Промислово-будівельна група (ПБГ) “Ковальська” (Київ) залучила кредит в EUR32млн. від Invest International (Нідерланди) для будівництва двох заводів у Львівській області, повідомив генеральний директор групи Сергій Пилипенко.
На початку 2022 року “Ковальська” почала будівництво двох нових заводів (сухих будівельних сумішей під торговою маркою Siltek і з виробництва бетону) у Львівській області, передбачалася загальна сума інвестицій понад EUR60 млн тільки на перший етап. За словами Пилипенка, станом на лютий 2022 року вже було інвестовано понад EUR15 млн на закупівлю обладнання та будівельних конструкцій, проте з початком війни реалізацію проєкту було заморожено.
“Пошук фінансування в умовах війни був завданням “із зірочкою”. Під час обстрілів і повітряних тривог ми продовжували вести переговори з міжнародними фінансовими інститутами, але у відповідь чули тільки слова підтримки і співчуття. Реальних грошей ніхто не готовий був давати. Однак ми домоглися потрібного для нас результату. Invest International (Нідерланди) ухвалили рішення надати “Ковальській” проєктне фінансування в сумі EUR32 млн”, – повідомив Пилипенко у “Фейсбуці”.
За його словами, будівництво заводів розпочнеться “ближче до літа”.
ПБГ “Ковальська” працює на будівельному ринку України з 1956 року. Об’єднує понад 20 підприємств у сфері видобутку сировини, виробництва продукції та будівництва. Продукція представлена брендами “Бетон від Ковальської”, “Авеню”, Siltek та ін. Підприємства “Ковальської” працюють у Київській, Житомирській, Львівській, Херсонській та Чернігівській областях.
Крім цього, до групи входить “Ковальська Нерухомість”, яка займається будівництвом житлових об’єктів у Києві. В її портфелі – понад 20 завершених житлових проєктів.
Українські сільгоспвиробники у 2022 році залучили 43,65 тис. кредитів на загальну суму 95,47 млрд грн у рамках програми “Доступні кредити 5-7-9”, повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики і продовольства України в понеділок.
У повідомленні уточнюється, що з середини березня до 31 травня 2022 року діяла спеціальна програма з пільгового кредитування посівної, в рамках якої аграрії могли залучити до 60 млн грн під 0% річних, а 80% фінансування гарантувала держава. Загалом за період її роботи агропідприємці отримали 24,72 млрд грн кредитів. З 1 червня 2022 року прийом заявок на кредитування агросектору відбувався в рамках звичної програми “5-7-9”.
Лідерами за обсягами кредитування за цей період стали Київська – 15,5 млрд грн, Вінницька – 10,2 млрд грн, Кіровоградська – 8,6 млрд грн, Дніпропетровська – 6,8 млрд грн та Одеська – 6 млрд грн області.
Найбільше кредитів аграріям видали ПриватБанк, Райффайзен Банк, Укргазбанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, “Креді Агріколь” і ПУМБ.
Відомство також нагадало, що уряд України ухвалив рішення про надання фінансової підтримки мікро-, малому та середньому бізнесу на відновлення частково або повністю зруйнованих унаслідок бойових дій виробничих потужностей. Агропідприємства також можуть розраховувати на таку підтримку.
Крім того, банки кредитують бізнес на енергозабезпечення: купівлю та встановлення обладнання, що забезпечує безперебійну роботу енергосистем бізнесу. Кредитування таких інвестицій здійснюється під процентну ставку 0% річних.
Банки за останній місяць 2022 року видали 4,42 тис. пільгових кредитів у рамках держпрограми “Доступні кредити 5-7-9%” на суму 10,27 млрд грн, що на 21%, або 2,2 млрд грн більше, ніж у листопаді 2022 року, повідомило Міністерство фінансів на сайті в понеділок.
Згідно з його даними, у листопаді було видано 1,66 тис. таких кредитів на 8,1 млрд грн.
Мінфін уточнив, що зі старту програми “5-7-9” суб’єкти підприємництва одержали від уповноважених банків 52,85 тис. кредитів на загальну суму 165,77 млрд грн, з яких майже 34 тис. – від банків держсектору економіки на загальну суму 66,26 млрд грн.
Зазначається, що за час дії воєнного стану в Україні в рамках цієї держпрограми було укладено 18,03 тис. кредитних договорів на 76,15 млрд грн (зокрема банками держсектору – 13,52 тис. на 39,62 млрд грн).
Згідно з опублікованими даними, найбільше кредитів було виділено на антивоєнні цілі – 38,35 млрд грн, на інвестиційні цілі підприємці отримали 0,82 млрд грн кредитних коштів, 6,34 млрд грн виділено як антикризові кредити, 4,38 млрд грн – як рефінансування вже отриманих кредитів, 25,74 млрд грн – кредити для сільськогосподарських товаровиробників.
Як повідомлялося, держпрограму “Доступні кредити 5-7-9%” з компенсацією державою відсоткової ставки було ініційовано в лютому 2020 року для підтримки проєктів українських мікро- та малих підприємств. Надання трьох можливих ставок – 5%, 7% або 9% – за кредитами залежить від розміру бізнесу і терміну його діяльності. Кабмін наприкінці жовтня минулого року вніс зміни в умови видачі кредитів за програмою “Доступні кредити 5-7-9%” і дозволив залучати фізосіб-підприємців з річним доходом до 50 млн грн), також з’явилися можливості повної компенсації ставки.
Наразі з програмою “Доступні кредити 5-7-9%” працюють 45 банків.
Як повідомив Нацбанк у Звіті фінансової стабільності наприкінці 2022 року, переважання програм із компенсацією ставки до нуля, підвищення ринкових відсоткових ставок і стрімке зростання портфеля значно підвищили витрати уряду на фінансування програми: цьогоріч замість запланованих 3 млрд грн необхідно сплатити понад 9 млрд грн, унаслідок цього на початок листопада борг уряду становив 2,6 млрд грн, що рівноцінне сумі компенсації відсотків за два місяці й утримувало банки від подальшого використання програми.
“В умовах війни державна підтримка є запорукою доступу бізнесу до кредитів. Тож у 2023 році вагома роль програми збережеться. Оскільки розширення програми потребуватиме додаткових ресурсів, її дизайн слід оптимізувати. Більшість підприємств уже адаптувалися до роботи в умовах війни та відновили виробництво, тому слід розглянути можливість підвищення ставок. В окремому дизайні потрібна програма для сільгоспвиробників з огляду на складнощі з реалізацією врожаю через руйнування логістики”, – вказував Нацбанк.
Згідно зі статистикою НБУ, якщо за підсумками 2020 року кредити, надані за програмою “5-7-9”, займали 5% у чистому корпоративному гривневому портфелі, то за підсумками 2021 року – 18%, а станом на грудень 2022 року – 26%.
Зі свого боку глава Мінфіну Сергій Марченко повідомляв, що на програму в держбюджеті-2023 передбачено 14 млрд грн.
Україна у вівторок отримала від Нідерландів EUR200 млн кредитних коштів на пільгових умовах через адміністрований МВФ рахунок, повідомило Міністерство фінансів.
Згідно з його релізом, на суму кредиту нараховуються відсотки за річною відсотковою ставкою, що дорівнює базовій відсотковій ставці МВФ (IMF basic rate of charge, зафіксована на рівні 3,641% річних).
Остаточне погашення кредиту здійснюється через 10 років із дня вибірки кредиту з урахуванням пільгового періоду відтермінування погашення кредиту строком 4,5 року з дня вибірки кредиту, уточнив Мінфін.
Кредитні кошти призначені для здійснення фінансування видатків загального фонду державного бюджету, зазначило міністерство.
Як повідомлялося, Нідерланди на початку липня цього року заявили про рішення виділити Україні ще EUR200 млн через рахунок МВФ. “Кошти буде витрачено на поточні потреби органів влади України, наприклад, на зарплати держслужбовцям, вчителям, медикам”, – сказала міністр зовнішньої торгівлі та співробітництва з метою розвитку Нідерландів Лісьє Шрайнемахер на Міжнародній конференції з питань відновлення України в Лугано (Швейцарія).
Украина во вторник получила от Нидерландов EUR200 млн кредитных средств на льготных условиях через администрируемый МВФ счет, сообщило Министерство финансов.
Согласно его релизу, на сумму кредита начисляются проценты по годовой процентной ставке, равной базовой процентной ставке МВФ (IMF basic rate of charge, зафиксирована на уровне 3,641% годовых).
Окончательное погашение кредита осуществляется через 10 лет со дня выборки кредита с учетом льготного периода отсрочки погашения кредита сроком 4,5 года со дня выборки кредита, уточнил Минфин.
Кредитные средства предназначены для осуществления финансирования расходов общего фонда государственного бюджета, отметило министерство.
Как сообщалось, Нидерланды в начале июля этого года заявили о решении выделить Украине еще EUR200 млн через счет МВФ. “Средства будут израсходованы на текущие нужды органов власти Украины, например, на зарплаты госслужащим, учителям, медикам”, – сказала министр внешней торговли и сотрудничества в целях развития Нидерландов Лисье Шрайнемахер на Международной конференции по вопросам восстановления Украины в Лугано (Швейцария).
Уряд Німеччини через Кредитну установу з відновлення (KfW) надасть НЕК “Укренерго” EUR32,5 млн для відновлення восьми високовольтних підстанцій на півдні та заході України, повідомила компанія.
Згідно з її повідомленням у Facebook у п’ятницю, відповідні угоди з KfW підписали міністр фінансів України Сергій Марченко та голова правління НЕК Володимир Кудрицький. Це вже третій проєкт НЕК із державним банком Німеччини KfW, через який її уряд здійснює фінансову підтримку “Укренерго”.
“Ці кошти вже найближчим часом працюватимуть на користь українських споживачів: на підстанціях буде встановлено обладнання, яке дасть змогу керувати їхньою роботою дистанційно з центрального диспетчерського пункту. Відновлені підстанції будуть автоматизованими, потребуватимуть мінімуму персоналу, відповідатимуть вимогам ENTSO-E щодо надійності роботи системи електропередачі та безпеки мережі”, – пояснило “Укренерго”.
Компанія висловила щиру подяку європейським партнерам за своєчасну допомогу, дуже необхідну сьогодні.
Зі свого боку, міністерство фінансів на своєму сайті зазначило, що його очільник під час зустрічі з надзвичайним і повноважним послом ФРН в Україні Анкою Фельдгузен підписав гарантійну угоду в рамках нового проєкту “Підвищення ефективності передавання електроенергії (Модернізація підстанцій) ІІ” з KfW, а керівник “Укренерго” – кредитну угоду з KfW на EUR32,5 млн за цим проєктом.
У рамках зустрічі також було підписано угоди про відтермінування боргу між урядом України та KfW, зазначив Мінфін.
Згідно з його повідомленням, досягнуто домовленості про перенесення погашення боргу України за залученими кредитами KfW у рамках чотирьох чинних проєктів із 2022-2023 на 2027-2031 роки.
