Міністерство охорони здоров’я порушує права громадян на медпослуги та перешкоджає входженню приватних клінік у єдиний медичний простір, вважають в Асоціації приватних медичних закладів України.
«МОЗ України не допускає до формування спроможної мережі та маршрутів надання медичної допомоги населенню заклади охорони здоров’я приватної форми власності, тим самим витісняючи їх з єдиного медичного простору. Наразі проводяться спроби створити штучну інфраструктуру медзакладів, які отримають пріоритетне та пільгове фінансування з державного та місцевого бюджетів, що не враховує потужність приватної медицини та перешкоджає її розвитку, а також порушує право пацієнтів на вибір медзакладу для отримання медичної допомоги», – заявила асоціація у відкритому листі на адресу державним органам.
На думку учасників ринку приватної медицини, такі дії перешкоджають впровадженню якісних прогресивних моделей надання меддопомоги, прозорих фінансових розрахунків і сприяють поширенню практики неформальних платежів для пацієнтів, потенціюючи розвиток корупційних схем у сфері охорони здоров’я.
«Систематично створюються штучні перепони для участі медзакладів приватної форми власності в програмі медичних гарантій через постійну зміну правил, норм та критеріїв можливості укладення договорів з Національною службою здоров’я України (НСЗУ), що є суттєвою загрозою зміни курсу задекларованої реформи охорони здоров’я в Україні та створює ризики нераціонального витрачання коштів держбюджету на створення нових потужностей у державних медзакладах замість використання та залучення вже існуючих.
Учасники ринку приватної медицини зазначають, що приватні медзаклади «відтепер позбавлені рівноправної можливості закупівлі препаратів крові та можуть придбати їх винятково в разі наявності надлишків таких препаратів у центрах крові».
Також оператори ринку приватної медицини наголошують на «дискримінаційних нормах щодо медпрацівників, які працюють у приватних медзакладах».
Зокрема, в асоціації заявляють, що МОЗ, використовуючи адміністративний ресурс, активно просуває 100%-ву квоту можливості бронювання медпрацівників, які працюють саме в медзакладах держ- і комунальної власності, грубо порушує права приватних медзакладів щодо визнання їх критично важливими та запроваджує дискримінаційні норми.
«Така державна політика створює вкрай несприятливі умови для залучення інвестицій у приватну медицину, адже відсутність держгарантій, несприятливе середовище для розвитку бізнесу, слабкий захист інвестицій через створення дискримінаційних норм з боку влади прямо перешкоджатиме стабільній участі потенційних міжнародних та національних інвесторів і сприятиме формуванню негативного міжнародного іміджу нашої держави», – наголосили в асоціації.
До надання телемедичних послуг в Україні підключено 328 закладів охорони здоров’я.
Як повідомляє Міністерство охорони здоров’я, у 2023 році в Україні завдяки впровадженим телемедичним рішенням проведено 8893 телеконсультації.
Відомство уточнює, що телемедичні послуги увійдуть до 31 із 41 пакета Програми медичних гарантій.
“У 2024 році телемедицина буде потужним інструментом для надання медичної та реабілітаційної допомоги. Телемедицина розв’язує низку проблем із доступністю послуг, особливо для пацієнтів, які через власний стан і віддаленість не можуть відвідати лікаря”, – підкреслюють у відомстві.
Міністерство охорони здоров’я має намір у 2024 році реалізувати понад 100 цифрових проєктів, чимало з яких покликані імплементувати в Україні директиви та норми ЄС, повідомила заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку Марія Карчевич в ефірі телемарафону в п’ятницю.
Вона також повідомила, що МОЗ має намір діджиталізація є частиною антикорупційної програми відомства, яка сформована на 2023-2025 рр. і передбачає реалізацію 67 заходів. Зокрема, йдеться про формування наглядових рад у медзакладах, підвищення підзвітності медзакладів, а також управління запасами лікарських засобів, медичних виробів.
“Там, де будуть використовуватися цифрові рішення, там буде більша прозорість. Автоматизація і певні електронні рішення дають змогу забезпечити і контроль, і підзвітність”, – сказала вона.
Карчевич наголосила, що електронна система управління закупівлями поширюватиметься на закупівлі за кошти місцевих бюджетів, а також на поставки, що здійснюються за рахунок підтримки міжнародних партнерів.
“Електронна система дасть змогу повністю управляти запасами ліків і медичних виробів на території України, незалежно від того, за яке джерело їх було закуплено, поставлено або отримано”, – сказала вона.
Карчевич нагадала, що з 2024 року МОЗ планує поетапне впровадження інформаційної системи донорства крові.
Національне агентство гуманітарної допомоги Zdorovi – отримало статус критично важливої благодійної організації.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в Zdorovi, статус підтверджено відповідним офіційним листом Міністерства охорони здоров’я.
У 2022 році благодійний фонд Zdorovi створив гуманітарне об’єднання з понад 65 міжнародних організацій і залучив у межах проєкту критичного гуманітарного реагування для медичної галузі Help Ukraine 1,68 млрд грн.
У першому півріччі 2023 року Zdorovi передав допомогу в 462 медустанови в усіх регіонах країни, зокрема на прифронтових і деокупованих територіях та в зоні бойових дій.
“Я вдячна партнерам за підтримку і швидку реакцію на запити від українських лікарень. Я вдячна нашим медикам, які щодня проявляють героїзм на своїх робочих місцях. Я вдячна нашій команді, яка не боїться брати на себе відповідальність у найскладніших ситуаціях. Ми рухаємося вперед і, завдяки нашим Захисникам, працюємо не тільки над розв’язанням поточних завдань, а й будуємо довгострокову стратегію відновлення української медицини”, – наголосила засновниця ZDOROVI Наталія Тулінова.
Партнерами фонду Zdorovi виступають, зокрема, такі міжнародні організації як Міжнародний фонд “Відродження”, Razom for Ukraine, NOVA Ukraine, Americares, USAID, PHILIPS та інші.
Міністерство охорони здоров’я звільнило ректора Львівського національного медичного університету Бориса Зіменковського.
Як повідомляє МОЗ, виконувачем обов’язків ректора став проректор з науково-педагогічної (лікувальної) роботи вишу, доктор медичних наук за спеціальністю “Хірургія” Орест Чемерис.
“Найближчим часом новому в. о. ректора доручено забезпечити підготовку та проведення конкурсу на заміщення вакантної посади ректора Львівського НМУ. Також серед першочергових завдань на посаді: розробка концепції розвитку університетської лікарні та підготовка медзакладу до укладення договорів про медичне обслуговування населення за Програмою медичних гарантій”, – зазначило відомство.
Крім того, МОЗ повідомило, що серед пріоритетних напрямів буде забезпечення координації дій щодо реалізації будівництва нового реабілітаційного центру з реконструктивної хірургії. Проєкт центру реалізується в рамках угоди між урядом України та урядом Австрії про економічне співробітництво на базі Першого медичного об’єднання Львова.
Як повідомлялося, наприкінці червня МОЗ створило комісію для оцінки ситуації, яка склалася у Львівському нацмедуніверситеті під час розподілу студентів в інтернатуру. Комісія розглянула “численні скарги студентів цього вишу, що стосуються процедури розподілу в інтернатуру в цілому”.
Раніше в соціальних мережах студенти Львівського нацмедуніверситету опублікували інформацію про проблеми під час розподілу в інтернатуру, а також відеозаписи засідання комісії 19 червня з висловлюваннями керівництва вишу, які студенти охарактеризували як некоректні.
Усі заклади охорони здоров’я України до 31 березня 2022 року мають зареєструватися та почати працювати в електронній системі охорони здоров’я (ЕСЗ).
Як нагадує Міністерство охорони здоров’я на своєму сайті, це передбачено ліцензійними вимогами господарської діяльності з медичної практики і поширюється на всіх суб’єктів господарювання.
Зокрема, МОЗ уточнює, що в ЕСЗ мають бути зареєстровані всі юрособи, які провадять госпдіяльність із медпрактики, крім суб’єктів, які провадять госпдіяльність у судово-медичних напрямах.
Зокрема, МОЗ зазначає, що в ЕСЗ мають бути зареєстровані лабораторні установи, санаторно-курортні заклади, освітні установи, які в межах закладу надають медичну допомогу.
“Повний перехід до цифрового обліку всієї медичної документації відбуватиметься поступово і передбачатиме внесення додаткових змін до інших нормативно-правових актів”, – зазначає відомство.
