Доступ до лікування безпліддя з використанням допоміжних репродуктивних технологій за програмою медичних гарантій є важливою підтримкою для українських сімей, однак під час вибору клініки пацієнтам слід орієнтуватися не на обіцянки результату, а на якість медичної команди, лабораторії, прозорість плану лікування та зрозумілу комунікацію.
Допоміжні репродуктивні технології, зокрема запліднення in vitro, або ЕКЗ, не є однією процедурою. Це індивідуально спланований медичний процес, який включає консультації, діагностику, медикаментозну підготовку, ембріологічний етап, контроль безпеки та подальше спостереження.
Держава фінансує лікування безпліддя із застосуванням ДРТ у медичних закладах, які мають відповідний договір із Національною службою здоров’я України. Програма медичних гарантій дає змогу пацієнтам отримати таке лікування безоплатно за наявності медичних показань і у разі звернення до закладу, який має контракт із НСЗУ.
У межах програми можуть бути передбачені консультації спеціалістів, медикаментозна стимуляція, ультразвуковий моніторинг, забір яйцеклітин, підготовка сперми, запліднення in vitro, зокрема із застосуванням ICSI, культивування ембріонів, перенесення ембріона в порожнину матки та контроль стану пацієнтки до встановлення вагітності.
Вік пацієнтки на момент початку циклу має становити не більше ніж 40 років. Якщо перший цикл не призвів до настання вагітності, можливість повторного циклу протягом року визначається умовами програми та медичними показаннями.
При цьому перелік послуг, показань і організаційних вимог може оновлюватися. Перед початком лікування пацієнтам рекомендується уточнити в клініці, що саме входить до державного пакета в конкретному випадку, які дослідження можуть знадобитися додатково і які рішення ухвалюються індивідуально після консультації лікаря.
У репродуктивній медицині результат лікування формується роботою цілої команди — репродуктолога, ембріолога, андролога, генетика, анестезіолога, спеціаліста ультразвукової діагностики, медичних координаторів та інших спеціалістів.
Експерти підкреслюють, що в цій сфері неетично обіцяти конкретний результат. Імовірність настання вагітності та народження дитини залежить від віку пацієнтки, оваріального резерву, причин безпліддя, якості сперми, стану матки та ендометрія, генетичних факторів, попереднього репродуктивного анамнезу, кількості отриманих ембріонів та інших клінічних обставин.
Тому під час вибору клініки пацієнтам слід звертати увагу на наявність контракту з НСЗУ, досвід команди, власну ембріологічну лабораторію, систему управління якістю, прозорий план лікування, можливість генетичного консультування за показаннями, наявність сучасних технологій, якість комунікації та подальший медичний маршрут після перенесення ембріона.
Окреме значення має ембріологічна лабораторія. Значна частина процесу ЕКЗ проходить саме там: спеціалісти працюють з яйцеклітинами та сперматозоїдами, проводять запліднення, культивують ембріони, оцінюють їхній розвиток і готують до перенесення або кріоконсервації.
Пацієнтам важливо розуміти, що лабораторія має працювати за стандартизованими протоколами, забезпечувати контроль середовища та використовувати системи, які мінімізують ризик помилок під час роботи з біоматеріалом.
Деякі додаткові технології, такі як time-lapse-спостереження за розвитком ембріонів або IMSI для більш детального морфологічного відбору сперматозоїдів, можуть бути корисними в окремих клінічних ситуаціях. Однак їх застосування має визначатися медичними показаннями, а не сприйматися як універсальна гарантія успіху.
Сучасна репродуктивна медицина також може включати генетичне консультування та преімплантаційне генетичне тестування ембріонів. Такі дослідження можуть бути рекомендовані при відомих спадкових захворюваннях у сім’ї, носійстві генетичних змін, хромосомних перебудовах у партнерів, повторних втратах вагітності або інших медичних показаннях.
Водночас генетичне тестування не виключає всіх можливих медичних ризиків і не є гарантією народження здорової дитини. Рішення про його проведення має ухвалюватися індивідуально після консультації з лікарем і генетиком.
Комплексний підхід до лікування безпліддя може включати дообстеження, корекцію супутніх станів, консультації генетика, ендокринолога, гінеколога-хірурга або спеціаліста з ведення вагітності. Тому для пацієнта важлива не лише доступність окремих послуг, а й координація між спеціалістами, зрозумілий маршрут лікування та збереження медичної документації.
Клініка “Надія” працює у сфері репродуктивної медицини понад два десятиліття і надає послуги в Києві та Львові. Для пацієнтів, які розглядають лікування за програмою НСЗУ, практичними перевагами можуть бути наявність профільної команди, ембріологічного напряму, генетичного консультування за показаннями та координованого маршруту від первинної консультації до подальшого спостереження.
Водночас рішення про лікування в будь-якому медичному закладі слід ухвалювати після особистої консультації. Саме під час консультації пацієнт може оцінити, наскільки зрозуміло йому пояснюють план лікування, чи готові спеціалісти відповідати на складні запитання, чи враховують індивідуальну історію і наскільки комфортною є комунікація з командою.
Перед першою консультацією пацієнтам рекомендується підготувати результати попередніх досліджень, виписки після операцій або лікування, інформацію про попередні вагітності, втрати вагітності або програми ДРТ, якщо вони були.
Також варто заздалегідь обговорити з лікарем можливу причину безпліддя, необхідність додаткових обстежень, етапи, які входять до державного пакета, можливі додаткові рішення або витрати, показання до консультації генетика, порядок зв’язку з командою під час лікування та реалістичні очікування саме в конкретній клінічній ситуації.
Державна програма лікування безпліддя розширює доступ до важливої медичної допомоги, однак якість лікування залежить не лише від фінансування. Вона визначається точністю діагностики, злагодженістю команди, лабораторними стандартами, чесною комунікацією та правом пацієнта отримувати зрозумілу інформацію перед кожним рішенням.
Клініка “Надія” — медичний заклад, що спеціалізується на репродуктивній медицині, лікуванні безпліддя та програмах допоміжних репродуктивних технологій. Клініка працює в Києві та Львові, надає консультації репродуктологів і супроводжує пацієнтів на різних етапах лікування.
Українські клініки уклали понад 100 меморандумів в рамках програми міжнародного медичного партнерства, започаткованої під патронатом першої леді України Олени Зеленської.
Як повідомляє Міністерство охорони здоров’я, зокрема 26 меморандумів укладено з медичними закладами Франції, що реалізуються за підтримки французького міжвідомчого агентства з міжнародного співробітництва та розвитку Expertise France.
Так, в рамках партнерства Чернігівська обласна дитяча лікарня співпрацює з університетською лікарнею Лілля, Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня — з університетською лікарнею Німа.
МОЗ нагадує, що у червні 2024 року уряди України і Франції підписали Грантову міжурядову угоду на загальну суму 200 млн євро, частина якої спрямована на сектор охорони здоров’я та критичну інфраструктуру: укладено сім угод у сфері охорони здоров’я на загальну суму 51 млн євро. Крім того, у 2024 році Верховна Рада України ратифікувала рамкові договори між Україною та Францією про співпрацю з відбудови та модернізації лікарень і діагностики онкології.
Литва інвестує 15 млн євро у зміцнення системи реабілітації та модернізацію медичної системи в Україні.
Як повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» в Central Project Management Agency (CPVA), яке реалізує програму, проект фінансують Фонд розвитку співпраці та гуманітарної допомоги Литви та Міністерство національної оборони Литви.
Програма охоплює три стратегічно важливі реабілітаційні центри — у Львові, Дніпрі та Житомирі. Зокрема, у Дніпрі в університетській лікарні в рамках програми буде забезпечено стаціонарне реабілітаційне відділення на 34 ліжка у 18 палатах із сучасними залами фізичної та ерготерапії, а також облаштують укриття на 80 осіб.
У Житомирі реабілітаційне відділення одного з військових госпіталів модернізують: з’являться 11 двомісних палат, притулок на 200 осіб і сонячні панелі для енергетичної автономності під час масованих атак.
Також проект підтримує розвиток реабілітаційного центру UNBROKEN у Львові та його розширення з 70 до 120 ліжок завдяки будівництву третього поверху та спеціалізованого реабілітаційного басейну.
«Сьогодні міжнародна підтримка України триває, але вона потребує видимості. Для партнерів критично важливо бачити, що їхня допомога не тільки доходить, але й є помітною, цінною та важливою для українського суспільства», — зазначають у CPVA.
Подорожчання ліків більш ніж на 50% протягом 2024-2025 років помітили понад 15% українців, 52% українців відзначають зростання цін на ліки на 20%-50%.
Як повідомив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, про це свідчать результати опитування, проведеного дослідницькою компанією Active Group і аналітичним центром Experts Club на початку лютого і представленого в агентстві «Інтерфакс-Україна» в п’ятницю.
Позній зазначив, що третина опитаних заявила, що ціни на ліки майже не змінилися, а 2,6% сказали, що навіть зменшилися.
«В цілому можна фіксувати, що вартість ліків досить сильно зросла, і це фіксує майже абсолютна більшість (опитаних)», – сказав він, пояснивши, що на ліки припадає близько 10-20% бюджету домогосподарства, тому зростання ціни настільки відчутне.
Позній зазначив, що, за даними опитування, при купівлі ліків 25% українців звертають увагу на ціну, тоді як на ефективність – 24,5%.
“Тобто трохи більше половини звертають увагу на поєднання ціни та ефективності обраних ліків. Тому люди намагаються шукати оптимальне поєднання, де був би найкращий ефект і найменше фінансове навантаження в плані лікування”, – сказав він.
Крім того, Позній повідомив, що українським лікам віддають перевагу 28,4% опитаних, імпортним – 33,4%. Для 38% респондентів країна походження препаратів не має значення.
Згідно з отриманими результатами, 31,4% опитаних вважають, що користуватися електронними рецептами дуже зручно, 44% – скоріше зручно, а 18,7% – скоріше незручно, і тільки для 5,9% користуватися ними дуже незручно.
Зі свого боку засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін зазначив, що фактор цін на ліки є ключовим для українських громадян.
“На цьому тлі особливо важливо, як працюють державні механізми реімбурсації, компенсації вартості ліків. Є державна програма реімбурсації, але нею користуються тільки 13% українців. Тому реімбурсацію потрібно популяризувати серед громадян”, – сказав він.
Дослідження було проведено на онлайн-панелі SunFlowerSociology за репрезентативною вибіркою 11-12 лютого 2026 року. В опитуванні взяли участь 1000 респондентів за репрезентативною вибіркою у всіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих територій.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, МЕДИЦИНА, Позній, РЕФОРМА
Основними причинами погіршення доступності медичних послуг під час війни українці називають відтік медичних кадрів і руйнування агресором медичної інфраструктури.
Як свідчать результати опитування, проведеного дослідницькою компанією Active Group та аналітичним центром Experts Club на початку лютого і представленого в агентстві «Інтерфакс-Україна» в п’ятницю, 48% опитаних відзначили, що під час війни вони відчули погіршення медичних послуг.
Серед головних проблем медицини в умовах воєнного часу 60% опитаних назвали відтік медичних кадрів, 22,7% – руйнування медичної інфраструктури, 13,4% – дефіцит ліків.
“З огляду на те, що погіршення медичних послуг відбувається через те, що медустанови або зруйновані фізично, або з них виїхали лікарі, то, що тільки 48% респондентів відчули погіршення, це непоганий результат. Головні проблеми в медицині під час війни – це відтік медичних кадрів, тільки потім руйнування інфраструктури, і тільки потім дефіцит ліків. Тобто ми бачимо, що головна проблема – проблема кадрів, нестача медичних кадрів”, – сказав засновник Active Group Андрій Єременко.
Проведені за останні роки в сфері медицини реформи сприяли тому, що медицина продовжує працювати, і те, що люди говорять про невідновлення або погіршення якості медичних послуг, за словами експерта, все ж «не піддається різкій критиці».
За даними опитування, наразі 7,2% оцінили стан справ у системі охорони здоров’я як дуже поганий, 18,7% – скоріше поганий, 16,7% – скоріше хороший, а дуже хороший – 2%. Водночас 54,6% дали йому середню оцінку.
При цьому своєму сімейному лікарю повністю довіряють 29,5% респондентів, частково – 61,9%.
Оцінюючи можливість отримання консультацій сімейного лікаря в своєму регіоні, 88,8% респондентів сказали, що це зробити дуже легко або легко, а 21% – дуже складно або складно.
Трохи більше 10% респондентів зазначили, що в їхній місцевій лікарні повністю вистачає ліків і сучасного обладнання, тоді як 45,8% відповіли, що їх вистачає частково.
При цьому 40% респондентів зазначили, що на консультацію вузького фахівця потрібно чекати до одного тижня, 28,4% – 1-2 тижні, 11,5% – більше місяця. Регулярно самостійно оплачували медичні послуги в 2024-2025 роках 68% респондентів.
При цьому 16% опитаних зазначили, що витрачають на медицину менше 5% сімейного бюджету, про витрати більше 20% повідомили майже 21% опитаних.
“Дослідження виявило як позитивні, так і болючі сторони української системи охорони здоров’я. Найбільш болюча тема – це відтік кадрів. Але важливо бачити і сильні сторони. Я був дуже радий, що рівень довіри до сімейного лікаря дуже високий. Отже, фундамент для розвитку системи охорони здоров’я є, хоча, зокрема через війну, існують економічні бар’єри та бар’єри доступності”, – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Ринок приватної медицини в Україні продовжує демонструвати зростання, незважаючи на війну та економічні виклики. За словами експертів, приватний сектор дедалі активніше конкурує з державними установами, формуючи нові стандарти якості та сервісу.
“Ми бачимо, що українці стали більше інвестувати в здоров’я. Якщо у 2000-х приватна медицина сприймалася як доповнення до державних лікарень, то зараз це повноцінна альтернатива”, – зазначила директор мережі Oxford Medical Тетяна Сидорова.
За даними Pro-Consulting, до війни частка приватної медицини становила близько 10-15%. Однак пандемія COVID-19, а потім і воєнні умови прискорили трансформацію. Розвиток телемедицини, розширення мереж у спальних районах і поява вузькоспеціалізованих напрямків стали ключовими чинниками зміцнення позицій ринку.
Oxford Medical – найбільша мережа багатопрофільних медичних центрів в Україні, заснована 2005 року. Мережа об’єднує десятки філій у різних регіонах, надаючи повний спектр медичних послуг: від амбулаторного прийому та лабораторної діагностики до хірургії, стоматології та стаціонарної допомоги.
