Міжнародний фестиваль світлового мистецтва Spotlight відбудеться в Бухаресті з 9 по 11 жовтня 2026 року, зібравши художників та арт-студії з семи країн. Ювілейний, десятий фестиваль перетворить центральну вулицю Calea Victoriei на масштабну галерею світлового та цифрового мистецтва.
Участь у Spotlight 2026 візьмуть 16 художників із Румунії, Швейцарії, Франції, Австралії, Італії, Австрії та Великої Британії. Вони представлять 19 проєктів, зокрема інтерактивні світлові інсталяції, new media art, імерсивні проєкти та масштабний відеомэппінг.
Темою десятого Spotlight стане Playground. За задумом організаторів, центр міста має перетворитися на простір для експериментів, де відвідувачі взаємодіють зі світлом, архітектурою та новими технологіями, а звичні будівлі та громадські простори набувають зовсім іншого візуального вигляду.
Центральним майданчиком традиційно стане Calea Victoriei. У 2026 році маршрут розширили — він пролягатиме від Radisson Blu Hotel до перетину Calea Victoriei зі Splaiul Independenței. Окремі події відбудуться також у ARCUB — Hanul Gabroveni, Mega Mall та Promenada Mall. Загальна площа фестивального простору на Calea Victoriei перевищить 7 тис. кв. м.
Однією з головних частин програми стануть шість масштабних шоу з відеомэппінгу. Проекції з’являться на фасадах Театру «Одеон», Палацу телефонів, готелю Novotel, Національного військового кола, Corinthia Grand Hotel du Boulevard Bucharest та Національного музею мистецтв Румунії.
Ще 13 імерсивних інсталяцій розмістять уздовж Calea Victoriei. Деякі з них реагуватимуть на рух відвідувачів, поєднуючи фізичний простір міста з цифровими зображеннями та світловими ефектами.
Масштаб фестивалю можна оцінити й за технічними параметрами. Для Spotlight знадобиться понад 300 тонн обладнання, 11 проекційних конструкцій і веж, 20 лазерних відеопроекторів та понад 200 джерел світла. Для організації світлових об’єктів також використовуються кілометри кабельних та оптоволоконних ліній.
Spotlight проводиться в Бухаресті з 2015 року і став першим фестивалем світлового мистецтва такого формату в Румунії. За даними організаторів, щорічно захід приваблює понад 300 тис. відвідувачів. Фестиваль організовує мерія Бухареста через міський культурний центр ARCUB.
У ювілейний рік Бухарест також прийме щорічну зустріч International Light Festivals Organisation (ILO). 10 жовтня в ARCUB — Hanul Gabroveni зберуться керівники та представники міжнародних фестивалів світла, художники та фахівці галузі. Паралельно 10–11 жовтня відбудуться Spotlight Talks під темою «Light, Art & the City», де, серед іншого, обговорюватимуть застосування штучного інтелекту у світлових інсталяціях.
Фестиваль відкриється 9 жовтня о 21:00 і триватиме до 23:00. 10 та 11 жовтня інсталяції можна буде побачити з 19:00 до 23:00. Вхід на Spotlight 2026 безкоштовний.
Бухарест, Spotlight, фестиваль, мистецтво, Румунія
У Національному музеї Тараса Шевченка в Києві за підтримки Посольства Держави Ізраїль в Україні відкрилася виставка ізраїльської художниці українського походження Зої Сєвєр “ТАМ, ДЕ ДІМ”.
“Виставка Зої Сєвєр показує Ізраїль таким, яким ми його знаємо та любимо – яскравим, кольоровим, теплим та життєрадісним. Раджу всім побувати на цій виставці та відчути атмосферу Ізраїлю”, – сказав під час відкриття виставки Надзвичайний і Повноважний Посол Держави Ізраїль в Україні Міхаель Бродський.
До України художниця привезла добірку робіт, виконаних у характерній для неї техніці яскравих кольорів олії та акрилу. Кожна картина передає враження або спогад, образ міста, його атмосферу і внутрішню магію.
У роботах Сєвєр з’являються дахи будинків Єрусалима, чорні та білі коти, вулиці Старого міста, біблійний білий віслючок як образ вічності. Центральною темою виставки є дім як місце сили, пам’яті й повернення.
Організатори зазначають, що для євреїв Ізраїль навіть після двох тисяч років розсіяння залишався точкою опори – домом, який потрібно було повернути і відновити. У виставці ця тема поєднується з досвідом України, яка сьогодні також бореться за власний дім, мирне небо і право на майбутнє.
“Ця виставка поєднує нас, українців та ізраїльтян, воїнів та митців, мрійників і прагматиків. Звичайних людей у надзвичайних обставинах. Тих, хто стоїть на межі заради свого власного дому”, – йдеться в описі проєкту.
Зоя Сєвєр – ізраїльська художниця, народилася у Львові. У 16 років переїхала з батьками до Ізраїлю, нині живе і працює в Тель-Авіві. Закінчила Єрусалимську академію мистецтв і дизайну “Бецалель”, здобула фах архітектора.
Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Сєвєр долучилася до створення волонтерської групи, яка забезпечує захисною амуніцією бійців Збройних сил України. Вона також є засновницею фонду “Об’єднані люди планети”, у межах якого реалізується проєкт “Вікно в мир”: художниця разом із дітьми розмальовує стіни укриттів.
Сєвєр також є інструкторкою “Коаліції травми” в Україні. Її роботи зберігаються в музеях і приватних колекціях Ізраїлю, США, Канади, Іспанії, Франції, Німеччини, Великої Британії, Швейцарії, Австралії, Нідерландів, України та Казахстану.
З 4 по 17 червня 2026 року на 74 аукціоні «Українське колекційне мистецтво» аукціонний дім «Goldens» представить добірку, що охоплює понад століття художнього процесу — від академічного живопису кінця ХІХ століття до знакових імен сучасного українського мистецтва. Каталог аукціону формує цілісний зріз розвитку української художньої школи, демонструючи спадкоємність поколінь, різноманіття мистецьких середовищ та еволюцію пластичної мови.
Добірка аукціону поєднує живопис, графіку, скульптуру та декоративне мистецтво, акцентуючи не лише художню, а й колекційну цінність творів. Значна частина робіт має виставкову та публікаційну історію, а окремі твори є рідкісними прикладами ранніх або маловідомих періодів творчості митців.
Закарпатська художня школа на поточному аукціоні представлена роботами Адальберта Ерделі, Андрія Коцки та Ференца Семана — художників, які сформували унікальну колористичну традицію закарпатського живопису. Львівське мистецьке середовище розкривають твори Романа та Маргіт Сельських, Генрієтти Левицької, пов’язані з модерністськими пошуками та неофіційною культурою другої половини ХХ століття.
До добірки також увійшли твори Миколи Глущенко, Олексія Шовкуненко, Тетяни Яблонської, Віктора Малинки, Тетяни Голембієвської — митців, чия творчість формувала інтелектуальний та пластичний ландшафт українського мистецтва 1960–1980-х років.
Повноти добірці додають твори класиків кінця ХІХ — першої половини ХХ століття, що репрезентують ранній модернізм в українському мистецтві, а також роботи авторів, що формували український художній процес у контексті європейських мистецьких тенденцій. Серед них — роботи Йосипа Крачковського, Олександра Гауша, Давида Бурлюка, Мане-Каца, Василя Хмелюка.
Важливим корпусом добірки стали й роботи митців «неофіційного мистецтва»: Ігоря Григор’єва, Віктора Зарецького, Генрієтти Левицької, Анатолія Лимарєва, Маргіт Сельської, а також митців 1990-х років, покоління трансавангарду та актуального мистецтва незалежної України: Серафима Чаркіна, Петра Лебединця, Володимира Макаренко, Едуарда Приходько, Людмили Мєшкової, Віталія Буйгашева, Олега Голосія, Влади Ралко, Романа Мініна.
Серед топ-лотів аукціону — «Біля церкви» 1930-х років Адальберта Ерделі, «Портрет» 1960-х років Маргіт Сельської, «Пляж. Уютне. Крим» (1961) Романа Сельського, «Вечір в Паланзі» (1973-1975) Ігоря Григор`єва, «Квіти» (1974) Миколи Глущенко, «Вогні шосе» (1990) Віктора Зарецького, «Мавпочка красовиця ловіла веребеіки одного из ловіла…» (1991) Марії Примаченко, «Водограй» (1992) Ференца Семана, «Вечірнє світло» (1993) Влади Ралко, «А ніч була світла» (2002) Івана Марчука.
Передаукціонна виставка триватиме з 4 до 17 червня 2026 року у просторі аукціонного дому Goldens, а також — до ознайомлення — онлайн на сайті www.gs-art.com. З питань реєстрації та участі в аукціоні звертайтесь за тел.: +38 050 462 95 32 або зареєструйтесь на сайті щоб мати можливість робити онлайн ставки самостійно.
Фінал торгів розпочнеться почерговим закриттям лотів – 17 червня (середа) о 19:00 онлайн на сайті www.gs-art.com.
Графік роботи виставки та онлайн-аукціону:
04 – 17 червня 2026
12:00 – 19:00
Без вихідних.
Вхід на виставку безкоштовний.
Адреса: Київ, вул. Леоніда Первомайського, 4
Аукціонний дім GOLDENS
+38 050 462 95 32
contact@gs-art.com
18 вересня 2024 року в аукціонному домі Goldens стартують торги 64-го аукціону “Українське колекційне мистецтво”. Добірка репрезентує твори українських митців різних часових періодів — від кінця ХІХ століття до кінця ХХ століття — та об’єднює рідкісні роботи майстрів, чия творчість стала невід’ємною частиною культурної спадщини України та Європи.
Усього на аукціоні представлено понад 40 лотів – це унікальна збірка колекційних робіт художників різних мистецьких шкіл та напрямів. Важливо зауважити, що багато з представлених творів, опубліковані у книгах та альбом, а деякі з них екпонувались на групових чи персональних виставках, що безумовно додає колекційної ваги. Аукціонна виставка та тихий аукціон “Українське колекційне мистецтво” розпочне свою роботу вже 18 вересня. Експозицію можна буде побачити до 26 вересня включно. Ставки на лоти приймаються в режимі тихого аукціону в залі експозиції та на сайті www.gs-art.com в розділі каталогу 64-го аукціону. Фінальні торги аукціону проходитимуть 26 вересня (четвер) протягом дня, а о 19:00 26 вересня торги за лоти будуть завершені по покроковим закриттям лотів за останньою актуальною ставкою.
“Весна” Миколи Глущенка — ще один топовий лот добірки — робота 1970-х років — одного з найбільш знакових періодів у творчості митця, відзначеного яскравою колористикою та експресивним мазком. Колекційний інтерес до робіт Глущенка зростає завдяки його унікальному стилю, що поєднує європейський вплив із глибокою національною ідентичністю. Картини цього періоду часто високо оцінюються на аукціонах, оскільки вони демонструють зрілий етап творчості митця.
Мистецтво першої половини ХХ століття цього разу репрезентовано широкою добіркою імен митців École de Paris та художників-емігрантів: Ісаака Пайлеса, Миколи Ісаєва, Бориса Пастухова, Миколи Кричевського, Василя Хмелюка, Якова Шапіро, Мішеля Корочанського, Мані Мавро, Давида Бурлюка, Івана Бабія.
Закарпатська школа живопису представлена роботами Андрія Коцки, Адальберта Ерделі, Федора Манайло, Йосипа Бокшая, Гаврила Глюка, Адальберта Борецького, Ференца Семана, Єлизавети Кремницької. Рідкісні роботи митців яскраво демонструють вплив модернових та постімпресіонних тенденцій західноєвропейського живопису в українському контексті й сприйнятті.
Аукціонна добірка також урізноманітнена живописом кримської, одеської живописних шкіл — роботами Федора Захарова, Валентини Цвєткової, Юрія Єгорова, — харківської — Віктора Зарубіна — та львівської: творами Олега Мінька та Любомира Медвідя.
Графік роботи виставки аукціону: 18–26 вересня 2024 12:00 — 19:00 Без вихідних, вхід на виставку безкоштовний. Почергове закриття лотів розпочнеться 26 вересня о 19:00 онлайн на сайті www.gs-art.com
Адреса: Київ, вул. Леоніда Первомайського, 4 Аукціонний дім GOLDENS +38 050 462 95 32 contact@gs-art.com
Довідка про аукціонний дім Goldens: Goldens — український аукціонний дім, заснований 2004 року у Києві. Один з провідних учасників українського артринку. Аукціонний дім Goldens проводить аукціони, персональні та групові виставки, консультує та формує приватні колекції колекційного мистецтва, допомагає в оформленні інтер’єрів та підборі подарунків, бере участь у благодійних та партнерських проєктах. Основний напрямок – українське колекційне мистецтво, серед якого: класичний живопис ХІХ-ХХ ст., альтернативні течії (авангард, нонконформізм, андеґраунд), сучасне мистецтво. Крім того, скульптура, паркова скульптура, графіка, тиражне мистецтво, художня фотографія та інше.
Національна музична академія України імені П.І. Чайковського всеукраїнський очолила рейтинг мистецьких закладів вищої освіти, представлений Інститутом соціологічних досліджень Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана та дослідницькою компанією Active Group.
За словами координатора проєкту зі створення рейтингу, директора дослідницької компанії «Active Group» Олександра Познія, мистецькі заклади вищої освіти – дуже складна та важлива соціальна інституція, що потребує специфічної методології вивчення.
“Саме тому, ми об’єднуємо зусилля дослідників, науковців та напрацювання світової спільноти для вдосконалення нашого рейтингу мистецьких закладів вищої освіти”, – зазначив він на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
Позній підкреслив, що головною місією рейтингу є оцінювання саме мистецьких закладів освіти, оскільки існуючі рейтинги розроблені для класичних ЗВО та не враховують унікальні аспекти мистецької освіти та особливості оцінювання мистецьких закладів. Це, своєю чергою, впливає на об’єктивність і значущість цих рейтингів у контексті мистецької освіти, результатом чого є недостатня представленість мистецьких ЗВО у рейтингах.
“Це важливий крок у створенні прозорої та об’єктивної системи оцінки мистецьких закладів освіти, яка дозволяє адекватно оцінити їх внесок у культурний розвиток країни. Рейтинг розроблено так, щоб відображати унікальність кожного мистецького закладу освіти. Ми застосували комплексні критерії, що включають викладання, наукову роботу, міжнародну активність та фінансову стабільність”, – наголосила директор Інституту соціологічних досліджень Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана Юлія Горбова.
За її словами, методологія цьогорічного рейтингу була удосконалена у рамках спільної науково-дослідної роботи компанії “Active Group”, Інституту вищої освіти та Інституту соціологічних досліджень Київського національного економічного університету ім. В.Гетьмана. У межах виконання дослідження було здійснено пошук, систематизовано і проаналізовано міжнародні і локальні загальні та предметні (галузеві) рейтинги, з особливим фокусом уваги на рейтинги мистецьких закладів освіти та/або освітніх програм.
Мистецькі заклади вищої освіти аналізувалися за 45 параметрами, згрупованими у шість блоків: “Викладання та навчання”, “Наука і дослідження”, “Вплив ЗВО на розвиток суспільства”, “Інтернаціоналізація”, “Інституційна репутація”, “Фінансова стійкість”. Питома вага кожної групи показників та вагомість кожного одиничного критерію було визначено на основі аналізу світового досвіду та скориговано за результатами експертного опитування представників галузі мистецької освіти.
Автори рейтингу також використали багатокритеріальні підходи до оцінювання діяльності ЗВО на основі обробки даних, які можуть бути отримані з відкритих джерел і валідність яких може бути перевірена.
Джерелами даних для складання рейтингу мистецьких ЗВО були: ЄДЕБО, НАЗЯВО, Звіт ректора, Звіт про наукову діяльність, Кошторис, Фінансова звітність ЗВО, Сайт ЗВО, Scopus, Web of Science, ОpenAlex, Ukrainian National H-index Ranking, Google Scholar, Transparent Ranking, QS, UniRank, сервіси для вимірювання репутації бренду в Інтернет та соцмережах.
У підсумку всеукраїнський рейтинг мистецьких ЗВО за 2023-2024 навчальний рік виявився наступним:
| Місце в рейтингу | Результат | |
| Національна музична академія України імені П.І. Чайковського | 1 | 68,6 |
| Харківська державна академія дизайну і мистецтв | 2 | 47,7 |
| Харківська державна академія культури | 3 | 43,8 |
| Львівська національна академія мистецтв | 4 | 43,5 |
| Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури | 5 | 41,7 |
| Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського | 6 | 39,6 |
| Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого | 7 | 38 |
| Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової | 8 | 32,2 |
| Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка | 9 | 32,1 |
| Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука | 10 | 27,2 |
| Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв | 11 | 27,1 |
| Закарпатська академія мистецтв | 12 | 14,5 |
| Луганська державна академія культури і мистецтв | 13 | 12,3 |
Дослідники планують й надалі продовжувати таке оцінювання мистецьких ЗВО, аби відслідковувати динаміку розвитку українських закладів мистецької освіти. Команда проєкту запрошує всіх бажаючих долучитися до роботи над розвитком рейтингу, зокрема, удосконаленням критеріїв для оцінювання мистецьких закладів.
ЗВО, МИСТЕЦТВО, ОЛЕКСАНЛДР_ПОЗНІЙ, ОСВІТА, РЕЙТИНГ, ЮЛІЯ_ГОРБОВА
Світовий ринок предметів мистецтва зріс на 3% у 2022 році, випливає зі щорічної доповіді Art Basel і UBS Global Art Market Report. Минулого року продажі творів мистецтва становили $67,8 млрд, перевищивши показник допандемійного 2019 року ($64,4 млрд) і впритул наблизившись до рекордного рівня 2014 року ($68,2 млрд).
Продажі на відкритих торгах знизилися на 1% – до $26,8 млрд, зокрема через скасування низки аукціонів у Китаї. У дилерському бізнесі показник підвищився на 7% – до $37,2 млрд, зокрема, завдяки ярмаркам, чия частка в продажах збільшилася до 35% з 27% роком раніше.
Лідером за часткою продажів серед регіонів знову стали США (45%), за якими розташувалися Великобританія (18%) і КНР (17%).
Автор доповіді Клер Макендрю, чиї слова наводить MarketWatch, вказала на “великий позитивний фактор в особі США і великий негативний в особі Китаю”, які загалом один одного нівелювали. Американський арт-ринок відновлюється після істотного спаду в період пандемії коронавірусу і 2022 року оновив свій максимум, збільшившись на 8% – до $30,2 млрд.
