Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надасть довгостроковий кредит у розмірі EUR42 млн для підтримки діяльності польського виробника керамічної плитки та сантехніки Cersanit SA в Україні та Польщі.
Як повідомляється в прес-релізі ЄБРР у вівторок, фінансування буде спрямовано на компенсацію наслідків від списання російських активів, війни в Україні та пожежі на одному з об’єктів Cersanit у Польщі. Крім того очікується, що виробник зіграє важливу роль у відновленні інфраструктури України, пошкодженої внаслідок російського вторгнення.
Згідно з повідомленням, проєкт розвитку охоплює нарощування виробництва керамічної плитки та сантехніки і завершення інвестицій у виробництво великоформатної плитки в Україні, а також реконструкцію заводу акрилових виробів у Польщі, розширення потужностей і підвищення енергоефективності заводів. Загальна сума проєкту становить EUR120 млн.
“Ці інвестиції не тільки допомагають економікам обох країн, підтримуючи виробника товарів на місцевому рівні, що динамічно розвивається і стане важливим компонентом відновлення України, а й утримують людський капітал, зберігаючи основні робочі місця. ЄБРР, як і раніше, прихильний фінансуванню інших інвестицій в Україні та сусідніх державах, які постраждали від війни”, – цитується в повідомленні віце-президент ЄБРР Ален Пілу, який підписав кредитну угоду з Cersanit у Варшаві.
Кредит надається в рамках відкритої банком після війни Програми забезпечення стійкості та джерел засобів до існування (RLF).
Як повідомлялося, ЄБРР спільно з донорами зобов’язався протягом 2022-2023 років надати Україні фінансування в розмірі EUR3 млрд для підтримки функціонування бізнесу та економіки. У 2022 році банк спрямував на підтримку України EUR1,7 млрд і залучив від партнерських фінансових установ EUR200 млн.
Cersanit S.A. є однією з провідних виробничих компаній за участю польського капіталу на європейському ринку. Основним видом діяльності компанії є виробництво і реалізація продукції для оздоблення та оснащення ванних кімнат.
Як вказується на сайті Cersanit, серед активів групи – чотири заводи в Польщі та по одному в Німеччині, Румунії та Україні. Український завод компанії було запущено 2009 року в Житомирській області. Потужність підприємства становить 12 млн кв. м керамічної плитки і до 2 млн одиниць сантехніки на рік.
Згідно з фінзвітністю ТОВ “Церсаніт Інвест”, 2022 року компанія отримала 964,5 млн грн чистого збитку, виручка склала понад 2,1 млрд грн.
За даними Opendatabot, власником компанії значиться АТ “Церсаніт”, бенефіціаром – Міхал Анджей Соловов (Польща).
Державний бюджет України в п’ятницю отримав CAD$2,4 млрд (близько $1,8 млрд) кредиту Канади на пільгових умовах за другою додатковою угодою, повідомило Міністерство фінансів України.
“Канада ще раз продемонструвала, що вона є надійним партнером України: сьогодні ми отримали 2,4 млрд канадських доларів, які будуть спрямовані насамперед на фінансування пріоритетних видатків держбюджету”, – наводяться в повідомленні слова міністра фінансів Сергія Марченка.
Мінфін уточнив, що додатковий кредит видано на 10 років, процентна ставка – 1,5% річних. Кошти надано через механізм адміністративного рахунку МВФ.
Як повідомлялося, зовнішні потреби у фінансуванні держбюджету України 2023 року становлять приблизно $38 млрд, а після нещодавнього збільшення видатків на 537 млрд грн вони оцінюються вже в $42,5 млрд.
Від початку цього року до 29 березня, за даними Мінфіну, фінансування від міжнародних партнерів уже досягло $9,17 млрд порівняно з $32,14 млрд за весь минулий рік. Зокрема, цього року від США було отримано $3,5 млрд грантів, від ЄС – $4,85 млрд кредитів і ще $495 млн кредитів і гарантій від Великої Британії.
Внутрішнє фінансування за рахунок ОВДП цього року становило $3,43 млрд.
Чотирирічна програма розширеного фінансування EFF Міжнародного валютного фонду для України передбачає також отримання країною в цей період $80 млрд від багатосторонніх і двосторонніх донорів, з яких $20 млрд у вигляді грантів і $60 млрд у вигляді пільгових кредитів, а також ще $20 млрд у вигляді полегшення потоку боргових операцій, повідомив глава місії Фонду Гевін Грей.
На прес-конференції в п’ятницю після оголошення рішення про затвердження програми EFF на $15,6 млрд він нагадав про зроблені минулого тижня два оголошення: від групи офіційних кредиторів України про готовність відтермінувати виплати країни за боргом на період дії програми та про намір України домовитися про те саме з власниками єврооблігацій та інших зовнішніх комерційних боргів.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) може виділити АТ “Укрзалізниця” (УЗ) кредит екстреної підтримки під суверенні гарантії на EUR200 млн.
Як ідеться в повідомленні банку на його сайті у вівторок, відповідний проєкт рада директорів банку планує розглянути на засіданні 10 травня 2023 року.
Згідно з інформацією, позика складається з EUR100 млн екстреного фінансування капітальних інвестицій УЗ і EUR100 млн підтримки структури капіталу.
Очікується, що 50% кредиту буде забезпечено гарантіями донорів G7/ЄС, задіяних в умовах, коли місцеві комерційні структури не можуть гарантувати механізми покриття ризиків.
Зазначається, що за допомогою позики УЗ зможе збільшити транскордонну пропускну спроможність з ЄС, усунувши вузькі місця в перетині кордону, а також відремонтувати відповідні ділянки залізничного полотна, які постраждали внаслідок повномасштабного вторгнення РФ. Отримавши фінансування, УЗ зможе не тільки відновити ключові залізничні коридори на кордоні з ЄС, а й закупити рухомий склад для забезпечення комплексних рішень щодо розширення пропускної спроможності залізничних коридорів з ЄС.
“Проєкт дасть підтримку компанії в поточних критичних питаннях, розв’язання яких необхідне для поліпшення операцій і забезпечення зв’язків з ЄС, продовження надання життєво-важливого сервісу людям і бізнесу, які потребують надійної логістики ключових українських експортних товарів (включно з сільськогосподарською продукцією) і критично важливого імпорту”, – йдеться в описі проєкту на сайті ЄБРР.
Раніше рейтингове агентство Fitch повідомило, що на тлі негативних очікувань УЗ щодо грошових надходжень від операційної діяльності 2023 року компанія потребує фінансування, яке може надійти в розмірі EUR400 млн, з яких EUR199 млн – завдяки вже наявним кредитним лініям із ЄБРР та ЄІБ, а $200 млн – у процесі ухвалення.
Непогашений борг УЗ на кінець 2022 року становив 39,5 млрд грн проти 33,5 млрд грн 2021 року, із них на єврооблігації припадало 82,8% боргу, а на борг в інвалюті – 94,3%.
Наприкінці січня УЗ оформила угоду з власниками двох випусків єврооблігацій на $895 млн про відтермінування купонних виплат і погашення за ними на 24 місяці. Згідно з ними, нова дата погашень облігацій на $594,9 млн зі ставкою 8,25% – 9 липня 2026 року, а облігацій на $300 млн зі ставкою 7,87% – 15 липня 2028 року.
Унаслідок реструктуризації облігацій компанія отримала відтермінування у 2023-2025 рр.: на цей період припадає лише 4% від загальної суми боргу. Основні виплати тепер припадають на 2026 рік – 58% від поточного загального боргу (переважно євробонди на $595 млн) і після 2027 року – 32% (переважно євробонди на $300 млн 2028 року).
Промислово-будівельна група (ПБГ) “Ковальська” (Київ) залучила кредит в EUR32млн. від Invest International (Нідерланди) для будівництва двох заводів у Львівській області, повідомив генеральний директор групи Сергій Пилипенко.
На початку 2022 року “Ковальська” почала будівництво двох нових заводів (сухих будівельних сумішей під торговою маркою Siltek і з виробництва бетону) у Львівській області, передбачалася загальна сума інвестицій понад EUR60 млн тільки на перший етап. За словами Пилипенка, станом на лютий 2022 року вже було інвестовано понад EUR15 млн на закупівлю обладнання та будівельних конструкцій, проте з початком війни реалізацію проєкту було заморожено.
“Пошук фінансування в умовах війни був завданням “із зірочкою”. Під час обстрілів і повітряних тривог ми продовжували вести переговори з міжнародними фінансовими інститутами, але у відповідь чули тільки слова підтримки і співчуття. Реальних грошей ніхто не готовий був давати. Однак ми домоглися потрібного для нас результату. Invest International (Нідерланди) ухвалили рішення надати “Ковальській” проєктне фінансування в сумі EUR32 млн”, – повідомив Пилипенко у “Фейсбуці”.
За його словами, будівництво заводів розпочнеться “ближче до літа”.
ПБГ “Ковальська” працює на будівельному ринку України з 1956 року. Об’єднує понад 20 підприємств у сфері видобутку сировини, виробництва продукції та будівництва. Продукція представлена брендами “Бетон від Ковальської”, “Авеню”, Siltek та ін. Підприємства “Ковальської” працюють у Київській, Житомирській, Львівській, Херсонській та Чернігівській областях.
Крім цього, до групи входить “Ковальська Нерухомість”, яка займається будівництвом житлових об’єктів у Києві. В її портфелі – понад 20 завершених житлових проєктів.
Українські сільгоспвиробники у 2022 році залучили 43,65 тис. кредитів на загальну суму 95,47 млрд грн у рамках програми “Доступні кредити 5-7-9”, повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики і продовольства України в понеділок.
У повідомленні уточнюється, що з середини березня до 31 травня 2022 року діяла спеціальна програма з пільгового кредитування посівної, в рамках якої аграрії могли залучити до 60 млн грн під 0% річних, а 80% фінансування гарантувала держава. Загалом за період її роботи агропідприємці отримали 24,72 млрд грн кредитів. З 1 червня 2022 року прийом заявок на кредитування агросектору відбувався в рамках звичної програми “5-7-9”.
Лідерами за обсягами кредитування за цей період стали Київська – 15,5 млрд грн, Вінницька – 10,2 млрд грн, Кіровоградська – 8,6 млрд грн, Дніпропетровська – 6,8 млрд грн та Одеська – 6 млрд грн області.
Найбільше кредитів аграріям видали ПриватБанк, Райффайзен Банк, Укргазбанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, “Креді Агріколь” і ПУМБ.
Відомство також нагадало, що уряд України ухвалив рішення про надання фінансової підтримки мікро-, малому та середньому бізнесу на відновлення частково або повністю зруйнованих унаслідок бойових дій виробничих потужностей. Агропідприємства також можуть розраховувати на таку підтримку.
Крім того, банки кредитують бізнес на енергозабезпечення: купівлю та встановлення обладнання, що забезпечує безперебійну роботу енергосистем бізнесу. Кредитування таких інвестицій здійснюється під процентну ставку 0% річних.
