Японія розглядає можливість відкриття ринків Азії для української аграрної продукції, зокрема для курячого м’яса, повідомив посол Японії в Україні Мацуда Кунінорі на зустрічі з виконувачем обов’язків міністра аграрної політики та продовольства Тарасом Висоцьким.
“Посол Мацуда Кунінорі повідомив, що японська сторона підтвердила участь своєї делегації на Міжнародній конференції з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference – URC2024), яка відбудеться 11-12 червня 2024 року в Берліні. Японія організовує круглий стіл, присвячений українсько-японській співпраці в агросекторі”, – зазначила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
В.о. міністра, зі свого боку, подякував Японії за системну підтримку України та зазначив, що відкриття азійських ринків для українських агротоварів – важливий крок для розвитку двосторонніх відносин і бізнесу.
Уряд України в рамках зобов’язань щодо «торговельного безвізу» з ЄС запровадив квоту на експорт із 1 липня м’яса птиці та субпродуктів із нього до країн Євросоюзу в обсязі близько 137 тис. тонн.
Згідно з постановою Кабінету міністрів №612 від 30 травня, опублікованою на урядовому порталі, квоту на постачання до ЄС м’яса та їстівних субпродуктів свійської птиці, зокрема, курей, гусей, качок, цесарок (код УКТЗЕД 0207) встановлено на рівні 133,28 тис. тонн, а м’яса індиків та їстівних субпродуктів із них (код УКТЗЕД 0207 24-27) – на рівні 3,76 тис. тонн.
Мінекономіки розглядатиме заявки на видачу ліцензій на експорт цих товарів до ЄС протягом 10 днів. Дозволи видаватимуться на підставі заявок і погоджень, що надаються Мінагрополітики.
На період воєнного стану оформлення та подання заявниками документів здійснюється в електронній формі через відповідні інформаційно-комунікаційні системи (портал електронних сервісів Мінекономіки, Єдиний державний вебпортал електронних послуг).
Режим ліцензування експорту квотованих товарів до країн ЄС є обов’язковим і в разі, коли нерезидент-контрагент згідно із зовнішньоекономічним договором (контрактом) зареєстрований у ЄС.
Водночас, обсяг квот, затверджених для товарної позиції «М’ясо та їстівні субпродукти свійської птиці: кури свійські, качки, гуси, цесарки», за виключенням резервного обсягу квоти в обсязі 1400 тонн для нових експортерів, і для товару «М’ясо індиків та їстівні субпродукти індиків» розподіляється Мінагрополітики між експортерами пропорційно до фактичних обсягів їхнього експорту до ЄС у першому кварталі 2024 року. Інформація про фактичні обсяги експорту зазначеної продукції за перший квартал 2024 року має бути надана експортерами до Мінагрополітики з підтверджуючими документами до 25 червня 2024 року.
Резервний обсяг квоти в 1400 тонн розподілятиметься між експортерами, які не здійснювали експорт цієї продукції в першому кварталі 2024 року.
За наявності невикористаного залишку обсягу квоти станом на 1 листопада 2024 року він розподіляється між експортерами пропорційно до фактичних обсягів експорту зазначеної продукції до держав-членів Європейського Союзу за три квартали 2024 року.
Як повідомлялося, Рада ЄС 13 травня остаточно схвалила продовження ще на 12 місяців – до 5 червня 2025 року – режиму дії автономних торговельних заходів. Водночас цього разу запроваджено обмеження на безмитну поставку низки агротоварів – м’яса птиці, яєць, цукру, вівса, круп, кукурудзи та меду – у розмірі середнього обсягу експорту за період із другої половини 2021 року по кінець 2023 року.
Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) у співпраці з Міністерством закордонних справ відкрили для українських виробників м’яса птиці та продуктів із нього новий ринок збуту в Кувейті, повідомила прес-служба відомства.
Згідно з повідомленням, відповідну форму міжнародного сертифіката оприлюднено на офіційному веб-порталі Держпродспоживслужби в рубриці “Міжнародне співробітництво”, у розділі “Ветеринарія та безпека”, у підрозділі “Сертифікати на експорт з України”, а також у розділі “Вимоги країн світу”.
Держпродспоживслужба наголосила, що відповідальність за безпечність харчових продуктів та їхню відповідність вимогам країни призначення несе підприємство – оператор ринку, а держнагляд і контроль є функцією та компетенцією Держпродспоживслужби.
Першим кроком для експорту харчових продуктів є запит оператора ринку до територіального органу Держпродспоживслужби за місцем розташування потужностей, пояснили у відомстві.
Як повідомлялося, для української тваринницької продукції 2023 року вже відкрито ринки Азербайджану та Північної Македонії.
Європейська комісія вивчає ситуацію на ринку м’яса птиці, яєць і заморожених фруктів і готова повернутися до тарифних квот, якщо Україна збереже нинішній масштаб їхніх постачань до Європи, заявив комісар ЄС із сільського господарства Януш Войцеховський.
Під час засідання парламентського комітету із сільського господарства, яке відбулося в понеділок, він повідомив, що наразі немає підстав забороняти ввезення з України будь-яких інших товарів, окрім пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику в Болгарію, Польщу, Румунію, Угорщину та Словаччину. Ці товари також дозволено провозити транзитом через територію цих п’яти країн, пише pap.pl.
За інформацією Войцеховського, перевірки ринку, згідно з чинним правовим режимом, завершаться в листопаді, а згідно з оновленими правилами, якщо процедура розпочнеться в червні, то вони завершаться у вересні.
“Ситуація на ринку м’яса птиці не тільки локальна, а й загальноєвропейська, і досить імовірно, що якщо імпорт справді продовжиться в таких масштабах у поточні місяці, відбудеться повернення до тарифних квот, що діяли до лібералізації”, – сказав він.
Як сказав єврокомісар, ЄК стежить за ситуацією на ринку яєць. Є зростання імпорту, і це також покривається процедурою надмірного імпорту. “Якщо ця процедура покаже надмірний імпорт, будуть введені квоти або заборона на імпорт”, – додав він.
За інформацією Войцеховського, 2022 року імпорт заморожених фруктів з України до ЄС сягнув 44 тис. тонн, що на 18,9% більше, ніж 2021 року, коли обсяги поставок становили 37 тис. тонн.
“Ця ситуація буде контролюватися. Якщо протягом сезону з’ясується, що існує загроза польським, європейським виробникам, Єврокомісія готова ввести обмеження навіть у надзвичайному, експрес-режимі. Це залежить від того, якою буде ситуація під час сезону, як розвиватиметься ситуація в найближчі місяці”, – наголосив він.
Згідно з даними єврокомісара, з квітня 2022 року і до кінця березня 2023 року Україна експортувала 48 млн тонн пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику, з них 24 млн тонн було відправлено в Африку та Азію, приблизно 24 млн тонн – до країн ЄС, з них 10,3 млн тонн – до п’яти прифронтових країн.
Войцеховський уточнив, що до Польщі надійшло 4,1 млн тонн українського зерна, з яких 3,3 млн тонн залишилися в країні, а 700 тонн пройшли транзитом.
Найбільшою транзитною країною, через яку йшло українське зерно, стала Румунія, територією якої прослідувало 9 млн тонн, з них 2,5 млн тонн залишилися в країні.
Як констатував Войцеховський, безконтрольного ввезення зерна в ЄС з України не було. Через наростання проблеми в прифронтових країнах було запроваджено тимчасову заборону на ввезення до Болгарії, Польщі, Румунії, Угорщини та Словаччини. “Існуючі обмеження, “ймовірно”, будуть продовжені”, – пише польське видання.
Єврокомісар нагадав, що вільна торгівля з Україною дуже вигідна для польської економіки. У 2022 році з Польщі в Україну було експортовано товарів майже на EUR10 млрд, а імпортовано на суму менше ніж 6 млрд злотих (EUR1,254 млрд). При цьому він зазначив, що це 1/3 всього експорту ЄС, вартість якого становила EUR30 млрд. На другому місці – Німеччина з експортом у EUR4 млрд.
“Якщо мене хтось запитував, чому я виступаю за лібералізацію торгівлі з Україною, то тільки тому, що цього вимагали не тільки політичні, а й економічні причини”, – процитувало єврокомісара польське видання.
Україна в січні-березні поточного року експортувала 99 тонн свинини, що на 54,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року (64 тонни).
Згідно з даними митної статистики, у грошовому вираженні експорт цієї продукції за перший квартал зріс у 3,5 раза – до $274 тис. ($78 тис. у першому кварталі 2022 року).
Імпорт свинини в січні-березні-2023 скоротився в 4,3 раза – до 3,162 тис. тонн із 13,746 тис. тонн, а в грошовому вираженні спад у чотири рази – до $6,291 млн.
Водночас, згідно з митною статистикою, постачання за кордон м’яса птиці та субпродуктів збільшилися в першому кварталі 2023 року на 20% – до 104,121 тис. тонн, а в грошовому вираженні зростання становить 3,5% – до $180,022 млн.
За цей період імпорт скоротився в натуральному вираженні на 22,3% – до 15,482 тис. тонн, у грошовому – на 28,2%, до $8,372 млн.
Україна 2022 року скоротила постачання свинини на зовнішні ринки в 13 разів – до 293 тонн, тоді як імпорт цієї продукції становив 46,934 тис. тонн (зростання на 15,5%).
У 2022 році країна скоротила експорт м’яса птиці та субпродуктів на 10% – до 413,197 тис. тонн. Імпорт цієї продукції знизився на 37,6% порівняно з 2021 роком – до 74,746 тис. тонн.
Українські виробники в грудні 2022 року одержали право експортувати м’ясо птиці та продуктів із нього до Канади, а рибні продукти – до Туреччини, повідомляють на сайті Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів (Держпродспоживслужби) в середу.
За її даними, нові ринки для бізнесу відкрито завдяки спільній роботі відомства, Міністерства закордонних справ України та іноземних посольств.
Відповідна робота з відкриття ринку Канади для українського м’яса птиці та м’ясопродуктів розпочалася ще 2019 року, коли представники канадського сертифікаційного органу CFIA провели інспектування системи держконтролю за виробництвом на українських підприємствах. Список українських компаній, які тепер мають право експортувати м’ясо птиці та продукти з нього до Канади, додано до бази даних CFIA, а на офіційному веб-порталі організації опубліковано вимоги щодо ввезення м’ясних продуктів з України до Канади.
За даними Служби, у грудні Україна також отримала право експортувати рибні продукти до Туреччини для експорту. Форма відповідного сертифіката вже розміщена на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби.
Як повідомлялося, за період дії воєнного стану в Україні зросла кількість підприємств-виробників продуктів тваринного походження, які мають право експорту своєї продукції на територію Європейського Союзу. Їхня кількість збільшилася на 33 (або 8,5%) порівняно із зимою 2021 року – до 418 із 385. Найбільше зросла кількість українських експортерів молокопродуктів – на 11, рибопродуктів – на шість, равликів і продуктів із них – на п’ять.
