Туреччина за підсумками листопада 2024 року обійшла незмінного лідера, Іспанію, в імпорті української кукурудзи, повідомив народний депутат, член комітету з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук у фейсбуці.
“У фізичній вазі показники значні – 2,5 млн тонн експорту в листопаді, з них 620 тис. тонн купила Туреччина”, – написав він.
Депутат зазначив, що в листопаді загалом було експортовано агропродукції на $2,3 млрд, із них кукурудзи – лише $512 млн.
Як повідомлялося, Туреччина 10 жовтня 2024 року запровадила квоти на імпорт 1 млн тонн кукурудзи і знизила мито до 5% до кінця грудня 2024 року.
Агрохолдинг “ІМК” завершив жнива кукурудзи 17 листопада, що стало найшвидшим терміном завершення збирання врожаю зернових і олійних у компанії за останні 10 років, повідомила пресслужба агрохолдингу.
Згідно з повідомленням, з площі 65,7 тис. га було зібрано близько 611 тис. тонн кукурудзи з урожайністю 9,3 т/га. Урожайність кукурудзи також стала значно вищою, ніж середня по державі, яка, за даними Міністерства аграрної політики та продовольства, становить 6,3 т/га.
“Нинішню врожайність не можна назвати рекордною, хоча вона і перевищує майже в півтора раза середню по країні, але низький вміст вологи в зерні кукурудзи (17,8%) дав змогу суттєво знизити витрати на сушіння зерна та логістику, що, в комплексі з непоганими цінами, дає впевненість у гарному фінансовому результаті”, – прокоментував результати жнив кукурудзи операційний директор ІМК Богдан Кривицький.
Як повідомлялося, “ІМК” у сезоні-2024 вирощував ярі культури на 90 тис. га, з яких 65,8 тис. га було відведено під кукурудзу, а 24,2 тис. га під соняшник. Збирання соняшнику агрохолдинг завершив в останні дні вересня. Було отримано 77,7 тис. тонн валового врожаю з врожайністю на 60% вищою за середню по країні – 3,2 т/га.
Агрохолдинг “ІМК” – інтегрована група компаній, що працює в Сумській, Полтавській та Чернігівській областях (північ і центр України) в сегментах рослинництво, елеватори та склади. Земельний банк – близько 120 тис. га, потужності зберігання – 554 тис. тонн за врожаю 2023 року 1,002 млн тонн.
У 2023 році ІМК отримав чистий збиток $21,03 млн проти $1,12 млн роком раніше, а його EBITDA скоротилася в 11,3 раза – до $3,22 млн. Виручка зросла на 22,3% – до $139,45 млн, водночас частка експорту скоротилася до 68% із 73% роком раніше.
Підприємства агрохолдингу “Агротрейд” у Сумській та Чернігівській областях завершили збиральну кампанію кукурудзи з площі близько 6,5 тис. га, повідомила пресслужба агрохолдингу на фейсбук-сторінці.
Згідно з повідомленням, кукурудза в сезоні-2024 мала високі якісні показники, зокрема, нижчу, ніж зазвичай, вологість. Вона перебуває на базовому рівні або незначно (на 1-2%) перевищує його. Що стосується врожайності зазначеної зернової, то вона була вищою, ніж планувалося.
“Ціна на кукурудзу на ринку значно вища за минулорічну і зберігає тенденцію до підвищення. З огляду на це, культура цьогоріч є економічно привабливою”, – розповів директор агропромислового департаменту “Агротрейду” Олександр Овсяник.
Він прогнозує, що ринок відреагує на такі цінові тенденції і наступного року українські аграрії під кукурудзу знову відведуть значну частину своїх полів.
Група компаній “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання і торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури – соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одночасного зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) 2014 року було побудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. У 2018 році “Агротрейд” вивів на ринок власну марку Agroseeds.
Засновником і генеральним директором “Агротрейду” є Всеволод Кожем’яко.
Україна і Китай працюють над відкриттям китайського ринку для українських гороху, м’яса птиці, кукурудзи та рибних продуктів, повідомила пресслужба Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
“Китай є важливим ринком збуту агропродукції для національних експортерів, тому за дорученням голови Держпродспоживслужби Сергія Ткачука триває постійна взаємодія служби та компетентного органу КНР. Наша мета – відкрити ще сім нових ринків. Це довготривалий процес узгодження, але крок за кроком ми досягаємо успіху” – сказав перший заступник голови Держспоживслужби Олег Осіян на зустрічі з представниками Генеральної митної адміністрації КНР (GACC).
Сторони обговорили проєкти двосторонніх міжнародних договорів щодо експорту гороху, пшеничного борошна, кормів для домашніх тварин, яловичини, кукурудзи, м’яса птиці, водних продуктів дикого вилову з України до Китаю. Кожен із зазначених документів перебуває на різному етапі опрацювання та узгодження.
“Наразі протокол щодо гороху перебуває на стадії завершення внутрішньодержавного узгодження в Україні, тексти направлено на розгляд до компетентного органу Китаю. Це один із ринків, що перебуває на фінальному етапі відкриття. Після підписання двостороннього протоколу для українського аграрного бізнесу відкриються нові можливості експорту гороху”, – наголосив заступник голови Держпродспоживслужби – головний державний фітосанітарний інспектор України Вадим Чайковський.
Нагадується, що останнім українським товаром, для якого було відкрито вихід на ринок Китаю, став мед. Форма сертифіката здоров’я на його експорт була узгоджена на початку цього року.
Вимоги країн призначення експорту харчових продуктів тваринного та рослинного походження оприлюднено на офіційному веб-порталі Держпродспоживслужби.
«Наразі на розгляді китайських колег – проєкти протоколів щодо експорту м’яса птиці та риби. Держпродспоживслужба надіслала свої пропозиції щодо тексту протоколу восени. Протокол щодо водних продуктів дикого вилову вже пройшов внутрішньодержавне узгодження і перебуває на етапі фінального затвердження китайською стороною. Також проходять етап внутрішньодержавного узгодження тексти протоколів щодо яловичини та кормів для домашніх тварин”, – розповів заступник голови Держпродспоживслужби – головний державний ветеринарний інспектор України Володимир Кустуров.
Представники Держпродспоживслужби та GACC детально обговорили кроки подальшого співробітництва, проєкти двосторонніх договорів, домовилися про продовження активної співпраці з розвитку міжнародної торгівлі між Україною та Китаєм.
Перший український міжнародний банк (ПУМБ, Київ) одна з найбільших у світі насіннєвих компаній “Лімагрейн”, оновили умови партнерської програми та ввели акційні умови на придбання насіння кукурудзи, повідомила пресслужба банку.
Згідно з повідомленням, тепер аграрії можуть придбати цю продукцію бренда LG Seeds компанії “Лімагрейн” за ставкою від 0,01% річних на 9 міс.
“Серед переваг партнерської програми – простота та прозорість оформлення, відсутність необхідності оцінки та нотаріального оформлення застави, а також зручний графік погашення, адаптований до сезонності сільськогосподарських робіт. Комісія за видачу кредиту також відсутня”, – наголосили у ПУМБ.
Докладніше про умови кредитування в ПУМБ можна дізнатися за посиланням або зателефонувавши за гарячою лінією банку: 0 800 501 27 (дзвінки не тарифікуються).
“Лімагрейн” – насіннєва компанія, заснована фермерами у Франції понад 50 років тому, займає четверте місце у світовому рейтингу. В Україні компанія представлена з 2008 року. Основні культури її селекції: кукурудза, соняшник, ріпак, пшениця яра та озима, ячмінь ярий та озимий (фуражний/пивоварний). Всесвітня мережа філій компанії охоплює 56 країн. Щорічно компанія інвестує у дослідження близько 14% свого обороту.
ПУМБ засновано 1991 року. Власником істотної участі банку є Рінат Ахметов (опосередкована участь 99,9%).
Міністерство сільського господарства США (USDA) знизило прогноз експорту кукурудзи з України цього маркетингового року на 1 млн тонн – до 23 млн тонн через зниження оцінки врожаю на 1 млн тонн – до 26,2 млн тонн.
Погіршено також оцінку як світового виробництва кукурудзи – до 1 млрд 217,19 (-1,38 млн тонн до вересневого прогнозу), так і її світового експорту – до 190,50 млн тонн (-0,87 млн тонн).
