Харчовий і агротехнічний холдинг МХП, найбільший в Україні виробник курятини, подав зобов’язуючу пропозицію щодо придбання UVESA Group (UVESA) – лідера на ринку іспанської харчової промисловості у сфері виробництва м’яса птиці та свинини, повідомила пресслужба агрохолдингу.
«Угода є відкритою тендерною пропозицією, адресованою усім поточним акціонерам UVESA, що залежить від виконання певних умов, включно з, але не обмежуючись, досягненням мінімального порогу прийняття в 50,01%. Якщо для закриття угоди буде потрібне схвалення регуляторних органів, МХП забезпечить виконання всіх вимог», – наголошується в повідомленні.
В агрохолдингу наголосили, що це придбання є черговим кроком МХП у розвитку на міжнародних ринках і зміцненням позиції компанії як важливого гравця на глобальному продовольчому ринку та європейському ринку, зокрема. Розширення міжнародної присутності відповідає стратегії трансформації МХП у міжнародну кулінарну компанію з діяльністю на ключових регіональних ринках світу.
МХП – один із найбільших інвесторів України. За час повномасштабного вторгнення МХП спрямував 14,8 млрд грн у розвиток бізнесу в Україні.
«Основним пріоритетом МХП залишається подальший розвиток бізнесу в Україні. Ми працюємо над забезпеченням харчової безпеки, стабільною роботою підприємств, зміцненням економіки держави, підтримкою військових, наших команд і громад, інвестуємо в українські бізнеси, які розширюють кулінарну екосистему МХП», – наголосили в агрохолдингу та додали, що, незважаючи на війну, МХП демонструє стійкість і здатність до зростання, масштабуючи свої практики на зарубіжних активах.
Компанія вже має успішний досвід придбання та розвитку компанії в Євросоюзі – 2019 року частиною групи МХП стала Perutnina Ptuj (Словенія, Сербія, Хорватія, Хорватія, Боснія і Герцеговина).
МХП має значну експертизу у виробництві м’яса птиці – компанія вже другий рік поспіль зберігає статус найбільшого виробника птиці в Європі за даними рейтингу WATT Poultry International.
Крім того, завдяки бізнес-підходам, рішенням та експертизі команди МХП європейська компанія значно підвищила свою ефективність – EBIDTA Perutnina Ptuj зросла з $34млн у 2018 році до $91млн у 2023 році.
«Цей досвід МХП дасть змогу зробити значний внесок в агро- та харчовий сектори Іспанії. Угода сприятиме задоволенню зростаючого попиту на високоякісні та доступні продукти харчування у світі. Цей крок має велике значення для зміцнення продовольчої безпеки Європейського Союзу та повністю відповідає євроінтеграційним прагненням України стати частиною єдиного європейського ринку», – резюмували в МХП.
UVESA Group заснована 1964 року групою ветеринарів, які придбали комбікормовий завод Piensos Uve (Туделе, провінція Наварра). У 1972-1984 роках група розширила свої активи до трьох комбікормових заводів, а 1985 року обзавелася власною бойнею. У 2001 році відкрила птахівничу фабрику з цехами забою і переробки в Малазі, у 2008 році – новий птахопереробний завод і у 2016 році – птахівничий інкубатор у Наваррі. У 2017 році Prado Vega і Saconda здійснили злиття і стали Uvesa Cuellar Uvesa Catarroja. До 2020 року компанія володіла 600 інтегрованими фермами і налагодила випуск та експорт сиров’яленої ковбаси під ТМ Alpico, а також лінійки халяльних м’ясних виробів під ТМ Basmahal.
«МХП» – найбільший виробник курятини в Україні. Займається виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м’ясопереробки.
Як повідомлялося, компанія 2023 року отримала $142 млн чистого прибутку порівняно з $231 млн чистого збитку роком раніше. Виручка групи минулого року збільшилася на 14% – до $3,021 млрд.
У третьому кварталі цього року «МХП» отримав $96 млн чистого прибутку, що на 75% перевищує показник третього кварталу 2023 року, водночас виручка зросла на 5% – до $773 млн, валовий прибуток зріс на 47% – до $249 млн, операційний – на 62%, до $154 млн, а скоригована EBITDA – на 56%, до $173 млн.
Боснія і Герцеговина відкрила свій ринок для імпорту продукції українського м’яса птиці механічного обвалювання, повідомила пресслужба Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба).
“Дуже важливо під час війни підтримувати українських експортерів, створювати для них нові можливості, тому що це підтримка економіки нашої держави. Тому МЗС спільно з Держпродспоживслужбою постійно ведуть переговори з іноземними партнерами і крок за кроком відкривають нові зовнішні ринки для українських виробників”, – зазначив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
“Українському підприємцю необхідна будь-яка підтримка від держави, що дуже важливо під час війни. І Держпродспоживслужба спільно з командою МЗС продовжують відкривати міжнародну торговельну арену для нашого виробника. У роботі ще близько 63 країн за майже 200 напрямками”, – наголосив очільник відомства Сергій Ткачук.
Узгоджена форма ветеринарного сертифіката зазначеної категорії продукції оприлюднена на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби в розділі “Міжнародне співробітництво” – “Ветеринарія та безпека” – “Сертифікати на експорт з України”.
У відомстві нагадали, що першим кроком для здійснення експорту української продукції тваринного походження є запит оператора ринку до територіального органу Держпродспоживслужби за місцем розташування.
Від початку повномасштабного вторгнення погоджено 41 форму міжнародних ветеринарних сертифікатів на експорт об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду з України, тобто відкрито 41 ринок для експорту української продукції, зазначили в Держпродспоживслужбі.
Японія розглядає можливість відкриття ринків Азії для української аграрної продукції, зокрема для курячого м’яса, повідомив посол Японії в Україні Мацуда Кунінорі на зустрічі з виконувачем обов’язків міністра аграрної політики та продовольства Тарасом Висоцьким.
“Посол Мацуда Кунінорі повідомив, що японська сторона підтвердила участь своєї делегації на Міжнародній конференції з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference – URC2024), яка відбудеться 11-12 червня 2024 року в Берліні. Японія організовує круглий стіл, присвячений українсько-японській співпраці в агросекторі”, – зазначила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
В.о. міністра, зі свого боку, подякував Японії за системну підтримку України та зазначив, що відкриття азійських ринків для українських агротоварів – важливий крок для розвитку двосторонніх відносин і бізнесу.
Уряд України в рамках зобов’язань щодо «торговельного безвізу» з ЄС запровадив квоту на експорт із 1 липня м’яса птиці та субпродуктів із нього до країн Євросоюзу в обсязі близько 137 тис. тонн.
Згідно з постановою Кабінету міністрів №612 від 30 травня, опублікованою на урядовому порталі, квоту на постачання до ЄС м’яса та їстівних субпродуктів свійської птиці, зокрема, курей, гусей, качок, цесарок (код УКТЗЕД 0207) встановлено на рівні 133,28 тис. тонн, а м’яса індиків та їстівних субпродуктів із них (код УКТЗЕД 0207 24-27) – на рівні 3,76 тис. тонн.
Мінекономіки розглядатиме заявки на видачу ліцензій на експорт цих товарів до ЄС протягом 10 днів. Дозволи видаватимуться на підставі заявок і погоджень, що надаються Мінагрополітики.
На період воєнного стану оформлення та подання заявниками документів здійснюється в електронній формі через відповідні інформаційно-комунікаційні системи (портал електронних сервісів Мінекономіки, Єдиний державний вебпортал електронних послуг).
Режим ліцензування експорту квотованих товарів до країн ЄС є обов’язковим і в разі, коли нерезидент-контрагент згідно із зовнішньоекономічним договором (контрактом) зареєстрований у ЄС.
Водночас, обсяг квот, затверджених для товарної позиції «М’ясо та їстівні субпродукти свійської птиці: кури свійські, качки, гуси, цесарки», за виключенням резервного обсягу квоти в обсязі 1400 тонн для нових експортерів, і для товару «М’ясо індиків та їстівні субпродукти індиків» розподіляється Мінагрополітики між експортерами пропорційно до фактичних обсягів їхнього експорту до ЄС у першому кварталі 2024 року. Інформація про фактичні обсяги експорту зазначеної продукції за перший квартал 2024 року має бути надана експортерами до Мінагрополітики з підтверджуючими документами до 25 червня 2024 року.
Резервний обсяг квоти в 1400 тонн розподілятиметься між експортерами, які не здійснювали експорт цієї продукції в першому кварталі 2024 року.
За наявності невикористаного залишку обсягу квоти станом на 1 листопада 2024 року він розподіляється між експортерами пропорційно до фактичних обсягів експорту зазначеної продукції до держав-членів Європейського Союзу за три квартали 2024 року.
Як повідомлялося, Рада ЄС 13 травня остаточно схвалила продовження ще на 12 місяців – до 5 червня 2025 року – режиму дії автономних торговельних заходів. Водночас цього разу запроваджено обмеження на безмитну поставку низки агротоварів – м’яса птиці, яєць, цукру, вівса, круп, кукурудзи та меду – у розмірі середнього обсягу експорту за період із другої половини 2021 року по кінець 2023 року.
Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) у співпраці з Міністерством закордонних справ відкрили для українських виробників м’яса птиці та продуктів із нього новий ринок збуту в Кувейті, повідомила прес-служба відомства.
Згідно з повідомленням, відповідну форму міжнародного сертифіката оприлюднено на офіційному веб-порталі Держпродспоживслужби в рубриці “Міжнародне співробітництво”, у розділі “Ветеринарія та безпека”, у підрозділі “Сертифікати на експорт з України”, а також у розділі “Вимоги країн світу”.
Держпродспоживслужба наголосила, що відповідальність за безпечність харчових продуктів та їхню відповідність вимогам країни призначення несе підприємство – оператор ринку, а держнагляд і контроль є функцією та компетенцією Держпродспоживслужби.
Першим кроком для експорту харчових продуктів є запит оператора ринку до територіального органу Держпродспоживслужби за місцем розташування потужностей, пояснили у відомстві.
Як повідомлялося, для української тваринницької продукції 2023 року вже відкрито ринки Азербайджану та Північної Македонії.
Європейська комісія вивчає ситуацію на ринку м’яса птиці, яєць і заморожених фруктів і готова повернутися до тарифних квот, якщо Україна збереже нинішній масштаб їхніх постачань до Європи, заявив комісар ЄС із сільського господарства Януш Войцеховський.
Під час засідання парламентського комітету із сільського господарства, яке відбулося в понеділок, він повідомив, що наразі немає підстав забороняти ввезення з України будь-яких інших товарів, окрім пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику в Болгарію, Польщу, Румунію, Угорщину та Словаччину. Ці товари також дозволено провозити транзитом через територію цих п’яти країн, пише pap.pl.
За інформацією Войцеховського, перевірки ринку, згідно з чинним правовим режимом, завершаться в листопаді, а згідно з оновленими правилами, якщо процедура розпочнеться в червні, то вони завершаться у вересні.
“Ситуація на ринку м’яса птиці не тільки локальна, а й загальноєвропейська, і досить імовірно, що якщо імпорт справді продовжиться в таких масштабах у поточні місяці, відбудеться повернення до тарифних квот, що діяли до лібералізації”, – сказав він.
Як сказав єврокомісар, ЄК стежить за ситуацією на ринку яєць. Є зростання імпорту, і це також покривається процедурою надмірного імпорту. “Якщо ця процедура покаже надмірний імпорт, будуть введені квоти або заборона на імпорт”, – додав він.
За інформацією Войцеховського, 2022 року імпорт заморожених фруктів з України до ЄС сягнув 44 тис. тонн, що на 18,9% більше, ніж 2021 року, коли обсяги поставок становили 37 тис. тонн.
“Ця ситуація буде контролюватися. Якщо протягом сезону з’ясується, що існує загроза польським, європейським виробникам, Єврокомісія готова ввести обмеження навіть у надзвичайному, експрес-режимі. Це залежить від того, якою буде ситуація під час сезону, як розвиватиметься ситуація в найближчі місяці”, – наголосив він.
Згідно з даними єврокомісара, з квітня 2022 року і до кінця березня 2023 року Україна експортувала 48 млн тонн пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику, з них 24 млн тонн було відправлено в Африку та Азію, приблизно 24 млн тонн – до країн ЄС, з них 10,3 млн тонн – до п’яти прифронтових країн.
Войцеховський уточнив, що до Польщі надійшло 4,1 млн тонн українського зерна, з яких 3,3 млн тонн залишилися в країні, а 700 тонн пройшли транзитом.
Найбільшою транзитною країною, через яку йшло українське зерно, стала Румунія, територією якої прослідувало 9 млн тонн, з них 2,5 млн тонн залишилися в країні.
Як констатував Войцеховський, безконтрольного ввезення зерна в ЄС з України не було. Через наростання проблеми в прифронтових країнах було запроваджено тимчасову заборону на ввезення до Болгарії, Польщі, Румунії, Угорщини та Словаччини. “Існуючі обмеження, “ймовірно”, будуть продовжені”, – пише польське видання.
Єврокомісар нагадав, що вільна торгівля з Україною дуже вигідна для польської економіки. У 2022 році з Польщі в Україну було експортовано товарів майже на EUR10 млрд, а імпортовано на суму менше ніж 6 млрд злотих (EUR1,254 млрд). При цьому він зазначив, що це 1/3 всього експорту ЄС, вартість якого становила EUR30 млрд. На другому місці – Німеччина з експортом у EUR4 млрд.
“Якщо мене хтось запитував, чому я виступаю за лібералізацію торгівлі з Україною, то тільки тому, що цього вимагали не тільки політичні, а й економічні причини”, – процитувало єврокомісара польське видання.
