Україна з початку 2026/27 маркетингового року (МР, липень-2026 – червень-2027) станом на 21 вересня експортувала 4,662 млн тонн зернових та зернобобових, що на 22% менше порівняно з 5,979 млн тонн станом на 24 вересня 2025 року, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Водночас експорт кукурудзи зріс на 103,4% – до 1,841 млн тонн проти 905 тис. тонн станом на 24 вересня 2025 року.
Експорт пшениці з початку 2026/27 МР становив 2,337 млн тонн, що на 43,9% менше порівняно з 4,168 млн тонн станом на 24 вересня 2025 року. Ячменю експортовано 420 тис. тонн, що на 46,9% менше за торішній показник у 791 тис. тонн.
Експорт пшеничного борошна з початку 2026/27 МР становив 6,8 тис. тонн, що на 48,9% менше порівняно з 13,3 тис. тонн станом на 24 вересня 2025 року. Експорт іншого борошна залишився на рівні 0,6 тис. тонн. Загалом експорт борошна скоротився на 46,8% – до 7,4 тис. тонн проти 13,9 тис. тонн станом на 24 вересня 2025 року.
Ситуація на українському ринку пшениці залишається без особливих змін через ускладнену та дорогу логістику, тоді як ринок кукурудзи потерпає від недостатніх темпів експорту та очікує сезонного збільшення пропозиції, повідомила консалтингова компанія Barva Invest у Telegram-каналі.
Ціна української пшениці 11,5% на умовах DAP-Дунай 21 вересня становила $172-178 за тонну.
“Ситуація на ринку української пшениці залишається без особливих змін – експорт залишається дорогим та ускладненим через постійні атаки РФ на портову інфраструктуру і ситуація з логістикою навряд чи покращиться найближчим часом”, – зазначили в Barva Invest.
За даними компанії, найбільш активними напрямками для української пшениці залишаються румунський порт Констанца та прикордонний перехід Вадул-Сірет. Водночас експорт через українські порти Дунаю залишається вкрай ускладненим через постійні атаки РФ.
На ринку української кукурудзи ціна DAP-Дунай 21 вересня становила $170 за тонну.
“Український ринок кукурудзи продовжує потерпати від нестачі звичних темпів експорту, й при цьому очікує на сезонне збільшення пропозиції. Логістика дорога та ускладнена і не сприяє укладанню нових угод”, – зазначили в Barva Invest.
Як повідомляє Experts Club, міністерство сільського господарства США зберегло прогноз виробництва кукурудзи в Україні у 2026/27 маркетинговому році на рівні 31,8 млн тонн, незважаючи на суттєвий перегляд оцінки світового врожаю цієї культури.
Згідно з вересневим звітом USDA WASDE, прогноз експорту української кукурудзи також не змінився і становить 22 млн тонн. Внутрішнє споживання очікується на рівні 7,2 млн тонн, з яких 5,5 млн тонн припадатиме на кормові цілі.
При цьому американське відомство підвищило прогноз кінцевих запасів кукурудзи в Україні на 0,6 млн тонн — з 4,86 млн тонн у серпні до 5,46 млн тонн у вересні.
Початкові запаси також переглянуто в бік збільшення — з 2,25 млн тонн до 2,85 млн тонн. Імпорт кукурудзи очікується на мінімальному рівні — близько 10 тис. тонн.
На світовому ринку ситуація розвивається інакше. USDA знизило прогноз глобального виробництва кукурудзи у 2026/27 МР майже на 8 млн тонн — з 1 млрд 298,88 млн тонн до 1 млрд 290,95 млн тонн.
Прогноз світової торгівлі кукурудзою скорочено значно менше — з 210,48 млн тонн до 210,08 млн тонн, а кінцевих запасів — з 274,66 млн тонн до 272,10 млн тонн.
Основне зниження виробництва пов’язане, зокрема, з погіршенням прогнозів щодо США, Індії, Кенії та Росії. Водночас оцінки виробництва в ЄС були підвищені.
Першоджерело — USDA WASDE-675 від 11 вересня 2026 року: вересневий звіт USDA
Світове виробництво пшениці у 2026 році може знизитися на 3,8% порівняно з 2025 роком – до 810,7 млн тонн, прогнозує ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН).
За підсумками серпня ФАО підвищила прогноз врожаю пшениці у світі на 0,5%, але, незважаючи на цей перегляд, обсяг виробництва може виявитися на 3,8% нижчим за показник минулого року (798,5 млн тонн), йдеться в повідомленні.
Зростання серпневого прогнозу переважно зумовлене коригуванням у бік підвищення оцінок щодо Канади, Марокко, Росії та України. Ці підвищення з лишком компенсували зниження прогнозів щодо ЄС та Великої Британії, де дефіцит опадів і високі температури призвели до зниження врожайності.
Серпневий прогноз ФАО щодо загального збору зерна у світі знижено на 3,4 млн тонн – до 2,98 млрд тонн порівняно з липневим рівнем. “З урахуванням останніх коригувань обсяг виробництва у 2026 році може виявитися на 2% нижчим за рівень минулого року, що стане найзначнішим річним зниженням з 2018 року”, – йдеться в повідомленні.
Перегляд загального прогнозу значною мірою зумовлений зниженням оцінки врожаю кукурудзи на 0,6% – до 1,309 млрд тонн. Це переважно пов’язано із погіршенням прогнозів щодо врожаю в ЄС, де спекотні та посушливі погодні умови в основних регіонах виробництва, зокрема у Франції та Польщі, призвели до погіршення стану сільськогосподарських культур і знизили очікувану врожайність до рівня нижче середнього показника за останні п’ять років, зазначають експерти ФАО.
Крім того, з урахуванням останніх офіційних оцінок було знижено прогноз щодо обсягів виробництва в Індії та Парагваї. Це зниження з лишком нівелювало підвищення прогнозів щодо Аргентини та Бразилії, де за підсумками 2026 року врожай може виявитися значно вищим за середні рівні.
Ціни на продовольчу та фуражну пшеницю в Україні за тиждень залишилися без змін – відповідно $185 і $175 за тонну на базисі CPT Одеса, повідомила брокерська компанія Spike Brokers у щотижневому огляді ринку.
За даними брокера, у серпні Україна експортувала близько 612,7 тис. тонн пшениці. Найбільшими напрямками поставок стали Іспанія – 118,2 тис. тонн, Єгипет – 116,1 тис. тонн та Алжир – 78,1 тис. тонн. На ці три країни припало близько 51% серпневого експорту.
За 1-3 вересня Україна експортувала близько 116,8 тис. тонн пшениці, або майже 39 тис. тонн на добу проти близько 20 тис. тонн на добу в середньому за серпень. Серед напрямків поставок – Туніс, Єгипет, Індонезія та Ізраїль.
Ціна кукурудзи теж не змінилася за тиждень: на базисі CPT Одеса вона становила $185 за тонну, FCA Чоп – $225 за тонну.
У серпні Україна експортувала близько 300 тис. тонн кукурудзи. За перші три дні вересня експорт кукурудзи становив близько 69,2 тис. тонн. Основними напрямками поставок були Італія, Туреччина, Німеччина та Нідерланди.
Перебої з постачанням зерна з Чорноморського регіону та спекотна погода, яка погіршила прогнози на врожай у низці країн, призвели до зростання світових цін на зернові культури в серпні на 2,2% порівняно з липнем. Ціни досягли максимуму з травня 2024 року, повідомляється в щомісячному огляді ФАО (Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН).
Згідно з документом, у серпні було зафіксовано зростання міжнародних цін на всі основні зернові культури. “Цьому сприяли високий попит, зумовлений погіршенням видів на врожай у ключових регіонах-виробниках через несприятливі погодні умови, і збереження невизначеності щодо експорту з Чорноморського регіону”, – йдеться в огляді.
Світові ціни на пшеницю в серпні порівняно з липнем зросли на 2,6%, у річному вимірі зростання становило 15%. Серед причин експерти ФАО також називають “затяжні перебої з експортом із Чорноморського регіону, зниження прогнозів щодо обсягів виробництва в деяких регіонах Європи, де встановилася спекотна і суха погода, а також ослаблення курсу долара, що підвищило конкурентоспроможність експортних поставок”.
Ціни на кукурудзу порівняно з липнем зросли на 2,5%, що було зумовлено зростанням занепокоєння щодо перспектив врожаю у деяких регіонах кукурудзяного поясу США та погіршенням прогнозів щодо обсягів виробництва в ЄС. Водночас попит з боку виробників етанолу та комбікормової галузі залишається високим.
“Побоювання щодо постачання продовольчих ресурсів після закриття Ормузької протоки надали додаткову підтримку цінам на кукурудзу”, – зазначається в огляді.
Світові ціни на сорго та ячмінь у серпні порівняно з липнем зросли відповідно на 3,9% та 2,6%, “що загалом відображає більш стабільну ситуацію на ринках фуражного зерна”, йдеться в огляді.
Ціни на рис у серпні зросли на 0,5%. “Зростання котирувань індійських сортів рису було зумовлене такими факторами, як коливання валютних курсів, закупівлі країнами Азії та Африки та очікуване скорочення поставок”, – йдеться в огляді.
