Найбільші приватні клініки України розраховують, що сектор медичного страхування відновиться, незважаючи на його істотне падіння через війну, перебудували роботу зі страховими компаніями.
За оцінкою медичної групи компаній (МГК) “Адоніс”, обсяг ринку медичного страхування порівняно з 2021 роком скоротився на 30-40%.
“У 2022 році МГК “Адоніс” лояльно підійшла до роботи зі страховими компаніями. Ми виконали свої зобов’язання і домовленості, які існували на момент повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. Це дало змогу страховим компаніям виконати умови програм корпоративного страхування”, – повідомили в “Адонісі”.
Водночас в “Адонісі” зазначають, що від початку війни були затримки виплат за виконані медичні послуги, але МГК “дала можливість страховим компаніям приймати застрахованих у наших медичних центрах і це дало змогу вирівняти ситуацію”.
“З лютого 2022 року як медична група компанія (МГК) “Адоніс”, так і страхові компанії перебудували свою роботу і пристосувалися до обставин. Усі страхові компанії знайшли можливість розрахуватися з нами за попередні періоди. Багато компаній налагодили процес врегулювання та оплати дуже чітко і своєчасно. Це дає надію, що разом ми зможемо збільшити кількість застрахованих пацієнтів і надати допомогу ще більшій кількості українців”, – підкреслили в “Адонісі”.
У МГК зазначили, що “деякі страхові компанії пішли з ринку, але “Провідна”, УНІКА, “Українська група”, АРКС, “Країна”, “Універсальна”, “СОС сервіс”, Європейський Страховий союз, УСО, ІНГО працюють стабільно і злагоджено”.
Зі свого боку директор із корпоративних продажів медичної мережі “Добробут” Дмитро Гроссу також зазначив, що частка страхових пацієнтів у загальних продажах “Добробуту” до війни 2022 року становила 25%, тоді як 2021-го – 20%.
“Частка корпоративних клієнтів у 2022 році зросла на 25% щодо 2021 року. Це пов’язано з тим, що формат “підписки” на послуги виявився більш стійким, ніж разові звернення”, – сказав він.
Гроссу повідомив, що 2022 року за програмою корпоративного страхування близько 20% клієнтів із різних причин не продовжили страхування, проте “були клієнти, які вперше страхувалися, вважаючи, що сьогодні це дуже важливо”.
Коментуючи затримки виплат за програмами медичного страхування корпоративних клієнтів, експерт зауважив, що “партнери медмережі проявили себе з найкращого боку в питаннях фінансової дисципліни в складний для всіх період”.
“У наших корпоративних клієнтів немає проблемної заборгованості перед медмережею “Добробут””, – сказав він.
Коментуючи перспективи повоєнного відновлення сектору корпоративного медичного страхування Гроссу наголосив, що розвиток цього сектору в Україні через війну триває.
“Це підтверджується постійною, хоч і незначною, але динамікою. Складний час породжує сильні рішення, які стають фундаментом для зростання”, – наголосив він.
Соціологічна компанія Active Group на замовлення київського аналітичного центру «Клуб експертів» провела дослідження відношення мешканців Макарівської об’єднаної територіальної громади до якості надання медичних послуг.
За результатами опитування більшість макарівчан (72%) вважають якість медичних послуг на території громади незадовільною або здебільшого незадовільною. Натомість, лише близько 21% респондентів задоволені або частково задоволені якістю медицини в районі, а 7% опитаних не змогли відповісти на питання.
Зазначимо, що Макарівська ТГ одна з найбільш постраждалих від війни у Київській області. Зокрема, серйозних ушкоджень було завдано Макарівській центральній районній лікарні. Власником закладу є місцева влада. За останній час, мешканці громади надіслали значне число запитів щодо неефективності роботи згаданого закладу. Водночас, і офіційні показники діяльності цієї лікарні в системі закладів охорони здоров’я МОЗ бажають кращого. Більше того, незадовільною є і організація ремонтних робіт після завершення фази активних бойових дій.
Уточнення ставлення місцевого населення до якості медичних послуг, що їм надаються у Макарівській ЦРЛ було здійснено відповідним соціологічним дослідженням, що проводилось методом телефонного опитування.
Дослідження проводилося компанією Active Group на замовлення аналітичного центру «Клуб експертів» 1-4 грудня 2022 року методом CATI (телефонне опитування з використанням комп’ютерних систем). Всього опитано 1000 респондентів. Похибка вибірки не перевищує 3,1%.
Благодійний фонд, засновником якого є Костянтин Жеваго, придбав та передав для потреб ЗСУ три броньовані машини швидкої медичної допомоги на базі автомобілів Toyota Land Cruiser. Ці автомобілі були виготовлені протягом 4-х місяців після спеціального замовлення в Об’єднаних Арабських Еміратах. Вартість одного такого автомобіля складає понад 100 тис. доларів США.
Спеціально під потреби ЗСУ був обраний варіант броньованого авто із певними технічними особливостями, оскільки вкрай важлива висока прохідність такого автомобіля, спеціальні шини та корпус, що має так звану «броньовану капсулу». Комплектація даного автомобіля є стандартною для такого класу машин, але наповнення було обговорено із фахівцями та медичними працівниками. За рейтингом надійності – це один із найкращих автомобілів у світі, що не потребує постійного обслуговування та технічного огляду. Дані автомобілі оснащені спеціально адаптованою підвіскою, щоб вони прослужили довгий період часу. Один із автомобілів передано в розпорядження Окремої повітряно-десантної бригади, два інших – для морських піхотинців.
«Броньовані шини дають змогу переміщуватись навіть туди, де шлях вкритий великою кількістю осколків. На цих автомобілях встановлено спеціальний шноркель, що захищає він гідроударів. Броньована капсула дає змогу захистити тих, хто перебуває всередині. Це те, що зараз нам вкрай необхідне, тому ми дуже вдячні за надані швидкі», – наголошують військовослужбовці.
«Ми знаходимось в постійному контакті із військовослужбовцями Збройних сил України для забезпечення їх гуманітарних потреб. І ними була озвучена потреба саме у броньованих машинах швидкої допомоги, оскільки під час евакуації поранених із зони бойових дій, на жаль, продовжують відбуватися атаки й існує велика небезпека ураження. Ми щиро сподіваємось, що ці автомобілі збережуть дуже багато життів наших захисників і дадуть можливість своєчасно евакуювати поранених із зони активних бойових дій», – повідомив Костянтин Жеваго.
З перших днів війни Костянтин Жеваго особисто та співробітники Фонду, засновником якого він є, у постійному контакті з міськими та обласними органами влади на всій території України та представниками ЗСУ для вивчення та якомога швидшого забезпечення їх першочергових потреб. З початку повномасштабної російської агресії Костянтин Жеваго та компанії, де він є суттєвим акціонером, вже витратили на гуманітарну та військову допомогу більше, ніж 800 мільйонів гривень і не припиняють допомагати.
автомобілі, ДОПОМОГА, ЖЕВАГО, ЗСУ, КОСТЯНТИНЖЕВАГО, МЕДИЦИНА, ШВИДКІ
Багатопрофільний медичний центр “Лелека” пролонгував дію міжнародної акредитації Joint Commission International (JCI) на 2023 рік.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” у медичному центрі, “Лелека” – перша та єдина в Україні клініка, що має акредитацію JCI. Основою для продовження стала поточна угода між компанією та американською комісією Joint Commission International, що займається акредитацією медичних клінік.
“Міжнародна структура Joint Commission International пролонгувала дію сертифіката МЦ Лелека, що підтверджує відповідність центру міжнародним кваліфікаційним стандартам надання медичної допомоги пацієнтам та організаційного менеджменту в охороні здоров’я”, – повідомляє медичний центр.
У медичному центрі наголошують, що клініка мінімізує ризики як у медичних, так і немедичних процесах, а також контролює використання сучасних протоколів лікування.
Як повідомлялося, медичний центр “Лелека” у 2019 році першим в Україні отримав акредитацію JCI, одного з найпрестижніших світових стандартів якості для медичних закладів. Стандарт базується на американській системі медичної акредитації медзакладів, що ґрунтується на управлінні результатами лікування пацієнтів.
Міжнародне відділення JCI акредитує лікарні в Азії, Європі, Близькому Сході, в Африці та Південній Америці, а тепер і в Україні. JCI щорічно оновлює стандарти акредитації, розширюючи цілі безпеки пацієнтів.
Багатофункціональний медичний центр “Лелека” – це одна з провідних українських клінік у сфері акушерства, гінекології, хірургії широкого профілю. Медцентр практикує медичні протоколи, схвалені в Україні, США та Західній Європі.
Клініка надає медичну допомогу пацієнтам із 32 країн світу. Центр сучасної хірургії “Лелека” працює у напрямку оперативної гінекології, мамології, судинної хірургії (флебологія), проктологічних та урологічних операцій, ендокринної хірургії, пластичної, абдомінальної, баріатричної, амбулаторної хірургії.
У післявоєнний період Україні варто очікувати зростання кількості онкологічних діагнозів, що буде спричинено недостатньою діагностикою під час війни.
Таку думку висловили учасники круглого столу, що відбувся в середу в агентстві “Інтерфакс-Україна” та присвячений проблемі онкології воєнного часу.
“На сьогодні вплив стресу на виникнення онкологічного захворювання не доведено, проте під час війни однозначно загострюються всі хронічні захворювання, зокрема онкологічні. Тому можна очікувати прискорення розвитку онкозахворювань. Переривання в лікуванні та діагностиці призводить до погіршення ситуації. Статистика онкозахворювань після нашої перемоги, гадаю, для багатьох буде великим “сюрпризом” у негативному плані”, – сказав заступник медичного директора медичної мережі “Добробут” Костянтин Копчак.
За прогнозами заступника директора зі стаціонарної роботи Київського міського клінічного онкоцентру Тамари Грушинської, сумна статистика щодо захворюваності на онкологію проглядатиметься вже через 1,5 року.
“Деякі пацієнти не мали можливості під час активних бойових дій отримати необхідну медичну допомогу, наприклад, коли на все місто був лише один сімейний лікар або люди не мали змоги дістатися клініки. Гадаю, сумна статистика проявиться вже через рік-півтора. Ми побачимо, що кількість онкозахворювань набагато збільшиться, на жаль”, – сказала вона.
Як зазначила Грушинська, кількість пацієнтів у Київському онкоцентрі не зменшилась, люди їхали з різних областей та отримували допомогу.
Зі свого боку керівник онкологічного відділення МГК ADONIS Іван Климнюк сказав, що практично вся країна протягом щонайменше півроку випала із системи ранньої діагностики.
“Люди були заточені на виживання та безпеку, вони не думали про скринінг та діагностику. Відлуння війни у сфері онкології ми побачимо трохи пізніше, буде багато запущених форм. Якщо раніше пацієнта могли діагностувати на 1-2 стадії, що дає можливість зупинити процес, то тепер ми зіткнемося з тим, що рак виявлятимуть на 3-4 стадії”, – сказав він.
Водночас Климнюк наголосив, що наразі усі представники онкологічної служби України консолідувалися та надають допомогу пацієнтам.
Зростання занедбаних форм онкологічних патологій також очікує і голова підкомітету профілактики та боротьби з онкологічними захворюваннями парламентського комітету здоров’я нації, медичної допомоги та медстрахування Валерій Зуб.
“Це логічно, тому що були перерви в лікуванні, несвоєчасна діагностика та неможливість звернутися до медзакладу. Ми прогнозуємо і, на жаль, уже бачимо: кількість запущених форм раку вже навіть за останні місяці в більшості онкологічних центрів зростає”, – констатує він.
Зуб вважає необхідним переналаштовувати роботу онкологічної служби, оскільки доведеться здійснювати складніші оперативні втручання, застосовувати складніші схеми хіміотерапії.
За його словами, створена у МОЗ робоча група розробить пропозиції щодо коригування розвитку онкологічної служби з урахуванням наявної ситуації.
“Завдання не в тому, щоб повернути онкологічну службу до того виду, в якому вона була раніше, а в тому, щоб зробити її кращою, зокрема зробити обласні онкоцентри кращими”, – сказав він.
Водночас заступник директора з лікувально-координаційної роботи Національного інституту раку (НІР) Олександр Яцина повідомив, що цього року інститут через війну прийняв на 51% менше пацієнтів, ніж раніше.
“Порівняно з торішнім результатом у 29 тис. госпіталізацій наразі маємо 14,9 тис. Кількість операцій – 4,2 тис. порівняно з 7,1 тис. у 2021-му. Минулого року було проведено 21 тис. сеансів хіміотерапії, цього – 9,6 тис.”, – сказав він.
Яцина наголосив, що скорочення кількості пацієнтів спричинене, зокрема, проблемами з логістикою на початку війни та масовою міграцією населення за кордон.
Водночас, за його словами, незважаючи на воєнні дії, НІР не зупиняє програму розвитку.
“Нам пощастило найбільше, тому що в рамках державного проєкту з розвитку НІР ми отримали багато обладнання. Незважаючи на те, що триває війна, ми вже запустили роботу найновішого лінійного прискорювача, закуплено нові пересувні рентгени та апарати УЗД. Хіміо- та променева терапія працювала з першого дня війни без зупинок, незважаючи на колапс у всій країні. Кількість медичного персоналу у нас залишається приблизно на тому самому рівні, що й до війни”, – сказав Яцина.
АДОНИС, Грушинська, Климнюк, Копчак, МЕДИЦИНА, онкология, рак