млрд порівняно з $32,1 млрд торік за потреби на цей рік близько $42 млрд.
Відтоді до бюджету надійшли також EUR1,5 млрд шостого траншу макрофінансової допомоги ЄС.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) за часткової підтримки Євросоюзу надає українському Кредобанку гарантію EUR25 млн для покриття ризиків нового кредитування, а також кредит EUR25 млн за Програмою сприяння торгівлі (TFP) для торговельного фінансування українських клієнтів.
“Нова угода про розподіл ризиків дасть змогу Кредобанку скоротити дефіцит фінансування, а безперервний доступ до фінансування допоможе компаніям усунути вузькі місця в торгівлі харчовою та сільськогосподарською продукцією”, – наводяться в повідомленні в середу слова керуючого директора ЄБРР у секторі фінансових установ Франсіса Маліжа.
Зазначається, що отримати нове фінансування зможуть компанії, які працюють у таких критично важливих галузях, як первинне сільське господарство та сільськогосподарські послуги, харчова промисловість, транспорт і логістика, роздрібна торгівля та фармацевтика.
Згідно з угодою про розподіл ризику, яку дві установи з досвідом попереднього співробітництва підписали в середу в Лондоні, ЄБРР надає нефінансований інструмент розподілу ризиків обсягом EUR25 млн, що покриває 50% кредитного ризику за новим фінансуванням Кредобанку на загальну суму EUR100 млн, але не більше ніж 50% портфеля. Гарантія ЄБРР надається двома рівними траншами.
Крім цього, EUR15 млн із загального портфеля EUR100 млн, який покриває гарантія, будуть доступні для фінансування довгострокових інвестицій мікро-, малих і середніх підприємств (ММСП) у технології й устаткування, що відповідають стандартам ЄС, зокрема інвестицій у стійкі та “зелені” технології в рамках Програми конкурентоспроможності МСП у країнах Східного партнерства ЄС (EaP SMEC), уточнив ЄБРР.
Він додав, що участь у програмі EaP SMEC також дасть змогу Кредобанку та його клієнтам отримувати експертну допомогу у формі тренінгів і консультаційної підтримки. Позичальники, які відповідають вимогам, також отримають грантову підтримку у формі інвестиційних стимулів після завершення їхніх інвестиційних проєктів.
Гарантія ЄБРР підтримується 50% гарантією покриття першої втрати, що фінансується донорами в рамках пакета стійкості. Укладення цієї нової угоди збільшує до EUR468 млн загальний обсяг фінансування, підтриманого подібними гарантіями з початку війни.
Що стосується EUR25 млн за Програмою сприяння торгівлі, то, як зазначає кредитор, участь у цій програмі дасть змогу Кредобанку збільшити підтримку українських експортерів та імпортерів.
Кредобанк є одним із провідних банків на заході України і на початок червня за розміром активів посідає 14 місце (46,85 млрд грн) із 65 діючих в Україні. Кредобанк повністю належить PKO Bank Polski SA – найбільшому системно важливому банку в Польщі, акції якого перебувають у лістингу Варшавської фондової біржі.
Банки України в травні 2023 року видали 232 іпотечні кредити на загальну суму 322,5 млн грн, тоді як у квітні – 41 на 50,1 млн грн, свідчать результати щомісячного опитування Національного банку України (НБУ).
Як вказує регулятор, таке зростання відбулося за рахунок відновлення пільгового кредитування в рамках програми “єОселя”.
Це також призвело до зниження в травні середньозваженої ефективної ставки за іпотечними кредитами до 8,05% річних з 14,6% у квітні.
При цьому кредити в переважній більшості видаються для купівлі на вторинному ринку нерухомості: на первинному в травні було видано один кредит на 0,73 млн грн проти двох позик у квітні на 1,78 млн грн.
НБУ уточнив, що з 26 опитаних банків іпотечні кредити в липні видавали, як і місяцем раніше, тільки чотири фінустанови.
Дані опитування свідчать, що більше половини всіх кредитів у травні видано в Києві та Київській області – 103 договори на 164,4 млн грн (51% від загального обсягу), а за ними з великим відривом йде Полтавська область – 11 договорів на 12,6 млн грн (3,9% від загального обсягу).
По 10 кредитів видано в Чернігівській (на 10,4 млн грн), Рівненській (на 13,4 млн грн) і Вінницькій (на 15,4 млн грн) областях.
Загальний фонд державного бюджету України в понеділок отримав другий транш кредиту розширеного фінансування EFF $890 млн Міжнародного валютного фонду (МВФ), повідомило Міністерство фінансів України.
“Отримане фінансування є результатом ефективної та злагодженої співпраці уряду, Міністерства фінансів, Національного банку України з експертами та керівництвом МВФ у рамках програми розширеного фінансування”, – наводяться в повідомленні слова міністра фінансів Сергія Марченка.
Мінфін уточнив, що наразі Україна отримала вже $3,59 млрд від МВФ із загального обсягу цієї чотирирічної програми $15,6 млрд (11,6 млрд СДР), відкритої наприкінці березня цього року.
Під час першого перегляду програми EFF, за підсумками якого виділено другий транш, експерти та керівництво МВФ відзначили значний прогрес української сторони у виконанні структурних заходів і кількісних критеріїв ефективності, визначених у програмі, зазначив Мінфін.
“Завдяки наданим коштам ми маємо можливість і далі зберігати економічну стабільність в Україні та забезпечувати пріоритетні видатки державного бюджету”, – зазначив Марченко.
Представники МВФ за підсумками першого перегляду повідомили, що другий перегляд очікується наприкінці листопада-початку грудня.
Обмежити відсоткову ставку за споживчими кредитами 1% на добу – такий законопроєкт №9422 ініціював із 12-ма колегами голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, тоді як нещодавно Нацбанк пропонував більш жорстку стелю – 0,8% на добу.
“Сьогодні фіксуються надвисокі ціни на ринку мікрокредитування: номінальна ставка може сягати 5% на день, а середня номінальна річна відсоткова ставка – понад 1000% річних. Саме тому ініціювали з колегами законопроєкт щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг”, – написав Гетманцев у Телеграм-каналі в понеділок.
Ставка 1% на добу за формулою складного відсотка виводить на річну ставку близько 3880%, 0,08% – 1930%.
За словами голови комітету, пропонується також заборонити кредитору вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит, а також подовжувати в односторонньому порядку строк користування кредитом – пролонгація має здійснюватися виключно шляхом укладення додаткового договору за домовленістю сторін.
Гетманцев наголосив, що законопроєкт передбачає передачу кредитором інформації про всі споживчі кредити незалежно від суми в бюро кредитних історій.
Текст законопроєкту поки що відсутній на сайті парламенту.
Нацбанк у своєму повідомленні від 1 травня про запропоновані зміни до закону “Про споживче кредитування” пропонував надати регулятору право встановлювати мінімальні вимоги до процесу перевірки кредитоспроможності позичальника. “Оскільки на сьогодні окремі фінансові компанії не мають подібних вимог, оцінка кредитоспроможності позичальника практично не здійснюється. Водночас сам кредитор свідомо обирає бізнес-модель, за якої сумлінний позичальник платить захмарні відсотки не тільки за себе, а й за тих, хто не виконує своїх зобов’язань”, – пояснював НБУ.
Крім того, Нацбанк ініціював додаткові штрафні санкції за порушення встановлених вимог, оскільки правила без відповідальності за їх порушення зазвичай не діють.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) підписав кредитну угоду на EUR50 млн з українським державним Укрексімбанком, кошти кредиту будуть використані для фінансування приватних клієнтів і муніципалітетів.
“Забезпечення безперебійного фінансування через такі перевірені часом партнерські фінансові установи, як Укрексімбанк, незважаючи на війну, щоб приватний сектор і муніципалітети могли й надалі працювати, надавати послуги та підтримувати країну, – пріоритетне завдання для ЄБРР в Україні”, – наводяться в релізі ЄБРР у п’ятницю слова керуючого директора в країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне.
Уточнюється, що спеціальний фонд кризового реагування ЄБРР покриває ризик за кредитом на суму EUR25 млн.
“Під час війни та на етапі повоєнного відновлення клієнтам Укрексімбанку в пріоритетних галузях дуже важливо мати доступ до інвестицій, комерційного фінансування та покриття військових ризиків. Нове фінансування ЄБРР, безумовно, сприятиме більшій стійкості та адаптивності української економіки”, – сказав зі свого боку член наглядової ради Укрексімбанку Олександр Щур.
За даними Національного банку України на початок травня, Укрексімбанк із загальними активами 275,46 млрд грн є третім за величиною українським банком серед 65 банків, що діють у країні.
