Діти з психічними розладами, яким необхідна стаціонарна допомога, в Україні повинні лікуватися в обласних або міських дитячих лікарнях, а не в загальних психіатричних закладах, заявив заступник міністра охорони здоров’я України Євген Гончар в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, законодавство було змінено після виявлення випадків, коли дітей з інтернатних закладів направляли до психіатричних лікарень, зокрема під виглядом лікування чи оздоровлення або фактично для впливу на їхню поведінку.
Подібні випадки фіксувалися в матеріалах уповноваженого Верховної Ради з прав людини та правоохоронних органів.
Гончар наголосив, що психіатрична лікарня не повинна використовуватися як інструмент корекції поведінки дитини.
Окремою проблемою залишаються дорослі пацієнти з деменцією, які тривалий час перебувають у психіатричних закладах переважно з соціальних, а не медичних причин.
Стабільні пацієнти з деменцією, яким не потрібне лікування загострення, на думку заступника міністра, повинні отримувати соціальний догляд, зокрема в закладах підтримуваного проживання або інших спеціалізованих закладах, а не постійно займати місця в психіатричному стаціонарі.
Кількість госпіталізацій до українських медичних закладів зросла з 5,5 млн випадків у 2021 році до 8,3 млн у 2025 році, заявив заступник міністра охорони здоров’я України Євген Гончар в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, водночас змінилася структура пацієнтів: частка госпіталізованих чоловіків віком 18–65 років зросла за цей період на 12 процентних пунктів.
Разом з тим у 2025 році зростання кількості госпіталізацій зупинилося, а в першому півріччі 2026 року їхня кількість уже зменшилася порівняно з аналогічним періодом попереднього року.
Гончар наголосив, що нові критерії госпіталізації, затверджені Міністерством охорони здоров’я, не спричиняють цього скорочення, а фактично закріплюють тенденцію, яка вже сформувалася в медичній системі.
При цьому порівняння показників за тривалий період вимагає обережності. У 2020–2022 роках українські медичні заклади переходили від паперового обліку до електронного, тому якість кодування медичних випадків поступово поліпшувалася. За словами заступника міністра, дані електронної системи охорони здоров’я з 2023 року вже є достатньо стабільними для міжрічних порівнянь.
Впровадження єдиних критеріїв госпіталізації в Україні не означає автоматичного скорочення мережі лікарень, проте складні медичні втручання дедалі більше концентруватимуться в закладах, здатних забезпечити необхідний рівень безпеки, заявив заступник міністра охорони здоров’я України Євген Гончар в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, у більшості населених пунктів, де зараз працюють лікарні, місця надання медичної допомоги мають зберегтися. Питання полягає насамперед у наборі послуг, які конкретний заклад здатний безпечно надавати.
Невеликій лікарні необов’язково проводити хірургічні операції або приймати пологи, якщо вона не має достатньої кількості фахівців та необхідної інфраструктури.
Зокрема, для безпечного цілодобового спостереження за хірургічними пацієнтами необхідно мати кількох анестезіологів, тоді як у невеликих закладах іноді працюють лише один хірург і один анестезіолог.
При цьому базові послуги — сімейна медицина, консультації кардіолога, акушера-гінеколога та інших фахівців — повинні залишатися максимально територіально доступними.
Таким чином, розвиток лікарняної мережі відбуватиметься одночасно у двох напрямках: концентрація складної допомоги та збереження широкої мережі базових медичних послуг.
Українські клініки уклали понад 100 меморандумів в рамках програми міжнародного медичного партнерства, започаткованої під патронатом першої леді України Олени Зеленської.
Як повідомляє Міністерство охорони здоров’я, зокрема 26 меморандумів укладено з медичними закладами Франції, що реалізуються за підтримки французького міжвідомчого агентства з міжнародного співробітництва та розвитку Expertise France.
Так, в рамках партнерства Чернігівська обласна дитяча лікарня співпрацює з університетською лікарнею Лілля, Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня — з університетською лікарнею Німа.
МОЗ нагадує, що у червні 2024 року уряди України і Франції підписали Грантову міжурядову угоду на загальну суму 200 млн євро, частина якої спрямована на сектор охорони здоров’я та критичну інфраструктуру: укладено сім угод у сфері охорони здоров’я на загальну суму 51 млн євро. Крім того, у 2024 році Верховна Рада України ратифікувала рамкові договори між Україною та Францією про співпрацю з відбудови та модернізації лікарень і діагностики онкології.
Медичний дім Odrex ((ТОВ “Дім Медицини”, Одеса) пройшла перевірку дотримання ліцензійних умов, Міністерство охорони здоров’я підтвердило відповідність, стверджує генеральний директор клініки Тігран Арутюнян.
“У січні 2026 року комісія МОЗу України провела позапланову перевірку дотримання ліцензійних умов медичним домом Odrex. За результатами перевірки МОЗ підтвердило: медичний дім Odrex повністю дотримується ліцензійних умов, працює в межах законодавства та без порушень”, – написав він на своїй сторінці в фейсбуці.
Арутюнян уточнив, що перевірка тривала три дні та охоплювала ключові напрями діяльності лікарні.
Він зазначив, що “Odrex продовжує надавати медичну допомогу в плановому режимі”.
Як повідомлялося, двох лікарів клініки Odrex було звинувачено в смерті її 62-річного пацієнта бізнесмена Аднана Ківана, який з травня по жовтень 2024 року проходив лікування онкологічного захворювання в медичному домі “Одрекс”. Він помер 27 жовтня 2024 року.
У ході розслідування 24 жовтня 2025 року слідчі вручили підозри завідувачу хірургічним відділенням №2, хірургу-онкохірургу та Віталію Русакову та клінічному онкологу й хіміотерапевту Марині Білоцерковській.
Клініка офіційно висловила готовність співпрацювати зі слідством та закликала ЗМІ уникати недоведених звинувачень її лікарів у смерті пацієнта, дочекатися офіційних висновків розслідування. При цьому клініка вважає, що дане розслідування має замовний характер.
Зі свого боку, МОЗ розпочало позапланову перевірку клініки Odrex після цього інциденту.
Державне підприємство “Медичні закупівлі України” (МЗУ) в 2025 році придбало 866 позицій медичних товарів на загальну суму15,7 млрд грн за кошти бюджету, а також 48 од. обладнання на 426 млн грн за кошти донорів платформи UNITED24.
Як повідомляє МЗУ в пресрелізі, закуплені за бюджетні кошти медтовари становлять понад 97% від доведених МОЗ кількостей.
Сума заощаджень при закупівлях становить 1,7 млрд грн.
Зокрема, найбільше коштів державного бюджету було витрачено на ліки та медвироби для лікування серцево-судинних захворювань: їх було закуплено 159 позицій на суму 2,7 млрд грн.
На суму 2,4 млрд грн МЗУ закупило 34 позиції інноваційних ліків за договорами керованого доступу (ДКД).
На суму 2,3 млрд грн МЗУ закупило 220 позицій препаратів для лікування онкохвороб, на 1,6 млрд грн – 35 позицій для лікування гемофілії у дорослих та дітей, на суму 1,4 млрд грн – 130 позицій медвиробів для забезпечення донорства крові.
МЗУ зазначає, що за кошти фандрейзингової платформи UNITED24 закупоено 30 евакуаційних бронеавтівок для військових медиків, чотири автомобілі швидкої медичної допомоги та 11 рентгенівських установок загалом на 426 млн грн.
Крім того, МЗУ повідомляє, що в 2025 році через електронний каталог Prozorro Market, медичну частину якого адмініструє МЗУ, закупівлі здійснювали 2874 лікарень які уклали понад 60 тис. угод на понад 21 млрд грн – це майже на третину більше від суми закупівель із застосуванням е-каталогу в 2024 році.
