Пропозиції щодо встановлення правил маркетингу на роздрібному фармринку, надані фармацевтичними виробниками, не були враховані при розробці порядку маркетингу ліків, натомість при підготовці проекту порядку за увагу бралися інтереси аптечного бізнесу, заявляють вітчизняні фармацевтичні виробники.
“Правила гри” на фармацевтичному ринку встановлюються не державою, а п’ятьма непублічними бізнес-групами аптечних мереж, які володіють понад 70% ринку. Проєкт постанови про маркетинг від 14 травня 2025 року, запропонований МОЗ України, передбачає заборону надання маркетингових послуг на рецептурні препарати і при цьому передбачає обмеження доходу аптек від маркетингових послуг на рівні 12% від всього обсягу реалізації лікарських засобів (в тому числі рецептурних)”, – йдеться в тексті заяви асоціації “Виробники ліків України” (АВЛУ) та Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості, переданому агентству “Інтерфакс-Україна“.
Виробники наголошують, що запропонована модель суперечить законодавству та є очевидною відвертою маніпуляцією не на користь споживача і призведе до зростання роздрібних цін безрецептурних препаратів на 75% до ціни дистриб’ютора.
Оскільки на безрецептурні лікарські засоби, як зазначають асоціації, припадає лише 37% ринку, то відсоток маркетингового платежу в ціні безрецептурного лікарського засобу становитиме понад 40% від оптово-відпускної ціни виробника. Це додатково до дозволеної законодавством України роздрібної надбавки в розмірі 35%. Реальне збільшення ціни безрецептурного лікарського засобу на рівні аптеки для споживача складе 75% до ціни дистриб’ютора, підкреслюють виробники.
“Коли МОЗ України погоджує модель 12% маркетингового платежу без уточнення послуг, результатом стає не реформа, а навантаження в 40% на ціну безрецептурного препарату. Це не ринковий механізм, а регресивний податок на бідних: ті, хто купує препарати без компенсації, сплачують найбільше”, – підкреслюють асоціації.
Виробники також зазначають, що проєкт постанови Кабінету Міністрів про маркетинг ліків в цій редакції МОЗ не визначає перелік дозволених маркетингових послуг, спрямованих на споживача в точці продажу, як це пропонували багато учасників громадського обговорення, натомість вводить нічим не обґрунтований платіж у вигляді фіксованого відсотку від загального обсягу реалізації аптекою лікарських засобів.
“Такий підхід більше схожий на платіж “за вхід на полицю” для виробників. Такий платіж без визначення на законодавчому рівні фіксованого переліку зрозумілих, прозорих послуг за європейським зразком не має жодного стосунку до маркетингових активностей виробника і фактично є формою системного рекету”, – вважають виробники.
Вітчизняні виробники підкреслюють, що при підготовці проєкту порядку надання маркетингових послуг всі дискусії зводилися до необхідності розробки компенсації падіння рівня прибутковості аптечного бізнесу, який існував до обмеження державою роздрібної націнки до 35%. “Усі зустрічі зведені до обговорення прибутковості аптек. Потреби пацієнта – жодного разу не стали темою обговорення. Це інституційна помилка”, – заявляють в асоціаціях.
Вітчизняні фармвиробники наголошують, що аптечний ринок перенасичений і деградований, кількість аптек в Україні у 2–3 рази перевищує європейські нормативи, в великих містах майже на кожному перехресті відкрито три аптеки “двері в двері”. Така кількість аптек не відповідає реальній кількості фармацевтів, внаслідок чого у багатьох аптеках працюють особи без відповідної освіти.
“Споживачам та пацієнтам нав’язуються непотрібні препарати виробників, які погодились на маркетинговий платіж, в той час як інших виробників просто прибирають з полиць. “Правила гри” на фармацевтичному ринку встановлюються не державою, а п’ятьма непублічними бізнес-групами аптечних мереж, які володіють понад 70% ринку. Це не ринок — це корпоративна диктатура в умовах відсутності державного арбітра”, – наголошують лідери вітчизняної фарми.
Асоціації зазначають, що сьогодні проти тих виробників, хто виступав за прозоре ціноутворення і на підтримку ініціативи президента України, хто знизив ціни на свої основні лікарські засоби на 30%, розгорнуто брудну інформаційну кампанію, лікарські засоби таких виробників фактично прибрані з полиць аптек монопольного картелю, а це топ-5 аптечних мереж фармацевтичного ринку України.
Фармвиробники нагадують, що на підтримку ініціативи президента України та уряду щодо забезпечення доступності лікарських засобів 32 провідні вітчизняні виробники лікарських засобів знизили відпускні ціни на 303 найбільш вживані лікарські засоби, що реалізуються та наявні в аптечних закладах України, на 30% відсотків у порівнянні з відпускними (прайсовими) цінами січня 2025 року.
Вітчизняні виробники зазначають, що 37% українського аптечного ринку складають безрецептурні ліки, більшість з яких купуються щомісяця тими самими людьми.
“Сьогодні вразливі категорії громадян – літні люди, пацієнти з хронічними захворюваннями, мешканці регіонів – першими відчули на собі наслідки непрозорої аптечної політики. Виробників, які знизили ціни на 30% на понад 300 лікарських засобів, фактично “викинули” з аптек. Їхні препарати зникли з полиць, а споживачу залишили дорожчі альтернативи. Це – не ринок, це – дискримінація пацієнта як найслабшої ланки”, – зазначають виробники.
Виробники наполягають на прийнятті проєкту постанови Кабміну щодо надання маркетингових та інших послуг, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу, оприлюдненому МОЗ 26 травня 2025 року, який обмежує витрати маркетинг залежно від того, чи цей лікарський засіб відпускається без рецепту, чи за ним.
“Прийняття цього проєкту поверне логіку реформи до її початкового сенсу – захисту пацієнта, а не балансування бізнес-інтересів аптек і виробників. У центрі – не прибутки, а здоров’я”, – підкреслили виробники.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/pharmacy/1076084.html?utm_source=telegram
Україна в січні- лютому експортувала дозованих або фасованих лікарських засобів для роздрібної торгівлі на суму $33,534 млн.
Як повідомила Державна митна служба (ДМС) у вівторок, експорт ліків для роздрібного продажу в Литву становить $7,764 млн, в Узбекистан – $6,799 млн, в Ірак – $2,901 млн.
Натомість, за даними ДМС, за цей самий час імпорт фасованих/дозованих лікарських засобів для роздрібної торгівлі склав $ 312,316 млн.
Зокрема, в січні-лютому Україна імпортувала ліків для роздрібного продажу з Німеччини на $60,618 млн, з Індії – на $26,157 млн, з Туреччини – на $24,284 млн.
Ціни ще на понад 200 позицій лікарських засобів можуть знизитися в середньому на 30%, прогнозує голова асоціації «Виробники ліків України» (АВЛУ) Петро Багрій.
«Ця робота (щодо зниження цін на ліки) ще не завершена, вона триває, зараз триває робота над наступними приблизно 200-250 позиціями препаратів, на які теж знизять ціну. Вона не буде знижена на всі 30%: на щось знизять на 30%, на щось – на 40%, на щось – на 20%. Це вже ринкова ситуація визначить», – сказав він на прес-конференції в медіацентрі “Україна” в п’ятницю.
Він зазначив, що якщо в одного виробника одна молекула знижується в ціні, то конкурент теж буде змушений знизити на неї ціну.
Водночас Багрій зазначив, що зниження цін матиме позитивний ефект для пацієнтів, однак для фармзаводів призведе до «величезних втрат».
«Наприклад, якщо ми говоримо про компанію «Дарниця», то це десь приблизно мільярд гривень, які вона недоотримує від зниження ціни. Звичайно, це не може не вплинути на інвестиційну політику компанії, на виплату зарплат, можливі навіть якісь скорочення», – сказав він.
У Міністерстві юстиції зареєстровано положення «Про порядок державної реєстрації окремих лікарських препаратів без клінічних досліджень» (реєстраційний номер 3600 від 17 січня 2025 року).
Згідно з положенням, рішення про реєстрацію таких лікарських препаратів ухвалює постійна експертна рада при Міністерстві охорони здоров’я на підставі рекомендацій Центру безпеки фармацевтичної продукції.
Процедура реєстрації та видача свідоцтв про реєстрацію здійснюється відповідно до порядку, встановленого урядовою постановою.
Без проведення клінічних досліджень можуть бути зареєстровані такі категорії лікарських препаратів:
– препарати, включені до переліку, для яких не потрібно проводити дослідження на відповідність вимогам GMP (Належна виробнича практика);
– дженерики та галенові препарати місцевих виробників, безпека та ефективність яких доведені в доклінічних дослідженнях і які не поступаються референтним препаратам;
– препарати з однаковим складом, що виробляються однією компанією під різними торговими назвами.
Нагадуємо, що для України фарм ринок Узбекистану є одним з найбільших.
Депутати пропонують удосконалити вжиті на час дії воєнного стану заходи щодо захисту прав інтелектуальної власності, запобігши можливості безпідставного продовження дії майнових прав інтелектуальної власності на винаходи (корисні моделі), строк дії яких під час дії воєнного стану сплив остаточно і продовженню не підлягає.
Згідно із законопроектом №9383, зареєстрованим депутатами різних фракцій, ініціатива зможе сприяти підвищенню доступності лікарських засобів для населення і створить умови для виходу на ринок України генеричних лікарських засобів.
Законопроєкт, зокрема, уточнює, що майнові права інтелектуальної власності, строк дії яких спливає на день запровадження в Україні воєнного стану або під час дії воєнного стану, залишаються чинними до дня, що настає за днем припинення або скасування воєнного стану, але не довше, ніж до спливу строку дії майнових прав інтелектуальної власності, визначеного законом України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”.
У коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” один з ініціаторів законопроєкту, голова парламентського комітету здоров’я нації, меддопомоги та медстрахування Михайло Радуцький уточнив, що законопроєкт пропонує модифікувати норми ухваленого після повномасштабного вторгнення закону про продовження патентів на час воєнного стану та повернутися до регулювання, що діяло раніше.
Радуцький нагадав, що на початку повномасштабного вторгнення в країні було ухвалено низку змін до законодавства, спрямованих на спрощення роботи бізнесу та державних структур. Зокрема, закон “Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час воєнного стану, запровадженого у зв’язку зі збройною агресією РФ проти України”, подовжив термін дії всіх майнових прав інтелектуальної власності до кінця воєнного стану. Зокрема було продовжено права інтелектуальної власності на медичні препарати.
“У квітні 2022 року таке рішення було логічним. Адже були потенційні ризики втрати прав інтелектуальної власності, зокрема через те, що значна кількість юристів пішли служити до ЗСУ, нерегулярно працював державний орган реєстрації патентів. Але нині немає значних перешкод для продовження патентів на лікарські засоби. Фактично продовжені патенти стали заважати виходу на ринок конкурентів і запуску виробництва деяких препаратів-генериків в Україні, що не дає змоги знизити ціни на деякі препарати”, – сказав він.
Радуцький повідомив, що в середині квітня комітет провів робочу зустріч із цього питання з представниками Асоціації виробників ліків України (АВЛУ), Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) та Американської торговельної палати в Україні, і законопроєкт № 9383 відображає загальну позицію комітету та учасників ринку.
Водночас Радуцький уточнив, що головним комітетом, який займається цим законопроєктом №9383, є Комітет з економічного розвитку.
“Очолюваний мною комітет здоров’я нації планує надати рекомендації колегам. Будемо ініціювати їх якнайшвидший розгляд у парламенті”, – сказав він.
Як повідомлялося, раніше учасники фармринку заявляли, що зроблена після повномасштабного вторгнення Росії в Україну спроба врегулювати питання права інтелектуальної власності на час війни призвела до проблем на фармацевтичному ринку, неможливості виводити на ринок і запускати виробництво нових препаратів. Водночас деякі компанії здійснили спроби недобросовісного обмеження можливої конкуренції, заблокувавши вихід на ринок препартів конкурентів.
Тоді Всеукраїнська спілка захисту прав та безпеки пацієнтів звернулася до головного офісу фармкомпанії “Мерк Шарп Енд Домі Корп” з вимогою вплинути на її представництво в Україні та припинити блокування доступу пацієнтів до протигрибкових генеричних препаратів “Каспофунгін” різних виробників. Так українське представництво фаркомпанії, скориставшись ухваленими після початку повномасштабного вторгнення РФ законодавчими змінами, фактично заблокувало доступ пацієнтів до низки препаратів, штучно подовживши термін дії свого патенту, що сплив 16 квітня 2022 року. Зокрема, йшлося про генеричні препарати “Каспофунгін-Тева”, “Каспофунгін ацетат” виробництва “Гланд Фарма Лімітед”, “Каспофунгін Ромфарм” виробництва “К.Т. Ромфарм компанії” та “Касміг” виробництва “Фарматен УФ”.
БФ «Фонд громади Приірпіння» завершив перший етап Програми «Соціальна медицина», передавши, за організаційною участю Громадської Ради при Бучанській РДА, лікарням та громадським організаціям зі всієї України антибіотиків на 5,9 млн.грн. Проте, волонтери продовжать доставку гуманітарної допомоги антибіотиками до лікарень країни, довівши обсяг програми до 9,3 млн. грн., повідомляєтьcя на Facebook сторінці волонтерської організації.
Минулого тижня БФ «Фонд громади Приірпіння» доставив кілька партій ліків до Кропивницького (ГО «Серця матерів та ветеранів війни Кропивницького»), Миколаївських міських лікарень №1 та №3, а також Червоному хресту Дніпровського району Києва на суму близько 2 млн. грн. Тим самим, за організаційної участі Громадської Ради при Бучанській районній державній адміністрації, було завершено перший етап програми «Соціальна медицина» обсягом 5,9 млн.грн. В рамках програми антибіотики індійського виробництва «Моксетеро» і «Лінезолід-гетеро» отримали як громади Бучанщини (Вишневе, Буча, Гостомель, Михайлово-Рубежівка, Ірпінь), так і інших регіонів України (Кировоградщини, Вінничини, Миколаївщини, Донеччини тощо). Про це йдеться на Facebook сторінці благодійного фонду.
Проте, волонтери Бучанщини продовжать реалізацію програми, бо вже підписали угоди про отримання в травні цього року ще 10 000 упаковок «Моксетеро» на сумму 3,4 млн. грн., – повідомила виконавча директорка Фонду Тетяна Лаговська, зазначивши, що загальний обсяг програми сягне 9,3 млн. грн.
«Спочатку ми вивчаємо потребу в ліках Бучанського району, та задовольняємо їх. Потім, через комунікації з партнерськими організаціями, спілкування з Міністерством оборони, отримуємо заявки від лікарень та ГО, які реально мають потребу в медпрепаратах і організуємо доставку медичних вантажів. Так, нещодавно ми уклали меморандум про співпрацю з БО «БФ Help for Ukraine», який возить медицину до прифронтових територій Харківщини та Донеччини, минулого тижня з організацією нашої поїздки до Миколаєва та Кропивницького нам допоміг Олександр Тигов, який минулого року служив в 72 бригаді ЗСУ і має контакти серед військових медиків. По всім медпрапаратам ведеться облік, підписуються акти прийому-передачі ліків,» – розповідає про механізм розподілу гуманітарної допомоги волонтер Фонду, голова одного з комітетів ГР при Бучанській РДА Олександр Голіздра.
За словами самого Олександра Тигова що наразі очолює ГР при Бучанській РДА, саме Бучанський район було деокуповано першим, він же перший і відновлюється, в тому числі забезпечується медикаментами, бо тут дуже потужний волонтерський рух. Наразі, вважає громадський діяч, «наші волонтери мають змогу допомогти і тим лікарням, громадським організаціям, що або знаходяться в прифронтовій зоні, або нещодавно там знаходилися. А також тим медзакладам, де лікуються наші поранені бійці ЗСУ, що дуже потребують антибіотиків»
