Провідні країни ОПЕК+ домовилися про незначне та символічне підвищення своїх квот на видобуток у червні, демонструючи тим самим, що робота групи триває у звичному режимі після несподіваного виходу з неї ОАЕ, повідомляє Bloomberg.
Сім країн на чолі з Саудівською Аравією та Росією додадуть 188 тис. барелів на день наступного місяця згідно з угодою, яка була укладена під час відеоконференції в неділю, йдеться в заяві ОПЕК.
Делегати очікували невеликого збільшення ще до виходу ОАЕ. Фактичне відновлення цих обсягів залежатиме від відкриття Ормузької протоки та відновлення виробництва, яке було призупинено. Це сталося після виходу ОАЕ з найбільшого об’єднання країн-нафтовидобувачів.
Флагманська нафтова компанія країни Adnoc заявила, що планує прискорити план зростання, виділивши 200 млрд дирхамів (55 млрд дол) на проекти, що охоплюють операції як у видобутку, так і в переробці та збуті.
Вихід ОАЕ, який став несподіванкою для інших членів Організації країн-експортерів нафти та її партнерів, ще більше підірве здатність групи впливати на ціни на нафту, яка вже слабшала через багаторічне збільшення видобутку конкурентами, зокрема американськими сланцевими компаніями.
У новому звіті ОПЕК+ ОАЕ не згадується.
Рішення Туреччини відкрити імпортну квоту на 3 млн тонн кукурудзи зі зниженою ставкою мита 5% суттєво змінило ринкову кон’юнктуру, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “УкрАгроКонсалт”.
“Такий крок має стабілізувати внутрішні ціни у Туреччині та задовольнити високий попит. Внутрішній баланс країни диктує потребу в активному імпорті: власне виробництво становить близько 8 млн тонн, тоді як рівень споживання перевищує 10 млн тонн”, – зазначили аналітики.
За даними агентства, митна політика Анкари залишається жорсткою: поза межами квоти діє ставка 130%. Проте ринок адаптується завдяки тимчасовим пільговим режимам. У цих умовах Україна зміцнює присутність і вже забезпечує 85-87% турецького імпорту завдяки значній пропозиції та вигідній логістиці.
“Зараз ключовий фактор конкуренції – це швидкість відвантажень та готовність трейдерів формувати гнучкі партії. Динаміку ринку визначають дефіцит сировини всередині країни-імпортера та ефективність логістичних ланцюгів”, – наголосили в “УкрАгроКонсалт”.
Серед основних тенденцій експерти виділили трансформацію попиту через квотування та домінування регіональних постачальників на тлі дефіциту. В агентстві прогнозують, що Україна втримуватиме статус ключового партнера Туреччини саме завдяки оперативності поставок, попри захисні мита для позапорційних обсягів.
Україна з 1 серпня 2025 року вичерпала можливість експорту сухого молока до Європейського Союзу, на черзі масло й молочні жири, квоти на які буде вичерпано в третій декаді серпня, повідомила Економічна правда з посиланням на інформацію Спілки молочних підприємств України (СМПУ).
“Станом на 1 серпня можливість здійснення експортних поставок сухого молока походженням з України до ЄС в межах квот відсутня. Згідно з даними Єврокомісії, станом на 30 липня квота (урахуванням обсягів, які очікувались до розподілу) була заповнена більш як на 91% – вільний залишок складав лише близько 0,28 тис. тонн при квоті 2,92 тис. тонн”, – зазначило видання.
За даними галузевої асоціації, обсяги сухого молока, які вже очікують на замитнення на кордоні з ЄС, перевищують наявний залишок квоти. З 1 серпня спрямовувати товарні партії сухого молока у напрямку ЄС вже немає економічного сенсу – їх доведеться повертати назад.
Квоти на ввезення до ЄС масла та молочних жирів вистачить дещо довше. Наразі вона вже заповнена більш як на дві третини. У разі, якщо обсяги експорту масла до ЄС у найближчі тижні збережуться на тому ж рівні, то квота може заповнитись вже до початку третьої декади серпня.
“Зміни вже вплинули на ціни на молоко в Україні: у другій половині липня вони зросли на понад 5%. Причина цього – спроба переробників отримати прибуток до того, як квоти вичерпаються. Такий тренд на ринку може змінитися, якщо Брюссель не прийме нових рішень щодо квот”, – наголосили в СМПУ.
Чеська палата харчової промисловості висловила занепокоєння планами Євросоюзу щодо значного розширення безмитних імпортних квот на українські сільськогосподарські товари. В опублікованому прес-релізі 15 липня йдеться, що це загрожує чеській цукровій промисловості. Згідно з даними Палати, квота на безмитне ввезення цукру з України до ЄС може бути збільшена з поточних 20 070 тонн до 100 000 тонн — у п’ять разів більше. В результаті чеські виробники побоюються зниження рівня самозабезпечення і повторення ситуації із закриттям заводу в Грушованах над Євишовкою, пов’язаного з напливом дешевого імпортного цукру.
Президент Палати, Дана Вечержова, заявила: «Якщо квоти будуть і далі підвищуватися, ми ризикуємо побачити закриття нових підприємств і неефективних інвестицій не тільки в цукровій промисловості, але і в інших стратегічних галузях».
Зниження самозабезпеченості Чехії цукром створює залежність від імпорту і знецінює вкладення. Виробники закликають уряд відмовитися від збільшення квот і вимагати введення обмежувальних механізмів (автоматичних захисних заходів, цінових порогів та індивідуальних квот) у переговори з Єврокомісією.
На підтримку чеської позиції виступили Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія та Румунія. Вони підписали спільну декларацію, закликаючи Єврокомісію запровадити захисні заходи для найбільш вразливих секторів ЄС — цукру, зерна та м’яса.
У 2024 році Чехія імпортувала 27,9 млн кг цукру з України (із загальної суми 81,1 млн кг) на 461 млн крон. Це в рази перевищує рівень 2021 року в 3,7 млн кг.
Розширення квот на український імпорт у п’ять разів — до 100 000 тонн — може серйозно послабити чеську цукрову галузь, поставивши під загрозу робочі місця та інфраструктуру.
Міністерство аграрної політики та продовольства розподілило обсяг квоти на цукор для експорту до країн Європейського Союзу, вона діятиме на період до 5 серпня 2025 року, повідомила пресслужба міністерства.
Згідно із повідомленням, обсяг квоти на цукор розподілено між експортерами пропорційно фактичним обсягам експорту цієї продукції до країн ЄС за січень-травень 2025 року.
Квоти, зокрема, отримали такі підприємства: ТзОВ “Радехівський цукор” — 3 977,6 тонн, ТОВ “Цукорагропром” — 1 700,9 тонн, ТОВ “ПК “Зоря Поділля” — 927,6 тонн, ПрАТ “Теофіпольський цукровий завод” — 915,1 тонн, ТОВ “Наркевицький цукровий завод” — 688,8 тонн, ТОВ “Новооржицький цукровий завод” — 598,4 тонн, ТОВ “Старокостянтинівцукор” — 451,6 тонн, ТОВ “Шамраївський цукор” — 381,5 тонн, ТОВ “Шепетівкацукор” — 349,5 тонн, ТОВ “Сігнет-Центр” — 259,4 тонн, ТОВ “Агрокомплекс “Зелена долина” — 216,5 тонн, ТОВ “Краєвид” — 184,2 тонн, ТОВ “Новомиргородський цукор” — 140,7 тонн, ТОВ “Призма-14” — 121,7 тонн і ПрАТ “Красилівський цукровий завод” — 94,0 тонн.
Уряд України в рамках зобов’язань щодо «торговельного безвізу» з ЄС запровадив квоту на експорт із 1 липня м’яса птиці та субпродуктів із нього до країн Євросоюзу в обсязі близько 137 тис. тонн.
Згідно з постановою Кабінету міністрів №612 від 30 травня, опублікованою на урядовому порталі, квоту на постачання до ЄС м’яса та їстівних субпродуктів свійської птиці, зокрема, курей, гусей, качок, цесарок (код УКТЗЕД 0207) встановлено на рівні 133,28 тис. тонн, а м’яса індиків та їстівних субпродуктів із них (код УКТЗЕД 0207 24-27) – на рівні 3,76 тис. тонн.
Мінекономіки розглядатиме заявки на видачу ліцензій на експорт цих товарів до ЄС протягом 10 днів. Дозволи видаватимуться на підставі заявок і погоджень, що надаються Мінагрополітики.
На період воєнного стану оформлення та подання заявниками документів здійснюється в електронній формі через відповідні інформаційно-комунікаційні системи (портал електронних сервісів Мінекономіки, Єдиний державний вебпортал електронних послуг).
Режим ліцензування експорту квотованих товарів до країн ЄС є обов’язковим і в разі, коли нерезидент-контрагент згідно із зовнішньоекономічним договором (контрактом) зареєстрований у ЄС.
Водночас, обсяг квот, затверджених для товарної позиції «М’ясо та їстівні субпродукти свійської птиці: кури свійські, качки, гуси, цесарки», за виключенням резервного обсягу квоти в обсязі 1400 тонн для нових експортерів, і для товару «М’ясо індиків та їстівні субпродукти індиків» розподіляється Мінагрополітики між експортерами пропорційно до фактичних обсягів їхнього експорту до ЄС у першому кварталі 2024 року. Інформація про фактичні обсяги експорту зазначеної продукції за перший квартал 2024 року має бути надана експортерами до Мінагрополітики з підтверджуючими документами до 25 червня 2024 року.
Резервний обсяг квоти в 1400 тонн розподілятиметься між експортерами, які не здійснювали експорт цієї продукції в першому кварталі 2024 року.
За наявності невикористаного залишку обсягу квоти станом на 1 листопада 2024 року він розподіляється між експортерами пропорційно до фактичних обсягів експорту зазначеної продукції до держав-членів Європейського Союзу за три квартали 2024 року.
Як повідомлялося, Рада ЄС 13 травня остаточно схвалила продовження ще на 12 місяців – до 5 червня 2025 року – режиму дії автономних торговельних заходів. Водночас цього разу запроваджено обмеження на безмитну поставку низки агротоварів – м’яса птиці, яєць, цукру, вівса, круп, кукурудзи та меду – у розмірі середнього обсягу експорту за період із другої половини 2021 року по кінець 2023 року.
