Приватні медичні заклади готові до роботи в рамках програми медичних гарантій (ПМГ) та пропонують перегляд підходів до формування деяких пакетів для ПМГ, які дозволять знизити собівартість медичних послуг та оптимізувати бюджетні витрати.
Про це учасники Асоціації приватних медичних закладів (АПМЗ) заявили на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у четвер.
Заступник гендиректора медичної лабораторії “Сінево” Микола Скавронський зазначив, що з початку війни лабораторія не припинила роботу, не зважаючи на те, що впродовж 2022 року “Сінево” втратила більше 30 відділень в різних регіонах.
“Досить прикро бачити, програми відновлення існують тільки для державної або комунальної медицини. При цьому абсолютно ігнорується той факт, що приватна медицина так само страждала від війни. Але, на відміну від державної і комунальної, всі приватники відновлюються і продовжують працювати за власні чи кредитні кошти, а не за бюджетні і без допомоги”, – сказав він.
Коментуючи перший досвід співпраці “Сінево” з НСЗУ у 2024 році, Скавронський відзначив, що входження лабораторії у ПМГ “стало своєрідним прожектором, який підсвітив ситуацію з лабораторною галуззю в Україні в цілому”.
“Я можу стверджувати, що держава не знає і не розуміє реальної потреби лікарів і пацієнтів в лабораторній діагностиці. Зараз вважається, що лабораторної діагностики потрібно стільки, скільки її замовляють, а не стільки, скільки її потрібно. Співпраця “Сінево” з НСЗУ виявила факт, що в Україні існує просто гігантський нереалізований попит на лабораторну діагностику, тільки в березні минулого року, ми зробили майже 730 тисяч тестів для 72 тисяч людей, і ми бачили, що з цих людей, хто прийшов до нас по ПМГ, дві третини – це нові люди”, – сказав він.
Скавронський відзначив, що у базових цінах “Сінево” зробила тести на близько 528 млн грн, в розцінках вартість аналізів склала близько 200 млн грн, при цьому НСЗУ заплатила за них 44 млн грн.
“Ми просили НСЗУ виокремити лабораторний пакет, який буде прозорий і зрозумілий, де буде зрозуміло, які тести і, головне, які лікарі можуть їх призначати і в якій кількості. Бо виявилося, що не існує взагалі ніяких обмежень, лікарі призначали тести, які не повинні були бути призначеними. Не лабораторія повинна вирішувати, що робити, а що ні, повинна бути система, яка просто не дозволяє призначати щось неправильне”, – сказав він.
За словами Скавронського, одним з найзатребувашіних тестів за рахунок бюджету в 2024 році стали аналізи на вітамін “D”, яких лабораторія зробила близько 100 тис.
“Я не думаю, що Україна наскільки багата держава, щоб за кошти платників податків в таких обсягах покривати аналізи на вітамін “D”. Але лікарі їх виписують. Чому лікарі їх виписують, це вже більше питання до лікарів і до фарми”, – наголосив він.
Скавронський також підкреслив, що імплементація розроблених лабораторією пропозицій дозволила “не тільки не збільшувати тариф, а навіть зменшувати його”.
“Ми готові були б як приватна лабораторія працювати з тарифами на 15% нижчими, але за умови чітких критеріїв. Останні роки ми чули, що гроші йдуть за пацієнтом, але впродовж минулого року, особливо першого кварталу, ми побачили, що гроші за пацієнтом не йдуть”, – зауважив він.
Зі свого боку, операційний директор багатопрофільного медичного центру “Лелека” Вадим Зукін нагадав, що “Лелека” є єдиним медичним центром в Україні, який має міжнародну акредитацію JCI, при цьому останнє його підтвердження клініка отримала наприкінці 2024 року.
“Буквально за два місяці до початку повномасштабного вторгнення до нас приходив міністр охорони здоров’я зі своїм заступником і ми обговорювали, яким чином ці стандарти можна імплементувати для інших гравців ринку. Але зараз виглядає так, що держава пливе своїм кораблем, а ми на якихось човниках намагаємось наздогнати МОЗ і в чомусь його переконати”, – пояснив ситуацію він.
Зукін підкреслив, що “державі варто було б зрозуміти, що їй більше вигідно ставати закупівельником медичних послуг, а не їх постачальником і не інвестувати в основні фонди, оскільки приватники вже мають ці фонди”.
Він також висловив думку, що НСЗУ має укладати більш довгострокові контракти на участь у ПМГ.
“Наразі по певних пакетах ПМГ будуть укладатись трирічні контракти, це краще, ніж на один рік, але це ні про що, бо в Європі, у США мислять термінами по сім років, по 10, по 15”, – сказав він.
Зукін вважає, що “наразі реформа почала рухатись трохи у зворотній бік від поняття, що гроші йдуть за пацієнтами, хотілося б її повернути у правильне русло”.
Зі свого боку медична директорка медичної мережі “Добробут” Олександра Машкевич відзначила, що мережа є великим платником податків, має 3 тис. працівників, в тому числі 1300 лікарів. При цьому з “Добробуту” мобілізовані 131 працівник, яким клініка продовжує виплачувати зарплату.
“Ми визначені МОЗом критичною інфраструктурою. У 2024 році ми інвестували у свій розвиток майже 0,5 млрд грн, з яких велику частину ми витратили на нашу енергоефективність. Хочу зауважити, що інвестиції, які йдуть на енергоефективність державних і комунальних закладів, відбуваються не за їхній власний рахунок, а за рахунок держави або донорів чи спонсорів. А ми це робимо самостійно”, – сказала вона.
При цьому Машкевич підкреслила, що співпраця “Добробуту” з НСЗУ “достатньо цікава”. Зокрема, клініка була законтрактована на пакет допоміжних репродуктивних технологій, в рамках якого 300 пацієнтів завершили цикли лікування і майже 45% жінок уже мають підтверджений статус вагітності.
“Тариф на цю послугу для нас був за низьким, ми працювали в мінус, розуміючи, що ми таким чином підставляємо плече державі, фактично ми надали державі можливість користатися нашими потужностями для того, щоб надавати безоплатні медичні послуги. У нас були довгі раунди перемовин з НСЗУ, МОЗом, Мінфіном, вони нас почули і тариф таки збільшили. Цей тариф не покриває всіх наших витраг, тим не менш ми продовжуємо з цим працювати”, – сказала вона.
Коментуючи плани по роботі з НСЗУ Машкевич відзначила, що “Добробут” планує розширити свою участь у ПМГ-2025 і чекає рішення НСЗУ по контрактуванню на нові пакети.
При цьому Машкевич назвала позитивним рішенням можливість приватним закладам користуватися державним єдиним порталом медичних вакансій, який запустив МОЗ.
Пресконференція була організована агентством “Інтерфакс-Україна” та Асоціацією приватних медичних закладів.
URAKIN, Афанасьєва, Березницький, Гавриченко, Єщенко, Зукін, МАШКЕВИЧ, МЕДИЦИНА, МОЗ, Скавронський
Міністерство охорони здоров’я продовжує перешкоджати входженню приватних клінік в програму медичних гарантій і створює дискримінаційні умови для їх участі в єдиному медичному просторі.
Таку думку висловили учасники Асоціації приватних медичних закладів (АПМЗ) на організованій спільно з агентством “Інтерфакс-Україна” прес-конференції в четвер.
«Ми багато разів намагалися досягти діалогу з профільним міністерством, та, на жаль, нас ігнорували в будь-яких форматах – офіційних, неофіційних, абсолютно у всіх. Тому ми були змушені звернутися з відкритим листом. Шкода, але МОЗ демонструє наміри й надалі ігнорувати нас і наші проблеми. Про це свідчать, зокрема, нормативні документи, затверджені вже після нашого звернення», – сказала директор МЦ “Smart Medical Септег”, голова АПМЗ Олена Єщенко.
Вона пояснила, що нормативні акти ставлять приватні клініки в неконкурентні умови поруч з державними чи комунальними медичними закладами. «Створюють штучні перепони, мета яких вилучити великих приватних провайдерів, надавачів медичних послуг з системи, що, зрештою, призводить до зайвих витрат державних коштів та їх нецільового використання», – сказала вона.
За словами Єщенко, йдеться про вимоги ПМГ-2025, які стосуються, зокрема, вимог щодо лабораторних досліджень, а також введення понижуючих коефіцієнтів для приватних клінік при оплаті за надані в рамках ПМГ медпослуги , а також вимог, які унеможливлюють включення приватних закладів у спроможну мережу тощо.
Вона підкреслила, що особливо актуальним для приватних клінік стає питання бронювання медичних працівників. «Ми говоримо про низку дуже серйозних дискримінаційних моментів, вони стосуються, наприклад, бронювання медичних працівників. Навіть після нашого звернення уряд затвердив 100%-ну квоту бронювання медиків для державних і комунальних закладів, а для приватних закладів це не передбачено, хоч чимало приватних клінік продовжує працювати й за власний рахунок надає меддопомогу військовими і пораненим», – сказала вона.
«Таким чином, на нашу думку, реалізується доволі корупційна складова, яка сприяє відтоку медичних працівників з приватної медицини в державні й комунальні заклади», – підкреслила Єщенко.
За її словами, наразі існує проблема комунікації в цьому питанні між Мінекономіки та МОЗ. «Власне, два міністерства намагаються футболити підприємства між собою”, – сказала вона.
Зі свого боку медичний директор медичної мережі “Добробут” Олександра Машкевич відзначила, що «Добробут», який входить до переліку об’єктів критичної інфраструктури, також позбавлений можливості бронювання.
«Медична мережа «Добробут» є об’єктом критичної інфраструктури. Наскільки мені відомо, закладів охорони здоров’я, віднесених до об’єктів критичної інфраструктури, всього 11. І в мене питання: чому нас не включають в постанову про бронювання 100% медиків. Ми чесно говоритимемо про те, що наші медичні працівники, найімовірніше, будуть переходити в заклади державної та комунальної форм власності, бо там є можливість забронюватися», – сказала вона.
Як повідомлялося, в кінці грудня минулого року АПМЗ у відкритому листі до державних органів заявила, що МОЗ порушує права громадян і перешкоджає входженню приватних закладів у єдиний медичний простір та ПМГ.
URAKIN, Афанасьєва, Березницький, Гавриченко, Єщенко, Зукін, КЛИНИКА, МАШКЕВИЧ, МЕДИЦИНА, МОЗ, Скавронський
Міністерство охорони здоров’я порушує права громадян на медпослуги та перешкоджає входженню приватних клінік у єдиний медичний простір, вважають в Асоціації приватних медичних закладів України.
«МОЗ України не допускає до формування спроможної мережі та маршрутів надання медичної допомоги населенню заклади охорони здоров’я приватної форми власності, тим самим витісняючи їх з єдиного медичного простору. Наразі проводяться спроби створити штучну інфраструктуру медзакладів, які отримають пріоритетне та пільгове фінансування з державного та місцевого бюджетів, що не враховує потужність приватної медицини та перешкоджає її розвитку, а також порушує право пацієнтів на вибір медзакладу для отримання медичної допомоги», – заявила асоціація у відкритому листі на адресу державним органам.
На думку учасників ринку приватної медицини, такі дії перешкоджають впровадженню якісних прогресивних моделей надання меддопомоги, прозорих фінансових розрахунків і сприяють поширенню практики неформальних платежів для пацієнтів, потенціюючи розвиток корупційних схем у сфері охорони здоров’я.
«Систематично створюються штучні перепони для участі медзакладів приватної форми власності в програмі медичних гарантій через постійну зміну правил, норм та критеріїв можливості укладення договорів з Національною службою здоров’я України (НСЗУ), що є суттєвою загрозою зміни курсу задекларованої реформи охорони здоров’я в Україні та створює ризики нераціонального витрачання коштів держбюджету на створення нових потужностей у державних медзакладах замість використання та залучення вже існуючих.
Учасники ринку приватної медицини зазначають, що приватні медзаклади «відтепер позбавлені рівноправної можливості закупівлі препаратів крові та можуть придбати їх винятково в разі наявності надлишків таких препаратів у центрах крові».
Також оператори ринку приватної медицини наголошують на «дискримінаційних нормах щодо медпрацівників, які працюють у приватних медзакладах».
Зокрема, в асоціації заявляють, що МОЗ, використовуючи адміністративний ресурс, активно просуває 100%-ву квоту можливості бронювання медпрацівників, які працюють саме в медзакладах держ- і комунальної власності, грубо порушує права приватних медзакладів щодо визнання їх критично важливими та запроваджує дискримінаційні норми.
«Така державна політика створює вкрай несприятливі умови для залучення інвестицій у приватну медицину, адже відсутність держгарантій, несприятливе середовище для розвитку бізнесу, слабкий захист інвестицій через створення дискримінаційних норм з боку влади прямо перешкоджатиме стабільній участі потенційних міжнародних та національних інвесторів і сприятиме формуванню негативного міжнародного іміджу нашої держави», – наголосили в асоціації.
До надання телемедичних послуг в Україні підключено 328 закладів охорони здоров’я.
Як повідомляє Міністерство охорони здоров’я, у 2023 році в Україні завдяки впровадженим телемедичним рішенням проведено 8893 телеконсультації.
Відомство уточнює, що телемедичні послуги увійдуть до 31 із 41 пакета Програми медичних гарантій.
“У 2024 році телемедицина буде потужним інструментом для надання медичної та реабілітаційної допомоги. Телемедицина розв’язує низку проблем із доступністю послуг, особливо для пацієнтів, які через власний стан і віддаленість не можуть відвідати лікаря”, – підкреслюють у відомстві.
Міністерство охорони здоров’я має намір у 2024 році реалізувати понад 100 цифрових проєктів, чимало з яких покликані імплементувати в Україні директиви та норми ЄС, повідомила заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку Марія Карчевич в ефірі телемарафону в п’ятницю.
Вона також повідомила, що МОЗ має намір діджиталізація є частиною антикорупційної програми відомства, яка сформована на 2023-2025 рр. і передбачає реалізацію 67 заходів. Зокрема, йдеться про формування наглядових рад у медзакладах, підвищення підзвітності медзакладів, а також управління запасами лікарських засобів, медичних виробів.
“Там, де будуть використовуватися цифрові рішення, там буде більша прозорість. Автоматизація і певні електронні рішення дають змогу забезпечити і контроль, і підзвітність”, – сказала вона.
Карчевич наголосила, що електронна система управління закупівлями поширюватиметься на закупівлі за кошти місцевих бюджетів, а також на поставки, що здійснюються за рахунок підтримки міжнародних партнерів.
“Електронна система дасть змогу повністю управляти запасами ліків і медичних виробів на території України, незалежно від того, за яке джерело їх було закуплено, поставлено або отримано”, – сказала вона.
Карчевич нагадала, що з 2024 року МОЗ планує поетапне впровадження інформаційної системи донорства крові.
Національне агентство гуманітарної допомоги Zdorovi – отримало статус критично важливої благодійної організації.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в Zdorovi, статус підтверджено відповідним офіційним листом Міністерства охорони здоров’я.
У 2022 році благодійний фонд Zdorovi створив гуманітарне об’єднання з понад 65 міжнародних організацій і залучив у межах проєкту критичного гуманітарного реагування для медичної галузі Help Ukraine 1,68 млрд грн.
У першому півріччі 2023 року Zdorovi передав допомогу в 462 медустанови в усіх регіонах країни, зокрема на прифронтових і деокупованих територіях та в зоні бойових дій.
“Я вдячна партнерам за підтримку і швидку реакцію на запити від українських лікарень. Я вдячна нашим медикам, які щодня проявляють героїзм на своїх робочих місцях. Я вдячна нашій команді, яка не боїться брати на себе відповідальність у найскладніших ситуаціях. Ми рухаємося вперед і, завдяки нашим Захисникам, працюємо не тільки над розв’язанням поточних завдань, а й будуємо довгострокову стратегію відновлення української медицини”, – наголосила засновниця ZDOROVI Наталія Тулінова.
Партнерами фонду Zdorovi виступають, зокрема, такі міжнародні організації як Міжнародний фонд “Відродження”, Razom for Ukraine, NOVA Ukraine, Americares, USAID, PHILIPS та інші.
