Україна пропонує Європейському Союзу збільшити існуючу квоту на безмитний експорт українського біоетанолу в розмірі 125 тис. тонн на рік, щоб врахувати той обсяг біоетанолу, який Україна імпортує з ЄС у складі автомобільного бензину, повідомив журналістам міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
«Ми підрахували, що близько 10 тисяч тонн біоетанолу на місяць Україна сьогодні імпортує у складі бензину… Ця пропозиція стосується періоду воєнного стану, поки склалася така ситуація, що умови безпеки не дозволяють Україні змішувати бензин із біокомпонентами, тому доводиться його імпортувати», – пояснив міністр.
Він нагадав, що вимога про обов’язковий вміст не менше 7% біоетанолу в автомобільних бензинах марок А-92 та А-95 почала діяти в Україні з 1 липня цього року, тоді як розмір квоти в 125 тис. тонн було встановлено ще минулого року, коли бензин імпортувався без вмісту біоетанолу.
Висоцький зазначив, що квота може бути гнучкою: якщо, наприклад, у якомусь місяці імпортовано бензину на 5 тис. тонн біоетанолу, значить, у нас додатково з’явилося 5 тис. тонн експортної квоти; якщо в якомусь місяці – на 15 тис. тонн, то й 15 тис. тонн.
За його словами, загалом за рік це може становити ще близько 120 тис. тонн біоетанолу.
На думку голови Мінагрополітики, ця ідея України, з великою ймовірністю, може бути сприйнята та реалізована європейськими партнерами.
Українські металоекспортери за перший квартал після введення ЄС квот на поставку металопродукції використали 100% квартальної гарантованої квоти на безмитну поставку до ЄС холоднокатаного плоского прокату з нелегованої та легованої сталі, профілів порожнистих та інших безшовних труб, йдеться у повідомлені на сайті асоціації “Укрметалургпром”.
Згідно з ним, в глобальних (остаточних) квотах, у яких Україна приймає участь, станом на 30 вересня 2026р вичерпано квоту з наступних категорій: листи з металевим покриттям (підгрупа MFN – “режим найбільш сприятливої нації”), листи з металевим покриттям (підгрупа FTA – “країни, що мають угоду про вільну торгівлю з ЄС”), нелеговані та інші леговані прутки та легкі профілі сталі (підгрупа MFN – “режим найбільш сприятливої нації”), прутки, бруски і дрібний сорт з нержавіючої сталі (підгрупа MFN – “режим найбільш сприятливої нації”) та прутки, бруски і дрібний сорт з нержавіючої сталі (підгрупа FTA – “країни, що мають угоду про вільну торгівлю з ЄС”).
Серед країн-конкурентів, гарантовану квоту станом на 30 вересня вичерпано по наступних категоріях: арматура – Туреччина, катанка з нелегованої та легованої сталі – Туреччина, профіль порожнистий – Туреччина, Македонія, труби безшовні з нержавіючої сталі – Індія, холоднокатані прутки та бруски з нелегованої та легованої сталі – Швейцарія та дріт нелегований – Туреччина.
Конкурентну квоту станом на 29 вересня 2026 р. вичерпано по наступних категоріях: гарячекатаний плоский прокат з нелегованої та легованої сталі, арматура, катанка з нелегованої та легованої сталі, профіль порожнистий, труби безшовні з нержавіючої сталі, інші безшовні труби та дріт нелегований.
Як повідомлялось, у разі вичерпання гарантованої та конкурентної квоти подальші поставки до ЄС обкладаються митом у 50%. “Укрметалургпром” критикував рішення ЄС щодо обмеження поставок української металопродукції, яка перші три роки після повномасштабної агресії РФ, постачалася в Європу без мит. На переконання асоціації, Україна наразі не становить загрози європейським виробникам, бо через війну виробництво сталі в країні спочатку впало з 40 млн тонн до 7,5 млн тонн, а наразі майже всі метпідприємства зупинені через обстріли.
ЄС, КВОТА, Металургія, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
Європейський Союз поки що не готовий переглядати обсяги квот на українську сільськогосподарську продукцію, проте Україна продовжить діалог щодо їхнього розширення, зокрема стосовно біоетанолу, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на брифінгу в четвер.
«Суспільно-політична ситуація в ЄС на сьогодні не дозволяє переглянути розміри квот на сільськогосподарську продукцію за жодною з позицій. Ми все одно продовжуватимемо діалог і обґрунтовуватимемо, що є важливим», — сказав він.
За словами міністра, одним із напрямків, щодо якого Україна вважає доцільним перегляд квоти, є біоетанол. Серед аргументів він назвав скорочення виробництва кукурудзи для біоетанолу в ЄС до близько 15 млн тонн та продовження її імпорту Європейським Союзом.
«По суті, збільшення квоти – це насправді просто надання можливості експортувати біоетанол, який потім буде реекспортований до України», – зазначив Висоцький.
Голова Мінагрополітики додав, що Україна імпортує з ЄС бензин, який містить близько 7% біоетанолу.
«Ми просимо квоту для того, щоб вивезти приблизно стільки біоетанолу, скільки й так імпортується Україною у складі палива, у бензині з Європейського Союзу, плюс 60 тис. тонн», – пояснив міністр.
Сім країн ОПЕК+, які добровільно, понад квоти всіх країн, додатково скорочують видобуток (Саудівська Аравія, Росія, Ірак, Кувейт, Казахстан, Алжир та Оман), ухвалили рішення збільшити квоти на видобуток нафти у вересні на 188 тис. барелів на добу, йдеться в прес-релізі ОПЕК.
Тим самим «сімки» завершила повернення на ринок обсягів, скорочених раніше в рамках другого етапу добровільних обмежень сумарно на 1,65 млн б/с. Перший етап — на 2,2 млн б/с — було «згорнуто» у вересні 2025 року.
Таким чином, до кінця 2026 року для всіх країн-учасниць альянсу діятимуть раніше затверджені квоти без будь-яких обмежень, а загальний дозволений рівень видобутку альянсу становитиме 36,206 млн б/с.
Лідери угоди – Саудівська Аравія та Росія – зможуть збільшити видобуток наступного місяця на 62 тис. б/с – до 10,478 млн б/с та 9,949 млн б/с відповідно. Ірак має право наростити видобуток на 26 тис. б/с, до 4,431 млн б/с; Кувейт – на 16 тис. б/с, до 2,676 млн б/с; Казахстан – на 10 тис. б/с, до 1,628 млн б/с; Алжир – на 6 тис. б/с, до 1,007 млн б/с; Оман – на 5 тис. б/с, до 841 тис. б/с.
Раніше «добровольці» ОПЕК+ заявляли, що обмеження можуть бути відновлені як повністю, так і частково, залежно від ситуації на ринку. Однак у поточному прес-релізі ця ремарка відсутня.
Незважаючи на завершення останнього циклу добровільних скорочень, «сімки» ОПЕК+ продовжуватиме проводити щомісячні засідання, зазначено в прес-релізі. Наступне відбудеться 6 вересня.
Щоб підвищити квоти вже для всіх країн ОПЕК+, потрібно призначити засідання міністрів усіх країн альянсу — найближче наразі призначено на 29 листопада. Це може зробити моніторинговий комітет ОПЕК+, який також відбувся 2 серпня, але відповідного рішення не ухвалив. Наступне засідання відбудеться 4 жовтня.
Тим часом зараз країни ОПЕК+ обговорюють нову методику визначення максимальних видобувних можливостей, яка стане основою для визначення квот на видобуток у 2027 році — поки що квоти всіх країн встановлені до кінця 2026 року. Передбачалося, що у вересні методику буде затверджено, щоб на засіданні в листопаді визначити квоти на 2027 рік.
З березня країни Перської затоки, що входять до ОПЕК+, не можуть збільшити видобуток відповідно до своїх квот, оскільки Іран перекрив Ормузьку протоку, через яку на світовий ринок надходило близько 20 млн барелів на добу нафти та нафтопродуктів із Перської затоки. Росія також суттєво відстає від своєї квоти.
ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн” (Centravis Production Ukraine, Нікополь Дніпропетровської обл.), що входить до холдингу Centravis Ltd., за підсумками січня-червня поточного року збільшила обсяг виробництва на 6,6% – із 6,77 тис. тонн до 7,22 тис. тонн;
Згідно з пресрелізом у понеділок, експорт у грошовому вираженні збільшився майже на 15% – із 2,56 млрд грн до 2,94 млрд грн; обсяг сплачених податків зріс майже на 11% і становив 361,5 млн грн.
“Перша половина року стала для нас черговим складним періодом, який випробовував усю команду. Передусім – через безпекову ситуацію в Нікополі, де зосереджене наше основне виробництво. Вона залишається стабільно складною, і поки що немає підстав очікувати суттєвого покращення найближчим часом”, – зазначив головний виконавчий директор компанії Юрій Атанасов.
За його словами, у червні ЄС, який є одним із ключових ринків, ухвалив рішення суттєво обмежити можливості для експорту української сталевої продукції. Зокрема, ЄС встановив квоту на українські безшовні нержавіючі труби обсягом 6 524 тонни, хоча торік Україна експортувала 11 306 тонн. Фактично одним регуляторним рішенням для нас закрили майже половину європейського ринку. Наслідки цього рішення можуть бути надзвичайно болісними як для компанії, так і для української економіки, констатував СЕО.
І додав, що нові торговельні обмеження можуть помітно вплинути на виробничі показники “Сентравісу” у другому півріччі. Ринок безшовних нержавіючих труб досить консервативний, а пошук і залучення нових клієнтів в інших регіонах потребують часу. Одним із наслідків нових торговельних обмежень стало рішення компанії законсервувати з 1 вересня виробничий майданчик в Ужгороді, орієнтований значною мірою на замовників із ЄС.
Водночас компанія планує й надалі диверсифікувати географію поставок завдяки активнішій роботі на ринках США, Латинської Америки та Близького Сходу, де працюють офіси продажу “Сентравісу”.
Як повідомлялось, “Сентравіс” у I кв-2026 збільшив виробництво труб на 6% – з 3,21 тис. тонн у першому кварталі 2025 року до 3,4 тис. тонн у першому кварталі 2026-го. Обсяг експорту зріс ще більше – на 10%, з 1,24 млрд грн до 1,37 млрд грн. Компанія також збільшила податкові відрахування до бюджетів різних рівнів. За перші три місяці 2026 року “Сентравіс” сплатив 170,6 млн грн податків, що на 19% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У 2025 році компанія виробила 13,77 тис. тонн продукції. Майже весь обсяг експортується на зовнішні ринки. Основними ринками збуту компанії залишаються Європа, США та країни Близького Сходу.
Виробничі потужності “Сентравісу” розташовані в Нікополі та Ужгороді. Компанія також має офіси продажів у США, Німеччині, Італії, Швейцарії, Польщі та Об’єднаних Арабських Еміратах.
“Сентравіс” засновано 2000 року, входить до десятки найбільших виробників безшовних неіржавних труб у світі. Його основні виробничі потужності розташовані в Нікополі (Дніпропетровська обл.). У 2023 році відкрилася філія компанії в Ужгороді.
Холдинг Centravis Ltd. створено на базі ЗАТ “Нікопольський завод неіржавних труб”, сервісних і торговельних компаній ТОВ “Виробничо-комерційне підприємство “ЮВІС”. Його акціонерами є члени родини Атанасових. У власності Centravis Ltd. перебуває 100% акцій ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн”.
Провідні країни ОПЕК+ домовилися про незначне та символічне підвищення своїх квот на видобуток у червні, демонструючи тим самим, що робота групи триває у звичному режимі після несподіваного виходу з неї ОАЕ, повідомляє Bloomberg.
Сім країн на чолі з Саудівською Аравією та Росією додадуть 188 тис. барелів на день наступного місяця згідно з угодою, яка була укладена під час відеоконференції в неділю, йдеться в заяві ОПЕК.
Делегати очікували невеликого збільшення ще до виходу ОАЕ. Фактичне відновлення цих обсягів залежатиме від відкриття Ормузької протоки та відновлення виробництва, яке було призупинено. Це сталося після виходу ОАЕ з найбільшого об’єднання країн-нафтовидобувачів.
Флагманська нафтова компанія країни Adnoc заявила, що планує прискорити план зростання, виділивши 200 млрд дирхамів (55 млрд дол) на проекти, що охоплюють операції як у видобутку, так і в переробці та збуті.
Вихід ОАЕ, який став несподіванкою для інших членів Організації країн-експортерів нафти та її партнерів, ще більше підірве здатність групи впливати на ціни на нафту, яка вже слабшала через багаторічне збільшення видобутку конкурентами, зокрема американськими сланцевими компаніями.
У новому звіті ОПЕК+ ОАЕ не згадується.
