Сім країн ОПЕК+, які добровільно, понад квоти всіх країн, додатково скорочують видобуток (Саудівська Аравія, Росія, Ірак, Кувейт, Казахстан, Алжир та Оман), ухвалили рішення збільшити квоти на видобуток нафти у вересні на 188 тис. барелів на добу, йдеться в прес-релізі ОПЕК.
Тим самим «сімки» завершила повернення на ринок обсягів, скорочених раніше в рамках другого етапу добровільних обмежень сумарно на 1,65 млн б/с. Перший етап — на 2,2 млн б/с — було «згорнуто» у вересні 2025 року.
Таким чином, до кінця 2026 року для всіх країн-учасниць альянсу діятимуть раніше затверджені квоти без будь-яких обмежень, а загальний дозволений рівень видобутку альянсу становитиме 36,206 млн б/с.
Лідери угоди – Саудівська Аравія та Росія – зможуть збільшити видобуток наступного місяця на 62 тис. б/с – до 10,478 млн б/с та 9,949 млн б/с відповідно. Ірак має право наростити видобуток на 26 тис. б/с, до 4,431 млн б/с; Кувейт – на 16 тис. б/с, до 2,676 млн б/с; Казахстан – на 10 тис. б/с, до 1,628 млн б/с; Алжир – на 6 тис. б/с, до 1,007 млн б/с; Оман – на 5 тис. б/с, до 841 тис. б/с.
Раніше «добровольці» ОПЕК+ заявляли, що обмеження можуть бути відновлені як повністю, так і частково, залежно від ситуації на ринку. Однак у поточному прес-релізі ця ремарка відсутня.
Незважаючи на завершення останнього циклу добровільних скорочень, «сімки» ОПЕК+ продовжуватиме проводити щомісячні засідання, зазначено в прес-релізі. Наступне відбудеться 6 вересня.
Щоб підвищити квоти вже для всіх країн ОПЕК+, потрібно призначити засідання міністрів усіх країн альянсу — найближче наразі призначено на 29 листопада. Це може зробити моніторинговий комітет ОПЕК+, який також відбувся 2 серпня, але відповідного рішення не ухвалив. Наступне засідання відбудеться 4 жовтня.
Тим часом зараз країни ОПЕК+ обговорюють нову методику визначення максимальних видобувних можливостей, яка стане основою для визначення квот на видобуток у 2027 році — поки що квоти всіх країн встановлені до кінця 2026 року. Передбачалося, що у вересні методику буде затверджено, щоб на засіданні в листопаді визначити квоти на 2027 рік.
З березня країни Перської затоки, що входять до ОПЕК+, не можуть збільшити видобуток відповідно до своїх квот, оскільки Іран перекрив Ормузьку протоку, через яку на світовий ринок надходило близько 20 млн барелів на добу нафти та нафтопродуктів із Перської затоки. Росія також суттєво відстає від своєї квоти.
ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн” (Centravis Production Ukraine, Нікополь Дніпропетровської обл.), що входить до холдингу Centravis Ltd., за підсумками січня-червня поточного року збільшила обсяг виробництва на 6,6% – із 6,77 тис. тонн до 7,22 тис. тонн;
Згідно з пресрелізом у понеділок, експорт у грошовому вираженні збільшився майже на 15% – із 2,56 млрд грн до 2,94 млрд грн; обсяг сплачених податків зріс майже на 11% і становив 361,5 млн грн.
“Перша половина року стала для нас черговим складним періодом, який випробовував усю команду. Передусім – через безпекову ситуацію в Нікополі, де зосереджене наше основне виробництво. Вона залишається стабільно складною, і поки що немає підстав очікувати суттєвого покращення найближчим часом”, – зазначив головний виконавчий директор компанії Юрій Атанасов.
За його словами, у червні ЄС, який є одним із ключових ринків, ухвалив рішення суттєво обмежити можливості для експорту української сталевої продукції. Зокрема, ЄС встановив квоту на українські безшовні нержавіючі труби обсягом 6 524 тонни, хоча торік Україна експортувала 11 306 тонн. Фактично одним регуляторним рішенням для нас закрили майже половину європейського ринку. Наслідки цього рішення можуть бути надзвичайно болісними як для компанії, так і для української економіки, констатував СЕО.
І додав, що нові торговельні обмеження можуть помітно вплинути на виробничі показники “Сентравісу” у другому півріччі. Ринок безшовних нержавіючих труб досить консервативний, а пошук і залучення нових клієнтів в інших регіонах потребують часу. Одним із наслідків нових торговельних обмежень стало рішення компанії законсервувати з 1 вересня виробничий майданчик в Ужгороді, орієнтований значною мірою на замовників із ЄС.
Водночас компанія планує й надалі диверсифікувати географію поставок завдяки активнішій роботі на ринках США, Латинської Америки та Близького Сходу, де працюють офіси продажу “Сентравісу”.
Як повідомлялось, “Сентравіс” у I кв-2026 збільшив виробництво труб на 6% – з 3,21 тис. тонн у першому кварталі 2025 року до 3,4 тис. тонн у першому кварталі 2026-го. Обсяг експорту зріс ще більше – на 10%, з 1,24 млрд грн до 1,37 млрд грн. Компанія також збільшила податкові відрахування до бюджетів різних рівнів. За перші три місяці 2026 року “Сентравіс” сплатив 170,6 млн грн податків, що на 19% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У 2025 році компанія виробила 13,77 тис. тонн продукції. Майже весь обсяг експортується на зовнішні ринки. Основними ринками збуту компанії залишаються Європа, США та країни Близького Сходу.
Виробничі потужності “Сентравісу” розташовані в Нікополі та Ужгороді. Компанія також має офіси продажів у США, Німеччині, Італії, Швейцарії, Польщі та Об’єднаних Арабських Еміратах.
“Сентравіс” засновано 2000 року, входить до десятки найбільших виробників безшовних неіржавних труб у світі. Його основні виробничі потужності розташовані в Нікополі (Дніпропетровська обл.). У 2023 році відкрилася філія компанії в Ужгороді.
Холдинг Centravis Ltd. створено на базі ЗАТ “Нікопольський завод неіржавних труб”, сервісних і торговельних компаній ТОВ “Виробничо-комерційне підприємство “ЮВІС”. Його акціонерами є члени родини Атанасових. У власності Centravis Ltd. перебуває 100% акцій ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн”.
Провідні країни ОПЕК+ домовилися про незначне та символічне підвищення своїх квот на видобуток у червні, демонструючи тим самим, що робота групи триває у звичному режимі після несподіваного виходу з неї ОАЕ, повідомляє Bloomberg.
Сім країн на чолі з Саудівською Аравією та Росією додадуть 188 тис. барелів на день наступного місяця згідно з угодою, яка була укладена під час відеоконференції в неділю, йдеться в заяві ОПЕК.
Делегати очікували невеликого збільшення ще до виходу ОАЕ. Фактичне відновлення цих обсягів залежатиме від відкриття Ормузької протоки та відновлення виробництва, яке було призупинено. Це сталося після виходу ОАЕ з найбільшого об’єднання країн-нафтовидобувачів.
Флагманська нафтова компанія країни Adnoc заявила, що планує прискорити план зростання, виділивши 200 млрд дирхамів (55 млрд дол) на проекти, що охоплюють операції як у видобутку, так і в переробці та збуті.
Вихід ОАЕ, який став несподіванкою для інших членів Організації країн-експортерів нафти та її партнерів, ще більше підірве здатність групи впливати на ціни на нафту, яка вже слабшала через багаторічне збільшення видобутку конкурентами, зокрема американськими сланцевими компаніями.
У новому звіті ОПЕК+ ОАЕ не згадується.
Рішення Туреччини відкрити імпортну квоту на 3 млн тонн кукурудзи зі зниженою ставкою мита 5% суттєво змінило ринкову кон’юнктуру, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “УкрАгроКонсалт”.
“Такий крок має стабілізувати внутрішні ціни у Туреччині та задовольнити високий попит. Внутрішній баланс країни диктує потребу в активному імпорті: власне виробництво становить близько 8 млн тонн, тоді як рівень споживання перевищує 10 млн тонн”, – зазначили аналітики.
За даними агентства, митна політика Анкари залишається жорсткою: поза межами квоти діє ставка 130%. Проте ринок адаптується завдяки тимчасовим пільговим режимам. У цих умовах Україна зміцнює присутність і вже забезпечує 85-87% турецького імпорту завдяки значній пропозиції та вигідній логістиці.
“Зараз ключовий фактор конкуренції – це швидкість відвантажень та готовність трейдерів формувати гнучкі партії. Динаміку ринку визначають дефіцит сировини всередині країни-імпортера та ефективність логістичних ланцюгів”, – наголосили в “УкрАгроКонсалт”.
Серед основних тенденцій експерти виділили трансформацію попиту через квотування та домінування регіональних постачальників на тлі дефіциту. В агентстві прогнозують, що Україна втримуватиме статус ключового партнера Туреччини саме завдяки оперативності поставок, попри захисні мита для позапорційних обсягів.
Україна з 1 серпня 2025 року вичерпала можливість експорту сухого молока до Європейського Союзу, на черзі масло й молочні жири, квоти на які буде вичерпано в третій декаді серпня, повідомила Економічна правда з посиланням на інформацію Спілки молочних підприємств України (СМПУ).
“Станом на 1 серпня можливість здійснення експортних поставок сухого молока походженням з України до ЄС в межах квот відсутня. Згідно з даними Єврокомісії, станом на 30 липня квота (урахуванням обсягів, які очікувались до розподілу) була заповнена більш як на 91% – вільний залишок складав лише близько 0,28 тис. тонн при квоті 2,92 тис. тонн”, – зазначило видання.
За даними галузевої асоціації, обсяги сухого молока, які вже очікують на замитнення на кордоні з ЄС, перевищують наявний залишок квоти. З 1 серпня спрямовувати товарні партії сухого молока у напрямку ЄС вже немає економічного сенсу – їх доведеться повертати назад.
Квоти на ввезення до ЄС масла та молочних жирів вистачить дещо довше. Наразі вона вже заповнена більш як на дві третини. У разі, якщо обсяги експорту масла до ЄС у найближчі тижні збережуться на тому ж рівні, то квота може заповнитись вже до початку третьої декади серпня.
“Зміни вже вплинули на ціни на молоко в Україні: у другій половині липня вони зросли на понад 5%. Причина цього – спроба переробників отримати прибуток до того, як квоти вичерпаються. Такий тренд на ринку може змінитися, якщо Брюссель не прийме нових рішень щодо квот”, – наголосили в СМПУ.
Чеська палата харчової промисловості висловила занепокоєння планами Євросоюзу щодо значного розширення безмитних імпортних квот на українські сільськогосподарські товари. В опублікованому прес-релізі 15 липня йдеться, що це загрожує чеській цукровій промисловості. Згідно з даними Палати, квота на безмитне ввезення цукру з України до ЄС може бути збільшена з поточних 20 070 тонн до 100 000 тонн — у п’ять разів більше. В результаті чеські виробники побоюються зниження рівня самозабезпечення і повторення ситуації із закриттям заводу в Грушованах над Євишовкою, пов’язаного з напливом дешевого імпортного цукру.
Президент Палати, Дана Вечержова, заявила: «Якщо квоти будуть і далі підвищуватися, ми ризикуємо побачити закриття нових підприємств і неефективних інвестицій не тільки в цукровій промисловості, але і в інших стратегічних галузях».
Зниження самозабезпеченості Чехії цукром створює залежність від імпорту і знецінює вкладення. Виробники закликають уряд відмовитися від збільшення квот і вимагати введення обмежувальних механізмів (автоматичних захисних заходів, цінових порогів та індивідуальних квот) у переговори з Єврокомісією.
На підтримку чеської позиції виступили Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія та Румунія. Вони підписали спільну декларацію, закликаючи Єврокомісію запровадити захисні заходи для найбільш вразливих секторів ЄС — цукру, зерна та м’яса.
У 2024 році Чехія імпортувала 27,9 млн кг цукру з України (із загальної суми 81,1 млн кг) на 461 млн крон. Це в рази перевищує рівень 2021 року в 3,7 млн кг.
Розширення квот на український імпорт у п’ять разів — до 100 000 тонн — може серйозно послабити чеську цукрову галузь, поставивши під загрозу робочі місця та інфраструктуру.
